Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Аналіз хрестоматії по філософії - файл Анализ 10.doc


Аналіз хрестоматії по філософії
скачать (115.2 kb.)

Доступные файлы (10):

Анализ 10.doc31kb.15.12.2009 22:22скачать
Анализ 1.doc35kb.29.11.2009 12:53скачать
Анализ 2.doc44kb.28.11.2009 22:52скачать
Анализ 3.doc41kb.14.12.2009 19:42скачать
Анализ 4.doc49kb.14.12.2009 19:36скачать
Анализ 5.doc58kb.14.12.2009 21:02скачать
Анализ 6.doc43kb.14.12.2009 21:49скачать
Анализ 7.doc46kb.15.12.2009 18:51скачать
Анализ 8.doc40kb.15.12.2009 20:39скачать
Анализ 9.doc35kb.15.12.2009 21:40скачать

содержание
Загрузка...

Анализ 10.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
Девід Лайон

Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії.

І. Основною ідеєю є те, що «інформаційне суспільство» виражає ідею нової фа­зи в історичному розвиткові передових країн. Тобто, не прихід «постіндустріального» суспільства, а створення ново­го соціального зразка, що є результатом «другої інду­стріальної революції», яка в основному грунтується на мікроелектронній технології.

Слід виділити такі пункти плану даного уривку:

  1. Інформація, ідеологія та утопія.

  2. Політика щодо технології.

  3. Опір і альтернатива.

  4. Проблеми інформаційного суспільства.

Прогрес, котрий для багатьох вікторіанців був одночасно й політичним прагненням, мав бути досягнутий завдяки застосуванню науки й технології до всіх сфер життя, а також мав бути засобом пояснення соціальних змін. Він надихав початкову соціологію. Концепція «інформаційного суспільства» має спільні утопічні аспекти з деякими попередніми технологічними концепціями «гарних суспільств». Адже, як ми бачили, той спосіб, яким розвивалася інформаційна технологія і який призводить до збільшення вже існуючого розриву між соціальними групами й націями, розширює можливості держави та інших інституцій спрямовувати й контролювати життя людей і підсилює владу постійно зростаючих еко­номічних інтересів. У світлі сказаного, «інформаційне суспільство» також уявляється як досить сильно навантаже­не ідеологічним аспектом. Такий «ідеологічний аспект» може бути вилущеним в міру того, як стає явним той специфічно сучасний спосіб поєднання політики з технологією, коли він часто маскує капіталовкладення, котрі спрямовуються в інформаційну технологію, відвертає увагу од деяких ускладнюючих супе­речностей, і коли він водночас надає інформаційному суспільству, що наближається, видимість цілком природно­го й логічного соціального поступу. [c. 366]

Отож, що означає «ідеологічний аспект» концепції «інформаційного суспільства»? По-перше, на задньому пла­ні це — передусім нерівність і владні відносини. По-друге, концепція «інформаційного суспільства» не лише поглинає будь-який опір у суспільстві, а також і опозиційні рухи. По-третє, прихід «інформаційного суспільства» розгля­дається (принаймні, його популярними прихильниками) як цілком природне явище. Це — ясний шлях уперед. [c. 368]

Як це не парадоксально, «інформаційне суспіль­ство» має як ідеологічний, так і утопічний аспекти. І жоден з них не повинен залишатися поза увагою. На закінчення дозвольте мені навести чотири важливі докази щодо сказа­ного з відповідними зауваженнями.

По-перше, «інформаційне суспільство» ставить питання про нові соціальні обставини, але зовсім не в тому ракурсі, як про це думають усім відомі його прихильники. По-друге, технологічна конвергенція, яка виражена в понятті «інформаційна технологія» є важливою як в соціальному, так і в технічному плані. По-третє, в будь-яких міркуваннях щодо «інформаційного суспільства» слід пам'ятати, що технологічний по­тенціал не є чимось неминучим. По-четверте, і це випливає з попередніх міркувань, проблема інформаційного суспільства є як політичною, так і аналітичною. Соціальний аналіз відіграє певну роль у самій політиці інформаційної технології. [c. 376-379]

II. Морріс пропонує справді утопічну альтернативу непри­вабливому на вигляд централізованому, орієнтованому на виробництво—споживання світові. Можна погоджуватися чи ні зі швидше романтичною ностальгією, аніж детально виписано альтернативою Морріса, проте незаперечним є те, що людська свобода й реалізація є високими пріоритетами. Увага до характерних рис «доброго суспільства» так само має значення, як і опір відчуженню, домінації та дегума­нізації.

Однаково, цей спектр соціального детермінізму повинен бути витісненим. Цей процес може мати кілька форм. Такі теоретики, як Гарі Бравермен і Мішель Фуко, хоч і перебу­вають у рамках різних традицій, є винуватцями заниження ролі людського фактора у своїх судженнях щодо системи «технологія і суспільство».


Скачать файл (115.2 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru