Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Дипломний проект - Проектування ділянки під зрошення на Півдні України - файл 1.doc


Дипломний проект - Проектування ділянки під зрошення на Півдні України
скачать (1169.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc1170kb.04.12.2011 14:58скачать

содержание

1.doc

  1   2
Реклама MarketGid:



ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПРИРОДНЬО ГОСПОДАРЬКІ УМОВИ

1.1 ФІЗИКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ДІЛЯНКИ ЗРОШЕННЯ.

1.2 КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

1.3 ГЕОМОРФОЛОГІЯ ТА РЕЛЬЄФ ПОВЕРХНІ.

1.4 ҐРУНТОВІ УМОВИ.

1.5 ГЕОЛОГІЯ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЯ.

1.6 ДЖЕРЕЛО ЗРОШЕННЯ.

1.7 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ УМОВИ.
2. РЕЖИМ ЗРОШЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР.

2.1ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОГО РЕЖИМУ ЗРОШЕННЯ

2.2 РОЗРАХУНОК РЕЖИМУ ЗРОШЕННЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКА БІОКЛІМАТИЧНИМ МЕТОДОМ.

2.3 РЕЖИМ ЗРОШЕННЯ СУКУПНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР СІВОЗМІНИ
^ 3. ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ ПОЛИВУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР.

3.1 ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ПОЛИВУ.

3.2 ВИБІР ДОЩУВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ.

3.3 РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЇ ПОЛИВУ ДОЩУВАННЯМ

^ 3.4 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ І ТЕХНОЛОГІЯ ПОЛИВУ ДОЩУВАЛЬНИМИ МАШИНАМИ.

3.5 ГРАФІКИ ПОЛИВІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР.
4. ПРОЕКТУВАННЯ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ.

^ 4.1 ПРОЕКТУВАННЯ ЗРОШУВАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ В ПЛАНІ.

4.2 ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ ВОДИ ТА ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЗРОШУВАЛЬНОЇ МЕРЕЖ

4.3 ПОЗДОВЖНІ ПРОФІЛІ ТРУБОПРОВОДІВ.

^ 4.4 ГІДРОТЕХНІЧНІ СПОРУДИ НА ЗРОШУВАЛЬНІЙ СИСТЕМІ.

4.5 ПРОЕКТУВАННЯ ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ І ЗАХИСНИХ ЛІСОСМУГ.
5. ОХОРОНА ПРАЦІ.

5.1. НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ПО УЛАШТУВАННЮ ТРУБОПРОВОДУ

^ 5.2 ЗАХОДИ ПО ЗАПОБІГАННЮ НЕБЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ.
6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.

6.1 ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ.

6.2. ОХОРОНА ПОВІТРЯ.

6.3. ОХОРОНА ТВАРИНОГО СВІТУ.
^ 7. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ.

7.1 ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ 2-Х ВАРІАНТІВ ЗРОШУВАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

7.2 ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОЕКТУ.

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП



Зрошувальні меліорації являють собою комплекс господарських, інженерних та організаційних заходів, які направлені на доставку та рівномірне розподілення води на сільськогосподарських угіддях, які у природних умовах мають її недостачу.

Меліоративні заходи мають довготривалий ефект. Вони корінним шляхом покращують природні умови вирощування культур і зберігають свою дію на протязі багатьох років. Всі меліоративні заходи направлені на регулювання водного режиму ґрунту, вплив на родючість ґрунту і мають бути пов’язані з комплексом агротехнічних заходів і загальним планом розвитку сільського господарства.

У даному дипломному проекті запроектоване зрошення дощуванням. Дощування – це спосіб поливу, при якому вода за допомогою спеціальних технічних пристроїв, під тиском викидається в повітря, дробиться на краплі і падає на землю, зволожуючи приземний шар повітря, рослини і грунт.



  1. ^ АНАЛІЗ ПРИРОДОГОСПОДАРЬКИХ УМОВИ



1.1 Фізико – географічне положення зрошувальної ділянки.
Ділянка на якій проектується зрошення розміщується у селі Червоний Маяк, Бериславського району, Херсонської області.

Від центральної садиби СТОВ „Червоний Маяк” до міста Берислав 10 км., до обласного центру міста Херсон відстань складає 80 км. До залізничної станції відстань 18 км. До річкового порту 10 км. До Каховського водосховища 10 км.
^ 1.2 Кліматичні умови
Ділянка ,що проектується знаходиться у другій кліматичній зоні з характерним засушливим літом та м’якою зимою з нестійкими морозами, відлигами.

Характеристики клімату:

  • середньорічна кількість опадів за рік 380 – 430 мм

за вегетаційний період 215 – 220 мм

  • випаровування за теплий період року 990 – 1000 мм

  • тривалість вегетаційного періоду 215 – 225 діб

  • тривалість без морозного періоду 175 – 180 діб

  • сума активних температур за рік 3200 0С – 3300 0С

  • за вегетаційний період 2600 0С – 2700 0С

  • середній дефіцит вологості повітря за рік 5,5 мб

  • за найбільш посушливі місяці 12,6мб0С

  • температура найхолодніший місяць – 4,1 0С

  • найтепліший місяць – 23,1 0С

Весняні заморозки закінчуються у 3 декаді квітня, але в окремі роки заморозки спостерігаються і у 3 декаді травня. Осінні заморозки починаються у 2 декаді жовтня, а самі ранні у кінці вересня.

Таблиця 1.1 Основні кліматичні показники за даними Каховської метеостанції для умов середньо – посушливого року.


Кліматичні показники


Місяці

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

За рік

Опади (Р),мм


28

21

26

31

36

53

46

33

23

33

27

31

388

Темп. повітря

(t)0С

-3,9

-3,4

2,3

9,1

16,0

19,6

22,8

21,6

16,1

10,2

3,0

-1,9

111,5

Деф. вол. повітря

( ),мб

0.,5

0,6

1,3

4,0

7,3

10,1

13,2

14,4

8,3

3,5

1,0

0,6

64,8


^ 1.3 Геоморфологія і рельєф поверхні.
У межах ділянки зрошення, що описується, є південна частина області Причорноморської акумулятивної рівнини, за типом рельєфу вирізняється слабко розчленена льосова рівнина, верхня тераса якої – це смуга довгого пониження. Рівнина територія яка має загальний похил на південь та трохи на південний – захід з більшою кількістю різних за величиною подів.

Похил:

Середній іср = 0,003

Мінімальний іmin = 0,0027

Максимальний іmax = 0,0033

У досліджуваному районі виділяються слідуючи генетичні типи рельєфу: ерозійно - акумулятивний, акумулятивно-ерозійний і акумулятивний.

Акумулятивно-ерозійний тип рельєфу представлений балками простої конфігурації авального перетину, простою будовою схилу і днищ. Балки не глибокі з пологим схилом, часто розорені.
^ 1.4 Ґрунтові умови.
На ділянці де проектується зрошення переважають чорноземи звичайні мало гумусні, середньо суглинкового механічного складу, які залягають на плоско рівнинних водорозподільних просторах. Характерною особливістю цих ґрунтів є неглибоке залягання у материнських породах вапна та солей, які представлені переважно сульфатами та у меншій мірі хлоридами натрію. Кількість гумусу у орному шарі 2,1%, у підорному шарі 0,9%. Валові запаси азоту у верхніх горизонтах 0,026-0,054%. Реакція рН = 6,7. Гідрометрична кислотність низька 0,9 мг екв./100гр ґрунту. Щільність ґрунту α = 1,36 т/м3. Найменша волого місткість ґрунту βНВ = 21,5%. Мінімальна волого місткість ґрунту βmin = 0,7 % НВ.
^ 1.5 Геологічні і гідрологічні умови.
У геоструктурному положенні зрошувальний масив розміщений на північному крилі Причорноморської впадини визначає особливості її геологічної будови.

Складений докембрійськими кристалічними породами, фундамент указаних структур залягає на глибині від 300 - 400 метрів біля північної границі території, до 1400-1500 м. на півдні під міцною товщею мезозойського і кайнозойського періодів.

Мезозойські відкладення на описуваній території покриті на глибині 450 – 900 м; загальна міцність їх коливається від 350 до 780 м.

Кайнозойські утворення представлені породами палеогенової ( Р ), неогенової

( N ) і четвертинної ( Q ) систем. Палеогенові відкладення представлені палеолітовими глинами та пісками( Р1 ) еоценовими мергелями і глинистими пісками ( Р2 ), а також олігоценовими алеврито – піщано – глинистими породами ( Р3 ), залягаючими на глибині від 100 – 120 метрів на півночі території, до 200 – 220 м. на півдні. Неогенові відкладення на описуваній території представлене морськими ( породи гельветського, тевтонського, сарматського, неокличного і понтичного ярусів ) та континентальними утвореннями ( середньо – верхньоплиоціновими ). Четвертині відкладення ( Q ) на даній території представлені різноманітними по генезису утвореннями: еолово – делювіальними; подовими; елювіальними; елювіально – делювіальними; алювіальна – делювіальними.

Сучасне ґрунтове покриття налягає на більш давні четвертині відкладення. Загальна міцність еолово – делювіальних утворень на території, яка вивчається, досягає 20 – 26 метрів. Утворення сучасних та копаленних подів і “степових блюдців”, розповсюджених на водорозподільних рівнинах, представлені еолово – делювіальними та озерними відкладеннями: зеленувато – сірими важкими, рідше середніми, оглеєними суглинками, нижче – середньо поверх четвертинного віку. Міцність цих відкладень – від 2 до 24 метрів.

Еолово – делювіальні відкладення вкривають схили балок, річкових долин і берегових виступів. Представлені вони суглинками та глинами з щебенем і вапняком. Загальна міцність цих відкладень коливається від 1 до 6 метрів. Залягають вони на вапняках, мергелях та глинах неогену, на красно бурих глинах пліоцену і на нижчечетвертичних еолово – делювіальних суглинках та глинах.

Алювіально – делювіальні відкладення розвинені в руслах крупних балок та представлені суглинками, супісками і глинистими пісками з включеннями гравію та гальки вапняків. Міць їх коливається від 2 до 5 метрів.

Ґрунтові води розташовані на глибині 18-25 м. На ступінь мінералізації ґрунтових вод основний вплив створює близькість Каховського водосховища.
^ 1.6 Джерело зрошення.
Атмосферні опади є основним джерелом води для природного зволоження ґрунту , формування стоку річок та підземних вод. Джерелом зрошення у господарстві є Каховське водосховище. Оцінка якості поливної води і її придатності до використання виконується у відповідності з державним стандартом України 2730-94, який розроблений інститутом ґрунтознавства та агрохімії. За цим стандартом вода у Каховському водосховищу належить до 1 класу „Вода придатна для зрошення”.

Загальна мінералізація 0,35-0,6 мг/л.

Рівень водневого показнику рН = 7.

Відношення вмісту катіонів Nа/√ Са = 0,3...0,8

За мінералізацією вода середньої якості при тривалому зрошені є небезпека засолення.

Відновлення SAR< 10, тому у ґрунті не будуть відбуватися процеси підлуження, також про це свідчить водневий показник рН = 7, що вказує на нейтральну реакцію.
^ 1.7 Сільськогосподарські умови.
Господарську діяльність підприємства виконують: три тракторні бригади, механізована ланка, тваринницька бригада, полеводческа бригада.

Проектна урожайність культур вказаних у сівозміні на богарі і при зрошенні приводимо у таблиці 1.2

Таблиця 1.2 Проектна урожайність с/г культур на богарі і при зрошенні.



п/п

Культура

Урожайність на богарі, ц/га

Урожайність на зрошені, ц/га

1.

Люцерна на сіно

25

90

2.

Цукровий буряк

200

600

3.

Кукурудза на зерно

25

57

4

Горох

17

35

5.

Озима пшениця

20

50

6.

Капуста пізня

85

250

7.

Картопля рання

40

100

8.

Кукурудза на з/к

140

410

У використанні СТОВ „Оксамит” є 3575 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3575 га орні землі.
Висновки: Ділянка зрошення сільськогосподарських культур знаходиться в Херсонській обл. Бериславського району. Вона розташована у другій кліматичній зоні жарким засушливим кліматом. Основними ґрунтами є чорноземи звичайні середньо суглинистого механічного складу. Рівень урожайності на ґрунтах ділянки високий, але тільки при правильному зрошені. Для ефективного використання цих земель необхідно створити оптимальний водний режим .Розглянувши кліматичні, ґрунтові, геологічні умови та джерела зрошення в нашому господарстві є доцільним полив дощуванням.
^ 2. РЕЖИМ ЗРОШЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

2.1 Загальні вимоги до проектного режиму зрошення


Під режимом зрошення розуміють сукупність числа строків і норм поливів, забезпечуючи необхідний для даної культури водний режим ґрунту при тих або інших конкретних природних агротехнічних умовах.

Зрошення головним чином впливає на водно-фізичні та хімічні властивості ґрунту, мікробіологічні процеси та тепловий режим кореневмісного шару ґрунту.

При розрахунку режиму зрошення сільськогосподарських культур визначають:

  • дефіцит водного балансу;

  • ефективний запас вологи на початок вегетації;

  • величини поливних норм та строки проведення окремих поливів;

  • величину зрошувальних норм для умов середньо сухого ґрунту.


∆W=E – P – M – Wгр, м3/га (2.1)
де ∆W – зміна волого запасів за період, що розглядається,м3/га;

Е – основна витрата,м3/га;

Р – опади,м3/га;

М – зрошувальна норма,м3/га;

Wгр – використання ґрунтових вод за рахунок їх капілярного підняття вверх,м3/га

У даному дипломному проекті режим зрошення цукрового буряка розраховано біокліматичним методом для умов року 75% забезпеченості опадами. Для інших культур сівозміни режим зрошення прийнято за рекомендаціями інституту землеробства південного регіону УААН.

2.2 Розрахунок режиму зрошення цукрового буряка біокліматичним методом

Розрахунок дефіциту водного балансу для окремих декад вегетаційного періоду проводиться за формулою:
∆W = (λ* Е – Р) * μк ,мм (2.2)
де λ – коефіцієнт волого обміну шарами ґрунту розмішеними нижче . розрахункового(λ=1 якщо h>3м);

Р – опади за декаду, мм;

μк – мікрокліматична поправка (від 1 до 0,85)

Е - сумарне водоспоживання за декади, визначається біокліматичним методом за формулою:
Е = Кб * ∑d, мм (2.3)

де Кб – біологічний коефіцієнт(для періоду від посіву до сходу приймаємо рівним 0.15…0,19мб;для періоду від сходів до збору урожаю приймається по таблиці);

∑d – сума середньодобових дефіцитів вологості повітря за декаду, мб( приймаємо за даними Каховської метеостанції).

Результати визначення сумарного водоспоживання та дефіциту водного балансу зведені в таблицю 2.1

Таблиця 2.1 Відомість розрахунку дефіциту водного балансу кореневмісного шару ґрунту поля затятого цукровим буряком.



N

п/п



Показники


Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

1

2

3

1


2


3


1


2


3


1

2

3

1

2

3

1.

Фази розвитку культури


сівба

сходи




























дозрівання

2.

Опади, (Р) мм

10

10

11

11

12

13

15

19

19

17

15

14

12

11

10

3.

Сума добовий дефіцит вологості повітря, (d) мб

3,6

5,3

6,5

7,5

8,2

9,0

9,6

10,3

11,0

12,0

12,4

12,6

12,8

13,0

12,9

4.

Сума середньо добових дефіцитів вологості повітря, (∑d) мб

36

53

65

75

82

99

96

103

110

120

124

126

128

130

129

5.

Біологічний коефіцієнт, (Кб) мм/мб

0,17

0,17

0,24

0,29

0,31

0,34

0,36

0,38

0,40

0,43

0,45

0,43

0,41

0,39

0,36

6.

Сумарне водоспоживання, (Е) мм

6,1

9,0

15,6

21,8

25,4

33,7

34,6

39,1

44,0

51,6

55,8

59,6

52,5

50,7

51,1

7.

Мікрокліматична поправка, (μк)

1,0

1,0

1,0

0,95

0,95

0,95

0,9

0,9

0,9

0,85

0,85

0,85

0,9

0,9

0,9

8.

Дефіцит водного балансу, (∆W) мм


-3,9

-1,0

4,6

10,8

13,4

20,7

19,6

20,1

25,0

34,6

40,8

45,6

40,5

39,7

41,1

9.

Дефіцити водного балансу з наростаючим підсумком, , (∑∆W) мм

-3,9

-4,9

-0,3

10,5

23,9

44,6

64,2

84,3

109,3

143,9

184,7

230,3

270,8

310,5

351,6


Використовуючи данні таблиці 2.1 будується інтегральна крива дефіциту водного балансу.

Визначаємо ефективний запас вологи в розрахунковому шарі ґрунту на початок вегетаційного періоду:

∆Wеф = 10*Н*α (βпоч – βmin), мм (2.4)

де α – щільність грунту,т/м3;

Н – розрахунковий шар ґрунту на початок вегетаційного періоду, м .

Βпоч – вологість ґрунту на початок вегетаційного періоду в відсотках від маси сухого ґрунту;

Βmin – мінімально допустима вологість ґрунту у відсотках від маси сухого ґрунту.

∆Wеф = 10 * 0,3 * 1,36 (20,34 – 16,95) = 13,8мм

Величину поливної норм визначаємо за формулою:
m = 10*Н*α (βнв – βmin), мм (2.5)
де βнв – найменша волого місткість у відсотках від маси сухого ґрунту;

Н – потужність активного шару ґрунту ,м

Кількість поливів і терміни їх проведення визначаємо графічно.

Результати розрахунку режиму зрошення озимої пшениці зведені в таблицю.

Таблиця 2.2 Проектний режим зрошення цукрового буряка



поливу

Поливна норма, м3/га

Середня дата поливу

Прийнята тривалість поливу(t),діб

Строки проведення поливу

Початок

Кінець

1

300

12.05.

5

10.05.

14.05.

2

450

29.05.

5

27.05.

31.05.

3

450

21.06.

5

19.06.

23.06.

4

450

06.07.

5

04.07.

08.07.

5

450

18.07.

5

16.07.

20.07.

6

450

28.07.

5

26.07.

30.07.

7

450

09.08.

5

07.08.

11.08.

8

450

20.08.

5

18.08.

22.08.


^ 2.3 Режим зрошення сукупності культур у сівозміні
Розробка режиму зрошення сукупності культур у сівозміні при поливі дощуванням проводиться шляхом побудування графіків поливів сільськогосподарських культур.

Вихідними даними для цього є проектний режим зрошення окремих сільськогосподарських культур для умов середньо-сухого року.

Таблиця 2.3 Рекомендований режим зрошення сільськогосподарських культур у сівозміні

Культура

Кіл-ть поливів

Поливна норма

Кінцева дата поливу

Люцерна

0

1

2

3

4

5

6

7

600

500

500

500

500

500

500

500

25.09

28.05

19.06

30.06

17.07

29.07

13.08

26.08

Картопля весняної посадки

0

1

2

3

4

300

300

300

500

400

25.04

25.05

05.06

22.06

01.07

Томати посівні

1

2

3

4

5

6

7

8

9

300

300

400

400

400

400

400

400

400

01.06

24.06

30.06

10.07

17.07

25.07

02.08

17.08

26.08

Кукурудза пожнивна

0

1

2

3

4

5

500

300

300

500

500

500

10.07

25.07

04.08

16.08

26.08

20.09


  1. ^ ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНІКИ І СПОСОБУ ПОЛИВУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР



3.1 Обґрунтування прийнятого способу поливу с/г культур
Прийнятий спосіб і техніка поливу повинні відповідати таким умовам:

  • забезпечення високого коефіцієнту використання води;

  • не допускати не виробничі втрати води на скид та інфільтрацію нижче розрахункового шару ґрунту;

  • зберігати структуру ґрунту;

  • не допускати засолення і заболочення;

  • забезпечувати високу продуктивність праці при поливі;

  • не заважати механізації і автоматизації агротехнічних робіт.

Дощування - це спосіб поливу при якому вода за допомогою спеціальної техніки, пристроїв викидається в повітря, дробиться на каплі і падає на землю у вигляді штучного дощу, зволожуючи приземний шар повітря і грунт.

Переваги дощування:

- високий рівень механізації і автоматизації поливу;

- коливання поливної норми у широких межах;

- більш висока рівномірність розподілу води по площі;

- можливість проведення поливів на ділянках зі складним мікрорельєфом і великими ухилами;

- економія зрошувальної води;

- поліпшення мікроклімату і умов розвитку рослин.
^ 3.2 Вибір дощувальної техніки
При виборі дощувальної техніки необхідно врахувати площу та конфігурацію полів та зрошуваних ділянок, в цілому рельєфу поверхні, водно фізичних якостей ґрунту та інтенсивності дощу дощувальної машини, енергоємність та металоємкість дощувальної техніки та надійність – основні показники якості поливу, кліматичні, господарські і економічні умови. Однією з основних умов при виборі дощувальної техніки є співвідношення інтенсивності дощу та швидкості убирання води ґрунтом. Висока якість поливу може бути тільки в тому випадку, коли інтенсивність дощу, на кінець поливу максимальною поливною нормою, буде меншою ніж швидкість вбирання води ґрунтом.

Швидкість убирання води у грунт на кожен проміжок часу від початку поливу визначається за емпіричною залежністю Костякова:
Кt= К1/ tα, м/годину (3.1)
де К1 – швидкість убирання води ґрунтом у кінці першої години від початку поливу, м/год.;

t – час від початку поливу, год.;

α – показник степені характеризуючий затухання швидкості убирання води ґрунтом за час поливу (α = 0,5);

Результати розрахунків швидкості убирання води у грунт зводимо в таблицю.

Таблиця 3.1 Результати розрахунків швидкості вбирання води ґрунтом.


Час від початку поливу t, годин


0,25


0,5


1

2


3



4



6


8

Швидкість убирання води у грунт при затоплені(Кt), м/годину


0,128

0,091

0,064

0,045

0,037

0,032

0,026

0,023

Швидкість вбирання води ґрунтом при затоплені(Кt) мм/хвилину


2,133

1,508

1,067

0,754

0,616

0,533

0,435

0,377

Швидкість убирання води у грунт при дощуванні (0,7Kt) мм/хвилину



1,493

1,056

0,747

0,528

0,431

0,373

0,305

0,264


Інтенсивність дощу вибраної дощувальної машини визначаємо за формулою:
Р = мм/хв (3.2)
Q – витрата дощувальної машини, л/с;

F – площа поливаємо машиною на позиції або б’єфі,м2.

Тривалість роботи дощувальної машини на позиції або на б’єфі визначається:
t = , хв (3.3)
m – максимальна поливна норма вегетаційних поливів, мм

Р – інтенсивність дощу, мм/хв

Результати визначення інтенсивності дощу та тривалості роботи дощувальної машини на позиції чи б’єфі зводимо у таблицю.

Таблиця 3.2 – Інтенсивність дощу та тривалість поливу для різних дощувальних машин.


Найменування дощувальної машини

Витрата, л/с

Поливна площа на позиції, м2

Інтенсивність дощу( Р),мм/хв

Час роботи машини на позиції, хв

ДДА – 100 МА

Lб = 100 м

Lб = 200 м

Lб = 300 м

130

12000

0,65

92

130

24000

0,325

185

130

36000

0,217

277

ДФ – 120 ДН

120

24840

0,29

207

ДМУ – Б – 463 – 90

90

---

0,29

207

Кубань- М

180

10000

1,08

56

Волжанка

64

14400

0,27

222

ДДН - 70

65

9800

0,40

150



На графік залежності Kt – t для кожної з дощувальних машин наносимо інтенсивність дощу на кінець поливу.

Аналізуючи графік видно, що для ДДА – 100МА при Lб=200м та Lб=300м , для ДФ – 120”Дніпро”,для ”Волжанки” та для ДМУБ – 463 – 90 інтенсивність дощу виявилась меншою ніж швидкість вбирання води ґрунтом, тому ці дощувальні машини підходять.

Для інших машин визначаємо максимально допустиму зрошувальну норму за формулою:

mдоп=tдоп*Р,мм (3.4)

де tдоп – допустимий час поливу дощувальної машини (визначаємо з графіка);

Р – інтенсивність дощу ,мм/хв;

Для “Кубань – М” mдоп=32*1,08=35мм

Для ДДА – 100МА при Lб=100м mдоп=82*0,65=53мм

З цього можна зробити висновки, що ці машини придатні для зрошення тільки в тому випадку, коли поливна норма не буде перевищувати допустиму.

Враховуючи площу і коефіцієнт полів зрошуючої ділянки, рельєф поверхні, техніко – експлуатаційні показники, вибираємо два варіанти дощувальної техніки ДФ – 120”Дніпро” та ДДА – 100МА.

В таблицях 3.3 та 3.4 показані технічні характеристики дощувальних машин:

Таблиця 3.3- Технічна характеристика дощувальної машини ДДА – 100 МА




п/п

Характеристика

Показники

1.

Витрата води, л/с

130

2.

Тиск насосу, мПа.

0,37

3.

Середній шар дощу за один прохід, мм

5

4.

Продуктивність за одну годину чистої роботи (m = 600 м3/га), га

0,8

5.

Ширина захвату, м

120

6.

Швидкість руху трактора, км/год.

робоча

заднього ходу

транспортна


1,03

0,575

4,55

7.

Маса агрегату без трактора, кг

з заправленим трактором

4240

10790

8.

Напір, м

37

9.

Обслуговуючий персонал, чол.

1

10.

Воду бере з відкритої зрошувальної мережі





Таблиця 3.4 – Технічна характеристика дощувальної машини ДФ – 120 ДН




п/п

Характеристика

Показники

1

Принцип дії

на позиції

2

Витрати води,л/с

120

3

Довжина машини (ширина захвату),м

460

4

Відстань між зрошувачами,м

920

5

Висота трубопроводу над поверхнею землі,м

2,5

6

Напір на гідранті підключення,м

45

7

Кількість візків,шт

17

9

Серадня інтенсивність дощу,мм/хв

0,29


3.3 Розрахунок елементів техніки і технології поливу с.-г. культур дощувальними машинами ДФ – 120ДН та ДДА – 100МА
До основних елементів техніки і технології поливу дощуванням відносяться: інтенсивність дощу; тривалість роботи їх на позиції або на б’єфі; продуктивність дощувальної машини (зміна, добова, сезонна); тривалість поливу поля і загальна кількість машин необхідна для обслуговування зрошувальної ділянки; кількість одночасно працюючих машин. Крім цього для дощувальної машини ДДА – 100 МА додатково визначають шар дощу за один прохід, кількість проходів необхідних для виливу поливної норми та допустима довжина б’єфу.

Інтенсивність дощу та тривалість роботи на б’єфі було визначено раніше у розділі 3.2.

Продуктивність дощувальних машин за зміну та добу:

Fзмінне = ; га (3.5)

Fдоб = ; га (3.6)
Qм – витрата дощувальної машини, л/с

Кзм, Кдоб – коефіцієнт використання добового часу за зміну чи за добу.

ДФ – 120 ДН Кзм = 0,9 Кдоб = 0,8

ДДА – 100 Ма Кзм = 0,8 Кдоб = 0,7

Тзм – кількість годин у зміні
Сезона продуктивність:

Fсезон = Тмп* Fдоб ; га (3.7)


Fсезон = ; га (3.8)
Тмп – середня тривалість між поливного періоду
Ксез – коефіцієнт використання робочого часу дощувальної машини за поливний

сезон, 0,6

Тсез – середня тривалість роботи дощувальної машини за поливний сезон, діб

- середньозважена зрошувальна норма

= (3.9)
Загальна тривалість поливу поля
tполя =; діб (3.10)
Кількість дощувальних машин
N = ; шт (3.11)
Кількість одночасно працюючих машин
Nод.пр = ; шт (3.12)
gрозр – розрахункова ордината гідромодуля
Для ДДА – 100 МА додатково:
Шар дощу за один прохід

h = (3.13)
Q – витрата машини, Q=130 л/с;

В – ширина фронту дощу,В=120м;

V – середня швидкість руху дощувальної машини при поливі, м/х;
Кількість проходів необхідно для виливу необхідної поливної норми:
n = , шт (3.14)

де m – поливна норма, мм;

h – шар дощу за один прохід, мм

Допустима довжина б’єфу
Lб = (3.15)
hбуд – будівельна глибина тимчасового зрошувача (hбуд=0,8м);

hmin – мінімальна глибина тимчасового зрошувача при якій забезпечується нормальна робота машини (hmin=0.4м);

hзап – перевищення бровки тимчасового зрошувача над максимальним рівнем води в каналі (hзап=0,15м).

Результати визначення основних елементів техніки поливу для дощувальних машин ДДА – 100МА, “Дніпро” при різних поливних нормах зведені у таблиці:
Таблиця 3.3 Основні елементи техніки поливу дощувальної машини

ДДА – 100МА




п/п

Елементи техніки і технології поливу

Поливна норма,м3/га

300

400

450

500

600

1.

Інтенсивність дощу (Р), мм/хв

0,208

2.

Тривалість роботи машини на б’єфі (t), хв

144

192

216

240

288

3.

Шар дощу за один прохід(h), мм

6.5

4.

Кількість проходів

5

6

7

8

9

5.

Допустима довжина б’єфу (Lб), м

312.5

6.

Змінна продуктивність (Fзм), га

12.05

9.04

8.04

7.23

6.03

7.

Добова продуктивність (Fдоб), га

24.11

18.08

16.07

14.46

12.05

8.

Тривалість поливу поля (t), діб

2.5

3.5

4

4.5

5.5

9.

Сезонна продуктивність (Fсез), га

149.23

10.

Загальна кількість машин необхідна для обслуговування зрошувальної ділянки,шт

4


Таблиця 3.4 Основні елементи техніки поливу дощувальної машини „Дніпро”




п/п

Елементи техніки і технології поливу

Поливна норма,м3/га

300

400

450

500

600

1.

Інтенсивність дощу (Р), мм/хв

0,29

2.

Тривалість поливу (t), хв

103

138

155

172

207

3.

Змінна продуктивність (Fзм), га

11,1

8,3

7,4

6,7

5,6

4.

Добова продуктивність (Fдоб), га

22,3

16,7

14,8

13,4

11,1

5.

Тривалість поливу поля (t), діб

3

4

4,5

5

6

6.

Сезонна продуктивність (Fсез), га

137,7

7.

Загальна кількість машин необхідна для обслуговування зрошувальної ділянки,шт

4


Кількість одночасно працюючих дощувальних машин визначаємо з графіка поливів (підрозділ 3.5)
3.4 Організація роботи і технологія поливу дощувальними машинами “Дніпро” та ДДА – 100МА
ДДА – 100МА

Двоконсольний дощувальний агрегат, призначений для поливу дощуванням зернових, овочевих, кормових, технічних культур. Полив проводиться у русі із забором води з відкритих зрошувачів, що розміщені на відстані 120 м.

Дощувальний агрегат змонтований на тракторі ДТ – 75М – ХС4 та включає просторову двоконсольну ферму з відкрилками та дощувальними насадками, раму для кріплення ферми на тракторі, насосну установку, гідропідкормлювач, гідросистему керування та систему освітлення. На фермі розміщенні 52 короткоструйних дефлекторних насадок ,які діють по колу, з витратою 2,3л/с та дві кінцеві – секторні з витратою 5л/с кожна. Поливна норма видається за декілька проходів машини. Витрата води дощувальної машини 130л/с , напір 37м,габаритні розміри машини: довжина – 6,28м;ширина – 110,3м;висота – 4,83м.Кількість обслуговуючого персоналу 2 чоловіка(може 1 чоловік).

На рисунку 3.2 показана технологічна схема поливу дощувальним агрегатом типу ДДА – 100МА

EMBED PBrush
1-поливний канал постійної дії

2 -устрій для випуску води в тимчасовий зрошувач

3 -тимчасовий зрошувач

4 -границя поля
Рис. 3.2 Технологічна схема роботи ДДА – 100МА
Дощувальна машина під’їжджає до голови тимчасового зрошувача і починає полив першого б’єфу. У час останнього проходу по б’єфу заповняється водою слідуючий б’єф. Після закінчення поливу на колоні ДДА – 100Ма у транспортному положенні (або робочому) ферми переїжджає до голови слідуючого зрошувача.

Переваги: незначні втрати на фільтрацію, так як заповнення б’єфів водою починається з голови тимчасового зрошувача, не потребує влаштування переїздів у голові тимчасового зрошувача.

Недоліки: велика довжина холостих переходів при переїзді зі зрошувача на зрошувач, що знижує коефіцієнт використання змінного часу.
  1   2

Реклама:





Скачать файл (1169.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru