Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Шпаргалка - Социология права - файл 1.doc


Шпаргалка - Социология права
скачать (252 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc252kb.24.11.2011 09:16скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

  1   2
Реклама MarketGid:
Загрузка...
1. Предмет соціології права, його специфіка.

2. Структура і функції соціології права.

3. Взаємозв'язок соціології права з іншими науками.

4. Попередники юридичної соціології: Аристотель, Платон,

5. Теорія природного права Г.Гроція, Т.Гоббса, Дж. Локка.

6. Англійський емпіризм 19 ст. (І.Бентам, Г.Мен, Г.Спенсер).

7. Німецька юридична соціологія М.Вебер, Т.Гейгер.

8. Соціоправові погляди Е.Дюркгейма.

9. Особливості й основні ідеї маркс напрямку в соціології права.

10. Європейська школа СЦП: Є.Ерліх, Б.Маліновський,. Сорокін.

11. Американська школа соціології права.

12. Російська дореволюційна школа соціології права:

13. Радянська сцп в 30-80 рр. XX ст.: досягнення і прорахунки.

14. Сучасна українська соціологія права.

15. Право як соцй інститут: основні характеристики і загальні ознаки.

16. Соціальні функції права. Дисфункціональність права та її прояви.

17. Форми соціальної дії права і їх характеристика.

18. Сутність правових норм, їх структура, види.

19. Деформація пр норм (причини та прояви), тіньова нормотворчість.

20. Норми права і норми моралі: взаємозв'язок, розходження і подібність.

21. Правова поведінка: сутність, загальні й ознаки, що диференціюють.

22. Суб'єкти правової поведінки і їх основні характеристики.

23. Сутність правомірної поведінки, її генезис, види.

24. Делінквентна субкультура:

25. Злочинність як соціальне явище: сутність, показники, причини.

26. Соціологічні теорії злочинності і їх евристичні можливості.

27. Особистість злочинця. Особистість жертви.

28. Покарання як соціальний інститут.

29. пенітенціарної системи, її функції. М. Фуко про народження тюрми.

30. Типи пенітенціарних систем. Пенітенціарна система в Україні.

31. Правова культура: сутність, рівні, види, структура.

32. Правовий нігілізм: сутність, причини, наслідки.

33. Правова соціалізація: особливості, рівні, методи здійснення.

34. Правове виховання: методологічні і методичні підстави.

35. Сутність, зміст, особливості правосвідомості.

36. Структура правосвідомості і специфіка її вивчення.

37. Поняття юридичного конфлікту, його особливості і характеристики.

38. Основні стадії розвитку юридичного конфлікту.

39. Кримінальний конфлікт як різновид юридичного конфлікту.

40. Соціологічні дослідження в різних областях права.

41. Громадська думка про право, правоохоронні органи.

42. Проблеми взаємодії населення та міліції: соціологічний аспект.

1. СП є міждисципл-ю наукою, що сформ на межі СЦ та права. В загал вигляді СП –галузь сц, що вивчає право як соц інститут та всі соц явища, в яких тим чи іншим чином виражений прав. аспект. Вона покликана досліджувати взаємозв’язки і взаємовпливи соц дійсності з правовими системами і нормами права, розглядаючи право як систему встановлених або санкціонованих державою загальнообов’яз-х норм, які регулюють суспільні відносини.Термін СП був введений 1962 р на X міжнародному сц конгресі. Була висунута ідея про те, що СП має можливість називатися самостійною галузю. На це є причини: 1. розвиток СЦго знання. 2. соц замовлення. 3. цього часу розпочинається інституціональний розвиток СП. //Предмет СП: 1. СП - допоміжна дисципліна в рамках правознавства. 2. СП це різновид загальної теорії права.(Дюркгейм, Луман) 3. СП це галузь СЦ, самостійна соц дисципліна. (Вебер, Ерліх).//Російський соціолог Тадевосян пропонує розрізняти юридичну СЦ, що є галуззю СЦного знання, та пропонує вживати термін СЦчна юриспруденція.//Якщо конкретизувати предмет СП:а) соц. обумовленість та ефективність правових норм та інституцій б) соц. обумовленість та наслідки правової поведінки в) уявлення про право та правові норми, про правову реальність.//Об’єктом СП є:- правова реальність (в загальному вигляді)- право як соц явище та соціальне в праві (в конкретному виді) - соціально-правові відносини.

2. СП є складностуктурним феноменом, структурні особливості якого виділяють залежно від застосування критеріїв класифікації. 5 варіантів класиф:1. за рівнем (масштабом) дослідження: макро-, мезо-, мікротеорії. 2. за особливостями дослід-я: теоретична та емпірична 3. за цілями й завданнями: фундаментальна і прикладна 4. за категоріями права або СЦ: а) за юридичними категоріями, що інституює кожну галузь пр-а як автономну СЦну дисципліну (СЦ карного права, адмін права, злочинності, законодавства) б) за СЦми критеріями, коли диференціація за галузями СЦ передбачає невіддільність правового у соціальному. Напр, СЦ шлюбу і сімї . 5. За суб’єктами виконання правових ролей: а) законодавча СЦ, вивчає сили, які в процесі розвитку сусп-ва зумовлюють появу нових форм права (групи тиску, рівень правової культури) б) судова, вивчає безпосередньо судове рішення і процес його прийняття в) СЦ правоохоронних органів. Для социологии права недо¬статочно обнаружить и зафиксировать юридические явления, ей нужно знать, почему или как возникли эти явления. СП реалізує всі властиві науці функції, сукупність яких утворює 2 групи:1. теоретико-пізнавальна. Реалізується в обґрунтуванні причинно-наслідкових зв’язків взаємодії права та соціуму, у критичному оцінюванні чинних норм права, які заважають його визнанню в осмислені різноманітних практичних ситуацій, повсякденній реалізації права. Познавательная ф- совокупность понятий, концепций, парадигм, т.е. всего того, что составляет корпус накопленного ею знания.СЦ призвана охватить своими исслед-ями пр. реальность в соц контексте. 2. практична. Її стрижнем є прогнозування правової ситуації в країні, вивчення громадської думки щодо певного правового акту, рівня правової культури громадян та засобів її підвищення. Містить елементи прогнозування, критики, оцінки, опису.

3. Як галузь соц. знань, СП має безпосередній зв'язок із загальною СЦ та др її галузями, оскільки сфери сусп-го життя, які вони досл-ють, мають правовий аспект. Загалом СП вивчає правову сферу як соц. підсистему крізь призму взаємозв’язків особистості, соц. групи, сусп-тва. Водночас вона розглядає право як соц явище, застосовуючи при цьому методи загал СЦ. Багато її категорій є категоріями і заг сц (соц. контроль, соц. примус) СП тісно пов’язана з теорією права. Навіть побутує т. з., що СП витісняє теорію права з наукового обігу, є частиною загал теорії права. Проте між СП і теорією права існують суттєві розбіжності. Т.права вивчає норми права, а СП – соц. чинники, що породжують ці норми, їх соц. ефект. Т. права вивчає внутр. особливості об’єкта, СП – зовнішні. Різниця і в методах дослідження (метод СП фактологічний, об’єктивний, метод теорії права – умозрительные конструкції) Взаємодіє СП також із філософією пр.. Якщо ф-фія пр. є пізнавальною теорією, спрямованою на теоретико-світоглядне пізнання держави та права, то СП дає наукову картину правової реальності. Різні і предмети дослідження. Політологія. Опосередкований зв’язок. Політика і право – 2 способи реалізації влади. Юридична етнографія (етнологія) сприйняття права різними народами. Повязана також з історією права, порівняльним правом, демографією, соц. педагогікою та психологією, статистикою, політологією, юридичною етнологією, юр психологією.
4. Давньогрецькі ідеї інтерпретують пр як атрибут держави. Демокрит. 1)Громадяни повинні підкорятися законам, т.к в них втілюються розумні рішення влади; 2) Закони не мають природного хар-ру, вони є штучними утвореннями, специфічною формою реалізації влади.// Платон. «Політика», «Держава», «Закони». У законах втілюється суспільний ідеал. Громадяни, виконуючи закони, наближаються до ідеалу. //Аристотель. Право – міряло справедливості. Тому, всі закони є справедливими і допомагають громадянам у політ спілкуванні.//Давньогрецьке право довгий час залишається еталоном. Зокрема, для Європи 17ст.//Ф.Бекон – просвітник 16-17ст. Головні засади пр: 1) основа пр – справедливість – намагання не робити іншому те, чого не бажається собі. Цей принцип втілюється в межах буржуазного права. У феодальному устрої справедливості немає; 2) закони приймаються на підставі одночасних рішень, задля забезпечення справедливості; 3) якщо закон загрожує приватним інтересам якоїсь групи, то вони можуть скасувати загальноприйнятний закон, який відповідає їх інтересам. Закон існує лише спираючись на силу. Те, що є справедливим для одних, то справедливе для др.
^ 5. Виникає в 17 ст. Г. Гроцій – родоначальник. ПП – права, які надані людині по факту його народження та оформлення в резул домовленості між людьми. Джерело ПП - людський розум. Закони повинні захищати права людини. Право ділиться на:*Природнє (незмінне) – «предписание здравого смысла». Джерело–природа людини як соцістоти, що прагне спілкування.*Волевстановлене (Джерело-воля). Держава виникає шляхом встановлення договору. волевстановлені форми права – божественне право, державні закони, право народів. Воно повинно співпадати з законами ПП. Гроцій-Держава є досконалий союз вільних людей, ув’язнених заради дотримання права і загал-ї користі. Гоббс – основопол-к «договірної» теорії походження держави і права. Всі люди від природи володіють однаковими здібностями і якостями. Всі вони прагнуть vакс-ної реалізації своїх егоїстичних інтересів. Природним станом є «війна всіх проти всіх». Самозбереження, страх смерті і здоровий глузд(природний розум) - все це підводить людей до необхідності подолання природного (досоціального та доправового) станів. Тому індивіди укладають суспільний договір. Держава - гарант дотримання прав кожного громадянина.Виокремлює природні (неписані) та громадянські (писані) закони. Природні – людина живе, як природна істота, ці закони незмінні та вічні. Громадянські – ті закони,які чел повинен виконувати в рамках держави. Вони не протирічать дрдр. Мета законів – не пригнічувати людину, а дати їй вірний напрямок діяльності. Чел може робити все те, що не протирічить законам. Локк. Держава повинна захищати права чела, які надає їй по факту народження. Доправове суп-во хар-ться вільним і взаємним дотриманням прав кожного. Природний стан включає наявність і дотримання індивідами певних соц норм, але не має в своєму розпорядженні засобів зробити ці норми суспільно-обов’язковими і піддавати покаранню порушників. Для подолання цього недоліку в суп-х стосунках люди шляхом укладення суп-го договору створюють державу і наділяють його силою.


6. Бентам – філософія утилітаризму. Що корисно, то і справедливо. Право max-но втілює корисність, а тому є справедливим. Розробка проблеми юридичної акультурації-процес взаємодії різних пр. культур, що полягає в сприйнятті 1ї з них елементів др пр. культури або виникненні нової пр. системи). Право – абстрактне поняття. Закони – конкретні, які можна визначити у 3 типи: 1. Конституція (взаємодія громадян з державою); 2. Карні (покарання); 3. Громадянські закони. Соц ефективністю норм і законів можно виміряти. Теоретически можно построить исчисление, способное определить, какого рода поступок является наилучшим при тех или иных обстоятельствах. Цель законодат-ва: увеличить кол-во счастья всех людей и во всех возможных направ-ях. Чтобы система работала эффективно, законы д/б известны и понятны общ-ву. Мен. Досліджував звичаї та трансформцію їх у пр. норми. «Древнее право». Прийшов до ідеї еволюційного розвитку пр. систем. Відправним пунктом еволюції є традиції і звичаї. Закон Мена- «від статусу до договору» - закономірність пр. еволюції. Пр. еволюція проходить 3 стадії. На 1- права ототож-ся людьми з надприродним визначенням, 2- ф-кції пр. виконує звичай, 3- формуванні закону. Динаміка суп-го і пр. розвитку визначається взаємодією 2 протинаправлених тенденцій: 1) суп-во і пр. система тяжіють до розвитку, 2) людська природа незмінна і чинить опір розвитку. Статичні суп-ва – зупиняються на певному рівні розвитку, на відміну від тих, що прогресують, володіють свідомим прагненням вдосконалюватися. Для статичних сусп-тв хар-не підпорядкування родинним звичаям. Прогресуючі сусп (країни Євр і Амер).- поступова індивідуалізація родинної залежності. Закон адресується не сім'ї, а індивідові, т.е він стає S-ктом громадян. пр. Спенсер. Дослід закони і їх еволюцію. Розвиток законів відбувся за схемою навчання мертвими живих та навчання живими живих. Значна роль суддь, які повинні захищати сус-во. 3 фази «великої еволюції»: неорганічну, органічну і надорганічну. Соц евол — частина надорганічної еволюції, яка має на увазі взаємодію багатьох осіб, скоординовану колект діяльність. За мірою інтеграції: прості, складні, удвічі складні суп-ва. Типи суп-ва як 2полюси: 1) військові сусп і 2) індустріальні сусп. Військові -мають єдині системи віри, а кооперація між індивідами відбувається за допомогою насильства й примусу; індивіди існують для держави. Індустріальні - домінує екон система, хар-ться демократ-и принципами, різномаїттям систем віри та добровільною кооперацією індивідів. Держ упр-я і пр є функцією соц організму і піддаються спеціалізації і диференціація по мірі його розвитку. Сусп-во —організм, що функціонує і розвивається за своїми внутр законами.

^ 7. М. Вебер 1 из 1 стал употреблять термин «СЦП», ввел пр. проблематику в свою СЦую доктрину. «Хозяйство и общ-во» в древн времена эмоционально принемали право, а потои к 20 ст – раціонально и объективно.Капиталистическое общ-во вымагает раціональное право.Концепция формально-рационального пр - объяснение к-рой зиждется на понимании им формальной рациональности соц отношений в запад общ-ве. Формально-рациональное право позволяет «оптимизировать» чел-кую деят-ть, является юр-им способом «калькуляции и вычисления» шансов на достижение успеха участниками соц отношений в отношении их целей. Фор-рацио пр. - значимая неотъемлемая соц хар-тика запад общ-ва. В становлении этой пр. системы роль выполнили профес-ные юристы.Поскольку значимость пр. порядка опред-ется признанием индивидами норм пр и ориентацией на них в своем поведении, то даже если для нек-рого числа людей нормы пр. служат образцом и обязательным условием жизни, то возрастает и вероятность ориентации повед-я др людей на данный порядок. Но несмотря на то, что нек-рый юр порядок официально существует, если нарушение его превращается в правило, то его значимость для индивидов утрачивается. //Порядок м/б определен как право, если он внешне гарантирован возможностью, что принуждение будет осуществляться опред. группой людей, спец-но созданной для этой цели, чтобы обеспечивать подчинение или пресекать нарушения. ГЕЙГЕР. 1)Анализ частных проблем як звичаъ трансфор-ться у норми права2) занепад моралі3)пр должно основиватся но морал нормах. Спроба визначити чим повина займат СЦП. Предмет СЦП-соц дії,зміни яких обумовлені нормами права.Концепция "СЦкий пр. реализм". "Начала СЦП".Критикует распростр-ные трактовки пр токо как закона, нормы, что хар-рно для пр. нормативизма. Право следует рассм-вать в контексте с историей, культурой, этногенезом. Были у Г. рассуждения о соц-психолог. канве права, важн значении обычаев и привычек в генезисе пр. орг-ции общ-ва. Положения о классовой природе пр. В соответствии с развиваемой соц-полит концепцией изменения в 20 в. классовой структуры цивилиз общ-ва (по Г, она эволюционирует от антагонизме "пролетариат — капиталист" к солидарности "производитель — потребитель") Г.приходит к выводу о трансформации всего общ-ного правосознания: в нем все большее место занимают элементы соц солидарности, т.к в класс производителей ( как и в класс потребителей) входят и предприниматели, и рабочие.

8. Предмет СЦП - изучение пр в его общ-ном контексте, связи между правом и моралью, а также феномен аномии как причины соц патологии и часто преступности. Ценности и идеи воплощаются в общ-ные нормы и становятся рычагами регуляции повед индивида. Соц и прав. нормы имеют принудительный хар-р, ибо заставляют чела действовать в соответствии с их содержанием. Соц нормы эффективны лишь тогда, когда они опираются не на внешнее принуждение, а на нравственное совершенство личн, моральный авторитет общ-ва. 2 компонента в структуре общ-ва, находящихся во взаимодействии. 1) материал-е и дух-е ценности(право, искусство, нравы, не представляющие собой "двигательной силы истории").2) люди как коллективная среда. Изучать их взаимовлияние надо конкретно - исторически. Поскольку преступление встречается во всех обществах, оно - явление нормальное. А вот нек-рые явления, общие во всех развитых странах в кон 19 в(повышение числа самоубийств, ослабление их морал осуждения), квалиф-лись им как патологические. Для обществ с механической солидарностью хар-но репрессивное право (индивидуальное сознание переходит в коллективное); для обществ с органической солид-тью хар-но реститутивное право (коллектив меньше влияет). Аномия- состояние ценностно-нормативного вакуума и кризисных периодов развития общ-ва. Старые соц нормы и ценности уже не работают, а новые отсутствуют. В общ-ве аномии нет регуляция поведения индивида, прежде всего моральной и пр-ой. Выход из "аномии" в развитии экономики, в ее нормативной регуляции, учитывающей право.

9. Право и гос-во - «оружие» борьбы 1го класса с др. В 1бытном общ-ве пр. не было. Пр.имеет исключительно классовую природу, т.е.возникает токо из-за разделения труда и появления классов. И «умрет» право только тогда, когда будет ликвидирована частная собственность. Реализуется же пр. посредством гос-тва. Право – совок норм, выражающие волю и интересы правящего класса. Пр-зависит от базиса.Пр и гост-во возникают одновременно.Право — явление, производное от гос-тва, в полной мере определяемое его волей. Провозглашая примат гос-тва над правом, марксизм вступает в противоречие с теорией правового гос-ва, в к-рой не отрицается ведущая роль в правотворчестве гос-тва, однако считается, что само оно должно подчиняться законам, а не стоять над ними. Заслугой м.т. - вывод о том, что право не м/б выше, чем экон и культурный строй общ-ва. Тем не менее, понимание пр здесь ограничено лишь классовым общ-вом, где гос-тво -единственный творец пр, отвергающим естественные права чела и его активное участие в формировании пр. жизни общ-ва.


10. Эрлих концепция живого права. П. - система самопроизвольно сложившихся норм соц. порядка, регулирующих жизнедея-ть союзов. ВЫДЕЛЯЕТ 2 уровня НОРМ: 1. составляют нормы, формирующиеся в ходе судебной практики (нормы решений),2.— нормы, сложившиеся в повседн-й деят-ти людей (организационные). Такое удвоение отражает дуализм «книжного» и «живого» П.. Живое- нетоко предписания к-рые функц-ют виде пр норм, но и любые нормивзаимодей-я,к-рые склад-тся в процессе общения.П создается тут и счас.Живое П. составляют «факты П.»: 1. обычай, на основе к-рого регул-лась жизнь в самобытных союзах. . 2.господство —П.вые факты, связывающие П.вой статус(совок прав и обязанностей) индивида с его соц. статусом. 3.владение — отражает факт обладания и свободного распоряжения мат ценностями и благами. Из владения вырастает П. частной собственности. 4.составляет П.вое волеизъявление, относятся докум-ые выражения личной воли индивида: договоры, завещания. Центр тяжести развития П. — не в законодат-ве, а в самом общ-тве.//Сорокин-Соц. Повед-е индивида имеет 2 стороны — внеш-ю(символическую) и внутр(психическую). Уголовное П. д/б дополнено «наградным П», - вознаграж-е за совершение рекоменд-ых поступков. Как наказания, так и награды служат поддержанию единства соц. группы. Нет единого критерия оценки действия как преступного. Сам индивид и окружающие могут оценивать его поступок как прест-ние токо тогда, когда он сам чувствует, что нарушает привычный для общ-ва шаблон должно-дозволенного. П.- система правил повед, охраняющих свободу каждого лица и согласующих ее со свободой др индивидов. Любая соц группа строится на основе П.. Даже преступные сообщества имеют свое неписаное П., к-рым руковод-тся в своих действиях его члены. //Гурвич: питался окрестить предмет и О-кт СЦП.СЦП должна изучать пр норми(типолог-ть,соц сущность и эффектив).СЦП должна изучать соцправ проблеми отдел слоев населения. Пр т.зр СЦ- реалызация идей справедливости в данном общ-ве. СцП. возникает на почве разрыва между П.выми нормами и непосредственной П.вой жизнью общ-ва.Подразделяет СП. на нескоко специализ-ных отраслей: 1систематическая СЦ П. изучает функциональные отношения,выявляет связи, возникающие между конкретными соц. союзами, коллективами И конкретными областями П.2 Генетическая СЦ исследует происхож-е и развитие соц. тенденций, определяющих содержание и фукц-вание в общ-ве П.вых норм. П. рождается из нормативного факта. Т.к. норм-ных фактов множество, в общ-ве 1временно сосуществует множество П.вых систем. Малиновский ислед-л трансфор-цию обычаев в нормы права. Исполнения тех обычаев, к-рые есть в общ-ве, контролируется группой, колект-м, а потом правило частоповторяющееся переходит под контроль гост-ва.


11. Р.Паунд П. -инструмент соц. контроля и строительства. Рассмат-ет П. в контексте соц. созидания, перед к-рым стоят конкретные прагматические цели — так орг-вать повед членов общ-ва, чтобы обеспечить удовлетворение и гармонизацию их потреб-ей и интересов. Задача СП: исследование соц обусловленности и эффективности законодат-ва. Подчеркивал необходимость исслед-я деят-ти судей, от к-рых зависит право.Делит юридически защищаемые интересы на 3 группы: а) публичные интересы, б) индивидуальные и в) общественные и. П.- то, что создается судом. В реализации Пр гл. роль играют судьи,токо ониспособні и должні использова пр,керуючись здравым смыслом.Глав. в судопроиз-ве – практическая целесообразность..Пр живе только когда испол судьями. Пр. находится в постоянном движении. Пр. - не самоцель, а средством достижения.//Парсонс Пр –нормативний кодекс, який регул действия членыв общ-ва та визначаэ ситуацыю для них.Пр-окрема пыдсистема сусп-ва. Условия эффективности П.вой системы:1) качество норм и соответсвие ситуации2)интернализации содержания П.вых норм и связанных с ними ожиданий. 2 уровня функц-ния пр системы:*не/писаные конституции*норми регул-щие повсед жизнь. Нормы П. глубоко укоренены в структуре общ-ва, вырастая из религии и морали.Нормы, чтобы служить руководством к действию для отдел. индивидов и гр, д/б согласованы меж собой и непротивор-ы в отношении предполагаемых ими повед. ожиданий. В высокоразв. Общ-вах содержание прав и обязанностей является определенным и обязательным для всех, и устанавливается гос-вом. Несоблюдение П.вых норм наказывается предусмотренным образом. Существуют специальные органы, ответственные за истолкование и принудительное осуществление П.вых норм. Все это в совок. означает, что в общ-ве произошла институц-зация П.вых норм. П.вые нормы и санкции всегда тесно переплетены с неП.выми. .
12. Муромцев поставил «?» о необход-ти СП как отдел. дисцип. Идея широкого подхода к пр как к соц явлению Изучал пр отношения(элемент соц.отношений), в к-рых состоят пр явления к прочим условиям и факторам обще­ственного развития». Пр отношения- отншения, к-рые требуют защиты.Защита м/б: 1) Орган(правовой) -посредством спец-х органов и в рамках особого порядка. Неорганизованно — при­менительно к обстоятельствам.Правопорядок образуется всей совокуп S-ных прав и представляет собой систему защиты существующих общественных отношений. Нормы П м/б «действующими» и «мертвыми». Задача СП - различить живые и мертвые нормы, исследовать реальные факты с целью выведения закономерностей развития П. П- совок не норм, а юр-ких отношений. Ковалевский П. должно исследоваться, как все соц. явления, в аспекте соц. статики и соц. динамики. К нему должен применяться метод сравнительно-исторического анализа как к любому иному соц.у явлению, что позволит понять закономерности истор развития П.вых систем и отдел. норм. В П.вой системе общ-ва отражаются весь спектр соц. отношений, культурно-этнические особенности народа, религ традиция и нравс-ный уклад. Пр будет эффек-м когда вырастает из соц контекста.Коркунов подчеркивает соц. природу П., воплощающего «S-ктивное представление самой личн о должном порядке общ-ных отношений». П. и власть опред-ются действием психолог-х факторов. Власть как реально существующий факт состоит из чисто психических элементов-переживаний подвластных субъектов. Cознание людьми своей зависимости от гос-тва и делает его гос-вом. П существует и как психическая данность — в сознании S-кта, и как нечто О-вное — порядок, к-рому индивид должен подчиняться как чему-то внешнему. Ограничивая групповые интересы, П. выступает регулятором соц. порядка. Кистяковский формальное и реальное в пр соотносятся как абстрактное и конкретное. П.вая жизнь - текучий, изменчивый поток событий, в то время как формальное П.— фиксированные, неизменя-щися, раз и навсегда данные нормы. П. - совок осуществл-хся в жизни П.вых отношений, в процессе к-рых вырабатываются и кристаллизуются П.вые нормы. П. несет в себе О-вные и S-вные моменты. О-вное П. - совок рацион-х продуктов духовной деят-ти чела и включает в себя нормы, к-рые, рациональны, всеобщи и необходимы. S-ное П. —совок жизненных фактов, включающих множество П.вых отношений. Все П.отношения иррациональнs. Иррациональность в том, что C-вное П. как совоку единичных П.отношений и индив-ных прав и обязанностей, постоянно меняется. Реализация П. в жизни происходит иррационально.Методологический вывод: изучать надо то П., к-рое живет в народе и выражается в его повед и поступках, а не то П., к-рое отражено в нормативных доках.Кареев П.вое гос-тво – синоним конституционного гос-тва. Разрабатывал проблему генезиса и эволюции народно-П.вого гос-тва.Выделяет 3 хар-ные черты народно-П.вого гос-а:- народное представительство; - гражданское равноправие; - индивидуальная свобода.
13. После бурного развития в 20е г наступает затишье. СЦ того времени могла устраивать власть лишь в виде урезанного изложения догматиз-ного истор-го материализма. Оживление науч мысли в 1950 не сразу привело к возрождению СЦого направления в пр-ведении. 1начально возобновились дискуссии о правопонимании, связанные со стремлением ряда юристов расширить официальное «узконормативное» понятие пр, включив в него наряду с нормами пртакже п-отношения и п-сознание. в 1950-60-е СЦе исслед-я в пр были направлены на изучение и обобщение практики реализации уже принятого законодат-тва в обл. применения законод-тва, судебной практики,практики гос упр-я. Все больший интерес к пр проблематике стали проявлять и СЦги, спецы, занимавшиеся девиантным повед. В 1970 в СЦких исслед-х центров сформир юр-кие подразделения работающие именно в этом направлении (лаба сц исслед НИИ комплексных СЦислед при Ленинградском универе; сектор соц проблем алкоголизма и наркомании Института СЦислед АН СССРи др).70-80 –исслед-я эффективности действия законод-ва. Советскими юристами была проделана работа по овладению методологией СЦских исслед и освоению возможностей применения этой методологии к углублению знаний о пр. К этому времени границы СЦго подхода к изучению пр явлений уже расширились. Проблематики: пр-сознания, престижа пр, пр активности личн, общест-го мнения о пр, соц-правовой эксперимента, соц аспектов законодат-го процесса, соц отклонений и др.К сер 1980 устойчивый интерес к проблемам, связанным с местом и ролью пр в системе соц регуляции, с нормативной структурой общ-ва, с зарождением и функц-ем тех соц норм, к-рые стихийно складываются в общ-ве в обход закона или в восполнение пробелов в действующем законод-ве. К кон 1980 отечес СЦП уже вполне сложилась в самостоя дисцип общенауч профиля, занимающуюся изучением пр (законодательства) в контексте его соц связей. 3 осн. направ юридико-сЦих исслед: 1) изучение соц обусловленности законода-ва; 2) исслед-я эффективности действия законод-ва 3) комплекс исслед, посвященных изучению соц механизма действия пр.


14. Новый этап в развитии укр СЦП относится к нач 90 г. Соц трансформаций общ-ной жизни страны плохо повлияли на состояние юридико-СЦких исслед-й. В этот период произошло резкое снижение финан-ния науки,что лишило юрнауку возможности продолжать проведение самостоя эмпир-х исслед юридико-СЦкого профиля. Крупные центры изучения общ-ного мнения способны проводить гораздо более репрезент-е иссл-я, но отсутствие серьезного теор-пр сопровождения, существенно снижает для юристов возможности испол-ть резул этих исслед для приращения науч знания о пр. Поэтому СЦП остро нуждается в конструктивном взаимодей с СЦ, к-рое позволило бы спрофилировать проводимые СЦислед на решение актуал-х соц-пр проблем. Иначе невозможно реализовать прикладную функ СЦП- СЦкое обеспечением законод-го процесса и правоприменительной деят-ти. Соврем СЦги права - Рущенко ( "Социология преступности) и Бова. Вопросами взаимодействия правоохр-ных органов с общ-вом занимается Национальный универ внутренних дел в Харькове. А больше она никак не развивается. Нац універ внутр справ в Харькові - викладачі кафедр і наук співробітники лаби займаются 2 наук напрямках: вивчення соц-психол оточення, в якому проходить оперативно-службова діяльність працівників ОВС, і дослід підрозділу внутрішніх справ як соц орг-ції і працівника ОВС як професіонала своєї справи. Окрім 2 досліджень (1997р. і 99р.) «Криміногенна ситуація в м. Харкові і ставлення населення до міліції», за фінансової підтримки органів місцевого самовряда було виконано 2 міжнар проекти: «Організована злочинна група: норми і стандарти повед» і «Запобігання торгівлі жінками в Укр». Отримані у процесі дослід-я матеріали були використані при підготовці 2х монографічних досліджень (І. Рущенко.СЦ злоч-сті та І. Рущенко. Організовані злочинні групи в Укр); підручника і докторської дисертації І.Рущенка. Також вивчали взаємовідносини міліції і населення. Якість отриманого матеріалу була забезпечена завдяки участі викладачів, співробітників у реалізації міжнар проектів «Запровадження моделі поліцейської діяльності, заснованої на підтримці з боку громадськості, в Укр» Признаком соврем соцСЦП - расширение ее междисц-х связей с новыми науч дисцип-ми: юр конфл-логией, юр политологией, юр антропологией, и т.п.. Однако такое обогащение СЦП не может заменить углубленного анализа собственной юридико-СЦкой проблематики. А в этой области положение дел обстоит плохо. В настоящее время незя сказать, что наблюдается тот всплеск теорет юр-сЦкой мысли, на к-рый м/б рассчитывать. В послед годы обогатилась учеб лит-ра по теме, но нет крупных монографических работ, посвященных СЦП, а неразраб-ность фундам-х теор-х проблем СЦП негативно сказывается на теор-м Ур. учебников.


15. Ознаки соц.інст.: -ідеологія(справедливість,рівність перед законом) -зразки поведінки(правомірна повед) -усні і письмові кодекси повед(закони,Конституція,нормативні акти,прояви пр. культури) -утилітарні цінності(будівлі,архіви, бази даних) -символічні ознаки(Феміда,колючий дріт,судійська мантія,наручники,форма). У межах будь-якого підходу пр є соц явищем,без якого неможливе існування цивілізованого сус-ва.ПР-в нормативный формы выдзеркалюэ идеи соц справедливости и служит интересам общ-ва. Право-міра поведінки,яка встановлюється і захищається державою.Право-1 із форм сусп-ної свідомості,що відображує соц відносини у нормативних правових актах.Властивості права: -право-це суспільне явище; -право є регулятором соц значущої повед-и та різновидом соц норм; -право-форма суп.компромісу; -зміст пр. визначається потребами сусп-ого розвитку; -формальність пр; -регламентованість; -загальнообов*язковість; -тісний взаємозв*язок з державою; -поєднання психологічного та юр механізму дії; -ефективність. //Ф-кції пр: -специал-юридичні(регулювання суп.відносин) А)регулятивна; Б)охоронна -загально-соціальні(вплив права на всі сфери життя); А)гуманістична(пр защищает чела) Б)комунікативна (сообщает о воле гос-тва) В)оціночно-орієнтаційна(встановлюэ критерии повед) Г)ідеологічно-виховна(сцлз – формир опред идеологию) Д)пізнавальна Е)організаційно-управлінська Особливості пр як інституту: 1.Пр є інтегративним інститутом(пронизує всі інші суп.інст.) 2.Пр - найважливіший фактор соц порядку 3.Пр як інститут завжди об*активоване в законодавстві 4.Пр як інститут має нормативний хар-р,є нормативним утворенням 5.Право є частиною соц.контролю.

16. Группы: 1) специал-юридичні(регулювання суп.відносин) -регулятивна; -охоронна 2)загально-соціальні(вплив права на всі сфери життя);-гуманістична(пр защищает чела) -комунікативна (сообщает о воле гос-тва) -оціночно-орієнтаційна(встановлюэ критерии повед) -ідеологічно-виховна(сцлз – формир опред идеологию) -пізнавальна -організаційно-управлінська.//Латентные функции: *инструментальная( с помощью пр достигают своей цели), *манипуляционная, *отмщения (через пр нормы гост-во мстит), *стигматизации(разделение общ-ва на преступники и законопосл), *транслирующая(передача найбол позит образцов), *участвует в формировании субкультур на основе отношения к праву * фиксирует соц структуру*источник теминологии для др наук. ///Дисфункции пр: 1. Низкий профессионализм, 2.использование служебного положения. 2. Нечёткость правовых норм. 3. Коррупция. 4. Нарушение принципа равенства перед законом. 5. Справедливость не отражается в законе. 6. Зависимость от политики и экономики. 7. Низкий уровень пр культуры общ-тва. 8. Декларативность. 9. Рассогласованность между ветвями власти. 10. Непрозрачность.11берем запад образцы неадаптативные к нам

17. СДП- влияние пр на соц.действительность и формы его проявления этого влияния. При CЦ подході к проблемі дії пр увага на систему средств соц-првоздействия, обуслов-ющих соц-правовые действия адресатов права. Исслед-ли ищуют новые неюр факторі, влияющие на пр или испытывающе его влияние. Соц действие пр связано с особыми способами, средствами воздействия на повед людей и специф-ми источниками возбуждения их активности. Оно хар-ет внеюр закономерности действия пр. СЦ розрізняє форми СДП: Юридична - врегулюванні сусп-х відносин наданням прав і накладанням обов'язків на суб'єктів. Психологічна - виявляється у взаємодії інтересів учасників пр спілкування, а також у ставленні особистості до чинних пр норм (прийнятті, виконанні, ігноруванні, порушенні норм, формальному ставленні до них). Резул псих-ного впливу пр є формування його образу як узагальненої, емоційно-забарвленої форми пр реальності у вигляді комплексу уявлень про закони, пр установи. Етична форма. Реалізується через моральний потенціал норми, її справедливість, що створює передумови для успішної соц дії права. Інфо-на форма. Здійснюється через надання пр інфо, яку містять юр норми, що справляє величезний вплив на формування психолог-ї установки щодо пр, на визнання пр системи, пр норм. ///У вивченні СДП важливим є визначення засобів соц-пр впливу — яким чином, за допомогою чого пр вимоги перетворюються на соц повед: *інфо-ні сигнали про зміст юр норм; * юр норми (для їх реалізації необхідні відповідні умови); *юр факти (засіб переведення абстрактної юр норми у конкретну площину життя); * особистість, яка визначає форми і зміст своєї діяльності; *соц умови, за яких особистість здійснює свій вибір. Стадії СДП:1 стадія формування соц передумов 2 безпосередньої дії пр. Перехід від 1ї до 2ї стадії можливий за наявності 3 взаємопов'язаних чинників: юр факту (формальні засади), соц умов (соціальні засади), психологічної установки особистості (С-ктивні засади).


18. Норма права –офіційне, формально-визначне, загально-обов'язкове правило поведінки, яке встановлюється державою та направлене на регул-ня найважлих сусп-их відносин і охорону соц цінностей. Правовые нор­мы не ста­бильным и непостоянным,т.к. если право творится соц группой, оно не более устойчиво, чем сама эта груп­па. Ознаки: - формально визначене правило повед,яке зафікс-не в норматино-правовомц акті(зафік-ність), загальна обов'язковість, - встановлюється та охороняється державою, - фіксує найбільш значущі суспільні відносини, - діє у часі, просторі за колом осіб, безперервно, - не вечерпує себе певною кількістю застосувань-виникає з державою,має офіційний х-тер. Структура правової нормі: 1. гіпотеза (обставина, умови при якої норма б застосувалась)Призначення гіпот-визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції.Види гіп. : * визначені(вичепно окреслює обставини), * не повністю визначені («у необхідному випадку») * відносно визн. 2. диспозиція (записано вказання на правило поведінки,вказує на дозволену чи неприпустиму поведінку)Види Дис.: *визначене-закріп одно знач правл повед*неповністю визн(вказ на загал ознаки повед)*відносно невиз(уточнювати моно від обставин) 3. Санкція (реакція держави на виконання чи не виконання законів). Види: а) каральна б) відновлювальна(востановление в правах) в) заохочувальна./////Класиф. По S-там які прийняли нор-пра акт:*законодав органи*виконав оргни*судові*громадян обєднаня*труд колект*всем населеням. По спосібу встановленя диспозиції норм: *імперативні(д формується органом влади)* диспозиційні(гост-во дозволяє домовитися щодо правил взаємодій)*бланкетні(відсилають до норм др. Пр актів)*рекомендаційні(встановлюють варіанти бажаної повед).По терміну дії:постійні,тим час. По дії в просторі – загальні і місцеві.По колу осіб на яких поширюється норма:-загалні(на всіх) –спеціальні(на певне коло осіб)-виняткові(учувають дію норм на окремих субєктів)По соц назначению и функциям - на учредительные (основопол-е принципы), регулятивные (регул-е общ-ные отношения) и охранительные (устанавл-ие ответ-ность за правонар).

19. «Теневое» нормотворчество возникает в случае неудовл-ного функц-ния офиц-х норм, наличия пробелов в пр, наличия неправовых элементов в пр-творческой Дея-ти. В периоды кризисного состояния общ-ва население само создает нормы повед, к-рые не предусмотрены в законе, но к-рыми руков-ется в своей деят-ти большое кол-во людей. Тенет нормотвор – обусловлена низкой пр-культрой на всех ешелонах укр. Суп-ва,что выявляется в (єто и есть деформація норми пр): 1) відрив норми від конкретних умов життедыял 2)несоответствие пр норм реалиям общ-ной жизни. 3) перекрученное отображение в сознании людей обективных закономер-ей функ-ния общ-ва 4) нестабільність и несталость певної норми, а потому неспроможність виконувати ф-кцию соц регулятора 5) структурні компоненти норми м/б не согласовані 6) послаблення та незастосування санкцій Тенет нормотвор имеет кримінал-й х-тер.Єто доминирование норм кримин-го окружения,аморальніх принципов. Про ослабление существующей пр системі свидет-ет неразборчивость людей в выборе способов для достижения целей,корда теневые норми визнають важнейшими за гост-но правове. В жизни наряду с юр правом есть пр фактическое. Это фактическое право и лежит в основе теневого нормотворчества.// Причині дефор пр норм: 1.Неможливість виконання законів;2.Зацікавленність певної категорії людей у цьому;3.Недостатній рівень громадян-о сусп-ва 4.Створення тіньових секторів, на які не розповсюджуться норми пр 5.Корумпованість інституту пр 6.Перекручення відображення пр у свідомості людей
20. Пр и М – осн. соц регуляторы повед чела. Имеют общие черты, различия и взаимодей-т др с др. Общие черты: а) принадлежат к соц нормам и обладают общим свойством нормативности; б) осн. регуляторами повед; в) имеют общую цель – регул-ние повед людей со стратегической задачей сохр-я и развития общ-ва как целого; г) базируются на справедливости как на высшем нравственном принципе; д) выступают мерой свободы индивида, определяют ее границы. Различия: 1. М формируется ранее пр, пр-го сознания и гос-ной орг-ции общва. М появляется вместе с общ-м, а право - с гос-вом. Хотя м. тоже имеет свой истор период развития и возникает из потребности согласовать интересы индивида и общ-ва. 2. В пределах 1й страны, 1о общ-ва м/б токо 1 пр система. М же в этом смысле разнородна: в общ-ве может действовать нескоко моральных систем (классов, малых соц групп, индивидов). При этом в любом общ-ве есть система общепринятых моральных взглядов (господствующая мораль). 3. Нормы м. формир-я как нормативное выражение сложившихся в данной соц среде, общ-ве взглядов, представлений о добре и зле, справедливости, чести, долге и др категориях этики. При этом процесс формир-я м-х систем идет спонтанно, в недрах общ-ного сознания. Процесс правообразования имеет глубокие соц корни, однако пр в единстве своей формы и содержания предстает как резул офиц. Дея-ти гос-ва, как выражение его воли. 4. М. живет в общ-ном сознании, к-рое и является формой ее существования. Трудно различить м. как форму общ-го сознания и м. как нормативный соц регулятор, в отличие от пр, где достаточно четко можно провести границу между пр-м сознанием и пр. Пр, по сравнению с м., имеет четкие формы объективирования, закрепления вовне (формал источники пр). 5. Не совпадают предметы регул-ния норм пр и м. Если в виде кругов, то они будут пересекаться. Т. е. у них есть общий предмет регул-ния и есть соц сферы, к-рые регул-ся токо пр или токо м. Специф-й предмет м-го регул - сферы дружбы, любви, взаимопомощи, куда пр как регулятор не может и не должно проникать. Есть сферы пр-го регул-я, к к-рым м. не подключается в силу того, что они по своей природе не поддаются м. оценке: они этически нейтральны. Сферы-предмет технико-юридических норм. 6. С т. зр. Внутр орг-ции м-ная система не обладает такой логически стройной и достаточно жесткой структурой (законом связи элементов) как система пр. 7. Пр и м. различаются по средствам и методам обеспечения реализации своих норм. Пр-обеспечивается возможностью гос-принудительной реализации, то нормы м. гарант-ся силой общ-ного мнения, негативной реакцией общ-а на нарушение. Пр и м. взаимодействуют. Пр - форма осуществления господст-щей м. А м. признает противоправное повед безнравственным. Нормы м важны как для пр-творческой дея-ти, так и для реализации пр. Правоприменитель не сможет вынести справедливое решение без опоры на нравственные требования. Не исключены противоречия между нормами м и пр. Это связано с процессами их развития: "впереди" могут оказаться как НМ, так и НП.
  1   2



Скачать файл (252 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru