Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Инструкция у птахоферме - файл 1.doc


Инструкция у птахоферме
скачать (148.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc149kb.30.11.2011 14:31скачать

Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного департаменту ветеринарної медицини

Міністерства аграрної політики України

від 20 червня 2007 р. N 69
Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

13 липня 2007 р. за N 813/14080

Інструкція

з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва
1. Загальні питання

1.1. Ця Інструкція, що встановлює порядок проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва з профілактичною або вимушеною метою, з метою недопущення захворювання птиці у разі спалаху хвороби і розповсюдження інфекції, є обов'язковою для виконання птахопідприємствами різних форм власності, у тому числі птахопереробними підприємствами, установами ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, громадянами, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва, та іншими суб'єктами господарювання, які мають ліцензії для проведення санітарних робіт дезінфекції, дезінсекції та дератизації.

1.2. Проведення профілактичної дезінфекції, дезінсекції та дератизації включають до плану протиепізоотичних заходів для кожної ферми, господарства, птахопідприємства. У плані передбачають термін проведення, методи, режими дезінфекції виробничих і допоміжних приміщень, спецодягу та взуття, транспортних засобів, території та інших об'єктів, підконтрольних Державній службі ветеринарної медицини, необхідними дезінфекційними та мийними засобами, мийно-дезінфекційної техніки тощо з урахуванням об'єму робіт, розміщення об'єктів обробки, технології виробництва, епізоотичної ситуації та інших особливостей птахопідприємств.

У цій Інструкції наведені терміни, які вживаються у такому значенні:

1.3. Дезінфекція - це знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів на виробничих об'єктах та в навколишньому середовищі чи видалення їх з них.

1.4. Дератизація - комплекс заходів, спрямованих на знищення мишоподібних гризунів на об'єктах птахівництва.

1.5. Дезінсекція - знищення шкідливих комах у навколишньому середовищі, на птахопідприємствах.

1.6. При проведенні дезінфекції, дератизації та дезінсекції необхідно дотримуватись правил особистої гігієни та безпеки, санітарних норм охорони навколишнього середовища, передбачених чинним законодавством.

1.7. Після проведення дезінфекції, дератизації, дезінсекції складають відповідний акт (додаток).

1.8. Дезінфекція

Об'єктами дезінфекції є територія птахофабрики, пташники, забійні підприємства, у т. ч. санітарно-забійні пункти, інкубаторії, допоміжні, побутові та інші споруди, виробниче обладнання, транспортні засоби для транспортування птиці, кормів, сировини, інвентар та предмети догляду за птицею, спецодяг та спецвзуття обслуговувального персоналу.

Усі вище названі приміщення обов'язково повинні забезпечуватись системою вентиляції та водопостачання. Якість води в системах централізованого господарсько-питного водопостачання відповідає вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом МОЗ від 23 грудня 1996 року N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 квітня 1997 року за N 136/1940.

1.9. Дезінфекцію проводять засобами, які зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх використання та мають висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо їх застосування на конкретних підприємствах птахівництва (забійні цехи, м'ясопереробні підприємства, холодильники, птахогосподарства тощо).

1.10. У залежності від типу господарств, прийнятої технології утримання птиці проводять вологу, аерозольну чи газову дезінфекцію.

1.11. Вологий метод дезінфекції найбільше розповсюджений. При цьому дія хімічного засобу на мікробну клітину відбувається в газоподібному, водному, в'язкому чи щільному середовищі.

Ефективність дезінфекції в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища. Підвищення температури прискорює хімічні реакції в декілька разів. Тому дезінфекцію проводять в утеплених приміщеннях, дезінфекційні розчини підігрівають згідно настанов щодо їх застосування.

При проведенні дезінфекції необхідно чітко дотримуватися концентрації дезінфекційного засобу в розчині та норм витрат його на одиницю площі, як це передбачено настановою застосування відповідного препарату.

Експозиція дії хімічного дезінфекційного препарату залежить від його концентрації, бактерицидних властивостей, стійкості мікроорганізмів тощо.

Для отримання ефективного результату рівномірно зволожують поверхню розчином дезінфекційного засобу. Для цього розчин наносять на поверхню, яку обробляють, масивним струменем або шляхом його дрібного розпилення. При обробці гарячими розчинами рекомендується використовувати метод масивного струменя на можливо близькій відстані до об'єкта, особливо в холодну пору року. Витрати дезрозчину - 1 л/м2.

Дрібнокрапельним (діаметр краплинки 0,1 - 0,2 мм) розпилюванням дезінфекційного засобу широким компактним факелом досягають рівномірного зрошення всієї поверхні об'єкта при відносно невеликій витраті дезінфекційних засобів (0,5 л/м2).

При проведенні вологої дезінфекції доцільно застосовувати дезінфекційні засоби, які поєднують мийні та дезінфекційні властивості.

1.12. Аерозольний метод дезінфекції широко використовується у птахівництві. Аерозолі - це тверді або рідинні частки, які містяться у підвішеному стані в повітрі. При аерозольній дезінфекції дезінфекційна речовина проникає в усі доступні місця, при цьому відбувається знезаражування як поверхні об'єкта так і повітря. Цей спосіб дезінфекції значно скорочує витрати дезінфекційних засобів та сприяє збільшенню активної поверхні препарату, що підвищує його ефективність. Дезінфекцію шляхом аерозолів можна проводити в присутності птиці або лише самих приміщень.

У приміщеннях, де є велика кількість технологічного обладнання, норму витрат дезінфекційних засобів збільшують.

Для аерозольної дезінфекції можна використовувати розпилювачі холодного туману та розпилювачі термічні (теплові генератори).

При проведенні аерозольної дезінфекції необхідно обов'язково герметизувати приміщення, температура повітря в ньому повинна бути не нижча плюс 15° C (оптимальна +17 - 22° C та вище), відносна вологість повітря - 60 - 95 %.

1.13. Дезінфекція за допомогою пінної технології

Одним із методів санітарної обробки, миття та дезінфекції є використання пінної технології із застосуванням спеціальних пінотворних мийних та дезінфекційних засобів та піногенераторів.

Використання піни дає змогу більш результативно проводити знезараження об'єкта, особливо у важкодоступних ділянках (стеля, щілини, стіни, поверхня складної конфігурації тощо) з мінімальним використанням дезінфекційних засобів.

1.14. Дезінфекція газами

Газову дезінфекцію проводять під поліамідною плівкою чи в герметично закритих приміщеннях. При проведенні газової дезінфекції повинна бути температура повітря в приміщенні від +15 до 50° C.

Для проведення ефективної газової дезінфекції слід дотримуватися таких умов:

- газ повинен проникати в глибину предметів та матеріалів, які знезаражуються;

- підтримувати необхідну концентрацію газу з урахуванням поглинання його предметами та матеріалами;

- створювати оптимальну температуру та вологість у приміщенні;

- приміщення повинно бути герметизованим.

Для проведення газової дезінфекції використовують формальдегід, бромистий метил хлор, однохлористий йод та ряд інших препаратів, які зареєстровані в Україні і дозволені для проведення таких робіт.

1.15. Дезінфекція може бути профілактична або вимушена.

1.16. Профілактична дезінфекція проводиться у господарствах, птахопереробних підприємствах тощо, благополучних щодо інфекційних хвороб птиці, з метою недопущення заносу патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, а також накопичення умовно-патогенних бактерій. Її обов'язково проводять у міжцикловий період.

1.17. Профілактичну дезінфекцію проводять на об'єктах, які підлягають подвійному нагляду як з боку Державної санепідемслужби, так з боку Державного департаменту ветеринарної медицини (наприклад, птахопереробні та м'ясопереробні підприємства, ринки тощо); дезінфекція має проводитись дезінфекційними препаратами, які зареєстровані Міністерством охорони здоров'я і Держдепартаментом ветмедицини.

Профілактичну дезінфекцію приміщень проводять згідно з планом проведення протиепізоотичних заходів з урахуванням особливостей технології виробництва та епізоотичного стану зони розміщення господарства. Одночасно з дезінфекцією приміщення знезаражують усе виробниче обладнання та інвентар, який розміщений у приміщенні або буде використовуватися у технологічному процесі.

1.18. Карантинні приміщення знезаражуються кожного разу після закінчення терміну профілактичного карантину всієї партії птиці (інкубаційних яєць), а також за потреби.

1.19. У птахогосподарствах при клітковому та безвигульному утриманні птиці дезінфекцію приміщень проводять кожного разу перед посадкою нової партії птиці, а в пташниках з вигульним утриманням - два рази на рік (весною та восени), а при утриманні на глибокій підстилці - один раз на рік при її заміні та після кожного технологічного циклу утримання птиці.

Інкубаторій дезінфікують перед початком і по закінченні інкубації яєць.

Літні хатинки для птиці - по закінченні періоду їх використання (восени) чистять від забруднення, а дезінфікують весною перед розміщенням птиці, а також кожного разу при заміні поголів'я.

Профілактичну дезінфекцію в місцях періодично діючих виставок проводять перед кожним завезенням птиці та після її вивезення.

1.20. Приміщення кормоцехів дезінфікують не рідше одного разу на місяць, бункери-змішувачі, кормопроводи, інше виробниче обладнання для приготування та роздачі корму - один раз на тиждень.

1.21. Періодичність дезінфекції приміщень санітарно-забійного пункту (забійних площадок) установлюють згідно з технологічними процесами, передбаченими на птахопідприємстві.

1.22. У забійному цеху дезінфекцію проводять щоденно в кінці зміни та кожного разу при забої птиці, під час розробки якої виникла підозра щодо інфекційного захворювання.

Одночасно знезаражують усе обладнання забійного цеху (транспорт, столи, вішала, інструмент, інвентар тощо).

1.23. Секційну та утилізаційну кімнати дезінфікують кожного разу після розтину трупів птиці та завантаження утилізаційної печі (автоклава). Приміщення для їх утилізації дезінфікують кожного разу після закінчення процесу утилізації.

1.24 Інструмент, яким проводять розробку тушок, ветеринарно-санітарну експертизу та патолого-анатомічний розтин, дезінфікують після розтину кожної тушки з підозрою на інфекційну хворобу чи в міру його забруднення.

1.25. Холодильні камери дезінфікують одночасно з розморожуванням та очисткою від сніжної шуби холодильних батарей та стін. Крім того, холодильні камери дезінфікують кожного разу після видалення з них продуктів забою птиці, хворої на інфекційну хворобу чи бактеріоносії.

1.26. Не рідше одного разу в місяць у птахогосподарстві (фермі) установлюють санітарний день, протягом якого проводять ретельну очистку території виробничої зони, очищають від пилу вікна, стіни, стелю в побутових та допоміжних приміщеннях, коридорах. Забруднені місця миють гарячою водою або 1,5 - 2 % розчином кальцинованої соди. При необхідності проводять побілку стін, стелі та дезінфекцію підлоги.

1.27. Для профілактичної дезінфекції використовують засоби, які рекомендують для бактерій стійкості 1 групи.

1.28. У благополучних щодо інфекційних хвороб птахогосподарствах, які розміщені в загрозливій зоні, для профілактичної дезінфекції використовують засоби, які рекомендовані при захворюванні, загроза розповсюдження якого існує в даному регіоні.

1.29. Після завершення будівництва, капітального ремонту чи реконструкції пташника проводять передпускову очистку та дезінфекцію.

2. Вимушену дезінфекцію (поточну та заключну) проводять у разі виникнення спалаху інфекційної хвороби з метою ліквідації первинного епізоотичного вогнища, попередження накопичення збудника інфекції та умовно-патогенних бактерій в навколишньому середовищі та попередження розповсюдження хвороби в середині птахо підприємства та за його межами.

3. Поточну дезінфекцію проводять періодично протягом всього часу оздоровлення птахопідприємства з метою зниження рівня контамінації об'єктів навколишнього середовища патогенними мікроорганізмами та зменшення загрози зараження птиці всередині господарства та розповсюдження хвороби за його межами.

Періодичність проведення поточної дезінфекції та перелік об'єктів, що підлягають знезаражуванню, визначають з урахуванням характеру хвороби, епізоотичної ситуації щодо даного захворювання, специфіки технології виробництва та ряду інших особливостей неблагополучного пункту чи зони розповсюдження інфекції, а також вимог чинних інструкцій щодо профілактики та боротьби з кожною окремо інфекційною хворобою.

3.1. Фахівець ветеринарної медицини птахогосподарств, що відповідає за проведення протиепізоотичних заходів, визначає дезінфекційний засіб, перелік об'єктів, періодичність проведення дезінфекції кожного з них, порядок проведення санітарної обробки, метод дезінфекції тощо в залежності від характеру хвороби, ступеня її контагіозності, технології виробництва та ряду інших конкретних умов, а також ураховує вимоги діючої інструкції до боротьби з даною інфекцією.

3.2. При виявленні птиці, хворої на грип, орнітоз, хворобу Ньюкасла, інфекційний ларинготрахеїт, туберкульоз, учиняють згідно з вимогами відповідної чинної інструкції і зразу після ізоляції чи ліквідації вогнища збудника приміщення внутрішнє обладнання, інвентар, послід, залишки корму від хворої птиці чи підозрюваної в контамінації із збудником слід зволожити розчином дезінфекційного засобу, який рекомендований при цій хворобі.

Після зволоження проводять механічну очистку та дезінфекцію.

3.3. У разі, коли немає можливості провести санітарну обробку всіх об'єктів у день виявлення хвороби, то вживають додаткових заходів щодо недопущення розповсюдження інфекції (максимально обмежують доступ до об'єкта, установлюють додаткові дезінфекційні ванни для знезаражування взуття, використовують засоби для відлякування мух тощо), а також установлюють ємності з дезінфекційним розчином для обробки рук, інвентарю тощо.

Підстилку, послід, залишки корму, зібрані в цих приміщеннях, відправляють на утилізацію згідно з існуючим порядком. Підлогу в проходах періодично посипають вапном - пушонкою.

Періодично дезінфікують або білять свіжогашеним вапном стіни всередині приміщення.
3.4. При значному поширенні хвороби проводять щоденне вологе прибирання приміщень (у залежності від характеру хвороби та технології виробництва) та ряд інших заходів, направлених на попередження накопичення збудника на об'єктах зовнішнього середовища та розповсюдження його за межі вогнища інфекційної хвороби, а також проводять дезінфекцію в присутності птиці (при потребі).

3.5. Вибір дезінфекційного засобу для зволоження перед механічною очисткою та для дезінфекції проводять у відповідності до пункту 23 цієї Інструкції, ураховуючи об'єм робіт, наявність чи відсутність птиці в приміщеннях, інтенсивність вентиляції та інші особливості об'єкта обробки, а також властивості засобів, які є в господарстві.

При цьому слід урахувати, що:

луги (натрій їдкий, кальцинована сода) ефективний при використанні гарячих розчинів 80 - 90° C, а температура безпосередньо на поверхні об'єкта повинна бути не нижче 40 - 45° C;

розчини лугу не містять корозійної активності щодо оцинкованих металів, але активно реагують з алюмінієм та його сплавами;

при контакті їдких лугів з послідом може утворюватися аміак;

активність хлормістких дезінфекційних засобів збільшується з підвищенням температури їх розчинів. Однак при температурі понад 60° C починається швидке розкладання препарату і вміст активного хлору в розчині знижується.

4. Остаточна дезінфекція

4.1 Остаточна дезінфекція проводиться після виконання всіх необхідних ветеринарно-санітарних заходів, які гарантують ліквідацію джерела збудника інфекційної хвороби.

4.2. У птахогосподарствах обов'язково проводять дезінфекцію також в період міжциклової перерви (між виведенням та розміщенням нової партії птиці), при цьому приміщення з устаткуванням очищають, миють і дезінфікують.

4.3. План проведення остаточної дезінфекції затверджує головний інспектор ветеринарної медицини району, а при особливо небезпечних антропозоонозних хворобах - план погоджують з територіальними установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

4.4. Перед остаточною дезінфекцією проводять дератизацію та дезінсекцію.

4.5. У плані остаточної дезінфекції передбачають знезаражування всіх птахівничих, побутових та допоміжних приміщень (усередині та ззовні), розташованих на території епізоотичного вогнища, що до них прилягає (вигульні площадки, проїзні дороги), транспортних засобів, які використовують для перевезення кормів, посліду, птиці, продуктів забою та сировини тваринного походження, інвентарю, спецодягу та інших об'єктів, з якими прямо чи опосередковано контактувала хвора птиця та обслуговувальний персонал.

4.6. Територію ферми та вигульні дворики перед проведенням дезінфекції очищають від сміття, посліду та вивозять з дотриманням відповідних заходів безпеки на спеціальні площадки для знезараження або спалюють.

4.7. Для зволоження поверхні перед їх очисткою та для проведення дезінфекції використовують розчини дезінфекційних засобів, рекомендованих при даній хворобі, згідно з настановами щодо їх застосування в концентрації, указаній в пункті 23 цієї Інструкції.

Норми витрат розчинів для зволоження поверхні перед очисткою становлять 0,2 - 0,5 л/м2, а для дезінфекції - 0,5 - 1,0 л/м2 на кожну обробку, якщо не передбачено інше.

4.8. При спорових інфекціях та інфекційних хворобах нез'ясованої етіології дезінфекційний розчин наносять тричі, при особливо небезпечних хворобах бактеріальної, вірусної та іншої етіології - двічі з інтервалом в 1 годину, рахуючи з моменту закінчення попередньої обробки. Експозиція після останнього нанесення розчину - 12 - 24 години.

При інших хворобах розчин наносять один раз, експозиція при цьому становить не менше 3 - 6 годин.

4.9. Про проведення остаточної дезінфекції складають акт установленої форми.

5. Підготовка об'єктів до дезінфекції

5.1. Ефективність дезінфекції залежить від препарату (деззасобу), якості проведення попередньої підготовки (очистки) об'єктів до дезінфекції.

5.2. Об'єкт, який підлягає дезінфекції, старанно механічно очищають, при цьому повинно бути чітко видно характер поверхні та колір її матеріалу. Візуально не виявляють посліду, корму чи інших механічних забруднювачів у важкодоступних місцях.

5.3. Механічну очистку проводять сухим або вологим методом. При вологій підготовці забруднену поверхню зволожують мийними засобами з подальшою механічною зачисткою. У залежності від ступеня та характеру забруднення допускається суха очистка об'єкта (за допомогою пилососів тощо).

5.4. Попередню підготовку об'єкта для дезінфекції вологим методом раціонально виконувати за допомогою установок, які забезпечують високий тиск води.

5.5. Сухій очистці піддають малозабруднені поверхні та об'єкти, які зволожувати не можна (електроустановки, освітлювальні прилади, деякі види обладнання тощо). При необхідності забруднену поверхню протирають ганчірками.

5.6. Вологим методом очищають значно забруднені поверхні. При цьому при потребі використовують гідрозмив та мийні засоби.
5.7. Приміщення перед початком санітарної обробки звільняють від птиці, видаляють чи закривають поліетиленовою плівкою обладнання, яке псується під дією вологи та деззасобів (інфрачервоні випромінювачі, датчики, пускачі тощо). Поверхню зволожують, при потребі, дезінфекційним розчином чи мийним засобом і механічно (скребками) очищають, струменем води видаляють залишки посліду, кормів, іншого бруду.

5.8. Після попередньої очистки та стікання води найбільш забруднені місця (підлога, решітки, годівниці, клітки тощо) обробляють мийними засобами (гарячим не нижче + 70° C 2 % розчином їдкого натрію або дворазово з інтервалом у 30 хвилин гарячим 5 % розчином кальцинованої соди). Витрати розчинів на кожну обробку становлять 0,2 - 0,3 л на 1 м2 сумарної зрошувальної поверхні. Через 25 - 30 хвилин, не допускаючи висихання, остаточно очищають і миють приміщення струменем теплої води 30 - 35° C під тиском.

5.9. У разі, коли таку обробку всього приміщення неможливо виконати (щитова, ветеринарно-діагностична лабораторія, ветеринарно-санітарний пропускник тощо), то розчинами мийно-дезінфекційних засобів обробляють підлогу, а забруднені ділянки стін та інші поверхні протирають щітками чи ганчірками, змоченими цими розчинами.

5.10. Проводять ремонт стін, підлоги, технологічного обладнання, після чого повторно промивають підлогу водою, просушують.

5.11. Приміщення, технологічне обладнання, інвентар та інші об'єкти обробляють розчинами дезінфекційних засобів шляхом рівномірного нанесення їх на поверхню до повного її зволоження. Для дезінфекції закритих приміщень використовують також аерозолі, які отримують з певних розчинів дезінфекційні засобів.

5.12. Окремі об'єкти (складські приміщення, де зберігається тара, інвентар, корми, приміщення розтинання трупів птиці, роздягальні тощо) знезаражують за допомогою інших методів дезінфекції (термічний, газовий, радіаційний, повітряний, паровий, пароповітряний, пароформаліновий тощо) у відповідності до діючих інструкцій та настанов щодо застосування дезінфекційних речовин.

5.13. У залежності від особливостей об'єкта, ступеня його очистки тощо для одноразової обробки готують розчини дезінфекційних засобів із розрахунку 0,3 - 0,5 л/м2 сумарної площі об'єкта. При потребі, за вказівкою лікаря ветеринарної медицини норми витрат розчинів можуть бути збільшені.

5.14. Для визначення сумарної площі враховують площу підлоги, стін, стелі, перегородок, внутрішню та зовнішню поверхню кліток, технологічного обладнання, які підлягають дезінфекції тощо.

5.15. Дезінфекцію проводять у такому порядку: починають з ближнього від входу кінця приміщення, рівномірно зволожують підлогу, стіни, клітки, конвеєрні стрічки, перегородки, обладнання тощо, а потім стелю і підлогу в проході. Одночасно дезінфікують інвентар та предмети догляду за птицею.

спецодягу тощо.

Використовується 0,05 - 0,25 % розчин в кількості 0,1 - 0,15 л/м2.

Для проведення санітарної обробки об'єктів птахівництва можуть використовуватись сучасні препарати у відповідності до настанов щодо їх застосування, з урахуванням усього комплексу їх функціональних властивостей.

23.1.4. Концентрація розчинів дезінфекційних засобів залежить від ряду факторів, а саме: від виду дезінфекційного засобу, стійкості мікроорганізмів, температури, структури та стану оброблювальної поверхні тощо.

Концентрацію ряду деззасобів у залежності від стійкості групи збудників хвороби подано в табл. 4

Таблиця 4

Концентрація розчинів дезінфекційних засобів

N з/п

Дезінфекційні засоби

Групи стійкості збудників

1

2

3

4

5

6

Натрій їдкий

Формалін,

параформальдегід

Хлорне вапно

Нейтральний

гіпохлорит кальцію

Глутаровий альдегід

Лізол

Дезонал

Феносмолін

Однохлористий йод

Свіжогашене вапно

Кальцинована сода

Надоцтова кислота

Перша

2

2

2

2

0,5

5

5

3

5

20

5

0,3

Друга

4

2

3

3

1

н/в

10

5

5

20

н/в

0,5

Третя

3

3

5

5

1

н/в

н/в

8

10

20

н/в

1

Четверта

10

4

5

5

2

н/в

н/в

18

10

н/в

н/в

н/в

Концентрація розчинів формаліну, параформальдегіду, хлорного вапна, нейтрального гіпохлориту кальцію, глутарового альдегіду, лізолу, феносмоліну, препаратів надоцтової кислоти вказана за діючою речовиною, а натрію їдкого, дезоналу, однохлористого йоду та кальцинованої соди - за препаратом.

Розчини їдкого натрію, кальцинованої соди використовуються гарячими (80 - 90° C).

Розчини свіжогашеного вапна та кальцинованої соди використовують лише для профілактичної та поточної дезінфекції.

При туберкульозі їдкий натрій, формалін чи параформ використовують у вигляді лужного розчину формальдегіду, з місткістю 3 % лугу та 3 % формальдегіду.

При аспергильозі птиці всі дезінфекційні засоби, крім дезонолу, використовують після зволоження поверхні. При дерматофітозах та аспергильозі птиці використовують 4 % глутаровий альдегід.

24. Дезінсекція

У системі ветеринарно-санітарних заходів на птахопідприємствах обов'язковою складовою частиною є дезінсекція. Вона проводиться при профілактичній та остаточній дезінфекції.

24.1. Дезінсекційні заходи умовно поділяють на профілактичні та винищувальні.

24.1.2 Метою профілактичних дезінсекційних заходів є створення несприятливих умов для життя та розмноження шкідливих членистоногих.

24.1.3. При цьому ретельно дотримуються на птахопідприємстві гігієнічних та санітарних правил при утриманні птиці. Регулярно очищають та вивозять послід тощо.

24.2. Профілактичну дезінсекцію приміщень та території проводять одночасно з профілактичною дезінфекцією при санації приміщень перед посадкою птиці або зразу ж після неї.

24.2.1. Дезінсекцію проводять також у разі потреби в залежності від санітарного стану приміщень, ефективності використаних хімічних засобів тощо.

24.3. Винищувальну дезінсекцію проводять з метою знищення шкідливих комах на всіх стадіях їх розвитку.

Винищувальні заходи проводять фізичними, хімічними та біологічними методами.

24.4. До фізичних засобів належать відлякування та знищення членистоногих, їх яєць та личинок. Для цього використовують механічне знищення комах (клейкі стрічки, пастки для комах тощо), обмеження місць виплоджування (видалення посліду, прибирання сміття тощо), натягування сіток на вікна, двері, ретельне очищення території.

24.4.1. Для відлякування комах можна застосувати ультразвук.

24.4.2. Знищують яйця та личинки мух високою температурою. Гарячою водою чи окропом обробляють місця, де завелися личинки мух. По змозі використовують паяльні лампи чи вогняно-парові апарати для дезінсекції місць скупчення курячих кліщів та їх яєць, яєць та личинок мух та інших.

24.5. Для дезінсекції можна використовувати гаряче повітря. В атмосфері гарячого повітря понад 80о C комахи та їх яйця гинуть протягом 30 хв. Для дезінсекції спецодяг, халати тощо поміщають у герметичну камеру та обробляють гарячим повітрям чи водяною парою.

24.6. Низькі температури комахи переносять стійко. Під їх дією вони впадають у стан анабіозу, а за сприятливих умов оживають. Комахи погано переносять повторні заморожування та відтавання.

24.7. Основним та найпоширенішим методом дезінсекції є хімічний, при якому використовують інсектициди - органічні та неорганічні речовини, отруйні для комах.

24.7.1. Інсектициди застосовують у вигляді порошків, розчинів, аерозолів та газів. Залежно від шляху проникнення їх розділяють на три групи: дихальні, кишкові, контактні.

24.7.2. До дихальних інсектицидів належать хлорпікрин, сірчистий ангідрид та сольвент.

24.8. До групи кишкових, дія яких проявляється при потраплянні з кормом у кишечник членистоногих, відносять сполуки арсену, фтористий натрій, бура, борна кислота, хлорофос, формалін.

24.9. Контактні препарати проникають в організм членистоногих через зовнішні покриви та трахейну систему. До них належать піретрум, фенол, крезоли, гас, скипидар, поліхлорпінен, препарат СК-9 (хлорований скипидар).

24.10. Для знищення личинок мух у послідосховищах застосовують сухе хлорне вапно з розрахунку 1 кг на 1 м2.

24.11. Як інсектициди також застосовують 5 % гарячу емульсію креоліну, 3 % емульсію лізолу, 3 % гарячий водний розчин сірчаної кислоти чи мильно-карболової суміші, 20 % водну суспензію хлорного вапна.

25. Для відлякування комах застосовують репеленти.

26. Допускається застосування інших препаратів, які зареєстровані і дозволені для використання в Україні.

Інсектициди використовують згідно з настановами із застосування.

27. Для біологічного методу дезінсекції використовують природних ворогів - мікроорганізми (мікроби, гриби тощо).

З цією метою застосовують пиретроїди (парметрин, циперметрин, фенвалерат та інші).

Аерозолі перол в аерозольній упаковці та 0,1 % емульсія стомазану є ефективними.

28. Дезакаризація - це система профілактики та заходів боротьби з кліщами.

У міжцикловий період при виконанні санації птахівничих приміщень, де є кліщі, проводять ретельну очистку та миття приміщень, кліток тощо і обробляють розчинами акарицидів: 1 % ціодрину, 0,25 % бензофосфату, 0,2 % діброму, 0,25 % дурсбану, 0,5 % піфосу та інших. Зазвичай акарициди застосовують двічі з інтервалом 5 - 7 днів, використовуючи 100 - 200 мл на 1 м2 площі.

29. Дератизація

Пацюки та миші можуть бути джерелом, резервуаром чи механічним переносником цілого ряду інфекційних хвороб, а також поїдати значну частину корму, чим завдають значного збитку птахівництву.

30. Проведення дератизації починають з вивчення місцезнаходження гризунів, їхніх постійних кормових шляхів, щільності заселення об'єктів. Складають план проведення дератизації. Визначають методи проведення дератизації та якими засобами буде проводитися робота.

31. Знищення гризунів у пташниках при напільному утримані птиці найдоцільніше зоокумарином, оскільки кури до нього мало чутливі. Бо в них є дві сліпі кишки, де постійно синтезується вітамін K, який є антидотом. Розкладають принаду на ніч. При клітковому утриманні птиці принаду кладуть у місцях скупчення пацюків. Допускається обтрушувати зоокумарином трупи загиблої птиці, яку поїдають гризуни. Місця складання трупів огороджують і тут саме створюють пиловий майданчик із зоокумарину.

Інколи в пташниках ставлять спеціальні закриті ящики (постійно діючі дератизаційні годівниці) з отворами для пацюків. У середину ящика кладуть принаду з отрутою.

32. Для боротьби з гризунами (дератизація) застосовуються профілактичні та винищувальні заходи.

33. Профілактичні заходи включають:

- будівництво приміщень з не проникними для гризунів підлогою та стінами (фундамент заливати на глибину не менше 70 см, підлогу бетонують);

- усі можливі шляхи проникнення пацюків та мишей у приміщення (отвори навколо труб, різні душники, вентиляційні отвори тощо) закривають листовим залізом чи металевими сітками;

- двері оббивають листовим залізом, при потребі при штукатуренні стін у нижній частині вставляють металеву сітку;

комбікорми та їх інгредієнти зберігають у бункерах, в оббитих залізом дерев'яних ящиках чи засіках, змурованих із цегли;

- у приміщеннях, коморах для кормів на території птахогосподарств підтримують відповідний порядок та чистоту, регулярно прибирають залишки кормів тощо;

- при виявленні нір та отворів гризунів шпарують їх цементом з домішками битого скла або металевої стружки.

34. Використання таких відлякувальних речовин:

- сланцева олія - продукт обробки сланців. Масляна рідина жовтого кольору з різким запахом;

- альбіхтол - продукт обробки сланців із 12 % вмістом сірки;

- цимат (цинкова сіль диметилдитіокарбомінової кислоти). Жовто-білий тонкого помелу порошок, не розчинний у воді, з умістом 19 - 22 % цинку, без запаху. Дія контактна. Дотик до обробленої препаратом поверхні викликає у гризуна подразнення слизової оболонки дихальних шляхів.

35. Винищувальні заходи полягають у боротьбі з гризунами механічним, біологічним, хімічним та комбінованим методами.

35.1. Механічний метод включає:

- використання різних видів пасток, капканів та інших пристроїв для вилову гризунів; на початку пастки розміщують у місцях скупчення гризунів. Коли вони до них звикнуть, тоді їх заражають. Як приманки використовують продукт, який подобається гризунам (підсмажене сало, хліб, сир, риба, ковбаса, шинка, соняшникове насіння тощо);

- влаштування "ям - смерті" поблизу вигрібних ям, птахівничих приміщень, складів, кормоцехів тощо. Глибина ями 1,2 м, стіни роблять із нахилом, щоб з них не змогли вилізти гризуни, на дно кладуть чи підвішують приманку (сало, овес, хліб з олією тощо), зверху закривають металевими гратами, через отвори яких потрапляють у яму пацюки та миші.

35.2. Біологічний метод ґрунтується:

- на використанні природних ворогів гризунів (кішки, собаки тощо);

- на застосуванні бактерій Ісаченка та Прохорова, бактерії Мережковського. Ці мікроорганізми спричиняють у гризунів захворювання на сальмонельоз;

- на використанні комбінованих препаратів типу бактокумарін, до складу якого входять бактерійна культура тифу (сальмонельозу) гризунів та натрієва сіль зоокумарину в зерновій суміші. Використовують без принад, розкладаючи у місцях скупчення гризунів невеликими порціями (50 - 100 г).

35.3. Хімічний метод базується на використанні отруйних речовин для принад, обпилюванні нір, отруєнні водних поверхонь.

Отруйні речовини поділяють на дві групи:

- повільнодійні (антикоагулянти) - зоокумарин, натрієва сіль зоокумарину, діфенацин, фенфтолацин, вазкум, зоосорбцид, конрацид та інші;

- гостродійні - крисид, норбомід, фторацид натрію, фторацит барію, арсеніт кальцію, червона морська цибуля та інші.

36. Препаратами повільної дії, які використовуються для боротьби з гризунами, є зоокумарин та дифенацин, що належать до групи антикоагулянтів. Вони запобігають звертанню крові й підвищують проникність кровоносних судин, порушують синтез протромбіну, що призводить до геморагічного діатезу, кровотеч, смерті. Вони здатні до кумуляції, не викликають захисних рефлекторних реакцій, тому гризуни їдять їх протягом кількох днів. Їхніми специфічними антидотами є вітамін K, його препарати (вікалос, тіокол, менадіон) та свіжа кров.

Зоокумарин (варфарин) - смертельна доза для сірих пацюків - 1 - 2 мг при чотириразовому поїданні з інтервалом 24 години та 0,2 - 0,25 мг при 4 - 5-разовому поїданні. Токсична доза для курей - 500 мг на 1 кг живої маси.

Для обпилювання однієї нори потрібно 5 - 7 г препарату, нанесення на водну поверхню площею 100 см2 - 3 - 5 г, для створення пилового майданчика площею 1 м2 - 10 г.

Натрієва сіль зоокумарину. Готують 1 % розчин солі у кип'яченій воді. На 1 кг принади добавляють 15 - 25 мл робочого розчину, а на 1 л води -5 мл. У водні принади добавляють 1 - 2 % цукру.

Пінокумарин - піноутворювальна форма зоокумарину, яка містить 2 % натрієвої солі зоокумарину. Використовують для закупорювання нір гризунів отруйною піною, створення пінних нашарувань на шляхах руху гризунів та виготовлення отруйних принад. На 1 кг принади випускають піну протягом 8 - 10 секунд та ретельно перемішують із кормом. Нірку закупорюють шляхом випускання піни протягом 5 - 8 секунд.

Вазкум - використовують для виготовлення отруйних принад, отруйного дератизаційного покриття та обмазування нір гризунів. Нори та шляхи їхнього руху обробляють при плюсовій температурі з розрахунку 30 г на 1 м2 площі чи 0,8 - 1 кг принади - основи.

Конрацид - готова до використання принада, яка містить стерильну суміш фаршу, виготовленого з відходів, та пшениці у співвідношенні 1:1 та 0,2 % натрієвої солі зоокумарину. Його добре поїдають гризуни. Препарат зберігають у сухому прохолодному місці протягом 1 року.

Зоосорбцид - зернова або круп'яна принада, що містить 0,1 % натрієвої солі зоокумарину. Випускають у паперовій або поліетиленовій упаковці по 100 - 200 г. Пацюки добре поїдають дану принаду.

Дифенацин - токсичніший для гризунів, ніж зоокумарин. Його ЛД50 при одноразовому використанні для сірих пацюків становить 40 - 60 мг/кг, при щоденному вживанні по 0,5 мг/кг протягом 3 - 4 днів сумарна доза - 1,5 - 2 мг/кг. У курей багаторазова доза (25 - 30 мг/кг) не викликає клінічних ознак отруєння.

Ратиндан - суміш 0,5 % діфенацину та 99,5 % крохмалю, використовують для виготовлення отруйних принад, дератизаційних отруйних покриттів для обробки нір гризунів. До принади додають 2 - 3 % отрути. Для обпилювання однієї нори використовують 3 - 5 г препарату.

Зерацид - зерновий ратицид є зернова чи круп'яна принада, яка містить 0,2 % дифенацину. Готують її шляхом додавання до зерна пшениці чи круп до 2 % розчину дифенацину на олії. Суміш ретельно перемішують.

Липкоцид - паста, що містить 0,5 % дифенацину та 99,5 % наповнювача (вазелін, суміш поліетиленгліколів тощо). З пасти готують отруйні покриття та принади, якими обробляють нори гризунів. При виготовленні принад липкоцид та гранульовану основу спочатку підігрівають, потім швидко перемішують. Використовують 20 г пасти на 1 кг принади.

Піноцин - піноутворювальна суміш в аерозольній упаковці, яка містить 1 % отрути. Його використовують для виготовлення отруйної принади, дератизаційного отруйного покриття для нір гризунів. На 1 кг принади випускають піну протягом 4 - 7 с., потім ретельно перемішують, а для закупорювання отвору нори піну випускають 6 - 8 с.

37. Гостродійні препарати діють на нервову та серцево-судинну системи. Їх використовують одноразово.

Крисид - до харчових принад його додають 1 - 2 %. Спричиняє набряк легенів. Особливо отруйний для пацюків. Гризуни масово гинуть протягом 12 - 72 годин. Крисид використовують не більше одного разу на рік.

Фторацетат натрію та фторацетат барію - використовують у концентрації 0,5 - 1 % маси кормової принади. Можливе приготування 0,5 % водних принад з додаванням 2 - 3 % цукру. Уранці всі залишки принад збирають та знищують. Гризуни гинуть через 1,5 години після поїдання отрути внаслідок паралічу серцевого м'яза та дихального центру.

Арсеніт натрію - отруйний для всіх видів тварин. Використовують у кормових принадах, змочуючи зерно 5 % розчином препарату.

Арсеніт кальцію - застосовують переважно для обпилювання нір пацюків.

Норбормід - дуже отруйний для пацюків. Летальна доза для пацюків - 15 мг/кг маси. Загибель настає через 15 - 20 хвилин. Домашні тварини малочутливі до препарату.

Червона морська цибуля - уражає серцево-судинну систему подібно до стрихніну. Діюча основа препарату - глікозиди (силітин, стиляїн, стиліризид). Має кумулятивну властивість, дуже отруйна для пацюків та мишей. Летальна доза для пацюків 200 - 400 мг сирого або 100 мг сухого препарату. Використовують її лише з принадами. Гризуни гинуть за 2 - 3 доби.

У людини препарат викликає блювання, тому практично не може спричинити у неї отруєння. У пацюків рефлекс блювання відсутній, унаслідок чого вони отруюються.

Рослина поширена на Кавказі, Середземноморському узбережжі. Цибулина до п'яти років досягає ваги 2 - 3 кг.

38. Газова дератизація

При проведенні газової дератизації застосовують сірчистий ангідрид, вуглекислий газ, хлорпікрин, брометил та інші. Газову дератизацію проводять в ізольованих приміщеннях. Перед газацією звільняють приміщення від птиці, прибирають корми, герметизують приміщення тощо. По закінченні газації добре провітрюють приміщення.

Сірчистий ангідрид - одержують при горінні сірки чи використовують готовий з балонів. Гризуни гинуть за 15 - 20 хвилин при наявності 0,1 % ангідриду в повітрі.

Вуглекислий газ - використовують для дератизації холодильників у дозі 500 - 700 г/м2 з експозицією 48 годин.

Вуглекислий газ у концентрації 5 % у повітрі викликає у людини кашель, а 20 % - за кілька секунд параліч центру дихання та смерть.

Бромистий метил - рідина не викликає корозії металів, не руйнує дерево, фарби, лаки, проникає в усі щілини, не горить і не підтримує горіння, погано поглинається предметами й легко знімається з них. Сильна отрута нервової дії.

Застосовують для дератизації комор, кормоцехів тощо. Доза - 10 мг/м3, експозиція - 5 годин.

39. Дератизацію можна проводити також іншими засобами, які зареєстровані в Україні, допускаються до виконання в конкретних випадках та згідно з настановами щодо їх використання.

40. При підготовці та проведенні дератизації слід суворо дотримуватися правил особистої гігієни та безпеки.

Отруту та готові принади слід зберігати закритими в місцях, не доступних для сторонніх.

При виготовленні отруйних принад працівники повинні використовувати захисні марлеві пов'язки чи респіратори, гумові рукавиці, гумові чоботи, комбінезони та інший спецодяг.

До місця розкладки отруйні принади доставляють у спеціальних ящиках чи чемоданах, які закриваються на замок.

Трупи гризунів збирають лопатою, совком, щипцями або руками у гумових рукавицях. Зібрані трупи спалюють.

Під час роботи з токсичними речовинами забороняється палити, приймати їжу.

41. Правила безпеки для обслуговувального персоналу в неблагополучних птахогосподарствах

41.1. Обслуговувальний персонал для проведення санітарних обробок дезінфекції, дезінсекції, дератизації проходить медичний огляд один раз у рік та отримує довідку про стан здоров'я.

41.2. При проведенні санітарної обробки дезінфекції, дезінсекції та дератизації в птахогосподарствах (відділеннях, фермах, пташниках тощо), необхідно дотримуватися виконання правил техніки безпеки.

Обслуговувальний персонал забезпечується мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту (респіратори, окуляри, рукавички, спецодяг, спецвзуття), які мають попереджувати інфікування, додатково проводиться роз'яснювальна робота щодо дотримання правил особистої гігієни.

41.3. Спецодяг та спецвзуття після кожної зміни знезаражують у параформаліновій камері, разовий одяг спалюють.

41.4. Особи, що працюють з деззасобами, повинні чітко дотримуватись правил особистої гігієни.

Під час використання препаратів, що подразнюють слизові оболонки очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками.

41.5. В аптечках першої допомоги повинні бути нейтралізувальні розчини дезінфекційних речовин, що використовуються в кожному окремому випадку.

41.6. Курити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами забороняється. Після проведення дезінфекції обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом.

Заступник Голови

Державного департаменту

ветеринарної медицини

О. М. Вержиховський

Додаток

до пункту 1.7 Інструкції з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва

Зразок

Акт

про проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації

"___" ____________ 20__ р. ________________________________________________________

населений пункт _________________________________________________________________

об'єкта господарювання ___________________________________________________________

району _________________________________________________________________________

області _________________________________________________________________________

Ми, що нижче підписалися, _______________________________________________________

________________________________________________________________________________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові фахівця ветеринарної медицини

________________________________________________________________________________

і інших працівників, що проводили дезінфекцію, дезінсекцію)

у присутності ____________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

(указати посаду, прізвище представника об'єкта господарювання)

у період з ____________ до ____________ 20__ р.

провели _________________________________________________________________________

(профілактичну, поточну чи заключну дезінфекцію, дезінсекцію)

з приводу неблагополуччя щодо ___________________________________________ приміщень

(захворювання)

_________________________________________________________________________________

(яких і скільки квадратних метрів площі (кубічних метрів) чи приміщень території навколо приміщень)

предметів догляду _____________________________________________________ гноєсховища

(яких, скільки)

та інше __________________________________________________________________________

(якої ємності)

Дезінфекція, дезінсекція, дератизація проведена

_________________________________________________________________________________

(указати яким методом, засобом)

при таких режимах: ________________________________________________________________

Концентрація препарату ____________________________________________________________

Температура повітря в приміщенні ___________________________________________________

Температура робочого розчину ______________________________________________________

Витрата дезінфекційного розчину на 1 м2 площі (аерозолю на 1 м3) _______________________

________________________________________________________________________________

Після дезінфекції, дезінсекції, дератизації приміщення залишене закритим на ___________год.

Залишки препаратів нейтралізовані

_________________________________________________________________________________

(нейтралізатор, концентрація, %)

Після провітрювання годівниці перегородки промиті водою.

Усього оброблено приміщень _______________________________________________________

_________________________________________________________________________________

(яких, скільки)

площа _______________ м2; обсяг ____________________ м3

вигулів _______________ м2; території _______________ м2

предметів догляду ____________ шт.

Усього витрачено ______________________________________________________________ кг.

(яких препаратів, кількість)

Послід

_______________________________________________________________________________

(що зроблено)

Контроль за якістю дезінфекції, дезінсекції, дератизації проведений

_______________________________________________________________________________

(ким, результат дослідження, номер експертизи і його висновок)

Акт складений для проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації і списання

_______________________________________________________________________________

(найменування препаратів, кількість)
Підписи

_____________________

_____________________

_____________________

( )

( )

( )

Про затвердження Інструкції з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва

Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини

Міністерства аграрної політики України

від 20 червня 2007 року N 69

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

13 липня 2007 р. за N 813/14080

Відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 (із змінами), та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва (додається).

2. З набранням чинності Інструкції уважати такими, що не застосовуються на території України, пункт 7.9 розділу 7; пункти 9.2 (9.2.1, 9.2.2, 9.2.5, 9.2.9); 9.3; 9.4; 9.5 (9.5.1, 9.5.2) розділу 9; пункти 11.1 - 11.11 розділу 11 "Инструкции по проведению ветеринарной дезинфекции объектов животноводства", яка була затверджена від 25 серпня 1988 року Державним агропромисловим комітетом СРСР.

3. Директору Державного центру ветеринарної медицини птахівництва подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в 10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання органам та установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

4. Начальникам управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначену Інструкцію до відома установ системи ветеринарної медицини України та місцевих органів самоврядування, забезпечити контроль за їх виконанням.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Державного департаменту ветеринарної медицини України, начальника управління забезпечення протиепізоотичної роботи Державного департаменту ветеринарної медицини України Вержиховського О. М.

Голова Державного департаменту

ветеринарної медицини

Г. Б. Іванов

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра

аграрної політики України

П. І. Вербицький
Перший заступник Міністра

охорони здоров'я України,

Головний державний

санітарний лікар України

С. П. Бережнов

Заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України

П. Я. Большаков

В. о. Голови Державного комітету

України з питань регуляторної

політики та підприємництва

К. О. Ващенко

Спонсоры раздела:

Читайте также:

И 2977-84 Инструкция по хранению рыбных товаров на складах (базах) и в магазинах розничных торговых организаций

Інструкція про зміст і складання паспорта місць видалення відходів

Інструкція з охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту обладнання тваринницьких ферм

Інструкція з охорони праці під час виконання робіт у птахівництві

Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців
Інструкція по перевезенню радіоактивних речовин медичного призначення залізницями України у багажних вагонах (тимчасова)

Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами

Інструкція щодо застосування норм природного убутку медикаментів та вати в аптеках
Copyright © 2009 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer

bigmir)net хиты 4363 хосты 1787


Скачать файл (148.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru