Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Курсова - „Технологія збирання, післязбиральної обробки, зберігання (реалізація) вівса і картоплі в умовах СГПП „Злагода Рокітнівського району Рівненської області - файл 1.doc


Курсова - „Технологія збирання, післязбиральної обробки, зберігання (реалізація) вівса і картоплі в умовах СГПП „Злагода Рокітнівського району Рівненської області
скачать (199 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc199kb.20.11.2011 02:23скачать

содержание

1.doc

Реклама MarketGid:
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
АГРОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра технології зберігання і

переробки продукції рослинництва

Курсова робота на тему:



„Технологія збирання, післязбиральної обробки, зберігання ( реалізація ) вівса і картоплі в умовах СГПП „Злагода” Рокітнівського району Рівненської області.”

Виконав: студент

6 курсу групи

агрономічного факультету

заочного відділення

Новогіцин

Олександр Леонідович

Перевірив: доцент

Синецький В. Г.
Житомир – 2004 рік

Зміст
Вступ.

1. Характеристика господарства

1.1. Організаційна структура.

1.2. Спеціалізація господарства.

1.3. Наявність техніки, сховищ, переробних пунктів.

1.4. Виробництво і розподіл рослинницької продукції.

2. Збирання, післязбиральна обробка та зберігання (реалізація, переробка) вівса.

2.1. Технологічна схема збирання, якість зернового вороху, що надходить на тік.

2.2. Очисні машини, режим їх роботи, продуктивність, контроль за очищенням зерна.

2.3. Сушіння зерна, режим роботи зерносушарок, контроль процесу сушіння.

2.4. Розрахунок потреб в зерносховищах, режим зберігання вівса.

2.5. Спостереження за зерном, результати зберігання зерна в господарстві.

2.6. Наслідки реалізації зерна різної якості ( різного цільового призначення ).

2.7. Ефективність переробки зерна в господарстві.

2.8. Шляхи підвищення ефективності післязбиральної обробки та зберігання (переробки) і реалізації вівса в умовах господарства.

3. Технологія збирання, післязбиральної обробки, зберігання, переробки та реалізації картоплі.

3.1. Технологія збиральних робіт та післязбиральної обробки урожаю картоплі.

3.2. Режими і способи зберігання картоплі

3.3.Результати зберігання продукції картоплі в господарстві.

3.4. Ефективність переробки та реалізації продукції.

4. Фактори забруднення урожаю та довкілля при збиранні, післязбиральній обробці, зберіганні та переробці вівса та картоплі, шляхи запобігання забрудненню в умовах господарства.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ.
Сільське господарство виробляє основні продукти харчування людей, кормові засоби, а також сировину для харчової та інших промисловостей, які виробляють товари продовольства. Від кількості і якості цієї продукції, різноманітності і асортименту залежить працездатність, здоров’я людей. Тому виготовлення продуктів високої якості є однією з умов розвитку суспільства.

Поряд із збільшенням виробництва сільськогосподарської продукції, постало питання з підвищення якості, при чому тільки незначна частина відразу придатна для споживання, інша більша частина потребує переробки. Чим вища якість сировини, тим більше різноманітних і якісних продуктів можна створити з цієї сировини.

Одним із резервів збільшення обсягів сільськогосподарської продукції є скорочення її втрат. Їх спричинює, зокрема, порушення агротехніки вирощування зернових, технічних, плодоовочевих культур, що впливає на товарні і технологічні якості врожаю. Великі втрати спостерігаються також при збиранні, післязбиральній обробці, транспортуванні, зберіганні та переробці продукції.

Задача курсу „Переробка і зберігання с/г продукції” і даної курсової роботи – вивчити вплив післязбирального обробітку і зберігання продукції на її якість, державне нормування якості продукції, а також вимоги до сировини різних галузей промисловості. споживання та проаналізувати діяльність конкретного господарства і внести свої пропозиції по покращенню післязбиральної обробки та зберіганню і переробки сільськогосподарської продукції.

Тому, метою даної курсової роботи є розроблення конкретних заходів для підвищення якості продукції; а саме – зменшення втрат при збиранні, зберіганні, переробці, удосконалення післязбиральної обробки та реалізації вівса та картоплі в умовах СГПП „Злагода” Рокітнівського району Рівненської області.

.

Розділ 1. Характеристика господарства.
1.1.Організаційна структура.
Згідно з Указом Президента України „ Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”, з метою збереження цілісності майнових комплексів, оптимальної організації сівозміни. соціальної сфери села, підвищення зацікавленості працівників в ефективному використанні потенціалу господарства, насамперед земельних ресурсів, КСП „Злагода” села Біловіж Рокітнівського району був реструктуризований в СГПП „Злагода”. Підприємство було засноване включенням в нього майнових та земельних паїв працівників господарства, а також осіб, які мали право на отримання цих паїв. Орендарем всіх земельних паїв вважається директор СГПП „Злагода”. Йому допомагають керувати господарством головні спеціалісти: головний агроном, головний інженер, зоотехнік, головний бухгалтер, касир. Розмір одного земельного паю складає 1,25 га умовних кадастрових гектарів. Розмір майнового паю був диференційований і залежав від оплати праці та стажу роботи членів господарства. СГПП „Злагода” сплачує орендні платежі у грошовій та натуральній формі. Розмір орендної плати складає 1,7% від вартості земельного паю за рік.

^ 1.2. Спеціалізація господарства.
СГПП „Злагода” спеціалізується на вирощуванні зернових культур (озиме жито, озима пшениця, овес, ячмінь), картоплі та кукурудзи на силос, однорічних та багаторічних трав в галузі рослинництва та м’ясо-молочним напрямком в галузі тваринництва.

Грошові надходження господарство отримує від реалізації виробленої рослинницької продукції, тваринницької продукції, а також від наданих послуг населенню.

Отримання грошових надходжень від окремих культур:

Озимі культури – 420 тис. грн.; Картопля – 86тис. грн.
^ 1.3.Наявність техніки, сховищ, переробних пунктів.
СГПП „Злагода” має на даний час таку техніку:

Трактори: Т-150К – 2 шт.; МТЗ-80 – 4 шт.; ЮМЗ-6Л – 3 шт.; Т-40 – 3 шт.; Т-25 – 2 шт.; ДТ-75 – 2 шт. Бульдозери: Т-150К – 1 шт. Екскаватори: ЕО-2621 ЮМЗ – 1 шт. Автомобілі: КАМАЗ – 2 шт.; ЗІЛ-130 – 4 шт.; ГАЗ-53А – 3 шт.; УАЗ – 1 шт. Ґрунтообробна техніка: плуги: ПЛН-6-35 – 3 шт.; ПЛН-5-35 – 4 шт.; ПЛН-3-35 – 6 шт.; культиватори: всього – 11 шт., в т. ч. просапних – 4 шт.; лущильники лемішні: - 2 шт.; лущильники дискові – 3 шт.; борони: БІГ-3 – 16 шт., ланки борін – 4 шт.; котки: всього – 6 шт. Машини для захисту рослин: обприскувачі – 2 шт.; обпилювачі – 2 шт. Збиральна техніка: СК-6 „Нива” – 3 шт.; ЖВН-6А – 1 шт.;КСК – 100. Техніка первинної переробки сільськогосподарської продукції: КЗС-20Б – 1 шт.; ТОС-1 – 1 шт.; ЗМ-60 – 2 шт.

В господарстві є склад для зберігання зернових культур площею 100 м2. Пунктів переробки сільськогосподарської продукції в господарстві не має. Для зберігання картоплі є кагатне поле.
^ 1.4. Виробництво і розподіл рослинницької продукції.
Відомості про виробництво і розподіл рослинницької продукції в господарстві зведені в таблицю1.

Таблиця 1.

^ ВИРОБНИЦТВО РОСЛИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ І ЇЇ РОЗПОДІЛ.

Культура

Площа, га

^ Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Розподіл урожаю

Реалізація, ц

Насіннєвий фонд, ц

Фураж, ц

Переробка, ц

Інші потреби, ц

Озима пшениця

50

24,6

1230

950

90

80

-

110

Озиме

жито

300

21,4

6420

5745

600

30

-

45

Овес

110

28,88

3177

2521

176

450

-

30

Ячмінь

80

30,4

2432

1922

160

200

-

150

Кукурудза на силос

40

185

7400

-

-

-

7400

-

Картопля

10

210

2100

1700

270

130

-

-

Однорічні трави

15

25,0

375

-

-

375

-

-

Багаторічні трави

75

28,0

2100

-

-

2100

-

-

Всього:

680

-

-

-

-

-

-

-


^ Розділ 2. Збирання, післязбиральна обробка та зберігання (реалізація та переробка) вівса.


    1. Технологічна схема збирання, якість зернового вороху, що надходить на тік.


В господарстві овес вирощується на площі 110 га. Найважливішим етапом являється збирання врожаю. Початок збирання врожаю в господарстві встановлює на кожному відділені агроном. Спосіб збирання визначають окремо для кожного поля, в залежності від метеорологічних умов, стану стеблостою, забур'яненості і врахування оптимального агротехнічного стану збирання (8-10 днів).

В господарстві овес збирають прямим комбайнуванням.

Проводять його комбайнами СК - 6 з жаткою ЖВН - 6А. Оптимальні строки збирання 10 - 12 днів.

Важливо стежити за режимом роботи комбайна на збиранні. При обмолоті вологої хлібної маси, коли зерно вимолочується важко, менше травмується, що буває на початку збирання, обмолот проводять при підвищених обертах барабана і меншому зазорі деки; при сухій хлібній масі зерно легко вимолочується і більше травмується, тому обмолот слід проводити при менших обертах барабана і більшому зазорі між декою і барабаном.

Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять його вологість до 14 % і використовують за призначенням.

Технологічна схема збирання вівса в СГПП „Злагода” зведена в таблиці 2.
Таблиця 2.

^ ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ЗБИРАННЯ ВІВСА

Куль-тура

Спосіб збирання

Площа, га

Комп-лекс машин, тракто-рів, с.-г. машин

^ Продуктивність агрегатів за день, га

Кількість наявних машин, агрегатів

Тривалість збирання, днів

Паспортна

Фактична

1

2

3

4

5

6

7

8

Овес

Пряме комбайнування

110

СК-6 "Нива" + ЖВН-6

37,8

35,0

3

1


Характеристика якості вороху вівса наведена в таблиці3.
Таблиця 3.

^ ЯКІСТЬ ВОРОХУ ВІВСА, ЯКА НАДХОДИТЬ З ПОЛЯ НА ТІК.

Культура

Спосіб

Збирання

Якість вороху

Вологість, %

Смітна домішка, %

^ Зернова домішка, %

Нормативна

Фактична

Відхилення +/-

Нормативна

Фактична

Відхилення +/-

Нормативна

Фактична

Відхилення +/-

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Овес

Пряме комбайнування

13,5

26

+12,5

1,0

8,5

+7,5

2,0

4,0

+2


Як видно з даних таблиці 3 ворох вівса не відповідає вимогам стандартів і потребує після транспортування його з поля до площадок, первинної обробки ( очищення та сушіння ). Зібраний ворох вівса первинний обробіток на підприємстві проходить на очисно-сушильному комплексі КЗС-20Б.

^ 2.2. Очисні машини, режим їх роботи, продуктивність, контроль за очищенням зерна.
В господарстві СГПП „Злагода” в останні роки всі партії зерна очищають на КЗС-20Б – очисно-сушильний комплекс. Очисна частина комплексу базується на обладнанні зерноочисних агрегатів, а сушильна частина представлена сушилкою барабанного типу.

Технологічна схема очистки зерна:

Коли зерно норією подалось до приймального бункера , в якому ворох рівномірно розподіляється на дві частини і надходить на решета. Але перед попаданням вороху на решета, останній надходить завдяки живильних валків до повітряної камери ( де проходить відокремлення легкої домішки ). Повітряний потік виносить легкі домішки у відсійну камеру, з якої домішки видуваються за межі площадки по повітряному провіднику. Зерно та тяжкі домішки з повітряних камер потрапляє на очисні решета. Регулювання швидкості повітряного потоку здійснюється закриттям або відкриттям заслінки. Спочатку розподілений на дві рівних частини ворох з повітряної камери надходить на решето Б1, де розділяється на 2 частини. Дрібні домішки і частина зерна з малою фракцією проходить на решето В, а крупні домішки та зерно сходить на решето Б2, крізь яке зерно проходить і потрапляє до вивантажувального транспортера і транспортується у бурти або в транспортні засоби. На решетах В і Г дрібні домішки та важкі виділяються і по нижній скатній дошці засипаються в горловину вивантажувального шнека. Зерно із решета Г йде сходом, потрапляє до вивантажувального транспортера і подається у бурти або в транспортні засоби. Пневмотранспортер відводить відходи в окремий бурт.

Паспортна продуктивність КЗС-20Б становить 20 т/год при очищенні продовольчої пшениці вологістю до 16% і вмістом смітної домішки до 10% і 18 т/год – насіннєвої пшениці. При зміні чистоти зерна на 1%, продуктивність машини змінюється на 2%; при аналогічній зміні його вологості, продуктивність змінюється на 3%.

Зміни продуктивності комплексу, які зумовлені надмірною вологістю вороху:

(26-16)*3=30%

Зміни продуктивності комплексу внаслідок вмісту у воросі смітної домішки:

(8,5-10)*2=-3%

Загальні зміни в продуктивності:

30-3=27%

Фактична продуктивність:

(20т-27%)*0,6=8,76т/год

(18т-27%)*0,6=7,9т/год

Можна очистити за добу:

14год*8,76т/год=122,6т

14год*7,9т/год=110,6т

Маса партій після очищення:

Насіння – 22,8т-9,5%=20,6т

Реалізація – 329,5т-9,5%=298,2т

Фуражне – 5,9-9,5%=5,3т
Таблиця 4.

^ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ЗЕРНООЧИСНИХ МАШИН НА ТОКУ.

Культура

Маса партії вороху, т

Призна-чення

Марка очисника

^ Продуктивність, т/год

Можна очисти-ти за добу

Паспор-тна

Прак-тична

1

2

3

4

5

6

7

Овес

329,5

Реалізація

КЗС-20Б

20

8,76

122,6

22,8

Насіння

18

7,9

110,6

5,9

Фуражне

20

8,76

122,6

^ 2.3. Сушіння зерна, режими роботи зерносушарок, контроль процесу сушіння.
КЗС-20Б – комплекс у якому сушильна частина представлена барабанною сушаркою, яка придатна для сушіння зерна зернових культур, непридатна для сушіння насіння бобових, рису, кукурудзи, тому що насінини цих культур розтріскуються. Температура агенту сушіння в сушарці 90-1300 для насіння і понад 1800 для продовольчого і фуражного зерна.

Найважливішим показником правильності технологічного процесу сушіння є температура нагріву зерна. Цей показник при роботі систематично перевіряють. Температуру нагріву перевіряють шляхом відбирання проб у приймальній камері охолоджувального барабана щогодини, а при сталому режимі роботи через кожні дві години. Овес нагрівають до температури 430С. Слід також контролювати і температуру агента сушіння. Для вівса вона становить 600С. Другим важливим показником роботи сушарок є відсоток випаровування вологи. Тому перевіряють вологість зерна до і після сушіння. Проби відбирають після охолоджувальної камери через кожні дві години, а в період встановлення процесу сушіння – щогодини.

На основі початкової і кінцевої вологості розраховуємо усушку зерна у %, а також масу партії після сушіння. Втрата маси зерна розраховується за формулою:

X=(W1-W2)*100/100-W2; де

W1 і W2 – вологість зерна відповідно початкова і після сушіння, %

X=(26-13,5)*100/100-13,5=14,5%

Розраховуємо усушку зерна:

Насіння: 20,6*14,5/100=3т

Продовольче: 298,2*14,5/100=43,1т

Фуражне: 5,3*14,5/100=0,8т

Визначаємо масу зерна після сушіння за формулою:

М2=(100-W11/100-W2; де

М1 – маса зерна до сушіння, т.

Насіння: (100-26)*20,6/100-13,5=17,6т

Продовольче: (100-26)*298,2/100-13,5=255,1т

Фуражне: (100-26)*5,3/100-13,5=4,5т

Таблиця 5.

^ РЕЖИМ ТА НАСЛІДКИ СУШІННЯ ЗЕРНА

Культура, цільове призначення партії Тип і марка сушарки Маса партії, т Початкова вологість партії, % Температура, 0С Вологість зерна після сушіння, % Усушка Маса партії після сушіння, т

Всього В тому числі висушено теплоносія Зерна (насіння) % т

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Овес

насіння КЗС-20Б 20,6 - 26 60 43 13,5 14,5 3,0 17,6

Овес

продовольча 298,2 - 26 60 43 13,5 14,5 43,1 255,1

Овес фуражне 5,3 - 26 60 43 13,5 14,5 0,8 4,5




^ 2.4. Розрахунок потреб в зерносховищах, режим зберігання.
Після очистки і сушки зерно засипають в зерносховище для зберігання.

В господарстві зерно зберігається в сухому стані, який базується на принципі ксероанабіозу. Низька вологість зерна викликає різке зниження інтенсивності дихання і газообміну в зернах. Якщо в зерновій масі відсутні комахи-шкідники, то всі його компоненти є в стані анабіозу. Цей спосіб є найкращим для довгострокового зберігання зерна, найкраще зберігаються технологічні і посівні якості. Охолодження до 9-100С викликає анабіоз комах.

Перед засипанням зерна приміщення білять гашеним вапном, перевіряють на наявність зернових шкідників, якщо вони є, то приміщення піддають фумігації. Сховища повинні забезпечити відповідну ізоляцію від різних коливань температури і вологості. В холодну пору року потрібно своєчасно охолоджувати, при цьому доцільно зниження температури зернових мас до таких меж, які виключають можливість життєдіяльності комах.

Далі овес засипають у засік висотою 1,8 метра – продовольчий і фуражний, та 1,5м – насіннєвий.
Таблиця 6.

^ ПОТРЕБА В ЗЕРНОСХОВИЩАХ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА ТА НАСІННЯ.

Культура

Розмір партії, т

^ Цільове призначення та спосіб зберігання

Об’ємна маса, т/м3

Об’єм партії м3

Висота насипу м

Площа сховища,м2

Наявна

потрібна

1

2

3

4

5

6

7

8

Овес

17,6


Насіння


0,48

36,7

1,5

100

24

Овес

3,0

Продовольчий

0,46

6,52

1,8

100

6

Овес

4,5

Фуражний

0,46

9,8

1,8

100

6

Розраховуємо об’єм партії:

- насіння: 17,6/0,48 = 36.7 м3

- продовольче 3/0,46=6,52м3

- фуражне 4,5/0,46=9,8м3

Розраховуємо необхідну кількість засіків: довжина засіки 3м, ширина 2м, висота 2м.

Місткість засіка для насіннєвого вівса становить:

3*2*1,5=9 м3.

Для насіннєвої партії необхідно засіків:

36,7м3 / 9 м3 = 4 засіка.

Потрібна площа для зерна:3*2*4=24 м2

Місткість засіка для продовольчого і фуражного вівса:

3*2*1,8=10,8м3

Для продовольчого вівса потрібно засіків:

6,52/10,8=0,6 , тобто 1 засік.

Потрібна площа: 3*2*1=6м2

Для фуражного зерна:

9,8/10,6=1 засік.

Потрібна площа: 3*2*1=6м2

^ 2.5. Спостереження за зерном, результати зберігання зерна в господарстві.
Сухі зернові маси потребують постійного контролю температури і вологості і правильного догляду – своєчасне охолодження і вентилювання.

Після закладання насіння вівса на зберігання, через певний проміжок часу на протязі всього періоду зберігання його перелопачують, спостерігають та провіряють на зігрівання та наявність шкідників.

Агроном-насіннєвод відбирає проби вівса зимою і перевіряє в насіннєвій станції на схожість, швидкість росту, якість посівного матеріалу. Весно, безпосередньо перед посівом знову проводять відбір зразків і перевіряють їх на якість, схожість.

Контроль проводять раз на 15 днів.

Зберігання вівса в сховищі підприємства тривалий час призводить до різних відхилень від норми в зерновій масі. В результаті зміни вологості, яка, як правило збільшується, та природних втрат зерна, особливо при тривалому зберіганні – міняється кінцева маса партій вівса, яке закладалося на зберігання.

Внаслідок дихання зерна спостерігаються природні втрати зерна. Норми природних втрат залежать від культури, способу і строку зберігання зерна. В даному випадку при зберіганні в складі насипом природні втрати становлять: до 3 місяців – 0,09%; до 6 місяців – 0,13%; до 1 року – 0,17%.

Отже, природні втрати насіннєвого вівса при зберіганні 231 днів становлять:

17,6*0,17/100=0,03т. Тобто маса після зберігання становила 17,57т.

Природні втрати продовольчого зерна: 3*0,13/100=0,004т

Результати зберігання проаналізовані в таблиці 7.

В господарстві овес фуражного призначення зберігається до лютого, але кожну декаду на відгодівлю тваринам забирають по 0,7т вівса.

Таблиця 7

^ РЕЗУЛЬТАТИ ЗБЕРІГАННЯ ВІВСА В ГОСПОДАРСТВІ.

^ Культура, сорт, призначення партії

Дата закладання на зберігання

Маса партії, т

Якість зерна (насіння) перед закладанням на зберігання

^ Дата зняття із зберігання

Тривалість періоду зберігання, днів

Якість зерна (насіння) після зберігання

Маса партії насіння після зберігання, т

Вологість, %

Смітна домішка, %

^ Зернова домішка, %

Зараженість комірними шкідниками, %

Чистота, %

Схожість, %

Вологість, %

Смітна домішка, %

Зернова домішка, %

Зараженість комірними шкідниками, %

Чистота, %

Схожість, %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

Овес насіння

11.08

17,6

13,5

1

2

Зараженість не виявлено

97

95

1.04

231

13,8

1

2

Зараженість не виявлено

97

95

17,57

Овес фуражне

13.08

4,5

13,5

2

4

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Овес продовольче

13.08

3,0

13,5

1

2







1.12

123

13,5

1

2

-

-

3,0


^ 2.6.Наслідки реалізації зерна різної якості.
Ціни на зерно в Україні раз на 7-10 днів встановлює хлібна біржа. Чим вище якість зерна чи насіння, тим вища, відповідно ціна на нього. Ціна встановлюється на зерно (насіння), яке повністю відповідає умовам стандарту. Відхилення від параметрів, обумовлених стандартом, викликає натуральні або грошові надбавки або знижки. Натуральні надбавки застосовуються у випадку, коли вологість і засміченість зерна (насіння) нижчі, ніж визначені стандартом. Якщо ці показники більші за визначені стандартом, застосовуються натуральні знижки. Грошові надбавки виплачуються за підвищену натуру зерна. При підвищеній засміченості і вологості партії зерна, низькій натурній масі нараховуються грошові знижки. Грошові надбавки виплачуються за підвищену натуру зерна.

На сучасному етапі торгівлі зерном застосовується також інша схема розрахунків. Спочатку зерно за показниками якості відносять до певного класу чи групи, відповідно до вимог стандартів, а ціна встановлюється на конкретний клас чи групу без застосування надбавок чи знижок. При цьому відповідальність за доведення зерна до якості певного класу чи групи покладається на виробника. Розрахунок грошових надходжень від реалізації робиться по кожній партій окремо.

Згідно укладеного договору в 2004 році підприємство СГПП ”Злагода” реалізувало овес іншим господарствам по ціні 280 грн/тон. Було відпущено підприємством 252,1т вівса

Підприємство отримало виручку 70,5885 тис. грн.

^ 2.7. Шляхи підвищення ефективності післязбиральної обробки та реалізації (зберігання) вівса в умовах господарства.
Аналіз технології виробництва і зберігання зерна вівса показує, що докорінного поліпшення ефективності виробництва та якісного зберігання не відбувається через суб’єктивні фактори.

Щоб поліпшити якість продукції, а, відповідно, і підвищити термін її зберігання та зменшення втрат продукції у період зберігання потрібно розробити та запровадити реальні технології вирощування с/г культур на запланований врожай з врахуванням наявних ресурсів і можливого їх поліпшення.

Покращити стан сховищ для зберігання продукції рослинництва, забезпечити оптимальні умови її зберігання.

Покращити стан транспортних шляхів, що сполучають основні пункти післязбиральної доробки і зберігання продукції рослинництва.

Розділ 3. Технологія збирання, післязбиральної обробки, зберігання, переробки та реалізації картоплі.
^ 3.1.Технологія збиральних робіт та післязбиральної обробки картоплі.

Картопля, як і багато інших сільськогосподарських культур вимагає багато затрат при її збиранні. На підприємстві дана культура вирощується на площі 10 нектарів. Організація збирання розпочинається із скошування бадилля і вивезення його за межі поля, чим запобігають розповсюдженню хвороб. Проводять цю операцію приблизно за тиждень до початку збирання косаркою КІР – 1,5. Збирання урожаю проводять агрегатом МТЗ – 80 + ККУ – 2А. Від комбайну картоплю перевозять на майданчик де її перебирають і сортують вручну. Продовольчу одразу ж реалізовують, а насінну закладають на зберігання. Фуражна картопля на зберігання не закладається, а відразу згодовується худобі.
^ 3.2. Режим і спосіб зберігання картоплі.

Картопля, овочі, фрукти містять понад 80 % води, тому зберігати її необхідно при відносній вологості повітря 80 % і вище. В господарстві картопля зберігається в буртах: довжиною – 20 см, шириною – 2 м, висота по гребеню – 0,8 м, заглиблення – 0,2 м, об’єм вентиляційних труб – 3 % від загальної місткості. Влаштовують бурти по два, з проходами між ними 4м шириною, а між парами буртів та між рядами буртів – проїзди шириною – 6м.

Для буртів вибирають захищені від холодних вітрів ділянки з рівнем залягання ґрунтових вод не ближче – 2м. На відстані 0,5м від укриття викопують відповідні канави. Товщина укриття залежить від температури повітря в зимовий період, товщини снігу, сили вітру, розміщення буртів, вологості соломи і складу ґрунту. Бурти вкривають різними тепло- і гідроізоляційними матеріалами, в основному соломою і ґрунтом. Якщо відразу соломи було положено мало, то на перший шар укриття кладуть другий шар соломи, а на неї землю. Таке чотирьохшарове покриття рекомендується у тих випадках, коли використовували солому минулого року.

В бурти закладають тільки повноцінну і здорову картоплю. Перед закладанням її доцільно охолодити у тимчасових купках-буртах під укриттям соломи.

Під час догляду за буртами спостерігають за температурою і станом укриття (буртові термометри). Температурний режим регулюється за допомогою трубної системи вентиляції.

Загальний об’єм бурта визначають за формулою:

V=h*S/2*(L-1)+L*H*S; де

h – висота над землею, м;

S – ширина, м;

L – довжина, м;

H – глибина, м.

V=0,8*2/2*(20-1)+20*0,2*2=23,3 м3

У зв’язку з тим, що об’єм вентиляційних труб займає 3%, то корисний об’єм бурта буде становити:

23,3-3%=22,6м3

Місткість бурта: 22,6*0,65=14,69т

Для розміщення партії насіннєвої картоплі в кількості 27т потрібно:

27/14,69=1,83 кагата (бурта)

Тобто ми закладемо на зберігання 2 кагати.


^ 3.3. Переробка продукції в господарстві.

В господарстві картопля не переробляється, так як немає переробних цехів.

3.4.Результати зберігання продукції картоплі в господарстві.

В господарстві насіннєву картоплю закладають на зберігання в кінці жовтня. Природні втрати починаємо розраховувати з листопада:

1. 0,7%

2. 0,4%

3. 0,4%

4. 0,4%

5. 0,7%
0,7+0,4+0,4+0,4+0,7=2,6%

27-2,6%(0,7)=26,3 т.

Відкриваємо бурти в першій декаді квітня.

Фактичні втрати:

X=(М121)*100, де
М1 – маса до зберігання;

М2 – маса після зберігання.

X=(27-26,3/27)*100=2,6%,тобто від маси складає 0,7т.

Таблиця8.

^ РЕЗУЛЬТАТИ ЗБЕРІГАННЯ КАРТОПЛІ В ГОСПОДАРСТВІ.


^ Культура, вид продукції

Маса партії, т

Спосіб зберігання

Дата закладання на зберігання

^ Дата зняття із зберігання

Срок зберігання, днів

Норма природних втрат, %

Фактичні втрати, т

Маса партії після зберігання, т

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Картопля

27

бурти

25.10

01.04

155

2,6

0,7

26,3


3.5.Ефективність реалізації та переробки продукції картоплі
Таблиця 9.

^ НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ КАРТОПЛІ В ГОСПОДАРСТВІ.


^ Вид продукції, призначення

Вироблено, т по сортах, категоріях, видах

Реалізовано, т по сортах, категоріях, видах

Ціна реалізації, грн./т

по сортах, категоріях, видах

Сума грошових надходжень за реалізацію, грн..

^ Продо

вольча

Продо

вольча

Продо

вольча

1

2

4

6

8

картопля

210

210

470

86010



Отож господарством було реалізовано 210 т. картоплі на крохмальний завод та отримано грошові надходження у сумі 86010 грн.
Розділ 4. Фактори забруднення урожаю та довкілля при збиранні, післязбиральній обробці, зберіганні та переробці вівса та картоплі, шляхи запобігання забрудненню в умовах господарства.
Для зменшення негативного впливу на родючість ґрунту отрутохімікатів, необхідно зменшити застосування надмірно високих доз мінеральних добрив, що призводить до накопичення неорганічних форм у продукції рослинництва. Екологічно небезпечні азотні добрива, особливо їх нітритні форми, що призводить до накопичення неорганічних форм у продукції рослинництва. Аміачні сполуки азоту є джерелом забруднення ґрунту і ґрунтових вод. Для зменшення накопичення пестицидів в ґрунті і продукції рослинництва в сільськогосподарському виробництві необхідно застосовувати середньо - і малостійкі форми препаратів. Зменшувати або припинити застосування хлорорганічних препаратів, які накопичуються в ґрунті і зберігаються більше 10 років. Для зменшення нагромадження пестицидів в ґрунті і продукції рослинництва необхідно збільшити використання біологічних препаратів поряд з комплексом агротехнічних прийомів.

Використовування хімічних препаратів тільки з врахуванням економічних порогів шкідливості для кожного виду шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. Застосовувати смугові і крайові обробки пестицидами. Використовувати бакові суміші хімічних і біологічних препаратів.

Дотримуватись і не перевищувати рекомендовані норми внесення пестицидів. Для зниження постування радіонуклідів (St-90;Cs-137) в продукцію рослинництва необхідно застосовувати комплексні мікродобрива. Вносити азотні добрива тільки на плановий врожай, так як підвищенні дози азотних добрив можуть викликати збільшення вмісту ізотопів цезію в рослинах. Дози фосфорних і калійних добрив максимально знижують вміст радіонуклідів, тому дози їх доцільно збільшити в 1.5 – 2 рази.


Висновки
В даний час у господарстві при збиранні культур спостерігаються вагомі втрати, це перш за все залежить від того, що матеріально – технічна база застаріла. Це викликає більш довші строки збирання що є негативним фактором при такому важливому процесі як збирання урожаю.

Зробивши аналіз технологічного процесу, післязбиральної обробки, усушки, можна сказати, що вся необхідна технологія застаріла і щоб вийти господарству з скрутного становища потрібно поповнювати запасними частинами та новою технікою машинно – тракторний стан.

Необхідно починати збирати в оптимальні строки щоб запобігти втраті врожаю та зараженню бульб картоплі хворобами. Також необхідно налагодити зерносховище та проводити боротьбу з шкідниками запасів та гризунами. Потрібно проводити більш ретельну післязбиральну обробку картоплі, тобто видалення механічно пошкодженої, затхлої, ураженої хворобами та шкідниками, що буде сприяти її кращому зберіганню в зимовий період.


Список використаної літератури


  1. Лесик Б. В., Трисвятський Л. О., Снєжко В.А. Зберігання та технологія сільськогосподарських продуктів. К.Вища школа.1983. с.367

  2. Г.І. Подрятов, Л.Ф.Скалецька, А.М.Сеньков, В.С.Хилевич. Зберігання і переробка продукції рослинництва. К. Мета. 2002. с. 187

  3. Л.Ф. Скалецька, Т.М. Духовська, А.М. Сеньков Практикум (Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва). К. Вища школа. 1994. с. 59

  4. Гусев С.А., Метлицкий П.В., Хранение картофеля. М. Колос. 1982. с.223

  5. Конспект лекцій

  6. Гуревич Л.А. и др. Тракторы и сельскохозяйственная техника – М.: Агропромиздат, 1986г.

Реклама:





Скачать файл (199 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru