Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Конспект лекцій з дисципліни статистика (укр. мова) - файл 1.doc


Конспект лекцій з дисципліни статистика (укр. мова)
скачать (565 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc565kb.21.11.2011 23:08скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

  1   2   3
Реклама MarketGid:
Загрузка...
Конспект лекцій

з дисципліни «Статистика»


Вступ

Предмет і методи статистики

  1. Предмет статистики. Етапи і методи статистичних досліджень.

  2. Основні категорії статистики

1. Предмет статистики. Етапи і методи статистичних досліджень

Статистика – наука, яка вивчає кількісну сторону суспільних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною, а також кількісне відображення закономірностей суспільного розвитку у конкретних умовах місця і часу.

Предмет – явища та процеси, які виникають і розвиваються у суспільстві.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить наступні етапи:

  1. збір первинних данних ( статистичне спостереження).

  2. систематизація і групування даних (статистичне зведення).

  3. аналіз статистичних фактів та виявлення закономірностей у явищах, що вивчаються.

На кожному з етапів застосовуються свої методи:

  • масових спостережень;

  • групувань;

  • статистичних величин (абсолютних, відносних, середніх);

  • рядів динаміки (динаміка – розвиток явищ у часі);

  • індексний;

  • табличний;

  • графічний.


2. Основні категорії:

1. Ознака – властивість, характерна риса, або інша особливість об'єктів, явищ, які можна спостерігати або вимірювати.

Ознаки в статистиці поділяють на кількісні та якісні.

Кількісні – це ознаки, окремі значення яких відрізняються одне від одного за величиною. Позначаються числами. Наприклад: обсяг виробництва продукції, заробітна платня, вік людини і т.ін.

Якісні – це ознаки, окремі значення яких відрізняються суттєвими моментами. Позначаються словами. Наприклад: стать людини, рівень освіти, професія.

Крім того ознаки ділять на постійні і ті що варіюють (приймають різні значення у окремих одиниць сукупності).

2. Варіація – зміна, коливання, відмінність.

3. Статистична сукупність – певна множина явищ, об'єктів, які мають одну або декілька спільних ознак і відрізняються одне від одного за іншими ознаками (сукупність підприємств, сукупність робітників).

Одиниці сукупності – окремі елементи, з яких складається статистична сукупність.

4. Статистичний показникузагальнена кількісна характеристика соціально-економічних явищ в їх якісній визначеності в умовах місця і часу.

5. Система показниківсовокупність взаємозв'язаних і взаємоузгодженних показників, всебічно відображають життя суспільства.

6. Статистична закономірність – виражає середній результат взаємодії значного числа однорідних явищ.

Статистичні закономірності можна об'єднати в такі групи:

  • закономірності розвитку (динаміки) явищ;

  • закономірності розподілу елементів сукупності;

  • закономірності структурних зрушень;

  • закономірності зв'язку між явищами.

7. Закон великих чиселзводиться до характеристики тенденції збільшення числа спостережень для одержання результату, що не залежить від випадку.
Тема 1. Статистичні спостереження (СС)

  1. Поняття СС. Його програма

  2. Форми, види і способи СС

  3. Помилки спостереження та способи їх виправлення

^ 1. Поняття СС. Його програма

ССпланомірний, науково організований процес збору даних щодо масових явищ і процесів відповідно завданням статистики.

Об'єкт ССсукупність, про яку треба зібрати необхідні відомості.

Одиниця сукупності – елемент об'єкту СС, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації у процесі данного спостереження.

Одиниця спостереженняджерело інформації, тобто елемент сукупності, від якого мають одержати відомості про одиниці сукупності. Наприклад: Під час перепису промислового обладнання, одиниця сукупності – кожний станок, агрегат, одиниця спостереження – підприємства, об'єкт СС – сукупність промислового обладнання.

Програма ССперелік ознак, що підлягають реєстрації або сукупність питань, відповіді на які і будуть складати необхідну статистичну інформацію.

Своє відображення програма одержує у статистичному формуляріобліковому документі, який містить 2 обов'язкових елементи:

1. титульна частина – в якій розміщується назва СС, назва органу, який його проводить, ким і коли затверджен формуляр.

2. адресна частина – в ній запис точної адреси одиниці спостереження і деякі інші відомості.

Забезпечити правильні відповіді на питання статистичного формуляру допомагає інструкціясукупність роз'яснень і вказівок щодо питань програми.

^ 2. Форми, види та способи СС.

І. За джерелами отримання відомостей розрізняють 3 організаційні форми СС:

1. Звітністьтака форма СС, при якій відомості надходять до органів статистики від підприємств, установ, організацій у виді обов'язкових звітів про їх діяльність. Вимогами до звітності є обов'язковість, систематичність, вірогідність.

2. Спеціально - організовані спостереження охоплюють ті сторони суспільного життя, які не відобразились в звітності або їх проводять для перевірки і уточнення звітних даних (переписи, спеціальні обстеження, опитування).

3. Статистичний реєстр перелік одиниць певного об'єкта СС із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування (єдиний державний реєстр підприємств та організацій України)

ІІ. За характером реєстрації фактів у часі СС поділяють на такі види:

1. Поточне – по мірі виникнення фактів.

2. Періодичне – через певні (рівні) проміжки часу.

3. Одноразове

ІІІ. За ступенем охоплення одиниць сукупності СС поділяються на суцільні (обстежуються всі одиниці) та несуцільні (обстежується частина одиниць).

Види несуспільних спостережень:

1. Вибіркове характеристика сукупності надається за даними про певну, випадково відібрану частину сукупності (обстеження бюджетів домогосподарства).

2. Монографічнедосліджуються окремі одиниці сукупності з метою поглибленого їх вивчення.

3. Основного масиву – охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки у яких визначає розмір явища (рівень цін на ринках)

4. Моніторинг спеціально – організоване систематичне спостереження за станом певного явища (моніторинг радіоактивного забруднення територій після аварії на ЧАЕС).

Способи СС:

1. Безпосереднє – передбачає безпосередній огляд, перелік, вимірювання, зваження особою, яка проводить дослідження (інвентаризація).

2. Документальний – відомості доходять до статистичних органів у виді документів первинного обліку (звітність).

3. Опитування:

а) експедиційне – спеціально підготовленні реєстратори заповнюють формуляри спостережень (перепис населення);

б) самореєстрація;

в) кореспондентський – опитування здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органом.

г) анкетне – анкети респондентами вручають особисто або надсилають поштою.

^ 3. Помилки спостереження і способи їх виправлення

Розбіжності між даними спостереженнями і дійсними значеннями величини показників називаються помилками спостереження, які можна класифікувати на кілька груп. Розрізняють помилки реєстрації і репрезентативності..

Помилки репрезентативності мають місце тільки при вибірковому спостереженні. Вони виникають внаслідок того, що відібрана для обстеження частина сукупності не досить точно відображує всю досліджувану сукупність.

Помилки реєстрації помилки, які виникли внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису, або того і іншого разом. Вони допускаються як при суцільному так і несуцільному спостереженні. Помилки реєстрації можуть бути випадковими або систематичними.

Випадкові помилки виникають внаслідок дії випадкових непередбачених причин і спричиняють відхилення даних. Такі помилки частіше бувають ненавмисними, вони не є небезпечними.

Систематичні помилки виникають з якоїсь певної причини і діють, в одному напрямку: або зниження, або завищення. Причиною може бути несправність вимірювальних приладів, неправильне розуміння реєстратором окремих вказівок щодо заповнення бланків та ін. Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними. Систематичні навмисні помилки реєстрації виникають внаслідок свідомого, навмисного викривлення фактів з певною метою. Це приписки у звітах.

Тема 2. Статистичне зведення

  1. Поняття зведення і групування. Види групувань.

  2. Визначення інтервалів в групах.

  3. Ряди розподілу.

^ 1. Поняття зведення і групування. Види групувань

Статистичне зведеннянаучна систематизація, обробка і упорядкування первинного статистичного матеріалу для виявлення узагальнених типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються. Проводять зведення за допомогою групувань.

Групуваннярозподіл явища на групи за будь–якою істотною ознакою.

Види і завдання групувань.





Види

Завдання

І

Типологічне

Виділення найхарактерніших груп, типів явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність.

ІІ

Структурне

Вивчення структури явища і структурних зрушень, які в ньому відбуваються.

ІІІ

Аналітичне

Вивчення взаємозв'язків і взаємозалежності між явищами.

Взаємопов'язані ознаки, які застосовуються в аналітичному групуванні ділять на :

  • факторні;

  • результативні.

Факторніознаки, які впливають на інші і зумовлюють їх змінювання.

Результативніознаки, які змінюються під впливом факторних.

За кількістю ознак групування поділяють на:

  • просте – за будь-якою однією ознакою;

  • складне – за двома і більш ознаками.

Найбільш поширеним видом складного групування є комбінаційне групування, при якому групи, утворені за однією ознакою, поділяють на підгрупи за іншою ознакою.

Особливим видом в статистиці є вторинне групування – групи, утворені за однією ознакою, поділяють на підгрупи за тією самою ознакою.

^ 2. Визначення інтервалів в групах

Якщо групування проводять за кількісною ознакою, постає питання щодо кількості груп і інтервалів групування.

Інтервалрізниця між максимальною і мінімальною величиною ознаки у кожній групі.

Питання про кількість груп і величину інтервалів слід вирішувати залежно від багатьох обставин, насамперед відповідно до мети дослідження і діапазону варіації групувальної ознаки. Якщо зміни кількісної ознаки в середині сукупності відбуваються рівномірно і вона варіює в достатньо вузьких межах, тоді застосовують рівні інтервали, величина яких визначається за формулою:

; де nкількість груп.

^ 3. Ряди розподілу

Ряд розподілуупорядкований розподіл одиниць сукупності на групи за будь-якою ознакою.

Розподіл за якісною ознакою утворює атрибутивні ряди розподілу.

Ряд розподілу за кількісною ознакою називається варіаційним рядом.

Він складається з 2-х елементів: варіант і частот.

Варіантаокреме значення групувальної ознаки у ряді розподілу.

Частотачисло, яке показує як часто зустрічається та чи інша варіанта у ряді розподілу, тобто це кількість елементів у групі з відповідним значенням ознаки.

Варіаційні ряди за способом побудови можуть бути:

  • інтервальні – варіанта наводиться в виді інтервалів;

  • дискретні – групова ознака має значення цілих чисел (розподіл студентів за курсами).

Лекція за темою: Статистичні таблиці

План:

  1. Поняття статистичних таблиць, їх підмет і присудок.

  2. Класифікація статистичних таблиць.

1. Поняття статистичних таблиць, їх підмет і присудок

Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, научного та систематизованого викладання результатів зведення і групування статистичних данних. Статистичними таблицями вважають тільки ті, що містять наслідки статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів.

Подібно до граматичного речення у статистичній таблиці розрізняють підмет і присудок.

Підметом таблиці є об’єкти або їх частини, які характеризуються рядом числових показників. Показники, що характеризують статистичну сукупність, називається присудком.

У таблиці ліві бічні і верхні клітини призначенні для текстових заголовків, а решта для числових даних.

Обов’язковими атрибутами статистичних таблиць є загальний і внутрішні заголовки (збоку і зверху). У бічних заголовках – зміст підмета, у верхній – зміст присудка.

Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових даних утворює макет статистичної таблиці.

^ 2. Класифікація статистичних таблиць

За будовою підмета таблиці поділяють на 3 види :

  • прості;

  • групові;

  • комбінаційні.

Коли підмет містить лише перелік одиниць статистичної сукупності, таблиці називаються простими. Прості таблиці поділяються на:

  1. спискові (підмет – список окремих ознак або об’єктів);

  2. територіальні (підмет – перелік регіонів, областей, країн, територій);

  3. хронологічні (підмет – періоди часу: місяці, квартали, роки, або моменти часу, дати).

Групові таблиці відрізняються тим, що у підметі їх розміщуються групи елементів сукупності за однією ознакою (наприклад: ряди розподілу). Вони дають більш інформації для аналізу досліджуваних явищ.

У комбінаційних таблицях наводяться дані, згруповані за двома і більше ознаками, взятими в комбінації.

За розробкою присудка таблиці можуть бути простими і складними (комбінованими)

За метою досліджень та призначенням статистичні таблиці поділяються на:

  • описово – інформаційні (дають кількісну характеристику окремих явищ);

  • аналітичні (відображають взаємозв’язки між явищами та тенденціями в їх розвитку);

  • типологічні (характеризують основні соціально-економічні типи явищ);

  • спеціального призначення (балансові, матричні, тощо).

Техніка оформлення статистичних таблиць – сукупність раціональних прийомів.

Таблиці треба вміти читати і аналізувати.

^ Таблиця повинна бути закінченою – мати групові та загальні підсумки.

Абсолютні і відносні величини



  1. Сутність абсолютних величин, їх одиниці виміру.

  2. Порядок розрахунку відносних величин.


^ 1. Сутність абсолютних величин, їх одиниці виміру

Абсолютні величиникількісні показники, які показують абсолютні розміри (обсяг, рівень, чисельність) суспільних явищ у певних умовах місця і часу.

Вони поділяються на:

  • індивідуальні;

  • узагальнюючі.

Індивідуальні характерезують величину ознаки окремих одиниць сукупності.

Узагальнюючі (сумарні) характерезують сукупність одиниць в цілому, або за групами.

Узагальнюючі абсолютні величини класифікують за такими ознаками:

  • за ознакою характеристики самої сукупності:

а) показники чисельної сукупності (кількість підприємств, чисельність робітників і т.д)

б) показники обсягу ознаки (обсяг виробництва продукції, заробітна плата робітників)

  • за ознакою характеристики процесу розвитку

а) моментні – характерезують стан явища на певний момент часу, певну дату (чисельність населення, вартість основних фондів, залишки оборотних коштів);

б) інтервальні – характерезують результати процесів за певні інтервали часу, їх величина залежить від велечини цього інтервалу.(обсяг виробництва продукції, заробітна плата, прибуток).

Крім того абсолютні величини поділяють на:

  • кількісні;

  • якісні.

Кількісні показники характерезують обсяг явища, але не можуть надати уяву про рівень його розвитку (обсяг продукції, вартість ОФ, залишки оборотних коштів).

Якісні показники надають уяву про ступінь розвитку явища (собівартість, ціна, поточні витрати матеріалів).

Одиниці вимиру абсолютних величин:

  1. натуральні:

а) прості (тони, метри, штуки);

б) комбіновані (кіловат/години, тона/км);

  1. вартісні (грошові);

  2. трудові (людино/години, людино/дні).

^ 2. Порядок розрахунку відносних величин

Відносні величини (ВВ) відображують співвідношення між суспільними явищами у виді ступіню, темпу, частки.

Обчислюють їх співвідношенням між собою абсолютних величин.

Одиниці вимиру ВВ:

1. Коефіцієнти: база порівняння дорівнює 1; ступінь точності 0,001.

2. Відсотки: база порівняння дорівнює 100; ступінь точності 0,1

3. Проміле: база порівннення дорівнює 1000.

4. Іменовані числа

Види ВВ:

  1. ВВ планового завдання (прогнозування):



2. ВВ виконання плану:



3. ВВ динаміки – співвідношення величини явища в поточному періоді з його велечиною у попередньому періоді.

ВВ дінаміки ще мають назву темпи зростання:

;



Між ВВ динаміки, планового завдання і виконання плану існує взаємозв’язок:

ВВ дин. = ВВ пл.завд * ВВ вик.пл

Якщо темпи зростання розраховуються за декілька періодів (місяців, кварталів, років), то слід розрізняти ланцюговий і базисний спосіб іх розрахунку.

Ланцюговий спосіб (зі змінною базою порівняння)кожна наступна величина порівнюється з попередньою

Базисний спосіб(з постійною базою порівняння)кожна наступна величина порівнюється з якоюсь однією базисною величиною.

Між ланцюговими і базисними темпами зростання існує взаємозв'язок:

- перемноження ланцюгових темпів дає останній базисний темп;

- поділивши відповідний базисний темп на попередній отримують відповідний ланцюговий темп.

4.ВВ структури – співвідношення розмірів частини і цілого, тобто частка (питома вага) частини у цілому:



5. ВВ кордінації – характерезує співвідношення між окремими частинами статистичної сукупності:



6. ВВ порівняння – співвідношення, яке характерезує різні об'єкти або теріторії.

7. ВВ інтенсивності – характерезує ступінь поширення або розвиток явища у певному середовищі. Це завжди порівняння різноіменних показників, вимірюються в іменованих числах: густота населення, коефіцієнти народжуваності, смертності.
Тема 4. Середні величини

  1. Поняття середніх величин і їх значення в статистиці.

  2. Порядок розрахунку середніх величин.

^ 1. Поняття середніх величин і їх значення в статистиці

Середня величина – це узагальнююча характеристика сукупності за певною кількісною ознакою. Вона показує рівень цієї ознаки на одиницю сукупності.

Середня характеризує типовий рівень варіюючої ознаки і відображує те спільне, характерне, що об’єднує всю масу елементів, тобто статистичну сукупність.

Проте слід пом’ятати, що середня відображує типовий рівень ознаки лише в тому випадку, коли сукупність, за якою вона обчислюється, якісно однорідна. Це одна з основних умов застовування методу середніх в статистиці. Саме тому цей метод пов’язують в статистиці з методом групування.

Обчислення середніх величин є складовою частиною багатьох статистичних методів: рядів динаміки, індексних розрахунків і т.ін. За допомогою середніх величин проводять порівняльний аналіз у часі і просторі, вивчають тенденції та закономірності розвитку явищ, досліджують залежності між явищами.

^ 2. Порядок розрахунку середніх величин

В статистичній практиці в залежності від особливостей досліджуваних явищ застосовуються різні види середніх величин:

а) середня арифметична;

б) середня гармонічна;

в) середня хронологічна;

г) середня геометрична.

Найбільш поширена середня арифметична, яка визначається як проста і зважена.

^ Середня арифметична проста застосовується, коли сукупність, для якої вона обчислюється наведена простим переліком індивідуальних значень ознаки. Вона визначається за формулою:



^ Середня арифметична зважена використовується коли сукупність попередньо згрупована і наведена рядом розподілу, який складається з варіант (х) і частот (f). Конкретне абсолютне значення частоти називають в статистиці вагою.

Середня арифметична зважена визначається за формулою:



^ Середня гармонічна – це величина, обернена середній арифметичній з обернених значень ознаки. Її можна застосовувати тоді, коли загальний обсяг ознаки формується як сума зворотних значень варіант. За змістом середня гармонічна – це перетворена середня арифметична. Вона також визначається як проста і зважена.

^ Середня гармонічна проста визначається за формулою:



Середня гармонічна зважена застосовується тоді, коли показники частоти (f), які виступають статистичною вагою, відсутні, але відомі добутки ознаки (х) на ваги (f)



Тема 4. Середні величини


  1. Поняття про середні величини.

  2. Види середніх величин і порядок їх обчислення.

  3. Рішення типових задач.


^ 1. Поняття про середні величини
Однією з кількісних характеристик статистичних закономірностей є середня величина, яка здатна відобразити характерний рівень ознаки, притаманної усім елементам сукупності.

Середня величина – це узагальнююча характеристика сукупності однотипних одиниць за певною кількістю. Вона характеризує рівень цієї ознаки на одиницю сукупності.

За допомогою середніх величин масу елементів можна охарактеризувати одним числом, не зважаючи на те, що середня величина абстрактна і може не збігатися с жодним з індивідуальних значень ознаки. Вона відображає те загальне, типове для маси явищ, яке реально існує в конкретних умовах простору і часу.

Критерієм розрахунку середньої величини є правильний вибір початкової бази обчислення, яка відображає зміст середньої величини та її зв’язок з іншими показниками. Розрахунок середніх величин повинен бути підпорядкований соціально-економічному змісту явищ, тобто треба, щоб він реально відображав істотну характеристику.

Виходячи з того, що середня величина характеризує розмір ознаки в розрахунку на одну одиницю, існує взаємозв’язок між середньою величиною і показниками, які потрібні для її визначення.

Наприклад:








Побудова таких співвідношень є базою для розрахунку середніх величин. Крім цього, спосіб розрахунку залежить від характеру вихідної інформації.


  1. ^ Види середніх величин і порядок їх обчислення.


В залежності від способу розрахунку середньої величини розрізняють декілька видів середніх величин, умови застосування яких залежить від характеру вихідної інформації.

Основними видами середніх величин є:

  1. середня арифметика (проста і зважена);

  2. середня гармонічна;

  3. середня геометрична

  4. середня хронологічна;

  5. мода і медіана.

Найбільш поширеною в статистиці є середня арифметична, яка визначається як проста і зважена.

Середня арифметична проста застосовується у тих випадках, коли сукупність наведена індивідуальними значеннями ознаки, і визначається за формулою:



Наприклад, заробітна платня робітника бригади, що складається з 7 чоловік (грн.): 280, 280, 320, 320, 230, 350, 400. Розрахуємо середню зарплатню:

^ Середня арифметична зважена застосовується коли сукупність надана варіаційним розподілу, який складається з варіант (х) і часток (f). Конкретне Арифметична зважена визначається за формулою:

Наприклад:

Заробітна платня робітників бригади.

Зарплата одного робітника, грн. (х)

Чисельність робітників, чол. (f)

280

2

320

3

350

1

400

1

Разом:

7


У статистиці середня геометрична використовується для розрахунку середніх відносних величин динаміки (ланцюгових).

^ Середня хронологічна застосовується для розрахунку середнього значення моментних показників (середнього рівня моментних рідів динаміки) і визначається за формулою:



Середні арифметична і гармонійна є узагальнюючими характеристиками сукупності за тою чи іншою варіючою ознакою. Порядок з ними у статистиці розраховують додаткові характеристики – порядкові середні моду та медіану.
Мода – значення ознаки, що найчастіше зустрічається у сукупності, тобто та варіанта, що має найбільшу частину.

Медіана – е значення варіанти, розташованої в середні варіаційного ряду розподілу, по обидві боки від медіани знаходиться однакова кількість одиниць сукупності.

Визначити моду і медіану у дискретному ряді розподілу достатньо легко.

Наприклад:

Розподіл родин за кількістю дітей.

Група родин за кількістю дітей

Кількість родин

0

10

1

30

2

75

3

45

4

20

5

15

6

6
  1   2   3



Скачать файл (565 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru