Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Шпори по Методика викладання інформатики - файл 1.doc


Шпори по Методика викладання інформатики
скачать (550 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc550kb.16.11.2011 01:30скачать

содержание

1.doc

  1   2
Реклама MarketGid:
Методика викладання

  1. Нові інформаційні технології навчання.

  2. Навчальноорієнтоване програмне забезпечення. Структура і призначення.

  3. Дистанційна освіта: особливості, принципи, методи, організаційні форми, програмне забезпечення.

  4. Вимоги до створення та експлуатації педагогічних програмних засобів.

  5. Типи шкільних ПЕОМ. Основні характеристики шкільних ПЕОМ.

  6. Типовий шкільний кабінет обчислювальної техніки, його призначення і обладнання.

  7. Локальна мережа шкільних ПЕОМ, її функції і дидактичні можливості.

  8. Проведення досліджень на комп'ютері у процесі вивчення фізики та математики.

  9. Педагогічні можливості глобальних комп'ютерних мереж.

  10. Педагогічні можливості мультімедійних програм.

  11. Контроль у навчально-виховному процесі. Автоматизація контролю. Функції перевірки знань, суть біжучого і підсумкового контролю.

  12. Використання обчислювальної техніки в управлінні освіти.

  13. Цілі та задачі викладання інформатики в середній школі.

  14. Зміст і структура шкільного курсу інформатики. Діючі програми курсу інформатики.

  15. Критерії оцінювання знань та вмінь учнів з шкільного курсу інформатики.

  16. Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія теоретичної інформатики.

  17. Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія алгоритмізації та програмування.

  18. Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія інформаційних технологій.

  19. Безперервний курс ОІОТ: інформатика у початковій школі.

  20. Безперервний курс ОІОТ: базовий курс інформатики.

  21. Безперервний курс ОІОТ: профільна диференціація в старших класах.

  22. Педагогічні технології викладання інформатики у школі.

  23. Організація додаткових позаурочних форм навчання інформатики у школі: гуртки, факультативи, олімпіади.

  24. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя до уроку. Організація і проведення різних типів уроку з інформатики.

  25. Навчально-методичне та програмне забезпечення шкільного курсу інформатики. Класифікація педагогічних програмних засобів. Приблизний склад програмного забезпечення.

  26. Метод послідовного уточнення алгоритмів у шкільному курзсі інформатики.

  27. Методичні особливості навчальних посібників з інформатики.

  28. Методика ознайомлення учнів з прикладним програмним забезпеченням.

  29. Методика ознайомлення учнів з роботою у глобальній мережі Internet.

  30. Методика навчання учнів мові програмування.

  31. Методика ознайомлення учнів з поняттям алгоритму.

  32. Методика ознайомлення учнів з алгоритмічними структурами, описаними на учбовій алгоритмічній мові та мові програмування.

  33. Методика ознайомлення учнів з алгоритмами роботи з літерними величинами.

  34. Методика ознайомлення учнів з табличними величинами.

  35. Методика навчання учнів загальним методам складання алгоритмів.

1^ Нові інформаційні технології навчання. (НІТ)

Усі згодні з тим, що певна адаптація школи до комп’ютерного століття необхідна. Єдиної думки ж про те, якою вона повинна бути, на сьогоднішній день не існує. Ми існуємо в стані переходу від індустріального століття до інформаційного.

В літературі з інформаційних технологій навчання трапляються синонімічні вирази, тісно пов’язані з поняттям „нові інформаційні технології навчання”: такі як „сучасні інформаційні технології навчання”, „НІТ освіти”, „технології комп’ютерного навчання”, „ЕКСЗТН – електроно-комунікативні системи, засоби і технології навчання” тощо. Це свідчить про те, що термінології інформаційних технологій навчання і відповідно поняття ще не усталилися.

Розкриття поняття „НІТ” ми починаємо з понять „інформатизація суспільства” та „інформатизація освіти”, тому що НІТ є рушійною силою цих процесів.

Інформатизація суспільства є процесом активного повсюдного використання інформаційної техніки для виробництва, переробки, збереження і поширення інформації й особливо знань. Обсяги інформації в сучасному суспільстві настільки великі, що звичайні шляхи пошуку, передачі, роботи з інформацією стають неефективними. З іншого боку, сучасні потужні комп’ютери і засоби зв’язку дозволяють швидко знаходити, передавати і обробляти необхідну інформацію. Але для цього потрібно вміти користуватися цими засобами, тобто володіти відповідними технологіями. Такі технології мають назву „нових інформаційних технологій”.

У науковій літературі термін „НІТ” визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі і подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.

Складовими НІТ є засоби і методи НІТ. ^ Засоби НІТ: апаратні ЕОМ, персональні ЕОМ, локальні і глобальні мережі, пристрої введення – виведення, засоби збереження великих обсягів інформації та інше сучасне периферійне обладнання.

Програмні (програмні комплекси, інформаційні системи, системи машинної графіки, системи мультимедіа та гіпермедіа, системи штучного інтелекту. Програмні засоби міжкомпютерного зв’язку).

Методи (системний аналіз, системне проектування, методи передачі, збереження та захисту інформації, без паперові технології, методи колективного користування різноманітних інформаційних ресурсів тощо).

Процес інформатизації суспільства неминуче тягне за собою процес інформатизації освіти.

Основна соціальна функція школи – підготовка людини до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства. Аби випускник школи знайшов своє місце в інформаційному суспільстві, він повинен опанувати НІТ, оволодіти навичками використовувати комп’ютер як інструмент повсякденної діяльності: чи то для складання звіту, чи для моделювання експерименту.

Інформатизація суспільства – це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки і використання сучасних НІТ, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання.

Головною ланкою процесу інформатизації освіти є зміна мети і змісту навчання. Технологічне переоснащення навчального процесу, поява нових методів і організаційних форм навчання.

Перший напрям пов’язаний зі становленням навчальних дисциплін, що забезпечують підготовку учнів у галузі інформатики.

Другий напрям пов’язаний з активним використанням комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій, застосування яких стає нормою в усіх галузях людської діяльності. Цей процес приносить з собою зміну предметного змісту всіх навчальних дисциплін на всіх рівнях освіти.

Третій напрям пов’язаний із впливом інформатизації на мету навчання. Це буде дедалі відчутнішим з розвитком процесів інформатизації суспільства, проведенням робіт з переструктуруванням знань, накопичуваних людством.

Складовими НІТ навчання є засоби НІТ навчання і методи їх використання в навчальному процесі. ^ Засоби НІТ навчання: апаратні (класи навчально обчислювальної техніки, локальні і глобальні навчальні комп’ютерні мережі, електронне демонстраційне обладнання тощо); програмно-методичні (програмно-методичні засоби (навчальні, контролюючі, інструментальні, службові програми), комп’ютерні курси тощо); навчально-методичні (навчальні та методичні посібники, організаційно-інструктивні матеріали тощо).

^ Методи НІТ: традиційна модель навчання (фрагментарне використання комп’ютера на уроках як тренажера або для демонстрації, контроль знань та тестування, тощо); нетрадиційна модель навчання (дослідницька робота в комп’ютерних лабораторіях, обчислювальні експерименти, дистанційне навчання, використання гіпертекстових довідкових систем із можливістю виходу у світову інформаційну мережу).

Крім терміна „НІТ навчання” іноді вживають ширший термін – „НІТ освіти”. У зміст НІТ освіти крім складових НІТ навчання, входять також нові засоби і методи керування системою освіти(введення баз даних учнів і вчителів, інформаційно-довідкові нормативні і методичні системи, телекомунікаційні системи між школами і установами освіти тощо).

^ Мета і завдання НІТ навчання. Основною метою НІТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Педагогічні завдання НІТ навчання:

  • Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

  • Побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти;

  • Системна інтеграція предметних галузей знань;

  • Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;

  • Розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності;

  • Формування інформаційної культури учнів;

  • Реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства(підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки, підготовка користувача засобів НІТ).

^ Понятійний апарат.

Інформатика – це фундаментальна наукова дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також закономірності та методи її створення, збереження, пошуку, перетворення, передачі та використання в різних сферах людської діяльності.

НІТ – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

^ Засоби нових інформаційних технологій (ЗНІТ) – це програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі обчислювальної техніки, а також сучасні засоби і системи інформаційного обміну, що забезпечують операції збирання, накопичення, збереження, обробки, передачі інформації.

Інформатизація освіти – це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки і використання сучасних НІТ, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання.

^ Засоби інформатизації освіти – це ЗНІТ разом з навчально-методичним, нормативно-технічним й організаційно-інструктивним матеріалом, що забезпечує їх педагогічно доцільне використання.

^ НІТ навчання – це методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання й у першу чергу ЕОМ.

Програмно-педагогічні засоби – сукупність комп’ютерних програм навчального призначення.

^ Дистанційне навчання – процес взаємодії викладача й учня за допомогою комп’ютерних комунікацій.

Комп’ютерні комунікації(комп’ютерні мережі) – засоби зв’язку для передачі інформації між комп’ютерами.

Мультимедіа – поєднання спеціальних апаратних засобів і програмного забезпечення, що дозволяє на якісно новому рівні сприймати, переробляти і надавати різноманітну інформацію: текстову, графічну, звукову, анімаційну, телевізійну тощо.

^ Текстовий редактор – комп’ютерна програма, призначена для роботи з текстом. Дозволяє вводити, зберігати, редагувати, друкувати у зручному вигляді текстову інформацію.

^ Графічний редактор - комп’ютерна програма, призначена для створення малюнків або мультиплікаційних кадрів.

Електронна таблиця - комп’ютерна програма, що дозволяє вводити й обробляти дані у табличній формі.

^ База даних – структурована певним чином сукупність даних, що зберігається в пам’яті комп’ютера.

Система керування базами даних - комп’ютерна програма, що дозволяє обробляти база даних.

^ Діалогова навчальна програма - комп’ютерна програма, що імітує діалог учителя та учня.

Експертна система - комп’ютерна програма, що моделює діяльність людини-експерта в певній предметній галузі, фахівця з розв’язання задач із неповними вихідними даними або вірогідними результатами розв’язку.

Імітаційно-моделювальна програма – навчальна комп’ютерна програма, що дозволяє спостерігати і моделювати на екрані комп’ютера деяке явище або процес.

2^ Навчвльно-орієнтоване програмне забезпечення. Структура і призначення.

Педагогические программные средства (ППС) – используются в ходе учебно-воспитательного процесса. ППС можно разделить на две большие группы:

  1. Программы общего назначения, кот решают общие задачи учебно-восп процесса.

  2. Программы спец назначения, кот решают задачи обучения конкретному предмету.

ППС:

  1. управляющие.

    1. структурирующие;

      1. конструкторы урока;

      2. протоколирующие;

    2. статистические;

    3. сетевые;

      1. распределители;

      2. интеграторы;

  2. предметные.

    1. генерирующие;

      1. генераторы заданий;

      2. вариаторы задач;

    2. функциональные;

      1. контрольно-обчающие;

      2. тестирующие;

      3. моделирующие;

      4. операционные;

      5. игровые;

      6. справочные;

    3. демонстрационные;

      1. активные программы;

      2. пассивные программы;

  3. инструментальные.

    1. текстовый редактор;

    2. электронные таблицы;

    3. графический редактор;

    4. музыкальные;

    5. СУБД;

Исходя из определения ППС, можно проводить различную их классификацию. В литературе часто под термином ППС подразумевают программы, реализующие цели обучения конкретному предмету, тогда подразумевают функциональные программы и проводят соответствующую классификацию.


3^ Дистанційна освіта: особливості, принципи, організаційні форма.

Д.О. – комплекс освітніх послуг, які надаються за допомогою інформаційно освітнього середовища яке базується на засобах обміну навчальною інформацією на відстані.

Дис. навчання (ДН) є комплексною пед., технологією, що поєднує досягнення педагогіки і психології з дидактикою. Можливими інформаційними телекомунікаційними технологіями, що дозволяють використовувати ПК як засіб організації спілкування особистості:

1) Гнучкість(можливість вчителя в інший час, місті і темпі);

2) Модульність(з набору незалежних навчальних курсів – модулів можна сформувати навчальний план, який відповідає індивідуальним або ґрунтовим потребам );

3) Охоплення(одночасне звернення до багатьох джерел навчання, інформації великої кількості учнів; спілкування через мережі зв’язку один з одним та викладачами);

4) Економічність(ефективність викладання навчальних площ технічними засобами);

5) Технологічність(використання освітніх досягнень інформаційних і телекомунікаційних технологій);

6) Соціальна рівноправність(рівні можливості отримання освіти);

7) Нова роль викладача(викладач має координувати пізнавальний процес, постійно вдосконалювати навчальні курси, підвищувати творчу активність і кваліфікацію, відповідати нововведенням);

ДО використовує 5 загально дидактичних методів навчання: інформаційний;рецептивний; репродуктивний; проблемне виховання; евристичний.

Засоби навчання: інноваційні

а) навчальні електронні видання(компактне збереження в пам’яті ПК, або більша можливість тиражування, зручність пересилки електронною поштою);

б) комп’ютерні навчальні системи – програмні засоби навчального призначення, які широко використовуються в навчальному процесі і дозволяють: індивідуалізувати та диференціювати процес навчання, контролювати учня зі зворотнім зв’язком зі школою; забезпечити самоконтроль, моделювати процеси і явища; підвищувати зацікавленість у процесі навчання

Організаційні форми:

Лекції ДН – використовують живе спілкування але мають переваги. … … , віртуальної реальності сприяє більшій виразності та наочності. Непотрібно конспектувати.

Семінари ДН – активна форма, проводяться за допомогою відео конференцій. Дозволяють ввійти у дитинство в будь-який момент її розвитку, повернутися на кілька кроків назад.

Консультації ДН – одна із форм керівництва роботою учнів і надання їм допомоги. Використання телефон, телекомунікації, електронна пошта.

Лабораторні роботи ДН – практичне засвоєння матеріалу. Віртуальна реальність може показати явища, які в звичайних умовах показати досить складно, або неможливо.

Контроль ДН – тестовий.

^ Програмне забезпечення:

1) Засоби навігації;

2) Інформаційно-навчальний матеріал, лекції, підручники, словники, мережні ресурси і т.д.

3) Засоби контролю знань;

4) Засоби спілкування: електронна пошта, аудіо-відео конференції.

4^ Вимоги до створення та експлуатації педагогічних програмних засобів (ППЗ).

ППЗ – це прикладні програмні продукти, призначені для використання в навчальному процесі школи або ВУЗа.

Етапи створення ППЗ:

1. формулювання мети й ідеї створення;

2. написання сценарію;

3. аналіз сценарію;

4. програмування;

5. розробка методики використання програми в навчальному процесі;

6. експериментальна перевірка;

7. тиражування;

8. підготовка супровідної документації;

9. передача програми замовникам;

10. опитна експлуатація.

Вимоги до ППЗ:

1. відповідність темі і меті уроку;

2. наявність розділів, що забезпечують передачу знань, тренування і контроль за результатами навчання;

3. теоретичні відомості передаються невеликими порціями.

4. на кожній екранній сторінці повинний бути логічно завершений розділ;

5. використання стандартних клавіш;

6. продовження роботи з програмою 25 хв.


5Типи шкільних ПЕОМ. Основні характеристики шкільних ПЕОМ.

Основные характеристики: тип процессора, объем ОП, наличие и объем кэш-памяти, тип системной шины и ее припускная способность, тип и емкость винчестера, тип видеоконтроллера и объем видеопамяти, тип монитора и его характеристики(размер кинескопа, разрешающая способность, частота обновления изображения), наличие мультимедийных компонентов(CD-ROM, Звуковая карта).

Було розроблено 2 комплекти УНТ спеціально для шкіл: “Корвет”, “Електроніка УК-НЦ”.

“Корвет” – в основі одноплатна 8-ми розрядна мікро ЕОМ із МП КР 580 ВМ 80А, ємність АЗУ користувача 62 кілобайта, графіки – 48 кілобайта, ПЗУ – 24 кбайта, швидкодія – 625 тис. Операцій в секунду.

“Електроніка УК-НЦ”. В основі 2-х машинний комплекс із центральною і периферійною машинами на базі 16-ти розрядного МП ДО 1801 ВМ2, ОЗУ на центральній машині 64 кбайта, периферійної – 32, графіки – 56, ПЗУ – 32. швидкодія мікропроцесора – 800 тис. Операцій у сек... До системних блоків даних машин підключаються кольорові і ч/б телевізори з графікою високого дозволу 512256 – 8 квітів, принтер і магнітофон.

Одночасно в школу поставлялися комп’ютери, що випускаються для народного господарства й імпортні ПЕОМ “Агат”(1981 р. застосувалися в автоматизації керування діяльності охорони здоровя, сфери обслуговування і т.д.). машина складалася із системного блоку, клавіатури і монітора. АЗУ 64 (128) 256 кбайт, ПЗУ – 32. швидкодія – 300 тис. Операцій в сек.. На екрані в текстовому режимі 6432 ч/б символи, 3232 кольорових символів, в 8-ми квітах. Графічний екран 256256 ч/б крапок, 6464 крапки 16-ти квітів. ДВК (диалогово-вычислительный комплекс і “Електроніка БК-0010” для довідників).

ПВМ “Ямаха” – створена на базі 8-ми розрядного МП 280 фірми Z/ ємність АЗУ – 32 кбайта, ПЗУ – 32, екрана память – 16, швидкодія МП – 610 операцій в сек.. Монітор дозволяє виводити на екран 24 рядка по 40-60 символів: у графічному режимі 132256 крапок 16-ти квітів, нагромаджувач на ГМД розрахований на диски в 9 мм =3,5 дюйми ємністю дискет 360 і 720 кбайт.

ІВМ сумісні ПК. Фірма ІВМ перейшла на випуск програмних пристроїв з 1982 р..

Групи:

ІВМ РС ХТ має 16-ти розрядний МП Intel 8086(88). Тактова частота – 8 млн. Операцій в сек.., ОП – 68 кбайт, дисковод на 5,25 дюйма з дискетами V-360 кбайт, ЖМД “Вінчестер” 20-30 Мбайт(пізніше 40, 80 Мбайт). Дисплей із графічним адаптером EGA. Здатність екрану, що дозволяє, 640350 крапок у 16-ти квітах.

“Правець” і “Правець 8А”, “Пошук-1”, “Пошук-2”(випускав в Києві з деталей ІВМ, робилася зборка).

ІВМ РС/АТ: МП Intel 80286(80386). Тактична частота 20 МГц. ОП – 1 Мбайт і більше. Дисководи (уставлений за бажанням користувача) на 5,25 і 3,5 дюйми(комп’ютер з косими дисководами). Ємність диска 5,25 дюйми – ємність 1,44 Мбайт і 720 кбайт(Вінчестер на цих машинах ємністю 120 Мбайт і більше, кольорові і монохромні дисплеї з графічним адаптером EGA і VGA). Здатність екрану, що дозволяє, дисплея від 640480 до 1024640 крапок.

ПК ІВМ РС/АТ: МП Intel 80486 Pentium із тактовою частотою 100Мгц, PS/2.

Pentium: ОП 4-6 Мбайт, 2 косих дисковода, є можливість установки CD-ROMа(дисководу для читання інформації з лазерних дисків, вінчестер 1,2 Гбайт і більше).

Pentium 2: (тактова частота – 266 МГц); Pentium3 (ще більше); Pentium Pro (тактова частота не менше 300 МГц). Дисплей SVGA. Дозволяють виводити на екран 1024768 крапок і більше, 256 кольорів і більше.

6^ Типовий шкільний кабінет обчислювальної техніки, його призначення та обладнання.

1. основні вимоги по устаткуванню кабінету інформатики: приміщення рекомендується вибирати з орієнтацією на північ, північний схід, північний захід. Приміщення повинно мати вікна, розташовані тільки на одній стіні. Приміщення необхідно вибирати таких розмірів, щоб на одне робоче місце приходилось 4.5-6 м2 площі кабінету. У кабінеті повинно бути передбачене устаткування: комплект учбово-обчислювальної техніки і технічних засобів; охоронна сигналізація; світлорегулюючі пристрої – жалюзі; кондиціонер; комплект меблів для оснащення робочих місць учнів і викладача, що передбачає ряд спец елементів для розміщення системного блоку, монітора, клавіатури, принтера й ін., що враховує антропометричні характеристики школярів; робочі місця, призначення для роботи без використання обчислювальної техніки(оснащені столами і стільцями); сейф для збереження дисків, що комплектують, документів та технічне устаткування; шафи для збереження документів, літератури, дидактичних матеріалів; шафи для збереження верхнього одягу і речей учнів; вогнегасник переносний, придатний для гасіння пожеж електроустаткування. У кабінеті повинні бути передбачені приміщення: для збереження верхнього одягу і речей учнів(при відсутності такого приміщення у кабінеті повинно бути місце обладнане спец шафами); лаборантська кімната для збереження тех. засобів, апаратури, транспортувальних пакувань, площею не менше 16 м2. У кабінеті при роботі з дошкою не припустимо використання крейди.

2. комплект учбово-обчислювальної техніки і технічних засобів: робочих місць у комп’ютерному класі повинно бути не менше 15 шт, тобто по двоє чоловік за комп’ютером. До складу робочого місця викладача повинно входити: сучасний комп’ютер(за станом на жовтень 2002 р не гірше Pentium - 3); модем; принтер; сканер; відео проектор або демонстраційний монітор з розміром екрана 21 дюйм; екран для відео проектора; відеомагнітофон або відеоплеєр; телефон підключений до міської телефонної лінії(неспарений); комплект компакт-дисків із програмним забезпеченням; комплект дискет для збереження і переносу інформації. До складу робочого місця учнів повинні входити: сучасний комп’ютер(за станом на жовтень 2002 р не гірше Pentium - 3); принтер(не обов’язково).

3. гігієнічні вимоги: при організації навчальних занять у кабінеті інформатики необхідно в першу чергу дотримуватися розпорядку безперервної роботи з дисплеєм і режим відпочинку. Температура в кабінеті при включених комп’ютерах рекомендується не вище 17 – 21 0С, відносна вологість повітря 40 – 60 %. Кабінет повинен бути обладнаний кондиціонером. При відсутності кондиціонера перед початком занять і під час перерв варто ретельно провітрювати приміщення. Установка робочих місць повинна бути зроблена таким чином, щоб: безпосередньо на очі учнів, на екран дисплея не падало природне або штучне світло; при роботі за екраном монітора людина знаходиться на відстані не менше 50 см від екрана свого комп’ютера і – не менше 1.5 м від задніх і бічних стінок сусідніх комп’ютерів. На уроці інформатики діти не тільки працюють за комп’ютером: вони записують пояснення вчителя, пишуть алгоритми, програми. Вирішують логічні задачі. Учні не повинні знаходитись за включеним комп’ютером у той час, коли вони не займаються роботою за комп’ютером. Для такої роботи необхідно мати окремі не комп’ютеризовані місця, розташовані на відстані не менше 1.5 м від найближчого комп’ютера. При фарбування стін і стелі кабінету рекомендується використовувати м’які тони, що знаходяться в одній кольоровій гамі. Поверхня стін і стелі повинна бути матовою.

7^ Локальна мережа шкільних ПЕОМ. Їх дидактичні можливості.

Основне призначення комп’ютерних мереж –забезпечити передачу інформації між комп’ютерами мережі. Локальні мережі (ЛОМ – локальні обчислювальні мережі) – це мережі, які мають які-небудь обмеження. ЛОМ забезпечують підключення декількох окремих комп’ютерів до каналу передачі даних.

Призначення ЛОМ:

  • поділ ресурсів;

  • поділ даних;

  • поділ програмних засобів

  • поділ ресурсів процесора

  • багатокористувальницький ... (можливість працювати з ін. комп’ютерами )

  • електронна пошта. INTERNET

практично всі ЛОМ мають у своєму складі:

  • сервер – комп’ютер , який має великі ресурси і пам’ять, розмір вінчестера, пристрій запису.

  • робоча станція комп’ютерів, що працюють.

Сервери – виділені – спеціально відведений комп’ютер. Невиділені – усі комп’ютери в мережі.

Види топологій ЛОМ :

Загальна шина – особливості: в будь-який час може вступити в контакт з комп’ютером, підключеним, або відключеним в цей час. При розриві кабелю можна відновити ушкоджений шматок.

Кільце. Особливості: перший комп’ютер з’єднаний з останнім. Робоча станція, яка може виводити з ладу всю мережу.

Зірка. Особливості: усі комп’ютери підключені до сервера. Добре захищена.

^ Педагогічні можливості глобальних комп’ютерних мереж.

Глобальні комп’ютерні мережі Internet усілякі канали передачі інформації.

Педагогічні можливості:

Доступ до будь-якої інф. дитина одержує сидячі в будинку.

Мережа міста з містом і школи зі школою через Internet дозволяє проводити конкурси і т.д.

Дистанційне навчання школи по засобам мережі відбувається навчання на відстані або учень має можливість консультуватися з учителем.

^ Дистанційна освіта: особливості, принципи, методи, організаційні форми.

Дистанційне утворення – це комплекс освітніх послуг, наданих світовими організаціями, що знаходяться осторонь, за рубежем в допомогу спеціалізованого інформаційно-освітнього середовища, що базується на засобах обміну навчальною інформацією на відстані. Це навчання на відстані, але підтримується діалог з викладачами за допомогою засобів комунікації. Дистанційне утворення підвищує його навчальний і науковий потенціал. Якість дистанційного утворення не уступає очному навчанню, а іноді і перевищує.

^ Ціль навчання придбати систему навчань, умінь які формуються відповідно до моделі фахівця держзамовлення.

Об’єкт навчання це слухач, соціальна група ( особи, не спроможні навчатися стаціонарно) ^ Суб’єкт викладач.

Методи навчання 5 загальних дидактичних методів (інформаційно-рецентивний, репродуктивний, проблемне навчання, естетичний, евристичний).

^ Учбово-наукова матеріальна база:

а) комплекс математичних і технічних засобів;

б) учбово-електроне завдання;

в) комп’ютер вивчає систему;

г) аудіо-відео навчальний матеріал.

^ Організаційна форма навчання:

1) Лекція. Дистанційне утворення – виняткове живе спілкування з викладачами.

2) Семінари за допомогою відео конференції.

3) Консультації по телефону, електронній пошті з призначенням часу.

4) Лабораторна робота за допомогою використання мультимедіа.

5) Контроль дистанційного навчання тісний контроль.

^ Програмне забезпечення:

1) Засоби навігації;

2) Інформаційно-навчальний матеріал, лекції, підручники, словники, мережні ресурси і т.д.

3) Засоби контролю знань;

4) Засоби спілкування: електронна пошта, аудіо-відео конференції.

8^ Проведення досліджень на комп’ютері у процесі вивчення фізики та математики.

Задания исследовательского характера практически отсутствуют в школе, а большинство заданий выполняются по готовому алгоритму. Такую проблему позволяет решить компьютер за счет повышения наглядности изучаемого материала и за счет организации исследовательской работы при изучении темы.

Исследовательский метод целесообразен в старших классах, т.к.:

  • сформированы соответствующие умения и навыки;

  • соответствующее содержание учебного материала.

План проведения исследовательской работы

Постановка проблемы

Составление плана проведения исследования

Проведение испытания

Формулировка гипотезы

Проверка гипотезы проведением дополнительных испытаний

Формулировка окончательного вывода

Результаты эксперимента не строгое доказательство. Необходимо проведение строго математического доказательства. Например, при изучении предела функции необходимо пронаблюдать изменение значений функции при изменении аргумента– это очень удобно организовать с помощью компьютера и таких программ как (табулирование функции), (построение графиков, трассировка) и т. д., также с помощью них очень удобно проиллюстрировать влияние параметров на поведение графика функции. С помощью моделирующей программы ученики могут вводить разные параметры и проверять гипотезу о их влиянии на график функции.

В физике исследования с помощью компьютера можно проводить с помощью программ, моделирующих различные физические явления. Например, броуновское движение ( изменяемые параметры: масса и скорость частиц, температура плотность среды), диффузию и т. д.


9^ Педагогічні можливості глобальних комп’ютерних мереж.

Глобальні комп’ютерні мережі Internet усілякі канали передачі інформації.

Глобальні комп’ютерні мережі Internet усіякі канали передачі інформації.

Педагогічні можливості:

  1. Доступ до будь-якої інф. дитина одержує сидячі в будинку.

  2. Мережа міста з містом і школи зі школою через Internet дозволяє проводити конкурси і т.д.

  3. Дистанційне навчання школи по засобам мережі відбувається навчання на відстані або учень має можливість консультуватися з учителем.

^ Дистанційна освіта: особливості, принципи, методи, організаційні форми.

Дистанційне утворення – це комплекс освітніх послуг, наданих світовими організаціями, що знаходяться осторонь, за рубежем в допомогу спеціалізованого інформаційно-освітнього середовища, що базується на засобах обміну навчальною інформацією на відстані. Це навчання на відстані, але підтримується діалог з викладачами за допомогою засобів комунікації. Дистанційне утворення підвищує його навчальний і науковий потенціал. Якість дистанційного утворення не уступає очному навчанню, а іноді і перевищує.

^ Ціль навчання придбати систему навчань, умінь які формуються відповідно до моделі фахівця держзамовлення.

Об’єкт навчання це слухач, соціальна група ( особи, не спроможні навчатися стаціонарно) ^ Суб’єкт викладач.

Методи навчання 5 загальних дидактичних методів (інформаційно-рецентивний, репродуктивний, проблемне навчання, естетичний, евристичний).

^ Учбово-наукова матеріальна база: а) комплекс математичних і технічних засобів; б) учбово-електроне завдання; в) комп’ютер вивчає систему; г) аудіо-відіо навчальний матеріал.

^ Організаційна форма навчання: 1) Лекція. Дистанційне утворення – виняткове живе спілкування з викладачами. 2) Семінари за допомогою відеоконференції. 3) Консультації по телефону, електронній пошті з призначенням часу. 4) Лабораторна робота за допомогою використання мультимедіа. 5) Контроль дистанційного навчання тісний контроль.

^ Програмне забезпечення: 1) Засоби навігації; 2) Інформаційно-навчальний матеріал, лекції, підручники, словники, мережні ресурси і т.д. 3) Засоби контролю знань; 4) Засоби спілкування: електронна пошта, аудіо-відіо конференції.


10^ Педагогічні можливості мультімедійних програм.

Мультимедийный – многофункциональный. Медия – от лат. Media – среда, или носитель информации. Мультимедия – возможность работы с информацией в различных видах, а не только в цифровом виде, как у обычных компьютеров. Прежде всего, имеется в виду звуковая и видео информация.

Мультимедиа - компьютер - компьютеры с совокупностью программных и аппаратных средств, позволяющие воспроизводить звуковую, а также видео информацию.

Мультимедиа – компьютер должен иметь:

  • Дисковод для компакт дисков;

  • Звуковую карту, позволяющую воспроизводить звуковые записи, а также синтезировать музыку, записную в формате MIDI ;

  • Видеосистему, позволяющую работать, как минимум, в видеорежиме с разрешением 640*480 точек с 65536 цветами на экране;

  • Программный или аппаратный MPEG-1 декодер, позволяющий просматривать видеодиски в стандарте CD-VIDEO с разрешением 352*240 точек и 32763 цветами с частотой 30 кадров в секунду без пропусков кадров.

Кроме этого необходимы ещё и акустические системы (колонки) или наушники.

Например, модель современного Мультимедийного проекционного аппарата: Сери проекторов Philips ProScreen – совместима со всеми графическими стандартами от VGA до XGA благодаря специально разработанному конвертеру Limesco TM. Он обеспечивает возможность проецирования с компьютеров любого типа. Для этой версии специально разработана лампа UHP, которая может работать до 1000 часов без потери яркости. Проекторы управляются компьютером или мышью.

Мгновенная инсталляция – «подключи и работай», технология удвоения строки для обеспечения идеального качества видеоизображения м=8кг – не очень тяжелая.

Современный компьютер в сочетании с мультимедийной проекционной аппаратурой в принципе может заменить практически все традиционные ТСО, но это не всегда оправдано с психолого-педагогической и методической точки зрения; и из соображений высокой стоимости подобного оборудования.


11^ Контроль у навчально-виховному процесі. Автоматизація контролю. Функції перевірки знань, суть біжучого і підсумкового контролю.

Важливим засобом підвищення рівня знань учнів є вміле управління процесом їхнього засвоєння.

Види контролю:

  1. Поточний

  2. Тематичний (к.р., заліки)

  3. Підсумковий (піврічні К.Р., річні К.Р., екзамени).

Методи контролю – це сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь та навичок.

Існують такі методи контролю:

  1. Метод усного контролю. Усний контроль здійснюється шляхом індивідуального або фронтального опитування. При індивідуальному опитуванні вчитель ставить перед учнем декілька питань, відповідаючи на які він показує рівень засвоєння навчального матеріалу. При фронтальному опитуванні вчитель підбирає серію логічно зв’язаних між собою питань і ставить їх перед усім класом, викликаючи для короткої відповіді деяку кількість учнів. У шкільному курсі ОІОТ учитель використовує даний метод при актуалізації опорних знань, перед вивченням нового матеріалу.

  2. Метод письмового контролю. У процесі навчання цей метод припускає проведення письмових самостійних і контрольних робіт, заліків та інших видів письмового контролю. Ці форми можуть бути як короткочасними(15-20 хв.), так і на весь урок. Доцільно застосовувати письмові контрольні роботи програмованого типу: учитель складає перелік питань і для кожного з них можливі варіанти відповідей, одні з яких більш повні і точні, інші містять деякі неточності. Завдання учнів перебуває в тому, щоб вибрати з ряду відповідей правильну.

Даний метод можна застосовувати на уроках безмашинного або мало машинного курсу інформатики при перевірці основних термінів і понять вивченого матеріалу.

  1. Метод комп’ютерного контролю. Труднощі, які відчувають вчителі у процесі традиційних способів перевірки засвоєння знань, частково або повністю можна уникнути під час застосування комп’ютера, зокрема мультимедійних програм.(мультимедіа – сполучення спеціальних апаратних засобів і програмного забезпечення, що дозволяють на якісно новому рівні сприймати, переробляти і представляти різноманітну інформацію: текстову, графічну, звукову, анімаційну і т.д.). зміст контролю(самостійна і контрольна роботи, вправи та запитання) можна легко запрограмувати і здійснювати систематичний контроль, поєднуючи перевірку знань учнів із ліквідацією прогалин у їхньому засвоєнні.

Переваги мультимедійних контролюючих систем зумовлені технічними можливостями комп’ютера:

  • Збільшення обсягу пам’яті, що дозволяє значно розширити й урізноманітнити матеріал, який підлягає перевірці, удосконалити його структуру;

  • Швидкодія, що забезпечує своєчасну обробку інформації, якісний діалог між учнем і комп’ютером;

  • Якість зображень, що відповідає естетичним та гігієнічним нормам;

  • Наявність звукового супроводу, що сприяє активізації ще одного каналу сприймання через органи слуху.

Головні вимоги до контролюючого режиму:

  1. Повідомлення про помилку у формі, що не принижує гідність учня, має надавитися негайно;

  2. Пояснення причини припущеної помилки повинні надаватись з урахуванням віку учня, рівня його підготовки;

  3. На слід підкріплювати заохоченнями кожну правильну відповідь;

  4. Учневі слід надавати можливості порівнювати свою відповідь з правильною.

Програми для контролю складаються за методикою контрольних програмованих вправ. Відповіді набираються цифрами або текстом. Машина забезпечує високий ступінь об’єктивності контролю і відображає результат успішності, враховуючи визначені фактори, але має і недолік: не може врахувати психологічних особливостей учня. Не дозволяє вона перевірити і логічність виконання завдання. У випадку незадовільних результатів, крім рівня знань, важливим є і те, які теми не були засвоєні та з яких причин. Тому в даному випадку були б бажаними рекомендації вчителя – на що звернути увагу, які теми довчити, щоб результат, що був проставлений комп’ютером, не сприймався як вирок, а був лише констатацією факту на даний момент і передбачав подальшу роботу.

Місце і роль перевірки залежать від мети уроку, його типу, змісту навчального матеріалу, мети перевірки. Якщо це письмова або практична контрольна робота, урок-залік, екзамен, урок-тестування тощо, то контроль на них займає головне місце. На уроках вивчення нового матеріалу, семінарах, практичних роботах, уроках повторення, узагальнення й систематизації раніше вивченого матеріалу, на комбінованому уроці контроль має підпорядковане значення і проводиться паралельно з пізнавальною діяльністю учнів.

^ Контроль виконує такі функції:

  1. Освітню(навчальну) – суть якої в тому, що вона є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша, учні звіряють свої знання, ставлять запитання. Освітня ф-я чітко виявляється також у тому, що учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, виконує практичні завдання, закріплюючи ЗУН, краще усвідомлює навч. матеріал.

  2. Виховну – виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки. Крім того, перевірка і оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання і здібності.

  3. Розвиваючу – в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, мовлення, пам’ять, увага.

  4. Діагностичну – у процесі контролю виявляють успіхи та недоліки в знаннях, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані на поліпшення успішності.

  5. Стимулююча – схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання.

  6. Оцінювальну – об’єктивна оцінка знань, умінь та навичок учнів, сприяє кращому навчанню.

Управлінську – на основі контролю визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому разі вчитель корегує і свою власну діяльність – змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.


12^ Використання обчислювальної техніки в управлінні освіти.


Компьютер в сфере просвещения может выполнять такие функции:

  1. Предмет обучения;

  2. Средство организации и управления учебным процессом.

Как предмет обучения компьютер рассматривается на занятиях по информатике. В 1985г. ЦК КПСС принял постановление о компьютеризации обучения в школах и ВУЗах. С 1986г. в школах появился предмет «Основы информатики и вычислительной техники». Деление на три периода: 1) нижний уровень преподавания и отсутствия техники(1986-89гг.).в связи с отсутствием техники был придуман учебный план в 2-х вариантах: машинный(2 часа в неделю) и безмашинный (1 час в неделю); 2) 1990-93 гг. – в школы были направлены подготовленные специалисты, начала поступать вычислительная техника(несистематизированная и самая разная). Основные виды техники: «Корвет», «Электроника УК-НП», «Электроника БК-0010», «Агат», «Ямаха»; 3) 1994-98 гг. появляются в школах ВМ совместимой техники. Виды: «Поиск -1», «Поиск-2»? IBM PC AT , Pentium.появилась возможность использования компьютера при изучении других школьных дисциплин.

^ Характерные особенности учебного процесса при использовании компьютера. В учебном процессе функционируют различные потоки информации: ТСОучебникиученикикомпьютеручительучебные пособия. В отличии от других средств, компьютер является посредником в процессе обмена информацией. Главной особенностью обучения с использованием компьютера является возможность осуществления диалогового обучения. Направление компьютеризацией учебного процесса с точки зрения методики обучения: 1) компьютер используется для повышения эффективности процесса обучения при прежней методике обучения; 2) компьютер используется для достижения новых целей обучения. Если в настоящее время главной целью обучения является передача готовых знаний от учителя ученикам, то новая цель обучения может быть сформулирована как обучение учащимися навыкам и умениям самостоятельного приобретения знаний. В качестве одного из средств получения информации ученику дается компьютер. Он является также средством исследований. Ученик получает знания также в ходе исследования, таким образом меняется роль ученика: из «обучаемого» он превращается в «обучающегося».

1) характеризуется такими принципами: остаются прежние цели, содержание и методы обучения. Компьютер является средством репродукции знаний, обеспечивает в нужном объеме тренировку знаний и умений, автоматизирует процесс сбора информации о результатах обучения, индивидуализирует процесс обучения. Данный подход использования компьютера ориентирован прежде всего на результат. Компьютер используется не постоянно, а фрагментарно. Поставленные цели могут быть организованы контрольно-обучающими программами, тестирующими тренажерами и некоторыми другими. Эти программы могут создаваться без больших затрат материальных и человеческих ресурсов.

2) Это направление связано с изменением целей обучения. Главная цель – оказать помощь в осуществлении самооценки и самоконтроля знаний. Компьютер является средством получения информации.


13^ Цілі і задачі викладання інформатики в середній школі.


Основні цілі:

  1. Формування основ наукового світогляду, тобто формування представлень про:1) інформацію й інформаційні процеси(збір, обробка, збереження, пересилання, використання); 2) єдність інформаційних принципів; 3) будівлю і функціонування інформаційних систем різної природи.

  2. Розвиток мислення школярів:1) логіко-алгоритмічне мислення виявляється в умінні будувати логічні твердження; 2) системно-комбінаторне мислення виявляється в умінні бачити предмети і явища в цілісності, взаємозв’язках; уміння будувати кілька взаємодоповнюючих точок зору на той самий об’єкт; уміння комбінувати понятійні засоби з різних дисциплін, наприклад, з погляду алгебри, функція є відповідність, з погляду геометрії – алгоритм обчислення результату по заданому аргументу.

  3. Підготовка школярів до практичної діяльності, праці, продовженню освіти, тобто підготовка до повноцінного життя в комп’ютерному суспільстві.

Основні уміння:

  • Уміння планувати структуру дій, необхідних для досягнення поставленої мети за допомогою фіксованого набору засобів;

  • Уміння організовувати пошук інформації, необхідної для розвязку поставленої задачі;

  • уміння

  • будувати інформаційну структуру(модель) для оису об’єктів і систем.

  1. Звичка своєчасного звертання до комп’ютера при рішенні задач з різних областей.

  2. Технічні навички взаємодії з комп’ютером.

Навчання проводиться в три етапи:

  1. 1-7 кл. – пропедевтичний курс, що забезпечує попереднє знайомство з комп’ютером;

  2. 8-10 кл. – базовий курс, що забезпечує основний загальноосвітній мінімум знань по інформатиці;

10-12 кл. – профільне навчання інформатики.


14^ Зміст і структура ШКІ. Діючі програми курсу інформатики.

Місце і зміст шкільного предмета "Основи інформатики" значною мірою залежить від рівня інформатизації навчального процесу, розробки нових інформаційних технологій навчання (НІТН) та їх використання при вивченні різних навчальних предметів.

^ Обов'язковий мінімум змісту освіти:

 Основна школа

Інформація та інформаційні процеси. (Інформація, форми подання інформації. Носії інформації. Інформаційні процеси. Кодування інформації. і т.д.)

 Моделювання.(Моделювання як метод пізнання. Основні типи моделювання. Інформаційне моделювання. і т.д.).

 Інформаційні технології. (Інформаційна система. Структура інформаційної системи. Апаратна і програмна її складові. Функціональна схема комп'ютера. Основні пристрої апаратної складової. Програмне забезпечення. Операційна системаПоняття файла. Каталоги. Операції з файлами. Системи опрацювання текстів. Системи опрацювання графічних зображень. Електронні таблиці. Інформаційно-пошукові системи. Бази даних. Експертні системи. Програмні засоби навчального призначення для підтримки вивчення шкільних предметів. і т.д. Технологія розв'язування задач з використанням засобів НІТ).

^ Алгоритмізація і програмування (Поняття алгоритму. Основні властивості алгоритмів. Способи опису алгоритмів. Алгоритмічні мови. Навчальна алгор. мова. Програма і мови програмування. Поняття транслятора. Інтегровані середовища програмування. і т.д.)

Старша школа

Інформація та інформаційні процеси(Кодування та подання інформації в комп'ютері)

 Інформаційні технології (Інформаційна система. Мережі. Архівація і розархівація файлів. Віруси й антивірусні програми. Видавничі системи. Системи Мultymedіа. Інтелектуальні бази даних. Штучний інтелект. Експертні системи.

Технологія розв'язування задач з використанням засобів НІТ. Чисельні методи розв'язування найпростіших задач. Подання чисел в пам'яті комп'ютера, виконання арифметичних операцій. Розв'язування навчально-дослідницьких задач.)

^ Алгоритмізація і програмування. (Системи візуального програмування. Об'єктно-орієнтоване програмування. Поняття про числення висловлень. Процедурне і функціональне програмування. Поняття про логічне програмування.)

^ Програма “Основи інформатики та обчислювальної техніки” для загальноосвітніх навчальних закладів. (Автори: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. )

Програми класифікуються на машинний і безмашинний варіант; для операційної системи MS-DOC та Windows; за профільним навчанням для гуманітарних та фізико-математичних класів.

15^ Критерії оцінювання знань та вмінь

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенції.

Компетенція - загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, які набуті завдяки навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.

Основними групами компетенцій, яких потребує сучасне життя, є:

- соціальні, пов'язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, в суспільному житті в регулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні і розвитку демократичних інститутів суспільства;

- полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їх мови, релігії, культури тощо;

- комунікативні, що передбачають опанування важливим у роботі і суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами:

- інформаційні, що зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві і передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;

- саморозвитку та самоосвіти, що пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

- компетенції, які реалізуються у прагненні і здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності.

Компетенції є інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів і формуються передусім на основі опанування змістом загальної середньої освіти. Виявити рівень такого опанування покликане оцінювання.

Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень є:

- контролююча, яка передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати і викладати навчальний матеріал;

- навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню і систематизації навчального матеріалу, вдосконаленню підготовки учня (класу, групи);

- діагностико-коригуюча, яка допомагає з'ясовувати причини труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявляти прогалини в знаннях і вміннях та коригувати його діяльність, спрямовану на усунення недоліків;

- стимулюючо-мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює бажання покращити свої результати, розвиває відповідальність та сприяє змагальності учнів, формує мотиви навчання:

- виховна, яка передбачає формування вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, розвиток якостей особистості: працелюбності, активності, акуратності та інших.

З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вводиться 12-ти бальна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень учня.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:

- характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;

- якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

- рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- ступінь самостійності учнів у навчальній діяльності;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми);

- самостійність оцінних суджень.

Вказані орієнтири покладено в основу виділених чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:

І рівень - початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється нечіткими, розрізненими уявленнями про предмет вивчення; уміння не сформовані, рівень самостійності навчальної діяльності низький.

II рівень - середній. Знання неповні, поверхові. Учень відтворює основний навчальний матеріал, але недостатньо осмислено, не вміє самостійно аналізувати, робити висновки. Здатний розв'язувати завдання за зразком. Володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

III рівень - достатній - характеризується знаннями істотних ознак понять, явищ. закономірностей, зв'язків між ними. Учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обгрунтована, проте без елементів власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.

IV рівень - високий - характеризується глибокими, міцними, узагальненими, системними знаннями учня з предмета, вміннями застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми. які визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість уроків); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями атестації, якщо вона проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їх виконання є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації.

Тематична атестація може проводитись у різних формах. Головною умовою при їх виборі вчителем є забезпечення об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів. Кожну оцінку рівня досягнень учня вчитель повинен аргументовано умотивувати, доводити до відома учня та оголошувати перед класом (групою).

Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних атестацій. І навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, одну - дві навчальні години, об'єднувати їх для проведення тематичної атестації.

Перед учнями, які не засвоїли матеріал теми і одержали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов'язкового його доопрацювання; їм надається для цього потрібна допомога, визначається термін повторної атестації. Учень має право на переатестацію також для підвищення атестаційного балу.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, за рік - на основі семестрових оцінок.


16^ Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія теоретичної інформатики.

В действующей программе ШКИ сказано, что целью изучения является формирование теоретической базы знаний учащихся по основам информатики и практических навыков использования средств современных информационных технологий. К теоретической базе знаний относятся:

  • Представление об информации и ее свойствах

  • Информационные процессы и информационные системы

  • Общие принципы решения задач с помощью компьютера

  • Формулирование проблем и постановка задач

  • Построение соответствующих информационных, в частности, математических моделей

  • Основы алгоритмизации и программирования

  • Принципы построения и действие компьютера

  • Представления о возможностях использования глобальной сети Интернет

  • Поиск нужной информации

К основным теоретическим понятиям относятся:

  1. информация: виды, свойства, кодирование, информационные процессы

  2. информационное моделирование: модель, информационная модель, виды, способы построения модели.

Примером программы, которая изучает теоретические основы информатики является программа, разработанная комитетом образования С-Петербурга «Информатика».


17^ Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія алгоритмізації та програмування.

У чому полягає лінія алгоритмізації і програмування? 1 ) знати поняття, властивості і форми представлення алгор, 2) основні алгоритмічні конструкції зacтoc для алгоритмів розв'язування задач, 3) одержати інформацію про одну з мов програмування.

Ціль:

1. Формування умінь вирішувати задачі за допомогою ЕОМ:

уміння формалізувати задачу (підгот задачу для рішення на компютері)

уміння структурувати задачу

уміння складати алгоритми і програми

уміння аналізувати результати задачі

Етапи рішення задач за доп ЕОМ:

1) постановка задачі.

2) вибір інформаційної моделі;

3)складання алгоритму,

4) складання програми.

5)тестування й аналіз результатів]

2. Розвиток мислення школярів:

  • розвиток логічного мислення

  • розвиток структурно-модульного мислення(мислення підпрограмами)

  • розвиток навички-пошукового. оптимального рішення

Зміст (48-52 години):

    1. Інформаційна модель (2ч )

    2. .Алгоритми (7ч.)

    3. Програма. Мова програмування (10ч )

    4. Звертання до алгоритмів і функцій (5ч.)

    5. Команди повторення і розгалуження(8ч.)

    6. Табличні величини (8ч )

    7. Строкові величини (3ч).

Зміст націлений на формув знань і умінь процедурного програм. Особливості процедурного програмування:

      • структурність програм;

      • структурність даних;

      • модульність мови;

      • розробка програми зверху вниз.

Місце НАМ (навчальна алгоритмічна мова) в інформатиці. НАМ задумувалася як загальна частина, перетинання більшості існуючих мов. Тому він по суті машинно-незалежний. Для алг-ції і нескладного моделювання його засобів досить. Подальше освоєння промислової мови виконується простою заміною ключових слів НАМ на WHILE, IF і т.д. При вивченні НАМ як першої мови знижується поріг труднощів, зв'язаних з англомовністю термінології, тому що слова НАМ цілком зрозумілі

^ Мова програмування Паскаль. Паскаль задуманий автором мови Н.Віртом, як мова для навчання прог-ню: невеликий, комбінаторно багатий, мало правил і немає виключень. Будь-яка програма може бути написана у виді строгої послідовності операторів, а засоби створення підпрограм і модулів дозволяють організувати програму як сукупність ієрархічних рівнів. Турбо Паскаль версії 7.0. має вичерпний сервіс і є вже професійною мовою (модулі, об’єкти, тросіровка і т д ).

18^ Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія інформаційних технологій.

В даний час розробляється концепція освітньої області „Інформатика. Інформаційні технології”. У концепції 12-літньої школи передбачається вивчення курсу інформатики в 3-х аспектах:

  1. 7-8 кл – основи інформатики (поняття інформації, копіювання й інш. )

  2. 8-9 кл – курс інструментальної інформатики – курс інформаційних технологій

  3. 10-11 кл - профільні курси інформатики.

Технологія – (у перекладі - це мистецтво, майстерність, уміння) – це процес, що забезпечує гарантоване одержання необхідного продукту з вихідного матеріалу.

Під інформаційною технологією розуміється сукупність технічних засобів і методів збору й організації збереження. обробки, передачі і представлення інформації.

^ У чому полягає лінія інформаційних технологій? Учні: 1)повинні вирішувати задачі за допомогою компа, 2) уміти корист текстовим і графічним редактором, эл. табл і СУБД, 3)мати представлення про комп-і комунікації, викор ел. пошти.

Ціль - формування технологічних знань, умінь і навичок;

створення інформаційних продуктів за допомогою засобів інформаційних технологій.

Засоби: комп’ютери і програми.

До розділу інформаційних технологій по нині діючій програмі відносять наступні теми:

інформаційна система (6 ч.)

операційні системи (9ч )

основи роботи з дисками(5 Ч )

Прикладне програмне забезпечення навчального призначення(4 ч)

Прикладне програмне забезпечення загального призначення(42 ч.)

текстовий редактор (13 ч )

графічний редактор (4 ч.)

електроні таблиці (13 ч.)

СУБД (12 ч.)

Глобальна мережа Інтернет (18 ч.)

У навчанні інформаційним технологіям можна виділити такі методичні підходи:

Формально-операційний (учитель знайомить учнів з функціональними можливостями програмного засобу й алгоритмом виконання деяких операцій)

задачно-технологічний (вказується технологія створення продукту і дається кінцевий результат)

задачний (дається тільки кінцевий результат)

проблемний (перед учнями ставиться проблема).

19^ Безперервний курс ОІОТ: інформатики у початковій школі.

В кінці 80-90-х pp. почалася розробка по викладанню інф-ки у поч школі. Потім ця хвиля затихла у зв'язку з відсутністю годин. Тепер знову почали вводити.

Цілі введення:

усунути бар’єр між учнем і комп'ютером; навчити дитину спілкуватися з компом, викор його при самонавчанні; підгот грунт для подальшого вивч інф-ки.

Напрями курсу:

початкове знайомство з компом: уміння включити і виключити комп, знання назв основних частин компа, їх призначення, розуміння того, що "вміє" робити комп - писати, рахувати, малювати, виконувати музику (знайомство з найпрост текстовим, графічним, музикальним редакторами).

розв розумової діяльн школярів: тренув пам'яті і концентрація уваги, розв наглядно-образного і логічного мислення.

пропедевтика основних понять шкільних курсів (мат-ки, мови, природознавства і т.д.). Це може розв'яз-тись за доп програм-тренажерів, які закріпл уміння і навички (н-д, знання таблиці множення, навички правопису і т.д.)

Зміст теоретичного курсу;

  1. техніка безпеки

  2. історія виникнення лічби і обчислювальної техніки

  3. склад ПК (основні пристрої)

  4. можливості і сфери застосування комп'ютера

  5. алгоритм - правило по якому комп'ютер розв'язує задачу.

  6. програма - завдання для комп'ютера на зрозумілій йому мові

  7. принцип роботи комп'ютера

  8. пам'ять комп'ютера, байти

  9. комп'ютерні віруси

Пропедевтичний курс:

Робота з текстовим редактором – чудовий для вивчення клавіатури, без чого неможливе спілкування з комп'ютером, вивчаючи текстовий редактор, діти вчаться грамотно писати практична направленість використання текстового редактора може бути в підготовці для роздрукування запрошень на утрені, поздоровлення зі святом.

Робота з графічним редактором - це не тільки малювання, але і пізнання форм різних геометричних фігур, їх взаємного положення, а також розвиток просторового и конструкторського мислення; творче завдання дозволяє виявити розуміння дітьми кращого, є важливим моментом порівняння своїх робіт з чужими, виставка малюнків.

Робота з музикальним редактором

Самим природнім способом пізнання оточуючого світу у молодшому віці є гра. Тому краще за все вивчати цей урок в формі дидактичних комп'ютерних ігор, бесід. У проведенні занять рекомендується використовувати кольорові плакати, наочні посібники і т.д.. Теоретична частина занять повинна займати по санітарним нормам менш половини урочного часу. Залишковий час уроку присвятити формуванню навичок роботи з комп'ютером. Починати прививати навички спілкування з комп’ютером потрібно з того, що найбільш доступно і цікаво в цьому віці.

20^ Безперервний курс ОІОТ: базовий курс інформатики.

Экспертная программа непрерывного курса содержит 3 блока: пропедевтический, базовый, углубленный, профильный. Кол-во часов и глубина изуч-ия тем блоков могут варьировать в зав-ти от конкретных условий в каждой шк. Курс инф-ки в среднем звене (5-9 кл.) самый неразраб-ый в методике.

^ В содержании сущ-ет подходы: модельный - изучение разных тем в разных классах, по спирали(в каждом классе изуч-ся по немногу и из класса в класс возрастает сложность мат-ла).

Содержание: базовый курс инф-ки должен давать необх-ые знания и .умения будущему квалиф-му пользователю ПК. Уч-ся получают предст-ия о возм-ях компьютера и навыки его практического использ-ия в области обраб-ки текстов и изображения, упорядоч-го хранения и поиска инф-ции в базах данных, обработки больших массивов числовой инф-ции в электронных таблицах.

В курсе формир-ся алгор-ое мышление и умение программировать на одном из языков. Сущест-ое место занимают вопросы решения задач на комп.. включая этапы создания комп. модели объекта или процессов и проведения комп. эксперимента.

^ Фундаментальные. понятия курса: инф-ные процессы, инф-ция, система, язык, модель.

Модель - система неотличимая от медел-го объекта в отн-ии некоторых св-в, полагаемых существ-ми и отличаемая по всем другим св-вам, которые полагаются несушеств., при этом отсутствие в модели несуществ. Элем, мене важно чем присутствие в ней существ-ых (моделированию обучать не раньше 12 лет.)


21^ Безперервний курс ОІОТ: профільна диференціація в старших класах.

Підвищенню ефективності навчання інформатики сприяє диферен­ціація й індивідуалізація навчання.

Індивідуалізація навчання передбачає і його диференціацію, яку потрібно розуміти як всебічну доступність і результативність навчання для всіх учнів і для кожного з них окремо.

Диференціація означає широкий спектр навчально-організаційних заходів, за допомогою яких робиться спроба задовольнити, з одного боку, різносторонні інтереси учнів до інформатики як до науки, що розвивається дуже швидкими темпами, а з іншого - різноманітні потреби суспільства. Диференціація виконує дві функції: служить роз­криттю індивідуальності учнів, зміцненню і подальшому розвитку суспільства.

Розглянемо два основних види диференціації навчання інформатики.

Перший вид диференціації виражається в тому, що, навчаючись в одному класі, за одними програмами і підручниками, учні можуть засвоювати матеріал на різних рівнях. Визначальним при цьому є рі­вень обов'язкової підготовки. Його досягнення свідчить про виконання учнем мінімальних вимог до засвоєння змісту. На його основі форму­ються більш високі рівні оволодіння матеріалом. Останнім часом цей вид диференціації почали називати рівневою диференціацією.

Другий вид диференціації - - це диференціація за змістом. Вона передбачає навчання різних груп школярів за різними програмами, які відрізняються глибиною вивчення матеріалу, обсягом відомостей та ін. Цей вид диференціації іноді називають профільною диферен­ціацією. Різновидом профільного навчання є поглиблене вивчення Інформатики.

Організація рівневої диференціації базується на використанні різних методів, форм і засобів навчання щодо учнів одного класу.

На уроках інформатики можна використовувати індивідуальну і гру­пову диференційовані форми навчальної діяльності. Індивідуальна ро­бота школярів на уроках інформатики може організовуватися на всіх етапах навчання, починаючи з етапу пояснення і закінчуючи етапами систематизації, узагальнення і контролю знань. Групову форму органі­зації навчального процесу також доцільно використовувати на різних етапах уроку, зокрема - на етапах повторення і узагальнення знань з кількох тем курсу, а також на етапі контролю та оцінювання знань. Розрізняють такі види групової діяльності:

  • кооперативна — різні групи виконують окремі частини спільного завдання;

  • індивідуалізована — кожний учень виконує ту частину завдання, до якої має найбільшу схильність;

  • диференційована — склад групи визначається близькими пізна­вальними можливостями учнів.

Під час організації індивідуального підходу до навчання вчителем враховуються такі особливості учнів:

  • рівень засвоєння необхідних знань і вмінь;

  • здібності й інтерес до вивчення інформатики;

  • когнітивний стиль навчання.

Для визначення цих особливостей школярів на уроках інформатики може використовуватися відповідне програмне забезпечення, тестові завдання, анкетування.

Діяльність вчителя при організації індивідуальної і групової дифе­ренційованих форм роботи полягає у:

  1. розподілі учнів на групи (за рівнем знань, інтересами, здібно­стями);

  2. розробці або доборі завдань і програмного забезпечення відпо­відно до виявлених рівнів знань, інтересів, здібностей учнів;

  3. оцінюванні діяльності учнів.

Групові форми роботи доцільно використовувати на етапах повто­рення, узагальнення і контролю знань, закріплення умінь з будь-якої теми, розділу. Так, після вивчення тем «Розгалуження», «Повторення», «Графічні оператори», «Підпрограми» учням може бути запропоноване таке підсумкове завдання:

Скласти програму «малювання» вулиці з об'єктів: будинок, дерево, кущ, огорожа.

Під час виконання такого завдання може бути використана як ди­ференційована, так і індивідуалізована групова діяльність учнів. За бажанням учнів формуються групи, що складаються з 4-5 чоловік.

На виконання завдання відводиться від 3 до 4 навчальних годин.

Профільна диференціація

Особлива роль відводиться вивченню і використанню інформатики в навчальних планах і програмах шкіл (класів) з поглибленим вивчен­ням предметів природничо-математичного циклу. Досвід подібної ро­боти отримав розвиток від шкіл з поглибленим вивченням математики і програмування. Важлива особливість програм таких шкіл полягає в тому, що підвищена підготовка учнів з окремих навчальних предметів і видів діяльності служить не лише розширенню і поглибленню теоре­тичних знань, умінь і навичок школярів, але передбачає і практичну підготовку, що посилює профорієнтаційну спрямованість навчання. Інформатика при цьому посилює прикладну, політехнічну складову навчальних програм.

Мета вивчення курсу інформатики в старших класах насамперед пов'язана з необхідністю підготовки учнів до подальшої практичної діяльності. Орієнтуючись на перспективу, можна сформулювати дану мету більш широко — підготовка сьогоднішніх школярів до життя в інформаційному суспільстві.

Відбір учнів до шкіл (класів) з поглибленим вивченням інформати­ки відбувається з урахуванням підсумкових оцінок за попередні класи, рекомендацій учителів інформатики і на основі співбесід, на яких з'ясовуються усвідомлення вибору, інтерес до інформатики, участь у гуртках, факультативних заняттях, олімпіадах. Проведення будь-яких екзаменів з метою відбору недоцільне.

Програма з інформатики повинна охоплювати весь матеріал програ­ми загальноосвітньої школи, скільки її поглиблення за рахунок розв'язування нестандарт­них задач підвищеної складності, розвитку творчого та критичного мислення. За однією з типологій профільних курсів виділяють два напрями -фундаментальний і прикладний. Для фундаментальних курсів основ­ною функцією виділяють формування наукового світогляду, а для прикладних — підготовку до практичної діяльності.


22^ Педагогічні технології викладання інформатики у школі.

І. Метод проблемного навчання:

У 70-ті роки з’явилася теорія проблемного навчання. Активізація за допомогою проблемного навчання - це створення проблемних ситуацій і постановка пізнавальних задач.

Ціль активізації: підняти рівень засвоєння понять і навчити не окремим розумовим операціям у випадковому порядку, а системі розумових дій для розв’язування нестереотипних задач.

Проблемне і традиційне навчання відрізняються по меті і причинам організації педагогічного процесу. Ціль традиційного навчання - це засвоєння результатів наукового пізнання, формування відповідних умінь і навичок. Ціль проблемного навчання - не тільки засвоєння результатів, але і засвоєння самого шляху одержання цих результатів, тобто формування пізнавальної самостійності учня і розвитку його творчих здібностей.

Проблемне викладання – це діяльність вчителя по створенню системи проблемних ситуацій, викладу навчального матеріалу і його закріплення шляхом постановки учням проблем і їхнього розв’язку.

Проблемне навчання - це учбово-пізнавальна діяльність учнів по засвоєнню знань і способів діяльності шляхом сприйняття пояснення вчителем в умовах проблемної ситуації.

Проблемна ситуація - це інтелектуальне затруднення людини, що виникає у випадку, коли він не знає, як пояснити виникнення явища, процесу. Це спонукає людину шукати новий спосіб пояснення

Типи проблемних ситуацій:

Учні не знають способів розв’язку, не можуть відповісти на питання (на початку уроку)

Учні зіштовхуються з необхідністю використовувати раніше засвоєні знання в нових практичних умовах

Виникають протиріччя між теоретично можливим шляхом розв'язку задачі і практичною нездійсненністю обраного способу.

Коли виникають протиріччя мїж практично досягнутими результатами і відсутністю в учнів знань для теоретичного обґрунтування.

^ Способи створення і розв'язку проблемних ситуацій:

  1. Спонукания учнів до теоретичного пояснення явищ, фактів (викликати пошукову діяльність).

  2. Постановка нових навчальних завдань по поясненню явищ або пошук шляхів практичного розв’язку.

  3. Спонукання до аналізу фактів, що виражають протиріччя між життєвими представленнями і науковими поняттями про ці факти.

  4. Висування гіпотез, формулювання висновків і їхня досвідчена перевірка

  5. Організація міжпредметних зв'язків

  6. Варіювання задачі(переформулювання питання).

ІІ. Модульно-розвиваюче навчання.

Модуль - це самостійна цілісна частина навчального процесу, що характеризується завершеною сукупністю навчальних і виховних цілей.

Етапи:

  1. Установочно-мотиваційний міні-модуль (постановка нових навчально-виховних шлей; мотивація, залучення уваги учнів до змістовного модуля, доказовість актуальності навчального матеріалу, обговорення попередньої самостійної роботи учнів і т.п.. )

  2. Змістовно-пошуковий (розвиток пошукової пізнавальної активності і самостійності учнів, мінімізація теоретичного матеріалу теми, актуалізація опорних знань і відшукування їхніх зв'язків з невідомими знаннями; створення оптимальних психолого-педагогічних умов для продуктивного функціонування проблемних ситуацій, висування гіпотез; вибір оптимальних рівнів розв'язку учнями проблемних задач і т.п.)

  3. Адаптивно-перетворюючий (с формування умінь, звичок і норм, застосування знань у нестандартних ситуаціях. Основний психолого-педагогічний зміст: диференціація навчальних задач, методів і форм навчальної діяльності для практичного використання знань; перенесення знань у нові умови діяльності).

  4. Контрольно-смисловий (з'ясувати рівень засвоєння матеріалу), ( є первинне осмислення навчального матеріалу (розвиток оцінки і самооцінки, контролю і самоконтролю, формування пошуково-смислового поля). Основний психолого-педагогічний зміст: система задач для оцінки рівнів засвоєння і розуміння навчального матеріалу, оцінювання учнями правильності розуміння придбаних знань, стимулювання успіхів учнів у конкретній навчальній діяльності)

  5. Системно-узагальнюючий (є формування цілісної системи особистісних знань. Основний психолого-педагогічний зміст: тестове оцінювання рівня оволодіння знаннями, нормами, цінностями, установлення зв'язків і закономірностей між поняттями і явищами)

  6. Контрольно-рефлексивний (є розвиток творчої рефлексії. Основний психолого-педагогічний зміст: підсумковий контроль оволодіння знаннями, нормами, цінностями, взаємозалежність оцінки вчителя і самооцінки учня)

^ Перше - Технологічна (модульна) карта - це опис процесу навчання у покрокової, поетапної послідовності дій у графічній формі з визначенням і використанням методів і форм. Ця карта не є календарним планом.

^ Другим етапом роботи вчителя є розробка сценаріїв уроків. Підкреслимо головне: основними методами, що використовуються на уроці є метод індивідуально-діяльного підходу.

І третє, на що повинен звернути увагу вчитель, що намагається працювати з даною технологією - це організація поточного, проміжного і вихідного контролю знань і умінь учнів. Оскільки модульно-розвивалъна технологія передбачає постійний зворотній зв'язок між суб'єктами навчального процесу, поточний і проміжний контроль здійснюється майже після кожного навчального елемента. Але на відміну від традиційної системи контролю розвивальне навчання передбачає зовсім інший характер оцінювання учбової діяльності. Найчастіше використовується м'який контроль, само- і взаємоконтроль, звірка зі зразком та ін.

^ III. Метод курсових проектів.

Навчальний проект - словосполучення, яке нерідко можна зустріти в літературі, присвяченій шкільній інформатиці. Проекти досить широко використовуються при вивченні різних тем і курсів інформаційних технологій Це пов'язано з тим, що проекти є ефективним і зручним для педагога засобом організації процесу засвоєння і використання учнями тієї або іншої комп'ютерної технології.

Використовувати проекти в шкільній інформатиці можна і потрібна, якщо основною метою шкільного курсу виступає завдання практичного засвоєння комп'ютерних технологій.

Застосування проектного навмання можливо не тільки у вигляді великих комплексних проектів, але і під час засвоєння окремих елементів комп'ютерних технологій. Наприклад, вивчати текстовий редактор Word можна так:

Після короткого обговорення основних елементів верстки тексту (сторінка, абзац, символ, шрифт і ін.) учень одержує зразок готового тексту, який йому необхідно відтворити за допомогою редактора Word. Школяр приступає до підготовки документа, маючи зразок, але не знаючи в деталях, як це робити. При підготовці документа у нього виникають різного роду питання. Відповідаючи на них, учню доводиться самостійно засвоювати ті або інші прийоми роботи з редактором. Наступний крок - порівняння зразка з тим, що зробив учень, і, якщо необхідно, коригування. Після підготовки першого документа учню видається наступний, більш складно оформлений текст.

Важливо розуміти різницю задач, що стоять перед учнем і педагогом, на етапах підготовки і виконання проектного завдання. По-перше, у них різні цілі. Для учня важливо одержання готового продукту, а для педагога потрібно, щоб у ході виконання проектного завдання учень засвоїв ті або інші комп'ютерні засоби або прийоми роботи. Тому для педагога проектне завдання (або зразок, що дасться учню) - це, по суті, набір засобів, що повинний засвоїти учень.

Етап контролю знову ж пов'язаний із різними завданнями з погляду учня і вчителя. Для учня важливо перевірити, чи досяг він результату, а для вчителя - зрозуміти, чи засвоїв учень той або інший засіб, і перевірити наскільки правильно було складено проектне завдання.

Досвід використання проектного підходу показав, що він цілком прийнятний при вивченні більшості тем „користувального” розділу шкільного курсу інформатики. Він дозволяє:

організувати не вивчення комп’ютерних технологій, а їх засвоєння у процесі практичного використання комп'ютера;

прищеплювати школяру навики самостійного оволодіння незнайомими комп'ютерними засобами;

реалізувати самостійний вибір учнем зручного для нього стилю вивчення тем або прийомів роботи [22].

^ Курсове проектування в курсі інформатики найчастіше розглядається; як створення навчальної курсової програми з метою завершення вивчення програмування і курсі ОІОТ у цілому. Курсове проектувань використовується, здебільшого, в класах з поглибленім вивченням інформатики.

Курсовий проект припускає виконання самостійної творчої роботи учнів з створення програми протягом усієї четвертої чверті одинадцятого класу. Етап курсових проектів повинний підбити підсумок усьому навчанню інформатики в школі. У цей період актуалізуються знання, отримані за весь курс ОІОТ. Відпрацьовуються практичні навики налагодження й оптимізації програм.

У процесі виконання курсового проекту можні виділити декілька етапів:

Перший етап - підготовчий. Ні цьому етапі здійснюється: добірка груп і вибір завдання. Оптимальна форма організації роботи - з 1-2 учнями На цьому етапі, має здійснюватися головний педагогічний принцип: як можна повніше врахувати інтереси школярів, підібрати посильне завдання, що сприяє розвитку особистості. Розмову про курсовий проект бажано почати ще на початку навчального року, заздалегідь націлюючи учнів на серйозну роботу. Крім того, у школярі буде досить часу, щоб підібрати тему для своєї роботи. Необхідно мати декілька готових програм, розроблених учнями школи у різні роки, для демонстрації зразка.

Другий етап - формальна постановка завдання На цьому етапі здійснюється визначення типів і логічних структур вхідних і вихідних даних, установлюється їхній логічний зв'язок. Учні складають сценарій програми. Етап закінчується шкільною конференцією – своєрідною формою контролю - виступ учнів групи перед класом із розповіддю про проект. Таку конференцію організовує вчитель на уроці. Метою такого уроку є ознайомлення учнів класу із розмаїтістю завдань, розв'язуваних за допомогою ЭОМ. Крім того, це і контроль за виконанням курсової роботи.

Третій етап - алгоритмізація і програмування. Розробляється алгоритм, пишуться я налагоджуються програми. Школярі використовують усі знання і уміння, які вони одержали на урока програмування, уперше на практиці стикаючись з особливостями програмування серйозних завдань. Розв'язуючи навчальне завдання, учень іноді одержує позитивну оцінку тільки за спробу вирішити його або за вірний хід розв'язку. Тут робота спрямована на обов’язковий кінцевий результат.

Останній етап - упорядкування звіту. У звіті учні вказують тему, мету роботи, описують завдання, обґрунтовують вибір методу, спосіб вирішення завдання, описують структури даних. Етап закінчується семінаром, де учні демонструють результати своєї роботи.

23^ Організація додаткових позаурочних форм навчання інформатики в школі6 гуртки, факультативи, олімпіади.

Позакласна робота — це система занять, заходів і організованого навчання учнів, що проводяться в школах і поза ними під керівництвом учителів, громадськості, органів учнівського самоврядування.

позаурочні заняття вільні щодо вибору конкретної тематики, рівня самостійності учнів у набутті прикладних знань і умінь, здійснення цілеспрямованої творчої діяльності.

^ Позакласна робота побудовані з урахуванням пізнавальних і твор­чих інтересів учнів на основі їхньої добровільної участі.

Цілі - розширення і поглиблення знань учнів з інформатики, підвищення пізнавальних інтересів шляхом проведення цікавих заходів.

Не варто вважати позакласною роботою додаткові заняття з тими учнями, які не повністю опанували шкільну програму з інформатики, а також індивідуальні і групові заняття з тими, хто навчається з випе­редженням.

Можна виділити основні вимоги до організації позакласної роботи в школі:

  • залучення до позакласної діяльності учнів з урахуванням їхніх інтересів і здібностей;

  • органічна єдність навчальної і позакласної діяльності;

  • цілеспрямованість, суспільне корисна значущість позакласної роботи;

  • доступність навчального матеріалу, відповідність його віку учнів, рівню їхнього розвитку;

  • зв'язок різних форм позакласної роботи: індивідуальних, групо­вих і масових;

  • поєднання добровільності участі учнів у позакласній роботі з обо­в'язковістю її виконання.

Додаткові заняття з інформатики сприяють кращому розвитку інди­відуальних здібностей учнів і переслідують такі основні цілі:

а) пробудження і розвиток інтересу до поглибленого вивчення інформатики та її відгалужень;

б) формування навичок науково-дослідницького характеру;

в) забезпечення допрофесійної трудової підготовки школярів в галузі застосування інформаційних технологій;

г) організація вільного часу і дозвілля.

Позакласна робота з школярами з інформатики в ряді випадків може проходити в традиційних формах (гуртки, факультативні курси, олімпіади), а може набувати нових, специфічних форм (комп'ютерні клуби, очні і заочні, літні і зимові школи юних програмістів, дистан­ційні олімпіади, участь в телекомунікаційних проектах тощо).

Гуртки з інформатики

Гурток — найбільш гнучка, глибоко індивідуальна форма роботи з різним змістом. У гуртку беруть участь учні різних вікових категорій, займаються тільки ті, хто проявив явний і підвищений інтерес до пред­мета. Гуртки успішно організовуються і працюють там, де є кабінети комп'ютерної техніки, однак для початку роботи гуртка достатньо навіть одного комп'ютера.

Робота гуртка проходить ефективніше, якщо він працює за заздалегідь розробленим планом.

Недостатнє оснащення шкіл комп'ютерами призвело в свій час до поширення заочних форм позакласної роботи.

З появою персональних ЕОМ та доступу до Інтернету набувають поширення нові, нетрадиційні організаційні форми позашкільної робо­ти учнів. У їх числі платні комп'ютерні клуби, що надають школяреві самостійний вибір мети і періодичність занять; Інтернет-кафе, в яких створено умови для використання послуг глобальної мережі. Роботі з комп'ютером у гуртку можна легко надати цікавого ігрового характеру, тому гурткові заняття з інформатики приваблюють учнів, у тому числі й учнів середніх класів.

Зазначимо основні напрями проведення гурткових занять з інфор­матики:

• основи роботи на комп'ютері для запуску прикладних програм навчального призначення та подальшого їх використання для роз­в'язування різних завдань;

  • правила роботи з електронною поштою та броузерами для пере­гляду гіпертекстових сторінок, форумами для подальшої роботи в телекомунікаційних проектах;

  • пошук інформації в глобальній мережі за допомогою використан­ня пошукових систем;

  • мова розмітки гіпертексту та створення веб-сторінок;

  • принципи створення графічних зображень;

  • основи алгоритмізації в середовищі Логосвітів тощо.

Для учнів старшого віку можна ставити задачі-проекти великого обсягу: створення баз даних для школи, розробка сервісних засобів — програм для вчителя інформатики.

Гурткова робота дає можливість враховувати і розвивати здібності і нахили учнів. У цьому одна із її переваг перед звичайними заняттями. Різноманітність пристроїв, які вивчаються та використовуються в гурт­ках, різний рівень складності і трудомісткості питань і завдань, необхід­ність широких теоретичних і практичних знань дають змогу шляхом продуманого добору тем задовольнити інтереси всіх членів гуртка неза­лежно від їхніх знань, досвіду і здібностей.

На основі гуртків можуть створюватись наукові спільноти (шкільні академії і ін.), які об'єднують і координують роботу гуртків, проводять масові заходи, організовують конкурси, олімпіади, телекомунікаційні проекти.

^ Факультативні курси з інформатики

Особливу актуальність має проблема розробки змісту і методики проведення факультативних занять з інформатики. Факультативи з інформатики не є формою позакласної роботи. Це одна з форм дифе­ренційованого навчання інформатики, мета якого - поглиблення і розширення знань учнів. Факультативні заняття передбачають поглиб­лене вивчення інформатики. Факультатив пов'язує уроки і позакласні заняття, створює умови для переходу від засвоєння шкільного курсу до вивчення інформатики як науки.

Важливою проблемою є взаємозв'язок факультативних занять з вивченням обов'язкового курсу, узгодженість у часі і змісті вивчення тих чи інших питань.

При цьому домашні завдання на факультативних заняттях доцільно звести до мінімуму і пропонувати їх лише для того, щоб учні були підготовленими до наступного заняття.

Цілями факультативних курсів є: поглиблення знань в галузі інфор­матики чи іншої дисципліни, вивчення якої пов'язано з комп'ютерами; профорієнтація.

Орієнтовний перелік тем факультативних курсів може бути таким:

  1. Комп'ютер як засіб вивчення: комп'ютер і фізика (математика, біологія, іноземна мова, географія); комп'ютер як засіб для економіч­них розрахунків і засіб обліку та контролю; комп'ютер і управління школою; комп'ютер як засіб спілкування (комунікації); комп'ютер і моделювання, комп'ютер і графіка, комп'ютер і архітектура.

  2. Комп'ютер, програмне забезпечення, як об'єкт вивчення: вивчення мови програмування, вивчення будови комп'ютера, вивчення програм­них засобів.

^ Масові заходи позакласної роботи з інформатики

До масових форм позакласної роботи з інформатики можна віднести:

  1   2

Реклама:





Скачать файл (550 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru
Разработка сайта — Веб студия Адаманов