Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Лекции - Основи інтелектуальної власності - файл 1.doc


Лекции - Основи інтелектуальної власності
скачать (270 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc270kb.23.11.2011 06:04скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ




КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ


з курсу “Інтелектуальна власність”

для студентів базових напрямків

"Автоматизація та компютерно-інтегровані технології" і "Енергетика"

Зміст


Загальні положення про право інтелектуальної власності ………………………………...

2

Авторське право

(Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір) …………...


8

Суміжні права (Право інтелектуальної власності на виконання,

фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення) …………………..


11

Право інтелектуальної власності на наукове відкриття …………………………………...

12

Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок …….

12

Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми ……………

18

Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію …………………….

18

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ………………………...

19

Право інтелектуальної власності на комерційну назву …………………………………….

19

Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знаки для товарів та послуг) …

20

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення ……………………………...

21

Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю ………………………………..

21

Рекомендована література ……………………………………………………………………

22



^
Львів–2005
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Інтелектуальна власність (ІВ)це творча діяльність, спрямована на створення чогось ново-го, неповторного, оригінального, унікального. Творчість людини може бути художньою, результа-том якої є літературні та художні твори, що використовуються у гуманітарній сфері для збагачен-ня внутрішнього світу людини, формування її світогляду, і технічною, результатом якої є винахо-ди, торговельні марки, комерційні таємниці тощо, що сприяють підвищенню технічного рівня сус-пільного виробництва, його ефективності та забезпечують конкурентоспроможність вироблених товарів і послуг. Зазвичай результати технічної творчості називають "промисловою власністю".

Інтерес до інтелектуальної власності полягає в тому, що вона може приносити прибуток або іншу користь. Але до того, як буде отримано прибуток від об'єкта такої власності, спочатку потрібно вкласти значні кошти на його створення, набуття прав та доведення до робочого стану. Недобросовісний конкурент, що скористається готовим об'єктом промислової власності, матиме конкурентні переваги перед правовласником, оскільки він не несе витрат на створення та підтримання чинності зазначеного об'єкта.

^ Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім передбачених законом випадків.

Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ і навпаки.

^ Система інтелектуальної власності складається з п'яти підсистем і зв'язків між ними (рис. 1).



Рис. 1 Система інтелектуальної власності

^ Об’єктами права інтелектуальної власності (рис. 2) є:

1) об'єкти промислової власності:

Винахід (корисна модель) – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

^ Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

• Під торговельною маркою розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від інших.

^ Географічне зазначення – це назва географічного місця, яке вживається для позначення товару, що походить з цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або їх поєднанням. Сутність фірмової назви витікає з самої назви цього об'єк-та. На відміну від попередніх об'єктів, поки що не існує закону, який би охороняв права на нього.


Рис. 2 Класифікація об'єктів права ІВ

^ Характеристика об'єктів промислової власності:

Об'єкт промислової власності

Об'єкт правової охорони

Критерії охороноздатності

Охорон-ний документ

Термін пра-вової охо-рони, роки

Винахід

- продукт

- процес

- нове застосування відомого продукту чи процесу

- новизна

- винахідницький рівень

- промислова придатність

патент

20 або 6*

Корисна модель

форма, малюнок чи розфарбу-вання або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу

- новизна

- промислова придатність

патент

10

Промисловий зразок

результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання

новизна

патент

15

Торговельна марка (знак для товарів і послуг)

будь-яке позначення (слова, літери тощо) або будь-яка комбінація позначень

відповідність публічному порядку, принципам гуманності і моралі

свідоцтво

10**

Географічне зазначення

назва географічного місця, яка вживається для позначення товару

правдивість

свідоцтво

10**

Примітки - * приймання заявок на 6-річні деклараційні патенти припинено з 01.01.2004 р.

** термін правової охорони може бути продовжений ще на 10 років.



2) нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності:

^ Сорт рослин – це окрема група рослин (клон, лінія гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів.

• Під породою тварин зазвичай розуміють селекційні досягнення у тваринництві.

• Зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними визначене законом як топографія інтегральної мікросхеми.

^ Комерційна таємниця – це технічна, комерційна, організаційна та інша інформація, що здатна підвищити ефективність виробництва або іншої соціально доцільної діяльності або забезпечити інший позитивний ефект.

Відкриттям визнається встановлення невідомих раніше закономірностей властивостей і явищ матеріального світу.

^ Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері діяльності.

3) об'єкти авторського права:

- твори літератури і мистецтва;

- комп'ютерні програми;

- компіляції даних (бази даних);

4) об'єкти суміжні з авторськими правами:

- виконання творів;

- фонограми і відеограми;

- програми (передачі) організацій мовлення.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові чи майнові права інтелектуальної власності.

Особливістю права інтелектуальної власності є те, що воно складається з двох груп прав: майнових і немайнових.

^ Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

- право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності;

- право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності;

- інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Вони не залежать від майнових прав інтелектуальної власності. Такі права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом.

^ Майновими правами інтелектуальної власності є:

- право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

- виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

В майнових правах інтелектуальної власності законом можуть бути встановлені винятки та обмеження за умови, що вони не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом відповідних строків і можуть бути припинені достроково згідно з законом чи договором.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об’єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Така особа може дозволяти іншій використання об’єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу.

Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об’єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог законодавства.

^ Передання майнових прав інтелектуальної власності може здійснюватись повністю або частково іншій особі на умовах, які можуть бути визначені договором, укладеним відповідно до чинного законодавства.

^ Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам відбувається за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

^ Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору або за замовленням:

- особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору або за замовленням, належать творцеві об’єкта. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати роботодавцю або замовнику.

- майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать творцеві цього об’єкта та юридичній або фізичній особі (роботодавцю чи замовнику) спільно, якщо інше не встановлено договором.

^ Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього трава чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством чи договором.

^ Захист права інтелектуальної власності здійснюється у суді.

Суд може постановити рішення, зокрема, про:

- застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

- зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

- вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;

- вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;

- застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших істотних обставин;

- опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

^ Правові відносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст.41, 54), нормами Цивільного кодексу України [1] (Книга IV "Право інтелектуальної власності"), Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, в Україні діють 10 спеціальних законів [2-11] у сфері інтелектуальної власності. Окремі норми щодо інтелектуальної власності містяться в деяких інших законах.

У випадку, коли необхідно врегулювати суперечки щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна. На сьогодні Україна є учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері.

За роки незалежності в Україні розбудовано ^ Державну систему правової охорони інтелектуальної власності (рис. 3). За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері делеговано Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований міністерству і є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати і підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об'єктів авторського права: творів літератури і мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних тощо.

До сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права, Державне підприємство "Інтелзахист". У структурі Державного департаменту інтелектуальної власності є також підрозділ державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.


Рис. 3 Структура державної системи правової охорони ІВ


Головною функцією Українського інституту промислової власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи заявок на об'єкти промислової власності. Саме його експерти проводять експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і надають експертний висновок. Але охоронний документ – патент або свідоцтво – видає Державний департамент інтелектуальної власності. Укрпатент має філію – Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, що здійснює патентний пошук, надає інформаційні послуги.

Головною функцією Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП) є колективне управління правами авторів. УААСП за бажанням автора здійснює підготовку до державної реєстрації об'єктів авторського права і суміжних прав та до видачі автору охоронного документа – свідоцтва. Важливою функцією УААСПу є надання допомоги авторам щодо захисту прав у випадку їх порушення.

Інститут інтелектуальної власності і права виконує функцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Він готує спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Інтелектуальна власність", а також підвищує кваліфікацію патентних повірених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об'єкти інтелектуальної власності, державних службовців, викладачів тощо.

Державне підприємство "Інтелзахист" займається питаннями боротьби з порушенням прав на об'єкти інтелектуальної власності, причому більшою мірою – суміжними правами.

Головним завданням державних інспекторів з питань інтелектуальної власності є попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Інспектори – це повноважні представники Державного департаменту інтелектуальної власності у регіонах України.

На рис. 3 показані також громадські організації, що безпосередньо переймаються питаннями інтелектуальної власності і з якими тісно співпрацює Державний департамент інтелектуальної власності.

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності є 22 договори, 14 з яких регулюють правовідносини і сфері інтелектуальної власності, а 8 – відносяться до авторського права і суміжних прав.

Договори про захист інтелектуальної власності:

- Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів;

- Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник;

- Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм;

- Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів;

- Найробський договір про охорону олімпійського символу;

- Паризька конвенція про охорону промислової власності;

- Договір про патентне право (PLT);

- Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення;

- Договір про закони про торговельні марки;

- Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів;

- Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем;

- Договір ВОІВ про авторське право;

- Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

- Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;

- Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;

- Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації;

- Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

- Договір про патентну кооперацію.

Договори про класифікації:

- Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків;

- Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків;

- Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію;

- Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, зокрема й Україна.

Україна приєдналася до 8 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших.
^ АВТОРСЬКЕ ПРАВО

(ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

НА ЛІТЕРАТУРНИЙ, ХУДОЖНІЙ ТА ІНШИЙ ТВІР)

Об’єктами авторського права є твори, а саме:

1) літературні та художні твори, зокрема:

- романи, поеми, статті та інші письмові твори;

- лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

- драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми,

- хореографічні, інші сценічні твори;

- музичні твори (з текстом або без тексту);

- аудіовізуальні твори;

- твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

- фотографічні твори;

- твори ужиткового мистецтва;

- ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

- переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

- збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

2) комп’ютерні програми;

3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

4) інші твори.

Перелічені вище твори є об’єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них незалежно від їх завершеності, призначення, цінності, а також способу чи форми їх вираження.

Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.

Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Компіляції даних (бази даних) або іншого матеріалу охороняються, але ця охорона не поширюється на дані або матеріал як такі та не зачіпає авторське право на дані або матеріал, що є складовими компіляції.

^ Твори, які не є об’єктами авторського права:

- акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

- державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;

- повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;

Первинним суб’єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Суб’єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору.

Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення.

Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. За відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.

^ Авторське право виникає з моменту створення твору і може сповіщатись спеціальним знаком, встановленим законом. На відміну від об'єктів промислової власності, на які автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв і де існують суворі процедури для цього, виникнення і здійснення авторських прав не вимагає виконання будь-яких формальностей. Одна з форм охорони полягає в тому, що власник авторського права для повідомлення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, що міститься на кожному примірнику твору і складається з латинської літери "С" в колі, імені (назви) власника авторського права і року першого опублікування твору. Наприклад: © Інститут інтелектуальної власності і права, 2005.

^ Особисті немайнові права автора:

- право на визнання людини автором;

- право перешкоджати посяганню на право інтелектуальної власності, що завдає шкоди честі чи репутації автора;

- вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

- забороняти зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору;

- обирати псевдонім у зв’язку з використанням твору;

- на недоторканність твору.

Автор має право на недоторканість твору, тобто протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.

У разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. За відсутності такого уповноваження недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими зацікавленими особами.

^ Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

- право на використання твору;

- виключне право дозволяти використання твору;

- право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

^ Використанням твору є його:

- опублікування (випуск у світ);

- відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;

- переклад;

- переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;

- включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо;

- публічне виконання;

- продаж, передання в найм (оренду) тощо;

- імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо;

- інші дії, встановлені законом.

^ Опублікування твору (випуск твору у світ) відбулося, якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Твір не може бути опублікований, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку, здоров’ю та моральності населення.

Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених законодавством.

Після смерті автора його правонаступники мають право на опублікування твору, якщо це не суперечить волі автора.

^ Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених законодавством.

^ Випадки правомірного безоплатного використання твору без згоди автора за обов’язкового зазначення ім’я автора та джерела запозичення:

- як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо - і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

- для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

- в інших випадках, передбачених законом.

Автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено законодавством. Якщо за публічне використання літературно-художніх і музичних творів – громадян України – передбачається авторська винагорода, то автори для одержання гонорару реєструють ці твори в ДП "Українське агентство з авторських і суміжних прав". Автори, яким виплачуються лише договірні та інші одноразові суми таку реєстрацію не здійснюють.

^ Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір він може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі п’яти відсотків від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором. Зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору (Право автора на частку від суми продажу оригіналу твору).

Це право переходить до спадкоємців автора твору та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.
^ СУМІЖНІ ПРАВА

(ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ВИКОНАННЯ, ФОНОГРАМУ,

ВІДЕОГРАМУ ТА ПРОГРАМУ (ПЕРЕДАЧУ) ОРГАНІЗАЦІЇ МОВЛЕННЯ)

Об’єкти суміжних прав: а) виконання; б) фонограми; в) відеограми; г) програми (передачі) організацій мовлення.

Первинні суб’єкти суміжних прав: виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім’я (назва) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення. Суб’єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону.

^ Виникнення суміжних прав: на виконання (з моменту першого його здійснення); на фонограму чи відеограму (з моменту її вироблення); на передачу (програму) організації мовлення (з моменту її першого здійснення). Особа, яка має суміжне право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.

^ Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт суміжних прав: право на використан-ня об’єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об’єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором чи законом.

^ Використанням виконання є: доведення виконання до відома публіки; записування (фіксування) виконання; пряме чи опосередковане відтворення запису виконання; продаж та інше відчуження оригіналу чи примірника запису виконання; оренда оригіналу чи примірника запису виконання; забезпечення засобами зв’язку можливості доступу будь-якої особи до записаного виконання; інші дії, встановлені законом.

^ Використанням фонограми, відеограми є:

- пряме або опосередковане відтворення відеограми, фонограми;

- продаж та інше відчуження оригіналу чи примірника фонограми, відеограми;

- оренда оригіналу чи примірника фонограми, відеограми;

- забезпечення засобами зв’язку можливості доступу до фонограми, відеограми;

- інші дії, встановлені законом.

^ Використанням передачі (програми) організації мовлення є:

- здійснення (трансляція, ретрансляція) передачі (програми) організації мовлення;

-


записування (фіксування) передачі (програми) організації мовлення, якщо таке записування дає можливість сприйнята, відтворення та здійснення її за допомогою технічних засобів;

- відтворення запису передачі (програми) організації мовлення;

- представлення передачі (програми) організації мовлення публіці у місці, де встановлено вхідну плату;

- інші дії, встановлені законом.

^ Оформлення суміжних прав не вимагає виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і відеограм для повідомлення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм і відеограм чи на їхніх упаковках проставляти знак охорони суміжних прав, що складається з латинської літери "Р" у колі, імені (назви) власника суміжних прав і року першої публікації фонограми. Наприклад: Apreleska Sound Production, 1995.

Строки чинності суміжних майнових прав спливають через п’ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, опублікування фонограми або відеограми чи першого здійснення передачі (програми) мовлення.

Особисті (немайнові) права виконавців охороняються безстроково. Законом в окремих випадках можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав.
^

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ


Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явиш матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’я або спеціальну назву.Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється законом.
^

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

НА ВИНАХІД, КОРИСНУ МОДЕЛЬ, ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК


Винахід - технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності);

^ Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки, який включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки на винахід (корисну модель).

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

Винахід (корисна модель) є промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Винахідник - фізична особа, результат творчої праці якої визнано винаходом (корисною моделлю)

^ Корисна модель - нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою;

Секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці;

^ Службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:

- у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

- з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

^ Об’єктом винаходу може бути:

- продукт (пристрій, речовина тощо);

- спосіб;

- застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

^ Об’єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.

Законом встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності:

- відкриття, наукові теорії та математичні методи;

- методи інтелектуальної, господарської, організаційної та комерційної діяльності (планування, фінансування, постачання, обліку, кредитування, прогнозування, нормування тощо);

- плани, умовні позначення, розклади, правила;

- методи виконання розумових операцій;

- комп’ютерні програми;

- результати художнього конструювання;

- проекти та схеми планування споруд, будинків територій;

- форма представлення інформації (наприклад у вигляді таблиці, діаграми, графіка, за допомогою акустичних сигналів візуальних демонстрацій, книг тощо).

^ Промисловий зразок як результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

^ Об’єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних і ергономічних потреб.

^ Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Умови та порядок видачі патенту встановлені законодавством.

На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього автором, впродовж 12 місяців до дати подання заявки чи дати заявлення пріоритету. Для промислового зразка цей термін становить 6 місяців.

^ Суб’єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є:

- винахідник, автор промислового зразка;

- інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

^ Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:

- право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

- виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

^ Строки чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності:

- на винахід – двадцять років від дати подання заявки на винахід;

- на корисну модель – десять років від дати подання заявки на корисну модель;

- на промисловий зразок – п’ятнадцять років від дати подання заявки.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об’єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Якщо у зв’язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об’єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути відновлено за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення.

Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

^ Права винахідника:

- право на одержання патенту. Співавтори винаходу (корисної моделі чи промислового зразка), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

- за перегляду умов угоди щодо складу винахідників за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносяться зміни до відповідних документів;

- не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки;

- винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково. Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).

^ Права та обов'язки роботодавця:

- право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель);

- після подання винахідником роботодавцю письмового повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно роботодавець повинен впродовж чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації;

- у цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

- якщо роботодавець не виконає зазначених вимог, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

- строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у випадку його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років, після чого право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.

Право на одержання патенту має відповідно правонаступник винахідника або роботодавця (право правонаступника).

Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на одержання патенту на цей винахід чи корисну модель належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не є відкликаною або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту (право першого заявника).

^ Заявка на одержання патенту.

Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до Укрпатенту – центрального органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності заявку. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу). Заявка на корисну модель чи промисловий зразок повинна стосуватися однієї корисної моделі чи промислового зразка (вимога єдиності корисної моделі).

Заявка складається українською мовою і повинна містити:

- заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель чи промисловий зразок);

- опис винаходу (корисної моделі чи промислового зразка);

- формулу винаходу (корисної моделі);

- креслення (якщо на них є посилання в описі);

- реферат.

Опис винаходу (корисної моделі чи промислового зразка) повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати його сутність настільки ясно і повно, щоб його зміг зрозуміти фахівець у зазначеній галузі.

Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його сутність, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло.

Реферат складається лише з інформаційною метою. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту разом з заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку сплачується збір.

Датою подання заявки є дата одержання Укрпатентом матеріалів, що містять принаймні:

- заяву у довільній формі про видачу патенту, викладену українською мовою;

- відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;

- матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної моделі чи промислового зразка), і частину матеріалу, яку можна прийняти за формулу винаходу (корисної моделі), викладені українською або іншою мовою. Якщо опис і формулу виконано іншою мовою, то для збереження дати подання заявки їх переклад українською мовою повинен надійти до Укрпатенту впродовж двох місяців від дати подання заявки.

Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення. Ці виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до Укрпатенту після одержання заявником рішення про видачу патенту або рішення про відмову у його видачі.

Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи заявки буде визначено, що винахід, сутність якого виражено у запропонованій заявником формулі, відповідає умовам патентоздатності, Укрпатент надсилає заявнику рішення про видачу патенту на винахід. У протилежному випадку заявнику надсилається попереднє рішення про відмову в його видачі. Впродовж 2 місяців від дати одержання попереднього рішення про відмову у видачі патенту заявник може внести зміни до матеріалів заявки, подати додаткові матеріали, які не виходять за межі розкритої в заявці суті винаходу.

Всі строки можна продовжити чи поновити заплативши відповідний збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про видачу патенту.

^ Міжнародна заявка приймається до розгляду за національною процедурою за умови надходження її до Установи не пізніше 21 місяця, а у випадку проведення міжнародної попередньої експертизи - не пізніше 31 місяця від дати пріоритету.

Переклад міжнародної заявки українською мовою і документ про сплату збору за подання заявки повинні надійти разом із заявкою або протягом 2 місяців після зазначених строків.

На підставі рішення про видачу патенту на винахід чи корисну модель та за наявності документа про сплату збору за його видачу Укрпатент здійснює державну реєстрацію патенту на винахід чи корисну модель, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості.

Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту впродовж 3 місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту. За відсутності такого документа реєстрація не проводиться, а заявка вважається відкликаною.

Збір за видачу патенту на секретний винахід не сплачується.

^ Публікації Укрпатенту про видачу патенту:

- в офіційному бюлетені Укрпатенту публікуються відомості про видачу патенту;

- не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про видачу патенту публікується опис до патенту, що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної моделі).

Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки. Відомості про видачу патенту на секретний винахід і секретну корисну модель не публікуються.

^ Видача патенту здійснюється Укрпатентом у місячний строк після його державної реєстрації особі, що має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.

Дія патенту припиняється за несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності з першого дня року, за який не сплачено збір.

Власник виданого раніше (до 2004 року) деклараційного патенту на винахід або його правонаступник з метою заміни деклараційного патенту на патент на винахід може подати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи заявки, за якою видано деклараційний патент. Таке клопотання повинно надійти до Укрпатенту не пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний патент.

^ Використанням винаходу (корисної моделі чи промислового зразка) визнається:

- виготовлення, пропонування для продажу, застосування або ввезення, зберігання, інше введення в господарський обіг в зазначених цілях продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі чи промислового зразка);

- застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним;

- пропонування для продажу, введення в господарський обіг, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється патентом.

^ Права, що випливають з патенту:

- патент надає власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель чи промисло-вий зразок) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

- взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі чи промислового зразка), патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід (корисну модель чи промисловий зразок) за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі чи промислового зразка) та передавати право власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших власників патенту.

- власник патенту може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті (упаковці), виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу.

- патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель чи промисловий зразок) без його дозволу

- власник патенту надає будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі чи промислового зразка) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.

- за ліцензійним договором власник патенту (ліцензіар) передає право на використання винаходу (корисної моделі) іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені договором про виключну або невиключну ліцензію.

За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання винаходу (корисної моделі) ліцензіату в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк, залишаючи за собою право використовувати винахід (корисну модель) в частині, що не передається ліцензіату. При цьому ліцензіар не має права надавати ліцензії на використання винаходу (корисної моделі) іншій особі на цій же території в обсязі наданих ліцензіату прав.

За договором про невиключну ліцензію ліцензіар передає право на використання винаходу (корисної моделі) ліцензіату, залишаючи за собою право на використання винаходу (корисної моделі), включаючи право надання ліцензій іншим особам.

Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вва-жаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені дого-вори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після їх реєстрації в Укрпатенті. Строк реєстрації ліцензійного договору в Установі не повинен перевищувати 2 місяців.

Власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.

^ Дії, які не визнаються порушенням прав:

- будь-яка особа, яка до дати подання до Укрпатенту заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).

- не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу (корисної моделі чи промислового зразка):

▪ в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель чи промисловий зразок) використовується виключно для потреб зазначеного засобу;

▪ без комерційної мети;

▪ з науковою метою або як експеримент;

▪ за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо);

▪ при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря.

Законодавство України регулює відносини у сфері промислової власності тільки своєї країни. Тому патент, отриманий а Україні, має силу тільки на території України. Якщо ж заявник хоче одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в кожній з цих країн.

Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель чи промисловий зразок) в іноземних державах, подавши заявку до Укрпатенту і повідомивши його про наміри здійснити таке патентування.

^ Динаміка реєстрації охоронних документів на промислові зразки:

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

138

590

387

240

392

725

871

1043

1186

1267

1474

1269



^ ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

НА КОМПОНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ МІКРОСХЕМИ

Компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним.

Набуття права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлені законодавством.

^ Суб’єктами права ІВ на компонування інтегральної мікросхеми є:

- автор компонування інтегральної мікросхеми;

- інші особи, які набули такого права за договором чи законом.

^ Майнові права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми :

- право на використання компонування інтегральної мікросхеми;

- виключне право дозволяти використання компонування інтегральної мікросхеми;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню, в тому числі забороняти його;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми належать власнику відповідного свідоцтва, якщо інше не встановлено законом чи договором.

^ Майнові права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми спливає через десять років, що відліковуються від дати подання заявки на компонування інтегральної мікросхеми в установленому законом порядку. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

У випадку припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми воно може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Якщо у зв’язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на його використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Чинність достроково припинених виключних майнових прав може бути відновлено за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення.

Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на компонування інтегральної мікросхеми в інтересах своєї діяльності добросовісно використала компонування інтегральної мікросхеми в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано компонування інтегральної мікросхеми або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.
^

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ


НА РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКУ ПРОПОЗИЦ1Ю

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері діяльності. Раціоналізаторська пропозиція може стосуватись об’єкта або процесу.

^ Правовій охороні підлягає опис та креслення раціоналізаторської пропозиції.

Суб’єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана. Автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції у будь-якому обсязі.

^ ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОІ ВЛАСНОСТІ

НА СОРТ РОСЛИН, ПОРОДУ ТВАРИН

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:

- особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;

- майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;

- майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією,

^ Суб’єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є:

- автор сорту рослин, породи тварин;

- інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за договором чи законом.

^ Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:

- право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;

- виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню, зокрема забороняти його;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать власнику патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

^ Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п’ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.
^ ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОІ ВЛАСНОСТІ

НА КОМЕРЦІЙНУ НАЗВУ

Правова охорона надається комерційній назві, якщо вона дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційну назву є чинним з моменту першого її використання та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи її реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційна назва частиною торговельної марки.

Особи можуть мати однакові комерційні назви, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

^ Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну назву є:

- право на використання комерційної назви;

- право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційну назву, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом,

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну назву передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом або його відповідною частиною.

^ Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційну назву припиняється у випадку ліквідації юридичної особи та з інших встановлених законом підстав.

Приклади комерційних назв: м'ясорубка "Помічниця", праска "Турист" тощо.

^ ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ТОРГОВЕЛЬНУ МАРКУ

(Знаки для товарів та послуг)

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг) інших осіб. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, в т.ч. власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. Іноді такі позначення можуть містити символ «™ », який безпосередньо вказує, що це товарний знак.

^ Суб’єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридич-ні особи. Таке право може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

^ Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

^ Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

- право на використання торговельної марки;

- виключне право дозволяти використання торговельної марки;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать власнику відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

^ Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку – десять років з дати подання заявки на торговельну марку. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років.

Чинність майнових прав припиняється в установленому законом порядку достроково у зв’язку з перетворенням торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг ("ксерокс", "пейджер", "магнітофон", "целофан", "грамофон")або за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору.

Якщо у зв’язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на її використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл.

Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготов-ку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано торговельну марку або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

^ Динаміка зростання заявок на видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послуг:

2000

2001

2002

2003

6272

8583

11324

13781

Приклади торговельних марок: __________________________________________-.

^ ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОІ ВЛАСНОСТІ

НА ГЕОГРАФІЧНЕ ЗАЗНАЧЕННЯ

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права.

Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару (послуги) і межами географічного місця його (її) походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

^ Суб’єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом.

Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:

- право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;

- право на використання географічного зазначення;

- право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, в тому числі забороняти таке використання.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням.

Приклади географічних зазначень: _____________________________________________.

^

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОІ ВЛАСНОСТІ

НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ


Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі є невідомою та не є легкодоступною, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру.

^ Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:

- право на використання комерційної таємниці;

- виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;

- виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

^ Органи державної влади зобов’язані охороняти комерційну таємницю яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, пов’язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади від недобросовісного комерційного використання та від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення.

^ Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується строком існування ознак комерційної таємниці.

Прикладами комерційної таємниці можуть слугувати складники напоїв "Coca-cola", різноманітні рецепти тощо.

^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Цивільний кодекс України. http://www.sdip.gov.ua.

2. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". http://www.sdip.gov.ua.

3. Закон України "Про охорону прав на промислові зразки". http://www.sdip.gov.ua.

4. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". http://www.sdip.gov.ua.

5. Закон України "Про охорону прав на сорти рослин". http://www.sdip.gov.ua.

6. Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". http://www.sdip.gov.ua.

7. Закон України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем". http://www.sdip.gov.ua.

8. Закон України "Про авторське право і суміжні права". http://www.sdip.gov.ua.

9. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції". http://www.sdip.gov.ua.

10. Закон України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм". http://www.sdip.gov.ua.

11. Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування". http://www.sdip.gov.ua.

12. Цибульов П.. Заочний семінар "Основи інтелектуальної власності" // Інтелектуальна власність. – 2005. - № 6. – С. 44-46.

13. Рантелеєва С. Дистанційне навчання в Академії ВОІВ: Загальний курс Інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. – 2005. - № 4, 5, 6.

14. Глухівський Л.Й. Власність інтелекту (збірник статей). – К.: Державний департамент інтелектуальної власності, 2002. – 140 с.


Скачать файл (270 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru