Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Булава Л.М. Фізична географія України (дидактичний матеріал, 8 клас) - файл Весь_ДИДАКТ_МАТЕР_Булава.doc


Булава Л.М. Фізична географія України (дидактичний матеріал, 8 клас)
скачать (16115 kb.)

Доступные файлы (1):

Весь_ДИДАКТ_МАТЕР_Булава.doc17656kb.06.10.2009 20:43скачать

содержание
Загрузка...

Весь_ДИДАКТ_МАТЕР_Булава.doc

  1   2   3   4   5   6   7
Реклама MarketGid:
Загрузка...


Л. М. Булава

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПІДРУЧНИКА

«ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ»

(ЗАВДАННЯ і ВІДПОВІДІ)

УДК 913(477)(075)

ББК 26.82+74.2(4УКР)я721

Б-90
Булава Л. М.

Б 90. Фізична географія України. 8 клас. Дидактичні матеріали для формування предметної компетентності учнів. Методичний посібник для вчителів. — Харків: Видавнича група “Основа”, 2009. — Частина 1. - 90 с.; частина 2. – 112 с.


У 2008 році у харківських видавництвах «АН ГРО плюс» і «Ранок» вийшов із друку підручник автора «Фізична географія України», який раніше став переможцем Всеукраїнського конкурсу підручників для учнів 8 класу. Як показали перші результати апробації підручника, задля повної реалізації можливостей його змісту й методичного апарату, виникла необхідність у розробці системи дидактичних матеріалів. Дидактичні матеріали включають запитання, які подаються в підручнику та відповіді на них, а також методичні рекомендації автора щодо вивчення кожної теми, опорні схеми, довідкові матеріали тощо.

Текст дидактичних матеріалів згрупований по розділах, темах і уроках (від №1 – до №51), що зручно при підготовці учителя до відповідного заняття. Зміст посібника, поданий у його кінці, є одночасно тематично-поурочним плануванням курсу, яке відповідає змістові підручника.

Автор із вдячністю відкликнеться на всі пропозиції і зауваження учителів-практиків задля вдосконалення подальших випусків підручника та дидактичних матеріалів до нього. Пропозиції просимо надсилати на е-mail: bulavapolt@rambler.ru


Основні рубрики дидактичних матеріалів:

 – запитання для актуалізації опорних знань і умінь учнів перед початком параграфа і короткі відповіді на них;

 – запитання і завдання в тексті параграфа і відповіді на них;

 – запитання і завдання продуктивного рівня;

 – завдання творчого рівня наприкінці параграфа і відповіді на них;

 – географічні задачі і практичні завдання наприкінці параграфа та відповіді на них;

 – відповіді на завдання до практичних робіт;

 – відповіді на завдання для тематичного оцінювання.

Тема: ВСТУП
.

§1. ^ ПРЕДМЕТ КУРСУ, МЕТОДИ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

Урок №1 (вступний)
Як із давньогрецької мови перекладається назва науки «географія»? Пригадайте, що таке географічна оболонка? Із яких сфер вона складається? Перелічіть природні компоненти.

«Географія» – з давньогрецької мови перекладається як «землеопис». Але це словосполучення не повністю передає зміст сучасної географії. Визначення понять «географія» і «географічна оболонка» подається в словнику термінів і понять на с. 216 підручника.

П
риродні компоненти – це складові частини природи будь-якої території. Виділяють шість природних компонентів (їх фото зображені на рис. 1.1.): гірські породи і рельєф; повітря; вода; ґрунти; рослини; тварини. Перші три природні компоненти належать до неживої природи і різняться за переважаючим агрегатним станом речовини (гірські породи перебувають переважно в твердому, повітря – в газоподібному, вода – в рідкому стані). До найважливіших компонентів живої природи належать рослини і тварини. Ґрунт розглядають як особливий, перехідний компонент між неживою і живою природою.

^ Поясніть зміст рис. 1.1. Виявіть спільні й відмінні риси понять «природні умови» і «природні ресурси».

Спільною рисою двох понять є те, що в їх основі є відношення людей до природних компонентів (фото яких зображені в центральній частині рисунка). Але природні компоненти існують і без оцінки з боку людини.

Коли мова йде про природні умови (див. надписи над фото), то увага зосереджується на вивченні впливу природних компонентів на життя і діяльність людини. Наприклад, як клімат (особливості стану повітря в даному місці впродовж багатьох років) впливає на здоров’я людей, їх господарську діяльність впродовж року. Отже, природними ресурсами називають природні компоненти й природні процеси, які впливають на життя й діяльність людей, але безпосередньо не використовуються у господарстві.

Коли ж мова йде про природні ресурси, то увага зосереджується на вивченні можливостей їх використання людьми у різних галузях господарства. Наприклад, вивчається, які сорти культурних рослин можна вирощувати за сукупністю певні кліматичних показників у даній місцевості (ці показники оцінюють як агрокліматичні ресурси). Розрізняють мінеральні, кліматичні, водні, земельні, біологічні та інші види природних ресурсів (див. підписи під фото).

Отже, відмінною рисою цих двох понять є те, що люди по-різному розглядають природні компоненти. Поняття «природні умови» застосовується для характеристики впливу природних компонентів і природних явищ на її життя і діяльність людини, при її пасивній ролі. Поняття «природні ресурси» застосовується тоді, коли мова йде про активний вплив людини на природні компоненти шляхом використання певних природних тіл і природних явищ для своїх потреб.

 7. ^ Опрацюйте пункт параграфа «Методи фізико-географічних досліджень» і переробіть текст у таблицю з двох стовпчиків (назви заголовків стовпчиків підберіть самостійно).

Це завдання учні розпочинають виконувати під час уроку і продовжують його виконання вдома.

Назва методів і їх груп

Характеристика методів

Методи збирання первинної фізико-географічної інформації

Польові

Застосовують під час географічних експедицій, коли дослідники працюють з виїздом, як часто кажуть – «у поле», на певну територію, вивчаючи її одноразово або час від часу





^ Методи обробки вже накопиченої фізико-географічної інформації

Географічне порівняння

Виявлення спільних і відмінних рис певних територій (материків, природних зон, гірських країн, областей тощо)





^ Поміркуйте, які знання і закони, засвоєні на уроках фізики, можна застосувати при вивченні фізичної географії?

Назви наук «Фізика» і «Фізична географія» мають спільні риси, оскільки з давньогрецької мови слово «фізика» означає «природа». Під час вивчення курсу фізики в 7-му класі учні засвоїли такі поняття:

^ Знання з курсу фізики 7-го класу

Застосування цих знань

в курсі фізичної географії, 8 клас

Фізичні одиниці та їх вимірювання: одиниці маси і довжини; час і його вимірювання, проміжки часу

Довжини (протяжність кордонів України тощо); вік Землі, геологічний час; геотектонічні цикли

Взаємодія тіл, гравітаційна взаємодія

Вплив космічних рухів Землі на розвиток земної кори. Утворення гравітаційних форм рельєфу

Енергія, перетворення енергії. Закон збереження і перетворення енергії

Перетворення речовини й енергії: а) при вивітрюванні, перенесенні й накопиченні гірських порід; б) внаслідок циркуляції атмосфери

Особливості води

Водний стік, його показники

На початку 8-го класу в курсі фізики вивчаються поняття «механічний рух», «швидкість руху, вісь обертання Землі; у середині року – «атмосферний тиск», «теплові явища», види тепло обігу» (можна застосовувати міжпредметні зв’язки географії і фізики при вивченні теми «Клімат»).

^ 6. Для чого необхідні фізико-географічні знання водіям, туристам, менеджерам?

Щоб свідомо вивчати будь-яку науку потрібно розуміти - для чого її необхідно знати?

Найбільше значення фізико-географічних знань - світоглядне (вони необхідні для розуміння причин і наслідків складних взаємозв’язків у природі, між природою й діяльністю людини). Ці знання мають і практичне значення. Вони використовуються для складання кадастрів природних ресурсів (узагальнених відомостей про них) та наукового обґрунтування їх раціонального використання; раціонального планування території (міст, сільських районів); меліорації земель тощо.

Знання фізико-географічних закономірностей, географічних карт знадобляться, ким би не стали учні в дорослому житті. Наприклад, топографічні карти необхідні у туристичному поході. Для водія необхідні знання карт автомобільних доріг, уміння орієнтуватися на місцевості у різних умовах. Менеджерам потрібно знати особливості природних умов і природних ресурсів території для розміщення підприємств із найбільшим прибутком для власника і якнайменшою шкодою для навколишнього середовища й здоров’я людей.

^ 9. Користуючись картою атласу, запишіть, які території починаючи з 1939 р. увійшли до складу України від інших держав чи республік СРСР. Відповідь подайте у вигляді таблиці:

Історичні землі, сучасні області

Рік входження

Держава чи республіка СРСР, до якої належали

Західноукраїнські землі – Східна Галичина (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області), Західна Волинь і Західне Полісся (Волинська й Рівненська області)

1939

Польща

Північна Буковина і Хотинський повіт Бессарабії (Чернівецька область), південні райони Бессарабії (південна частина Одеської області)

1940

Румунія

Закарпатська Україна або Підкарпатська Русь (зараз – Закарпатська область)

1945

Чехословаччина

Кримська область (зараз – Автономна Республіка Крим)

1954

РРФСР (зараз – Російська Федерація)

При вивченні пункту параграфа «Формування території України» вчитель має за необхідністю уточнити правильні відповіді на запитання в тексті:

^ Які східнослов’янські племена проживали на території нинішньої України на початку існування Київської Русі?

Основою формування українського етносу були племена східних слов’ян, які, зокрема, жили на півночі нинішньої території України (поляни, сіверяни, древляни, дуліби, білі хорвати, уличі й тиверці). У IX-XII століттях ці племена ввійшли до складу Київської Русі. Тому жителі цієї держави називали себе русичами, руськими людьми.

^ До складу якої держави входила більша частина українських земель і Запорізька Січ на початку XVII століття?

У першій половині XVII ст. Запорізька Січ стала осередком національно-визвольної боротьби українського народу проти Речі Посполитої – об’єднаної польсько-литовської держави, в якій провідну роль відігравали польські магнати. На жаль, серед козацької старшини не було єдності. Одні бачили Україну незалежною; інші — автономною в межах Речі Посполитої; треті — в складі Туреччини; четверті — Московського царства. У результаті домовленості між Московським царством (пізніше країна стала називатися Росією) і урядом Речі Посполитої українські землі виявилися розділеними. Згідно з рішенням Переяславської ради (1654 р.) відбулося приєднання Лівобережної України до Росії на правах автономії.

^ 5. Які території складають систему адміністративно-територіального устрою України?

Для полегшення управління (адміністрування) різними видами діяльності населення майже кожна країни поділена на окремі, менші території, які утворюють систему її адміністративно-територіального устрою (у різних країнах вони мають різні назви — штати, області, провінції, землі, графства тощо).

Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища й села.

Автономна Республіка Крим має свою Конституцію, яку затвердила Верховна Рада України. Цією Конституцією здійснюється нормативне регулювання з окремих питань економіки, освіти, культури, раціонального природокористування, які не суперечать Конституції й законодавству України.

До складу України входять також 24 області: Вінницька, Волинська (центр – м. Луцьк), Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська (м. Ужгород), Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська, а також міста Київ і Севастополь, які мають спеціальний статус (що визначається законами України про ці міста).


^ Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема 1. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ
§2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТЕРИТОРІЮ Й КОРДОНИ.

^ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
Урок №2 (вивчення нового матеріалу)

Пригадайте, за яким планом ви давали характеристику географічного положення материка?

Учитель до початку уроку на дошці записує план цієї характеристики:

  • Розташування материка щодо екватора, найбільша його видовженість із півночі на південь;

  • півкулі й географічні пояси, в яких розташований материк;

  • видовженість материка із заходу на схід;

  • океани та моря, морські течії, що омивають материк;

  • інші найближчі материки і розташування відносно них.

  • На якому материку та в якій його частині розташована Україна?

Україна знаходиться в західній частині Євразії, у межах частини світу Європи. У різних країнах Європи і в різний час підходи до проведення меж цієї частини світу змінювалися. Немає єдності щодо цього питання і в сучасних європейських географів.

Центр материкової частини Європи, визначений як за методом пересічення серединної паралелі й серединного меридіана (53º34′ пн.ш., ≈25º сх.д.), так і за центром ваги цієї частини світу розташований у північно-західній частині Білорусі, на межі з Литвою. Тож відносно цього географічного центру Україна розташована в центральній і південно-східній частинах Європи.

Разом з тим, вчителю необхідно уточнити, що пам’ятний знак «Географічний центр Європи» поблизу с. Ділове на Закарпатті (рис. 2.1.) у 1979 р. був споруджений біля звичайного геодезичного знаку, встановленого Австро-Угорським Воєнно-географічним інститутом у 1887 р. Біля цього знаку є напис, при перекладі якого було зроблено помилку щодо його змісту. Слід вважати цей пам’ятний знак свідченням приналежності України до центральної Європи.

Оскільки територія України значно менше материків, і її природа буде вивчатися детальніше, то план фізико-географічного положення України теж буде детальнішим (с. 11 підручника):

^ ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ:

  1. Загальні відомості про територію і кордони;

  2. Широтне положення;

  3. Довготне положення;

  4. Положення відносно океанів і морів;

  5. Положення відносно потоків повітряних мас;

  6. Положення стосовно літосферних плит і найбільших форм рельєфу;

  7. Розташування в межах басейнів великих річок;

  8. Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення.

Характеристика фізико-географічного положення України подається послідовно, за наведеним вище і в підручнику планом, у діалоговій формі.

1) ^ Загальні відомості про територію і кордони України, аналіз її розташування у межах материка і частини світу подаються в першому пункті §2. Учитель також пропонує учням прочитати оповідання «Для допитливих» Україна на карті світу на с. 14 підручника: «Україна на 1/7 більша за площу Франції, майже в 2 рази - Польщі, в 2,5 рази - Великобританії й Румунії, майже в 5 разів - Греції, в 20 разів - Бельгії. Україна межує із 7 країнами. Найбільш протяжний кордон суходолом Україна має з Росією — 1974 км + 488 км по морях; майже вдвічі коротший — із Молдовою (1222 км) і Білоруссю (1084 км); ще удвічі коротший — із Румунією (614 км + 265 по морю) та Польщею (542 км); короткий — з Угорщиною (137 км); найкоротший — зі Словаччиною (98 км).

До державної території України належать також територіальні води (понад 20 тис. кв. км водної поверхні прибережних морів, товщі вод під нею, морського дна й надр під ним на відстані 12 морських миль або 22,2 км від берегової лінії).

Відповідно до Закону України «Про виключну (морську) економічну зону», прийнятого 1995 р., до територіальних вод України прилягає смуга шириною 200 морських миль, у межах якої заборонена економічна діяльність без спеціального дозволу українського уряду. Морські кордони України визначені ще не чітко. Вони становлять біля 1,5 тисяч кілометрів. Країнами-сусідами України через Чорне й Азовське моря є Росія, Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія. Протяжність межі виключної (морської) економічної зони з Туреччиною становить близько 393 км».

Завдання: Користуючись картою, визначте, які країни межують з Україною на сході й північному сході; на півночі; на північному заході; на заході; на південному заході.
2) При визначенні широтного положення України, учні дають відповідь на запитання:

В якій півкулі відносно екватора розташована Україна? (У північній півкулі). ^ Пригадайте, як кількість сонячної енергії залежить від різниці широти крайніх північної та південної точок України?

— Чим більша різниця в широті крайньої північної й південної точок території – тим більша різниця у кількості сонячної енергії. Оскільки протяжність території України з півночі на південь становить 8º, то це означає, що різниця в нахилі сонячних променів над крайньою північною точкою України буде на 8º меншою, ніж над крайньою південною точкою, а значить буде суттєва різниця і в середньорічній температурі повітря.

Для закріплення цієї залежності вчитель пропонує учням за їх бажанням удома розв’язати задачу 7 із завдань у кінці параграфа:

7. Різниця в кількості сонячної енергії зумовлена різницею у висоті Сонця на різних широтах. Визначте висоту Сонця в ополудні над крайніми північною і південною точками України в дні рівнодення (23 вересня або 21 березня) за формулою:

= 90° (де - висота Сонця ополудні, - широта місцевості).

Розв’язок:

а) визначаємо висоту Сонця в ополудні над крайньою північною точкою України: 1 = 90° 52° = 38°;

б) визначаємо висоту Сонця в ополудні над крайньою південною точкою України: 2 = 90° 44° = 46°.

Висновок: різниця у висоті Сонця над північною і південною частинами України досить суттєва і становить 8°. Ця різниця зумовлює відмінності в температурах повітря, ґрунтово-рослинному покриві та розподілі природних зон (від зони мішаних лісів на півночі – до степової зони на півдні).

3) При визначенні довготного положення України, учні дають відповідь на запитання:

^ У якій півкулі відносно нульового (Гринвіцького) меридіану розташована Україна? (У східній півкулі). Визначте різницю між крайніми західною і східною точками України в градусах довготи: (40° – 22° ≈ 18°).

Довготне положення, зокрема, важливо знати для визначення різниці в поясному й місцевому часі. Слід відзначити, що досить значна протяжність території України із заходу на схід негативно впливає на внутрішню єдність нашої держави.

Після вивчення широтного й довготного положення доцільно перейти до обґрунтування розташування географічних центрів України, визначених різними способами.

Для пояснення визначення географічного центру України за методом пересічення серединних паралелі й меридіану можна запропонувати учням виконати розрахунки:

^ Визначте серединну паралель (широту) і серединний меридіан (довготу) на території України і точку їх пересічення.

Є кілька способів їх визначення. Один із них:

а) визначення серединної паралелі:

[(52°23 пн. ш. 44°23 пн. ш.) : 2] + 44°23 пн. ш. = 48°23 пн. ш.

б) визначення серединного меридіану:

[ (40°13 сх. д. – 22°09 сх. д.) : 2] + 22°09 сх. д. = 31°10 сх. д.

Отже, 48°23 пн. ш., 31°10 сх. д. — координати географічного центру України, який розташований поблизу селища Добровеличківка Кіровоградської області.



Рис. 2.4. Крайні точки і географічні центри України (з виправленнями)

Для ілюстрації визначення географічного центру за пересіченням серединної паралелі й серединного меридіану вчитель використовує рис. 2.4 підручника. Проте діти можуть помітити, що художник, який виконував рисунок, допустив дві помилки. По-перше, не правильно підписана географічна широта серединної паралелі (слід прямо у підручнику виправити її на правильну: 48°23 пн. ш.). По-друге, неточно позначене розташування Добровеличківки, а значить і проведення серединних паралелі й меридіану. Тому можна запропонувати вчителеві виконати схематично на дошці рис. 2.4 з нашими виправленнями.

Далі вчитель пояснює, що існує ще один метод визначення географічного центру України ─ за «центром ваги» або за її конфігурацією. Розглянувши виправлений рис. 2.4 побачимо, що площа України на північ від серединної паралелі суттєво більша, ніж на південь від неї, а її площа на схід від серединного меридіану дещо більша, ніж на захід від нього. Тому географічний центр України за її конфігурацією («центром ваги») розташований за румбом «північ − північний схід» від Добровеличківки. За допомогою комп’ютерної програми, вченими Науково-дослідницького інституту геодезії і картографії було визначено його точне розташування ─ поблизу села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області (49°0139 пн. ш.; 31°2858 сх. д.). Його місцезнаходження підтверджене ухвалою Національної ради з географічних назв (протокол №1 від 16.10.2003 року), та наказом №95 Державного комітету природних ресурсів України від 20.05.2005 року. Нещодавно поблизу Мар’янівки, на узбіччі дороги Черкаси — Умань, був установлений пам’ятний знак «Шполянщина – географічний центр України».

4) Положення відносно океанів і морів.

Пригадайте, які протоки відділяють Чорне море від Атлантичного океану? (Босфор і Дарданелли).

  1. Положення відносно потоків повітряних мас і 6) положення стосовно літосферних плит та найбільших форм рельєфу учитель пропонує визначити за допомогою настінних карт Європи, Євразії, світу —фізичної та будови земної кори.

  1. Розташування в межах басейнів великих річок.

Із якими державами проходять кордони України по річках: Дніпро, Дунай, Дністер, Західний Буг, Сіверському Донець?

По долині Дніпра північніше Київського водосховища проходить кордон України з Білоруссю; по Кілійському рукаву Дунаю – з Румунією; по Дністру – з Молдовою; по Західному Бугу – з Польщею; по верхів’ях Сіверського Донця і його приток – з Російською Федерацією.

  1. Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення України у підручнику подається у вигляді таблиці, яку учні можуть доповнити самостійно:

Особливості

Оцінка положення:

^ Сприятливі риси

Несприятливі риси

1.Розташована у помірних широтах, зонах мішаних лісів, лісостепу, степу

Клімат дозволяє вирощувати основні продовольчі культури

Клімат прохолодний для теплолюбних рослин


2.Відносно віддалена від морів та океанів.

Відносно стійка погода.

Має вихід до морів

Із заходу на схід зростає посушливість клімату

3.Належить переважно до Євразійської тектонічно стійкої літосферної плити. Переважає рівнинний рельєф.

Територія зручна для обробки земель, будівництва доріг. Сильні землетруси бувають рідко

Територія відкрита для повітряних мас різних напрямків (холодних з півночі і сухих зі сходу).

^ Яке велике місто України розташоване на половині шляху між екватором і північним полюсом? (Сімферополь, 45° пн. ш.). Які пункти в Україні є найближчими: а) до екватора (мис Сарич, 44°23 пн. ш.); б) до північного полюса? (крайня північна точка України, 52°23 пн. ш.).

^ Що вам відомо про проблеми, із якими стикається Україна при визначенні державних кордонів?

─ Проведення державного кордону регулюється Конституцією й законом України «Про державний кордон», та низкою міждержавних договорів. На жаль, повноцінно встановити державний кордон з часу проголошення незалежності України вдалося лише зі Словаччиною. На інших ділянках колишнього державного кордону неіснуючого СРСР діють застарілі документи та відбувається переговорний процес. Ще більш невизначеним є державний кордон з колишніми союзними республіками СРСР (на той час – адміністративно-територіальна межа між ними).

Делімітація – це проведення кордонів, зафіксоване у договірно-правових документах, протоколах-описах та альбомах топографічних карт. Демаркація – це комплекс заходів, націлених на проведення кордонів на місцевості.

Договір про делімітацію кордонів з Республікою Білорусь у 1997 р. підписаний, але не ратифікований її парламентом. Тому роботи з демаркації кордону не ведуться. Аналогічний договір з Республікою Молдова підписаний у 1999 р.; продовжуються роботи з демаркації кордонів (крім ділянки кордону з Придністров’ям, керівництво якого чинить спротив проведенню таких робіт). Делімітацію кордонів на суходолі з Російською Федерацією було завершено в 2003 році. Із 2004 р. українська сторона ініціює роботи з демаркації кордону, але російська сторона зволікає зі створенням своєї частини делегації по проведенню переговорів і здійсненню робіт на місцевості. Набагато повільніше просуваються роботи з делімітації морської ділянки державного кордону з РФ. Російська сторона наполягає на збереженні статусу Азовського моря й Керченської протоки як внутрішніх вод обох держав (що для Росії значно вигідніше).

Проходження кордонів України з Польщею було перевірено двосторонньою комісією, але напрацьований нею документ не ратифікований парламентами двох країн. Не до кінця вирішеною є проблема проходження кордонів на стику Польщі, України й Білорусі. Завершена перевірка проходження державного кордону України й Угорщини, але урядом цієї країни документ не ратифікований. На початку 1990-х років Румунія розірвала договори, які встановлювали кордон між цією країною й колишнім СРСР. Нинішній режим державного кордону з Румунією регулюється Договором 2003 року, хоч деякі проблеми в проведенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон двох країн у Чорному морі ще залишаються. Зокрема, Румунія наполягає на тому, що острів Зміїний є ненаселеною скелею й не може враховуватися при визначенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон. Румунія з цього приводу ще в 2004 році звернулася до Міжнародного суду ООН.

§3^ . ЧАС НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

(урок № 3 – формування практичних вмінь)
Поняття про місцевий час. Як визначити різницю в місцевому часі пунктів?

Поняття про місцевий час учитель формує з використанням моделі (рис. 3.1. підручника). Алгоритм і приклад вирішення задачі на визначення різниці в місцевому часі двох пунктів подається далі в §3. Для формування практичних вмінь учитель пропонує учням самостійно розв’язати задачі 1 і 2, подані в розробці продовження практичної роботи №1 на с. 19 підручника:

1. Який місцевий час в точці з координатами 49° пн. ш., 34° сх. д., якщо на 12° пд. ш., 34° сх. д. зараз 12 год. 30 хв.?

─ Оскільки ці два пункти розташовані на одному меридіанові, то їх місцевий час однаковий (12 год. 30 хв.).

2.Визначте місцевий час крайньої східної точки України, якщо Сонце зайшло над крайньою західною точкою України о 20 год. 48 хв.

─ Ця задача є для учня кроком уперед відносно до задачі, наведеної для прикладу в підручнику (тільки тепер різницю в місцевому часі слід додавати). Тому діти її можуть легко розв’язати на уроці.

Розв’язання:

1) Із попереднього прикладу учні знають, що різниця між крайніми західною і східною точками України становить18° д., або 1 год. 12 хв.

2) Меридіан, час якого невідомий, розташований східніше, тому різницю в часі додаємо:

20 год. 48 хв. + 1 год. 12 хв. = 22 год.

Відповідь: місцевий час крайньої східної точки України становить 22 години тієї ж доби.

^ Поняття про поясний час. Як визначити різницю в поясному часі пунктів?

Поняття про поясний час учитель формує з використанням моделей (спочатку − рис. 3.3 − про проведення меж годинних поясів без урахування державних кордонів; потім − рис. 3.2 − з урахуванням проходження державних кордонів у Європі). Алгоритм і приклад вирішення задачі на визначення різниці в поясному часі двох пунктів подається після пояснення поняття про поясний час. Для формування практичних вмінь учитель пропонує учням самостійно розв’язати задачі 3, 4, 5 подані до продовження практичної роботи №1 на с. 19 підручника:

3. Між якими меридіанами на території України (без урахування її державних кордонів) проходили б межі 1­-го, 2­-го, 3­-го годинних поясів?

1-го − від крайньої західної точки України, 22°09 сх. д. (прикордонний пост №365 біля с. Соломонове) − до 22°30 сх. д. (серединним є меридіан 15° сх. д.);

2-го − від 22°30 до 37°30 сх. д., тобто 9/10 території України (серединним є меридіан 30° сх. д. – дивись рис. 3.3.);

3-го − від 37°30 сх. д. до крайньої східної точки України − 40°13 сх. д. (серединним є меридіан 45° сх. д.).




4.Який поясний час у Сумах (34° 48 сх. д.), якщо в Лондоні 1 година ночі?

─ Серединним меридіаном для міста Суми є 30° сх. д. (що означає приналежність до 2-го годинного поясу: 30° : 15° = 2). Оскільки 2-й годинний пояс розташований на схід від Лондона (Ґринвіцького меридіану), то різницю в поясному часі слід додавати: 1 год. + 2 год. = 3 год. Відповідь: Поясний час у Сумах 3 години ночі.

Рис. 3.2. Карта годинних поясів у межах Європи

5. Визначте поясний і декретний час Москви (37 ° 35сх. д.), якщо в Парижі (2° сх. д.) 22 години.

Коментар: на всій території колишнього СРСР до 1992 року діяв так званий “декретний” час (введений Декретом Ради Народних Комісарів у 1930 році, згідно якого протягом року годинник був переведений на 1 годину вперед, порівняно з поясним часом). У 1992 р. Москва перейшла на 3-й годинний пояс, а «декретний час» був відмінений. Тому зараз московський час випереджає київський на 1 годину (а час Ґринвіча – на 3 години), не дивлячись на те, що східна частина України і західна частина Російської Федерації розташовані на близьких довготах (наприклад, Московська область – приблизно на тій же довготі, що й Харківська, Донецька, Дніпропетровська чи Запорізька).

─ Як бачимо з рис. 3.2 підручника, Париж розташований у 1-му годинному поясі, Москва – у 3-му. Різниця в поясному часі між ними становить 2 години. Оскільки 3-й годинний пояс розташований на схід від 1-го, то різницю в поясному часі слід додавати: 22 год. + 2 год. = 24 год. (або 0 год.).

Відповідь: поясний час Москви 0 годин. Таким же був би й поясний час Москви до 1992 року, оскільки місто тоді належало до 2-го поясу + 1 година «декретного» часу.

3. Коли здійснюється перехід з літнього на зимовий час і навпаки?

─ В останню неділю жовтня (о 4-й годині) дія «літнього» часу припиняється і годинник переводять на 1 годину назад (на поясний, «зимовий» час).

Перехід із «зимового» часу на «літній» відбувається в ніч з останньої суботи на неділю березня: о 3 годині в неділю годинник переводять на 1 годину вперед.

4. Де на території України місцевий і поясний час повністю збігаються?

─ На серединному меридіані 2-го годинного поясу (30° сх. д.).

6. Київський поясний час становить 12год. 00 хв. Визначте, в яких годинних поясах розташовані пункти, якщо їх поясний час: а) 9 год.; б) 15 год.?

а) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту А (12 – 9 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години західніше, тобто в 23-му годинному поясі.

б) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту Б (15 – 12 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години східніше, тобто в 5-му годинному поясі.

7. Київський поясний час 23 год. 16 хв. Визначте поясний час: а) Нью-Йорка (75° зх. д.), б) Владивостока (132° сх. д.), в) Парижа (2° сх. д).

а) Меридіан 75° зх. д. ділиться рівно на 15, а значить є серединним.

Визначаємо різницю між Нью-Йорком і Ґринвіцьким меридіаном:

75 : 15 = 5 годин на захід.

Визначаємо різницю між Нью-Йорком і Києвом: 5 + 2 = -7 годин.

Визначаємо поясний час Нью-Йорка: 23 год. 16 хв. – 7 год. = 16 год. 16 хв.

б) Меридіан 132° сх. д. не ділиться рівно на 15, а значить не є серединним.

Визначаємо номер годинного поясу: 132:15 = 8 (залишок 12°, тобто округлюємо номер поясу до більшого – 9-го).

Визначаємо різницю в поясному часі між Владивостоком і Києвом: 9 – 2 = +7 годин.

Визначаємо поясний час Владивостока: 23 год. 16 хв. + 7 год. = 6 год. 16 хв. наступного дня.

в) Як бачимо з рис. 3.2 підручника, Париж розташований у 1-му годинному поясі, а Київ у 2-му годинному поясі.

Визначаємо різницю в поясному часі між Києвом і Парижем: 2 – 1 = -1 година.

Визначаємо поясний час Парижа: 23 год. 16 хв. – 1 год. = 22 год. 16 хв.

8. У Києві (30°30 сх. д.) місцевий час 4 год. 17 хв. Визначте довготу міста А, якщо його місцевий час 4 год. 33 хв.

─ Визначаємо різницю в місцевому часі Києва і міста А:

4 год. 33 хв. – 4 год. 17 хв. = 16 хв.

Складаємо пропорцію і визначаємо різницю в довготі між Києвом і містом А:

1°/4хв. = Х°/16 хв.; Х = 4°.

Оскільки місто А має більший місцевий час, то воно розташоване на схід від Києва; значить різницю в довготі слід додавати:

30°30 сх. д. + 4° = 34°30 сх. д.

Відповідь: довгота міста А становить 34°30 сх. д.

Додаткова література для підготовки учнів до виконання завдань олімпіадного рівня:

Булава Л.М. Географія. Типові задачі і практичні завдання. – Полтава: ІМЦ «Наукова зміна», 1996.

Булава Л.М. Готуємось до географічних олімпіад. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008.
Тема 2. ^ ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України

Урок №4 (комбінований урок)
Пригадайте назви методів збору первинної географічної інформації.

^ Назвіть методи обробки первинної географічної інформації для отримання нових знань.

─ Учитель відсилає учнів до робочого зошита, в якому виконана таблиця характеристики методів географічних досліджень (§1, завдання 7).

Після перевірки домашнього завдання (самостійно вирішених задач на визначення різниці у місцевому й поясному часі пунктів), учитель переходить до організації вивчення нового матеріалу із застосуванням пояснювально-ілюстративного методу. Учні самостійно знайомляться з відповідним пунктом параграфа, а вчитель ілюструє цю інформацію (показуючи книги, фотоальбоми, атласи тощо). Увага акцентується на методах дослідження природи рідного краю та джерелах краєзнавчої фізико-географічної інформації (завдання 3 і 4 в кінці параграфа діти виконують самостійно – у вигляді невеликих повідомлень чи оповідань).

У робочий зошит учні занотовують коротку інформацію про фільми й передачі фізико-географічного змісту, з якими вони ознайомилися впродовж навчального року.

Учитель рекомендує також каталоги географічної інформації в Інтернет:

http://dir. yahoo.com/Scince/Geography/;

http://www. openweb.ru;

http://www. geoid.ru;

http://www. geoportal.narod.ru;

http://www.national-geographic-news.info

http://edcwww.cr.usgs.gov/landaac/gtopo30

§5. ^ ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ. КАРТОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ

(Урок №5 — розширення та поглиблення знань)

Назвіть сучасні моделі земної поверхні — джерела географічних знань.

─ Землю або її окремі ділянки відображають моделі земної поверхні: глобуси, космічні знімки, аерофотознімки, плани місцевості, географічні карти. Особливості зображення земної поверхні на них указані в таблиці:

Модель земної поверхні

Особливості зображення земної поверхні

Охоплення території

Глобус

Найбільш точно показує форму Землі, але зображення її поверхні дуже зменшені

Уся планета Земля

Космічний знімок

Зменшене зображення, отримане за допомогою обладнання, установленого на космічних апаратах

Може охопити від половини площі Землі до невеликої ділянки її поверхні

Аерофото-знімок

Зменшене фотографічне зображення, отримане за допомогою фотокамери, установленої на літаку

Невелика ділянка земної поверхні

План

місцевості

Креслення за допомогою умовних знаків з невеликим зменшенням зображення поверхні

Невелика ділянка земної поверхні

Географічна карта

Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні, створене на певній математичній основі. Якщо модель великої ділянки земної поверхні створюють не на певній математичній основі, то це буде схематичне зображення – картосхема.

Може охоплювати різні території: від усієї Землі до її відносно невеликої ділянки


^ Поясніть, що таке масштаб? Які є види масштабів?

─ Масштаб – це відношення довжини лінії на моделі земної поверхні до довжини відповідної лінії на місцевості. Однаковий масштаб можна записати у різному вигляді: числовому, іменованому або лінійному. (При актуалізації знань вчителеві доцільно використовувати карти географічних атласів).

^ Запропонуйте свій спосіб, щоб якнайточніше змоделювати опуклу земну поверхню на плоскому аркуші паперу й отримати карту.

─ Без розривів опуклу поверхню зобразити на плоскому аркушеві паперу неможливо. Чим більша випуклість – тим сильніші розриви.

При формуванні поняття про картографічні проекції учитель націлює учнів на виявлення їх особливостей, порівнюючи моделі (рис. 5.1 підручника), та складаючи таблицю:

Проекція

Допоміжна поверхня

Вигляд градусної сітки

Місця найменшого спотворення

Використання карт

Азимутальна

Плоска поверхня

Прямі лінії по центру карти, дуги − з віддаленням від центру карти

У точці дотику глобуса до площини

Карти півкуль, полярних територій,

Африки

Циліндрична

Циліндр

Прямі лінії

По лінії дотику глобуса з площиною

Для створення карт територій, прилеглих до екватора; оглядових карт

Конічна,

поліконічна

Один чи кілька вкладених конусів

Меридіани – прямі лінії-промені, що відходять від єдиного центру; паралелі – дуги

Уздовж однієї чи двох паралелей у середній частині карти

Конічні – для територій в середніх широтах; поліконічні - карт світу


Для довідки: Відмінності картографічних проекцій

Азимутальна проекція. Якщо уявна горизонтальна площина дотична до полюса, то цю проекцію називають нормальною, якщо до екватора – то поперечною; для інших територій – косою. Нормальна азимутальна проекція застосовується для картування приполярних територій, а поперечна – територій, розташованих поблизу екватора. У нормальній азимутальній проекції меридіани мають вигляд прямих ліній, що виходять від полюса, а паралелі – концентричних кіл.

^ Циліндрична проекція. Якщо вісь циліндра співпадає з віссю Землі, то така проекція називається нормальною, а якщо перпендикулярна до неї – поперечною, якщо інша – то косою.

Характерною рисою циліндричної нормальної проекції є те, що і паралелі, і меридіани є прямими лініями. Цю проекцію використовують для створення карт територій, прилеглих до екватора. Поперечні циліндричні проекції для створення оглядових карт не застосовуються.

^ Які недоліки має зображення земної поверхні в циліндричній проекції?

─ Карта на рис. 5.2 виконана в нормальній рівнокутній циліндричній проекції. Найменше спотворення довжин спостерігається на екваторі (по лінії дотику глобуса з площиною); чим ближче до полюсів – тим спотворення довжин більше.

^ Конічна та поліконічна проекції. Якщо точки земної поверхні переносять на уявний конус, то така картографічна проекція називається конічною; а якщо одночасно на декілька конусів різного розміру — то поліконічною. При цьому вісь конусу співпадає із віссю Землі.

Для довідки: Класифікація — це метод групування об’єктів або явищ за певними ознаками.

У підручнику далі розглядається класифікація географічних карт за такими ознаками: охопленням території; змістом; призначенням тощо.

2. Складіть таблиці або схеми класифікації географічних карт за певними ознаками: а) за масштабом; б) за змістом; в) за призначенням.

Класифікації географічних карт

а) за масштабом

б) за змістом

в) за призначенням

великомасштабні (понад 1:200 000);

середньомасштабні (від 1:200 000) до 1:1 000 000 включно);

дрібномасштабні

(дрібніше 1:1 000 000)

загально-географічні;

тематичні (кліматичні, геоморфологічні, розміщення населення, економіко-географічні).

– туристичні,

– науково-довідкові,

– навчальні,

– автомобільних шляхів,

– військові тощо

5. Перелічіть спільні й відмінні риси географічної карти та плану місцевості.

Спільні риси

Відмінності

Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні

План

Карта

модель невеликої ділянки земної поверхні

може охоплювати різні території: від усієї Землі до її відносно невеликої ділянки

з невеликим зменшенням зображення поверхні (майже без спотворень)

з більшим зменшенням зображення поверхні (чим менший масштаб – тим більші спотворення)

Без використання проекцій

Модель створена на певній математичній основі (з використанням певної проекції)

7. ^ Самостійно складіть кілька тестів, які характеризують відмінність картографічних проекцій за зображенням градусної сітки та особливостями спотворень.

─ В якій із проекцій градусна сітка має вигляд прямокутників:

а) конічній; б) циліндричній; в) азимутальній; г) на топографічних планах

─ В яких проекціях сильно спотворюються площі, але майже без спотворень відображаються кути між двома точками:

а) довільних; б) рівнокутних; в) рівновеликих; г) рівновідстаневих

─ У рівновеликих проекціях карт:

а) дуже спотворюються площі; б) абсолютно не спотворюється зображення площ;

в) спотворення площ незначне; г) у різних частинах карт спотворення площ різне.

8. Чи є спотворення кутів на фізичній карті географічного атласу?

Для довідки: частини картографічного зображення потрібно розтягувати або стискати, що призводить до спотворень на картах. Розрізняють чотири види картографічних спотворень: довжин ліній, кутів, форм і площ.

З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:

    • якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає;

    • якщо відрізок паралелі 60° у два рази менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає;

    • однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими паралелями показує відсутність спотворень форм;

    • перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом показує, що спотворення кутів відсутні.

─ Оскільки на фізичній карті України перетин меридіанів і паралелей має кут близько 90°, то спотворення кутів на ній невелике.


§6. ^ СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ І ЯВИЩ

НА ОГЛЯДОВИХ І ТЕМАТИЧНИХ КАРТАХ

(Урок №6 — розширення та поглиблення знань)

На які дві групи поділяють географічні карти за змістом?

(Загальногеографічні і тематичні – див. с. 26).

^ Які карти називають загальногеографічними? (С. 26 – на яких відображена різнобічна географічна інформація про територію).

На які три групи поділяють загальногеографічні карти за масштабом? (С. 26). Дивіться також таблицю – відповідь на завдання 2 попереднього параграфа.

^ Які карти називають оглядовими загальногеографічними?

(Дрібномасштабні карти – у масштабі 1:1 000 000 і менше).

При вивченні пунктів 2-3 параграфа учитель організує самостійне вивчення матеріалу за текстом, ілюстраціями до нього, а також залучаючи учнів до пошуків аналогів відповідних умовних знаків у шкільному навчальному атласі:

7. Відстань від Києва до Харкова по прямій становить 409 км. Визначте, яка відстань буде між цими містами на картах масштабів: 1:3 500 000; 1:8 000 000? У якому масштабі виконана карта, якщо відстань між Києвом і Харковом на ній становить приблизно 82 мм?

─ Визначаємо відстань між Києвом і Харковом на карті масштабу

1:3 500 000 (в 1 см 35 км):

Складаємо пропорцію: 1 см : 35 км = Χ см : 409 км; Χ ≈ 11,7 см.

─ Визначаємо відстань між Києвом і Харковом на карті масштабу

1:8 000 000 (в 1 см 80 км):

Складаємо пропорцію: 1 см : 80 км = Χ см : 409 км; Χ ≈ 5,1 см.

─ Визначаємо масштаб карти, якщо відстань між Києвом і Харковом на ній становить 82 мм:

Складаємо пропорцію: 1 см : Х км = 8,2 см : 409 км;

Χ ≈ ^ 50 км (в 1 см 50 км) = 1:5 000 000.

8. Назвіть орієнтовний масштаб, у якому доцільно подавати в географічному атласі карти: півкуль; Євразії; Європи; України; своєї області; своєї місцевості.

─ Карти півкуль у форматі шкільного атласу здебільшого подають у масштабі 1:90 000 000; фізичну карту Європи в масштабі 1:20 000 000; України в масштабі 1:3 500 000; свої області – приблизно в масштабі 1:1 500 000. Усі ці карти належать до дрібномасштабних.

У форматі атласу топографічна карта місцевості (населеного пункту та його околиць) могла бути розміщеною в найкрупнішому масштабі − 1:10 000.

§7. ^ ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ ТА ЇХ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ

(Урок №7 — розширення та поглиблення знань)

  • Чим відрізняються топографічні карти від інших?

─ По-перше, топографічні карти мають великий масштаб (від 1:200 000 до 1:10 000); по-друге − це різновид загальногеографічних карт із відносно невеликою ступінню генералізації зображення.

Топографічні карти території України виконані у поперечній циліндричній рівнокутній проекції (Гауса-Крюгера).

  • ^ Чи будуть відрізнятися умовні знаки на топографічних і оглядових картах? Чим саме?

─ Так, будуть. Оскільки топографічні карти належать до великомасштабних і детальніше відображають особливості земної поверхні, то не важко передбачити, що й кількість умовних знаків для них більша за кількістю і різноманітністю. Тому умовні знаки топографічних карт за набором близькі до умовних знаків планів місцевості, з якими учні ознайомлювалися при вивченні курсу «Загальна географія» в 6 класі.

Як і в попередньому параграфі, учитель організовує діяльність учнів працюючи з текстом підручника, ілюстраціями до нього, а також використовуючи топографічну карту навчального атласу або навчальні топографічні карти із комплекту роздаткових матеріалів, до якого додаються завдання.*

*Комплект навчальних топографічних карт. — ДНВП Картографія, 2004.

Навчальний посібник з топографії. 8 клас. Методичні рекомендації по виконанню завдань з топографії з правильними відповідями на запитання. – Вінниця: ДНВП Картографія, 2004. – 20 карт.

^ Знайдіть на топографічній карті приклади умовних знаків, що нагадують форму певних предметів на місцевості.

─ До таких знаків можна віднести зображення пам’ятників та монументів, які мають значення орієнтирів; церков і каплиць; джерел, поодиноких дерев і переважаючих порід дерев у лісах; зарості очерету тощо.

При вивченні пункту параграфа «^ Вимірювання напрямків по топографічній карті» слід дати завдання такого типу:

─ Покладіть перед собою топографічну карту. За її допомогою здійсніть уявний похід (і далі назвати 3-4 пункти-орієнтири, по яких послідовно слід виконати кільцевий маршрут). Таким чином учні готуються до самостійного виконання практичної роботи на наступному занятті. Зокрема, актуалізуються знання, отримані ними під час вивчення розділу «Земля на плані та карті» в 6 класі*.

* ^ Детальніше алгоритм вирішення завдань дивіться у підручнику для учнів 6 класу з грифом МОН: Л.М.Булава, О.М.Мащенко. Загальна географія. – Полтава, 2006. – С. 32-61.

^ Пригадайте, що таке географічний (дійсний) меридіан.

─ Географічний (дійсний) меридіан – це уявна лінія, що з’єднує північний і південний географічні полюси.

Географічний меридіан, який проходить через певну точку, має певну географічну довготу (виражену в градусах, мінутах і секундах). За рис. 7.3 підручника учні визначають, який меридіан є правою боковою рамкою фрагменту топографічної карти (34° 00 сх. д. ).

^ Для довідки: Як відомо, рамки топографічних карт – це трапеції, обмежені згори і знизу лініями певних паралелей, а з боків – лініями певних меридіанів (наприклад, аркуш карти масштабу 1:100 000 обмежений рамками з паралелей, проведених через 20 і меридіанів, проведених через 30).

Географічні координати на топографічній карті визначають за підписами в кутах рамки певного аркуша та відрізками і точками безпосередньо на рамці. Географічні координати паралелей і меридіанів, що обмежують рамки аркуша топокарти, підписані у кутах рамки. Саму рамку аркуша топокарти поділено на відрізки, позначені почергово чорним і білим кольором. Кожен із відрізків відповідає 1 на рамках карт масштабу від 1:10 000 до 1:200 000, або 5 на рамках карт масштабом 1:500 000 та 1: 1 000 000. Точками на рамках великомасштабних топокарт поданий поділ мінутних відрізків на секундні (наприклад, на карті масштабу 1:100 000 точки означають поділ на 10).

─ За фрагментом рамки топокарти на рис. 7.3 підручника учні можуть визначити географічні координати закінчення ґрунтової дороги в с. Гута (масштаб карти 1:200 000; поділки позначені через 1). Географічні координати названої точки становлять 50°0120 пн. ш., 33°5910 сх. д.

Учитель може назвати точні географічні координати школи, центру населеного пункту (ним є головне відділення зв’язку, наприклад Головпоштамт у великому місті). Так, за рис. 3.4 підручника учні можуть визначити, що центр Києва має географічні координати 50°2701 пн. ш.; 30°3130 сх. д. – тобто розташований неподалік серединного меридіану ІІ-го годинного поясу.

Принагідно слід зазначити, що за різницею в географічній довготі можна приблизно визначити відстань між пунктами, розташованими по лінії північ ↔ південь (знаючи, що в межах України 1° дуги меридіана ≈111,2-111,3 км; 1 ≈ 1,65 км; 1 ≈ 30,8 м).

Відстань за різницею в географічній широті (між пунктами, розташованими по лінії захід ↔ схід) точно встановити неможливо, оскільки протяжність 1° дуги паралелі на різній широті буде різною. Але дітям буде цікаво знати: якою є довжина дуги паралелі на широті їхньої місцевості? Для довідки зазначимо, що довжина 1° дуги паралелі на широті 50° пн. ш. приблизно становить 71,7 км.

Далі поглиблюється поняття про азимути і формується вміння їх визначення.

^ Пригадайте, яким сторонам горизонту відповідають азимути 90°; 180°; якому азимутові відповідає напрям на захід?

Сторонам горизонту відповідають певні числові значення азимута. Наприклад, напрямку на північ відповідає азимут 0°, на схід – 90°, на південь – 180°, на захід – 270°, на північний захід – 315° тощо.

За рис. 7.4 діти можуть поновити вміння визначати магнітний азимут. А за допомогою моделі на рис. 7.5 учитель навчає дітей виявляти відмінності в поняттях «географічний меридіан» і «магнітний меридіан»; формує поняття про дійсний і магнітний азимути та магнітне схилення. Для формування поняття про магнітне схилення у підручникові наведена задачі і подається хід її вирішення. Для закріплення цього вміння учитель пропонує учням самостійно визначити магнітне схилення на топокарті атласу або роздаткових матеріалів.

Пункт 4 параграфа складається із серії задач і завдань. У цьому пункті наведена задача для поновлення вміння учнів визначати відстані на місцевості. У відповіді на завдання, на жаль, вкралася помилка (виміряна відстань становить не 760 м, а 1350 м). Доцільно, щоб учитель запропонував учням самостійно знайти і виправити помилку у відповіді на задачу.

Учитель відзначає, що квадрати всередині топографічної карти утворюють не пересічення паралелей і меридіанів, як на дрібномасштабних картах, а лінії кілометрової (прямокутної) сітки. Зокрема, за горизонтальними лініями можна визначити відстань до екватора. Так, на фрагменті топокарти на рис. 7.3 можна визначити, що відстань від екватора до с. Гута становить приблизно 5542 км.

Звертаємо увагу вчителів, що новою програмою не передбачене вивчення поняття про систему розграфлення аркушів топографічних карт, прямокутні координати і дирекційні кути. Уміння їх визначати учитель може формувати під час індивідуальних занять з учнями, які готуються до районних та інших олімпіад.

Можливо, учителеві достатньо повідомити, що дирекційний кут – це кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямом на певну точку. Його також вимірюють транспортиром за ходом часової стрілки (від 0° до 360°).

^ Яку висоту називають абсолютною, а яку — відносною?

Учні пригадують, що абсолютна висота – це перевищення певної точки земної поверхні по прямовисній лінії над рівнем моря. ^ Відносна висота показує, на скільки одна точка земної поверхні вища від висоти другої точки.

І далі виконується завдання, викладене в останньому абзаці параграфа.

8. Напишіть товаришеві зашифрований лист, у якому за допомогою умовних знаків, що застосовуються на топографічних картах, опишіть маршрут свого походу рідним краєм. У листі вказуйте також азимути й відстані. Що потрібно спочатку зробити товаришеві, щоб за листом накреслити картосхему описаного вами маршруту.

Накресліть картосхему маршруту по місцевості за таким листом:

«На поїзді доїдеш до полустанку Головач (азимут залізниці 177°). Далі йди ґрунтовою дорогою за азимутом 89°. Зліва від цієї дороги розкинулися луки, справа − молодий фруктовий сад. Пройди по цій дорозі 530 м і вийдеш до струмка Змієвець, що тече за азимутом 10°. Уздовж струмка ростуть луки з чагарниками. Перейди через міст і йди від нього стежкою далі за азимутом 21° до узлісся березового гаю (ще 270 м). Справа від стежки будуть заболочені луки. Коли вийдеш до узлісся, візьми азимут 29° і йди вздовж краю цього гаю 160 м. Потім вийдеш до великого валуна, а від нього через 380 м за азимутом 357° − до водонапірної башти. Далі візьми азимут 9°. До села залишиться пройти по стежці 340 м. Через 50 м від башти, зліва від стежки, росте молодий сосновий ліс (середня висота дерев 3 м), а справа – пшеничне поле. Зліва зразу за лісом розташований великий ставок, а стежка входить до села».

Зображення слід подавати за допомогою умовних знаків (див. легенду топокарти в атласі), а масштаб вибирати так, щоб картосхема помістилася на одному аркуші в зошиті. Під картосхемою зобразіть її масштаб (у даному випадкові 1:10 000). Залізницю зобразіть у лівій частині аркуша, а початок маршруту – у південній частині її зображеного відрізку.
 Практична робота №2

^ ОПИС МІСЦЕВОСТІ ТА РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ЗА НАВЧАЛЬНИМИ ТОПОГРАФІЧНИМИ КАРТАМИ

(Урок №8 − застосування знань, умінь і навичок)

У підручнику подається інструкція до виконання цієї практичної роботи. Реалізація її завдань залежить від того, яку конкретно топографічну карту використовують учні (у різних атласах і роздаткових матеріалах вони різняться).

Нагадаємо також, що при визначенні відстаней за числовим масштабом слід:

1) виміряти за допомогою лінійки або циркуля-вимірювача відстань на топографічній карті;

2) помножити одержане значення на знаменник числового масштабу і визначити таким чином відстань на місцевості у сантиметрах;

3) перевести цю відстань у метри чи кілометри.

^ Приклад: Визначимо відстань від будиночка лісника до мосту в північно-західній частині карти масштабу 1:25 000, що подається в географічному атласі:

1) Виміряна на карті відстань становить 1,8 см;

2) 1,8 см  25 000 = 48 000 см;

3) 48 000 см = 480 м.

Довжину відрізків кривих ліній на картах (річок, доріг тощо) визначають за допомогою приладу курвіметра (це слово можна перекласти як «кривомір»). Якщо курвіметри наявні в кабінеті географії, то учитель може організувати вимірювання відстаней за їх допомогою.

«Читання» особливостей рельєфу на топографічній карті. Необхідно, щоб учні пригадали, що абсолютні висоти позначають за допомогою горизонталей (ізогіпсів) – ліній, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою, та висотних відміток.

Горизонталі проводять через визначену кількість метрів. На картах масштабу 1:25 000 – через 5 метрів; масштабу 1:50 000 – через 10 метрів, 1:100 000 – через 20 метрів. Інформація про це дається у нижній частині карти під масштабом. Абсолютні висоти окремих горизонталей підписують у спеціальних розривах їх ліній.

^ Висотні відмітки – це підписи абсолютних висот (у метрах) вершин горбів чи гір, западин, перехресть доріг, окремих будівель тощо. Абсолютна висота поверхні води в річці чи озері називають урізом води.

Пагорби на планах і топокартах зображують низкою замкнених горизонталей округлої форми. Напрямок зниження поверхні показують бергштрихи – короткі рисочки біля горизонталей. Їх вільні кінці завжди спрямовані вниз по схилу (від вершини). Замкнені западини (улоговини) зображують горизонталями подібно до пагорбів. Відмінність полягає у тому, що бергштрихи спрямовані до середини западини.

Щоб визначити крутість схилів, слід користуватися графіком закладення, який зображують під південною лінією рамки карти. На горизонтальній осі графіка позначені значення кутів похилу. Щоб визначити крутість схилу, циркулем вимірюють відстань між двома сусідніми горизонталями на карті, а потім переносять дану відстань на графік закладення і на горизонтальній осі зчитують крутість схилу в градусах.

^ Опишіть рельєф у північній частині топографічної карти в географічному атласі:

а) рельєф місцевості гірський чи рівнинний;

б) яка найвища точка місцевості, де вона розташована;

в) яка найменша висота місцевості;

г) визначте, у якому напрямку відбувається загальне зниження земної поверхні;

д) чи є пагорби, яка їх абсолютна та відносна висота;

е) чи є западини, річкові долини, яри;

ж) які штучні форми рельєфу є в цій місцевості.

  1   2   3   4   5   6   7



Скачать файл (16115 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru