Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Конспект лекций для экзамена по курсу Уголовно-процессуальное право (2010) - файл 1.doc


Конспект лекций для экзамена по курсу Уголовно-процессуальное право (2010)
скачать (740 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc740kb.21.11.2011 08:37скачать

содержание

1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Реклама MarketGid:
§ 70. Особи, які вправі принести протест у порядку нагляду.

Ст.388 КПК, суди, що розглядають справи в порядку нагляду: 1) президія ВС АРК, обласного, Київського та Севастопольського міських судів - за протестами Голови ВСУ, Генпрокурора України та їх заступників, Голови ВС АРК, обласного суду, Київського та Севастопольського міських судів, прокурора АРК, області, міст Києва і Севастополя та їх заступників. Дана наглядна інстанції розглядає протести на вироки, ухвали і постанови районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, на постанови судів та касаційні ухвали ВС АРК, обласних судів, Київського та Севастопольського міських судів; 2) судова колегія в кримінальних справах і військова колегія ВСУ - за протестами Голови цього суду, Генпрокурора України та їх заступників на вироку й ухвали районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, обласних судів, ВС АРК, Київського та Севастопольського міських судів, а також на постанови суддів цих судів; 3) Пленум ВСУ - за протестами Голови цього суду, Генпрокурора України та їх заступників на вироки й ухвали судової колегії в кримінальних справах і військової колегії, а також постанови суддів ВСУ. Особа, яка принесла протест, вправі відкликати, доповнити або змінити його до початку розгляду справи судом. Протест, принесений прокурором, не може відкликатися вищестоящим прокурором, але він може бути доповнений або змінений вищестоящим прокурором (ч.4 384 КПК). Дане правило не поширюється на посадових осіб судів, оскільки судді незалежні один від одного і між ними немає відносин підпорядкування при вирішенні питань, пов‘язаних зі здійсненням правосуддя. Особи, уповноважені на принесення протесту, мають право витребувати справу з відповідного суду. Районні (міські) прокурори не наділені правом принесення протесту у порядку нагляду, проте вони вправі витребувати справу з районного (міського) суду, вивчити її та, якщо знайдуть підстави для опротестування прийнятих ним рішень, звернутися з поданням до вищестоящого прокурора про принесення протесту в порядку нагляду. Якщо після вивчення справи відповідна посадова особа не виявить підстав для опротестування, про це повідомляється особа, яка звернулася з клопотанням про перегляд судових рішень із зазначенням мотивів відмови. Коли підстави виявлені, до відповідної наглядної інстанції вноситься протест. Протест може бути принесений протягом року (385), але протести з підстав на користь засудженого строком не обмежуються. Зміст і форма протесту не регламентовані, але практично мають містити: до якого суду, на яке рішення, з яких підстав, посилання на матеріали справи, норми закону, які порушені, яке рішення просить прийняти ця особа, додатки. З початком розгляду протесту, особа, що його принесла, не праві його відкликати або змінити, але в ході засідання може висловити іншу ніж у протесті думку. Генпрокурор і Голова ВСУ та їх заступники вправі своєю постановою зупинити до вирішення справи в порядку нагляду виконання опротестованих рішень будь-якого суду України, за винятком постанови Пленуму ВСУ (387), це стосується як приведених до виконання рішень так і ні, але які набрали законної сили, лише обвинувальні вироки і рішення. Виправдувальний вирок не може бути зупинений. Коли виявлені порушення закону, Генпрокурор України, Голова ВСУ, ВС АКР, обласного, К і С міських судів, військового суду регіону та ВМС, прокурор АРК, області, міст К і С і прирівняні до них прокурори вправі одночасно з витребуванням справи зупинити виконання до принесення протесту на строк не більше 3 місяців або до розгляду протесту в суді. Письмові розпорядження про зупинення виконання є дійсними до розгляду протесту. Якщо суд залишить протест без задоволення, зупинення автоматично скасовується і вирок (ухвала, постанова) звертається до виконання або продовжує виконуватися.
§ 71. Підстави, строки і порядок відновлення справи у зв’язку з новоявленими обставинами.

Приводами того, щоб почати провадження за нововиявленими обставинами є заяви заінтересованих осіб, підприємств, установ, організацій і посадових осіб про перегляд справи (ч.1 399). Заяви подаються прокурору, бо тільки він уповноважений законом призначити розслідування нововиявлених обставин. Якщо заява надійшла до органу дізнання, слідчого, судді чи суду. Вони повинні переслати її прокурору за належністю. Прокурор може призначити розслідування і за власною ініціативою, якщо йому безпосередньо сталі відомі такі обставини (за аналогією з п.5 ч.1 ст.94 КПК). Безпосередній привід - протест прокурора про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Підстави - фактичні дані, що свідчать про наявність таких обставин (ч.2 397): 1) фальшивість доказів, неправильність показань свідка або висновку експерта, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання суддів, які винесли вирок, ухвалу чи постанову, прокурора, слідчого, особи, яка провадила дізнання; 3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні вироку, ухвали або постанови і які самі по собі або разом з раніше виявленими доводять неправильність засудження або виправдання (вчинення злочину іншим, нові співучасники, завідома неправдивість показань потерпілого). Фальшиві речові докази, протоколи слідчих дій, судових засідань, інші документи. Завідомо неправдиві показання свідка чи висновок експерта можуть бути як такі, за які кримінальна відповідальність (178 КК) так і дані в наслідок помилки. Зловживання судді: одержання хабара, необ‘єктивність, фальсифікація доказів у протоколі засідання, завідомо неправосудний вирок, ухвала, постанова. Зловживання прокурора, слідчого, дізнання - одержання хабара, необ‘єктивність, притягнення невинних осіб, завідомо незаконний арешт, насильство до підозрюваних і обвинувачених з метою змусити їх визнати вину, фальсифікація доказів. перегляд виправдувального вироку допускається в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше 1 року з дня виявлення нових обставин (ч.1 398). Про більш тяжкий злочин, ніж особа засуджена - тільки протягом строку давності, встановленого для цього більш тяжкого злочину (ч.2 398). Невинність або вчинення менш тяжкого злочину - відновлення не обмежене. Смерть засудженого не перешкоджає перегляду в інтересах реабілітації (ч.3 і 4 398). Прокурор зобов‘язаний прийняти і розглянути заяви про перегляд справи. Коли не вбачає підстав - відмовляє мотивованою постановою, про повідомляє заявника, може бути оскаржена вищестоящому прокуророві (ч.6 399). Нові обставини, які стали відомі прокурору, повинні бути розслідувані в усіх випадках. Про призначення розслідування в межах компетенції (прокурор району, міста - в справах, розглянутих районним, міським судом, прокурор області - обласним судом тощо) виносить постанову. Розслідування прокурор проводить особисто або за його доручення орган дізнання чи слідчий за правилами проведення попереднього розслідування (ч.2 і 3 399). Розслідування нововиявлених обставин повинно бути закінчено в ті ж строки, що і попереднє слідство в кримінальних справах (120). У випадках зловживань особи, що провадила дізнання, слідчого, прокурора, судді, виноситься постанова про порушення кримінальної справи, бо ці зловживання, як правило, повинні бути встановлені судовим вироком, що набрав законної сили. Це стосується й випадків завідомо неправдивих показань свідка, потерпілого, висновку експерта або перекладу. Право принесення і розгляду протесту за нововиявленими обставинами мають ті ж прокурори, що і в порядку нагляду. Закінчивши розслідування за наявності підстав для відновлення прокурор направляє справу разом із матеріалами або вироком, і своїм висновком - відповідно прокурору АРК, області, міст К і С, військовому прокурору, який вирішує питання про принесення протесту до президії відповідного суду. Справи, де вирок винесено ВС АРК, обласним, міст К і С, міжобласним, військовим регіону, ВМС, прокурор АРК, області, міст К і С, військовий (на правах області) направляє Генпрокурору, який вирішує питання про принесення протесту до ВСУ (ч.4 і 5 399). Вирок ВСУ - протест Генпрокурор або заступник до Пленуму ВСУ. У протесті вказані: справа, прийняті рішення; приводи підстави до порушення провадження по розслідуванню нововиявлених обставин; хто порушив, ким проводилось розслідування і результати; підстави для направлення справи до суду для її відновлення; пропоноване прокурором рішення суду. Протест розглядається за правилами нагляду. Попередній розгляд справи в касаційному порядку або нагляду не перешкоджає розгляду за нововиявленими обставинами (400). Вирок, ухвала або постанова перевіряються не з точки зору законності тощо на підставі наявних матеріалів, а за нововиявленими обставинами, які були невідомі суду при винесенні цих рішень. Суд не зв‘язаний своєю попередньою думкою у справі, але скасування попереднього рішення не означає помилки в застосуванні закону. Закон забороняє вносити зміни, як випливають з нововиявлених обставин (ч.1 400). Суд, розглянувши протест, може: 1) залишити протест без задоволення, якщо нові обставини не підтверджуються або не впливають на правильність прийнятих рішень; 2) скасувати вирок і всі наступні судові рішення і передати справу на нове розслідування або новий судовий розгляд, якщо це необхідно у зв‘язку з нововиявленими обставинами; виявивши й інші підстави для скасування вироку, суд вправі послатись і на них, щоб і ці підстави були враховані при новому розслідуванні чи судовому розгляді справи; 3) скасувати вирок і наступні судові рішення і закрити справу, якщо будуть встановлені обставини, за наявності яких справа підлягає закриттю. Рішення суду, прийняте в результаті розгляду протесту прокурора про перегляд справи за нововиявленими обставинами, може бути опротестовано і переглянуто в порядку нагляду. Нові попереднє розслідування і судовий розгляд після скасування вироку в зв‘язку з нововиявленими обставинами, а також оскарження нового вироку чи ухвали суду і внесення на них подання прокурором відбуваються на загальних підставах. При новому судовому розгляді суд не зв‘язаний розміром покарання, призначеного скасованим вироком, оскільки підставою для його скасування були нові, невідомі попередньому суду при винесенні рішення обставини. За наявності підстав дії обвинуваченого при новому розслідуванні справи можуть бути кваліфіковані і за більш суворим законом, а суд вправі призначити більш суворе покарання, ніж за скасованим вироком, незалежно від того, з чиєї ініціативи було порушено провадження за нововиявленими обставинами.
§ 72. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.

Про злочини, що не являють собою великої суспільної небезпеки, особливий вид провадження в стадії порушення кримінальної справи: порушення правил про валютні операції (ч.1 80 КК), крадіжка, грабіж, шахрайство (ч.1 81, 82, 83, 140, 141, 143 КК), умисне знищення або пошкодження державного, колективного майна або індивідуального майна громадян (ч.1 89 і 145), ухилення від лікування венеричної хвороби (108-1), сплати аліментів (114), заняття забороненими видами підприємницької діяльності (ч.1 148), ухилення від сплати податків, зборів, інших обов‘язкових платежів (ч.1 148-2), порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю (148-3), фіктивне підприємництво (ч.1 148-4), виготовлення спиртних напоїв та торгівля ними (149), спекуляція (ч.1 154), обман покупців (ч.1 155), замовників (ч.1 155-1), одержання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов‘язаних з обслуговуванням населення (ч.1 155-2), порушення правил торгівлі (ч.1 155-3), штучне підвищення і підтримання високих цін на товари народного споживання і послуги населенню (ч.1 155-5), незаконна торговельна діяльність (ч.1 155-6), зговір про фіксування цін (ч.1 155-7), незаконна порубка лісу (ч.1 160), незаконне полювання (ч.1 161), заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ч.1 162), видобування корисних копалин (ч.1 162-1), порушення правил адміністративного нагляду (196-1), самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ч.1, 2 199), хуліганство (ч.1 206), угон транспортних засобів (ч.1 215-3). У справах про ці злочини органи дізнання у 10 днів встановлюють обставини вчиненого злочину та особу правопорушника, одержують пояснення він нього, очевидців та інших осіб, витребують довідку про судимість, характеристики з місця роботи (навчання), інші матеріали, що мають значення для розгляду в суді (ч.1 ст.426). Провадження слідчих дій не допускається (крім огляду місця події). Про злочини, у яких передбачена адміністративна преюдиція, до матеріалів додаються матеріали про перше правопорушення, за яке порушник був притягнений до адміністративної відповідальності. Якщо наркоман або алкоголік - медичний висновок для вирішення питання про застосування медичних заходів. У виняткових випадках строк у 10 днів може бути продовжено прокурором до 20 днів (ч.1 426). Про обставини вчиненого злочину складається протокол: час і місце складання, ким складений; дані про правопорушника; місце і час вчинення злочину, його способи, мотиви, наслідки, істотні обставини; фактичні дані, що підтверджують наявність злочину і винність правопорушника; кваліфікація. Додають всі зібрані матеріали, вилучені документи і предмети, список осіб, яких належить викликати до суду. Начальник органу дізнання затверджує протокол, всі матеріали пред‘являються правопорушнику для ознайомлення, про що робиться відмітка в протоколі аз підписом правопорушника. З санкції прокурора або його заступника протокол разом із матеріалами надсилається до суду (426) для вирішення питання про порушення справи і розгляду її в суді. Закон не передбачає право органів дізнання затримати особу і застосувати запобіжний захід, лише відбирається зобов‘язання з‘явитися за викликами органів дізнання і суду та повідомляти їм про зміну місця проживання. Визнавши матеріали достатніми суддя виносить постанову про порушення справи і віддання правопорушника до суду; в разі потреби обирає запобіжний захід і призначає справу до розгляду. В постанові викладається формулювання обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення, мети, мотиву злочину, розміру заподіяної шкоди, інших наслідків, і статті КК, за яким віддано до суду (430). Суддя зобов‘язаний вирішити всі питання, пов‘язані з підготовкою справи до розгляду (253). Вилучені предмети повинні бути визнані речовими доказами і приєднані до справи. Якщо особі заподіяно шкоду майнову, моральну, фізичну, необхідно визнати її потерпілою, повідомити про це і роз‘яснити право на ознайомлення з матеріалами. Якщо особа заявила цивільний позов на завдану матеріальну шкоди, її необхідно визнати цивільним позивачем. Суддя зобов‘язаний вжити заходів щодо забезпечення відшкодування збитків. Після порушення справи і віддання правопорушника до суду суддя повинен забезпечити учасникам можливість ознайомлення із матеріалами (255). Постанова вручається підсудному не пізніше ніж за 3 доби до судового розгляду (ч.3 430). Розгляд не пізніше 10 днів з дня надходження до суду (431). Судове слідство починається з оголошення постанови судді про порушення справи і віддання до суду (297) і провадиться за обвинуваченням, сформульованим у постанові (275). При розгляді справи суддя справі постановити обвинувальний чи виправдувальний вирок або повернути справу для провадження попереднього слідства, якщо необхідно встановити обставини, які не можуть бути встановлені в судовому засіданні (431), або виявлені істотні порушення КП закону при досудовій підготовці матеріалів у протокольній формі.
§ 73. Особливості провадження в кримінальних справах про неосудних осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.

Ст.111 КПК вчинення у стані не осудності або якщо особа захворіла на душевну хворобу після вчинення злочину обов‘язкове провадження попереднього слідства. Захисник допускається з моменту отримання доказів про душевне захворювання особи (ч.3 ст.44 КПК), відмову від захисника не може бути прийнято (ч.3 46), не може бути з цих осіб стягнута сума для оплати праці адвоката, витрати за рахунок держави. Провадяться всі слідчі дії для з‘ясування обставин вчиненого діяння, особи, яка вчинила, та її захворювання, умов, що сприяли вчиненню діяння. По закінченні попереднього слідства, якщо на підставі висновку судово-психіатричної експертизи т інших доказів встановлено, що особа під час вчинення було в неосудному стані або після захворіла, що позбавляє її керувати та усвідомлювати свої дії, складається постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, повинні бути викладені всі докази, дані про захворювання, додається список осіб, які підлягають виклику в засідання, інші додатки як і до обвинувального висновку. Ця постанова разом із справою надсилається прокуророві (226, 417). Відповідно до ст.12 КК примусовий захід може бути застосований також до особи, у якої в процесі попереднього слідства чи розгляд справи в суді встановлено тимчасовий розлад душевної діяльності, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, якщо за характером вчиненого діяння і своїм психічним станом ця особа становить суспільну небезпеку і потребує лікуванню в примусовому порядку. Одержавши справу із постановою слідчого, прокурор: 1) погодившись з постановою, затверджує її і надсилає справу до суду; 2) повертає із письмовою вказівкою слідчому для проведення додаткового попереднього слідства, якщо недостатньо доказів. Слідчий і прокурор мають право також закрити справу за наявності обставин ст6, п.2 ст. 213 КПК. Справи, що надійшли до суду виносять безпосередньо в судове засідання, обвинувачений відданню до суду не підлягає. Постановою про винесення справи в засідання суддя вирішує питання підготовки розгляду: день і час, виклик осіб, прокурора і захисника, експертизи, витребування доказів тощо. В разі незгоди з постановою суддя виносить справу на розгляду розпорядчого засідання (підстави для закриття або повернення на додаткове розслідування). Відкритий розгляду, обов‘язково прокурор і захисник, законний представник. Відводи, ознайомлення з матеріалами, допит свідків, можливо призначення повторної судово-психіатричної експертизи. Якщо обвинувачений викликається, суд заслуховує його пояснення, але це не є джерелом доказів. Після закінчення судового слідства свою думку висловлює прокурор, потім захисник, судових дебатів немає. Потім суд виходить до нарадчої кімнати, де вирішує такі питання: 1) чи мало місце діяння; 2) чи воно вчинене цією особою; 3) чи вчинене воно в стані неосудності, чи особа захворіла потім на душевну хворобу, яка виключає застосування покарання; 4) чи слід застосувати примусовий захід медичного характеру і який. Про застосування медичного заходу суд виносить ухвалу, суддя - постанову. Описова частина: встановлені судом обставини вчиненого, наведені докази, юридична оцінка діям, мотиви прийнятого рішення. Резолютивна: звільнення особи від кримінальної відповідальності (якщо в стані неосудності) або від покарання (якщо захворіла на душевну хворобу після вчинення злочину але до винесення вироку) і про застосування конкретного медичного заходу. Також в ухвалі (постанові) що питання відшкодування матеріальної шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вирішення цивільного позову в цих справах не допускається. Тут же про скасування запобіжного заходу (якщо такий був) з часу доставки до лікувального закладу. Суд може винести ухвалу (суддя - постанову) про направлення на додаткове розслідування або про закриття справи, якщо визнає непотрібним застосування медичних заходів. При закриті справи суд повідомляє про це орган охорони здоров‘я для здійснення лікарського нагляду. Справу, закриту за недоведеністю вчинення діяння неосудним, після набрання ухвали (постанови) законної сили суд надсилає прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, яка вчинила це діяння. Згідно ст.13 суд може застосувати поміщення в психіатричну лікарню: 1) із звичайним наглядом; 2) з посиленим наглядом; 3) із суворим наглядом. Суд не вправі в ухвалі (постанові) зазначати назву закладу, в якій проводитиметеся лікування, зазначати його строк. Поміщення в психіатричну лікарню психічно здорової особи є злочином (123-2 КК). Якщо не визнано за необхідно медичні заходи, або при припиненні їх застосування суд може передати особу на піклування родичам чи опікунам при обов‘язковому лікарському нагляді (ч.7 ст.13КК). скасування цих заходів можливо лише за ухвалою суду чи постановою судді, який застосував ці заходи, або суду за місцем лікування, коли особа видужала. Розгляд а такому ж порядку як при призначенні, за поданням головного психіатра органу охорони здоров‘я, якому підпорядкований лікувальний заклад, де тримають особу. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів (422). Повідомлення адміністрації і головного психіатра цього закладу про засідання обов‘язкове, при сумнівах може бути викликаний представник комісії і сам неосудний. Одночасно із скасуванням медичних заходів суд має вирішити питання про відновлення кримінальної справи щодо особи, яка захворіла після вчинення злочину. При цьому у випадках закінчення строку давності, скасування кримінального закону, наявності амністії тощо за згодою особи кримінальна справа закривається. Якщо підстав для закриття немає, справа надсилається відповідному суду першої інстанції або прокурору для проведення попереднього слідства. Строк перебування в медичній установі зараховується до строку відбування покарання (423). На ухвалу чи постанову про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру може бути подано касаційну скаргу, внесено окреме подання прокурора в загальному порядку (424). Суд наглядної чи касаційної інстанції може скасувати чи змінити ухвалу (постанову) суду першої інстанції, замінити вид застосованого заходу медичного характеру. Особа, засуджена до позбавлення волі, захворіла під час відбування в ВТУ - суд (суддя) за поданням адміністрації ВТУ може застосувати медичні заходи та звільнити від подальшого відбування покарання. До виправних робіт або штрафу - суддя виносить постанову про звільнення від подальшого відбування покарання (408). Питання застосування медичних заходів щодо засуджених, що захворіли під час відбування вирішуються суддею районного (міського) суду за місцем відбування покарання незалежно від того, який суд виніс вирок (ч.4 409). У судовому засіданні бере участь прокурор, як правило, викликається засуджений, а за його клопотанням захисник. Обов‘язкова присутність представника лікарської комісії, яка дала висновок. Розгляд починається доповіддю судді, після пояснення осіб, думка прокурора. Потім суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови (411).
§ 74. Особливості провадження в справах приватного обвинувачення.

Ч.1 ст.27 КПК, як виняток, передбачає, що справи про умисне легке тілесне ушкодження (106), умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю (ч.1 107), наклеп без обтяжливих обставин (ч.1 125), образу (126), самоуправство щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян (198), порушується не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі підтримувати обвинувачення. Дізнання і попереднє слідство не провадиться, справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим до видалення суду в нарадчу кімнату для постановлення вироку. Порушуються лише суддею (ч.1 251), тому скарги потерпілого повинні подаватися до районного (міського) суду за місцем вчинення злочину. Скарга: прохання про порушення справи відносно конкретних осіб, в чому їх злочинні дії, місце і час події, наведено докази. Суддя повинен роз‘яснити потерпілому право на примирення до порушення справи, якщо примирились - відмовляє в порушення справи на підставі ч.1 ст.6 КПК, та за інших підстав ст.6. постанова про відмову в порушенні може бути оскаржена в касаційному порядку потерпілим та його представником, прокурор може винести окреме подання (ч.2 252, ч.1, 2 354). Якщо є скарга і додатні дані про злочин, суддя виносить постанову про порушення справи і віддання обвинуваченого до суду (ч.1 251), в якій також вирішуються визнання потерпілим, цивільним позивачем, якщо є позов, інші питання підготовки справи до розгляду в засіданні (253). Підсудному не пізніше ніж за 3 доби повинно вручити повістку про виклик його в судове засідання із зазначенням статті КК. Про час вручення повістки зазначається в протоколі судового засідання. При вчиненні неповнолітнім або особою з фізичними або психічними вадами суддя направляє справу для провадження попереднього слідства, бо воно обов‘язково для таких справ (111). Якщо скарга подана прокурору, слідчому, міліції - вони повинні надіслати її до суду за належністю (п.3 ч.2 97 КПК), суддя не вправі відмовити в прийнятті і вирішенні. Якщо скарга містить ознаки замаху на вбивство тощо, які розслідувати обов‘язково, суддя направляє її до органів слідства або дізнання для перевірки і направлення за підслідністю. У випадку надходження скарги про зустрічне обвинувачення, суддя виносить постанову про порушення справи по зустрічному обвинуваченню і віддання до суду. Зустрічні обвинувачення можуть бути об‘єднані в одну справу (ч.3 251). Потерпілий має підтвердити своє обвинувачення під час дачі пояснень. У винятках можливо порушення без потерпілого прокурором (громадське значення, безпорадний стан потерпілого, залежність від обвинуваченого), тоді обвинувачем в засіданні є прокурор а не потерпілий. Справи про зґвалтування без обтяжуючих (ч.1 117) порушуються за заявою потерпілої прокурором, слідчим, органом дізнання, але їх не закривають за примиренням, вони розслідуються судом в загальному порядку, це справи приватно-публічного обвинувачення. Про зґвалтування може порушити прокурор за відсутності скарги через безпорадний стан або залежність потерпілої від обвинуваченого. В разі неявки потерпілого або його представника без поважних причин в засідання справа підлягає закриттю, але за їх клопотанням може бути розглянута за відсутністю (290). Потерпілий є приватним обвинувачем і вправі особисто або через представника підтримувати обвинувачення в суді. Якщо прокурор не бере участь, а суддя визнає за необхідне охорону державних або громадських інтересів, він продовжує провадження у справі незалежно від ставлення потерпілого до справи, і справа у випадку примирення тоді закриттю не підлягає (ч.4, 5 27). Судове слідство починається з оголошення заяви потерпілого (297), яка фактично замінює обвинувальний висновок. Потерпілий або його представник мають право брати участь у судових дебатах (ч.2 318). При об‘єднання зустрічних обвинувачень слово для промови учасникам надається один раз, причому спочатку особі, яка перша подала скаргу. Це не виключає право обмінятися реплікам. У стадії судового розгляду суд може перекваліфікувати дії підсудного на статтю, що передбачає відповідальність за злочин, указаний в ч.1 ст.27 КПК, і постановити обвинувальний вирок лише за наявності у справі скарги потерпілого або його усної заяви в судовому засіданні про притягнення підсудного до кримінальної відповідальності, занесеної до протоколу. За їх відсутності справа підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.6 КПК. Закриття справи судом першої, касаційної чи наглядної інстанції через відсутність скарги потерпілого не позбавляє його права звернутися до суду із заявою про порушення кримінальної справи на загальний підставах.
§ 75. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло 16 років, і лише за вчинення деяких найбільш тяжких злочинів (вбивство, умисне заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров‘я, зґвалтування, крадіжка, грабіж, розбій, злісне або особливо злісне хуліганство, пошкодження об‘єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів за обтяжливих обставин, умисне знищення або пошкодження майна, що спричинили тяжкі наслідки, умисне вчинення дій, які можуть викликати аварію поїзда) - з 14 років (ч.1 і2 ст.10 КК). При провадженні попереднього слідства і розгляді справ щодо неповнолітніх в суді, крім обставин, які підлягають доказуванню в кожній кримінальній справі (64 КПК), необхідно з‘ясувати: 1) точний вік неповнолітнього; 2) стан його здоров‘я і загального розвитку, при наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов‘язану з душевним захворюванням, має бути з‘ясовано чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі керувати ними; 3) характеристику особи неповнолітнього; 4) умови його життя і виховання; 5) обставини, які негативно впливали на його виховання; 6) наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність (ч.1 433). На практиці у справах неповнолітніх найчастіше провадиться судово-психіатрична, а також комплексна судово-психіатрична і судово-психологічна експертиза. У справах про злочини неповнолітніх провадження попереднього слідства є обов‘язковим (111). Воно провадиться слідчими ОВС (ч.2 112) або прокуратури. Ведення таких справ покладається на слідчих, які спеціалізуються на них. Орган дізнання може порушити кримінальну справу але має як найшвидше передати її через прокурора слідчому. Якщо неповнолітній брав участь у вчиненні злочину разом із дорослим слідчий повинен з‘ясувати можливість виділення справи про неповнолітнього в окреме провадження (ч.1 439). Неповнолітній викликається до слідчого, прокурора чи суду через його батьків або інших законних представників. Неповнолітній, який перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув‘язнення (437). Участь захисника обов‘язкова, відмова не може бути прийнята (п.1 ч.3 ст.46). Взяття під варту може застосовуватись лише за тяжкістю злочину. При вирішенні питання про санкцію на арешт прокурор зобов‘язаний не тільки ознайомитися з матеріалами, які містять підстави для взяття під варту, але й і в усіх випадках допитати його як підозрюваного чи обвинуваченого. Про затримання і взяття під варту обов‘язково сповіщаються його батьки чи особи, які їх замінюють (157 і 434), а також повідомляється за місцем його роботи (ч.1 161) або навчання. Процесуальні документи, зокрема постанова про притягнення повинні бути складена так, щоб її зміст був зрозумілим неповнолітньому та його законному представнику. Пред‘явлення обвинувачення та допит провадяться в присутності захисника, а якщо неповнолітній не досяг 16 років або його визнано розумово відсталим, то, за розсудом слідчого або прокурора або за клопотанням захисника, - і в присутності педагога або лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього. Слідчий роз‘яснює їм право задавати обвинуваченому запитання і викладати свої зауваження, які заносяться до протоколу допиту, слідчий справі відхилити запитання, але воно повинно бути занесене до протоколу (438). Специфічні запобіжні заходи до неповнолітнього: передача під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників або ж під нагляд адміністрації дитячої установи, якщо він у ній виховується (ч.1 436). Оголошення про закінчення попереднього слідства і пред‘явлення йому матеріалів для ознайомлення провадиться в загальному порядку але з обов‘язковою участю захисника, з дозволу слідчого може бути присутній законний представник неповнолітнього (440). Справа може бути закрита в загальному порядку, або із звільненням від кримінальної відповідальності і застосуванням примусового заходу виховного характеру (9, ч.1 447). Після віддання до суду копія висновку вручається неповнолітньому та його законному представникові (ч.6 254). За рішенням суду у справах про злочини осіб до 16 років допускається закритий судовий розгляд (ч.2 20). В засідання викликаються батьки або інші законні представники, вони є учасниками розгляду, мають право заявляти відводи і клопотання, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. При необхідності допитати їх як свідків суд виносить про це постанову (ухвали) і заслуховує їх показання. Вони знаходяться в залі протягом всього судового розгляду, але якщо це шкодить інтересам підсудного, суд вправі мотивованою постановою (ухвалою) обмежити участь законного представника в тій чи іншій частині судового засідання, усунути від розгляду і допустити іншого законного представника. Неявка не зупиняє розгляду справи, якщо суд не визнає явку за необхідну (441). Якщо з‘явились обоє батьків суд може права законного представника надати одному з них, про що виносить постанову (ухвалу). Законний представник вправі оскаржити в касаційному порядку вирок, постанову і ухвалу суду (ч.1 347, ч.2 354). Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд сповіщає службу і кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, підприємство, установу та організацію, в яких навчався або працював неповнолітній, а в разі потреби - й інші організації. Суд вправі викликати в судове засідання представників цих органів та організацій, а також представників громадських організацій за місцем роботи батьків, опікуна чи піклувальника підсудного. Представник служби в справах неповнолітніх у засіданні вправі заявляти клопотання, ставити запитання підсудному, його представникам, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати свою думку з приводу найбільш доцільної форми перевиховання засудженого (права роз‘яснюються в підготовчій частині засідання). Представник кримінальної міліції у справах неповнолітніх і представники організацій вправі бути присутніми в залі і з дозволу суду дають пояснення. Всі представники за постановою чи ухвалою суду можуть бути допитані як свідки (442, 443). Суд може видалити неповнолітнього з залу суду на час дослідження обставин, які можуть на нього негативно вплинути, після повернення, суддя повідомляє йому обставини, що обговорювались в його відсутності, коли вони пов‘язані з обвинуваченням (444). Якщо покарання не пов‘язано з позбавленням волі суд повинен обговорити питання про призначення неповнолітньому громадського вихователя, при позитивному вирішенні вказати в мотивувальній частині вироку підстави, а в резолютивній - сформулювати рішення про призначення такого (445, 446). Це представники суду, які призначаються на посаду начальником ГУ юстиції АРК, начальниками управлінь юстиції областей, міст К і С, мають вищу юридичну, педагогічну чи психологічну освіту і досвіт роботи з неповнолітніми, їх не менше 1 на кожний суд (Положення про судових вихователів). Їх навантаження не повинно перевищувати 10 неповнолітніх, робота з неповнолітнім припиняється за рішенням суду після виправлення, досягнення повноліття. Справи, що стосуються неповнолітніх, розглядаються спеціально уповноваженими на це суддями (складом суддів), що передбачено ЗУ "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх". Відповідно до ст.11, до осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років або суспільно небезпечне діяння до виповнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, суд може застосувати такі примусові заходи виховного характеру: 1) зобов‘язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) застереження; 3) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громадянам на їх прохання; 4) покладання на неповнолітнього, який досяг 15 віку і має майно або заробіток, обов‘язку відшкодувати заподіяні збитки; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років, умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються спеціальними положеннями. Якщо при розгляді кримінальної справи щодо неповнолітнього, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, буде встановлено, що ним вчинено злочин, який не становить великої суспільної небезпеки, і підсудний може бути виправлений без застосування кримінального покарання, суд ухвалою, а суддя постановою закриває кримінальну справу і у порядку, передбаченому ч.1 ст.447 КПК, вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного з примусових заходів виховного характеру, передбачених ст.11 КК. Щодо суспільно небезпечного діяння, вчиненого особою, яка досягла 11 років, але до виповнення віку, з якого законом передбачена кримінальна відповідальність, то за фактом такого діяння порушується, у відповідності до ч.5 ст.6 КПК, кримінальна справа. Слідчий, встановивши, що суспільно небезпечне діяння вчинене особою у віці від 11 років і до виповнення віку, з якого законом перебачена кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Реклама:





Скачать файл (740 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru