Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Подстанция 110/10 кВ - файл 2.doc


Загрузка...
Подстанция 110/10 кВ
скачать (2806.7 kb.)

Доступные файлы (7):

1.doc2545kb.09.06.2008 01:42скачать
2.5.doc1685kb.03.06.2008 02:47скачать
2.8.doc54kb.07.06.2008 02:03скачать
2.doc5252kb.09.06.2008 01:36скачать
3.3.doc221kb.09.06.2008 01:40скачать
3.doc90kb.07.06.2008 02:18скачать
Розділ 2 Дистанційний захис1 V6.doc5252kb.07.06.2008 02:02скачать

2.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
Розділ 2 Дистанційний захист
2.1 Призначення і принцип дії
В схемах складних конфігурацій з декількома джерелами живлення прості і направлені МСЗ (НСЗ) не можуть забезпечити селективного відключення КЗ. Крім того МСЗ і НСЗ не задовольняють умови чутливості та миттєвості спрацювання.

Селективне відключення КЗ в складних кільцевих (рис.2.1) схемах можна забезпечити дистанційним захистом. [2]



Рис.2.1 Кільцева мережа з двома джерелами живлення


Витримка часу диференціального захисту залежить від дистанції (рис. 2.2) між місцем установки релейного захисту (точка ) і точкою КЗ (), тобто , який наростає по мірі збільшення відстані. Ближній захист установлений біля точки КЗ має меншу витримку по часу ніж більш віддалений дистанційний захист.

Наприклад, при КЗ в точкі (рис.2.2) , яка знаходиться ближче до місця пошкодження, спрацьовує з меншою витримкою, ніж більш віддалена . Якщо КЗ виникає в точкі , то час спрацювання збільшується, і КЗ селективно вимикає ближнім захистом .

Основним елементом дистанційного захисту являється дистанційний вимірювальний орган, який визначає відстань до точки КЗ від релейного захисту.

Рис. 2.2 Залежність витримки часу дистанційного захисту від

віддаленості точки КЗ
В якості дистанційного органа використовується реле опору, реагуюче на повний, реактивний або активний опір проміжку пошкодженої ділянки ЛЕП. Опір фази ЛЕП від реле до точки КЗ прямо пропорційний відстані цього проміжку , адже

, де -- повний, реактивний і активний опір ділянки ЛЕП довжиною -- віддалені опори на 1 км. ЛЕП.

Таким чином, дистанційний орган реагуючий на опір лінії видає сигнал на відключення в залежності від опору.

В залежності від виду опору дистанційного органу (), дистанційний захист поділяється на релейний захист:

  • повного опору,

  • реактивного опору,

  • активного опрору.

Дистанційні релейні захисти реактивного та активного опорів застосовуються рідко, тому далі розглядаємо дистанційні захисти основані на співвідношенні повного опору.

Реле опору, які застосовуються в дистанційних захистах, для визначення точки КЗ, контролюють струм і напругу в місці установки дистанційного захисту (рис.2.3). [2]



Рис. 2.3 Підключення ланцюгів струму і напруги реле опору



На клеми реле опору підводяться вторинні значення і від трансформаторів напруги і струму. Реле виконується так, щоб його реакція була залежала від співвідношення і . Це співвідношення і являється , реле опору спрацьовує; він реагує на зменшення , оскільки при КЗ зменшується, а -- зростає. Найбільше значення , при якому спрацьовує реле опору, називається опором спрацювання реле .

.

Для забезпечення селективності в схемах складної конфігурації на ЛЕП двостороннім живленням дистанційний захист виконують направленим, таким, що спрацьовує при направленні потужності від шин в ЛЕП. Умова направленості дії дистанційного захисту виконується за допомогою допоміжних реле направлення потужності, або використанням направлених реле опору, здатних реагувати і на напрямок потужності КЗ.
2.2 Характеристики витримки часу дистанційних захистів

Залежність часу спрацювання дистанційного захисту від опору чи відстані до точки КЗ , чи називається характеристикою витримки часу дистанційного захисту. По характеру цієї залежності дистанційні захисти діляться на три групи (рис. 2.4):

  • з ступінчатими характеристиками,

  • з плавно наростаючими (похилими) характеристиками,

  • з комбінованими характеристиками.



Рис. 2.4 Характеристики дистанційних захистів. а - похила; б - ступінчата; в – комбінована
Ступінчаті дистанційні захисти діють швидше, ніж дві наступні, і як правило простіші в конструктивному виконанні. [2]

Найбільш поширені дистанційні захисти зі ступінчатою характеристикою як правило виконують з трьома ступенями часу: , які відповідають за три зони дії дистанційного захисту. [2]




2.3 Структурна схема дистанційного захисту зі ступінчатою характеристикою
В основному в енергосистемах дистанційний захист використовується для виявлення між фазних КЗ, а при однофазних використовується більш простий ступінчатий максимальний струмовий захист. [6]

Спрощена структурна схема трьохступінчатого дистанційного захисту від між фазних КЗ з направленим дистанційним органом (рис. 2.5).

Рис. 2.5 Структурна схема трьохступінчатого дистанційного релейного захисту

Захист поділяється на чотири функціональні частини виділені пунктиром на рис. 2.5:

  • вимірювальну ,

  • логічну ,

  • виконавчу ,

  • допоміжну .

^ Вимірювальна частина 1 складається з вимірювальних дистанційних органів, які визначають віддаленість точки КЗ (зону ступені). Дистанційний виконавчий орган виконаний на базі направленого мінімального реле опору, спрацьовуючого при заданому напрямі потужності КЗ (від шин в ЛЕП). Реле опору вмикається через трансформатори напруги і струму на первинні напруги і струм на початку захищаємої лінії. Вторинна напруга на клемах реле опору , а вторинний стум .

Рис. 2.6 Характеристика витримок часу трьохступінчатого дистанційного релейного захисту
Опір на вторинних затискачах реле

,

де -- первинне значення опору, підведене в реле.

Первинний опір називається опором спрацювання дистанційного захисту. В триступінчатому дистанційному захисті (рис.11.6), на кожну ступінь встановлений окремий комплект дистанційного органу , діючі при КЗ в проміжках зон відповідно. Для правильного визначення зони пошкодження при різних видах двофазних КЗ, в кожній ступені необхідно встановити три реле опору – одне для виявлення КЗ між фазами АВ, друге – ВС, третє – СА. [2]

Схема з трьома реле опору отримала назву трисистемної. На рис. 2.5 для спрощення показаний один комплект і вказані точки підключення двох інших і . Спрацювавши, вимірювальне реле діє на логічну складову .

Логічна частина 2 включає два реле часу (другої ступені) і (третьої ступені ). Перша ступінь без затримки ().

Логічні органи, отримавши сигнал від і елементів які блокують частину 4, формують вихідні сигнали, впливаючи на органи часу виконуючого органу.

Виконавчий орган 3. Отримавши сигнал від або безпосередньо від , виконавчий орган передає команду на відключення вимикача. Виконавчий орган оснований на електромеханічному проміжному реле або в виді статичного пристрою натеристорах.

^ Допоміжний блокуючий пристрій 4 служить для блокування спрацювання захисту шляхом автоматичного виводу її з роботи, коли дистанційний захист може хибно спрацювати при відсутності пошкодження на захищає мій ЛЕП. До таких режимів відносять коливання в енергосистемі і пошкодження в колах трансформаторів напруги, живлячих дистанційний захист. Цей пристрій складається із:

  • блокування при коливаннях – ПБК,

  • блокування при пошкодженні в колах трансформаторів напруги – ПБН.

^ Блокування при коливаннях – ПБК. Під час коливання напруги в місці установки дистанційного захисту періодично знижується, а струм в захищаємій ЛЕП виростає, при цьому відповідно падає . Реагуючі на вимірювальні органи реле опору можуть прийти в дію, що в свою чергу приводить до хибного спрацювання першої ступені дистанційного захисту, без витримки. Друга і третя ступені працюють з витримкою часу, як правило не встигають спрацювати за час періоду коливання. [6]

Тому блокування ПБК, як показано на рис. 2.5, блокує першу ступень, а в випадку коли час дії другої ступіні малий (), -- і другу.

^ Блокування ПБН. При несправностях в колах напруги трансформаторів напруги , підведене до реле опору, зникає або різко знижується. В результаті цього реле опору, вмикається на цю напругу, приходить в дію, що приводить до хибного спрацювання дистанційного захисту. При справному колі напруги з виходу ПБН поступає сигнал, який дає дозвіл на роботу дистанційного захисту, або спрацьовує реле опору. При несправностях в колі трансформаторів напруги – блокується.

2.3.1 Робота дистанційного захисту.
В нормальному режимі , де -- напруга, струм, опір на клемах реле опору в режимі максимального навантаження, коли має найменше значення. Опір спрацювання реле опору всіх ступенів вибирається менше . Тому реле опору всіх ступенів і дистанційний захист в цілому не спрацьовує.

В режимі короткого замикання. Якщо КЗ виникло в межах першої ступені, в точці (рис. 11.6,б), то , приходить в дію, спрацьовує і ПБК, на вході з’являється три сигнали: ПБК, і ПБН. На виході з’являється сигнал про спрацювання , який поступає від виконавчого органу; дистанційний захист спрацьовує на відключення лінії без витримки по часу. [6]

При КЗ в зоні, крім працюють виконавчі органи і , але і ступені мають свої витримки часу, і тому спочатку спрацьовує ступінь. Якщо КЗ в зоні (точка), але за границями зони, то не спрацьовує, працюють і , які через відповідні логічні елементи відправляють сигнали на . Реле спрацьовує з раніше ніж і посилає сигнал на виконавчий орган, який замикає коло відключення ЛЕП. При КЗ в точці за границею зони , але в проміжку зони , і не працюють, спрацьовує лише з витримкою часу на реле , потім вихідний елемент виконавчого органу дає команду на відключення. [6]

2.4 Принципи виконання реле опору, елементні бази
Спочатку реле опору як і інші види реле, виконувалися на електомеханічних елементах. З розвитком напівпровідникової техніки отримали широке використання статичні конструкції реле опору, спочатку на напівпровідникових приладах, виготовлених на окремих дискретних елементах: транзисторах, діодах, резисторах, конденсаторах.

В 70-х роках вітчизняна промисловість перейшла на виготовлення реле опору постійного струму з використанням дискретних напівпровідникових приладів. В зв’язку з розвитком мікроелектронної техніки на базі інтегральних мікросхем. Використання інтегральних мікросхем, а також обчислювальної техніки відкрило шляхи подальшого вдосконалення характеристик і параметрів виконавчого органу дистанційного захисту. Зменшення габаритів, споживаної потужності, виконання реле опору з характеристиками складної форми, а також підвищена надійність самого реле за рахунок впровадження автоматичних схем безперервного самоконтролю вимірювальних та логічних елементів дистанційного захисту. В 80-х роках розпочався випуск реле опору з покращеними параметрами на інтегральних операційних підсилювачах.

Значні успіхи в широкому використанні надвеликих інтегральних мікросхем і виконання на їх основі мікропроцесорів і мікро-ЕВМ.

^ Принцип виконання статичних реле опору.

Всі різновиди реле опору основані на зрівнянні абсолютних значень або фаз двох чи декількох електричних величин. Ці величини представляють собою синусоїдальні напруги. Кожна з них являється лінійною функцією напруги і струму , вимірюється в місці установки РЗ. Порівняльні напруги складаються з і по виразу:



де, коефіцієнти -- являються незмінними величинами. Їх значення визначає форму і уставки характеристики спрацювання. Коефіцієнти -- представляють собою комплекси, які мають розмірність опорів, а ---- дійсні числа.

Напруги -- доцільно виразити через опори , оскільки поведінка реле опору залежить від їх значень. Для цього слід перетворити праву частину рівнянь, виносячи за дужки і коефіцієнт при , тоді з урахуванням того, що , отримаємо:



Тут прийнято, що . Опори і являються незмінними комплексними величинами, визначаючими форму характеристики і уставки спрацювання реле.

Реле опору на напівпровідникових елементах виконується на порівнянні абсолютних значень і на порівнянні фаз. Останнє більш швидкодіюче (с) і простіше в виконанні. Тому реле опору, побудоване на порівнянні фаз, більш широко використовується. [6]
2.4.1 Структурна схема дистанційного органу основаного на реле опору
Реле опору виконує функцію дистанційного опору, виконане на порівнянні фаз або абсолютних значень електричних величин, виконана на напівпровідниках в виді дискретних елементів або інтегральних мікросхемах, мають одну структурну схему (рис. 2.7). Реле складається з чотирьох частин:

  1. перетворювачів напруги і струму ;

  2. пристрої формування порівняльних напруг;

  3. пристрої порівняння, здійснюють порівняння електричних величин по абсолютному значенню або по фазі;

  4. реагуючого чи виконавчого органу.



Рис. 2.7 Структурна схема напівпровідникового реле опору
Напруга і струм від вимірювальних трансформаторів струму та напруги підводиться до і, які в свою чергу перетворюють вихідні величини і в пропорційні їм напруги і . Ці напруги подаються в формувачі . Кожний формувач являє собою суматор, перетворюючий вхідні напруги в порівняльні величини, і бере їхню суму. Напруги -- з виходу поступають на вхід схеми порівняння . Тут проводиться їх порівняння по модулю чи по фазі в співвідношенні з заданою умовою реле опору. В результаті на виході з’являється вихідна напруга , значення чи знак якої залежить від співвідношення абсолютних значень чи від фаз порівнювальних величин. Вихідний сигнал поступає реагуючий орган. При визначенні значень амплітуд чи фаз порівняльних напруг, відповідних пошкодженню в зоні дії реле опору, на виході реагуючого органу з’являється сигнал про спрацювання реле в виді . [7]

2.4.2 Вимоги до дистанційного органу основаного на реле опору


  1. Реле опоруступіні повинні бути швидкодіючими: с в мережах 500 кВ, с в мережах 110 кВ.

  2. Реле опору, виконуюче функцію виконавчого органа ступенів дистанційного захисту, повинні мати високу точність при спрацюванні в кінці зони їх дії: .

  3. Вимірювальні органи ступені повинні мати , що дозволяє підвищити їх чутливість.

  4. Реле опорів не повинні спрацьовувати в перехідних режимах при наявності в струмі і напрузі аперіодичних складових і складових з частотою, відмінною від 50 гц.

  5. Реле опору повинні мати високу стійкість від перешкод, виключаючи їх хибне спрацювання від дії внутрішніх і зовнішніх перешкод.

  6. Реле опору повинні бути надійними і простими в експлуатації, мати найменш можливі втрати потужності в колах струму. [2]



2.5 Пускові органи дистанційного захисту
2.5.1 Функції пускових органів, види і вимоги до них
Пускові органи використовуються в односистемних дистанційних захистах, виконуючих з переключеннями в колах струму і напруги, а також в трисистемних, якщо вони мають один комплект дистанційного органу на дві ступіні дистанційного захисту або якщо їх дистанційний орган не відстроєний від максимального навантаження. Пусковий орган в цих дистанційних захистах виконує наступні функції:

  1. в одно системних схемах підводять при КЗ до дистанційного органу струми і напруги пошкоджених фаз для правильного визначення місця пошкодження;

  2. в схемах з одним комплектом дистанційного органу для і ступіней виконують перемикання, для зміни вставки спрацювання при КЗ за границями зони;

  3. не дозволяють дистанційному захисту спрацьовувати на відключення при нормальному режимі, якщо для підвищення чутливості до КЗ її дистанційні органи недостатньо відстроєні від навантаження;

  4. при необхідності здійснюють пуск елементів часу і ступенів;

  5. виконують роль дистанційного органу резервного (як правило ступені) дистанційного захисту.

Всі пускові органи повинні задовольняти три основні умови: мати достатню чутливість в границях заданої зони дії, мати надійну відстройку від і, по можливості, не діяти при коливаннях. В одно системних дистанційних захистах пусковий орган повинен чітко визначати, на яких фазах виникло КЗ, і в залежності від цього підводить до дистанційного органу напругу і струм, обумовлюючи його правильну дію.

В якості пускового органу використовуються струмові реле, на струми в фазах. Необхідність відстройки пускового органу від навантаження обмежує чутливість дистанційного захисту при КЗ, особливо на сильно завантажених лініях. В зв’язку з цим частіше використовуються реле опору з характеристиками, позволяючими надійно відстроїти пусковий орган від навантаження і створити в той же час найбільшу зону дії при КЗ. На протяжних ЛЕП необхідно використовувати реле опору з еліптичними і складними характеристиками. [7]

2.5.2 Пускові струмові органи, реагуючі на фазні струми
Такі пускові органи виконуються за допомогою максимального реле струму. При великій кратності струму ці пускові органи чітко визначають пошкоджені фази. Струмові пускові органи повинні встановлюватись на кожній з фаз захищаємої лінії. В колах з ізольованою і компенсованою нейтраллю струмові пускові органи допускається встановлювати на двох фазах. Струм спрацювання пускового органу відстроюється від так же, як максимального струмового захисту. Більше за все струмові пускові органи використовуються в дистанційних захистах мереж 35 кВ. При наявності струмових пускових органів відпадає необхідність використання блокування при несправностях в колах напруги. [2]

2.5.3 Струмові реле оберненої послідовності
Двофазні КЗ супроводжуються появою струму оберненої послідовності, і реле надійно спрацьовує. При трифазних КЗ . Щоб забезпечити пуск дистанційного захисту від реле нульової послідовності при трифазних КЗ, передбачається особлива схема, фіксуюча короткочасну появу , не може діяти вибірково, визначаючи пошкоджену фазу, і по цій причині може застосовуватись в одно системних дистанційних захистах. Перевагою пуску від струму являється не спрацювання його при симетричних перевантаженнях і коливаннях, а також висока чутливість при КЗ, оскільки оберненої послідовності відстроюються тільки від фільтру, який має невелике значення.

2.5.4 Пускові реле опору. Схеми ввімкнення.
Пускові реле опору ненаправлені і направлені, з круговими і еліптичними характеристиками вмикаються на між фазні напруги і різницю однофазних струмів згідно табл. 2.1. [2]

Таблиця 2.1

Реле фаз
























Схема забезпечує стабільність дії при всіх видах КЗ, що дуже важливо, коли пускове реле виконує функцію дистанційного органу зони дистанційного захисту.

Але ця схема не забезпечує вибору пошкоджених фаз. При двофазному КЗ всі три реле живляться струмом КЗ і мають понижену напругу, тому при невіддалених КЗ реле можуть спрацьовувати одночасно, що не дає змоги виявити пошкоджену фазу по дії пускових реле.

2.5.5 Направлені реле опору.
Для виключення можливості спрацювання реле в нормальному режимі і при навантаженнях його опір спрацювання вибирається менше мінімального значення опору , виникаючого на клемах реле в робочому режимі (рис.11.35). [2]

, де

- мінімальна робоча напруга; - номінальний струм навантаження.

Чим більше навантаження, тим менша чутливість пускового реле при КЗ. Тому на протяжних ЛЕП з великими навантаженнями реле опору з круговою характеристикою на початку координат є недостатньо чутливим при КЗ. Ненаправлені реле опору приміняються в якості пускового органу в мережах 35 кВ і на коротких мало завантажених ЛЕП 110 кВ. В порівнянні зі струмовими пусковими реле ненаправлені реле опору відрізняється більшою чутливістю до КЗ.

2.5.6 Пускові направлені реле опору з круговою характеристикою.
Характеристика 2 направленого реле (рис.1.35) значно краще задовольняє вимогам, пред’явлених до пускового органу, ніж ненаправлені реле опору з характеристикою 1. [2]


а) б)

Рис. 2.8 Порівняння характеристик:

а - спрацювання направленого і ненаправленого реле опору;

б – кругової та еліптичної характеристик.
На рис. 2.8, товстими лініями та штриховкою відмічена зона розположення при; --опір захищаємої лінії; -- зона дії при КЗ з .

Недоліком направленого реле являється мертва зона по напрузі, так як реле не працює при , або значеннях, близьких до нього. Цей недолік при двофазних КЗ усувається застосуванням підживлення реле напругою третьої фази. Для усунення мервої зони при трифазних КЗ встановлюється струмова відсічка або проводиться зміщення характеристики реле в бік квадранта. Останнє допустимо, оскільки ступінь дистанційного захисту працює з витримкою часу.

Направлені реле опору з круговою характеристикою отримали широке використання в якості пускового органу в мережах 110-500 кВ. Їх використання особливо доцільне на довгих сильно завантажених ЛЕП. [2]

2.5.7 Пускові направлені реле з еліптичною характеристикою.
Реле з еліптичною характеристикою допускає значно менші перехідні опори в місці КЗ. Це являється недоліком який необхідно враховувати при виборі уставок на малій осі еліпса. Реле має мертву зону при двофазному трифазному КЗ, яка усувається так як і в направленому реле опору з круговою характеристикою. [2]

2.5.8 Реле опору з блокуванням від фазообмежувача, обмежуючого дію дистанційного захисту при перевантаженні.
Покращені характеристики пускового органу можливо отримати, використавши комбінований пуск, який складається з направленого реле опору і блокуючого реле опору змішаного типу (рис.2.8,а).



Рис. 2.8 Характеристика (а) комбінованого пускового органу, який складається з направленого реле опору 1 і блокую чого реле опору 2; (б) чотирикутна характеристика реле опору
Характеристика 2 змішаного типу виражається рівнянням і представляє собою пряму лінію, яка проходить під кутом до осі . Величина є проекцією векторів на перпендикуляр і має постійне значення. Зона дії реле заштрихована. [2]

Сполученням направленого реле опору і блокуючого реле 2, відсікаючого праву частину характеристики, можна досягти подальшого покращення характеристики пускового пристрою. В якості блокуючого реле можна використовувати РНМ з кутовим зсувом 60 і 30о.

2.5.9 Пускове реле з характеристикою в виді чотирикутника
Характеристика реле опору рис.2.8,б. Площа чотирикутника повинна бути мінімальною, але забезпечуючий роботу реле в проміжках вибраної зони дії. Виходячи з цього характеристика реле повинна задовольняти наступні умови: для забезпечення направленості точка характеристики повинна співпадати з початком координат – точкою ; пряма повинна проходити через точку , яка відповідає кінцю розрахункової зони дії реле (рис.2.8,в); пряма представляє собою характеристику опору захищаємої зони і утворює з віссю кут , рівний куту повного опору лінії .Точка вибирається з умов дії реле при КЗ в кінці захищаємої зони при наявності перехідного опору в місці пошкодження

.

З врахуванням вузла зсуву фаз між векторами і (рис. 2.8,г) пряма повинна проходити відносно осі під кутом , де - кут запасу, враховуючий кутову похибку вимірювальних трансформаторів і похибку в спрацюванні реле. Сторона має бути зміщена відносно відрізка на величину , що характеризує допоміжний опір, обумовлений електричною дугою . При наближенні місця КЗ до точки струм виростає, в результаті і зменшуються. З врахуванням цього кута приймається меншим кута захищаємої лінії . Сторона повинна дорівнювати значенню , визначається опором електричної дуги при КЗ на початку лінії (точка ), і має кут . Сторона розміщується під кутом з розрахунком, щоб реле надійно діяло при металевих КЗ на захищаємому проміжку ЛЕП (пряма ) з врахуванням похибки вимірювальних трансформаторів і реле. [2]

Отримана характеристика реле забезпечує необхідну чутливість при КЗ і має найкращу відстройку від навантаження та коливань по відношенню до інших характеристик. Для усунення мертвої зони і покращення резервування при КЗ на протяжних ЛЕП можна приміняти змішані характеристики відносно початку координат.

2.6 Похибка спрацювання реле опору, обумовлена струмом
Реле опору, виконуюче функцію дистанційного органу, визначають зону дії спрацювання дистанційного захисту. Для забезпечення стабільності цих зон до реле опору ставляться вимоги по точності роботи. В ідеальному реле опору повинно дорівнювати заданій вставці незалежно від абсолютних значень і . Насправді в наслідок обмеженої чутливості реагуючого органу та інших елементів схеми,всіх видів реле опору залежить не тільки від вставки , але й від абсолютних значень струму . Під його дією відхиляється від в сторону зменшення. Виникає небажана похибка в спрацюванні реле, яка приводить до зменшення його зони дії. [2]



Рис. 2.9 Залежність опру спрацювання реле від струму в реле

Залежність , приведена на рис. 2.9, характерна для всіх видів реле опору, оскільки всі вони мають кінцеву чутливість. Крива 2 на рис.2.9 показує, що кожне реле опору може працювати з достатньою точністю лише в заданому діапазоні струмів , особливо це видно на початку кривої – в області малих струмів. Прийнято, що для дистанційних органів похибкане повинна перевищувати 10%.Із цієї умови по кривій , отриманої лабораторно чи випробувальним шляхом, для кожного типу реле знаходяться струми точної роботи: в області малих струмів і в області великих струмів, при яких похибка дорівнює 10%, а опір спрацювання .

В сучасних конструкціях струм точної роботи в початковій частині характеристики А. При виборі вставок реле опору необхідно перевірити, що при пошкодженні в кінці зони дії захисту

а . Якщо ці умови не будуть виконуватись, то похибка реле перевищить 10% і відповідно скоротиться зона дії реле опору.

Для зменшення залежності роботи реле опору від струму і зниження похибки необхідно, підвищувати чутливість реагуючого органу реле опору, збільшувати в допустимих границях коефіцієнт при напрузі , застосовувати заходи по зменшенню не лінійності схеми.

2.7 Хибні дії дистанційних органів

На роботу дистанційного органу впливають деякі фактори, під дією яких порушується пропорціональність між на вхідних клемах реле опору відстанню до місця КЗ. До таких факторів відносяться: перехідні опори в місці пошкодження; струм підпитки, посилаємий в місце КЗ від джерел живлення, ввімкнених між місцем установки дистанційного захисту і точкою КЗ; похибки трансформаторів струму і трансформаторів напруги, направлених в реле опору і . Викривлення значень необхідно враховувати при виборі уставок і характеристик дистанційного органу для того щоб уникнути порушень селективності і недопустимого скорочення зони дії.

Вплив перехідного опору на . При металевому КЗ () опір на клемах реле (рис.11.39), тобто знаходиться лише опір прямої послідовності ділянки ЛЕП між місцем розположення реле і точкою КЗ. Оскільки , то зона дії дистанційного органу точно співпадає відстані до місця КЗ .



Рис. 2.10 Вплив електричної дуги в місці КЗ на опір: - опір ЛЕП між точками КЗ і місцем установки дистанційного захисту

Якщо пошкодження виникло через , то опір контуру КЗ складається з опору пошкодженої ділянки ЛЕП і перехідного опору . Перехідний опір при між фазному КЗ (рис. 2.10) викликається електричною дугою. При КЗ на землю окрім електричної дуги дійсне значення може мати опір, обумовлений провідністю землі, і опору елементів, через які пройшло замикання на землю. Всі перехідні опори можна враховувати активними. Векторні діаграми на рис.2.10 показують, що при двосторонньому живленні опір на клемах реле , в той час як при односторонньому живленні ЛЕП зі сторони джерела (в цьому випадку К=1). Векторні діаграми (рис. 2.10,г) характеризують значення і положення вектора на комплексній площині в залежності від значення (від вектора ). [6]

Якщо відстає від (рис.2.10,г), відповідно кут позитивний, відстає від ; якщо переганяє , то кут стає від’ємним і тому переганяє . Чим більше відрізняється від , тим більше відрізняється від і тим більше викривлена робота дистанційного органу. Кут між і визначається зсувом фаз ЕРС і , який залежить від режиму навантаження, можливого КЗ. Скорочення зон, як правило не викликає не селективної роботи дистанційних захистів, встановлених на ділянках, прилягаючих до пошкодженого.

Опір електричної дуги можливо визначити по формулі , де - довжина дуги, м; - струм в дузі, А. В початковий момент КЗ довжина дуги мінімальна, а в подальшому збільшується. Тому на швидкодіючі дистанційні захисти дуга впливає менше. [2]


Скачать файл (2806.7 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru