Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Контрольна робота - Державний контроль в управлінні, його види та значення - файл 1.doc


Контрольна робота - Державний контроль в управлінні, його види та значення
скачать (109.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc110kb.02.12.2011 08:31скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВІДДІЛ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
Кафедра правового регулювання

економіки і правознавства

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з курсу:

Адміністративне право України

на тему:

“ Державний контроль в управлінні, його види та значення”

Виконала:

Перевірив: Башняк А.О.


Тернопіль-2010


Зміст
Вступ 3

Розділ І. Контроль як функція державного

управління: поняття і основні принципи 4-6

Розділ ІІ.Види державного контролю та його значення 7-9

Розділ ІІІ. Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади 10-15

Висновки 16

Список використаних джерел 17

Вступ
Контроль є важливою ознакою і основною функцією державного управління. Існування і розвиток громадянського суспільства, процеси реформування економічних відносин на ринкових засадах, євроатлантична інтеграція – безпосередньо залежать від процесу прийняття оптимальних рішень і здійснення ефективного державного контролю за їх своєчасною і повною реалізацією.

На сучасному етапі соціально-економічних перетворень в Україні важливим державним завданням є створення дієвої системи контролю в державному управлінні. Рівень відповідальності апарату державного управління перед суспільством і громадянами значною мірою залежить саме від контролю в державному управлінні. Проте наявність розгалуженої системи контролю в державному управлінні ще не забезпечує її ефективність. Безперечним є те, що сьогодні в Україні функції контролю розподілені поміж кількома десятками органів державного управління з різним правовим статусом та різними повноваженнями, які іноді дублюються. Досі не створені ефективні механізми взаємодії органів контролю в державному управлінні. За таких умов актуальним є дослідження проблем контролю в державному управлінні України.

Визначальна особливість контролю в державному управлінні полягає у тому, що такий контроль, з одного боку, є самостійним видом управлінської діяльності, а з другого - необхідним структурним елементом усієї системи державного управління. Тому актуальною виявляється проблема визначення напрямів, обсягів здійснення контролю у вітчизняній системі державного управління, пошуку нових форм контрольної діяльності в цій сфері, що відповідала б реаліям демократичного суспільства.

^

Розділ 1. Контроль як функція державного управління: поняття і основні принципи.


Контроль є важливою ознакою змісту державного управління. Залежно від того, на якому рівні та стосовно чого розглядається, контроль може бути охарактеризований як форма чи вид діяльності, як принцип, як функція.

Виходячи з розуміння суті контролю у сфері управління як спостереження за відповідністю діяльності керованого об'єкта тим приписам, які він отримав від керуючого суб'єкта, та виконанням прийнятих рішень, він є конкретним самостійним видом роботи. Функція контролю у державному управлінні полягає в аналізі та співставленні фактичного стану в тій чи іншій галузі з вимогами, які поставлені перед ними, відхиленнями у виконанні поставлених завдань та причинах цих відхилень, а також оцінкою діяльності й доцільності саме такого шляху. Така специфічність призначення контролю, як зазначають у своїх працях дослідники цієї проблеми, і дає змогу виділити його серед інших функцій управління, створити спеціальні органи, які не виконують або майже не виконують інших, окрім контролю, державних функцій, визначити компетенцію цих органів.

Контроль здійснюється в певній галузі управління, з її особливостями та конкретним змістом, а тому у певному обсязі та формі. Він спрямований на конкретний результат і шляхи досягнення цього результату, а також на усунення суб'єктивних та урахування об'єктивних перешкод при здійсненні управлінської діяльності.

Контроль дає можливість не лише коригувати управлінську діяльність, але й допомагає передбачити перспективи подальшого розвитку та досягнення конкретного результату.

Сучасна побудова Української держави орієнтується на нові принципи діяльності органів виконавчої влади, а відповідно й нові підходи до завдань, функцій державних органів, їх структури. Відповідно нові умови здійснення управлінської діяльності потребують і перегляду завдань контролю, форм і методів його здійснення. Під впливом процесів, що відбуваються у сфері державного управління, формується певна система контролю. Вона є частиною усієї системи державного контролю в інших сферах і має свої особливості як формування, так і функціонування, обумовлені конкретним змістом контрольної діяльності та органами, що її здійснюють.

Система державного контролю складається з державних органів та посадових осіб, що наділені будь-якими контрольними повноваженнями щодо органів державного управління. Разом вони розглядаються як єдина система, що виконує функцію контролю. На відміну від системи державного контролю система органів державного контролю є вужчим поняттям. Його складають лише державні органи, для яких контроль — основна діяльність з конкретних питань, яка здійснюється глибше й професійніше. Проте незалежно від того, які органи здійснюють контрольну функцію та в якому обсязі, контрольна діяльність базується на єдиних принципах і в її основу покладено завдання підвищення ефективності управління та його подальшого удосконалення.

Виходячи з сучасної реальності й тих завдань, що стоять перед контролем, здається можливим виділити такі основні принципи контролю: об'єктивність, дієвість, гласність, систематичність, регулярність [ ,с. ].

Об'єктивність контролю дає змогу реально оцінити ситуацію, що склалася у сфері управлінської діяльності тієї чи іншої галузі, співставити її із завданнями і визначити потребу втручання з боку відповідних державних органів. Принцип об'єктивності контролю передбачає аналіз реальних фактів та всебічність їх розгляду. Об'єктивність контролю випливає із точного вивчення фактів, документів,- і лише узагальнення всіх отриманих даних приводить до правильних, обґрунтованих висновків. Все це дає змогу знайти правильне рішення при усуненні порушень чи попередити від небажаних наслідків.

Дієвість контролю полягає в реальних наслідках виявлення порушення чинного законодавства, прийнятих норм і правил. На ньому покладено обов'язок не лише виявити допущені порушення, але й глибоко їх проаналізувати, зробити висновки щодо можливих наслідків, дати хід державному механізму захисту.

Принцип гласності в діяльності органів контролю посідає важливе місце за своїм впливом і результативністю. Контроль за станом справ в окремих галузях управління та правдива інформація про цей стан, виявлення наявних порушень, а то й некомпетентності, змушують уряд, органи виконавчої влади шукати виходу та вживати радикальних заходів. Принцип гласності контролю передбачає не лише виявлення недоліків та обов'язкове покарання, а й постановку актуальних проблем, обговорення проектів управлінських рішень, підготовку громадської думки.
При здійсненні контролю необхідно дотримуватися принципу систематичності, регулярності щодо його проведення. Це вносить певний порядок і дисципліну в роботу як того, кого контролюють, так і того, хто контролює. До того ж систематичний контроль дає змогу краще орієнтуватися в конкретній галузі управління та постійно аналізувати стан справ, а також виявляти недоліки в управлінській діяльності, відшукувати резерви чи попереджувати непередбачені наслідки. Принцип регулярності контролю стимулює саму контрольну діяльність до підвищення ефективності та позитивного впливу на досягнення результату.

В Україні триває процес пошуку та становлення ефективної системи державного управління, побудови організаційної структури системи органів та їх діяльності. У відповідності з цим процесом створюється і система контролю у сфері виконавчої влади.


^ Розділ 2. Види державного контролю та його значення.

Державний контроль поширюється на соціально-культурну, адміністративно-політичну діяльність, міжгалузеве державне управління як одне з його найважливіших елементів, основного способу забезпечення законності і дисципліни, дисциплінуючого чинника у діяльності державного апарату й інших підконтрольних державних структур та поведінки громадян. Контрольний процес як багатогранне і багатопланове явище є важливим напрямком державного управління. Залежно від кута його дослідження, він може бути охарактеризований як форма, вид, принцип чи функція діяльності окремих державних установ [3, с.22].

Правове забезпечення системи контролю у сфері державного управління складається з масивів законодавчих актів, що регулюють окремі види контролю. Немає єдиного акту, який би охоплював усі ланки діяльності держави щодо здійснення контрольних повноважень. Такий акт необхідний і ним міг би бути Закон України «Про державний контроль у сфері виконавчої влади». В зміст цього закону слід включити основні принципи і напрями здійснення цієї важливої функції держави. Прийняття його дало б можливість сформувати правові засади цілісного механізму здійснення контролю органами усіх гілок державної влади. Слід зауважити, що йдеться про державний контроль, який здійснюється органами виконавчої влади у процесі управлінської діяльності за законністю та доцільністю роботи органів виконавчої влади, дотриманням державної дисципліни, ефективністю управлінської діяльності. Тому такий контроль, що здійснюється всередені системи органів виконавчої влади, є внутрішнім.

Зовнішній контроль здійснюється з боку органів державної влади, спеціалізованих органів, а також громадськості за додержанням законності в організаціях, установах та на підприємствах, організаційно їм не підпорядкованих. До організаційних форм зовнішнього контролю належать: президентський, парламентський, конституційний, судовий, прокурорський (прокурорський нагляд), фінансовий та громадський контроль [6].

Для цих видів державного контролю єдиними є мета та об'єкт контролю діяльність органів виконавчої влади. Та перед ними стоять різні завдання й різноманітними є форми та методи контролю, а також наслідки його здійснення.

Це найбільш загальний поділ державного контролю. У юридичній теорії та практиці підхід до поділу контролю на види залежить від вибору критерію, на підставі якого здійснюється класифікація. Вибір же критерію багато в чому зумовлений потребами практики. Саме тому відомо досить багато класифікацій контрольної діяльності.

Колпаков систематизував найбільш поширені класифікації контролю, до них належать [4,с.664]:

а) залежно від місця суб'єкта (що здійснює контроль) в системі державного управління виділяють такі види контролю:

1) контроль з боку органів законодавчої влади (парламентський контроль);

2) контроль з боку Президента України та його апарату (президентський контроль);

3) контроль з боку Кабінету Міністрів України (урядовий контроль);

4) контроль з боку органів центральної виконавчої влади;

5) контроль з боку місцевих органів, органів державної виконавчої влади;

6) контроль з боку органів судової влади;

7) контроль з боку органів місцевого самоврядування; 8) контроль з боку громадськості (громадський контроль);

б) залежно від належності суб'єкта до державних або громадських структур виділяють:

1) державний контроль;

2) громадський контроль;

в) залежно від адміністративно-правової компетенції суб'єкта виділяють:

1) загальний контроль;

2) відомчий (галузевий) контроль;

3) надвідомчий контроль;

г) залежно від управлінської стадії, на якій здіснюєть-ся контроль, виділяють:

1) попереджувальний контроль;

2) поточний контроль;

3) наступний контроль;

д) залежно від призначення контролю виділяють:

1) загальний, що охоплює всі сторони діяльності суб'єкта, що контролюється;

2) цільовий контроль окремого напряму роботи.

Крім перелічених, існують й інші класифікації контрольної діяльності. 

 Контроль – це важлива функція управління, систематична конструктивна діяльність керівників і органів управління, керівників підприємств, організацій та їхніх підрозділів щодо забезпечення єдності рішення і виконання, відповідності фактичних результатів роботи запланованим або визначеним органами вищого рівня [6].

М.О.Снітчук вважає, що значення контролю полягає у наступному, а саме, систематичний і всеосяжний контроль:

•    забезпечує своєчасне і в повному обсязі виконання законодавчих актів та управлінських рішень, планів, програм;

•   сприяє забезпеченню наукової обгрунтованості й виваженості управлінських рішень, чіткості організації виконання

•   дає можливість об’єктивно, справедливо, правильно оцінювати працівників та виконавців за рівнем їх кваліфікації і професійності, організаторських здібностей і ставлення до справи, за результатами праці і способами їх досягнення, підвищує їх відповідальність за виконання поставлених завдань і службових обов’язків;

•    є необхідною умовою своєчасного виявлення відхилень і недоліків у роботі, їх виправлення та усунення причин, що їх породжують;

•    є невід’ємною складовою частиною роботи з узагальнення й поширення позитивного досвіду діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та їх працівників.

Рівень і стан контролю – це дзеркало здатності відповідного органу чи керівника забезпечити ефективне здійснення державної політики, накреслених планів, визначених завдань.


^ Розділ 3. Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади

Згідно з Конституцією України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — ^ Верховна Рада України. Верховна Рада відповідно до наданих їй Конституцією України повноважень безпосередньо або через свої органи здійснює контроль за забезпеченням конституційних прав, свобод і обов’язків громадян України, додержанням законів та інших актів, які вона приймає, виконанням загальнодержав них програм і Державного бюджету України, діяльністю органів, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або затверджує. Верховна Рада може створювати в межах своїх повноважень тимчасові спеціальні комісії для підготовки й попереднього розгляду питань, тимчасові слідчі комісії для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина та захист прав кожного на території України в межах його юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Завданнями Рахункової палати, спеціального контролюючого органу, є: організація та здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього та зовнішнього боргу України, визначення ефективності й доцільності видатків державних коштів, валютних і кредитно фінансових ресурсів; контроль за фінансуванням загальнодержавних програм; контроль за законністю та своєчасністю рухів коштів Державного бюджету України й коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках тощо. До контролю з боку законодавчої влади можна віднести депутатський запит, право народного депутата України братии участь у перевірках додержання законів державними органами й органами об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, на участь у депутатському розслідуванні, відвідувати будь які державні органи та об’єднання громадян, підприємства, установи й організації з питань своєї депутатської діяльності тощо. Контрольні повноваження Верховної Ради України, її комітетів, депутатів, Рахункової палати закріплено в Регламенті Верховної Ради України, законах України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», Закон «Про Рахункову палату».

Контрольні повноваження ^ Президента України визначають Конституція та Закон України «Про Президента України». Вони поширюються на різні гілки влади.

Всебічну контрольну діяльність здійснюють органи державної виконавчої влади всіх рівнів. Ця діяльність є одним із найважливіших елементів організаційної роботи, спрямованої на подальше укріплення законності й дисципліни в державному управлінні. Найширші контрольні повноваження серед органів виконавчої влади належать Кабінету Міністрів України, який здійснює контроль за діяльністю міністерств, державних комітетів і відомств, за додержанням ними законодавства. Рада міністрів АРК має такі ж, як і Кабінет Міністрів, контрольні повноваження (за деякими винятками) відносно підконтрольних їй органів. Центральні органи виконавчої влади, їх відділи та управління, державні адміністрації, адміністрації підприємств, установ і організацій у процесі повсякденної діяльності систематично здійснюють відомчий контроль, який поширюється на підпорядковані їм об’єкти відомчої належності. Вони перевіряють виконання законів, указів і урядових постанов, актів вищих органів, стан дисципліни й ефективність роботи апарату, розміщення та використання кадрів, роботу щодо розгляду звернень громадян тощо. В державних комітетах, міністерствах, державних адміністраціях, підрозділах центральних органів на місцях функціонує контрольно ревізійна служба, підпорядкована безпосередньо керівникові органу. Контрольні повноваження названих органів державної виконавчої влади закріплено в законах України, Загальному положенні про міністерство, інший орган державної виконавчої влади України, окремих положеннях про державні комітети, міністерства, відомства, їх структурні підрозділи, інших нормативних актах. Місцеві державні адміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; виконанням державних контрактів і зобов’язань перед бюджетом; належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі; використанням та охороною земель, лісів, надр, вод, атмосферного повітря, рослинного й тваринного світу та інших природних ресурсів; додержанням виробниками продукції стандартів,технічних та інших вимог; додержанням санітарних і ветеринарних правил тощо. До спеціалізованих контролюючих органів належать різні державні інспекції та служби, основним завданням яких є здійснення державного контролю в тій чи іншій сфері діяльності. Найвідомішими серед інспекцій є автомобільна, пожежна, охорони праці, інспекція по контролю за цінами; серед служб — санітарна, податкова, митна, контрольно ревізійна тощо. Всі вони — органи державного управління або їх самостійні структурні підрозділи, що мають юрисдикційні повноваження. Будучи контролюючими органами іншої відомчої належності відносно підконтрольних їм структур, вони здійснюють міжвідомчий контроль. Особливість такого контролю (порівняно з відомчим) полягає в спеціалізованому предметі контролю, а також у відсутності відомчої зацікавленості в його результатах. Так, Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України відповіднодо покладених на неї завдань бере участь у розробці проектів законів та інших нормативних актів і документів, у тому числі правил, норм і стандартів, державних і регіональних программ забезпечення безпеки дорожнього руху і його учасників; додержання правил дорожнього руху; здійснює профілактику правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху серед його учасників; регулює дорожній рух; контролює внесення обов’язкових платежів власниками транспортних засобів тощо. Державний пожежний нагляд Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є одним із основних спеціалізованих контролюючих органів державної пожежної охорони. Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань і наданих їй повноважень здійснює державний контроль за додержанням установленого порядку затвердження та застосування цін і тарифів у міністерствах і відомствах, на підприємствах, в установах, організаціях державних та інших форм власності; перевіряє обґрунтованість затверджуваних міністерствами й відомствами, об’єднаннями, підприємствами та організаціями в межах їх компетенції, незалежно від форм власності й господарювання, цін і тарифів, стан організації та ефективності роботи відомчого контролю за цінами тощо. Державна санітарно епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров’я України здійснює контроль за додержанням юридичними й фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я людей, а також застосовує заходи правового характеру відносно правопорушників. Державна митна служба України здійснює митний контроль з метою забезпечення додержання державними органами, підприємствами, посадовими особами, а також громадянами порядку переміщення через державний кордон товарів та інших предметів. Функції контролю за додержанням законодавства про податки та інші платежі в бюджет здійснює Державна податкова служба України.

Важлива роль у здійсненні контролю в державному управлінні належить сільським, селищним, міським радам, які є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади й здійснюють від їх імені тав їх інтересах за допомогою своїх виконавчих органів функції і повноваження місцевого самоврядування.. Судовий контроль — специфічний вид контролю в сфері державного управління. Особливість цього контролю полягає в тому, що його здійснюють не систематично, не повсякденно, як, наприклад, контроль з боку спеціалізованих контролю чих органів або прокурорський нагляд за законністю в державному управлінні, а одноразово під час розгляду справ (адміністративних, цивільних, кримінальних).

Висновки
Організація контролю, безпосередня участь у його здійсненні – справа кожного керівника і кожного працівника управлінської сфери. Здійснення практичних заходів щодо вдосконалення контролю на всіх рівнях управління й рішуче підвищення відповідальності керівників за результати роботи органів управління, підприємств і організацій, за виконання рішень, запевнень, обіцянок є необхідною умовою ефективного контролю. Не підкріплені послідовною організаторською роботою управлінські рішення лише створюють видимість активної діяльності. Головним чинником підвищення ефективності роботи контрольних органів може стати не розширення їх повноважень, а посилення контролю за їх діяльністю, прийняття рішень щодо усунення виявлених порушень та зловживань.

Особливого занепокоєння викликає правове забезпечення системи контролю у сфері державного управління. На жаль, кодифаційні процеси в цій галузі вітчизняного законодавства поки не торкнулися цього напряму діяльності державних органів. Досі немає єдиного акта, який би охоплював усі ланки реалізації контрольних повноважень і доводиться керуватися великим масивом нормативного матеріалу, що викликає великі ускладнення і неефективність багатьох контрольних процедур.

Контрольний процес як багатогранне і багатопланове явище є важливим напрямком державного управління. Безперечним є те, що контроль це могутній засіб забезпечення дієвості управління і управлінських рішень.


Список використаних джерел


  1. Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний посібник. / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. - К.: ГАН, 2005. - 232 с.

  2. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — 544 с.

  3. Кириченко В.М.,Куракін О.М Теоретико-правова характеристика контрольного процесу у сфері державного управління // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університетув нутрішніх справ. – 2009 –№ 3. –с.21-27.

  4. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, –1999. –736 с.

  5. Самойлюк О.Г., Сучасний стан та шляхи підвищення ефективності роботи контрольних органів Верховної Ради України // Державне управління:Теорія і практика. – К.: Видавництво Нац. Академії державного управління при през. України, - №2, 2007. – [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2007-2/

  6. Снітчук М.О. Контроль і перевірка виконання в роботі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. – Київ,2007 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=190985



Скачать файл (109.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru