Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Графічно-розрахункова робота - Оцінка стійкості промислового об'єкта в умовах надзвичайної ситуації - файл контрольна ЦО.docx


Графічно-розрахункова робота - Оцінка стійкості промислового об'єкта в умовах надзвичайної ситуації
скачать (156 kb.)

Доступные файлы (2):

контрольна ЦО.docx37kb.23.01.2010 13:49скачать
цо-2 -2 до друку.dwg

содержание
Загрузка...

контрольна ЦО.docx

Реклама MarketGid:
Загрузка...
Зміст

І. Теоретична частина.

1. Суть стійкості роботи об’єкта народного господарства.

2. Фактори, що впливають на стійкість роботи об’єкта.

3. Вимоги до розміщення вибухо- і пожежонебезпечних об’єктів.

ІІ. Розрахунково-графічна частина.

Оцінка стійкості роботи об’єкта до дії ударної повітряної хвилі.

1. Радіус зон, що створюються при вибуху ГПС.

2. Надмірний тиску, що діє в кожній зоні.

3. Ступінь руйнувань кожного елемента цеха і елементів об’єкта, що вказані на схемі.

Висновок.

Використана література.




І. Теоретична частина.

1. Суть стійкості роботи об’єкта народного господарства.

Забезпечення стійкості роботи об'єктів народного господарства є основним критерієм попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і вжиття заходів для зменшення збитків та витрат в разі аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха, застосування засобів ураження.

Під стійкістю роботи об'єкта розуміють здатність його в надзвичайних ситуаціях виробляти продукцію в запланованому обсягу і номенклатурі, а при отриманні слабких чи середніх руйнувань відновити виробництво в мінімально короткі строки, для об'єктів безпосередньо не виробляючих матеріальних цінностей - виконувати свої функції згідно призначення.

Що торкається стійкості народного господарства в цілому, то вона залежить від стійкості роботи кожної галузі, а стійка робота галузі залежить безпосередньо від стійкої роботи об'єктів цієї галузі.

^ 2. Фактори, що впливають на стійкість роботи об’єкта.

На стійкість роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів впливають слідуючі фактори:

- надійність захисту робітників і службовців від дій і наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, дій первинних та вторинних факторів ураження, які створюють осередки ураження;

- безпечність розташування об'єкту відносно зон можливих зруйнувань;

- здатність інженерно-технічного комплексу об'єкту протистояти діям, які спроможні заподіяти руйнування будинків, споруд, пошкодження устаткування, контрольно-вимірювальної апаратури, тощо.

- безперервність постачання об'єкта всім необхідним для випуску продукції: електроенергією, паливом, газом, сировиною, комплектуючими елементами, тощо;

- підготовленість об'єкта до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт / РІІНР / і до поновлення виробництва ;

- надійність і безперервність керування виробництвом, силами і засобами цивільної оборони.

Перераховані фактори визначають і основні вимоги до стійкості
роботи об'єкта народного господарства (ОНГ) в надзвичайних ситуацій, і шляхи та заходи щодо підвищення сталої роботи підприємства.



^ 3. Вимоги до розміщення вибухо- і пожежонебезпечних об’єктів.

ОНГ в межах міста розміщають з врахуванням їх значимості і зон можливих руйнувань.

Нові важливі промислові підприємства, основні склади і бази, оздоровчі заклади (санаторії, турбази, будинки відпочинку), повинні розміщатися за зонами можливих руйнувань.

Всі промислові підприємства, за винятком підприємств, пов'язаних з обслуговуванням населення, повинні розміщатися за зонами можливих сильних руйнувань.

За зонами можливих сильних зруйнувань повинні розміщуватись:

- бази, склади з продовольчими та промисловими товарами першої необхідності;

- базові склади легкозаймистих і горючих матеріалів ;

- головні споруди водозабезпечення міст;

- насосні і компресорні станції магістральних трубопроводів ;

- міжміські кабельні магістральні мережі і інші важливі об'єкти.

В зоні можливих сильних зруйнувань дозволяється розміщувати :

- комунальні гаражі, тролейбусні депо, трамвайні парки;

- склади поточного забезпечення;

- підземні магістральні трубопроводи;

- одну з груп головних споруд водопостачання;

- вузли зв'язку і інші.

Нові промислові підприємства повинні будуватися з врахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об'єкту.

Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено Між будівлями повинні бути протипожежні розриви. Ширина протипожежних розривів визначається за формулою: Lр = Н12+15м., де Н1 і Н2 - висота сусідніх будинків.

Будинки адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення повинні будуватися окремо від основних цехів.

Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленими, або пониженої висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і збільшить її опір ударній хвилі будь-якого вибуху.

Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин повинні розміщуватись в окремих блоках заглибленого, або напівзаглибленого типу біля кордонів об'єкту, або за його межами.



Для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні застосовуватись вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі. Велика за розмірами будівля повинна поділятись на секції вогнетривкими стінами.

Для підприємств харчової промисловості, продовольчих складів і інших об'єктів необхідно передбачити можливість герметизації приміщення від проникнення радіоактивного пилу.

Цінне устаткування потрібно розміщувати в підвальних приміщеннях чи підземних спорудах, або в будівлях з легких негорючих конструкцій павільйонного типу. Це обумовлюється тим що в багатьох випадках устаткування може витримати набагато більший надлишковий тиск ударної хвилі, ніж будівля, в якій воно знаходиться.

При зруйнуванні будівлі внаслідок падіння конструкції розміщене в ній устаткування буде пошкоджене.

На підприємствах, які виготовляють, або використовують вибухонебезпечні речовини( ВНР ) необхідно передбачити захист ємкостей і комунікацій від зруйнування ударною хвилею, або падаючими конструкціями, а також заходи, які виключають розливи отруйних і вибухонебезпечних речовин.

Душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням використання їх для санітарної обробки людей, а місця для миття машин з врахуванням використання їх для знезаражування автотранспорту.

Системи побутової і виробничої каналізації повинні мати не менше двох випусків у міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в підготовлені для цього місця.

Дороги повинні бути з твердим покриттям, достатньої ширини для двобічного руху. В’їздів на територію об'єкту повинно бути не менше 2-х з різних сторін. Внутрішні залізниці повинні забезпечувати найпростішу схему руху, займати мінімальну площу території і мати обгінні ділянки. Вводи залізниці в цехи повинні бути, як правило глухими.



ІІ. Розрахунково-графічна частина.

Оцінка стійкості роботи об’єкта до дії ударної повітряної хвилі.

Оцінити стійкість механічного цеху об’єкта, характеристики якого вказані у прикладі №3 до дії вибуху ємності у якій знаходилось 130т пропану. Відстань від ємності до цеху – 500м.

Порядок оцінки.

При вибуху газоповітряних сумішей створюється вогнище вибуху ударною хвилею, яка викликає руйнування будинків, споруд і устаткування, техніки, аналогічних тому, як це відбувається від ударної хвилі ядерного вибуху. Тому в розрахунках при оцінці стійкості об’єкта до дії ударної хвилі газоповітряних сумішей використовують дані викладені в табл.1 1.

1. Визначаєм можливий надмірний тиск ударної хвилі на території цеху (об’єкта) від вибуху ємності пропану 130т.

а) визначаєм радіус зон:

1 – зона дії детонувальної хвилі – r1,

r1 = 17,5 х Q1/3 = 17,5 х 1301/3 = 90м.

2 – зона дії продуктів вибуху – r2,

r2 = 1,7 х r1 = 1,7 х 90 = 153м.

3 – зона дії повітряної ударної хвилі – r3,

r3 = R = 500м – відстань від ємності до цеху.

б) визначаєм надмірний тиск в зонах:

1 – дії детонувальної хвилі

∆Р1 = 1700 кПа (приймається постійним).

2 – дії продуктів вибуха

∆Р2 = 1300(90/153)3 + 50 = 314,6 кПа.

3 – дії повітряної ударної хвилі на території цеху.

в) визначаєм коефіцієнт К.

К = 0,24 х R/r1 = 0,24 х 500/90 = 1,3 < 2.

При К ≤ 2

∆Р3=Рmaxцеха=7003(1+29,8∙К3-1)=7003(1+29,8∙1,33-1)=29кПа

2. Визначаємо основні елементи цеху і їх характеристики записуємо в таблицю.



Результати оцінки стійкості цеха і графік ступенів руйнувань його елементів від вибуху газоповітряних сумішей.

Основні елементи і їх еріалів-ристика

Ступінь руйнування при ∆Р кПа

Границі стійкості елемента кПа

Границя стійкості цеху ∆Рlim,кПа

1 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

  1. Будинок:

багатоповер-ховий з великою пло- щею заскління (40%)




































20



15

2. Технологічне устаткування:

шланги для транспортуван-ня сипучих ма- теріалів;

електродвигуни відкриті, потуж- юністю 10 кВт




































15

50

3. Комунально-енергетичні мережі:

повітряні лінії низької напруги на дерев’яних опорах




































40

Умовні позначення:

- слабкі - сильні

- середні - повні

3. За табл. 11 визначаємо, при яких значеннях надмірного тиску ∆Р основні елементи отримують слабкі, середні, сильні та повні руйнування і для наочності показуємо у вигляді графіка.



4. Визначаємо границю стійкості кожного елементу. Вона знаходиться на межі слабких та середніх руйнувань. Берем нижню границю значень середніх руйнувань та записуємо в таблицю.

5. Визначаємо границю стійкості цеха.

∆Рц lim = 15 кПа.

Береться по мінімальному значенню границь стійкості елементів.

6. Визначаємо границю стійкості роботи об’єкта. Якщо оцінка велась по декількох цехах, то границя стійкості об’єкта приймається по мінімальному значенню границь стійкості цехів.

∆Ро lim = ∆Рц lim = 15 кПа.

7. Висновки і пропозиції.

∆Р lim

= 15 < ∆Рmax = 29 – цех не стійкий.

Границя стійкості об’єкта (цеху) - 15 кПа.

Оскільки на об’єкті очікується максимальний надлишковий тиск 29кПа, а межа стійкості об’єкта дорівнює 15 кПа, то об’єкт є не стійким до дії ударної хвилі. Не стійким є також технологічне обладнання.

Пропозиції щодо підвищення границі стійкості цеха (об’єкта):

Необхідно:

1. Розглянути питання перенесення ємності за територію об’єкта на відстань не менше 750м.

На такій відстані:


К=0,24∙75017,5∙3130=2

Pmax=7003∙(1+29,8∙23-1)=15,11 кПа

2. Якщо немає можливості перенести ємність за територію об’єкта, то зменшити запаси пропану до 30т.

К=0,24∙50017,5∙340=2

Pmax=7003∙(1+29,8∙23-1)=15,11 кПа

Якщо виконати одну з вище вказаних пропозицій то об’єкт (цех) буде стійкий до дії ударної хвилі в разі вибуху газоповітряних сумішей.



Використана література

1. Ниник Л.Р. Стійкість роботи промислового об’єкта у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник для студентів усіх спеціальностей УДАВГ. Рівне, УДАВГ, 1998. 162с.

2. Губський А.І. Цивільна оборона, Львів, 1995 р.

3. Шубин Е.П. Гражданская оборона, Москва, 1991 г.

4. ДБН В 2.2.5 – 97, Київ 1998 р.

5. Закон про цивільну оборону України.


Скачать файл (156 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru