Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Шпаргалка - Право соціального забезпечення України - файл 1.docx


Шпаргалка - Право соціального забезпечення України
скачать (77.1 kb.)

Доступные файлы (1):

1.docx78kb.03.12.2011 22:21скачать

содержание
Загрузка...

1.docx

  1   2   3   4
Реклама MarketGid:
Загрузка...
1. Соціальне забезпечення та його місце у системі соціального захисту

Соц. забез. - система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забез. населення від соц. ризиків (хвороба, інвалідність, старість, безробіття тощо). Соц. забез. як суспільні відносини щодо матеріальної підтримки осіб, які зазнали соц. ризику, полягають у виплаті пенсій, допомог, наданні пільг і соц. послуг, в основі свого існування мають конкретні, визначені законодавством обставини (дії), а учасниками таких відносин виступають, крім того, спеціалізовані страхові фонди, держ. органи, комунальні та приватні заклади, що покликані надавати допомогу та догляд таким особам. Такі відносини не можна визначати лише з огляду на соц. ризики, які лежать в основі виникнення у особи права на соц. забез. Фактично такі відносини матимуть місце при здійсненні (реалізації) особою цього права на соц. забез.

-------------------------------------------------------------

^ 2. Поняття соціально-абезпечувальних відносин

Соціально-забез. відносини – це відносини з приводу матеріал. забезпечення громадян (членів їх сімей) чи надання соц. послуг у разі настання соц. ризиків. Їх можна поділ. на 2 групи: відносини щодо матеріального забез. (з приводу надання пенсій та ін.); відносини щодо надання соц. послуг (соц. обслуговування інвалідів тощо). Соц.-забез. відносини виник. на підставі юрид. фактичного складу, який має 3 елементи: соц. ризик, волевиявлення особи, рішення уповноваж. державою органу про призначення чи відмову в призначенні того чи ін. виду соц. забез.

-------------------------------------------------------------

^ 3. Види соціально-абезпечувальнихвідносин

Залежно від об’єкта відносин (виду матеріального забезпечення) виділяють такі види: пенсійні; з приводу забезпечення грошовими соц.. допомогами; з приводу забез. матеріальною допомогою; з приводу надання соціальних послуг і забезпечення соціальними пільгами.

-------------------------------------------------------------

^ 4. Предмет права соціального забезпечення

Предмет права соц. забез. – це комплекс суспільних відносин, в яких реалізуються заходи держави щодо захисту населення від несприятливих наслідків соц. ризиків. До них належать: соц.-забезпечувальні, соціально-страхові та процедурні відносини. Соц.-забез відносини – це відносини з приводу матеріал. забезпечення громадян (членів їх сімей) чи надання соц. послуг у разі настання соц. ризиків. Їх можна поділ. на відносини щодо матеріал. забез. (з приводу надання пенсій та ін.) та відносини щодо надання соц. послуг (соц. обслугов. інвалідів тощо). Соціально-страховими є відносини, які існують у сфері загальнообов'язкового держ. соц. страхування, щодо організації соц. страхування, утворення соц. страхових фондів, формування коштів останніх та розподілу цих коштів між особами, котрі потребують соц. забез. Процедурними відносинами у сфері соц. забез. вважаються такі відносини, які виникають та існують при визначенні і встановленні юрид. фактів, що є необхідними для існування матеріальних відносин соц. забез.

-------------------------------------------------------------

^ 5. Метод права соціального забезпечення

Метод правового регулювання - це сукупність прийомів і засобів ,за допомогою яких держава забезпечує необхідну поведінку учасників правовідносин. Ознаки методу прав. регул.: порядок виник., зміни та припин. правовідносин, юрид. становище учасників правовідносин; характеристика встановлення прав та засобів забезпечення виконання зобов’язань, засоби забез. виконання обов’язків. Метод права соц. забез. має імперативний характер, що зумовлений реалізацією громадянами права на соц. забез. та соц. ризиками, які лежать в основі правовідносин, передбач. підпорядкованість держави та її органів, централізоване, в основному, встановлення прав і обов'язків суб'єктів, а також адміністративно-судовий захист порушених прав. Більшість соц.-забез. відносин мають не договірний характер. Умови, порядок, види соц. забез. визначаються виключно законодавством. Санкції за правом соц. забез. мають правовідновлюючий, а не штрафний характер.

-------------------------------------------------------------

^ 6. Система (структура) права соц. забезпеч.

В структурі права соц. забез. виділяють загальну та особливу частини. Загальну частину формують правові норма, які визначають основні права громадян в галузі соц. забез., державні соц. стандарти та соц. гарантії, принципи соц. забез., організаційно-правові форми та види соц. забез. та ін. До 

особливої частини включаються норми, які врегульовують умови, підстави та порядок надання окремих видів соц. забез. Особливістю системи права соц. забез. є наявність підгалузей права, котрі об’єднують групи однорідних відносин. Зараз можна виділити підгалузь права загальнообов’язкового держ. соц. страхування, та право соц. допомоги. Кожна із підгалузей має свою загальну частину, свої принципи. Проте, вони знаходяться в зоні дії загальних положень цілої галузі права соц. забез. До складу кожної із підгалузей входять правові інститути.

-------------------------------------------------------------

^ 7. Система науки та система навчальної дисципліни «Право соц. Забезпечення»

Система науки права соц. забез. склад. наступ. елементів: 1) Поняття соц. забез. і його економіко-правовий зміст, ф-ції і форми. Соціальна держа

ва та її соц. функція. Право людини на соц. забез. Формування системи соц. забез. в Ук

р. і його сучас. стан. Фінансування соц. забез. Управління соц. забез. 2) Поняття науки соц. забез., її завдання, предмет, методи  і  система. Ф-ції науки,  співвідношення з ін. юрид. науками. Джерела науки, її історія. 3) Право соц. забез. як галузь права: поняття, предмет, методи прав. регулювання, ф-ції, система, принципи, джерела. Норми  права соц. забез. Матеріал. і процесуал. правовідносини у сфері соц. забез. та їх елементи. Юрид. факти. Місце пра

ва соц. забез. у системі вітчиз. права. 4) Інститути ОЧ: пенсійне забез., грошові допомоги і компенсаційні виплати, соц. обслуговування, мед. допомога і лікування, пільги за системою соц. забез. 5) Практика роботи органів соц. захисту населення. 6) Міжнар. право соц. забез. як галузь права та науки. Порівняльне право соц. забез.

-------------------------------------------------------------

^ 8. Поняття та види принципів права соціального забезпечення

Принципи права соц. забез. - це такі засадничі ідеї, які визначають сутність цієї системи правових норм і спрямовані на створення достатнього рівня правового захисту громадян, що зазнали впливу соц. ризиків. Принципи соц. права, (міжгалузеві принципи), є свого роду проміжною (сполучною) ланкою між загальноправовими та галузевими принципами. Вони базуються на перших і виступають основою для формування ін., відображаючи при цьому специфіку всіх галузей, які формують соц. право загалом. До них належать такі принципи: право на захист від безробіття; право на охорону здоров'я; піклування держави та підтримка сім'ї, материнства, дитинства; право літніх громадян, інвалідів на соц. захист; право на захист від злиденності та ін. На цих принципах ґрунтується усе соц. право. Вони визначають сутність цієї правової спільності і в той же час виступають основою для виділення з них більш конкретних засад, на яких зрештою формуються окремі галузі, що входять до складу соц. права.

-------------------------------------------------------------

^ 9. Загальна характеристика принципів права соціального забезпечення

Розрізняють загал. та спец. принципи права соц. забез. Загал.: 1.Законодавче визначення умов та порядку здійснення соц. забез. КУ передбач., що лише законами визнач. основи соц. захисту, форми і види пенсійного забез. 2.Поширення права соц. забез. на всіх громадян. Згідно з цим принципом держави визнають право на соц. забез. як за своїми громадянами, так і за іноземцями та особами без громад. 3.Універсальність, множинність та диференціація видів соц. забез. 4. Здійснення забез. на рівні не нижче встанов. в державі соц. стандартів. (прожит. мінімум). 5.Відповідність соц. забез. міжнар. стандартам соц. захисту. До спец. відносять принципи окремих підгалузей та інститутів права соц. забез.: соц. страхування, соц. допомог, пенсійного права. Напр., для соц. страхування характерні принципи солідарності і субсидіювання, обов’язковості держ. соц. страхування для найманих працівників, надання права участі в соц. страхуванні для осіб, які зайняті підприємницькою, творчою діяльністю тощо, державна гарантованість реалізації застрахов. громадянами своїх прав. Праву соц. допомог притаманні принцип адресності, і принцип соц. захисту найменш захищених верств населення. Спеціальними принципами пенсійного права є гарантованість пенсійне забезпечення в разі втрати працездатності в зв’язку із інвалідністю, старістю, втратою годув., диференційованість пенсійного забезпечення в залежності від умов праці, трудового(страхового) стажу.

------------------------------------------------------

^ 10. Поняття джерел права соціального забезпечення та їх особливості

Під джерелами права соц. забезп. слід розуміти зовнішні форми виразу правових норм у вигляді н.-п. актів і н.-п. договорів, які регулюють суспільні відносин, що становлять предмет права соц. забез. 

Джерелами права соц. забез. є численні н.-п. акти: закони, укази ПУ, постанови КМУ, н.-п. акти міністерств і відомств, а також органів місц. самовряд., та н.-п. договори: міжнар. договори, Генеральні, галузеві і регіональні угоди й колективні договори. Особливостями джерел права соц. забез. є поділ на загальні і спеціальні. 1 група – н.-п. акти, які регулюють відносини стосовно надання окремих видів соц. забез. Вони регулюють порядок надання різних видів соц. забез. для всіх громадян, які цього потребують, або їх окремих категорій. 2 група – н.-п. акти, які регулюють соц. захист окремих категорій населення.

------------------------------------------------------

^ 11. Види джерел права соц. забезпечення

Джерела права соц. забез. можна класифікувати за різними критеріями: за юрид. силою: закони (загальні і спеціальні) та підзаконні акти; за сферою дії: загальні (закони, угоди, постанови КМУ, н.-п. акти міністерств та відомств) та локальні (н.-п. акти органів місц. самовряд., місцевих органів держ. виконавчої влади, а також н.-п. акти, які приймаються на підприємствах, установах та організаціях); за видами відносин, які вони регулюють: такі, що регулюють відносини загальнообов’язкового держ. соц. страхування, щодо пенсійного забезпечення, щодо надання допомог, щодо надання пільг та соц. обслуговування.

------------------------------------------------------

^ 12. Поняття та види правовідносин соціального забезпечення

Правовідносини соц. забез. - це вре

гульовані нормами права фактичні відносини щодо надання грош. виплат, послуг, пільг, які виникають між відповідними органами і фіз. особами, що мають на них право, при настанні соц. ризику. Залежно від того, результатом реалізації якої норми є правовід

носини, їх можна поділити на правовідносини з приводу окремих видів забез. (матеріальні), процедурні правовідносини з установлення фактів та констатації обставин, що мають юрид. значення, та процесуал. правовідносини у випадках розгляду спорів між сторонами правовідносин. Основою всієї системи правовідносин соц. забез. вважаються соц.-забез. правовідносини. Це правовідносини щодо матеріал. забез. громадян, які зазнали впливу соц. ризику. Завдяки їм відбувається реалізація права особи на отримання будь-якого з видів соц. забез. Соц.-страхові відносини покликані забезпечити належний рівень фінансування та обліку соц. коштів, необхідних для матеріал. забез. громадян. Завдяки їм формується фінансова база коштів, які спрямовуються на оплату соц. забез. конкретного виду. Основне функціональне призначення процедур. правовідносин полягає в організації практичної реалізації права громадян на матеріал. забез.

-------------------------------------------------------------

^ 13. Соціально-забезпечувал. правовідносини, їх види та підстави виникнення

Соц.-забез. є правовідносини щодо матеріал. забез. громадян, які зазнали впливу соц. ризику. Завдяки їм відбув. реалізація права особи на отримання будь-якого з видів соц. забез. Характер. рисою цих правовідносин є їх персоніфікація (індивідуалізація), яка вираж. у тому, що обсяг права на соц. забез. конкретної особи зумовлюється саме її періодом труд. діяльності та сплатою страхових внесків, розміром серед. заробітку, % втрати працездатності, сімейним станом, к-стю утриманців тощо. За тривалістю в часі соц.-забез. правовідносини можуть бути постійними або ж відбуватися як одноактна дія. Так, виплата пенсій усіх видів здійсн. щомісячно і впродовж певного терміну, на який вона призначена: напр., пенсії за віком та вислугу років признач. довічно, по інвалідності - на весь час інвалідності особи або довічно, пенсії в разі втрати годувальника - до досягнення повноліття дітьми померлого годувальника тощо. В основі соц.-забез. правовідносин лежить суб'єктивне право особи на соц. забез. певного виду та відповідний йому обов'язок держ. органів призначити чи надати його.

-------------------------------------------------------------

^ 14. Процедурні правовідносини

Процедурні правовідносини - врегульовані галузевими нормами відносини, які виник. в результаті встанов. юрид. фактів, що є необхідними для функціонування соц.-забез. правовідносин. Вони виник. у результаті добровіл. волевиявлення особи, яка претендує на той чи ін. вид соц. забез. Зазвичай воно вираж. у формі заяви самої особи або її законних представників до відповідного уповноваж. органу про встановл. юридично значимого факту для признач. конкрет. виду соц. забез. Суб'єктами цих правовідносин є: з одного боку фіз. особа, що звертається до компетентного органу за встанов. відповідного юридично значимого факту, а з ін. - уповноважені державою органи, на які поклад. 

обов'язок встанов. юрид. факти та приймати рішення про призначення соц. забез. З огляду на матеріал. правовідносини, які вони обслуговують, розрізняють: процедурні правовідносини у пенсійному забез.; процедурні правовідносини у сфері соці. допомог тощо. За цільовим призначенням процедурні правовідносини соц. забез. можна класифікувати на правовідносини, які пов'язані із встановленням юрид. фактів, та правовідносини, які спрямовані на констатацію юрид. фактичного складу та призначення конкрет. виду соц. забез.

------------------------------------------------------

^ 15. Соціально-страхові правовідносини

Соц.-страхові правовідносини - врегульовані нормами права суспільні відносини щодо збору страхових внесків та акумуляції коштів соц. страховим фондами. Завдяки цим правовідносинам реалізується право застрахованих осіб (членів їх сімей) на отримання соц. виплат за кошти соц. страхових фондів у разі настання страхового випадку. Суб'єктами соц.-страхових правовідносин є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та ін. особи, а також страхувальники і страховики. Застрахованою є фіз. особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове держ. соц. страхування. Коло тих осіб, які можуть бути застрахованими, визнач. законами, які регулюють окремі види загальнообов'язкового соц. страхування. Страхувальниками виступають цільові страхові фонди: пенсійного страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; страхування на випадок безробіття і страхування від нещасних випадків на виробництві та проф. захворювань.

------------------------------------------------------

^ 27. Поняття, ознаки та види соціал. ризиків

Соц. ризик - ймовірні події, які породжуються об’єктивними соціально-значимими причинами і призводять до втрати заробітку особи, зниження доходів нижче прожит. мінімуму, необхідності в медичній допомозі та ін. соц. послугах. Ознаки соц. ризиків: 1) мають об’єктивний характер, наступають незалеж. від волі особи, 2) виникнення цих обставин завжди впливає на матеріал., життєвий рівень особи; 3) закріплені у законодавстві, їх перелік вичерпний, тобто розширеному тлумаченню не підлягає; 4) є підставою для призначення того чи ін. виду соц. забез., тобто є обов’язковою частиною юрид. складу, який спричиняє виникнення, зміну або припинення соц.-забез. правовідносин. Класифікація соц. ризиків може проводитись з різним критеріями. Так, за критерієм організаційно-правової форми розрізняють страхові та нестрахові соц. ризики. За змістом можна виділити такі соц. ризики: непрацездатність, втрата годувальника, безробіття, малозабезпеченість.

^ 16. Юрид. факти, що передують соціально-забезпечувальним правовідносинам

Юрид. факт – це правові підстави виникнення, зміни чи припинення правовідносин. Юрид. наслідки можуть спричинятись одиничним фактором, або наступати лише в поєднанні із іншими, тобто при наявності комплексного юрид. фактичного складу. Всі соц.-забез. правовідносини виникають саме із таких складних юрид. фактів, котрі мають трьохступеневу структуру: 1. Об’єктивні підстави, закріплені в нормах права - настання соц. ризиків (настання старості, безробіття, народження і виховання дітей, смерть годувальника тимчасова непрацездатність, інвалідність, потреба в медичній допомозі та лікуванні, малозабезпеченість). Інші підстави виник. із права, - всі види труд. стажу, участь в соц. страхуванні. 2. Волевиявлення особи, яка має право на отримання відповідного виду соц. забез., або на поновлення порушеного права (заява про отримання пенсії по старості). 3. Прийняття рішення відповідним уповноваж. органом держави.

-------------------------------------------------------------

^ 17. Об'єкти соціально-забезпечувальних правовідносин

Об'єктами соц.-забез. правовідносин є конкретні матеріал. блага, з приводу яких вони виникають - пенсії, соц. допомоги, соц. пільги та соц. обслуговування. Пенсія - грошове зобов'язання держави чи уповноваженого нею суб'єкта, що виплачується особі для її утримання з підстав та на умовах, передбач. законом у розмірі, що залежить від страхового стажу особи та її доходу. Соц. допомога - це грошова допомога й допомога в натуральній формі, що здебільшого фінансується з бюджету та добровільних пожертвувань і сплачуються людям, які перебувають у нужді, як на основі перевірки їх доходу та засобів існування, так і за певними критеріями без перевірки доходу. Соц. пільги - передбачені законодавством можливості повного чи часткового звільнення особи від виконання обов'язку або надання додаткових прав при настанні соц. ризику за наявності у особи значних заслуг 

перед державою. Соц. обслуговування - діяльність держ. органів чи уповноваж. державою установ щодо надання громадянам соц.-побутових, соц.-медичних, психолого-педагогічних, соц.-правових послуг та матеріальної допомоги з метою їх соціальної адаптації та реабілітації.

-------------------------------------------------------------

^ 18. Страховий стаж за правом соціального забезпечення

Страховий стаж – це період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому держ. соц. страхуванню та нею сплачуються внески на страхування, якщо ін. не передбач. законодавством. Застрахованою є фіз. особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове держ. соц. страхування. Ними можуть бути громадяни Укр., іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають на території Укр. Чим більша тривалість страхового стажу, тим більшими зазвичай є розміри соц. страхових виплат. Страховий стаж є юрид. фактом, з яким пов'язано призначення усіх видів пенсій у солідарній пенсійній системі, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також допомоги по безробіттю.

-------------------------------------------------------------

^ 19. Спеціальний трудовий стаж та його значення для права соціал. забезпечення

Спец. труд. стаж – тривалість роботи у певних галузях народного господарства, у певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природнокліматичних умовах, за професіями, посадами, а також деяких видів суспільно-корисної діяльності. Спец. труд. стаж, якому надається значення юрид. факту для виникнення соц.-забез. правовідносин, поділяється на 2 види: 1) спец. стаж, який дає право на признач. пільгового пенсійного забез. в солідарній системі загальнообов'язк. держ. пенсійного страхування на підставі З «Про загальнообов. держ. пенсійне страхування »; 2) так звана вислугу років як особливий вид спец. страхового стажу, що зумовлює виникнення права на пенсію за вислугу років, якщо це передбачено спец. законами.

------------------------------------------------------

^ 20. Загальна характеристика суб'єктів права соціального забезпечення

Суб'єктами права соц. забез. є особи, які виступають носіями передбач. законом прав та обов'язків у сфері соц. захисту. Щоб стати суб'єктом права соц. забез., особа повинна бути наділена правоздатністю та галузевим правовим статусом. Правоздатність у сфері соц. забез. є складовою загальної правоздатності, яка належить до природних властивостей людини. Іншою властивістю, яка характеризує суб'єкта права, є галузевий правовий статус. Це певна сукупність закріплених у КУ та законах основних прав і обов'язків осіб у сфері соц. захисту. Правовий статус суб'єктів права соц. забез. характериз. тим, що в основу галузевого правового статусу одних суб'єктів покладено суб'єктивне право на соц. забез., яке виникає з настанням соц. ризику. А основу галузевого правового статусу ін. суб'єктів цієї галузі становить обов'язок надавати соц. забез. Тобто, суб'єктами права соц. забез. є правоздатні особи, які в силу свого галузевого правового статусу виступають носіями відповідних прав та обов'язків.

------------------------------------------------------

^ Класифікація суб'єктів права соц. забез.

Одним із критеріїв класифікації суб'єктів права соц. забез. може бути ф-ція, яку вони виконують у сфері соц. забез. Так, одні суб'єкти отримують різні види соц. забез., інші - виконують функції з надання такого забез., ще інші - підтверджують факти, які мають правове значення для надання соц. забез. З огляду на такі підстави суб'єктів права соц. забез. можна поділити на суб'єктів, які одержують соц. забез., і суб'єктів, які забезпечують реалізацію особою належного їй права на соц. забез. Друга група - суб'єкти, які надають соц. забез., і суб'єкти, які сприяють в його одержанні.

-------------------------------------------------------------

^ 21. Громадяни як суб’єкти, що отримують соціальне забезпечення

Загал. суб'єктами, які отримують соц. забез., є фіз. особи, які мають правоздатність і загальний галузевий правовий статус. Основу їх галузевого правового статусу становить право на соц. забез., яке виникає на основі соц. ризику. Це передусім: пенсіонери, які одержують пенсію на загал. підставах; інваліди, що отримали інвалідність внаслідок загал. захворювання, трудового каліцтва чи проф. захворювання; тимчасово непрацездатні; безробітні; малозабезпечені; особи, які втратили годувальника внаслідок загал. захворювання або труд. каліцтва чи проф. захворювання. Загальним суб'єктом, що отримує соц. забез., вважається також сім'я.



-------------------------------------------------------------

^ 22. Громадяни як спеціальні суб’єкти права соціального забезпечення

Спец. суб'єктами, які отримують соц. забез. є фіз. особи, для яких отримання соц. забез. залежить від наявності спец. правового статусу - інваліди та ветерани війни, ветерани військової служби, учасники бойових дій, ветерани праці, військовослужбовці та члени їх сімей, особи, які постраждали внаслідок ЧК, реабілітовані репресовані громадяни, жертви нацистських репресій тощо. Виникнення спец. правового статусу цих осіб пов'язане з наявністю відповідних юрид. фактів: виконання цими особами обов'язків, які мають важливе значення для держави або заподіяння шкоди цим особам внаслідок військових конфліктів, техногенних катастроф тощо.

-------------------------------------------------------------

^ Суб'єкти, які забезпечують реалізацію права на соціальне забезпечення

Суб'єктами, які забезпечують реалізацію належних особам прав на соц. забез., є суб'єкти, що безпосередньо надають таке забезпечення, і суб'єкти, які сприяють особам у його отриманні. Залежно від підстави надання соц. забез. суб'єктів, які його надають, можна поділити на тих, які це роблять відповідно до законодавства, і тих, які надають його на добровільних засадах. Такими, що надають соц. забез. є держ. органи спец. компетенції, соц. страхові фонди, спеціалізовані держ. підприємства та установи.

-------------------------------------------------------------

^ 23. Суб'єкти, які сприяють реалізації права на соціальне забезпечення

Суб'єктами, які сприяють у одержанні соц. забез., є юрид. особи, які здійсн. правовстановлюючу діяльність. До них належать: органи медико-соціальної експертизи, комісії із встановлення пенсій за особливі заслуги перед Укр., органи, які видають посвідчення, що підтверджують відповідний статус тощо. Основною метою діяльності цих суб'єктів у сфері соц. забез. є прийняття індивідуальних актів застосування норм права, які мають правовстановлюючий або правопідтверджуючий характер.

-------------------------------------------------------------

^ 24. Державні органи як суб’єкти права соціального забезпечення

Суб'єктами права соц. забез. виступають такі державні органи: Міністерство праці та соц. політики України; Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків ЧК; обласні і районні управління праці та соц. захисту; Фонд України соц. захисту інвалідів; органи держ. служби зайнятості. Основною функцією кожного з цих органів є надання населенню в межах своєї компетенції різних видів соц. забезпечення. Головними з повноважень цих суб'єктів є їх обов'язки саме у сфері соц. забезпечення громадян.

-------------------------------------------------------------

^ 25. Соціальні страхові фонди як суб’єкти права соціального забезпечення

Соц. страхові фонди - це органи, які здійсн. керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового держ. соц. страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контролюють використання коштів, забезпеч. фінансування виплат за загальнообов'язковим держ. соц. страхуванням та ін. ф-ції згідно з затвердженими статутами. Їх правове становище визнач. Основами законодавства Укр. про загальнообов'язкове держ. соц. страхування, а також законами про окремі види соц. страхування. Завданням соц. страхових фондів є збір страхових внесків роботодавців і застрахованих осіб та надання застрахованим особам матеріал. забез. і соц. послуг при настанні страхових випадків (тимчасова непрацездатність, вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною; інвалідність; хвороба; досягнення пенсійного віку; смерть годувальника; безробіття; нещасний випадок на виробництві; проф. захворювання). При настанні одного із страхових випадків відповідний соц. страховий фонд зобов. надати застрахованій особі матеріал. забез. та соц. послуги, на які вони мають право.

-------------------------------------------------------------

^ 26. Пенсійний фонд України як суб’єкт права соціального забезпечення

ПФ здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів ПФ, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління 

Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом ПФ. ПФ є самоврядною неприбутков. організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти ПФ не включаються до складу Держбюджету і не підлягають оподаткуванню.

-------------------------------------------------------------

^ 28. Непрацездатність як соціальний ризик

Непрацездатність - це такий соціально-фізіологічний стан людини, що зумовлений втратою чи зменшенням природних ф-цій організму або зниженням проф. кваліфікації та неможливістю здійснення труд. діяльності відповідно до суспільно значимих вимог. Розрізняють об'єктивно-фізіологічну непрацездатність, тобто за станом здоров'я чи при неповнолітті, та об'єктивно-юридичну, коли на законодавчому рівні дозволяється не працювати з досягненням певного віку. За тривалістю в часі непрацездатність можна поділити на постійну, стійку та тимчасову. Юрид. фактом, що лежить в основі постійної непрацездатності особи, є досягнення нею пенсійного віку або, з огляду на його соціальну природу, - старість. Юрид. фактами, що визнач. настання стійкої втрати працездатності особи, є: 1) встанов. групи інвалідності; 2) встанов. групи інвалідності та ступеня втрати проф. працездатності; 3) встанов. ступеня втрати проф. працездатності.

-------------------------------------------------------------

^ 29. Загальна характеристика постійної непрацездатності

Юрид. фактом, що лежить в основі постійної непрацездатності особи, є досяг. нею пенсійного віку або, з огляду на його соц. природу, - старість. КУ закріплює право громадян на соц. захист у разі старості. Тим не менше, медична наука не виробила критеріїв правильного нормування чи припинення праці відповідно до фізіологіч. стану і біологічної активності людини. Дослідження доводять, що ступінь старіння (відповідно, рівень здоров'я) суттєвим чином залежить від різноманітних соц. чинників: різниці у рівні та якості життя міського і сільського населення; належності до певної соц. групи; ставлення особи до свого здоров'я; особливості харчування тощо. Фізіологічний та медико-біологічний стан визначається індивідуальними темпами старіння організму, психологічний - самооцінкою особи. А отже, старість - це природний стан організму, який часто не збігається з календарним віком особи. Саме тому виникнення у особи права на соц. забезпечення пов'язують із настанням такого юрид. факту, як пенсійний вік.

-------------------------------------------------------------

^ 30. Поняття, ознаки та порядок встановлення стійкої непрацездатності

Стійка непрацездатність - це соціально-фізіологічний стан людини, який визначається виключно передбач. у законодавстві обставинами (інвалідність та/або ступінь проф. втрати працездатності); встанов. медико-соціальними експертними комісіями; характериз. об’єктивною втратою чи зменшенням природних ф-цій організму або зниженням кваліфікації, значним зменшенням обсягу чи припиненням труд. діяльності, а також триваючим характером цих захворювань; зумовлює нездатність особи матеріально забезпечити себе та членів своєї сім’ї на рівні прожит. мінімуму в державі. Юрид. фактами, що визначають момент настання стійкої втрати працездатності особи є: встанов. гр. інвалідності; встанов. гр. інвалідності та ступеня втрати проф. працездатності; встан. ступеня втрати проф. працездатності. Найпоширенішим з них, є інвалідність (стійкий розлад функцій організму, який призводить до повної або часткової (значної) втрати проф. працездатності чи до суттєвих обмежень життєдіяльності особи).

-------------------------------------------------------------

^ 31. Загальна характерист. груп інвалідності

Залежно від ступеня втрати здоров'я законодавством передбачено встанов. 3 груп інвалідності. До І гр. належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю нездатні до самообслуговування, потребують повного постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду, абсолютно залежні від ін. осіб або частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду, залежні від ін. осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових ф-цій. До II гр. інвалідності можуть належати особи, які мають 2 або більше хвороби, які призводять до інвалідності, наслідки травми або уроджені дефекти та їх комбінації, що в сукупності функціональних порушень призводять до значного обмеження життєдіяльності людини та її працездатності. Інваліди II гр. можуть виконувати не протипоказані їм види праці, в т. ч. і висококваліфікованої, на підприємствах, установах, де адміністрація забезпечує 

спец. умови (ненормов. роб. день, невеликий обсяг роботи, та ін.). Підставою для встанов. III гр. інвалідності є стійкі, помірної тяжкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або уродженими дефектами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності, в т. ч. працездатності, які потребують соц. допомоги і соц. захисту.

-------------------------------------------------------------
  1   2   3   4



Скачать файл (77.1 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru