Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Тестовий контроль мовної та мовленнєвої компетенції учнів на середньому та старшому ступені у ЗОШ - файл 1.doc


Тестовий контроль мовної та мовленнєвої компетенції учнів на середньому та старшому ступені у ЗОШ
скачать (126 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc126kb.26.11.2011 08:26скачать

Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського

Кафедра іноземних мов

Реферат на тему

Тестовий контроль мовної та мовленнєвої компетенції учнів на середньому та старшому ступені у ЗОШ
Студентки

3курсу 3гр.

Інституту мов світу
м

. Одеса
2009

План

Вступ ……………………………………………………………………..… 3

Розділ 1 Загальна характеристика тестів ...……………………………… 5

    1. Поняття, функції і види тестів ……………………….……… 5

    2. З історії створення тестів ..…………………………………… 7

Розділ 2 Тестовий контроль в процесі навчання іноземній мові …..… 11

2.1. Структура усного комунікативного тести типу інтерв’ю … 11

2.2 . Інтерв’ю і рольова гра, як форми тестування комунікативної компетенції учнів ……………………………………………….… 12

2.3. Тестовий контроль в процесі навчання іноземій мові …….. 14

2.4. Тестовий контроль мовної та мовленнєвої компетенції учнів на середньому та старшому ступені у ЗОШ………………….…. 20

Висновки ………………………...……………………………………….. 20

Використана література …….…………………………………………… 22

Вступ

З настанням ХХІ століття і вступі до загальноєвропейського суспільства своєчасно було розглянуто питання про залучення жителя цього століття до світової культури, про наближення його освітнього рівня до європейського стандарту, про володіння ним не менш ніж двома іноземними мовами і т.д.

Оволодіння іноземною мовою потребує надзвичайно багато зусиль як з боку учнів, так і з боку вчителів, до того ж це процес досить довготривалий. Окрім ознайомлення учня з певною лексичною або ж граматичною інформацією та її засвоєння в процесі вивчення іноземної мови існує необхідність перевірки якості цього засвоєння отриманих знань.

Саме тут перед вчителями стає необхідність використовувати різні форми контролю, серед яких чільне місце посідають тести. Різномаїття видів тестів дозволяє використовувати їх не тільки як форму контролю, а й як засіб ознайомлення учнів з новою інформацією, або як засіб для закріплення вивченого матеріалу. Навчальні тести є важливим проміжним етапом в роботі з оволодіння мовним матеріалом, розвитку мовних умінь, освоєнню різних видів аудіювання і читання.

При використанні тестів на уроках іноземної мови учні звикають до такої форми роботи і тоді, при використанні тестів, як форми контролю, не виникає стресової ситуації (як часто зазначають психологи) і результати тестів є досить об’єктивними. До того ж тести є найбільш економічною формою контролю.

Отже, використання тесту, як форми контролю мовної та мовленнєвої компетенції учнів на середньому та старшому ступені ЗОШ є досить актуальним і правомірним.

Безумовно, тест поки що не може замінити таку, наприклад, форму підсумкового контролю, як іспити. Проте його можна з успіхом використовувати як одну з форм проміжного підсумкового контролю, що проводиться, наприклад, після закінчення циклу занять (achievement tests).

Розділ 1 Загальна характеристика тестів

    1. Поняття, функції і види тестів

Тест – це короткочасне, технічно просто обставлене випробування, що проводиться у рівних для всіх учасників умовах і що має вид такого завдання, рішення якого піддається кількісному обліку і служить показником ступеня розвитку до даного моменту відомої функції у даного учасника тестування[1].

Функції тестів:

  • Навчальна – відбувається аналіз результатів, і вчитель і учень отримують інформацію, в результаті якої можлива зміна учбового процесу;

  • Виховна;

  • Контролююча – контролюється поточна і підсумкова успішність, ефективність методів навчання.

  • Учбово-організаційна – здійснюється прогноз успішності навчання, діагноз пропусків, визначення загального володіння мовою.

  • Специфічна – можлива додаткова обробка результатів тестування, для визначення якості самого тестування

  • Досліджувальна

Тести діляться на:

  • мовні (вимірюють лінгвістичну компетенцію: лексичні, граматичні)

  • мовленнєві (тести по читанню, тести розуміння на слух):

традиційні виявляють навички і вміння читання, аудіювання і письма за допомогою завдань, що включають питання та відповіді на них,

  • прагматичні – це тести на відновлення мовного відрізка;

  • комунікативні – це тести усної мови, вони розрізняються ступенем комунікативності.

Тести можуть бути підсумковими або проміжними (тематичними). Підсумкові тести призначені, для того, щоб об'єктивно підтвердити досягнутий учнями рівень вивченості матеріалу. Тематичний тест повинен сприяти поліпшенню самого учбового процесу.

Тестування характеризується наступними перевагами:

  • велика об'єктивність і, як наслідок, більш позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність учня,виключається дія негативного впливу на результати тестування таких чинників як настрій, рівень кваліфікації і ін. характеристики конкретного викладача;

  • універсальність, обсяг усіх стадій процесу навчання;

  • багатофункціональність, що дозволяє швидше зрозуміти, як далі працювати з даним учнем;

В той же час, тестовий контроль має і недоліки:

  • велика копітка робота над створенням тесту;

  • значний суб'єктивізм у формуванні змісту самих тестів, у відборі і формулюванні тестових питань, багато також залежить від конкретної тестової системи, від того, скільки часу відводиться на контроль знань, від структури включених в тестове завдання питань і т.д.[8]

1.2 З історії створення тестів

Історія тестування налічує більше 3000 років, оскільки ще в давньому Єгипті, Вавилоні, Греції і у ряді інших держав регулярно проводилися випробування в письмовій або усній формі з метою перевірки знань, наприклад, перевірки на професійну придатність. "Про знання ми зараз знаємо не більш того, що було відоме про це тисячоліття тому. Тим часом, формування системи знань у тих, і її перевірка -найважливіша мета освітнього процесу і кардинальна проблема методики викладання іноземних мов. При тестуванні виявляються як знання, так і незнання, що досягається за допомогою системи завдань„ націлених на виявлення знань. Але лише в кінці XIX століття вийшла перша збірка контрольних завдань в США, автором якої був F. Galton,і саме тому батьківщиною тестування прийнято вважати — США" [2, з. 34].

Його найважливішим внеском у розвиток теорії тестів було визначення трьох основних принципів контролю за допомогою тестування:

  1. Використання серії однакових випробувань до великої кількості тестувань

  2. Статистична обробка результатів;

  3. Выделение еталонів оцінки.

Д. Кеттел розвинув багато ідей Ф. Гальтона і запропонував пред'являти наступні вимоги до тесту:

  1. Подібність умов для всіх випробовуваних;

  2. Обмеження часу тестування приблизно однією годиною;

  3. Відсутність глядачів, де проводиться тестування;

  4. Устаткування повинне бути добрим і привертати людей до тестування;

  5. Однакові інструкції і чітке розуміння випробовуваними, що необхідно робити;

  6. Результати тестування піддаються статистичному аналізу, знаходиться мінімальний, максимальний і середній результати, розраховується середнє арифметичне і середнє відхилення [2].

Н.А. Гулюкіна і С.В. Клішина стверджують, що всі ідеї, висунуті Д. Кеттелом, в даний час складають основу сучасної тестології;

Історичні довідки про виникнення і розвиток лінгводидактичного тестування можуть бути знайдені в роботах провідних вітчизняних і зарубіжних тестологів: Л.В.Банкевіча, И.А.Цатурової, А.Ю.Горчева, Н.А.Красюка, С.К.Фоломкиной, И.А.Рапопорта, В.А.Коккоти, О.Г.Полякова, B.C.Аванесова, і ін., а також A.Davies, J.O.Roach, L.Bubenikova, L.Kolmanova, F. Skalova, H.rSollenberger, R. L.Jones, V.Whiteson, P.Lowe Jr.,J.L.D.Clark, A.Pennycook, B.Spolsky, J.Cattel Mackeen і ін. Проте у всіх цих численних дослідженнях практично не розглядається історія усного тестування. Тому нам представляється доцільним розглянути історію становлення і розвитку усного тестування з метою аналізу його сучасного стану.У. Spolsky (1985) виділяє три етапи розвитку усного тестування:

1. Донауковий, або традиційний етап, на якому вимірювання при контролі ґрунтується лише на загальному враженні (суб'єктивній думці) екзаменатора (-ів);

2. Психометрично-структуралістський, або сучасний етап, де основний акцент ставиться на вимірювання рівня володіння окремими видами мовної діяльності, і в основному використовуються тестові завдання форми "множинного вибору". Але на даному етапі тестологи недостатньо приділяли уваги аутентичності тестів, хоч і прагнули до створення об'єктивних і надійних тестів.

3. Психо-соціолінгвістичний, або пост-сучасний етап, на цьому етапі вирішуються проблеми відповідності тестів реальним життєвим ситуаціям і забезпечення їх високою валідністю і аутентичністю" [9].

Огляд основних етапів в історії лінгводидактичного тестування вказує на зміну ролі усного тестування від незначної на донауковому, або традиційному етапі до центральної на пост-сучасному етапі, і підтверджує ідею, про те, що співбесіда з метою оцінки знань була присутня впродовж всієї еволюції науки. На пост-сучасному етапі з метою відповідності тестів сучасним вимогам науки широко використовуються останні досягнення спеціальної кваліметрії. Згідно вимогам останнього етапу, будь-який усний комунікативний тест повинен бути заснований на комунікативно-значущому аутентичному матеріалі і володіти високим ступенем валідності. У зв'язку з цим можна констатувати, що усне тестування стало об'єктивним за рахунок залучення технічних засобів, дотримання всіх правил його проведення, підготовки і оцінювання відповідей, випробовуваних маркером, забезпечення характеристик ефективності комунікативних тестів[4].

Усне тестування розглядається як ретельно розроблена процедура, в якій тестований говорить і оцінюється на основі того, що він сказав.

Вперше тести по іноземній мові з'явилися в 20-і рр. XX століття, але тестування усної мови тоді навіть не передбачалося, оскільки з багатьох причин це вважалося за неможливе і неголовним, оскільки не відповідало практичній меті навчання іноземним мовам. Як відомо, цілі навчання іноземній мові є віддзеркаленням об'єктивних потреб суспільства в той або інший історичний період, а на даному етапі розвитку методики викладання іноземних мов практичні цілі навчання зводилися до навчання читанню і перекладу, а оволодіння усною мовою не було метою навчання іноземній мові[15].

Виходячи з того, що нові соціальні тенденції в 30-50 рр. XX століття викликали необхідність підготовки великої кількості кваліфікованого військового персоналу в період Другої світової війни, посилення міжнародних зв'язків, зростання туризму – змінили і практичну мету навчання іноземній мові, а саме: на перший план виступили мовні уміння, що забезпечують практичне володіння іноземною мовою. Проблеми усного тестування вперше були підняті в доповіді J.O. Roach для екзаменаційного синдикату Кембріджського університету (University of Cambridge Local Examinations Syndicate - UCLES) у 1945 році. Вони стосувалися забезпечення надійності і валідності тесту загальних умінь в усній мові (Oral Proficiency Tests). Перший усний тест у формі інтерв'ю був розроблений Інститутом МЗС США (FSI - Foreign Service Institute of the US State Department) в 50-і роки. Н. Sollenberger (1978) відзначає, що випробування цього тесту було проведене в 1951 році, а потім його подальша розробка була припинена до 1955 року. Проведення стандартизації тесту дозволило в 1957 році ввести в США обов'язкове усне тестування. Коефіцієнт міжрейтерськой стабільності тесту був в межах 0,84-0,96. Для оцінювання тесту застосовувалася п'ятирівнева шкала, і компонентами оцінювання були визначені: лексика, граматика, вимова, побіжність мови і розуміння. У 1984 році до оцінної шкали тесту були внесені зміни і компонентами оцінювання стали: розуміння, лексикалізація, граматична точність, побіжність і дискурсивна компетенція [9].

Усні комунікативні тести у формі інтерв'ю — тести, об'єктом контролю яких виступає непідготовлена усна мова тестованих. Розрізняють два види інтерв'ю - вузьке і широке. Вузьке інтерв'ю зосереджене на одній темі, проблемі або ситуації, як правило, опитуються декілька осіб, тоді як широке інтерв'ю зачіпає цілий круг питань по різних темах, з метою отримати якомога більше інформації про рівень сформованості іншомовної комунікативної компетенції тестованого[7].

Розділ 2 Тестовий контроль в процесі навчання іноземній мові

2.1. Структура усного комунікативного тести типу інтерв’ю

Як саме розроблялися і розробляються усні комунікативні тести у формі інтерв'ю для оцінки комунікативних умінь? Процедура тестування включає бесіду екзаменатора з тестованим на іноземній мові тривалістю від 10 до 30 хвилин.

Мета бесіди - отримати зразки мови і оцінити комунікативні уміння. Зазвичай бесіда записується на плівку. Оцінка їй дається на основі спеціальної детально розробленої шкали[2].

При такому тестуванні екзаменатор вже включений в процес контролю як співбесідник, і він також використовує набір обов'язкових фраз, що ознайомлюють, встановлюють, перевіряють і підводять підсумки, тобто він виконує запрограмовані мовні дії. Для перевірки сформованості умінь у експресивній усній мови (репродуктивній, продуктивній, діалогічній, монологічній) використовуються:

  • Робота націлена на питання і відповіді на них,

  • перекодування і ранжирування інформації,

  • усний виступ,

  • інтерв'ю,

  • усне повідомлення,

  • рольова гра,

  • обговорення,

  • вирішення проблемних задач,

  • короткий і докладний перекази,

  • усний коментар

У сучасному лінгводидактичному тестуванні виділяють два види усних комунікативних тестів у формі інтерв'ю і рольової гри. Якщо в зарубіжній методиці викладання іноземних мов під тестом розуміють будь-яке випробування, то у вітчизняній методиці тест — комплекс завдань, що підготовлений відповідно до певних вимог до тестів, пройшов апробацію на характеристики ефективності[10].

2.2 Інтерв’ю і рольова гра, як форми тестування комунікативної компетенції учнів

Інтерв'ю, як форма контролю усного мовлення згачно відрізняється від такого тесту комунікативної компетенції, як рольова гра:

- інтерв'ю управляється з боку інтерв’юера більшою мірою, (він володіє ініціативою в бесіді), чим рольова гра викладачем;

- мовні дії випробовуваного і тестолога більшою мірою запрограмовані, наприклад, інтерв'юер використовує обов'язковий набір фраз в процесі співбесіди, хоча тестований завжди вільний у вибиранні мовних засобів, викладі своїх поглядів, оцінок і т.д.;

- питання у інтерв’юера наперед визначені;

- усний комунікативний тест у формі рольової гри, як правило, будується на конкретній ситуації, а тестові завдання в усному комунікативному тесті у формі інтерв'ю можуть варіюватися за формою і змістом;

- у усному тестуванні із застосуванням усного комунікативного тесту у формі інтерв'ю немає повної залежності від партнера як в усному комунікативному тесті у формі рольової гри;

- тестові завдання в усному комунікативному тесті у формі інтерв'ю — адаптивні, тоді як в усному комунікативному тесті у формі рольової гри - взаємопов'язані;

- усний комунікативний тест у формі інтерв'ю відтворює природну ситуацію спілкування;

- за допомогою усного комунікативного тесту у формі інтерв'ю можна

перевірити більший об'єм матеріалу, ніж за допомогою рольової гри.

Усний комунікативний тест у формі рольової гри - це засіб контролю для перевірки сформованості мовних навиків і розвитку мовних умінь, в межах заданої ситуації спілкування відповідно до теми, що визначає зміст мовної взаємодії, і ролей тестованих. Під усним комунікативним тестом у формі інтерв'ю, як зазначає И.А.Цатурова, розуміють засіб контролю, направлений на створення особливих, психологічно комфортних умов для тестованих з метою виявлення рівня сформованості іншомовної комунікативної компетенції, набором заздалегідь підготовлених і випробуваних на характеристики ефективності тестових завдань, результати тестування оцінюються, за допомогою аналітичної і цілісної шкал[3].

Головні відмінності усних комунікативних тестів у формі інтерв'ю і рольової гри від перерахованих вище засобів контролю експресивної усної мови це:

  • виключення підказки, пояснення;

  • жорстка регламентація за часом;

  • оцінювання здійснюється рейтерами і маркером за попередньо підготовленими рейтинговими шкалами;

  • аудіо і відеозапис процедури тестування.

2.3. Тестовый контроль в процесі навчання іноземній мові.

Успіх у навчанні іноземній мові багато в чому залежить від того, на якому ступені якість знань, що вчаться знаходиться у полі зору вчителя і яка увага приділяється профілактиці помилок. Як підтверджує багаторічний досвід, велику користь може принести перевірка знань одразу всіх учнів у формі невеликих за об'ємом контрольних завдань, умовно названих тестами. Не підміняючи плановий контроль знань, тести є не тільки «найбільш економною формою контролю» (Р. В. Рогова), але і об'єктивнішим показником ступеня засвоєння що вчаться мовного матеріалу, чим дані поточному, індивідуальної перевірки[18].

Систематичне тестування стимулює активність і увага учнів на уроці, підвищує їх відповідальність при виконанні учбових завдань.

Результати перевірки тестів аналізуються вчителем і служать для нього, з одного боку, показником рівня знань учнів, а з іншого - самооцінкою роботи, самого вчителя, що дозволяє йому внести необхідні корективи в процес навчання і тим самим попередити повторення помилок школярів. З метою профілактики учні записують можливі типові помилки в спеціальні зошити, доповнюючи це правилами (українською мовою), що пояснюють ту або іншу граматичну структуру, і декількома, найбільш характерними і чіткими прикладами на вживання її в мові[12].

Більшість тестів має декілька варіантів (вони помічені зірочкою). В цьому випадку вчитель готує (по числу учнів в групі) роздавальні картки довготривалого користування із завданнями. При одному варіанті завдання диктується або записується на класній дошці. Роботу з тестами рекомендують проводити за 10—15 хвилин до кінця уроку. Таким чином, тест дозволяє перевіряти одночасно всіх учнів класу; виконання тесту займає небагато часу, що робить можливим його проведення практично на будь-якому занятті; при виконанні тесту всі учні поставлені в рівні умови — вони працюють в один і той же час з однаковим за об'ємом і складнощами матеріалом, що виключає вплив на оцінку їх відповідей такого чинника, який знайомий усім під словом «пощастило»; тест дає можливість включати великий об'єм, матеріалу і контролювати не тільки його засвоєння, але і наявність окремих умінь користування їм. Перераховані і деякі інші характеристики тестів, безумовно, свідчать про доцільність їх використання в учбовому процесі.

Все частіше знаходять застосування як вправи, що призначаються для оволодіння учнями тим або іншим мовним матеріалом або окремими мовними уміннями. Відповідно до цього в літературі англійською мовою все частіше з'являється термін teaching test — «навчальний тест». Даним терміном, мабуть, доцільно скористатися при зіставленні тестів цього призначення контролюючим тестам. Таке зіставлення в даний час абсолютно необхідне, оскільки в сучасному учбовому процесі тести — навіть при тому обмеженні завдань, які ми пропонуємо відносити до тестів, - виразно виконують дві різні функції: контролюючу і навчальну. Залежно від функцій, до них пред'являються різні вимоги, і складаються вони по-різному, хоча зовні дуже схожі[5].

Зрозуміло, що вказане зіставлення, як і у всіх інших випадках, носить умовний характер, оскільки майже будь-який контроль навчає, а будь-яка вправа/завдання (одна з форм реалізації навчання) припускає контроль його виконання. В даному випадку тести, як і інші вправи/завдання, розрізняються по їх домінуючій меті. До контрольних відносяться ті, основною метою яких є встановити факт знання/незнання або володіння/не володіння учнями тим або іншим матеріалом, умінням, діяльністю і відповідно оцінити його; мета повчальних тестів — забезпечити засвоєння, оволодіння учнем тим або іншим матеріалом, умінням, діяльністю, і контроль їх виконання виступає для вчителя як засіб управління цим процесом. До тестів, що виконують контролюючу функцію, відносяться два основні види: тести,що перевіряють наявність у школярів певного рівня комунікативної компетенції (proficiency tests), і тести, що перевіряють оволодіння учнями конкретним мовним матеріалом і окремими мовними уміннями за певний період навчання (achievement tests). У середній школі перший вид тесту можна співвіднести з підсумковим контролем, що проводиться в кінці курсу навчання, другий вигляд — з проміжним підсумковим контролем, здійснюваним після закінчення певного циклу занять. Ці види тестів детально вивчені в теоретичному плані і знаходять широке застосування в зарубіжній практиці викладання іноземних мов[14].

Безумовно, тест поки що не може замінити таку, наприклад, форму підсумкового контролю, як іспити. Проте його можна з успіхом використовувати як одну з форм проміжного підсумкового контролю, що проводиться, наприклад, після закінчення циклу занять (achievement tests).

Така форма перевірки, якщо вона носить регулярний характер, привчає школярів до відповідальності за весь матеріал циклу, що сприяє успішності їх навчання, оскільки тестом, розрахованим на 10—15 хвилин виконання, можна охопити весь вивчений за відповідний час матеріал і перевірити всіх учнів. З цієї точки зору тест є вельми дієвим і економним засобом контролю. Слід також мати на увазі, що перевірка 30—40 тестів по ключу не займе у вчителя більше 5—7 хвилин. Як вже наголошувалося, в даний час абсолютно виразна тенденція використовувати тести в навчальній функції, тобто в процесі оволодіння учнями мовним матеріалом, окремими мовними уміннями, різними видами аудіювання і читання. Закріплення за тестами цієї функції представляється виправданим і перспективним з наступних причин.

Перш за все, сам характер тестових завдань і їх організація за своєю суттю відповідають призначенню вправи. Вибір відповіді з ряду запропонованих, об'єднання мовних одиниць за якою-небудь ознакою, визначення факту наявності або відсутності якої-небудь ознаки у мовних одиниць, відновлення цілого з його частин — все це види роботи, в основі яких лежать аналітичні операції, направлені на виділення диференціальних ознак тренованої одиниці, а останні, як відомо, складають основу запам'ятовування мовного матеріалу.

При складанні навчальних тестів забезпечується зіставлення однієї мовної одиниці з іншою, вже відомою, таким, що відноситься до того ж рівню і що має схожі з нею риси. Причому слід мати на увазі, що одна і та ж одиниця (наприклад, слово) має риси схожості (що існують об'єктивно або тільки з погляду учня) з різними рядами одиниць залежно від її формальних (звучання, написання, граматичні форми) або семантичних (значення, сполучуваність) ознак[16].

Навчальні тести дають можливість протиставляти мовну одиницю по кожній з вказаних ознак, що важко забезпечити якими-небудь іншими видами вправ. Іншими словами, навчальні тести дають можливість «обробити» відповідну одиницю за всіма її ознаками без великої витрати часу. Таким чином, якраз та характеристика тесту, яка ставить під сумнів «чистоту» контролю, - можливість порівняння диференціальних ознак схожих варіантів відповіді — складає учбову цінність тесту як вправи. Використання одиниці, що вивчається, в положення то обираною, то відкиданою за тією або іншою ознакою дає можливість не тільки багато разів її повторити, але і використовувати для її запам'ятовування як довільну, так і мимовільну увагу. Організація тесту дозволяє поступово скорочувати час його виконання. Це, по суті справи означає, що можна працювати над прискоренням операцій аналізу, їх згортанням, тобто добиватися автоматизації процесів пізнавання. Останнє дуже важливе, оскільки в арсеналі методики є невелика кількість видів вправ, що дозволяють автоматизувати дані процеси.

При розвитку окремих умінь (з числа встановлених), які пов'язані із смисловою переробкою інформації, що сприймається на слух або в процесі читання, характер і організація тестових завдань передбачають тренування кожного уміння в ізольованому від інших умінь вигляді на уривках абзацах різної побудови (наприклад, що починаються з головної думки, закінчуються головною думкою, містять дві головні думки і т. п.).

Нарешті, навчальні тести дозволяють певною мірою управляти розумовою діяльністю учнів під час слухання або читання тексту[17].

Як показує практика, установка, що дається вчителем перед сприйняттям мови на слух або читанням тексту, часто буває недостатньою для того, щоб зробити істотний вплив на характер протікання розумової діяльності учня. Установка повинна обов'язково підкріплюватися відповідною формою контролю розуміння прослухованого/прочитаного матеріалу, оскільки — і це також показує практика — учень слухає або читає так, як його потім перевіряють. От чому використання тесту, в якому указується, що важливе для розуміння при тій або іншій установці, привчає школярів варіювати процес переробки сприйманої інформації залежно від поставленої мети, тобто користуватися різними видами аудіювання і читання. Приведених прикладів достатньо для того, щоб показати, що діапазон застосування тестів у навчальній функції досить широкий, причому їх учбова цінність сумнівів не викликає. Зрозуміло, що в процесі навчання за цими тестами, в яких відповідь фактично підказується, повинні слідувати аналогічні нетестові вправи, що передбачають самостійне рішення задач учнями.

Іншими словами, навчальні тести є важливим проміжним етапом в роботі з оволодіння мовним матеріалом, розвитку мовних умінь, освоєнню різних видів аудіювання і читання. Було розглянуто дві можливі функції тестів в учбовому процесі — контролююча і навчальна.

Тести, що реалізують ту або іншу функцію, зовні схожі, але мають різні завдання, і тому до їх змісту і проведення пред'являються різні вимоги. Так, наприклад, для контролюючого тесту характерні одноразове повторення тестованої одиниці, зіставлення її іншим одиницям лише поодинці якій-небудь ознаці, одноразове виконання тесту і т, д.; для навчального тесту типові багатократне повторення однієї і тієї ж одиниці, зіставлення її іншим одиницям за різними ознаками, використання її як шуканої,і як відкиданою(зайвої), багатократне виконання одного і того ж тесту (для досягнення потрібної швидкості пізнавання) і т.д. Це свідчить про те, що використання тестів в практиці викладання виправдане, проте і в теоретичних дослідженнях і при складанні тестів слід чітко розмежовувати дві їх функції, з тим, щоб використовувати їх реальні можливості для підвищення ефективності учбового процесу. Також необхідне спеціальне, цілеспрямоване вивчення питань, пов'язаних з тестуванням. У особливому вивченні мають потребу навчальні тести — визначення вимог до них, встановлення їх місця в загальній системі вправ для розвитку того або іншого виду мовної діяльності, визначення учбової ефективності окремих видів тестів і інші питання повинні привернути увагу і методистів і вчителів - практиків.

2.4. Тестовий контроль мовної та мовленнєвої компетенції учнів на середньому та старшому ступені у ЗОШ

Перш ніж торкнутись важливості мовної та мовленнєвої компетенції учнів, та перевірки успішності засвоєння ними того, чи іншого матеріалу, слід розглянути самі поняття мови та мовлення. Насамперед, звернемо увагу на те, що ще наприкінці ХІХ ст. мовознавці почали відрізняти ці два терміна один від одного. Теоретично відмінність цих понять була обґрунтована Ф. де Соссюром.

«Якщо мова є засобом спілкування, його історично сформованим знаряддям, то саме спілкування є мовленням» - стверджує мовознавець Ю.О.Карпенко.

Якщо звернути увагу, наприклад, на відмінність у лінійності ( мовлення – лінійне, мова – нелінійна), то можна зрозуміти, що вид контролю буде зовсім різним. Під час мовлення не можуть бути озвучені два слова одночасно. Так, для здійснення контролю мовлення буде використовуватись усний тест за певною темою, оскільки він дає можливість проаналізувати оволодіння учнем певним матеріалом і його здатність використати отриманні знання в певній ситуації.

А при необхідності здійснити контроль рівня оволодіння мовою ми маємо можливість використовувати як усний, так і письмовий тест. Причому, письмові тести вважаються найбільш ефективними, оскільки передбачають контроль більшого обсягу матеріалу за менший відрізок часу та більшу кількість проконтрольованих таким чином учнів.

Іншим фактором, який зумовлює використання різних тестів для контролю мови та мовлення є динамічність, змінність мовлення та статичність мови.

Враховуючи цей фактор, було створено багато посібників з тренувальними тестами, чимало методичних посібників для вчителів англійської мови, але майже всі вони направлені на контроль мови, а не мовлення. Саме це і викликає складність при оцінюванні учнів. Багато з них, а насамперед учні старших класів ЗОШ, мають набагато більше складностей саме з мовленням, оскільки систематично у школах здійснюється лише письмовий контроль мови, а от при підведенні підсумків їхньої усної компетенції виникає чимало питань.

Проте, мовознавці та методисти останні роки займаються розробленням нових програм, які дозволили б охопити обидва важливих компонента. Про такі види контролю ми згадували раніше (тест у формі інтерв’ю, тест у формі рольової гри). Звичайно, це вимагає більшої підготовленості вчителів у сучасних школах, оскільки вони повинні проявити більше гнучкості під час як викладання нового матеріалу, його закріплення, так і при здійсненні різних форм контролю на високому рівні для отримання найоб’єктивніших результатів.

Безумовно, контроль мовної та мовленнєвої компетенції учнів є надзвичайно важливим. Але постає питання: чому саме в середній та старшій ЗО школах?

Психологи стверджують, що саме в цей період діти від 10 до 18 років шукають своє місце в світі, намагаються зрозуміти його. Як відомо, вивчення іноземної мови - це не просто ознайомлення із її граматикою та лексикою , а також знайомство з іншою культурою, що є набагато глибшим питанням. Саме знайомство з іншою культурою допомагає учням зрозуміти певні суспільні явища і перенести їх на те середовище, в якому ростуть і розвиваються вони. Будь-який контроль, в нашому випадку тестовий, виступає своєрідним стимулом для найкращого запам’ятовування нової інформації.

Висновки

У нашому рефераті ми ознайомились з такою формою роботи на уроці англійської мови, як тест, який може використовуватись і як засіб закріплення інформації, і як форма контролю засвоєння цієї інформації.

Тест – це короткочасне, технічно просто обставлене випробування, що проводиться у рівних для всіх учасників умовах і що має вид такого завдання, рішення якого піддається кількісному обліку і служить показником ступеня розвитку до даного моменту відомої функції у даного учасника тестування.

Усне тестування розглядається як ретельно розроблена процедура, в якій тестований говорить і оцінюється на основі того, що він сказав. Усні комунікативні тести у формі інтерв'ю — тести, об'єктом контролю яких виступає непідготовлена усна мова тестованих.

Систематичне тестування стимулює активність і увага учнів на уроці, підвищує їх відповідальність при виконанні учбових завдань.

Результати перевірки тестів аналізуються вчителем і служать для нього, з одного боку, показником рівня знань учнів, а з іншого - самооцінкою роботи, самого вчителя, що дозволяє йому внести необхідні корективи в процес навчання і тим самим попередити повторення помилок школярів.

Все частіше тести знаходять застосування як вправи, що призначаються для оволодіння учнями тим або іншим мовним матеріалом або окремими мовними уміннями. Відповідно до цього в літературі англійською мовою все частіше з'являється термін teaching test — «навчальний тест».

Навчальні тести дають можливість протиставляти мовну одиницю по кожній з вказаних ознак, що важко забезпечити якими-небудь іншими видами вправ. Іншими словами, навчальні тести дають можливість «обробити» відповідну одиницю за всіма її ознаками без великої витрати часу. Таким чином, якраз та характеристика тесту, яка ставить під сумнів «чистоту» контролю, - можливість порівняння диференціальних ознак схожих варіантів відповіді — складає учбову цінність тесту як вправи.

Отже, нами було розглянуто дві основні функції тестів в учбовому процесі — контролююча і навчальна.

Згадаємо, що тести, що реалізують ту або іншу функцію, зовні схожі, але мають різні завдання, і тому до їх змісту і проведення пред'являються різні вимоги. Так, наприклад, для контролюючого тесту характерні одноразове повторення тестованої одиниці, зіставлення її іншим одиницям лише поодинці якій-небудь ознаці, одноразове виконання тесту і т, д.; для навчального тесту типові багатократне повторення однієї і тієї ж одиниці, зіставлення її іншим одиницям за різними ознаками, використання її як шуканої,і як відкиданою(зайвої), багатократне виконання одного і того ж тесту (для досягнення потрібної швидкості пізнавання) і т.д.

Це свідчить про те, що використання тестів в практиці викладання виправдане, проте і в теоретичних дослідженнях і при складанні тестів слід чітко розмежовувати дві їх функції, з тим, щоб використовувати їх реальні можливості для підвищення ефективності учбового процесу.

Використана література:

  1. Брейгина М.Е. О контроле базового уровня обученности //Иностранные языки в школе. - №2 - 1991.

  2. Временный государственный образовательный стандарт, - общее среднее образование. Министерство образования РФ и лаборатория обучения иностранным языкам, Россия, академия образования, М., 1993.

  3. Денисова Л.Г., Симкин В.Н. Об итоговом контроле обученности иностранным языкам // Иностранные языки в школе. - №2 1995.

  4. Королева О.Л., Пыстина Н.В. Использование тестирования в старших классах. // Контроль в обучении иностранным языкам в средней школе: Кн. для учителя: Из опыта работы / Ред.-сост.В.А. Слободчиков. -М.: Просвещение, 1986.

  5. Поляков О.Г., И.Л.Бим Рекомендации по подготовке и использованию итогового теста за базовый курс обучения иностранному языку // Иностранные языки в школе - №3 1996.

  6. Поляков О.Г. О некоторых проблемах использования тестов как одного из средств контроля обучения школьников поиностранному языку // Иностранные языки в школе - №2 - 1994.

  7. Рабинович Ф.М. Контроль на уроке иностранного языка //Иностранные языки в школе - №1 1987.

  8. Рапопорт И.А. Прагматические тесты: сущность, специфика, перспектива // Иностранные языки в школе - №2 - 1985.

  9. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. - М.: Просвещение, 1991.

  10. Розенкранц М.В. Использование тестовой методики при обучении чтению текстов различных функциональных стилей в старших классах. // Контроль в обучении иностранным языкам в средней школе: Кн. для учителя: Из опыта работы / Ред.-сост. В.А. Слободчиков. -М.: Просвещение, 1986.

  11. Розенкранц М.В. Использование тестовой методики при обучении чтению иноязычных текстов. — Хабаровск, 1984.

  12. Симкин В.П. Осторожно: тест // Иностранные языки в школе - №5 -1996.

  13. Поломкина С.К. Тестирование в обучении иностранному языку //Иностранные языки в школе - №2 - 1986.

  14. Taylor W. Cloze Procedure: a New Tool for Measuring Readability.— Journalism Quarterly, 1953, No. 30

  15. www.lib.ua-ru.net

  16. www.ua.textreferat.com

  17. www.disser.com.ua




Скачать файл (126 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru