Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Реферат - Облік тари на підприємствах торгівлі - файл 1.doc


Реферат - Облік тари на підприємствах торгівлі
скачать (111 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc111kb.20.11.2011 22:28скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………………... 3

  1. Тара та її класифікація……………………………………………………. 4

  2. Особливості синтетичний та аналітичний обліку тари………………… 6

Висновок………………………………………………………………………… 13 Список використаної літератури………………………………………………. 15


Вступ
Торгівля є одним з видів економічної діяльності, яка виконує функції обігу товарів, забезпечуючи їх просування зі сфери виробництва до сфери споживання через сукупність будь-яких операцій купівлі-продажу, обміну, поставки, які передбачають передачу прав власності на товари.

Тара сьогодні – це невід’ємна складова процесу торгівлі. Всі торговельні підприємства щоденно використовують у своїй діяльності такий вид оборотних активів як тара. Тара – це предмети, призначені для упакування, зберігання, транспортування, передпродажної підготовки та продажу продукції або товарів. Більшість фірм розуміють значення упаковки (тари) і приділяють їй таку ж увагу, як і якості товару.

Актуальність даної теми очевидна, адже в наш час більшість товарів продаються або надходять у тарі, а підприємствам необхідно чітко знати всі нюанси щодо обліку даного виду виробничих запасів, порядку поворотності та проблем, які виникають в даному процесі тощо.

Питанням визначення і обліку тари займалися такі вітчизняні науковці як: Привалова Н., Горбань Г.Ю., Красовська І., Маршан В.Г., Алпатова Н., Голоцван Л., Лук’яненко Л., Згурський О., Борщак І.І., Равлюк Г.Д. та інші.

Метою написання даного реферату є розгляд класифікації і сутності, а також з’ясування особливостей синтетичного та аналітичного обліку тари на підприємствах торгівлі.


  1. ^ Тара та її класифікація


Тара — це предмети, що призначені для упаковки, зберігання, транспортування, передпродажної підготовки і продажу продукції або товару.

Основне призначення тари полягає в наступному:

  • запобігання товару від псування і забруднення при збереженні, перевезенні та реалізації;

  • забезпечення раціонального транспортування, навантаження і відпустки товару;

  • зручності збереження товару на складах;

  • створення оптимальних одиниць товару для покупця.

Упаковка – це технічний засіб чи комплекс засобів, з розміщеним у ньому товаром, що забезпечує захист товару від пошкоджень і втрат у процесі його обороту, (транспортування, зберігання, продажу) і захист навколишнього природного середовища від забруднень. Тара, відповідно до Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках, – це основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення в ньому товару.

У практичній діяльності використовують класифікації тари за різними ознаками:

а) за призначенням — виробнича, транспортна, споживча, спеціальна (консервуюча);

б) за матеріалами виготовлення — скляна, дерев’яна, металева, полімерна, паперова, картонна, тканинна, комбінована;

в) за технологією виготовлення — видувна, литна, пресована, термоформована, зварна полімерна тощо;

г) за кратністю використання — одноразова, багаторазова (інвентарна, поворотна заставна і незаставна, неповоротна).

Для організації бухгалтерського обліку тари важливе значення має саме її класифікація за кратністю використання.

Одноразова тара використовується лише один раз кінцевим споживачем, не підлягає поверненню і не приймається від покупців (коробки для пакування цукерок, електротоварів, бляшані банки для пива, консервів тощо). При придбанні та продажу товару в разовій тарі до його договірної вартості вже включено вартість тари й окремо її не виділяють і не обліковують.

Поворотна тара підлягає поверненню продавцю товару. До неї, як правило, відносять дерев’яну (ящики, бочки, діжки та ін.), картонну (ящики з гофрованого і плоского склеєного картону та ін.), скляну (пляшки, банки, бутилі та ін.), металеву і пластмасову (бочки, фляги, ящики, бідони, кошики тощо), із тканих і нетканих матеріалів (мішки тканинні, пакувальні тканини, неткані пакувальні полотна та ін.) і спеціально виготовлену для затарювання певного виду товару. Головним критерієм при визначенні поворотності тари є положення відповідного договору купівлі-продажу.

Поворотна тара буває заставною і незаставною.

Поворотну тару називають заставною, якщо покупець для гарантії її повернення надає (сплачує) продавцю кошти в сумі вартості тари. Ці кошти повертають покупцю товару при поверненні тари. Відсутність подібної грошової застави означає, що тара є незаставною. Конкретні строки повернення тари передбачаються угодами сторін (поставки, купівлі-продажу). Право власності на поворотну тару, як правило, переходить до одержувача, якщо інше не передбачено договором. Це положення має важливе значення для організації аналітичного обліку тари: якщо право власності на поворотну тару залишається за продавцем (постачальником) товару, то покупець зобов’язаний повернути йому саме ту тару, в якій він одержав товар, не підміняючи її і не змішуючи з іншою тарою навіть одного і того виду і якості. Це зумовлює необхідність ідентифікації тари та її індивідуального обліку і зберігання у покупця. Якщо ж право власності на поворотну тару переходить до одержувача товару, то він зобов’язаний повернути постачальнику аналогічну кількість тари того самого виду і якості, але не обов’язково саме ту, в якій було одержано конкретну партію товару, тобто він має право замінити одержану тару аналогічною. Це спрощує її зберігання і облік.

Поворотна тара підлягає поверненню постачальнику в 30-денний термін, якщо інше не передбачено спеціальними правилами і угодами. Тара повинна бути повернена у стані, придатному для повторного використання, комплектною, очищеною від залишків товару. При пошкодженні поворотної тари винуватець здійснює її ремонт за власний рахунок.



  1. ^ Особливості синтетичний та аналітичний обліку тари


Рух тари, тобто надходження від постачальників чи покупців (нової, з товаром або поворотної), з власного виробництва, відпуск тари на сторону або для пакування товару і тому подібні операції з тарою повинні бути оформлені відповідними первинними документами аналогічно оформленню руху товарів або продукції.

Основними завданнями обліку тари є:

— правильне і своєчасне документальне оформлення руху тари;

— забезпечення контролю за збереженням тари на всіх етапах її руху та зберігання;

— дотримання норм витрат тари і пакувальних матеріалів та порядку їх обліку з урахуванням особливостей упаковки та виду тари;

— своєчасне складання звітності про наявність та стан тари і подання її керівництву для прийняття відповідних управлінських рішень;

— контроль за витратами на ремонт тари, визначення ефективності її використання та фінансових результатів від операцій з тарою.

Синтетичний облік тари підприємства торгівлі ведуть на різних рахунках:

  1. 10 «Основні засоби»:

— субрахунок 109 «Інші основні засоби» — інвентарна тара з терміном використання понад один рік і первісною вартістю понад встановлену на підприємстві межу (зазвичай понад 1000 грн);

  1. 11 «Інші необоротні матеріальні активи»:

— субрахунок 115 «Інвентарна тара» — інвентарна тара зі строком використання більше одного року (крім багатооборотної тари-обладнання, що підлягає поверненню постачальникам) і первісною вартістю до 1000 грн за одиницю;

  1. 20 «Виробничі запаси»:

— субрахунок 204 «Тара і тарні матеріали» — тара з-під матеріалів та інших предметів матеріально-технічного оснащення;

  1. 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» — інвентарна тара з терміном використання до одного року;

  2. 28 «Товари»:

— субрахунок 281 «Товари на складі» — склотара під товарами на складі;

— субрахунок 282 «Товари в торгівлі» — склотара під товарами і порожня у пунктах продажу товарів;

— субрахунок 284 «Тара під товарами» — порожній посуд на тарних складах, інша тара під товарами і порожня.

Аналітичний облік тари ведуть у кількісних і грошовому вимірниках за окремими матеріально відповідальними особами, місцями її зберігання (використання), видами і призначенням. Облік тари ведуть за такою оцінкою:

а) інвентарна тара, що обліковується у складі необоротних активів, — за первісною вартістю згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби»;

б) тара з тканини — за вартістю, зазначеною у документах постачальника;

в) дерев’яна і картонна тара — за цінами придбання згідно з П(С)БО 9 «Запаси»;

г) тара власного виготовлення — за фактичною собівартістю виготовлення згідно з П(С)БО 16 «Витрати»;

д) склотара — за заставною вартістю.

Торговельні підприємства можуть вести облік тари (крім інвентарної) за середніми обліковими цінами, встановленими керівництвом підприємства для окремих видів (груп) тари. У такому випадку різницю між вартістю придбаної тари та її середньою обліковою оцінкою відносять на субрахунок 285 «Торгова націнка».

Більшість підприємств роздрібної торгівлі здійснюють операції з продажу товарів у одноразовій або поворотній заставній тарі. Відвантаження товару постачальниками часто здійснюється на умовах попередньої оплати (передоплати).

До вартості партії придбаного товару додають заставну вартість тари, а вартість поверненої постачальнику тари вираховують з вартості наступної партії поставленого товару. Після повернення тари постачальник перераховує покупцеві суму застави. Якщо право власності на заставну тару залишається за постачальником, то покупець обліковує таку тару на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»).

При недотриманні терміну повернення тари постачальнику, визначеної нормативними актами і контрактом, покупець сплачує штраф за порушення умов договору, а вартість такої тари підлягає оподаткуванню ПДВ (табл.2.1).


Таблиця 2.1

Відображення в обліку операцій із заставною тарою



з/п

Зміст господарської операції


Кореспондуючі

рахунки

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

Перераховано попередню оплату

постачальнику за товар

371

311

25000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі попередньої оплати

641

644

5000

3

Перерахована сума застави за тару – ящики

(1000 шт. ⋅ 5 грн за шт. = 5000 грн)

Відображено суму застави на позабалансовому рахунку

377
05

311


5000
5000

4

Оприбутковано одержаний від постачальника

товар:

  • купівельна вартість без ПДВ

  • сума податкового кредиту з ПДВ

Заставна тара, прийнята на відповідальне

зберігання



281

644

023



631

631





20000

5000

5000

5

Зарахована сума передоплати у покриття

заборгованості постачальнику

631

371

25000

6

Повернено постачальнику заставну тару:

вчасно (в термін, передбачений договором)

з порушенням терміну







023

023


3000

2000

7

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ на

вартість поверненої із запізненням тари

949

641

400

8

Перераховано постачальнику штраф за

порушення терміну повернення тари

948

311

200

9

Одержано від постачальника суму застави

Відображено на позабалансовому рахунку суму поверненої застави

311



377

05

5000

5000


Одним з видів заставної тари є скляна тара. До скляної тари з-під харчових продуктів та консервів вітчизняного і зарубіжного виробництва, яка може бути поворотною та мати заставну ціну, відносять:

— тару з-під вина, горілки, лікеро-горілчаних виробів, мінеральної води, пива та безалкогольних напоїв. Термін повернення такої тари визначено додатком 2 до «Правил використання, обігу і повернення засобів пакування багаторазового використання в Україні», затверджених наказом Міністерства державних ресурсів України від 16.06.92 р. № 15 (зі змінами та доповненнями);

— тару з-під молока, вершків та кисломолочних продуктів (термін повернення — 2 дн.);

— тару з-під олії (термін повернення: 50 дн. — при поставках в межах одного міста, 60 дн. — при поставках з інших населених пунктів);

— тару з-під соків, сиропів, екстрактів, консервів, рибної та м’ясорослинної продукції, оцту, хріну, меду, продуктів дитячого харчування і т. ін. (термін повернення визначається договором постачання).

Вартість битої скляної тари в межах встановлених норм зараховується у погашення боргу при поверненні.

Особливості обліку скляної тари виникають при продажу роздрібними торговими підприємствами товару, розлитого, розфасованого, упакованого і т. ін. в скляну тару, покупцям за готівку з одночасною видачею останнім (як кінцевим споживачам) товарного або касового чека (при розрахунках з використанням РРО). У даному випадку датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у продавця є дата оприбуткування грошей у касу. При цьому базою для визначення суми ПДВ є загальна вартість проданого товару (з урахуванням вартості склотари).

Таким чином, скляна тара переходить до складу звичайного товару з виникненням у продавця валового доходу на загальну вартість проданого товару разом з вартістю тари під товаром. Якщо зворотний рух тари від кінцевого споживача здійснюється через роздрібні торгові підприємства, то склотара у населення закуповується без ПДВ, а тому права на податковий кредит з ПДВ у покупців тари не виникає.

Розглянемо порядок відображення в обліку операцій зі скляною тарою у підприємствах роздрібної торгівлі (табл. 2.2).


Таблиця 2.2

Відображення в обліку підприємств роздрібної торгівлі операцій

зі скляною тарою



з/п

Зміст господарської операції


Кореспондуючі

рахунки

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

Перераховано попередню оплату

постачальнику за товар

371

311

4800

2

Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі попередньої оплати

641

644

800

3

Перерахована сума застави за тару – ящики

Відображено суму застави на позабалансовому

рахунку

377

05

311



400

400

4

Оприбутковано товар від постачальника:

  • купівельна вартість без ПДВ

  • сума податкового кредиту з ПДВ

  • вартість заставної склотари

Відображено вартість заставної тари на позабалансовому рахунку


282

644

284
023


631

631

685



4000

800

400
400

5

Зарахована сума передоплати у покриття

заборгованості постачальнику

631

371

4800

6

Вартість тари включено до вартості товару

282

284

400

7

Визначена торгова націнка в сумі:

ПДВ на товар

ПДВ на тару

торгова націнка на товар

ПДВ на торгову націнку

Загальна сума торгової націнки



282



285


800

80

400

80

1360

8

Реалізовано товар за готівку (у повному обсязі)

301

702

5760

9

Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ у сумі виторгу

702

641

960

10

Списано суму торгової націнки на реалізований товар

285

282

1360

11

Списано собівартість реалізованого товару

902

282

4400

12

Закуплена склотара у населення

284

301

300

13

Повернено постачальнику заставну тару

Відображено повернення заставної тари за балансом

685



284

023

400

400

14

Відображено відхилення заставної вартості

склотари від вартості її закупівлі у населення

284

719

100

15

Одержано повернення суми застави від постачальника

Відображено суму поверненої постачальником

застави у позабалансовому обліку

311



377

05

400

400


Підставою вибуття тари з підприємства, крім її реалізації разом з товаром, можуть бути: бій, псування, недостача, виявлена при інвентаризації, тощо. Результатами операцій з тарою можуть бути витрати, втрати і доходи.

До складу витрат з тари відносять:

— амортизацію власної інвентарної тари і тари-обладнання;

— амортизацію багаторазової заставної тари, що відшкодовується постачальнику відповідно до умов постачання;

— витрати на ремонт тари;

— витрати на очищення і санітарну обробку (дезінфекцію) тари;

— вартість тари, списаної за непридатністю для подальшого використання і т. ін.

Витрати і втрати за операціями з тарою відображають на рахунку 93 «Витрати на збут», крім втрат з вини матеріально-відповідальних осіб та недостач і псування тари понад встановлені норми. Вартість останніх утримується з винуватців.

Висновок
Тара — це предмети, що призначені для упаковки, зберігання, транспортування, передпродажної підготовки і продажу продукції або товару.

Основне призначення тари полягає в запобігання товару від псування і забруднення при збереженні, перевезенні та реалізації; забезпечення раціонального транспортування, навантаження і відпустки товару; зручності збереження товару на складах; створення оптимальних одиниць товару для покупця.

У практичній діяльності використовують класифікації тари за різними ознаками:

а) за призначенням — виробнича, транспортна, споживча, спеціальна (консервуюча);

б) за матеріалами виготовлення — скляна, дерев’яна, металева, полімерна, паперова, картонна, тканинна, комбінована;

в) за технологією виготовлення — видувна, литна, пресована, термоформована, зварна полімерна тощо;

г) за кратністю використання — одноразова, багаторазова (інвентарна, поворотна заставна і незаставна, неповоротна).

Рух тари, тобто надходження від постачальників чи покупців (нової, з товаром або поворотної), з власного виробництва, відпуск тари на сторону або для пакування товару і тому подібні операції з тарою повинні бути оформлені відповідними первинними документами аналогічно оформленню руху товарів або продукції.

Синтетичний облік тари підприємства торгівлі ведуть на різних субрахунках:

— субрахунок 109 «Інші основні засоби» — інвентарна тара з терміном використання понад один рік і первісною вартістю понад встановлену на підприємстві межу (зазвичай понад 1000 грн);

— субрахунок 115 «Інвентарна тара» — інвентарна тара зі строком використання більше одного року (крім багатооборотної тари-обладнання, що підлягає поверненню постачальникам) і первісною вартістю до 1000 грн за одиницю;

— субрахунок 204 «Тара і тарні матеріали» — тара з-під матеріалів та інших предметів матеріально-технічного оснащення;

— субрахунок 281 «Товари на складі» — склотара під товарами на складі;

— субрахунок 282 «Товари в торгівлі» — склотара під товарами і порожня у пунктах продажу товарів;

— субрахунок 284 «Тара під товарами» — порожній посуд на тарних складах, інша тара під товарами і порожня.

Аналітичний облік тари ведуть у кількісних і грошовому вимірниках за окремими матеріально відповідальними особами, місцями її зберігання (використання), видами і призначенням.

Результатами операцій з тарою можуть бути витрати, втрати і доходи.

Витрати і втрати за операціями з тарою відображають на рахунку 93 «Витрати на збут», крім втрат з вини матеріально-відповідальних осіб та недостач і псування тари понад встановлені норми. Вартість останніх утримується з винуватців.

Список використаної літератури


  1. Атамас П. Й. Бухгалтерський облік у галузях економіки. 2-ге вид. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 392 с.

  2. Облік в галузях економіки: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 6.050100 «Облік і аудит» / За ред. доктора економічних наук, професора В.Ф. Максімової. – Одеса: ОДЕУ, 2010. – 606 с.

  3. Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малюги. — Житомир: ЖІТІ, 2005. — 608 с.

  4. Свідерський Є. І. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2006. — 233 с.

  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджено наказом МФУ від 27.04.2000  № 92.

  6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджено наказом МФУ від 31.12.1999  № 318.

  7. Красовська І. Упаковка і тара: види та облік// Бібліотека Головбуха -2009 р. – №2 – с. 109-113.



Скачать файл (111 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru