Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Курсовой проект - Конструювання виробів - файл 1.doc


Курсовой проект - Конструювання виробів
скачать (675.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc676kb.16.11.2011 08:41скачать

содержание

1.doc

  1   2   3
Реклама MarketGid:
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни „Конструювання виробів”

ТЕМА ПРОЕКТУ

Створення моделі жіночого одягу
за індивідуальним замовленням та
розробка конструкторської документації


Зміст пояснювальної записки

Вступ

1. Сучасні тенденції моди

2. Загальна характеристика моделі, що розробляється

3. Розробка конструкції моделі

Висновки

Література

Графічна частина Креслення конструкції виробу - Формат А1

Лекала виробу – Формат А1

Ескіз моделі – Формат А3


ЗМІСТ

Вступ 4

1. Сучасні тенденції моди 6

2. Загальна характеристика моделі, що розробляється 8

2.1. Призначення моделі 8

2.2. Конструктивні засоби формоутворення виробу 10

2.3. Ескізна розробка моделі проекту 13

2.4. Опис зовнішнього вигляду моделі 18

2.5.Характеристика матеріалів для виготовлення моделі 19

3. Розробка конструкції моделі 22

3.1 Характеристика вибраної системи конструювання 22

3.2 Вихідні дані для попереднього розрахунку конструювання 23

3.3 Побудова конструктивної основи моделі 26

3.4. Моделювання конструкції згідно моделі 33

3.5. Аналіз конструкції при проведенні примірки 33

3.6. Побудова лекал 37

3.7. Розкладка лекал 44

Висновки 46

Література 47

ВСТУП

Серед утилітарних речей, що складають матеріальне середовище життєдіяльності людини, костюм представляється найбільш складною й тонко організованою структурою. Він винятково багатофункціональний, завдяки чому знаходиться в тісному взаємозв’язку зі всіма предметними і непредметними елементами середовища життя людини і з самою людиною – його власником, і з суспільством – як продукт його культурних, соціальних економічних можливостей. Костюм динамічний, підвладний частим змінам форм, одною із причин яких являється мода.

Розвиваючись за певними законами, мода швидко і точно реагує на усі події в житті суспільства. Людина не може жити поза модою. Навіть відхиляючи і заперечуючи її, вона тим самим висловлює своє відношення до неї і до визначних проявів життя.

Мода може виступати в якості захисного механізму особистості, коли посередництвом нової моди, відхилення від відстояних модних стандартів прагнуть відрізнитися від навколишнього середовища.

Існує також проміжне положення методу «відрізнитися» і «наслідувати», прихильність до вибору класичних форм і принципів класичної організації костюму, тобто таких форм, які вивірені часом.

В сучасному світі мода і економіка – нерозривні поняття. При знанні законів моди і точному економічному розрахунку мода обов’язково приносить прибуток підприємству. І там, де вміло використовують її механізм, фірми надзвичайно збагачуються. Достатньо згадати такі імена, як Крістіан Діор, П’ер Карден, це не тільки відомі талановиті французькі художники-модельєри, але перш за все бізнесмени.

В даний час все більш зростають вимоги до якості одягу, критерієм якого є художнє оформлення (дизайн). Одяг повинен бути як красивим за формою, так і якісним по виконанню. Все це диктується законами ринку і твердою конкуренцією. Ринок вимагає глибоких знань і творчого підходу до справи.

Умови ринку разом з жорсткою конкурентністю вимагають від виробника одягу постійного пошуку резервів економії, зниження собівартості одягу. Одним із факторів, які визначають конкурентноздатність тієї чи іншої продукції промислових підприємств є її економічність. Економічність відображає економічну ефективність витрат на розробку, проектування і технологічну підготовку, промислове виробництво одягу, а також споживчі витрати на його експлуатацію.

Вимоги економічності виробництва виробу обумовлюють пошук способів оптимізації розробки, проектування, технологічної підготовки моделі до виробництва. Оптимально короткі терміни розробки і проектування можливі за допомогою комп’ютеризації цих процесів.

Вже на цій стадії виробництва одягу модельєри, конструктори і технологи, розробляючи проектну модель, ураховують технологію її виготовлення, проробляють можливості економічної витрати тканини при розкрої, тобто намічають можливий розклад лекал залежно від ширини тканинового полотна; визначають конфігурацію деталей, сполучення їх у вузли, що дозволяють спростити виготовлення одягу. Отже, при проектуванні нової моделі враховуються всі особливості виробничого процесу, максимальна механізація й автоматизація праці, раціональний поділ технологічного процесу на окремі операції.

Тому перед індивідуальним виробництвом постає завдання задовольнити всі вимоги та побажання замовника, а головним чином запропонувати те, що він не може придбати в масовому виробництві, тобто оригінальність, висока якість.

  1. ^ СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МОДИ

Робота над даним курсовим проектом дозволила автору виступити у ролі художника-модельєра, і в ролі стиліста, і в ролі модельєра-конструктора, і технолога.

Мода – явище довільно вадке, воно залежить від цілого ряду факторів життя людей і розповсюджується на багато областей діяльності людини. Під модою слід розуміти недовгий час деяких смаків в якій-небудь сфері життя і культури. Вона характеризує обов’язкову зміну стиля, пов’язану з системою регулювання загальної поведінки людей.

Мода – дуже чутливий “інструмент» всіх соціальних перемін, і разом із тим, це явище психологічного клану.

Напрямок сучасної моди дуже різнобарвний, різноманітна кольорова гама, модними є як яскравий набір кольорів, так і мінімально виражені – це білий, чорний, всі світлі відтінки коричневого, нюанси рожевого, пісочного, світло - блакитного. Розроблена модель призначена для теплої пори року, тому обрані яскраві, але врівноважені кольори. Оскільки в моді робиться наголос на різні деталі, такі як пати, шлярки, зборки, кишені, особливо з клапанами та листочками, різноманітні вставки та канти тощо, використано й ці деталі. Наявність цих деталей (кишені з листочками та кант оздоблюю чого призначення) додає одягу оригінальності та гарного естетичного вигляду. Модними є «Х» – образна та трапецієвидна силуетні форми костюму, тобто, прилеглі та розширені силуети, тому обраний прилеглий з розширенням силует.

На основі дослідження напрямків моди, робимо висновок, що лінії чисті, форми чіткі і добре обкреслені, чіткі лінії пом'якшують яскраві забарвлення.

Кожна епоха пропонує свої тканини, свої манери її використання в костюмі. Мовою пластики, самої драпіровки, складок одяг виражає дуже багато. В тому, як накинута на фігуру тканина читається образ часу, характер людей.

При виготовленні плащів перевага надається матеріалам натурального волокнистого складу з складними переплетеннями або фактурами, а саме котонам та плащовим тканинам різнобарвних малюнків, в смужку та в клітинку.

На даний момент в моді панує використання найрізноманітніших аксесуарів, які гармонійно поєднуються з одягом, його кольорами, фактурою та силуетними лініями – це може бути поєднання аксесуарів як з головним вбрання та безпосередньо одягом, так і з взуттям тощо. Насичений кількома кольорами розроблений плащ та саме його модель дає змогу підібрати велику кількість аксесуарів та дозволяє використовувати взуття різного роду. Це можуть бути як вишукані черевики або чобітки на високих підборах чи платформі, так і просто балетки, яким надають перевагу сучасні тенденції моди.

Розроблена модель плаща призначається для жінок молодого віку, відноситься до верхнього демісезонного одягу для більш теплих температурних показників. Вона може виступати в ролі повсякденного одягу, призначеного для роботи та різних занять (навчання, прогулянок, відвідувань виставок, здійснення покупок, тощо), який можна носити протягом усього дня. Характер та стиль повсякденного одягу залежить від роду діяльності людини, образу життя, що вона веде. Через те, що життя сучасної людини, а особливо молоді, надзвичайно різностороннє, то й повсякденний одяг різноманітний. Кожна людина пред’являє до одягу свої вимоги, намагається виразити свою індивідуальність, проявити своє ставлення до світу і самого себе. Повсякденний одяг має бути зносостійким, виконаним у діловому, класичному або спортивному стилі з помірною кількістю прикрас і оздоблень. Але можна виявити, напевно, найважливішу вимогу до сучасного одягу – він повинен бути максимально зручним, а також відповідати ситуації. Дана модель молодіжного жіночого плаща здатна задовольнити ці вимоги.

Запропонована модель плаща відповідає напрямку моди, тобто задовольняє сукупність звичок та смаків, що панують у даний час.

^ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛІ, ЩО РОЗРОБЛЯЄТЬСЯ

2.1 Призначення моделі

З розвитком одягу зросли і вимоги до нього. Сучасний одяг досить складний та різноманітний, і повинен відповідати великій кількості вимог, які обумовлюють його якість та техніко – економічні властивості.

Споживчі показники якості і вимоги до одягу визначають безпосередньо суспільну та індивідуальну цінність одягу для людини. До цих показників належать: соціальні (вказують на відповідність розмірно-ростового асортименту одягу на внутрішньому і світовому ринках, а також на відповідність прогнозу споживчого попиту), функціональні (визначають ступінь відповідності виробів конкретному призначенню, умовам експлуатації; ступінь відповідності розмірним і віковим характеристикам споживача, його зовнішньому вигляду і психологічним особливостям), естетичні (визначають художню концепцію одягу і ступінь відповідності його сформованому суспільному естетичному ідеалу, новизну моделі і конструкції, ступінь досконалості композиції моделей, товарний вигляд; одяг має бути відображенням свого часу), ергономічні (визначають ступінь відповідності одягу, його окремих частин антропометричним і психофізичним особливостям людини; його гігієнічну відповідність санітарно-гігієнічним нормам; зручність користування виробом у різних побутових і виробничних умовах), експлуатаційні (визначають ступінь стабільності збереження якості одягу при носінні, його надійність).

Одяг створює навколо тіла певний мікроклімат, який забезпечує оптимальні умови для підтримки теплового балансу і постійної температури, що є необхідною умовою нормальної життєдіяльності людини, збереження її здоров’я і працездатності на високому рівні. Тому вимоги, що ставляться до виробів, мають визначатися із взаємозв’язків системи «одяг – людина – навколишнє середовище».

Особливе значення при задоволенні фізіологічних потреб людини і створенні комфортності одягу має маса виробу та його елементів. Значна маса одягу викликає додаткові витрати енергії людини, ускладнює її рухову активність. У такому одязі людина швидко втомлюється, особливо це стосується людей похилого віку.

Плащ забезпечує міцність та надійність в експлуатації, забезпечує вільність рухів та дихання людини, вільне одягання та знімання його. Зручність користування визначається конструкцією окремих ділянок, наприклад: доступним розміщенням застібки, кишень.

На комфортність одягу, поліпшення самопочуття людини, задоволення її фізіологічних потреб значно впливають гнучкість і пружність матеріалів і такі характеристики, як жорсткість, драпування, зминання і не зминання. Ці ж показники впливають і на естетичність одягу і на технологічні показники матеріалів.

Від правильного й обґрунтованого вибору матеріалів для виробу залежить якість і конкурентоспроможність одягу, стабільність його зовнішнього вигляду в процесі носіння і легкість догляду за одягом.

Виготовлення даної моделі планується в умовах виробництва, де основним фактором виступають бажання і платоспроможність замовника, а також наявність устаткування.

Насамперед, перед розробкою моделі було проаналізовано та збалансовано всі вимоги.

Отже, щодо споживчих властивостей – виріб повністю відповідає гігієнічним, експлуатаційним та естетичним вимогам.

Гігієнічні вимоги включають захист тіла від впливу негативних факторів зовнішнього середовища, від механічних пошкоджень та забезпечують нормальну життєдіяльність організму. Так як матеріали, обрані для плаща – натурального складу – це забезпечує нормальне функціонування організму (шкірне дихання, виділення поту, газообмін) та підтримку теплового балансу, тобто стабільну температуру на поверхні тіла.

Даний плащ володіє доброю зносостійкістю, формостійкістю, еластичністю, зручністю у використанні, захищає від вітру та несприятливих температурних показників ранньої осені та пізньої весни.

Оскільки це молодіжний виріб, передбачений доволі рухливий спосіб життя, тому він дозволяє поводити себе вільно як в статичному стані, так і в динаміці, що забезпечує його експлуатаційні вимоги та функціональність.

^ 2.2 Конструктивні засоби формоутворення виробу

Силует одягу характеризується приляганням виробу до статури по лінії грудей, стегон, кроєм рукава, висотою та шириною плечей, довжиною виробу та його шириною внизу.

Розвиток і удосконалення різновидів одягу постійно вносять корективи в його силуетні форми.

Силует може бути: скульптурним та декоративним. Одяг скульптурного силуету повторює форму людського тіла, а декоративного - відступає від природних форм статури, часто замасковує їх.

Для точнішого характеристики силуету використовують геометричні фігури.

Силует одягу утворюється силуетними, тобто контурними лініями.

Силуетні лінії визначають рамку виробу, в межах якої розробляється фасон і форма одягу, вони дають узагальнене представлення про форму, не конкретизуючи частини в середині самої форми.

За весь час розвитку одягу було створено багато варіантів силуетів, але їх потрібно звести до основних видів.

Прямий силует - один з самих популярних видів силуетів. По геометричному виду він близький до прямокутника або квадрата, в залежності від співвідношення вертикальних та горизонтальних розмірів. Одяг прямого силуету чудово підходить до всіх типів фігур, так як він добре маскує їх можливі недоліків такому одязі лінія талії не акцентується і горизонтальні розміри майже однаковий на всіх рівнях фігури.

Трапецевидний силует - характерний для одягу типу „кльош”. По геометричному виду цей силует відповідає трапеції, в якій верхня основа - лінія плечей, а нижня - лінія низу виробу. Чим більша різниця між розмірами основ, тим білша ступінь розклешування. В цій силуетній формі лінія талії майже не підкреслюється.

Одяг трапецевидного силуету з незначним розклешенням донизу зорове робить фігуру більш стрункою, тому така форма може бути рекомендована людям повним та невисокого росту. Такий варіант ще має назву "силует - А".

Напівприлеглий силует - характеризується помірними пропорціями, наближеними до природних пропорцій фігури людини. Цей одяг повторює форми тіла людини, але не облягає його, володіє достатньою об’ємністю.

Лінія талії чітко виражена та розташована на природному місце. Така силуетна форма може бути рекомендована людям з різними фігурами та типами тілобудови.

Прилеглий силует – чудово підходить для струнких людей, підкреслює переваги їх фігури, під поняттям "прилеглий силует" мається на увазі дві форми, які прийнято називати "силует - Х" та "пісочний годинник"».

Обидва ці різновиди мають загальні риси: щільно облягають фігуру ліф, акцент - на тонку талію, підкреслену конструкцію виробу або паском.

Одяг "силуету - X" добре підходить високим струнким жінкам, саме тому розроблена модель плаща цього силуету, оскільки замовник – струнка та висока дівчина.

Силуетна форма "овал" зустрічається рідко. Вона являє собою модифікацію прямого силуету, але на відміну від останнього має округлу форму плечей та завужену лінію низу виробу. Таким чином найбільш широка частина одягу овального силуету - це область талії та стегон.

Заокруглення плечової лінії може бути досягнуто різними засобами - завдяки конструкції виробу (наприклад, покрій реглан або напівреглан), використання деталей певної форми (наприклад, округлий високий комір або широкий комір – стійка).

Звуження понизу можна отримати за рахунок конструктивних деталей, наприклад виточок, пришивного пояса або ж стягуванням низу виробу шнуром або резинкою.

Одяг силуету "овал" не рекомендується для жінок невисокого зросту, так як візуально він "приземлює" фігуру.

В межах цих розглянутих силуетів можливі різні модифікації.

Відповідно до зміни напрямків моди відбувається й зміна силуету. Отже як і мода, силует мінливий.

Конструктивними елементами формоутворення одягу є: шви, виточки, зборки, м’які та фіксовані складки.

До технологічних елементів формоутворення відносять такі операції волого – теплової обробки: спресовування, відтягування, формування за рахунок зміни кутів ниток основи та утка та їх комбінування.

Кількість членувань, які впливають на сприйняття форми визначаються не лише моделлю, а і характеристиками та властивостями матеріалів, що використовуються. Тому, для досягнення кращого прилягання по фігурі - обраний матеріал для виготовлення плаща досить еластичний та формостійкий.

Заданої форми розробленої моделі було досягнуто за допомогою рельєфів, кокеток, вибору додатків для бажаного силуету.

^ 2.3 Ескізна розробка моделі проекту


2.4. Опис зовнішнього вигляду моделі

Плащ, повсякденного призначення, прилеглого силуету, розширений до низу (розширення від лінії стегон), з білої тканини з малюнком (жовтого, сірого та фіолетового кольорів), з вшивним рукавом.

Пілочка з кокеткою та рельєфними швами, які виходять від кокетки і доходять до низу.

В рельєфних швах пілочки розташовані кишені з листочкою з настрочними кінцями.

Спинка з кокеткою та рельєфними швами, які виходять від кокетки і доходять до низу.

Двохшовний прямий рукав на класичну овальну пройму з пришивною манжетою.

Комір – відкладний з суцільно викроєною стійкою 3 см, не прилеглий до шиї.

Застібка центральна на 7 обметаних петель та ґудзиків, також на ліктьових швах пришиті ґудзики оздоблюю чого призначення.

Підборт відрізний.

Підкладка пришивна по низу, оскільки виріб з розширенням, - пілочка та спинка підкладки з центральними рельєфними швами, які виходять з плечових зрізів і доходять до низу.

Щільне прилягання по талії забезпечує пояс, який має оздоблююче призначення.

В рельєфні шви пілочки та спинки, шов пришивання кокетки, шов зшивання нижнього коміра з горішнім, шов зшивання листочки, шов пришивання манжети до рукава та в шов зшивання манжети з підкладкою манжети вшитий кант молочного кольору, який має оздоблюючи призначення.

Оздоблювальні строчки: по краю коміра, краю борту, краю листочки, шві пришивання манжети та по поясу.

Розмірна характеристика моделі :

- зріст 170 – 174 см;

- обхват грудей 80 – 84 см;

- обхват стегон 88 – 92см.

^ 2.5.Характеристика матеріалів для виготовлення моделі

Сучасний одяг – комплексний багатошаровий виріб, в якому вигляд та експлуатаційні властивості залежать від матеріалів (основних, підкладкових та прокладкових), швацьких ниток, фурнітури. Щоб одяг відповідав ергономічним, естетичним вимогам та був надійним, потрібно правильно підібрати матеріали, з яких виріб буде виготовлятися.

При комплектуванні основних і допоміжних матеріалів в пакетах швейних виробів необхідно:

  • забезпечити єдність властивостей комплектуючих матеріалів та позитивний внесок кожного шару;

  • створити необхідну формостійкість готового виробу під час його експлуатації;

  • забезпечити безперебійну та продуктивну працю технологічного обладнання.

При виборі матеріалів, перевагу надали саме матеріалам натурального сировинного складу, що дозволить шкірі вільно дихати, та обмежить надмірне потовиділення, оскільки даний плащ призначений не для холодних погодних умов, а для більш теплих. Отже, для виготовлення розробленої моделі плаща обрані наступні матеріали: за основну тканину обрана тканина котон, сировинний склад якої – 95% бавовни та 5% еластину, гладкофарбована, білого кольору з хаотичним абстрактним малюнком (жовтого, сірого та фіолетового кольорів), вид переплетення – складна саржа, яка досить м’яка, має високі показники зносостійкості, пілінгуємості, що впливає на естетичні характеристики моделі, низькі показники посадки, добре прорубування голкою, тобто, тканина не руйнується, досить еластична та формостійка, має високий показник повітропроникності та гігроскопічності; підкладка гладкофарбована світло – жовтого відтінку, сировинний склад якої: 60% віскози та 40% шовку, саржевого переплетення, має низькі показники посадки, доволі зносостійка, не пілінгується, високий показник прорубування голкою та зминання; дублірин – неткане полотно білого кольору, досить міцний, добре формозакріплює, нитки - комплексні кручені, S – крутки з поліестеру, білого та світло – жовтого кольору, №40, мають високе розривне навантаження та розривне подовження. Оскільки застібка на петлі – ґудзики, то обрані ґудзики пришиті в притул, білого перламутрового кольору з пластмаси, діаметром 2,2 см, з золотистою ніжкою та основою. В якості оздоблення використаний кант світло – жовтого кольору.

Також для розробленої моделі плаща та моделей – аналогів пропонуються такі матеріали, як різні котони, вельвет, також можливе використання плащових тканин тощо.

Зразки використаних матеріалів та матеріалів, які можуть бути використані подані нижче.


^ 3. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ МОДЕЛІ

3.1 Характеристика вибраної системи конструювання

В історії швейної промисловості відомі десятки методів конструювання.

Кожна методика конструювання включає в себе інформацію про фігуру людини або ж готового виробу, методи обробки отриманої інформації у вигляді технічних розрахунків та формул, за допомогою яких встановлюються розміри конструктивних відрізків та вузлів деталей одягу, і способи геометричної побудови та членування конструкції одягу. При конструюванні враховуються особливості тілобудови, розкрою та технологічної обробки, тобто, що в кінцевому результаті формує постійну систему внутрішньої інформації, присутньої кожній методиці.

На даний момент існує три основних методи побудови конструкції:

1. Метод систем крою. Суть цього методу полягає в тому, що за розмірних ознак фігури людини розрахунок формул та графічних прийомів можна побудувати конструкції, до яких в подальшому вносяться зміни.

2. Метод типового проектування. Суть методу полягає в тому, що на підставі існуючих лекал базової конструкції або конструкції прототипу виконується моделювання нової конструкції.

3. Муляжний метод. Суть цього методу полягає в тому, що на манекені створюється об’ємно-просторова форма із заданими габаритами з наступним розгортанням цієї форми.

Для даної курсової роботи я обрала метод систем крою для побудови необхідної конструкції. Конструкція моделі була розроблена за методикою конструювання одягу ЄМКО ЦНДІШП.

З 1959р. ЦНДІШП проводив роботи по створенню єдиної методики конструювання одягу (ЄМКО). Накопичений досвід казав те, що методи та прийоми побудови креслень конструкцій цих виробів практично однаковий, змінюється лише сама людина, як об’єкт конструювання. В основу єдино методики покладений розрахунково – аналітичний метод, за яким креслення конструкцій будують шляхом геометричних розгорток згладженого контуру фігури людини з припусками на вільне облягання та декоративне оформлення.

В основу розмірних характеристик фігури покладені таблиці вимірів, отриманих на базі антропометричних вимірів з корекцією на товщину білизни. Розрахунково – аналітичний метод передбачає єдиний підхід до конструювання чоловічого, жіночого та дитячого одягу. Структура основних розрахункових формул його залишається незмінною, змінюються лише деякі параметри – коефіцієнти при величинах, які застосовуються та абсолютні величини, в залежності від статево – вікових особливостей фігури та виду виробу.

Перевагами цієї методики є індивідуальний підхід, враховуючи виміри фігури, та те, що за допомогою правильного вибору додатків та проведення розрахунків можна досягти максимальної точності з мінімальними уточненнями виробу під час примірки, але й недоліком при цьому є те, що навіть при вдалому на перший погляд виборі додатків, метод все ж, не забезпечує необхідної точності побудови основи конструкції одягу та потребує проведення примірки. Тому, коли необхідно уникнути примірку, зручніше використовувати спрощений спосіб побудови первинного креслення або вдосконалення вже перевіреної та відпрацьованої конструкції.

^ 3.2 Вихідні дані для попереднього розрахунку конструювання

Виміри типової фігури 170 – 84 -92

Дтс 40,0 Шс 16,8 – Шпс 19,5 – Шп 13,0 – Др. 62,0 – Оп 26,1

Дтс І 42,7/ Впкс 42,4

Впс 38,0

Гг 35,0 Сг ІІІ 42,0– Ст 31,7 – Сс 46,0 – Сш 17,3

Дтп 42,5

Вг 26,0/ Впкп 23,5

Впп 36,7 Двир 90

Шпп 18,5

Шг І 16,1 – Шг ІІ 18,6 – Цг 9,3

Додатки на вільне облягання:

Дг – 5

Дт – 3

Дс – 2

Дшг – 0,2

Дшс - 1

Д - 6

Попередній розрахунок:

Ширина рукава: (см);

Ширина пройми: (см);

Ширина пілочки: (см);

Ширина спинки: (см);

Ширина базисної сітки: (см);

Ширина виробу (базисної сітки) по ділянках:

(см);

47,5<48,45 на 0,95 см, а оскільки допустима різниця – 1 см, - виміри, додатки та розрахунки правильні.

Ширина виробу по лінії талії: (см)

Ширина виробу по лінії стегон: (см)

^ Таблиця 3.1. - Розрахунок базисної сітки



Назва ділянки (лінії або точки)
креслення конструктивної основи

Позначення на кресленні

Формула та числовий розрахунок або вимір фігури

Величина ділянки в см

1

2

3

4

5

1.

Ширина сітки





47,5

2.

Ширина пілочки

Аа



18,8

3.

Ширина пройми





11,85

4.

Ширина спинки





17,8

5.

Положення лінії низу

АН

Двир

90,0

6.

Положення лінії талії

АТ

Дтп

42,5

7.

Положення лінії грудей

АГ

Вг

26,0

8.

Положення лінії стегон

ТС

Вс

20,0

З точок Г, Т, С, Н проводяться горизонталі, з точок - опускаються вертикалі, на перетині цих ліній знаходяться точки: на лінії грудей - , на лінії талії - , на лінії стегон - , на лінії низу -

9.

Вихідна горизонталь спинки



Дтс І

42,7



Продовження таблиці 3.1

1

2

3

4

5

Розрахунок базисної сітки рукава

1.

Висота окату





13,5

2.

Ширина рукава вгорі

,

½ Шр.вг.= ½ 16,05

8,0

З точок опускаються вертикалі, точки знаходяться на перетині вертикалей з горизонталлю з точки

3.

Положення лінії низу



Др. – 1,5=62-1,5

60,5

4.

Положення лінії ліктя



½ +3=60,5/2+3

33,2

5.

Ширина рукава внизу



Шр.вн.

12,5

6.

Величина скосу



1,5 – 2 см

1,5



^ 3.3 Побудова конструктивної основи моделі

Таблиця 3.2. - Розрахунок та побудова конструктивної основи



Назва ділянки (лінії або точки)
креслення конструктивної основи

Позначе-ння на кресленні

Формула та числовий розрахунок або вимір фігури

Величина ділянки в см

1

2

3

4

5

Побудова опорної поверхні пілочки

1.

Положення глибини горловини



Гг

35,0

Продовження таблиці 3.2

1

2

3

4

5

2.

Положення центру грудей

ГЦ

Цг

9,3

3.

Положення плечової точки

П

На перетині двох дуг: 1. з точки А, r=Шпп, 2. з точки , r=Шпп

18,5

4.

Ширина горловини пілочки



Шп

13,0

5.

Положення першої сторони нагрудної виточки



4см

4,0

6.

Розхил нагрудної виточки



На дузі з точки Ц (r=), -

1,8

7.

Друга сторона нагрудної виточки





24,9

8.

Нове положення плечової точки при відкритій виточці



На перетині двох дуг: 1. з точки , r=, 2. з точки Ц, r=ЦП

9,0;

12,0

9.

Допоміжна точка



Шпр

11,8

10.

Положення лінії глибини пройми



1/10 СгІІІ=42/10

4,2

11.

Положення бічного шва на лінії пройми



½ =11,8/2

5,9

12.

Допоміжна точка



2/10 =

2,4

13.

Положення лінії борта



Ширина борту

3,0

14.

Положення лінії кокетки пілочки



По моделі

10,5



Продовження таблиці 3.2

1

2

3

4

5

Побудова опорної поверхні спинки

15.

Глибина горловини спинки



Дтс

40,0

16.

Допоміжна точка



2,5см

2,5

17.

Положення плечової точки спинки



На перетині двох дуг: 1. з точки Р, r=Шпс, 2. з точки , r=Впкс

19,5;

42,4

18.

Ширина горловини спинки



Шп

13,0

19.

Положення першої сторони плечової виточки



4см

4,0

20.

Положення вершини плечової виточки



10см

10,0

З точки У проводиться горизонталь, точки перетину з вертикаллю з точки - , з точки - В

21.

Розхил плечової виточки



На дузі з точки (r=), -

1,0

22.

Друга сторона плечової виточки





9,0

23.

Нове положення плечової точки при відкритій виточці



На перетині двох дуг: 1. з точки , r=, 2. з точки , r=

9,0;

10,5

24.

Допоміжна точка



+2=4,2+2

6,2

25.

Допоміжна точка



2/10 +0,5=+0,5

2,9

26.

Рівень лопаток



0,4 ДтсІ+2см=

19,0
  1   2   3

Реклама:





Скачать файл (675.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru