Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Дипломний проект - Підбір обладнання для збільшення видобутку нафти з допомогою штангового глибинного насоса - файл ДИПЛОМНА.doc


Дипломний проект - Підбір обладнання для збільшення видобутку нафти з допомогою штангового глибинного насоса
скачать (109.5 kb.)

Доступные файлы (2):

ДИПЛОМНА.doc742kb.30.11.2006 23:09скачать
Зміст.doc211kb.03.12.2006 13:34скачать

содержание
Загрузка...

ДИПЛОМНА.doc

1   2   3   4
Реклама MarketGid:
Загрузка...


ρ=ρн∙nнв∙nв /100 кг/м3


ρ=859,2∙43+1170∙57 / 100=1036,3 кг/м3


g-прискорення вільного падіння, м/с2


Нд =10,2∙106/(1036,3∙9,806)=1003,7м


Визначаємо тиск, який необхідно створити на прийомі насоса, щоб в рідені не було вільного газу за формулою:


Р =Gо∙106 ,Па (2.4)


Р =848∙106/63,28=1300758,53 Па


Визначаємо необхідну глибину занурення насоса під динамічний рівень рідини ,щоб створити на прийомі насоса тиск Р за формулою:


h =Р/ρ∙g ,м (2.5)


h =13400758,53/1036,3∙9,806=1318,7 м


Визначаємо глибину спуску насосу за формулою:


L=H-Hд+h ,м (2,6)


L =2420-1003,7+1318,7=2735 м


Так як глибина спуску насосу виявилась дуже великою, навіть більшою від глибини свердловини H, то для зменшення глибини спуску насоса і усунення шкідливого впливу газу на роботу насоса необхідно на його прийомі встановити газовий якір і опустити насос на нову глибину h, під динамічний рівень.

В цьому випадку визначаємо кількість вільного газу, яка буде поступати в насос з 1 м3 нафти, припускаючи, що газовий якір сепарує 80% вільного газу в затрубний простір за формулою :


G’ = 0,2 ∙ G0 , м3/ т (2.7)


G’ = 0,2 ∙ 848 = 169,6 м3/ т


Для того, щоб ця кількість газу знаходилась в розчиненому стані, біля прийому насоса необхідно створити тиск :


















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















21

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


Р’ = G’0 ∙ 106 / α , Па (2.8)


Р’ = 169,6 ∙ 106 / 63,28 = 2680151,7 Па


Для створення такого тиску потрібно опустити насос під динамічний рівень на глибину :


h’ = Р’ / (ρ ∙ g) , м (2.9)


h’ = 2680151,7 / (1036,3 ∙ 9,806 ) = 263,7 м


Необхідну глибину спуску насоса визначаємо за формулою :


L = H – Hд + h’ , м (2.10)


L = 2420 – 1003,7 + 263,7 = 1680 м


      1. Вибір типу верстата - качалки і марка насоса


Для вибору типу верстата-качалки і діаметра насоса визначаємо продуктивність установки в м3 / добу (при коефіцієнті подачі = 0,75 ) за формулою :


Q’ = Q ∙ 103 / ρ , м3/добу (2.11)


Q’ = 5,6 ∙ 103 / 1036,3 = 5,4 м3/добу


Тип верстата-качалки і діаметр насоса вибираємо з діаграми областей застосування верстатів - качалок. згідно діаграми обираємо верстат-качалку СКД6-2,5-2800 з числом коливань 14 кол / хв.

Тип насоса вибираємо в залежності від глибини спуску і характеристики продукції свердловини ( з каталогу штангових насосів ). Обираємо насос марки НВ1С29-18-25.


    1. ^ Вибір насосних штанг


Підбір колони насосних штанг проводимо за приведеним напруженням в точці підвішування штанг з табл. 13-18 [25, ст.18-25].

Обираємо трьохступеневу колону штанг 16 мм; 19 мм; 22 мм :


l1 = 840м ; l2 = 470,4 м ; l3 = 369,6 м


















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















22

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата




    1. ^ Встановлення режиму роботи установки

графічним методом


Щоб забезпечити тривалу роботу верстата-качалки потрібно для одержання дебіту Q’ в м3 / добу прийняти максимально можливу довжину ходу сальникового штока S для вибраного типо – розміру верстата-качалки і знаходимо потрібне число коливань за такою формулою :


n = nmax ∙Q’ / Qmax , кол / хв. (2.12)


де nmax - максимальне число коливань для вибраного верстата-качалки за хв.

Qmax – максимальна продуктивність вибраного насоса при роботі на максимальних параметрах, м3 / добу.


n = 14 ∙ 5,4 / 17,1 = 4,42 кол / хв.


Обираємо стандартне число коливань 4,5 кол / хв.


    1. ^ Вибір і розрахунок насосно – компресорних труб


Діаметр насосно-компресорних труб вибирається в залежності від вибраного типу і діаметра насоса з табл. IV [20, ст.222].

Сумарна маса 1 м труб, штанг і рідини визначаємо за формулою :


m=mТ +mш+mр , кг/м (2.13)


де mТ - масса 1м колони труб (з врахуванням труб і муфт), кг/м

mш - масса 1м колони штанг, кг/м

mр – масса 1м стовпа рідини в колоні НКТ, кг/м.


m =703+2,66+1,67=11,36 кг/м


Массу 1м ступеневої колони штанг визначаємо за формулою:


mш=(m1∙l1+m2∙l2+m3∙l3)/L ,кг/м (2.14)


Массу 1м стовпа рідини визнаємо за формулою:


mр=(FТршт) ∙ ρ ∙1, кг/м (2.15)


mр = (0,001986 – 0,000379) ∙ 1036,3 ∙ 1 = 1,6653 кг /м

















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















23

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


FТр=πdв2 / 4 ,м2 (2.16)


FТр = 3,14 ∙ 0,05032 / 4 = 0,001986 м2


fшт = πdш2 / 4, м2 (2.17)


fшт =3,14 ∙ 0,0222 / 4 = 0,000379 м2


де FТр - площа поперечного січення труби, м2

fшт – площа поперечного січення штанги, м2

ρ – густина рідини, кг/м3

dв – внутрішній діаметр НКТ, м2

dш діаметр штанги, м2


    1. Перевірка працездатності верстата-качалки


Для перевірки працездатності вибраного верстата-качалки потрібно визначити максимальне навантаження на головку балансира та максимальний крутний момент на валі кривошипа редуктора і порівняти їх з відповідними параметрами вибраного верстата-качалки.

Максимальне навантаження на головку балансира визначають на основі динамічної теорії за формулою І.А.Чарного :


Рmax = Рр + Рш ∙(в + (5 ∙ n2 ∙ tgφ) / (1800 ∙φ)) , Н (2.18)


Рmax = 10499,3 + 43831,2 ∙ (0,87 + (2,1∙ 4,52 ∙ tg8,88º) / (1800 ∙ 8,88º)) = 48650,6 Н


де φ – параметр, який характеризує режим відкачки і визначається за формулою :


φ = W ∙ L / a, рад (2.19)


φ = 0,471∙ 1680 / 5100 = 0,155 ∙ (180º / 3,14 ) = 8,88º


де ^ W – кутова швидкість обертання кривошипа верстата-качалки, рад/с;

L – глибина спуску насоса, м ;

а – швидкість розповсюдження звуку в матеріалі штанг ( для сталі а = 5100м/с).

Кутова швидкість обертання кривошипа визначається за формулою :


W = π∙n / 30, рад/с (2.20)


















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















24

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


^ W = 3,14 ∙ 4,5 / 30 = 0,471 рад/с


де п – число коливань верстата-качалки, кол/хв.


Мінімальне навантаження на головку балансира за цикл дії свердловинного насоса визначаємо за формулою :


Pmin = Рш ∙ (b – (S ∙ n2 ∙ tgφ) / (1800 ∙ φ). Н (2.21)

Pmin = 43831,2 ∙ (0,87 – (2,1 ∙ 4,52 ∙ tg ∙8.88º) / (1800 ∙ 8.88º) = 38114.9, Н


Максимальний крутний момент на кривошипному волі редуктора визначаємо за формулою :


Mmax = [30 ∙ S + 0.236 ∙ (Pmax – Pmin)] ∙ g .,Н ∙ м (2.22)


Mmax = [30 ∙ 2,1 + 0,236 ∙ (48650,6 – 38114,9)] ∙ 9,806 = 24999,6 Н ∙ м


Одержані значення Pmax і Мmax не перевищують відповідно допустиме навантаження на головку балансира [Pmax] і допустимий крутний момент на кривошипному валі редуктора [Mmax], вказані в шифрі вибраного верстата-качалки, то вибраний верстат-качалка забезпечує роботу установки.


    1. ^ Визначення фактичної продуктивності установки


Фактичну продуктивність установки визначаємо за формулою :


Qф = 1.44 ∙ Fпл ∙ Sпл ∙ n ∙ ρ ∙ η , м3/добу (2.23)


Qф = 1,44 ∙ 0,000615 ∙ 1,8 ∙ 4,5 ∙ 1036,3 ∙ 0,75 = 5,5 м3/добу


де Sпл довжина ходу плунжера насоса, м ;

η – коефіцієнт подачі установки, який приймається 0,75;

інші позначення та їх розмірності такі ж як в попередніх формулах.

Фактичну довжину ходу плунжера визначаємо за формулою Л.С.Лейбензона – А. С. Вірновського :


Sпл = S / cosφ – λcm , м (2.24)


Sпл = 1,8 / cos8.88º - 0.0044 = 1.82 м


де λ – втрати ходу плунжера від видовження НКТ і насосних штанг.


















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















25

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


При ступеневій колоні насосних штанг втрати ходу плунжера від видовження НКТ і штанг визначаємо за формулою :


Λст = Рр / Е ∙((L / fm) +( l1 / f1) + ( l2 / f2 ) + (l3 / f3)), м (2.25)


Λст = 10499,3/2,1 ∙ 1011 ∙ ((1680/0,0869) + (840 / 0,0201) + (470,4 / 0,0283) + (369,6 / 0,038)) = 0,0044 м


де l1, l2, l3 – довжина відповідної 1-ої, 2-ої, 3-ої ступені колони насосних штанг, м ;

f1 , f2 , f3площа поперечного перерізу насосних штанг відповідно 1-ої, 2-ої, 3-ої ступені.


    1. ^ Розрахунок зрівноваження верстата-качалки


Виходячи з вибраного режиму роботи, слід визначити кількість і розміщення противаг на кривошипах верстата-качалки.

Для цього визначають зрівноважуючий момент за формулою :


Мзр = S ∙ (Pmax + Pmin ) / 2 , Нм (2.26)


Мзр = 1,8 ∙ (48650,6 + 38114,9 ) / 2 = 78088,95 Нм = 78,1 кНм


З допомогою графіків (рис. 15-18 (1, ст.. 24, 25 )), виходячи з визначеного значення Мзр визнаємо кількість і положення противаг на кривошипах.

Для верстата-качалки СКД6-2,5-2800 Мзр = 78088,95 Нм. З рис. 17 (1, ст. 25) знаходимо по 3 противаги на кривошип масою 485 кг. Встановлюємо на відстань R = 93 см.


    1. ^ Вибір електродвигуна


Потрібну потужність електродвигуна для приводу верстата-качалки слід визначити за формулою Д. В. Єфремова :


Ng = 4.1 10-5 ∙ π ∙ Dnn2 S n ρ hд k ∙ (( 1 – ηр ∙ ηвг / ηн ηвг ) + η ) , кВт (2.27)


Ng = 4,1 ∙ 10-5 ∙ 3,14 ∙ 0,0282 ∙ 1,8 ∙ 4,5 ∙ 1036,3 ∙ 1416,3 ∙ 3,4 ∙ (( 1 – 0,85 ∙ 0,8 ) / 0,85 ∙ 0,8) + 0,75 )) = 5 кВт


де ^ D – діаметр плунжера насоса , м ;

S – довжина ходу сальникового штока , м ;
















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















26

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


n – кількість коливань за хвилину ;

ρ – густина рідини, кг/м3 ;

hд – віддаль від гирла свердловини до динамічного рівня, м ;

k – коефіцієнт, який враховує зрівноваженість верстата-качалки ( для зрівноваженої системи приймається k = 1,2 , для незрівноваженої k = 3,4 ) ;

ηн – 0,85 – 0,95 К.К.Д. свердловинного насоса ;

ηв.г. – 0,8 – 0,85 К.К.Д. верстата-качалки ;

η – коефіцієнт передачі насосної установки ( приймається = 0,75 ).


Віддаль від гирла до динамічного рівня рідини визначаємо за формулою :


hд = Н – Нд ; м (2.28)


hд = 2420 – 1003,7 = 1416,3 , м


де Н – глибина свердловини, м ;

Нд – динамічний рівень рідини в свердловині, м.

Підбір електродвигуна за визначеною потужністю проводиться з табл.. 10 (1, ст. 14). Вибираємо електродвигун марки 4АР180М8У2 з максимальною потужністю 15 кВт.


    1. ^ Вибір іншого обладнання


Для з’єднання сальникового штока з головкою балансира верстата-качалки слід вибирати канатну підвіску, яка входить в комплект верстата. Технічна характеристика канатних підвісок приведена в табл. 12 [ 23, ст. 16 ]. Обираємо канатну підвіску марки ПСШ6 з діаметром канату 2,5 см. та довжиною каната 6,6 м.

Розмір сальникового штока вибираємо в залежності від довжини його ходу.

Максимальна довжина ходу, мм 1800

Довжина сальникового штока, мм 5600

Діаметр сальникового штока, мм 36

З допустимим навантаженням, кН 100

Для герметизації гирла свердловини та підвішування колони насосно-компресорних труб вибираємо гирлове обладнання типу ОУ140-146/168-65А.

В гирловому обладнанні ОУ використовуються сальники СУС2 з подвійним ущільненням і коркові крани КПП65-140 з ущільнюючим мастилом від фонтанної арматури на тиск 14 мПа.


^ 2.13.1 Розрахунок викидної лінії


Приймаємо викидну лінію, яка залишилась після фонтанування свердловини, оскільки вона знаходиться в доброму технічному стані і забезпечить заданий відбір рідини.
















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















27

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата



^ 2.13.2 Підбір газового якоря


Визначаємо площу сепараторного перерізу газового якоря за формулою :


Fя = 65 ∙ 10-4 ∙ ((Fпл ∙ Sn ) / (a ∙ δ)) ∙ , м2 (2.29)

Fя = 65 ∙ 10-4 ∙ ((0,00066 ∙ 1,8 ∙ 4,5) / (0,6 ∙ 0,02 ))∙ = 8 ∙ 10-5


де : v – кінематична в′язкість рідини,м2/с;

а – коефіцієнт використання об′єму якоря;

б – діаметр відділюваних бульбашок газу, м.

Задаючись діаметром всмоктуючої труби d3 = 48,3 мм визначаємо діаметр корпусу газового якоря за формулою :


Дя = , м (2.30)


Дя = = 0,0493 м


де: Fя – площа сепараційного перерізу газового якоря, м.

Для корпусу якоря приймаємо труби по ГОСТ 633-80, умовного діаметру 60мм.

Уточнюємо площу сепараційного перерізу якоря :


Fя = 0,785 ∙(Д’2я - ), м2 (2.31)


Fя = 0,785 ∙ (0,04932 –0,04832) = 7,665 ∙ 10-5 , м2


де Д’я – прийнятий за ГОСТ 633-80 діаметр труб для багатокорпусного якоря, м.

Кількість корпусів якоря визначаємо за формулою :


пк = Fя / Fя (2.32)


пк = (8 ∙ 10-5 ) / ( 7,665 ∙ 10-5) = 1,043

де: Fя – площа сепараційного перерізу якоря, м.

Отже, для якоря буде достатній один корпус.

Приймаємо однокорпусний газовий якір ЯГ-1.

Довжину корпусу однокорпусного якоря визначаємо за формулою :


lя = (20 ∙ Д’я ) / пк , м (2.33)


lя = (20 ∙ 0,0603) / 1 = 1,2, м

















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















28

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


Приймаємо lя = 1,5 м.



    1. Автоматизація роботи свердловини


Автоматизація свердловини, обладнаної ШСНУ може бути місцевою (локальною) і дистанційною. При місцевій автоматизації насосні свердловини обладнуються станцією управління типу БУС-3М, електроканатним манометром типу ВЕ-16 РБ для контролю затрубного тиску. Станція управління складається з таких основних частин :

  • силової частини, призначеної для управління електродвигунами верстата-качалки;

  • блоку управління і захисту, який забезпечує формування сигналів управління, контроль стану обладнання верстата-качалки і формування сигналу аварійного відключення;

  • первинного перетворювача тиску, призначеного для формування аварійного сигналу при підвищенні або зниженні тиску в викидному трубопроводі.

Така система забезпечує :

  • автоматичне управління електродвигуном верстата-качалки в аварійних випадках ( при обриві штанг і поломках редуктора, при струмових пере навантаженнях, коротких замиканнях і обривах фаз, неполадках насоса );

  • відключення електродвигуна по імпульсу від електроконтактного манометра при аварійних ситуаціях на груповій замірній установці;

  • індивідуальний само запуск верстата-качалки після перерви в постачанні електроенергією;

  • програмний запуск і зупинка електродвигуна при періодичній експлуатації свердловини.

Аварійний стан встановлюється з допомогою аналізатора який споживає потужність електродвигуна. При допомозі аналізатора потужності можна одержати інформацію для діагностики свердловинного обладнання ( поломка каналів, обрив штанг ). Передбачено і ручне управління роботою верстата-качалки. Є також система контролю рівня рідини в свердловині типу СКУ-1М «ЕХО» з глибиною замирювання до 3000 м при тиску газу в затрубному просторі до 15 мПа.

У випадку місцевої ( локальної ) автоматизації при передачі інформації на

невеликі відстані, застосовуються пневматичні і електричні перетворювачі інформації на великі відстані між контролюючим пунктом (КП) і пунктом управління ( ПУ ) застосовуються засоби телемеханіки, які передбачають інформацію у вигляді дискретних ( цифрових ) сигналів, представлених кодовими комбінаціями , тобто використовуються аналогоцифрові і цифроаналогові перетворювачі. При місцевій і дистанційній автоматизації датчики технологічних параметрів вимірюють значення цих параметрів і дозволяють одержати на виході стандартний ( аналоговий ) сигнал, пропорційний цьому значенню.

















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















29

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


Для телемеханізації технологічних об’єктів в нафтовій промисловості застосовують систему телемеханіки ТМ-620. Вона включає в себе пункт управління і контролюючі пункти. Ця система забезпечує телеуправління двопозиційними виконуючими пристроями ТУ, телевимірювання інтегральних ( дебіт ) ТНН і поточних ( тиск ) ТНТ значень параметрів, телединамометрування ( телеконтроль ) ТД, телесигналізацію аварійного стану об’єктів ТСА, телесигналізацію стану двопозиційного об’єкту ТСС, а також двосторонній телефонний зв’язок.



    1. ^ Обслуговування установки


При експлуатації свердловини штанговими насосами проводиться спостереження за роботою верстатів-качалок, станом гирлового обладнання, а також замірних і збірних установок і за подачею рідини.

Змазування частин, які труться є основною умовою довготривалої, безперебійної роботи насосної установки. Тому оператори видобутку нафти повинні постійно слідкувати, щоб всі частини верстата-качалки були добре змащені. Підшипники нижніх головок шатунів, опори балансира, а також ходові гвинти на складках електродвигуна, гальмах і кривошипах змащується консистентним мастило (солідолом). Рекомендується добавляти мастило в цих вузлів не рідше одного разу в місяць і робити заміну мастила один раз в 6 місяців.

Редуктор верстата-качалки заливають автотрансформаторним мастилом і зубчаті колеса і підшипники валів працюють у масляній ванні. Масло заливають через люк в кришці редуктора. Заміна масла в редукторі повинна відбуватися один раз в шість місяців. Добавка мастила в редуктор між його змінами відбувається по мірі необхідності. Наявність масла в редукторі перевіряють через контрольні клапани. Рівень масла в редукторі повинен бути між нижнім і верхнім контрольними клапанами.

Оглядати і перевіряти наземне обладнання глибиннонасосних свердловин слід систематично дотримуватись графіку перевірки, встановленого для даного району, промислу, дільниці.

Виявлені дефекти в роботі насосних установок повинні ліквідовуватися негайно. При обході і огляді глибиннонасосних свердловин необхідно перевіряти наступне :

  • стан клинопасової передачі;

  • стан валових підшипників верстатів-качалок і при виявленні несправних болтів ( погнутих або з зірваною різьбою ) необхідно замінити їх після кріплення та перевірити нагрівання підшипників;

  • кріплення головки шатуна і пальця кривошипа, не допускається найменше ослаблення або коливання пальця, а також кочення пальця або гнізда конуса;

  • роботу сальникового штока і трійника-сальника; один раз в добу треба підтягувати сальник; границею підтягування служить легке нагрівання штока; пропускання рідини через сальник не допускається, тому



















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















30

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


необхідно завчасно міняти набивку, шток при роботі повинен зберігати вертикальне положення, не гнутися;

  • чистити від бруду і нафти площу навколо верстата і свердловини; оглядати всі нафтові і газові лінії, всі пропуски нафти через тріщини.

Крім того періодично ( один раз в два-три місяці ) слід проводити повну перевірку глибиннонасосних установок ( кріплення верстатів-качалок, паралельність валів, кріплення всіх балкових з’єднань).

Для проведення всіх цих робіт оператори з видобутку нафти повинні мати необхідний ручний інструмент : гайкові ключі, молотки, зубила, оправки, ножівки і т. п. Надійність і працездатність верстатів-качалок досягається за рахунок своєчасного проведення планово-попереджувальних ремонтів.


















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















31

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата




  1. Охорона праці


^ 3.1 Техніка безпеки


При експлуатації свердловин штанговими насосами установками слід забезпечувати достатню міцність обладнання і огородження всіх рухомих частин механізму. Верстати-качалки всіх типів випускаються з огородженнями кривошипно-шатунного механізму і пасової передачі. Необхідно дотримуватись наступних основних вимог безпеки :

    • верхній торець гирлового трійника-сальника повинен виступати над рівнем пригирливої не більше ніж на 1 м;

    • при набивці ущільнення в корпусі сальника головка його повинна утримуватися на сальниковому штоці спеціальним затискувачем;

    • забороняється повертати шків верстата-качалки вручну або гальмувати його шляхом підкладання труби або лома в спині;

    • при встановленні пальців кривошипно-шатунного механізму шатун необхідно надійно кріпити до стінки верстата-качалки, повинна бути встановлена площадка з огородженням;

    • забороняється надівати і знімати паси, необхідно шляхом пересування електродвигуна;

    • під час огляду або зміни окремих частин верстат-качалка повинна бути зупинена;

    • канатну і ланцюгову підвіски дозволяється знімати і надівати тільки спеціальними пристроями з підлоги або переносних драбин-площадок, забороняється виконувати ці роботи з балансира верстата-качалки;

    • до початку ремонтних робіт електропривід повинен бути відключений, а на пусковому пристрої встановлений плакат : « Не включати – працюють люди ! », на свердловинах з автоматичним і дистанційним управлінням біля пускового пристрою повинен бути закріплений щит з надписом : « Увага ! Пуск автоматичний ! »;

    • при обслуговуванні електроприводу персонал повинен працювати в діелектричних рукавицях;

    • глибиннонасосна установка перед пуском в експлуатацію повинна бути заземлена. В якості заземлювача електрообладнання повинен бути використаний кондуктор свердловини. При цьому кондуктор повинен бути зв’язаний з рамою верстата двома заземленими провідниками ( переріз кожного 50 мм2 ), які повинні бути в різних точках кондуктора і рами, які доступні для огляду. Заземлюючим провідником може бути кругла, кутова і іншого профілю сталь, крім канату.

Для захисту від поранення електричним струмом при обслуговуванні верстата-качалки застосовують ізолюючі підставки.


















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















32

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


3.2 Промсанітарія


На здоров’я людини впливають метрологічні умови виробничого середовища, які складаються з температури навколишнього повітря, його вологості, швидкості руху і випромінювання від нагрітих предметів.

Негативні метрологічні умови приводять до погіршення умов праці, знижують виробництво, збільшують захворюваність. Тому оператори по обслуговуванню глибиннонасосних свердловин повинні мати засоби індивідуального захисту : спецодяг, спецвзуття, засоби захисту органів зору та дихання.

Спецодяг видається для захисту від професійних пошкоджень при роботах з негативними температурними умовами праці. Він повинен відповідати наступним вимогам :

  • надавати відповідний захист від шкідливостей, для яких він призначений;

  • забезпечувати гігієну і нормальний повітряний теплообмін між зовнішнім середовищем і тілом людини;

  • бути зручним для надівання, носіння і роботи в ньому.

Персонал, який обслуговує рухомі механізми, повинен носити спецодяг в застебненому вигляді, а жінки повинні збирати волосся під берет чи косинку. Забороняється носити хустини з висячими кінцями.

Для захисту органів зору є окуляри, які призначені для захисту очей від твердих механічних частин. На промислах, де є нафтогазові прояви і можливе отруєння, передбачені протигази і распіратори.

Для профілактики професійних захворювань велике значення має обов’язковий попередній і періодичний огляд робітників. Існує список виробництв і професій, робітники яких, повинні пройти медичний огляд при працевлаштуванні і періодично проходити медичне обстеження.

На всіх підприємствах нафтової і газової промисловості є медпункти, які мають всі необхідні медикаменти і перев’язочні засоби для надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.

Тому аптечку повинен мати оператор по обслуговуванню верстатів-качалок.


^ 3.3 Протипожежний захист


Нафта і вуглеводневий газ – вибухонебезпечні і легкозаймисті речовини. Вибух або пожежа можуть виникнути при повних відношеннях горючого і повітря, появі джерела загорання. Вибух можливий і при скупченні газу в певних частинах приміщення. Більшість нафтових газів важчі за повітря, внаслідок чого вони стеляться по землі, заповнюючи заглиблення. Можливими причинами загорання можуть бути : відкритий вогонь, сильне нагрівання, удар, тертя.

До протипожежних заходів відносяться заземлення металічних частин, захист блискавковідводами, своєчасне видалення і охолодження парафінистих речовин. Біля свердловини і інших об’єктів повинен бути протипожежний інвентар для гасіння пожежі, скрині з піском, лопати, лом, сокири, вогнегасники пінні і

















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















33

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата


вуглекислі. Виробнича територія і робочі місця повинні підтримуватися у чистоті. Розлиту нафту і нафтопродукти необхідно збирати, а забруднену площадку – зачищати. Курити дозволяється в спеціально відведених місцях. Газонебезпечні і вогневі роботи можуть виконуватися тільки по наряду ( типу робіт ) спеціально підготовленими робітниками під керівництвом інженерно-технічного працівника, призначеного начальником або головним інженером підприємства.

Боротьба з пожежами і заходи по їх попередженню можуть бути ефективними тільки в тому випадку, коли протипожежні правила засвоєні і виконуються персоналом підприємства. Задачею інженерно-технічних працівників підприємства є те, щоб при проектуванні установок, розміщенні обладнання, організації технологічного процесу виконувалися діючі правила пожежної безпеки, запроваджуючи заходи для захисту від вогню.

З метою залучення робітників, інженерно-технічних працівників до участі в проведенні пожежно-профілактичних заходів і до активної боротьби з пожежами на підприємствах створюються пожежно-технічні комісії.


















5.090312.000.00.005.ДП

Арк
















34

Зм

Арк.

№ документа

Підпис

Дата
1   2   3   4



Скачать файл (109.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru