Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Зашкільняк Л. Історія Польщі від найдавніших часів до сьогодення - файл 1.doc


Зашкільняк Л. Історія Польщі від найдавніших часів до сьогодення
скачать (6627 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc6627kb.16.11.2011 03:14скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   84
Реклама MarketGid:
Загрузка...
Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. - 752 с.

№№ с.внизу

Львівський національний університет імені Івана Франка

Інститут історичних досліджень

Центр історичної полоністики

Леонід ЗАШКІЛЬНЯК, Микола КРИКУН

Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів

Львів 2002


УДК 94(438) ББК ТЗ(4ПОЛ),0

Зашкільняк Леонід Опанасович, Крикун Микола Григорович. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. - 752 с + 8 кол. мап.

ISBN 966-613-168-4

Перший в українській історіографії синтез історії Польщі, підготовлений вченими Львівського національного університету імені Івана Франка, зроблено на підставі уважного опрацювання багатьох нових джерел га інтерпретаційних здобутків світової наукової літератури, а також значного досвіду викладання цього предмету студентам історичного та філологічного факультетів. Автори прагнуть подати картину цивілізаційного поступу людської спільноти на терені сучасної Польської Республіки, який простежується від появи першої людини, через формування народу і нації, котрі дали назву сучасній Польщі, до наших днів. Основну увагу приділено суспільним проявам життя поляків - політичному розвиткові, соціальним, економічним і культурним змінам, котрі визначали їхній стан у різні історичні епохи, а також взаєминам з сусідніми народами, передусім українцями.

Книга призначена насамперед для студентів історичних та інших гуманітарнич спеціальностей університетів, а також для науковців і широкого загалу, який цікавиться минулим і сьогоденням сусідньої Польщі.

^ Наукова редакція -Леонід Зашкільняк Літературна редакція і коректа Романна Бокоч Набір і макетування - Оксана Дмитерко Виготовлення мап-Андрій Міхнович, Оксана Зашкільняк

Художнє оформлення Андрій Кісь

Рецензенти: доктор історичних наук Ярослав Грицак, доктор історії Станіслав Стемпень (Польща)

Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 15/6 від 26 червня 2002 р.)

Видання здійснено іа фінансової підтримки Американської ради наукових

товариств Sponsored by the American Counsil of Learned Societies

Набір і макетування тексту здійснено на обладнанні, придбаному за рахунок гранту Міжнародного фонду "Відродження "

За сприяння Львіської міської громадської організації "Фонд "Демократичний семінар "

© Леонід Зашкільняк, 2002 © Микола Крикун, 2002 ©Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002 © Андрій Кісь, художнє оформлення, 2002


ЗМІСТ

Передмова З

^ ЧАСТИНА І. ДАВНІ ЧАСИ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Розділ І. Польські землі у давнину 5

Природно-географічне середовище 5

Давні народи на польських землях 8

Давні слов'яни 12

Розділ 2. Давньопольська держава 17

Виникнення держави 17

Прийняття християнства 19

Зовнішня політика за правління Мешка І і Болеслава І 21

Політична криза у 1030-х роках 25

Політичний розвиток у 1040-х - 1130-х роках 27

Суспільно-політичний устрій 32

Культура 35

Розділ 3. Доба роздробленості 37

Еволюція системи сеньйорату і принципату 37

Розпал роздробленості 39

Зовнішньополітичне становище польських земель 45

Колонізація на німецькому праві 51

Зміни в суспільно-політичному устрої 55

Відновлення Польської держави 59

Культура 64

Розділ 4. У пізньому середньовіччі 68

Територія 68

Адміністративний устрій 74

Соціально-економічні відносини 77

Внутрішня політика Казимира III 82

Формування станової монархії 86

Зовнішня політика наприкінці XIV - у XV cm. 92

Культура 100

ЧАСТИНА II. ^ РАННІЙ НОВИЙ ЧАС (XVI-XVIII cm.)

Розділ 5. У період відродження і шляхетської демократії 106

Фільварково-панщинна система. Міста. Торгівля 106

Політична боротьба у 1500 - 1560-х роках 113

Люблінська унія 119

Державний лад Речі Посполитої 123

Внутрішньополітичний розвиток до 1648 р. 130

Зовнішня політика 139

Реформаційний рух 149

Контрреформація 157

Культура 162

Розділ 6. Часи потрясінь і занепаду 175

Війна з повсталою Україною 175

Шведська навала 179

Політична криза у 1660-х роках 185

Політичний розвиток у 1670- 1690-х роках 192

Річ Посполита і Північна війна 200

Економічний занепад 207

Розвал політичного устрою у 20-х - на початку 60-х років XVIII cm. 211

Культура 217

Розділ 7. Спроби порятунку Речі Посполитої та її падіння 227

Соціально-економічний розвиток 227

Державні реформи у 1760-х роках. Перший поділ Речі Посполитої 230

Політична ситуація у 1770-х і 1780-х роках 236

Чотирирічний сейм. Другий поділ Речі Посполитої 239

Національно-визвольне повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Третій поділ Речі Посполитої 244

Культура 250

^ ЧАСТИНА ПІ. У НОВИЙ ЧАС (КІНЕЦЬ XVIII - ПОЧАТОК XX cm.)

?ощіл 8. Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн 256

Становище польського народу на тлі ситуації в Європі 256

Початок боротьби за відбудову держави. Польські легіони 260

Варшавське Князівство 265

Рішення Віденського конгресу 270

Культура і звичаї 2 71

Розділ 9. Національний рух і повстання (1815 - 1864 pp.) 277

Ситуація в Європі після Віденського конгресу 277

Становище поляків під владою Пруссії 279

Поляки в імперії Габсбуртів 282

Суспільно-політичний розвиток Королівства Польського (1815- 1830 pp.) 283

Листопадове повстання 1830- 1831 pp. 290

Велика еміграція і польський національний рух ЗО - 40-х років XIX cm. 297

Краківська Республіка 1815- 1846 pp. Повстання у 1846 р. 303

Польські землі під владою Пруссії напередодні революції 1848 р. Познанське повстання 306

1 аличина напередодні і під час Весни Народів 311

Поляки і польська справа під час революцій 1848 - 1849 pp. в Європі 317

Польська суспільність у Російській імперії в ЗО- 50-х роках XIX cm.

Січневе повстання 1863 - 1864 pp. 318

Польська духовна і матеріальна культура доби романтизму 335

Розділ 10. У період модернізації (60 - 90-ті роки XIX ст.) 347

Європа в другій половині XIXcm. 347

Політика Росії, Німеччини та Австро-Угорщини стосовно поляків 349

Польське суспільство: економічний розвиток і соціальні зміни 358

Суспільно-політичні програми і рухи 364

Культурне життя поляків 374

Історія Польщі

Розділ 11. На початку XX століття

Європа та європейці 389

Польський суспільно-політичний рух 393

Становище поляків у Росії 400

Польське суспільство в Німеччині 411

Поляки в монархії Габсбургів 415

Культура періоду Молодої Польщі 421

ЧАСТИНА IV. ^ НОВІТНІЙ ЧАС

Розділ 12. Польський народ у роки Першої світової війни

Війна і польське питання 432

Польське суспільство в роки війни 435

Справа Польщі на заключному етапі війни 437

Розділ 13. Польська Республіка в 1918 - 1939 pp. 445

Європа між двома світовими війнами 445

Формування кордонів і устрою Польщі в 1918 - 1921 pp. 448

Держава і суспільство 458

У пошуках шляхів стабілізації (1921 - 1926 рр.) 463

Авторитарний режим Ю. Пілсудського (1926 - 1935 pp.) 469

Польща у переддень війни 481

Польське суспільство та його культура 490

Розділ 14. Поляки і польське питання під час Другої світової війни 508

Поділ польських земель і початок Руху Опору (1939 - 1941 pp.) 508

Польське питання в 1941 - середині 1943 pp. 517

На шляху до розв'язки: друга половина 1943 р. - середина 1944 р. 528

Радянський диктат 533

Розділ 15. В умовах комуністичного експерименту (1945 -1989 pp.) 543

Головні тенденції світового розвитку після 1945 р. 543

Польський варіант "народноїдемократії"у 1945 - 1948 pp.) 548

Тоталітарний режим 1949 - 1956 pp. 561

Невдачі лібералізації (1956 - 1970 pp.) 5 72

Суспільство та його культура 591

Між: двома кризами: десятиріччя Е. Ґерека (1971 -1980 pp.) 602

Роки перелому: 1980 - 1981 617

Присмерк системи: 1982-1989 pp. 631

Культурне життя (80-ті роки) 652

Розділ 16. Польща в нових реаліях Європи та світу (1989 - 2001 pp.) 658

Від тоталітаризму до демократії (1989 - 1991 pp.) 658

Політичний розвиток і зміни (1991 - 2001 pp.) 671

Суспільство 690

Вибрана бібліографія 707

Ілюстрації та мапи 727

Іменний покажчик 728


Передмова

Запропонована читачеві книга задумувалася давно. її автори тривалий час викладають предмет "Історія Польщі" студентам історичного й філологічного факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка. Для істориків цей курс корисний з багатьох міркувань, насамперед з огляду на багатовікове переплетення історичних доль українців і поляків, розуміння непростих сюжетів їхніх взаємин, які важким тягарем відклалися в свідомості обох народів і подекуди заважають дивитися у майбутнє. Філологам, які готуються стати фахівцями з "польської мови та літератури", такий курс не менш потрібний для орієнтації в змінах суспільних стосунків між людьми, котрі були відображенням і водночас головним чинником усвідомлення цих змін.

Як не дивно, незважаючи на давнє сусідство й такі ж давні стосунки, українська історіографія ні в минулому, ні тепер не спромоглася подати власне українську візію польської історії. Праці з окремих проблем історії Польщі писали ще М.І. Костомаров, потім М.С. Грушевський, С Томашівський та інші знані українські дослідники. У радянські часи було підготовлено посібники з "Історії південних і західних слов'ян", а також перекладено українською праці деяких російських авторів (О.Я. МанусеЪича). Але їхнє ідеологічне й політичне спрямування обмежувало обрії неупередженого погляду на Польщу і поляків, а велика кількість питань ними взагалі обходилася. Що гірше, і радянська, і давня українська література в силу тих чи інших обставин спотворювали минулу дійсність на догоду інтересам національної, класової чи іншої боротьби. Образ поляка в ній неодмінно асоціювався з паном-шляхтичем і загарбником-експлуататором України. Така література, на жаль, в більшості закріплювала в свідомості читачів ці стереотипи.

Проте і в давнину, і сьогодні життя людей, як українців і поляків, так інших народів, ніколи не обмежувалося політичною боротьбою й ідеологічним протистоянням. Більше того, для пересічного українця й поляка вони були питаннями значно менш значущими, ніж труднощі повсякденного життя і проблеми свого краю. Взаємини між поляками й українцями завжди були набагато різноманітнішими, ніж це може здатися з перегляду сучасної літератури. Не тільки нові політичні реалії - незалежні Україна й Польща в Центрально-Східній Європі та їх роль у формуванні обрисів Старого континенту, -ай нова інтелектуальна атмосфера, що поступово починає утверджуватися в посткомуністичних країнах, тривалий час відсторонених від поступу наукових ідей світової гуманістики, вимагають перегляду усталених поглядів на тих, хто живе поряд, близько чи дещо далі. Образ "ворога" або "неприятеля" повинен поступитися місцем образу "іншого", який є нічим не гірше власного. А щоб так сталося, треба насамперед відкрито й неупереджено подивитися й зрозуміти, як і чим жили ці "інші" впродовж історичних епох, кожна з яких мала свої усталені уявлення, прагнення і пріоритети. Треба спробувати з'ясувати, чому і як минулі покоління сприймали сучасну їм дійсність, визначали в ній своє місце, народжували дітей, вирощували пшеницю й створювали неповторну культуру. Такий образ повинен не відштовхувати, а зближувати, показувати, що всі народи більшою чи меншою мірою причетні до цивілізаційних здобутків, які стали надбанням людства і з яких ми сьогодні можемо користати.

З цих міркувань виходили автори цієї книги, яка передовсім повинна стати посібником для студентів університетів, при чому не тільки істориків або філологів, а й економістів, міжнародників, філософів, усіх гуманітаріїв, яким у сучасному світі припадає відповідальна місія - формувати нове, відкрите гуманістичне світобачення, встановлювати стосунки між людьми, засновані на взаємній повазі до "інакшості", довірі та рівноправності. Вони сподіваються, що книга зацікавить усіх, хто відчуває потребу

(

З

Історія Польщі

здобути знання про минуле й сучасне Польщі, України, і загалом регіону Центрапьно-Східної Європи, де цивілізаційний поступ своєрідно переломлювався в долях народів.

У центрі історичного опису перебуває формування і розвиток польського етносу, який по мірі цивілізаційного поступу творить послідовні форми суспільного життя -протодержавні і державні об'єднання (племінні союзи, монархію, станову монархію, республіку), набуває рис згуртованої національної спільноти, що посідає помітне місце в історії взаємин європейських народів. Унаслідок специфічних умов розвитку націй і держав в регіоні Центрально-Східної Європи поляки і Польська державність в різні історичні епохи пройшли етапи високого злету й глибокого занепаду, проявивши при цьому як риси міцної тривалості, життєздатності, так і помітної експансивності. Усе це дозволило їм створити оригінальну культуру, що увібрала в себе загальнохристиянські цінності і культурні здобутки багатьох ближчих і дальших народів. Пропонована версія історії Польщі грунтується на спробі висвітлити рівною мірою всі головні прояви життя поляків в різні історичні епохи - політичні, соціальні, економічні, духовні стосунки всередині польської спільноти та її зовнішні взаємини з іншими народами. При цьому автори виходили з погляду, що такі стосунки формуються насамперед під впливом ідей та уявлень про міжлюдські взаємини, котрі виникали й опановували свідомість освічених верств у конкретні історичні епохи. Це змушувало авторів дотримуватися історичних реалій, не екстраполюючи сучасного бачення на минулі події, відмовлятися від модної серед публіцистів і політиків "модернізації-" історії. Своє завдання вони бачили не в тому, щоб давати політичні оцінки особам чи подіям, а в поясненні причин того чи іншого явища та його наслідків.

Наміром авторів було подати по можливості всебічну картину історії поляків і створеної ними державності, окреслити різні сторони життя людей і суспільства, спираючися як на попередні, так і на останні здобутки польської, української та зарубіжної наукової літератури, доступні джерела. Слід зазначити, шо чимало подій та явищ заторкнуто в книзі побіжно, про інші лише коротко згадано. Пояснити це можна тим, що польська історія надзвичайно багата на події, пов'язана з минулим сусідніх народів і вимагала би ширших можливостей для її повнішого висвітлення. Але автори свідомо відмовилися від багатотомного видання, яке не відповідало би окресленим вище завданням.

При підготовці до друку рукопису книги автори використали свій науковий і педагогічний досвід багаторічного викладання у Львівському університеті. Перші сім розділів (до кінця XVIII ст.) написані доктором історичних наук, професором Миколою Григоровичем Крикуном; наступні дев'ять - доктором історичних наук, професором Леонідом Опанасовичем Зашкільняком.

На завершення треба зазначити, що книга змогла побачити світ завдяки підтримці благодійних фондів. Автори щиро вдячні ^ Міжнародному фонду "Відродження", який 1996 р. допоміг створити при Інституті історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка "Центр історичної полоністики" і таким чином відновити історико-полоністичні студії в цьому знаному закладі; а також Американській раді наукових товариств (ACLS) та її директору Анджею Тимовському, які знайшли можливість профінансувати підготовку та видання цієї книги. Подяки заслуговують також ті, хто причинився до її появи - колеги з університету, польські історики з різних наукових центрів, котрі своїми порадами допомагали авторам, аспіранти й студенти, які першими знайомилися з напрацьованим матеріалом. Автори з пошануванням складають її всім.

4

Польські землі у давнину

^ ЧАСТИНА І. ДАВНІ ЧАСИ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Розділ І. ПОЛЬСЬКІ ЗЕМЛІ У ДАВНИНУ

Природно-географічне середовище

Сучасна Республіка Польща займає територію у 312,7 тис. кв. км (0,2% території земної суші, 2,7 % - Європи). Протяжність країни між крайніми точками по широті становить 5°50', по довготі - 10°0Г, що відповідає 650 км в напрямку з півночі на південь і 690 км - в напрямку з заходу на схід. Територія країни має геометрично компактну конфігурацію, за своїми обрисами близьку до квадрата. Польща межує з такими державами: на заході - з Німеччиною (по Одрі (Одеру) та її лівій притоці Нисі Лужицькій, по Щецінській затоці і від неї по суходолу на південь - до Одри і на північ -до Балтійського моря); на півдні - з Чехією і Словаччиною (по Судетах і Карпатах); на сході - з Україною і Білоруссю (по Західному Бугу і суходолу); на північному сході - з Литвою і Росією (по суходолу). Північний кордон проходить по Балтійському морю. Столиця (з кінця XVI ст.) - місто Варшава. Республіка адміністративно і територіально ділиться на 16 воєводств, воєводства - на повіти, а повіти - на ґміни. Населення країни складає близько 40 млн. осіб, з чого 98,5 % поляки, які належать до західнослов'янських народів. З національних меншин найбіль-шими є німці та українці.

Основну частину території Польщі складають землі, в давнину населені польськими племенами. У цій частині в середньовіччі визначилися історичні області (провінції"), назви яких широко вживаються понині: Великопольща, Малопольща, Мазовія, Сілезія, Куявія, Любуська земля. Решту території країни у давні часи займали поморські племена (відповідно від середньовіччя існує історична область Помор'я), а також прусські, ятвя-зькі і руські племена.

Структура рельєфу Польщі визначається двома особливостями: різким переважанням низовини і поступовим підвищенням поверхні з півночі на південь. На характер рельєфу сильно вплинуло четвертинне зледеніння. Скандинавські льодовики товщиною 200-300 м тричі насувалися на територію країни. Найраніший з них ("краківський") покривав майже всю її територію (близько 500-420 тис. років до н.е.), другий - центральну і північну частини (близько 240-120 тис. років до н.е.), третій ("балтійський") -північну (близько 90-12 тис. років до н.е.).

Три чверті поверхні Польщі займає низовина, яка на сході стикається зі Східноєвропейською рівниною, на заході - з Північнонімецькою низовиною. Регіон, що простягається від Балтійського моря (від кількох до понад 100 км), відноситься до приморської (прибережної) низовини. Вона, зокрема, включає район дельти Вісли -Жулави. На південь від цього регіону простягнувся пояс поозер'я, названий так від великої кількості (понад 7 тис.) тут озер. Пояс ділиться Віслою на дві частини: західну (поозер'я Поморське, яке образно йменують Кашубською Швейцарією, і Велико-польське) та східну (Мазурське поозер'я; тут знаходяться найбільші в Польщі озера Снярдви і Мамри). Решту, більшу частину низовини, займають Великопольська, Мазовецька, Подляська, Сілезька низовини.

Південь країни займають височини і гори. До головніших височин належать Сілезька, Краківсько-Ченстоховська, Малопольська, Люблінська. У складі Малополь-ської височини виділяють Свентокшиські гори (найвища точка - гора Лисіца, 611 м). Між височинами пролягають котловини, з яких найбільшою є Сандомирська. До гірських систем належать Судети і Карпати. Одні і другі становлять передгір'я і власне

^ 5

Історія Польщі

гори. До польської частини Судетів відносяться Качевські, Сові та інші гори, до польської частини Карпат належать гірські масиви Бескиди - Західні і Східні (Бєщади) та північні схили Татр, куди, зокрема, входить історичний район Підгалля - улюблене місце відпочинку поляків. Максимальна висота Судетів - 1605 м (г. Снєжна), Карпат -2499 м (г. Риси). Між Судетами і Карпатами пролягають Моравські ворота - долина, яка в давнину відігравала велику роль у контактах, головним чином економічних, польських земель з розташованими на південь від них країнами. У Карпатах є кілька перевалів, по яких здійснювалося сполучення між польськими і давньоруськими землями, з одного боку, та Словаччиною, а через неї з Угорщиною — з другого.

Територія Польщі лежить в басейні Балтійського моря, з чого 56 % припадає на басейн головної водної артерії - Вісли і 34 % - на басейн Одри. Вісла бере свій початок у карпатському передгір'ї і прямує на відстані 1092 км на північ через усю Польщу, впадаючи двома потужними рукавами в Балтійське море. У зв'язку з певною похиленістю польського рельєфу в напрямі на північний захід ця ріка має переважно праві притоки, які течуть в тому ж напрямі, з них головними є Буг (починається в Україні, у Польщі тягнеться своєю нижньою течією), Вєпш (Вепр) і Сян (бере початок на українсько-польському кордоні). Недалеко від з'єднання Бугу і Вісли до нього справа впадає велика притока Нарев. Із лівих приток Вісли значною є тільки Піліца. Одра бере свій початок у передгір'ї чеських Судетів, тече своїм верхів'ям через Моравські ворота, а далі через Польщу в північно-західному напрямі до впадіння в неї Ниси Лужицької, звідси - на північ як прикордонна з Німеччиною водна артерія, а згодом своєю нижньою течією - в межах Польщі, де вливається в Щецінську затоку. Найбільшою правою притокою Одри є Варта, яка простягається паралельно до неї в північно-західному напрямі. Варта мас велику праву притоку Нотець.

Відносна повноводність Вісли, Одри та головних їхніх приток робить їх судноплавними, а невисокі вододіли і близькі відстані між річками різних басейнів створюють добрі умови для з'єднання їх каналами.

Водні ресурси Польщі зосереджені також в озерах, загальна площа яких виносить 3,2 тис. кв. км.

У грунтах прослідковуеться широтна зональність, яка в основному відповідає тричленному поділу поверхні країни на низовину, височини і гірські системи. Майже вся територія низовини покрита підзолистими грунтами - глинистими, суглинистими, піщаними, супіщаними. Переважають легкі піщані і супіщані ґрунти, які відзначаються низькою природною врожайністю. Маловрожайними є і т.зв. болотні ґрунти, поширені в долинах Нареву, Бугу, Варти, Нотеці та інших рік. 1 тільки окремі плями "чорних земель", особливо у Великопольщі та Куявії, виділяються на цьому тлі високими агрови-робничими властивостями.

Ґрунти поясу височин, який значною мірою сформувався на лесах і лесовидних відкладеннях, порівняно високоврожайні, серед них трапляються й чорноземи. Майже всі землі Польщі, які відносяться до добрих і дуже добрих, розташовані в цьому поясі. У передгір'ях Карпат і Судетів переважають бурі лісові ґрунти. Нині у Польщі налічується 20 млн. га сільськогосподарських угідь.

Територія Польщі пролягає в межах трьох рослинних ареалів: балтійського, який займає більшу частину країни, північного, що захоплює північний схід, і карпатсько-судетського.

У часи зародження Польської держави лісові масиви покривали понад 80 % усієї території сучасної Польщі. То були переважно дубово-грабові та меншою мірою хвойні ліси, а в гірських районах — ялиння. Зі зростанням чисельності населення ліси інтенсивно вирубували під ріллю, будівлі, для виробництва смоли, дьогтю, поташу,

6

^ Польські землі у давнину

деревного вугілля, на опалення. Наприкінці XVIII ст. під лісами було зайнято лише близько 40 % території. Хижацька їх експлуатація у XIX і першій половині XX ст. призвела до того, що на 1946 р. вони займали 21 % території. Особливо були понищені широколистяні ліси. Нині ліси залишилися на понад 8 млн. га - четвертій частині країни. 80 % лісів становлять хвойні породи, передусім сосна. Найменша лісистість характерна для центральних регіонів країни, тому саме тут порівняно найбільше не вистачає вологи для землеробства. Значно більше збереглося лісів на заході, в поясі поозер'я і гір.

Лісові масиви здавна називають пущами. Теперішні ліси здебільшого й віддалено не нагадують старі пущі, які колись покривали простори між Балтійським морем і Судетами та Карпатами. Особливо це стосується західних лісів, які переважно є штучними сосновими насадженнями. До найбільш відомих пущ належать Біловезька на сході Мазовії, Августовська в Мазурах (історичному районі, розташованому на північ від Мазовії), Сольська на Люблінській височині, Тухольська (релікт колишніх величезних лісів в Східному Помор'ї) та ін.

^ Основні риси клімату Польщі визначаються її розташуванням в центрі Європи, а також характером її поверхні, яка відкрита для вільного доступу повітряних мас із заходу, сходу і півночі. Назаіал на території Польщі спостерігається різке переважання полярних вітряних мас - впрів з Північної Атлантики, з якими пов'язують типовий морський клімат: похмуру й дощову погоду влітку, часті потепління й тумани взимку. Разом з тим велику роль у формуванні клімату країни відіграють континентальні полярні повітряні маси східного переносу з типовими контрастами між спекотним літом і холодною зимою. Тому клімат Польщі визначають як помірковано континентальний, перехідний від морського клімату Західної Європи до континентального клімату Східної Європи.

Порівняно рідко на територію Польщі вриваються з півночі арктичні, а з півдня -тропічні повітряні маси. Арктичні вітри, які приходять з Північної Європи і Північного Льодовитого океану, приносять зимою сильні морози, весною - заморозки. Теплі й вологі тропічні повітряні маси звичайно надходять з району Азорських островів і Середземного моря; вони приносять влітку грозові зливи, а зимою - відлиги, тумани. Інколи вони зароджуються десь у Північно-Західній Азії та на Балканах. Такі тропічні вітри дають восени суху й ясну погоду - "бабине літо", яке вважається кращою порою року. Ці періодичні й епізодичні вторгнення повітряних мас призводять до крайньої непостійності, змінності кліматичних та погодних умов, коли один рік не подібний на другий, а погода змінюється часто впродовж доби.

З огляду на перехідний характер клімату Польщі, польські кліматологи зазвичай виділяють не чотири, а шість пір року, додаючи до загальноприйнятих передвесну (середина березня - початок квітня) і передзиму (листопад). Літо приходить в Польщу з півдня, зима - зі сходу.

Сума температур за період вегетації на території Польщі становить 2400-2850°. Такої кількості тепла достатньо для визрівання більшості важливих сільськогосподарських культур поміркованого пояса, до якого країна належить.

У середньому на рік випадає 500-700 мм опадів, але зональні коливання стосовно кількості опадів значні: від 1000-1800 мм у горах до менше 500 мм у центральних районах. Справжні засухи в Польщі бувають рідко, однак нестача вологи, особливо в центральній частині країни, є відчутною приблизно три роки в десятиріччя.

Польща багата на корисні копалини. Найбільш важливі з них виявлені, головним чином, упродовж другого тисячоліття в південній її частині, яка займає чверть загальної площі у зоні геологічно давніх височин і Судетської гірської частини: зруйновані тут внаслідок геологічних процесів складчасті утворення були підняті нагору і опинилися

^ 7

Історія Польщі

відносно близько від земної поверхні. Цього не відбулося в геологічно молодшій Карпатській гірській системі, тому корисні копалини у ній залягають надто глибоко, щоб їх можна було широко видобувати із застосуванням сучасних технічних засобів.

У зазначеній зоні височин і Судетської гірської системи за наявністю корисних
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   84



Скачать файл (6627 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации