Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Дипломная работа - Разработка цифрового термометра для определения температуры составных частей компьютерной системы( на украинском языке) - файл Пояснювальна записка.doc


Дипломная работа - Разработка цифрового термометра для определения температуры составных частей компьютерной системы( на украинском языке)
скачать (526.2 kb.)

Доступные файлы (4):

Пояснювальна записка.doc1184kb.18.06.2007 08:59скачать
termometr2.cdw
плакат.cdw
Чертеж.cdw

содержание
Загрузка...

Пояснювальна записка.doc

  1   2   3
Реклама MarketGid:
Загрузка...
1 Вступ
Характерною ознакою науково-технічного прогресу на даному етапі ,що визначає подальший розвиток суспільного виробництва є впровадження електроніки в усі сфери народного господарства. Високий зріст продуктивності праці можливо забезпечити шляхом автоматизації виробництва , замінюючи людську працю на більш ефективну машинну . Подальша автоматизація потребує вдосконалення пристроїв та систем , врезультаті чого почали широко використовувати електроніку.

Компютери використовують у багатьох сферах народного господарства , наприклад у керуванні технічними процесами, інформаційних і вимірювальних системах , у виробництві , медицині, енергетиці і т.д.

Компютерна система – функціонально закінчений прилад обробки інформації керований збереженою в памяті програмою.

На сучасному етапі розвитку електроніки дозволяє розширити можливості машин :мінімальний час для виконання поставленої задачі, економічне використання енергії , точність та надійність у роботі.

Саме тому, що техніка може працювати на грані своїх можливостей , їй необхідні постійні контроль і дагностика роботоспроможності складових частин , одним з важливих параметрів ,що повинні постійно контролювати є температура. Саме тому в даному дипломному проекті буде розроблена система контролю темрератури – цифровий термометр , за допомогою якого можна слідкувати за температурою деталей компютерної системи таких як центральний процесор та інших.

2 Аналіз технічного завдання




^ У даному дипломному проекті виконується розробка цифрового термометра для визначення температури складових частин компютерної системи таких як центральний процесор , жорсткий диск, чіпсет , взагалі даний термометр може використовуватись в різних температурних режимів в діапазоні від -25 0С до +125 0С в будь-яких технічних приладах , що за габаритами дрзволяють користуватись термометром.

Даний прилад складається з пристрою вводу інформації , пристрою обробки і пристрою відображення . Пристрій відоббраження являє собою трьохрозрядний семисегментний рідкокристалічний індикатор .Інформація вводиться до приладу завдяки датчику температури.Обробка наданих даних проводиться завдяки запрограмованому спеціальним чином мікроконтролеру фірми ATMEL .

Для роботи даного термометру необхідно підєднати живлення напругою у 5В, що може здійснюватись від блоку живлення персонального компютера, а також від інших джерел (акамулятор,батрея,випрямлювач напруги та ін.)

3 Розробка структурної схеми
При розробці даного проекту необхідно враховувати цілий ряд факторів,та організовувати між собою роботу декількох приладів за допомогою мікроконтролера,що б керував їхньою роботою. Структурна схема приведена на рисунку 3.1


^ ПВ– пристрій введення інформації;

МК– мікроконтролер;

І–напівпровідниковий індикатор
Рисунок3.1 структурна схема електронного термометру на мікроконтроллері.
Мікроконтролер— центральна ланка всієї системи і виконує функції управління збором, обробкою та індикацією необхідної інформації, він зв’язує між собою всі компоненти системи і керує їх спільною роботою. Для виконання всіх цих функцій у мікроконтролеру записується програма, котра написана з урахуванням вимог необхідними при керуванні певними технічними процесами.

^ Введення інформації здійснюється за допомогою датчика температури.

Для відображення даних використовується рідкокристалічний трьохсимвольний семисегментний індикатор.
4 Розробка та опис принципової схеми системи
^ 4.1 Вибір мікроконтролеру
Основним елементом в даному приладі доцільно використовувати мікроконтролер фірми ATMEL ATTinny2313 тому що, прилад ATTinny2313 є восьмибітний КМОП мікроконтролер з AVR RISC архітекторою. Виконуючи команди за один цикл, ATTinny2313 досягає продуктивності 1 MIPS при частоті 1мГц, що дозволяє оптимізувати відношення енергоємності до продуктивності.

AVR ядро об’єднує вилику кількість команд та 32 робочих регістра, всі 32 регістра безпосередньо зв’язані з арифметично-логічним пристроєм(АЛП), що дозволяє одночасно отримати доступ до двохнезалежних регістрів, що виконують дану задачу. В результатаі дана архітектура дозволяє отримати в десятки разів більшу продуктивність, ніж звичайна CISC архітектура.

Даний мікроконтролер має слідуючі характеристики: 2 КБ програмованої в системі ^ FLASH пам’яті, 128-байтну EEPROM пам’ять даних, 128 байтний SRAM простір, 18 ліній вводу-виводу загального призначення, 32 загальних регістри, однодротовий інтерфейс для вбудованого налагоджувача, 2 гнучких таймера/лічильника з схемами порівняння, внутрішні та зовнішні джерела преривань, послідовний програмований USART, універсальний послідовний інтерфейс з детектором стартової умови, програмований сторожовий таймер з вбудованим генератором і три програмно ініційованих режими зниженої енергоємності.

^ Прилад виготовлений високощільній енергонезалежній технології виготовлення пам’яті компанії ATMEL. Вбудована ISP Flash дозволяє перепрограмувати пам’ять програми в системі через вбудований SPI інтерфейс чи звичайним програматором енергозалежної пам’яті.

Об’єднавши у одному кристалі 8-бітне RISC ядро з самопрограмованою в системі Flash пам’яттю, ATtiny2313 являє собою потужний мікроконтролер, котрий дає більшу гнучкість для розробника програмного забезпечення.


^ Рисунок 4.1 Мікроконтролер ATtiny2313
ATtiny2313 підтримується різними програмними засобами розробки, такими як кампілятор С, макроасемблером, програмні відладчики/симулятори та ін.
^ 4.2 Вибір термодатчика
У якості термодатчика у даному термометрі було використано датчик фірми Dallasмодель DS18S20.

Забезпечує вимірювання температури в діапазоні -55..+125°C з дискретністю 0.5°C.

За допомогою додаткових обчислень дискретність представлення температури можна зменшити, в нашому випадку вона рівна 0.1°C.

Найпривабливішим є те, що такий термометр вже відкалібрований на заводі, гарантована точність складає ±0.5°C в діапазоні -10...+85°C і ±2°C у всьому діапазоні робочих температур. Не дивлячис ь на

обмежену абсолютну точність, мала дискретність представлення температури є вельми бажаною, оскільки дуже часто на практиці потрібні відносні вимірювання. DS18S20 допускає напругу живлення від

+3 до +5.5В. В режимі очікування споживаний струм близький до нуля (менш 1мкА), а під час перетворення температури він рівний приблизно 1мА. Процес перетворення триває максимум 750мс.

Принцип дії цифрових датчиків температури фірми "Dallas" заснований на підрахунку кількості імпульсів, що виробляються генератором з низьким температурним коефіцієнтом в тимчасовому інтервалі який формується генератором з великим температурним коефіцієнтом. Лічильник ініціалізувався значенням, відповідним -55°C (мінімальній температурі, що виміряється). Якщо лічильник досягає нуля перед тим, як закінчується часовий інтервал (це означає, що температура більше -55°C), то регістр температури, який також ініціалізував значенням -55°C, инкрементируется.

Одночасно лічильник предустанавливается новим значенням яке задається схемою формування нахилу характеристики. Ця схема потрібна для компенсації параболічної залежності частот генераторів від температури. Лічильник знову починає працювати, і якщо він знову досягає нуля, коли інтервал ще не закінчений процес повторюється знову. Схема формування нахилу завантажує лічильник значеннями, які відповідають кількості імпульсів генератора на один градус Цельсія для кожного конкретного значення температури. По закінченню процесу перетворення регістр температури міститиме значення температури.

Для DS18S20 температура представляється у вигляді 9-бітового значення в додатковому коді. Оскільки це значення займає 2 байти, всі розряди старшого байта рівні знаковому розряду. Дискретність представлення температури складає 0.5°C. Залежність вихідного коду від температури приведена в таблиці 4.1.
Більш висока роздільна здатність може бути отримана, якщо провести додаткові обчислення на основі значень COUNT_REMAIN (значення, що залишилося в лічильнику в кінці вимірювання) і COUNT_PER_C (кількість імпульсів на один градус для даної температури), які доступні. Для обчислень вимагається узяти лічене значення температури і відкинути молодший біт. Отримане значення назвемо TEMP_READ.
таблиця 4.1- Залежність вихідного коду від температури

Температура

Вихідний код(двійковий)

^ Вихідний код (шістнадцятковий)

Старший байт

Молодший байт

+125°C

0000 0000

1111 1010

00FAh

+25°C

0000 0000

0011 0010

0032h

+0.5°C

0000 0000

0000 0001

0001h

0°C

0000 0000

0000 0000

0000h

-0.5°C

1111 1111

1111 1111

FFFFh

-25°C

1111 1111

1100 1110

FFCEh

-55°C

1111 1111

1001 0010

FF92h



Дійсне значення температури може бути обчислено по формулі 4.1:
TEMPERATURE=TEMP_READ-0.25+(COUNT_PER_C – (4.1)

- COUNT_REMAIN)/COUNT_PER_C
В нашому випадку такий розрахунок дозволяє отримати дискретність представлення температури 0,1°C.

Кожний екземпляр DS18S20 має унікальний 48-бітовий номер, записаний за допомогою лазера в ПЗП в процесі виробництва.
^ Цей номер використовується для адресації пристроїв. Окрім серійного номера в ПЗП міститься код сімейства (для DS18S20 це 10h) і контрольна сума.

Окрім ПЗП DS18S20 має проміжне ОЗУ об'ємом 8 байт, плюс два байти енергозалежної пам'яті.

Байти TH і TL є температурними порогами, з якими порівнюються 8 біт кожного зміряного значення температури (молодший біт відкидається). За допомогою спеціальної команди можна організувати

сигналізацію виходу температури за межі цих порогів. Якщо така функція не потрібна, байти TH і TL можна використовувати для зберігання будь-яких даних користувача.

Зчитування значення зміряної температури, а також передача команди початку перетворення і інших команд проводиться за допомогою 1-дротяного інтерфейсу (1-WireTM) фірми DALLAS. На основі цього інтерфейсу фірма DALLAS навіть створила сіть звану microLAN (або &microLAN). Для роботи в цій сіті випускається цілий ряд пристроїв, таких як ключі, АЦП, термометри, годинник реального часу, цифрові потенціометри, що адресуються. Протокол, який використовується 1-дротяним інтерфейсом, достатньо простий. У будь-який момент часу на 1-дротяній шині можна виділити пристрій-майстер, яким може бути мікропроцесор або комп'ютер, і підлеглий пристрій в нашому випадку це мікросхема термометра. Оскільки у нас на шині присутній тільки майстер і всього один підлеглий пристрій, можна опустити все те, що пов'язано з адресацією пристроїв. В результаті вимагається знати лише протокол передачі байтів які можуть бути командами або даними.

^ Спочатку розглянемо апаратну конфігурацію. 1-дротяна шина є двонаправленою. У кожного 1-дротяного пристрою до шини підключений вхід приймача і вихід передавача з відкритим стоком. Відкритий стік дозволяє підключати до шини безліч пристроїв,
забезпечуючи логіку «монтажне або».

Генератор струму 5мкА забезпечує на вході 1-дротяного пристрою

низький логічний рівень, коли шина не підключена. Оскільки лінія тактового сигналу відсутня, обмін є синхронним. Це означає що в процесі обміну потрібно достатньо точно витримувати необхідні тимчасові співвідношення.

^ 1-дротяна шина оперує з TTL-рівнями, тобто логічна одиниця

представлена рівнем напруги близько 5В, а логічний нуль - напругою близько 0В. В початковому стані на лінії присутній рівень логічної одиниці який забезпечується підтягаючим резистором номіналом біля 5Ком.

Ініціатором обміну по 1-дротяній шині завжди виступає майстер. Всі пересилки починаються з процесу ініціалізації.

Майстер посилає імпульс скидання (reset pulse) - сигнал низького рівня тривалістю не менше 480 мкс.

^ За імпульсом скидання слідує відповідь підлеглого пристрою (presence pulse) - сигнал низького рівня тривалістю 60 -

240 мкс, який генерується через 15 - 60 мкс після завершення імпульсу скидання.

Відповідь підлеглого пристрою дає майстру зрозуміти, що на шині присутній термометр і він готовий до обміну. Після того, як майстер знайшов відповідь, він може передати термометру одну з команд.

Передача ведеться шляхом формування майстром спеціальних тимчасових інтервалів (time slots). Кожний часовий інтервал служить для передачі одного біта. Першим передається молодший біт. Інтервал починається імпульсом низького рівня тривалість якого лежить в межах 1 - 15 мкс. Оскільки перехід з одиниці в нуль менш чутливий до місткості шини (він формується відкритим транзистором, тоді як перехід з нуля в одиницю формується підтягаючим резистором) саме цей перехід використовують 1-дротяні пристрої для синхронізації з майстром. В підлеглому пристрої запускається схема тимчасової затримки, яка визначає момент

прочитування даних. Номінальне значення затримки рівно 30 мкс, проте воно може коливатися в межах 15 - 60 мкс. За імпульсом низького рівня слідує передаваний біт. Він повинен утримуватися майстром на шині протягом 60 - 120 мкс від початку інтервалу. Часовий інтервал завершується перекладом шини в стан високого

рівня на якийсь час не менше 1 мкс. Потрібно відзначити, що обмеження на цей час зверху не накладається. Аналогічним чином формуються тимчасові інтервали для всіх передаваних бітів.

Першою командою, яку повинен передати майстер для DS18S20 після ініціалізації, є одна з команд функцій ПЗП. Всього DS18S20 має 5 команд функцій ПЗП:

1) Read ROM [33h]. Ця команда дозволяє прочитати вміст ПЗП. У відповідь на цю команду DS18S20 передає 8-бітовий код сімейства (10h), потім 48-бітовий серійний номер, а потім 8-бітову CRC для перевірки правильності прийнятої інформації.

^ 2) Match ROM [55h]. Ця команда дозволяє адресувати на шині конкретний термометр. Після цієї команди майстер повинен передати

потрібний 64-бітовий код, і лише той термометр, який має такий код, «відгукуватиметься» до наступного імпульсу скидання.

3) Skip ROM [CCh]. Ця команда дозволяє пропустити процедуру порівняння серійного номера і тим самим заощадити час в системах, де на шині є всього один пристрій.

4) Search ROM [F0h]. Ця досить складна у використовуванні команда дозволяє визначити серійні номери всіх термометрів, присутніх на шині.

5) Alarm Search [ЕСh]. Ця команда аналогічна попередній, але «відгукуватися» будуть тільки ті термометри, у яких результат останнього вимірювання температури виходить за передвстановленні
межі TH та TL.

Оскільки у нас всього один пристрій, найбільш відповідної для нас функцією є функція Skip ROM. Окрім неї ще може бути корисною функція Read ROM яка дозволяє ідентифікувати підключене на шину пристрій за його кодом сімейства і серійним номером.

^ Прийнявши команду Read ROM, DS18S20 буде готовий передати 64-бітовий код, який майстер повинен прийняти.

При прийомі даних від підлеглого пристрою тимчасові інтервали для бітів, що приймаються, теж формує майстер. Інтервал починається імпульсом низького рівня тривалістю 1 - 15 мкс. Потім майстер повинен звільнити шину щоб дати можливість термометру вивести біт даних. По переходу з одиниці в нуль DS18S20 виводить на шину біт даних і запускає схему тимчасової затримки, яка визначає, як довго біт даних буде присутній на шині. Цей час лежить в межах 15 - 60 мкс. Для того, щоб дані на шині, яка завжди володіє деякою місткістю, гарантований встановилися, потрібен якийсь час. Тому момент прочитування даних майстром повинен відстояти якнайдалі але не більш ніж на 15 мкс від початку тимчасового

^ Прийом байта починається з молодшого біта. Спочатку йде байт коду сімейства. За кодом сімейства йде 6 байт серійного номера,

починаючи з молодшим. Потім йде байт контрольної суми (CRC). В обчисленні байта контрольної суми беруть участь перші 7 байт, або 56 передаваних біт. Для обчислення використовується по формулі 4.2.
CRC = X8+X5+X4+1 (4.2)
Після прийому даних майстер повинен обчислити контрольну суму і порівняти значення, що вийшло, з переданою CRC. Якщо ці значення співпадають, значить, прийом даних пройшов без помилок. Можна також обчислити контрольну суму для всіх 64 прийнятих біт яка в цьому випадку повинна бути рівний нулю. Блок-схема алгоритму обчислення контрольної суми показана на мал. 8. Алгоритм використовує операції зсуву і що «виключає або». Квадратиками

показані біти змінної яка використовується для обчислення CRC. Перед обчисленням її необхідно обнулити, а потім на вхід алгоритму потрібно послідовно подати 56 прийнятих біт в тому порядку, в якому вони були прийняті. В результаті змінну міститиме значення CRC.

^ Такий же алгоритм обчислення контрольної суми використовується і у разі читання проміжного ОЗУ, тільки там лічена з термометра

CRC (9-й байт) розрахована для 8-ми байтів даних.

^ Після обробки одній з команд функцій ПЗП, DS18S20 здатний сприймати ще декілька команд:

- Write Scratchpad [4Eh]. Ця команда дозволяє записати дані в проміжне ОЗУ DS18S20.

- Read Scratchpad [BEh]. Ця команда дозволяє рахувати дані з проміжного ОЗУ.

- Copy Scratchpad [48h]. Ця команда копіює байти TH і TL з проміжного ОЗУ в енергозалежну пам'ять. Ця операція вимагає біля 10мс.

- Convert T [44h]. Ця команда запускає процес перетворення температури.

- Recall E2 [B8h]. Ця команда діє зворотним чином по відношенню до команди Сміттю Scratchpad, тобто вона дозволяє рахувати байти TH та TL з енергозалежної пам'яті в проміжне ОЗУ. При включенні живлення ця команда виконується автоматично.

- Read Power Supply [B4h]. Ця команда дозволяє перевірити, чи використовує DS18S20 паразитне живлення. Річ у тому, що DS18S20 можна підключати всього за допомогою двох дротів, в цьому випадку для живлення використовується лінія даних. Особливості цього режиму ми розглядати не будемо.

^ При використовуванні DS18S20 тільки для вимірювання температури потрібні всього дві з цих команд: Convert T і Read
Scratchpad.

Послідовність дій при вимірюванні температури повинна бути наступною:

- Посилаємо імпульс скидання і приймаємо відповідь термометра.

- Посилаємо команду Skip ROM [CCh];

- Посилаємо команду Convert T [44h];

- Формуємо затримку мінімум 750мс;

- Посилаємо імпульс скидання і приймаємо відповідь термометра;

- Посилаємо команду Skip ROM [CCh];

- Посилаємо команду Read Scratchpad [BEh];

- Читаємо дані з проміжного ОЗУ (8 байт) і CRC;

- Перевіряємо CRC, і якщо дані лічені вірно, обчислюємо температуру.

Для підключення DS18S20 до COM-порту комп'ютера використовується спеціальний адаптер

Програмне забезпечення, яке поставляється разом з адаптером, працює під Win95/98/ME/NT/2K/XP дозволяє прочитувати і відображати свідчення термометра, а також прочитувати серійний номер і програмувати два призначені для користувача байти. Ця програма окрім термометра DS18S20 підтримує і його попередника DS1820

^ Схема цього адаптера не так проста, як, наприклад, схема адаптера DS9097 фірми Dallas. Це зв'язано в першу чергу з тим, що хотілося мати загальну заземлення комп'ютера і 1-дротяної шини. Для живлення DS18S20 використовується лінія DTR послідовного порту. Адаптер забезпечує на вході RXD порту комп'ютера лише однополярні рівні, що, строго кажучи, не відповідає специфікації RS-232C. Проте більшість портів з такими рівнями працює нормально. Замість
вказаних на схемі n-канальных МОП-транзисторів можна застосувати

близькі по параметрах транзистори інших типів, наприклад, 2N7000. Підійдуть також вітчизняні транзистори КП501 або КП505. У принципі,

можна застосувати і біполярні транзистори, додавши в бази обмежувальні резистори. Конструктивно адаптер виконаний в корпусі роз'єму D-SUB.

Роз'єм паяється прямо на платню, яка входить між рядами контактів. Інша сторона платні виконана подовженій і виходить за межі корпусу роз'єму. В цю частину платні упаяний 3-х контактний гвинтовий термінал.

До гвинтового терміналу підключається мікросхема термометра за допомогою дротів, довжина яких може складати до декількох метрів. Якщо датчик термометра використовується в кімнатних умовах, то ніяких заходів по його захисту застосовувати не потрібно необхідно тільки заізолювати висновки. Якщо ж передбачається виміряти температуру зовнішнього повітря або якихось агресивних середовищ, датчик термометра необхідно упакувати. Наприклад можна узяти алюмінієвий корпус електролітичного конденсатора відповідного діаметра і помістити туди датчик, заповнивши весь вільний об'єм теплопроводящей пастою. Зверху такий стакан необхідно загерметизувати.

^ Описаний адаптер також підходить для прочитування електронних ключів IButton і для підключення інших однодротяних пристроїв.

Вікно має наступні елементи управління:

- Поле Device ID, куди виводиться код сімейства 1-дротяного пристрою. Для DS1820 і DS18S20 він рівний 10h;

- Поле Device Name, де приводиться розшифровка типу пристрою;

- Поле Serial number, куди виводиться серійний номер, записаний в ПЗП;
- Поле CRC, де відображається результат перевірки контрольної

суми (OK або FAIL);

- Поле TH / User byte 1, куди можна ввести значення в

шістнадцятковій формі, яке буде записане в регістр TH;

- Поле TL / User byte 2, куди можна ввести значення в шестнадцатеричной формі, яке буде записане в регістр TL.

^ Кнопка Start запускає процес вимірювання температури. Перетворення виконуються періодично, а зміряна величина виводиться в полі температури. Дискретність уявлення складає 0.1°C, що досягається додатковими обчисленнями.

^ Кнопка Exit дозволяє вийти з програми.

Крім того, вверху вікна є меню, що складається з трьох пунктів: Port, Utilites і Help.

Меню Port в розгорненому вигляді показано на мал. 12. Це меню дозволяє відкрити один з чотирьох портів COM1 - COM4. Крім

того, меню дозволяє закрити порт і вийти з програми. В списку активні тільки доступні порти (тобто ті які фізично присутні і не зайняті в даний момент іншими додатками). Коли порт відкривається, перевіряється наявність на цьому

порту адаптера (достатньо з'єднання TXD - RXD). Якщо адаптер не знайдений, виводиться відповідне повідомлення




^ 4.3 Вибір системи індикації
В якості системи виводу інформації було використано індикатор фірми Kingbright Electronic Corp модель BA56-12EWA, що має наступні характеристики: дисплей з маожливістю показу трьох цифр, висота символу- 14,2мм., колір- червоний.


5 Аналіз існуючих методів виміру температури
Існує багато електричних та електронних датчиків, котрі можна використати для практичного виміру температури в персональному компютері. Серед них проволочні датчики опору, термістори, термопари та ін. Далі буде пояснено принцип їх роботи.
^ 5.1 Резистивні датчики опору
Принцип роботи резистивних датчиків опору (РТО) базується на здатності металів до зміни свого електричного опору при зміні температури.

Опір відрізку дроту прямо пропорційний до його довжини та зворотньо пропорційний до площі поперечного січення:

(5.1)

^ Де: р- питомий опір матеріалу

Кожний метал має свій унікальний питомий опір, котрий може бути визначений експериментально. РТО виготовляються з металів, опір яких зростає разом із температурою. В межах певного температурного діапазону опір зростає лінійно зі зростом температури:

(5.2)

Де: - питомий опір при температурі t, - питомий опір при стандартній температурі , - температурний коефіцієнт опору (°С-1).


5.2 Датчики опору з використанням термісторів
Термістор – напівпровідниковий резистор, електричний опір якого суттєво зменшується, або збільшується зі зміною температури. Для термістора характерний великий температурний коефіціент опору(ТКО), що в десятки разів перевищує цей коефіцієнт у металів.

^ Розрізняють термістори з позитивним та негативним ТКО, значення котрого при 20°С становить (2…8)*10–2 (0C)–1 тобто набагато більше ніж у міді та платини. Напівпровідниковф терморезистори при малих розмірах мають високе значення опору (до 1 мОм). В якості напівпорвідникового матеріалу використовуються оксиди металів.

^ Напівпровідникові датчики температури мають високу стабільність характеристик у часі, та використовуються для виміру температур в діапазоні від -100 до +200 °С.

5.3 Датчики опору з використанням термопари
Термопара являє собою температурний датчик, з виходу котрого знімається сигнал напруги, прямо пропорційний до температури. При цьому не потрібне додаткове джерело напруги тому, що вихідна напруга зявляється внаслідок термоелектричних властивостей металів. В залежності від температури існують різні види термопар. Термопари застосовуються при температурах від -100°С до +1500 °С (в залежності від типу прибору,типу термопари та матеріалів, що контактують з вимірюваним середовищем).
^ 6 Аналіз залежності температури компютеру від різних чинників
В ході виконання данного дипломного проекту були проведені досліди, метою яких було визначити залежності температури центрального процесору ПК від різних чинників, що можуть вплинути на її зміну (завантаженість, вентиляція корпусу ПК та ін.).

Перший дослід полягав у вимірі температури пристроїв системного блоку ПК таких як Центральний процесор (температура вимірялась на корпусі та на ядрі), блоку живлення, відеоадаптері, приводі DVD-RW, дисководі гнучких дисків та жорсткому диску.

У даному експерименті був використаний корпус ATX, в якому були інстальовані слідуючі прилади ПК: Центральний процесор AMD Athlon 1700XP, відеоадаптер nVIDIA GeForce3 Ti 200, блок живлення CODEGEN Model250 XA 250W, DVD-RW привід ASUS DRW-1608P3S, жорсткий диск HITACHI IC35L060AVV207-0 60GB, дисковод гнучких дисків. В якості системи охолодження було використано повітряну.

Охолодження здійснювалось на блоці живлення (кулер було розміщено на задній стінці корпусу таким чином ,щоб нагріте повітря було направлено назовні), на центральному процесорі (було використано кулер 3,5” та радіатор для відводу тепла від процесора,кулер працював на втягування охолодженого повітря з корпусу на радіатор) та на відеоадаптері (кулер 2” та радіатор,кулер працював на втягування охолодженого повітря з корпусу для охолодження радіатору). На корпусі не було встановлено додаткових кулерів.

^ На момент проведення даного експерименту кімнатна температура складала 26°С, дослідження відбувалися із зачиненими стінками корпусу.

При замірі температури датчик цифрового термометру було втановлено на корпусі приладу, що вимірювався, при вимірі

температури центрального процесору були зняті показники з корпусу ЦП та з його ядра (за допомогою утіліти EVEREST, термометр було неможливо використовувати у даному випадку через габарити термодатчика).

^ Під час виконання експерименту компютер було ввімкнено, але не виконуволась жодна программа окрім операційної системи.

Для зрозумілішого сприйняття розташування приладів у корпусі див. Рис 6.1.

У ході виконання даного експерименту були отримані слідуючі показники температур приладів:

- Центральний процесор на ядрі- 46°С, на корпусі- 38°С;

- Відеоадаптер- 42°С;

- Блок живлення- 32°С;

- Привід DVD-RW- 35°С;

- Дисковод гнучких дисків- 34°С;

- Жорсткий диск- 44°С.

Результати наглядно показано на рисунку 6.1.


Рисунок 6.1 Показники температур приладів.
У ході даного експерименту з отриманих даних можна зробити висновок, що пристрої що працювали у момент заміру показали вищу

температуру від непрацюючих. Вища температура спостерігалась на ядрі центрального процесору, жорсткому диску та відео адаптері. Різниця між результатами ядра ЦП та його корпусу виникла тому, що корпус знаходиться у місці кращого обдуву ніж ядро.Високу температуру жорсткого диску можна пояснити через механічне нагрівання його частин в процесі обертання дисків.

^ Другий еусперимент полягав у визначенні температури центрального процесора при використанні різних режимів його завантаження.

Облладнання та умови проведення експреименту ідентичні до проведення першого. Був використаний той самий компютер та ті самі вимірювальні прилади(цифровий термометр та утіліта EVEREST). Цифровим термометром вимірювалась температура корпусу процесора, а за допомогою утіліти EVEREST було виміряно температуру ядра.

За ходом проведення цього експерименту можна спостерігати з преведених даних у таблиці 6.1 та рисунку 6.2.
Таблиця 6.1- Показники вимірюваньтемператури процесору.

Режим роботи

Час

хвилини

Температура корпусу(термометр)

Температура

Ядра(EVEREST)

початок

-

34

39

Гра Grand Theft Avto San Andreas активні гра

5

39

40

10

40

41

15

41

42

20

41

43

Гра Grand Theft Avto San Andreas неактивна гра

5

41

43

10

41

44

15

41

44

20

41

44


Продовження таблиці 6.1.

^ Режим робочого столу

5

39

43

10

39

44

15

39

44

20

39

44


Microsoft Word 2003

5

39

44

10

39

43

15

39

44

20

38

44

Режим робочого столу зі знятою бічною кришкою корпусу

5

33

43

10

30

41

15

30

40

20

30

39




Використовуючи отримані дані був накреслений графік зміни температур корпусу та ядра процесора, які зображено на рисунку 6.2.


Рисунок 6.2 Графіки зміни температури.
Часовий інтервал зняття показань – 5 хвилин

Під час першого режиму була запущена гра Grand Theft Avto San Andreas, що має досить високі системні вимоги. Гравець у цей час активно перміщувався ігровим полем, що і презвело до підняття температури як ядра так і корпусу.

^ Під час другого режиму також була використана гра Grand Theft Avto San Andreas, але в даний момент гравець не виконував активних дій і температура залишалась стабільною.

^ Під час третього режиму всі програми були вимкнені, а на моніторі був робочий стіл. Температура корпусу впала на 2°С а температура ядра суттєво не змінилась. Це можна пояснити кращим обдувом корпусу ніж у ядра.

^ Під час четвертого режиму був увімкнений текстовий редактор Microsoft Word 2003, що має порівняно не високі системні вимоги. Температура як корпусу так і ядра суттєво не змінилась. Це можна пояснити тим що вона стабілізувалась на своєму рівні.

Під час пятого режиму всі програми були вимкнені, а на моніторі був робочий стіл, але бокова кришка у цей час була знята з корпусу. Під час цього етапу температура корпусу впала на 8°С, а ядра на 5°С. Таке різке падіння температури через зняття бокової стінки можна пояснити через недосконало підібрану систему циркулювання повятря корпусом. Зі знятою кришкою надлишки тепла легко почали виділятися з корпусу, що і покращило охолодження центрального процесору.

Під час виконання цього експерименту була виявлена залежність температури процесору від його герметичності, і було прийнято рішення дослідити цю залежність докладніше.

^ Під час виконання цього експерименту було використано обладнання як і у перших двох. Був використаний той самий компютер та вимірювальне обладнання.

Вимірювання були поділені на два етапи.
Під час першого був ввімкнеий комп’ютер без бічної кришки, під час другого із закріпленою бічною кришкою. Результати вимірів можна побачити у таблиці 6.2 та графіку на рисунку 6.3.
Таблиця 6.2 Показники температури.


Режим роботи

Час

(хвилини)

Температура корпусу (термометр) (°С)

Температура

Ядра (EVEREST)

С)

початок

-

26

29

Режим робочого столу з бічною стінкою

5

28

41

10

28

42

15

28

42

20

28

42

Режим робочого столу із знятою бічною стінкою

5

29

45

10

30

46

15

32

47

20

33

47

25

34

47

30

34

47



З результатів проведеного експерименту можна зробити висновок, що в системних блоках не обладнаних додатковими системами охолодження та відводу надлишкового тепла з корпусу при знятій бічній кришці температура значно нижча ніж у блоках з герметично закритим корпусом. Для кращого охолодження рекомендується встановлювати на корпусі системного блоку додаткову вентиляцію для кращого циркулювання повітря. До вже встановленого кулеру на блоці живлення, що працює на витяжку теплого повітря назовні потрібно додати ще один на передній стінці, що повинен працювати на втягування холодного повітря.






Рисунок 6.3 графіки зміни температури.

7 Аналіз існуючих систем для охолодження пристроїв ПК
В зв’язку з бурхливим розвитком комп’ютерної техніки потсала проблема ефективного охолодження її елементів. Сучасні процесори по показнику виділення тепла на одиницю площі перевищують 1кВт/м². Для пітримання температурних показників використовуються системи охолодження. На сьогоднішній день існує 3 основних методи зменшення температури ПК- повітряне охолодження, водяне та за допомогою рідкого азоту. Далі буде докладнішеописано їхні характеристики.
^ 7.1 Повітряне охолодження
Насьогодні повітряне охолодження є найбільш розповсюдженим методом зменшення температури пристроїв ПК. Принцип роботи полягає у тому, що надлишкове тепло, що виділяє пристрій передається на металевий радатор, який охолоджується за рахунок обертання лопастей кулеру. Порядок розташування класичної системи повітряного охолодження представлено на рис. Основними елементами такої системи є радіатор та кулер.

Ступінь тепловідводу радіатором залежить від таких чинників: матеріал з якого виготовлений радіатор, найпопулярніші моделі виготовлені з міді або алюмінію; розмірів; розташування та кількості пластин.

^ Ефективність охолодження кулером залежить від швидкості обертання(в середньому від 1500 до 3000 обертів за хвилину); діаметру; площі та кількості лопастей.

Принцип розташування частин системи повітряного охолодження показані на рисунку 7.1.

^ Основними перевагами таких систем є невисока ціна (в середньому

від 3 до 30 доларів США) та простота у використанні(потребує лише періодичного очищення від пилу та змазки рухомих частин).Основним недолікоми таких систем є невеликий ступінь охолодження та шум від обертання кулеру.

^ Рисунок 7.1 Принцип розташування частин системи повітряного охолодження.
Системи такого типу рекомендується встановлювати на персональних компютерах не потребуючих потужного охолодження (домашніх та офісних).

Також до систем повітряного охолодження належать системи з використанням тепловідвідних трубок. В таких системах використовуються технології теплових трубок, технології витіснення тепла, технології контакту теплових поверхонь та гнучкої
системи монтажу.

Принцип дії: за допомогою теплових трубок надлишкове тепло передається від пристроїв, що охолоджуються (центральний процесор, відеокарта, жорсткий диск) з використанням радіаторів встановлених на цих приладах до радіаторів розташованих біля стінок корпусу системного блоку компютеру звідки надлишкове тепло розсіюється. Така система пропонується разом з системним блоком.

До переваг таких систем можна віднести довгий термін використання, високоефективний економічний блок живлення, відсутність шуму, відсутність пилу, відсутність електромагнітної інтерференції, стабільність роботи, низька ціна технічного обслуговування.

^ До недоліків можна віднести ціну (системний блок з використанням цієї системи коштує близько 1000 доларів США) також важливим недоліком є вага (близько 25 кг).

Такі системи рекомендується використовувати як для домашніх та офісних ПК так і для серверних систем через показники тепловідводу.
^ 7.2 Водяна система охолодження
Водяна система охолодження складається з таких елементів: радіатор, помпа, декілька ватерблоків. Принцип дії полягає у циркулюванні рідини (дистильованої води) по замкненому контуру, рідина нагрівається у ватерблоках і потрапляє до радіатору, де охолоджується за допомогою кулера встановленого на ребрах радіатору. Після охолодження вода потрапляє до ватерблоку і т.д. Рух рідини по системі здійснюється помпою.

^ Перевагою водяної системи над повітряною є краще охолодження пристроїв.

Недоліками є швидке зношення механічних частини- помпи, також ненадійність провідних трубок, неправильна їх установка може призвести до пережиму чи розгерметизації. У випадку пережиму тиск на помпі призведе до протікання рідини до системного блоку.

Також основним недоліком водяних систем є швидке зношення, помпа виготовляється з пластикових частин, що швидко стираються, на шестернях утворюється люфт, а на частинах що труться зявляється виробка, як наслідок збільшується шум, а згодом може утворитися клин, що призводить до припинення циркулювання рідини. Пристрої компютеру в звязку з цим можуть перегріватись. Гіршим наслідком є потрапляння води до системного блоку, що призведе до замкнення.

^ Ціновий діапазон таких систем- від 25 до 50 доларів США, що приблизно співпадає з повітряними системами.
7.3 Системи охолодження з використанням рідкого азоту
Система охолодження рідким азотом складається з посудини з металічним дном та ізольованими стінками для того, щоб тепло передавалось тільки через дно, яке розміщене на корпусі центрального процесору. До цієї посудини постійно підливають рідкий азот, що служить у даному випадку холодогеном. Рідкий азот має дуже низьку температуру(до -238°C) , що надає йому можливість добре охолоджувати.

Взагалі цей метод найбільш ефективний з технічної точки зору з усіх перелічених, але має цілий ряд суттєвих недоліків: незручність у встановленні(резервуар звичайно має великі габарити), незручність у користуванні( потребує постійного підливання азоту в посудину), висока ціна експлуатації(азот має високу ціну).

^ Процес використання цього методу полягає у встановленні

посудини виготовленної з матеріалу, що має низьку теплопровідність, на процесор. Для постійного підтримання температури до посудини через деякі інтервали часу додають рідкий азот, за рахунок якого і відбувається охолодження.

Тому цим методом користуються у виключних випадках
(наприклад розгон центрального процесору), коли треба швидко охолодити процесор від перегріву. Даний метод не підходить для користування у повсякденній роботі через п
ерелічені вище недоліки.


^ 8 Розрахунок надійності схеми
За результатами проектування цифрового термометру були встановлені типи елементів та кількість елементів кожного типу. Необхідно розрахувати середнє, мінімальне та максимальне значення сумарної інтенсивності відмов Λ, вірогідність роботи на 50 годин та напрацювання на відмову.
Значення λсер, λmin та λmax кожного типу елемента.




Таблиця 8.1 Значення λсер, λmin та λmax кожного типу елемента.

елемент

λmin*10−6


λсер*10−6

λmax*10−6

мікроконтролер

0,27

0,5

1,44

індикатор

0,021

0,2

0,452

датчик

0,27

0,5

1,44

резистор

0,004

0,04

0,4


Сумарне значення інтенсивності відмов обчислюється по формулі
(8.2)
Де: m- кількість типів елементів

Ni- кількість елементів визначеного типу

λi- інтенсивність відмов елементів кожного типу
Λmin=1*0,27+3*0,021+1*0,27+1*0,004*10−6=0,337*10−6
Λср=1*0,5+3*0,2+1*,05+1*0,04*10−6=1,64*10−6


Λmax=1*1,44+3*0,452+1*1,44+1*0,4*10−6=4,636*10−6
Маючи значення Λmin, Λср та Λmax можна визначити вірогідність безвідказної роботи за 50 годин Pmin,Pср та Pmax.
Pmin=Exp[-Λmax*t ]= Exp[-4.636*10−6*50]=1,002*10−6
Pср=Exp[-Λср*t ]=Exp[-1.64*10−6*50]=1,0008*10−6
Pmax=Exp[-Λmin*t]=Exp[-0.337*10−6*50]=1,0001*10−6
Маючи значення Λmin, Λср та Λmax можна також визначити середній час налагодженої роботи Tmin,Tcp ma Tmax.
Tmin=1/ Λmax=1/4.636*10−6=21570,3 годин=2роки192дні
Tcp=1/ Λср=1/1,64*10−6=60975,6 годин=6років340днів
Tmax=1/ Λmin=1/0,337*10−6 =296735,9 годин=33роки300днів
Ці показники характеризують високу надійність та безвідмовність роботи приладу(мінімальний срок роботи приладу- 2роки192дні,середній- 6років340днів, максимальний- 33роки300днів).

Ці покзаники були розраховані при умові, що прилад буде працювати в нормальних умовах (без стрибків напруги, дотримуючись температурного режиму, без механічних пошкоджень), якщо не дотримуватись умов користування приладом, термін роботи може значно скоротитись.

^ 9 Інструкція по експлуатації
Дана інструкція по експлуатації являє собою документ, що підверджує гарантовані основні параметри та технічні характеристики цифрового термометру.

^ Окрім того документ дозволяє ознайомитись з устроєм та принципом дії даного термометру та встановлює правила його експлуатації.

Оператор даного пристрою повине мати навики роботи з електронними приладами та має пройти інструктаж з техніки безпеки.
^ 9.1 Загальні вимоги
Перед початком експлуатації уважно ознайомтесь з данимм керівництвом по експлуатації.

В разі передачі термометру на інше підприємство, або в інший підрозділ для використання чи ремонту, дане керівництво по експлуатації підлягає передачі разом з термометром.

^ Всі записи заносити лише чорнилами, чітко та акуратно. Незавірені підписом виправлення не допускаються. Записи занесені ВТК, мають бути завірені печаттю.
9.2 Призначення
Термометр призначений для виміру температури в градусах Цельсія та відображення її значення на дисплеї.

Термометр може використовуватись в умовах впливу на нього вібрації частотою не більше 25Гц з амплітудою не більше 0,1мм. Термометр може використовуватись в температурному діапазоні від

55°С до +125°С.

Живлення термометру здійснюється від будь-якого джерела живлення, що має напругу 5В. Живлення може здійснюватись від зовнішнього блоку живлення, від блоку живлення системного блоку компютеру так і від портативного акамулятора напругою в 5В. Термометр чутливий до препадів напруги, такі перепади можуть як вивести з ладу деякі деталі так і весь термометр.
9.3 Основні технічні дані та характеристики
Термометр виготовлений в відповідності до ЩЦМЗ.548.008 ТУ.

Габаритні розміри корпусу термометру не більше:

  • Довжина- 85мм;

  • Ширина- 85мм.

Габаритні розміри термодатчика термометру не більше:

  • Довжина- 5мм;

  • Ширина- 5мм.

Маса термометру не більше 50 гр.

Номінальний розмір поля індикації (35 Х 14мм.) ±5%.
9.4 Зміст термометру та комплект поставки
Комплект термометру наведений у таблиці 9.1.
таблиця 9.1- комплект термометру.

найменування

К-сть

^ Габаритні розміри (мм.)

Маса

г.)

довжина

ширина

висота

Термометр цифровий

1

85

85

45

0,05

Керівництво по експлуатації

1














^ 9.5 Опис та робота термометру
Термометр цифровий призначений для вимірювання температури, може вимірювати температуру як окремих деталей чи поверхонь так і температуру навколишнього середовища.

^ Термометр призначений для вимірювання температури в діапазоні від -55°С до +125°С.

Термометр складається з трьох частин: термодатчика DS18S20, мікроконтролеру ATTiny 2313, семисегментного трьохсимвольного індикатора фірми Kingbright Electronic Corp модель BA56-12EWA.

В термометрі для відображення інформації використовується трьохсимвольний семисегментний світлодіодний індикатор фірми Kingbright Electronic Corp модель BA56-12EWA. Цифри у цьому індикаторі відображаються червоним кольором, висота символу- 14,2мм, показники поділені на дві частини: преші дві цифри- ціле значення градусів, остання цифра- десяті частини градусу.

^ У даному термометрі було використано температурний датчик фірми DallasDS18S20 що представляє собою цифровий температурний датчик. Це високоточний 1-провідний термометр що має наступні характеристики:

^ Однопровідний інтерфейс, що потребує лише один вихід порту для підключення.
Можливість багатоабонентської роботи

Мікросхема може живитись від лінії даних. Робоча напруга від 3 до 5,5В.

Діапазон виміру температури від -55°С до +125°С.

Точність ± 0,5 °С від -10°С до 85°С.

Преобразує температуру за 750мс(максимум).

Принцип дії цифрових температурних датчиків фірми Dallas

базується на підрахунку кількості імпульсів, що виробляються генератором з низьким температурним коефіцієнтом у часовому інтервалі, котрий формується генератором з високим температурним кое фіцієнтом. Лічильник ініціалізується значенням, що дорівнює -55°С, якщо лічильник досягає нуля, перед тим як закінчується часовий проміжок, то регістр температури, котрий також ініційований значенням -55°С інкременується. Одночасно лічильник встановлюється новим значенням, котре задається схемою формування наклону характеристики. Ця схема потрібна для компенсації параболічної залежності частот генераторів від температури. Лічильник знову починає працювати, і якщо він знову досягає нуля, поки інтервал іще не завершено, процес повторюється знову. Схема формування наклону загружає лічильник значеннями, котрі виражають кількість імпульсів генератора на один градус Цельсія для кожного конкретного значення температури. Після закінчення процесу перетворення регістр температури буде вміщувати значення температури.

^ У даному термометрі було використано мікроконтролер фірми ATMEL ATTinny2313 тому що, прилад ATTinny2313 є восьмибітний КМОП мікроконтролер з AVR RISC архітекторою. Виконуючи команди за один цикл, ATTinny2313 досягає продуктивності 1 MIPS при частоті 1мГц, що дозволяє оптимізувати відношення енергоємності до продуктивності.

AVR ядро об’єднує вилику кількість команд та 32 робочих регістра, всі 32 регістр а безпосередньо зв’язані з арифметично-логічним

пристроєм(АЛП), що дозволяє одночасно отримати доступ до двохнезалежних регістрів, що виконують дану задачу. В результатаі дана архітектура дозволяє отримати в десятки разів більшу продуктивність, ніж звичайна CISC архітектура.

Даний мікроконтролер має слідуючі характеристики: 2 КБ програмованої в системі FLASH пам’яті, 128-байтну EEPROM пам’ять даних, 128 байтний SRAM простір, 18 ліній вводу-виводу загального
призначення, 32 загальних регістри, однодротовий інтерфейс для

вбудованого налагоджувача, 2 гнучких таймера/лічильника з схемами порівняння, внутрішні та зовнішні джерела преривань, послідовний програмований USART, універсальний послідовний інтерфейс з детектором стартової умови, програмований сторожовий таймер з вбудованим генератором і три програмно ініційованих режими зниженої енергоємності.

^ Прилад виготовлений високощільній енергонезалежній технології виготовлення пам’яті компанії ATMEL. Вбудована ISP Flash дозволяє перепрограмувати пам’ять програми в системі через вбудований SPI інтерфейс чи звичайним програматором енергозалежної пам’яті. Об’єднавши у одному кристалі 8-бітне RISC ядро з самопрограмованою в системі Flash пам’яттю, ATtiny2313 являє собою потужний мікроконтролер, котрий дає більшу гнучкість для розробника програмного забезпечення.

^ Електронна схема розміщена у пластиковому корпусі, що призначений для захисту термометра від зовнішніх ушкоджень.

У корпусі термометру виготовлено 4 отвори:

^ 1) Для виводу дротів живлення термометру;

2) Для виводу термодатчика;

3)Для вентиляції.

Також у корпусі було розміщено кришку, що знімається. На кришці було закріплено систему індикації.
^ 9.6 Показання мір безпеки
До роботи з термометром допускаються особи, що вивчили дане керівництво по експлуатації, інструкцію по техніці безпеки при роботі на даному устаткуванні, а також ті, що пройшли місцевий інструктаж безпеки праці.
Термометром може керувати один оператор, маючий 1

кваліфікаційну групу по техніці безпеки, якщо при виконанні технологічних операцій не потрібно проводити роботи всередині устаткування. Технічне обслуговування, ремонт та налагоджувальні роботи термометру проводить інженер-електронщик, маючий кваліфікаційну групу по техніці безпеки.

^ Перед початком експлуатації термометру підключити термометр до системи живлення.

Налагоджувальні роботи, огляд та ремонт термометру проводити тільки після відключення термометру від ланцюгів живлення.

^ Забороняється під час роботи з термометром піддавати його механічним ушкодженням.

Забороняється під час роботи з термометром піддавати його впливу зовнішнього магнітного поля.

^ Забороняється вмикати термометр у мережі живлення, що не відповідають значенню напруги у 5В.

Забороняється використовувати термометр при підвищеній вологості повітря.

^ Забороняється використовувати термометр під дією прямих сонячних променів.

Забороняється використовувати термометр у разі попадання до корпусу рідин.

^ Забороняється працювати з термометром при знятій верхній кришці.
9.7 Підгототовка до роботи
Підготовка до роботи виконується у відповідності до інструкції по експлуатації.

^ 9.8 Порядок роботи
Керування термометром виконується одним оператором, що керує термометром.

Спеціального устаткування, інструментів, приборів чи приналежностей не потребує.

Після включення термометру установіть термодатчик на поверхні, на якій необхідно виміряти температуру.

^ Роботу з термометром виконувати у відповідності до інструкції по експлуатації.
Можливі несправності та методи їх подолання наведені у таблиці
До можливих несправностей у роботі термометру можна віднести такі зовнішні загрози роботі приладу: механічні пошкодження, вихід з ладу внаслідок дії зовнішнього магнітного поля, зміни у показниках напруги живлення, недотримання режиму температур та ін.

Можливі несправності та методи їх подолання наведено у таблиці 9.2.
Таблиця 9.2- Можливі несправності та методи їх подолання.

Найменування

несправностей

Ймовірна

причина

Метод подолання

примітки

Немає зображення

На індикаторі

а)немає живлення

термометру

б)не надходить

сигнал з датчика

в)вийшов з ладу індикатор чи мікроконтролер

Підключити інше

Джерело живлення

Замінити термодатчик

Замінити індикатор чи мікроконтролер





Можливі несправності можуть виникнути у будь-якій деталі приладу, через пошкодження однєї деталі увесь прилад може вийти з ладу чи несправно виконувати роботу. У разі поломки приладу необхідно виконати ремонт дотримуючись вищеперелічених вимог та правил користуючись таблицею 9.2.

^ 10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
Згідно наказу Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 р. №27 «Правила та вимоги щодо охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства,установи та організації, юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та фізичних осіб, які здійснюють розробку, виробництво та застосування персональних електронно-обчислювальних машин(ПЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі місця обладнані ПЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ПЕОМ». Інструкція по охороні праці №59 для електромеханіка по ремонту й обслуговуванню засобів обчислювальної техніки.

Вимоги до організації робочого місця 
з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМОрганізація робочого місця з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", характеру та особливостей трудової діяльності. Площа робочого місця з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ має бути не меншою 10 кв. м, робочі місця повинні бути відокремлені одне від одного перегородками.


^ Робоче місце з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинно перебувати на відстані не менше 1 м від приладів опалення.

Настили (кришки) робочих столів або стендів мають бути вкриті струмонепровідними матеріалами та не мати металевої обшивки.

Робоче місце з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ має бути обладнане пристроєм, що забезпечує зберігання та розміщення інструменту та матеріалів, потрібних для виконання робіт, а також збирання відходів виробництва.

^ Робоча поверхня столів, а також поверхня ящиків для зберігання інструменту повинна бути вкрита гладеньким матеріалом, що легко може бути помитий. Робочі місця з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, на яких може проводитися паяння, зачищення ізоляції проводів обпалюванням, крім того, повинні відповідати вимогам СП 952-72, або ж робота на них має виконуватися з використанням електроінструменту (паяльника) з обладнаним відсмоктувачем.

За недостатнього загального освітлення робоче місце з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинно бути обладнане місцевим освітленням (стаціонарним або переносним).

На робочому місці з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ мають бути передбачені штепсельні гнізда та електророзетки для підключення електроінструменту на напругу 12 В і 36 В, підставки для паяльника з лотком, який запобігав би попаданню припою, флюсу та нагару на поверхню столу.

Для підключення ЕОМ, устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до електромережі на робочому столі або стенді має бути змонтований в зручному та безпечному місці, що закривається, електрощит із електроізоляційного матеріалу.

Над гніздами електрощита має бути чітко вказана номінальна напруга, а також зроблені написи, що відповідають включеному та відключеному положенню комутаційних пристроїв та клемі "земля".

Захисні засоби (діелектричні рукавиці, ізолювальні підставки, інструмент з ізольованими ручками тощо) мають бути наявними на підприємстві в достатній кількості згідно з чинними нормативами та задовольняти вимоги ПТЕ, ПБЕ та ПВЕ.

Ізолювальні засоби захисту необхідно зберігати в спеціально відведеному місці та періодично проводити їх випробування в установлені терміни згідно з чинними правилами користування засобами захисту, що застосовуються в електроустановках.
Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, 
ремонту та налагодження ЕОМ

  1   2   3



Скачать файл (526.2 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru