Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Реферат - Засоби радіаційної розвідки та дозиметричного контролю - файл 1.docx


Реферат - Засоби радіаційної розвідки та дозиметричного контролю
скачать (360.1 kb.)

Доступные файлы (1):

1.docx361kb.16.11.2011 03:09скачать

содержание
Загрузка...

1.docx

Реклама MarketGid:
Загрузка...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Індивідуальна робота по темі

ЗАСОБИ РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ ТА ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ


Харків - 2010



ПЛАН-КОНСПЕКТ

Проведення занять з дисципліни

“ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ”

ТЕМА №25 "Засоби радіаційної розвідки та дозиметричного контролю”

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

  1. Дослідити методи і засоби виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань.

  2. Розглянути призначення , устрій та порядок використання індивідуальних дозиметрів.

ЧАС: 1 година (45хв)

МІСЦЕ: аудиторія 309.

МЕТОД: практичне заняття.

^ НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ:

Вступ……………………………………………………………..3 хв.

Навчальні питання:

  1. Методи і засоби виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань……………………………………………20 хв.

  2. Призначення, устрій та порядок використання індивідуальних дозиметрів………………………………………………....20 хв.

Заключна частина………………………………………..………2 хв.

^ МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЛІТЕРАТУРА:

1.Лапін В.Н. безпека життєдіяльності, навчальний посібник, к.Знання, 1999 – с.43-60.

2. Б.В. Поленова Дозиметричні прилади для населення. М. Енергоатомвидам – 1991. 64 с.




Вступ


Іонізуючі випромінювання існували на Землі ще задовго до появи на ній людини. Проте вплив іонізуючих випромінювань на організм людини був виявлений лише наприкінці XIX ст. з відкриттям французького вченого А.Беккереля, а потім дослідженнями П'єра і Марії Кюрі явища радіоактивності.

Поняття «іонізуюче випромінювання» об'єднує різноманітні види, різні за своєю природою, випромінювання. Подібність їх полягає в тому, що усі вони відрізняються високою енергією, мають властивість іонізувати і руйнувати біологічні об'єкти.

Іонізуюче випромінювання — це будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних за­рядів різних знаків. Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання.

  • Корпускулярне — потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або генеруються на прискорювачах. Це α і β частки, нейтрони, протони та ін.

  • Фотонне — потік електромагнітних коливань, що поширюється у вакуумі з постійною швидкістю 300 000 км/с. Це γ(гамма)-випромінювання і рентгенівське випромінювання.

Вони різняться умовами утворення і властивостями: довжиною хвилі й енергією. До фотонного випромінювання належить й ультрафіолетове випромінювання — найбільш короткохвильова частина спектра сонячного світла (довжина хвилі 400*10~9м).

Випромінювання характеризуються за своєю іонізуючою і проникаючою спроможностями. Іонізуюча спроможність випромінювання визначається питомою іонізацією, тобто числом пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об'єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху. Різноманітні види випромінювань мають різноманітну іонізуючу спроможність. Проникаюча спроможність випромінювань визначається розміром пробігу, тобто шляхом, пройденим часткою в речовині до її повного зникнення. Джерела іонізуючих випромінювань поділяються на природні та штучні (антропогенні).


  1. ^ Методи і засоби виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань


Під час вибуху ядерного боєприпасу утворюється велика кількість радіоактивних речовин, ядра атомів яких здатні розпадатись і перетворюватись у ядра інших елементів, випускаючи при цьому невидимі випромінювання. Вони забруднюють місцевість, будівлі й різні предмети, діють на людей і тварин. Випромінювання радіоактивних речовин можуть бути трьох видів: гамма-випромінювання, бета-випромінювання, альфа-випромінювання.




Гамма-випромінювання — це електромагнітні хвилі, аналогічні рентгенівським променям. Поширюються у повітрі зі швидкістю 300 000 км/с. Здатні проникати через товщу різноманітних матеріалів. Становлять основну небезпеку для людей, бо іонізують клітини організму.

Бета-випромінювання — це потік електронів, які називаються бета-частинками. Швидкість їх руху може досягати в деяких випадках швидкості світла. Проникаюча здатність їх менша за гамма-випромінювання, але іонізуюча дія в сотні разів більша.

Альфа-випромінювання — це потік ядер атомів гелію, які називаються альфа-частинками. В них дуже висока іонізуюча дія. Область розповсюдження альфа-частинок у повітрі сягає всього 10 см, а в твердих та рідких тілах — ще менше. Одяг, засоби індивідуального захисту повністю затримують альфа-частинки. Внаслідок високої іонізуючої дії альфа-частинки дуже небезпечні у разі проникнення всередину організму.

Нейтрони утворюються тільки в зоні ядерного вибуху, їх іонізуюче випромінювання не має ні кольору, ні запаху,— людина їх не відчуває.

Основні методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань — іонізаційний ,фотографічний, хімічний, сцинтиляційний та іонізаційний.

  • Фотографічний метод засновано на впливі іонізуючих випромінювань на світлочутливий шар фотоплівки, щільність потемніння якої пропорційна дозі опромінення.

  • Метод індукованого випромінювання заснований на властивостях лазерних джерел світла.

  • Хімічний метод грунтується на здатності іонізуючих випромінювань спричинювати хімічні зміни деяких речовин, що супроводжуються появою нового забарвлення розчину цих речовин.

  • Сцинтиляційний метод використовує явище світіння (сцинтиляції) деяких речовин під впливом іонізуючих випромінювань. Кількість спалахів пропорційна інтенсивності випромінювання.

  • Іонізаційний метод використовує явище іонізації атомів речовин під впливом іонізуючого випромінювання, внаслідок якого електричне нейтральні атоми розпадаються й утворюють іони. Якщо в опромінювану речовину помістити електроди і подати до них напругу від джерела постійного струму, то виникає іонний струм, сила якого пропорційна інтенсивності випромінювання. Цей метод є основним, і його нині використовують в усіх дозиметричних приладах.

Іонізаційний метод заснований на використанні явища іонізації атомів речовини й утворення при цьому позитивних і негативних зарядів.

При придатку до речовини, що опромінюється, (детекторові) різниці потенціалів від джерела постійного електричного струму в ланцюзі цього джерела за законом фізики, з’являється іонізаційний електричний струм, що зміряється за допомогою відповідних вимірювальних приладів (мікроамперметрів і т.п.)

Пристрої(детектори), що працюють на цьому методі, прийнято називати іонізаційними камерами (ІК) або газорозрядними лічильниками.



Іонізаційна камера — це заповнений повітрям замкнутий простір з двома ізольованими один від одного електродами: корпус камери вкрито зсередини шаром струмо-провідної речовини. Цей шар разом з осердям є позитивним електродом камери, а негативним — металеве кільце, вихід з якого — через ізолятор. До електродів працюючої камери надходить напруга від джерела постійного струму, тому між її електродами виникає електричне поле. Під дією іонізуючих випромінювань деякі молекули повітря втрачають електрони і стають позитивно зарядженими іонами. Іони й електрони під впливом електричного поля переміщуються, і в ланцюгу камери виникає іонізуючий струм (мал. ). Величина цього струму пропорційна величині радіоактивного випромінювання.

Газорозрядний лічильник — це порожнистий металевий циліндр, що служить катодом; його заповнено сумішшю інертних газів з невеликою кількістю галогенів. Анодом є металева нитка, натягнена всередині циліндра і з'єднана з позитивним полюсом джерела живлення. Виводи анода і катода зроблені через ізолятори, розташовані у торцях корпуса лічильника. На відміну від іонізаційних камер газорозрядні лічильники працюють у режимі

ударної іонізації (мал. ). Іонізуючі випромінювання, потрапивши у лічильник, утворюють у ньому первинні електрони і позитивні іони; електрони під дією електричного поля переміщуються до анода лічильника і, здобувши кінетичну енергію, самі вибивають електрони з атомів газового середовища. Це явище й називається ударною іонізацією. Вибиті вторинні електрони також розганяються і разом з первинними підсилюють ударну іонізацію. Якщо у лічильник потрапляє хоча б одна частка іонізуючого випромінювання, це викликає утворення лавини вільних електронів, і до анода лічильника прямує багато електронів. Інертні гази створюють у корпусі газорозрядного лічильника умови для виникнення ударної іонізації, розряджання забезпечує швидке набування електронами необхідної кінетичної енергії.





Вимірювач потужності дози (рентгенометр) ДП-5В призначений для вимірювання рівнів гамма-радіації і радіоактивної зараженості різноманітних предметів гамма-випромінюванням. Передню панель зображено на малюнку . Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання визначається у мілірентгенах (або рентгенах) на 1 год. для тієї точки простору, де знаходиться блок детектування приладу. Крім того, приладом ДП-5В можна виміряти і рівень бета-випромінювання.

Хімічні методи визначення і виміру ІВ засновані на використанні хімічних явищ(реакцій), що відбуваються в деяких речовинах при впливі на них ІВ. Існує кілька хімічних методів дозиметрії ІВ: методи засновані на окислювально-відбудовних реакціях (фермо-сульфатний, нітратний і ін..) і методи на основі хлорозаміщених вуглеводів (хлороформу, чотирьох хлористого вуглецю).

Методи, які засновані на окислювально – відбудовних реакціях, володіють порівняно невисокою чутливістю до гамма-випромінювання (від 50 Р і вище). Суть цих методів полягає в тому, що під впливом ІВ на хімічні розчини продуктів, що утворяться в результаті радіолізу води(радикали Н, ОН2, НО2) взаємодіючи між собою і молекулами речовини дадуть кольорові реакції. По щільності зміни фарбування розчину оцінюється інтенсивність (доза) випромінювання.

Методи на основі хлорозаміщених вуглеводів дозволяють визначати дози випромінювання від декількох рентгенів і вище.

Суть цих методів полягає в утворенні під дією ІВ ланцюгових хімічних реакцій, завдяки яким у системі (розчині) утворюється велика кількість кінцевих продуктів (соляної кислоти), що визначаються за допомогою реактивів.

Хімічні методи дозиметрії прийнято вважати найбільш прийнятними для визначення доз радіації, тому що вони являють собою системи, що при впливі на них ІВ незначно відрізняються від тканин живих організмів (організму людини). Основними недоліками хімічних дозиметрів: обмежений термін збереження (не більш 3-и років) і висока чутливість до впливу денного світла

Фотографічний метод заснований не властивостях фотоматеріалів (фотоплівок) втрачати оптичну щільність при впливі на них ІВ.

Суть процесів, що відбуваються, полягає в тому, що при впливі на фотоплівку ІВ в ній відбувається явище іонізації, тобто утворення електронів, під дією яких на емульсійному шарі фотоплівки (желатин, що у своєму складі має гідрат срібла) відбувається відновлення срібла до нейтральних атомів (потемніння плівки).



Щільність потемніння фотоплівки є показником кількості поглиненої енергії ІВ, а також, і дози опромінення живого організму.

Ці властивості фотоматеріалів, як відомо стали інструментом відкриття А.Беккерелем у 1896р. явища радіоактивності.

Вимір щільності потемніння (дози випромінювання) здійснюється за допомогою приладів, що одержали назву фото дозиметрів.

Достоїнствами фотографічного методу є:

  • маленькі габарити і вага дозиметра(шматочок фотоплівки);

  • досить широкий діапазон вимірів;

  • можливість збереження накопиченої дози;

  • низька вартість і можливість широкого використання на практиці.

До числа основних недоліків відносяться:

  • недостатня чутливість (трохи рентген);

  • наявність погрішностей у вимірах , обумовлених енергією ІВ і якістю фотоплівок.

Фахівці вважають, що ці недоліки є переборними і фото дозиметри можуть знайти широке застосування при рішенні задач радіаційної безпеки широких мас населення.

Сцинтиляційний метод заснований на властивостях деяких хімічних елементів (йодистий натрії, сірчистий цинк і ін.) під впливом ІВ випускати кванти видимого світла, що за допомогою сцинтиляційного лічильника і фотоелектронного множителя (ФЕМ) перетворяться в електричну енергію і реєструються вимірювальними приладами.

Сцинтиляційний метод відноситься до числа найбільш домінуючих і використовується для реєстрації альфа- і бета- випромінювань, розвідки родовищ уранових руд і т.д.

До недоліків сцинтиляційного методу варто віднести:

  • потреба в джерелі харчування з високою постійною напругою ( не менше 1000 В);

  • обмежена можливість використання в складних польових умовах.

Однак, фахівці вважають, що при засвоєнні промисловістю ФЕМ більш міцних до зовнішніх впливів сцинтиляційний метод може знайти широке застосування в багатьох областях дозиметрії.

Метод індукованого (вимушеного) випромінювання заснований на властивостях лазерних джерел світла.

У нинішній час лазери, як відомо, одержали настільки широке застосування, що перерахувати їхній потенціал не представляється можливим.

Використовуються «лазерні локатори» також і для визначення фізичного стану повітря, у тому числі і для відкриття в ньому радіоактивних речовин і виміру потужностей ІВ.

Важливою особливістю цього методу, на відміну від розглянутих, є можливість дистанційного виявлення і виміру джерел ІВ, чим забезпечується безпека обслуговуючого персоналу і т.д.



Лазерні локатори ІВ успішно використовувалися для виміру потужностей доз випромінювання над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС.


  1. ^ Призначення, устрій та порядок використання індивідуальних дозиметрів


Портативні дозиметричні прилади для населення призначені для оцінки радіаційної ситуації та є засобами виміру індикаторного типу. Умовно їх можна розділити на декілька груп: сигналізатори-індикатори, вимірювачі-індикатори, комбіновані дозиметричні прилади (дозиметри-радіометри та дозиметричні прилади вмонтовані в побутову техніку – годинники, приймачі тощо).

Основною особливістю дозиметрів, що випускаються (чи випускались) нашою промисловістю для населення є простота у використанні та мінімум вимог до знань та технічної підготовки у користувача. Прилади мають досить великий рівень надійності та відносно низьку вартість.

Сигналізатори-індикатори дають змогу знаходити радіоактивне забруднення за допомогою світлової та звукової індикації, оцінювати рівень потужності дози гама-випромінювання. Завдячуючи характерним звуковим сигналам, які індукують прилади при реєстрації імпульсів з детекторів, такі сигналізатори звуть: "цвіркун", "щебетун", "пискун", "соловей" та інше.

Вимірювачі-індикатори визначають радіоактивне забруднення та одночасно вимірюють та досить точно оцінюють потужність дози та дози гама-випромінювання. Для відображення інформації в сигнальних вимірювачах-індикаторах застосовують прилади, що обладнані аналоговими або цифровими індикаторами (дисплеями).

В дозиметричних приладах та в документації, яка прикладена до них, для зручності сприйняття рівнів сигналізації та показів паралельно приводять значення в мкЗв/год та мкР/год. В ряді приладів діапазон вимірів в мкЗв/год підібрано таким чином, щоб користувач міг за допомогою додаткового перемикача, кнопки чи просто не звертаючи увагу на кому на дисплеї, виконати оцінку результатів вимірювань в більш зручних та звичних одиницях мкР/год.

Вимірювачі-індикатори, які обладнані стрілочками або аналоговою шкалою найбільш наочно відображають інформацію замірів. Окрім того, користувач, що користується приладом з аналоговою шкалою візуально краще сприймає тенденцію зміни радіаційної обстановки.

В приладах, які обладнані стрілкою, сектор шкали, що відповідає потужності дози від 0,6 мкЗв/год (60 мкР/год) зазвичай фарбують в зелений колір, а в діапазоні від 0,6 мкЗв/год (60 мкР/год) до 1,2 мкЗв/год (120 мкР/год) - у жовтий, а сектор, який відповідає значенням вищим 1,2 мкЗв/год (120 мкР/год), в червоний або рожевий колір. Таким чином використовують кольорове 

відображення інформації в аналогових дисплеях зі світло-діодними індикаторами.

Для запобігання ручному перемиканню піддіапазонів, в деяких приладах застосовують логарифмічні шкали або забезпечено автоматичне перемикання піддіапазонів.

В наш час розроблено декілька десятків дозиметричних приладів для населення, з яких було відібрано найбільш вдалі моделі, які випускаються серійно на підприємствах країни.

Конструктивно, дозиметричні прилади виконані в вигляді прямокутних коробочок, або іншої форми, яка зручна для застосування приладу, або його перенесення в кишені та руці. Габаритні розміри приладів та їх вагу здебільшого визначають детектор, дисплей, первинний та вторинний джерела живлення. Корпуса приладів зазвичай пофарбовані в яскраві кольори або світлі відтінки, на випадок, коли їх потрібно швидко найти у разі втрати. Для робіт в умовах, коли є можливим радіоактивне забруднення поверхні приладів, в комплекті з дозиметром продають тонкі, прозорі чохли, через які видно результати вимірів на табло, а також є можливим сприймати світлову або звукову сигналізацію. Температурний діапазон приладів (в основному від - 10 до +40 0С) визначається джерелами живлення, що застосовуються, а також засобами відображення інформації (індикаторами). Основні технічні характеристики деяких дозиметричних приладів представлено нижче. Варто відмітити, що кожен прилад має декілька подібних за характеристиками, модифікацій, які були розроблені різними колективами конструкторів (спеціалістів). Це такі прилади як "Рось", "Фотон" "Полынь-101", ДБГПБ -02 - "Дон-1"; "Берег" та інші.

В більш складних дозиметричних приладах є різні режими, такі як: сигналізація про перевищення максимального значення вимірювання, індикатори напруги батарейок, схеми компенсації власного фону детекторів та інше. В деяких модифікаціях приладів застосовані сонячні батареї для зарядження акумуляторів.

Перераховані дозиметричні прилади, що виготовляються вітчизняною промисловістю для населення, забезпечують вимірювання або оцінку потужності дози зовнішнього гама-випромінювання та практично не чутливі до бета-випромінювання (якщо в приладах не реалізовані спеціальні пристрої для забезпечення реєстрації бета-частинок, наприклад, фільтр детектора-лічильника Гейзера (зйомник), або торцевий бета-, гама-лічильник). Вони також не чутливі до м'якого рентгенівського та гальмівного випромінювання (кольорові телевізори, кольорові дисплеї ЕОМ, рентгенівські установки з напругою прискорення на трубці менш 60 - 80 кВ та ін.), альфа-частинкам та нейтронам. Тому за допомогою вказаних пристроїв неможливо оцінити радіаційну ситуацію від усіх видів природних та техногенних джерел опромінення.


^ Побутові дозиметри-радіометри


Промисловістю було освоєно випуск приладів, які дають змогу виконувати оцінку забруднення поверхонь за бета-випромінюванням з одночасним вимірювання потужності дози гама-випромінювання та оцінкою забруднення за гама-випромінюванням.



Це такі побутові дозиметри-радіометри як "Поиск-2", "Сосна", "Припять" и ИР-03 та ін. Детектори таких приладів містять торцевий бета- та гама-лічильник з тонким вхідним вікном великою площею (СБТ-1 1, СБТ-1О, СИ-8), що забезпечує реєстрацію бета-частинок починаючи з малих енергій. Детектори таких приладів обладнані кришкою-фільтром, яка знімається. Це такі прилади, як МС-04Б ("Эксперт"), РКС-100 (ИРД-02) и РКС-300 (ИРД-ОЗ).

Інтерпретація результатів оцінки забруднення за бета-випромінюванням за допомогою таких приладів повинна виконуватись спеціалістами-професіоналами, які працюють в установах, які мають право на видачу офіційних висновків.

Також варто згадати про нові, сучасні та відносно дешеві дозиметри-радіометри МКС-05 «ТЕРРА».

Технічні характеристики популярних моделей дозиметрів

Нижче представлено короткий опис основних, найбільш популярних, на думку chornobyl.in.ua, дозиметрах, які застосовуються населенням, а також дозиметрах, які найбільш часто застосовуються при відвідинах чорнобильської зони відчуження.


Дозиметр ДРГ-01Т

Прилад призначений для вимірювання ПЕД тільки гама-випромінювання. Режим роботи дає змогу виконати як одноразове вимірювання потужності дози іонізуючого випромінювання,такі виконати вимірювання в режимі "ПОШУК". В режимі "ПОШУК" діапазон вимірювань ДРГ-01Т складає від 100,0 мкР/год до 100,0 Р/год (час експозиції 2,5 секунди). При одноразовому вимірюванні діапазон складає 10,0 мкР/год - 10,0 Р/год, при цьому час експозиції 25 секунд. Діапазон енергій гамма-квантів 0,05 - 3,0 МеВ.

Тривалість роботи ДРГ-01Т від одного елементу живлення (гальванічний елемент «Корунд») складає 24 години.

ДРГ-01Т змонтований в металічному корпусі, розміри якого складають 175х90х55 мм. Покриття корпусу дозиметра стійке до впливу дезактивацій них розчинів. ДРГ-01Т досить важкий прилад, його вага складає 600 грамів.

Прилад в більшості використовується Державними санітарними службами, а також підприємствами, які здійснюються радіаційний контроль. Наприклад, ДРГ-01Т використовується прикордонниками, а також службами радіаційної безпеки атомних електростанцій (АЕС) для контролем за станом довкілля в санітарно-захисних зонах.

Дозиметр ДБГ-06Т


ДБГ-06Т - призначений для вимірювання ПЕД фотонного (гамма) випромінювання, як державними підприємствами, а також для контролю стану санітарно-захисних зон ЧАЕС. Прилад застосовується населенням для самостійного оцінки 

радіанного стану довкілля населенням в місцях проживання.

Корпус, елементи живлення, тривалість роботи дозиметра ДБГ-06Т аналогічна ДРГ-01Т.

ДБГ-06Т обладнаний двома групами газорозрядних лічильниками, які обладнані різними фільтрами для корекції вимірювань.

Індикація отриманих даних здійснюється за допомогою рідкокристалічного індикатора.

Похибка вимірів, що виконуються дозиметром ДБГ-06Т складає 15%.


Дозиметр типу ДБГ-01Н


ДБГ-01Н застосовується для визначення польового ПЕД фотонного випромінювання, а також для встановлення радіоактивного забруднення та оцінки рівня потужності польової потужності еквивалентної дози за допомогою звукової сигналізації.

Використовується для оперативного контролю радіаційної ситуації на різних підприємствах. При роботах, що пов'язнаі з джерелами іонізуючого випромінювання (чутливий до імпульсного рентгенівського випромінювання).

Тип детектора, який встановлено на ДБГ-01Н – 2 лічильника СБМ-20.

Вид індикації – цифрове рідкокристалічне табло, звукові (світлові) сигнали на кожен імпульс.

ДБГ-01Н має такий розмір 155х66х36мм, а вага біля 280 грамів.

Живлення дозиметра від батареї Корунд (9в).


БЕЛЛА - Дозиметр гамма-випромінення


Дозиметр «БЕЛЛА» призначений для здійснення оперативного контролю (оцінки) населенням радіаційної ситуації в місцях постійного проживання. «Белла» дає змогу оцінювати інтенсивність гамма-випромінювання (за допомогою звукової індикації), а також дає змогу оцінювати польовий ПЕД гамма-випромінювання за цифровим екраном (рідкокристалічне табло).

Цей побутовий дозиметр дає змогу оцінювати забруднення продуктів харчування радіоактивними речовинами за їх зовнішнім гамма-випромінюванням.

Дозиметр "БЕЛЛА" виготовлений з міцного, ударостійкого полістіролу та виготовлений у вигляді портативного приладу, який зручно носити в кишені одягу. Дозиметр був досить популярний та розповсюджений в середині 90-х минулого століття. В торговій мережі «Беллу» можна придбати і сьогодні.

Необхідно зазначити, що даний дозиметр не можна застосовувати для підготовки офіційних висновків про радіаційну ситуацію.

Похибка вимірювань дозиметрів «Белла» складає 30%.



Діапазон вимірювання ПЕД дозиметром «Белла» складає від 20 до 9999 мкР/год. Діапазон енергій, що вимірюється дозиметром, знаходиться в межах від 0,05 до 1,25 МэВ.

Дозиметр має тривалий термін роботи без заміни елементів живлення – 200 годин (за нормальних умов радіаційного фону). Джерелом живлення є гальванічний елемент «Корунд». Вага дозиметра складає біля 250 грамів.

В комплект поставки дозиметра «Белла» входить захисний чохол, а також методичні вказівки по оцінці отриманих результатів вимірювань, які отримані за допомогою даного дозиметра.

Індивідуальний дозиметр ДКС-04

ДКС-04 використовують для здійснення оперативного контролю радіаційної ситуації на АЕС та підприємствах на яких виконуються роботи з джерелами іонізуючого випромінювання. Прилад застосовують і для індивідуального дозиметричного контролю. Дозиметр розповсюджується через торгівельні мережі.

ДКС-04 застосовують для виявлення та оцінки щільності потоку теплових нейтронів, рентгенівського, гамма- та жорсткого бета-випромінювань, а також для вимірювання потужності експозиційної дози рентгенівського та гамма-випромінювань.

Діапазони вимірювань індивідуального дозиметра: потужності експозиційної дози від 100 мкР/год до 100 Р/год, експозиційної дози від 1 мР до 100 Р.

Межі основної відносної похибки вимірювання ПЕД 10+10/Р, де Р – потужність експозиційної дози (мР/год), межі основної відносної похибки вимірів експозиційної дози 25%.

Живлення 7 акумуляторів типу Д-0,115Д.

Час безперервної роботи ДКС-04 без підзарядки аккумуляторів становить 8 годин. Габаритні розміри 150х66х36 мм Вага ДКС-04 не більше - 0,25 кг


Радіометр бета- гамма випромінювань РКС-20.03 "Припять"


Радіометр "Прип’ять" призначений для індивідуального та колективного застосування при вимірюванні потужності еквівалентної дози фотонного іонізуючого випромінювання, щільності потоку бета-випромінювань, питомої активності в рідких та сипучих речовинах.

Радіометр дає змогу вимірювати:


  • величину зовнішнього гамма-фону;

  • рівні забруднення радіоактивними речовинами житлових та и громадських приміщень, територій, різних поверхонь;

  • сумарний вміст радіоактивних речовин (без визначення ізотопного складу) в продуктах харчування та інших об'єктах зовнішнього середовища (рідких та сипучих).



Діапазон вимірювань РКС-20.03:

  • потужність експозиційної дози гамма-випромінювань від 0,01 мР/год до 20 мР/год;

  • потужності еквівалентної дози гамма-випромінювань від 0,1 мЗв/год до 200 мЗв/год.

  • щільності потоку бета-випромінювань від 10 до 20x103 часток/хвилину x см2 ;

  • питомої активності від 1x10-7 до 2 x 10-5 Кюрі/кг.

Джерело живлення гальванічний елемент типу «Корунд» або зовнішнє джерело живлення постійної напруги від 4.7 до 12 В (Наприклад блок живлення «Електроніка Д2-10 М».


^ Заключна частина


Особливу загрозу для здоров’я людей та існуванню природних біоценозів становить забруднення біосфери радіоактивними речовинами, які небезпечні своїм іонізуючим випромінюванням. Розрізняють іонізуюче випромінювання природного і штучного походження. До недавнього часу, до середини ХХ ст., основним джерелом іонізуючого випромінювання були природні джерела – Космос, гірські породи та вулканічна діяльність. У різних регіонах Землі рівень природної радіації сильно різниться, збільшуючись у десятки й сотні разів у районах родовищ уранових руд, радіоактивних сланців тощо. До зон підвищеної радіоактивності в Україні належать Жовті води, Кіровоградська область, Хмельник, Миронівка, Полісся та ін.


Сьогодні основними джерелами радіоактивного забруднення біосфери є джерела антропогенного походження: випробовування ядерної зброї, аварії на атомних електростанціях, підводних човнах та виробництвах радіоактивних матеріалів тощо.


Основними шляхами надходження радіоактивних речовин до людського організму є: дихальні шляхи, кишково–шлунковий тракт і шкіра. Найнебезпечнішим вважається потрапляння радіоактивних ізотопів через верхні дихальні шляхи, звідки вони попадають у шлунок і в легені. Через неушкоджену шкіру резорбція в 200–300 разів менша, ніж через травний канал, і не відіграє суттєвої ролі, за винятком ізотопу водню — тритію, який легко потрапляє через шкіру.


Скачать файл (360.1 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru