Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Шпоры - Социология молодежи - файл 1.doc


Шпоры - Социология молодежи
скачать (401.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc402kb.08.12.2011 18:19скачать

содержание

1.doc

1   2   3
Реклама MarketGid:

12. ^ 1Організаційний хар-тер — відсутність наукових установ, які займаються вивченням проблем м. — не епізодично, а в моніторинговому режимі. Сьодні проблемами м. в Укр. наймаються Інститут СЦ досліджень. На регіональному рівні таких досліджень нема. Теорпроблеми м.у: дисертаціях, монографіях, статтях. 2Отримання о-них даних про м-е середовище — статистичні дані, пов’язані з соц-екон становищем м., здр, освітою, сімейним станом, вільним часом- важче отримати, ніж відносно дорослого населення, ще важче на рівні регіонів. Результат — в нових монографіях використовується застаріла статистика або метод отримання об-ної інфо за рахунок s-них оцінок. або дані моніторингів, за допомогою встановлення фільтра. 3Методологічний хар-тер —3,1 інтерпретація даних соц.досліджень по м-й проблематиці. Емпіричні досл. і цифри не відповідають реальному становищу, не знаходить підтвердження в наступних подіях. Є наявність поганого фіксування політсвідомості, життєвих планів та вподобань, сімейних відносин та освіти. Чинники становища: 1) відсутність теоросмислення м. і м-ї проблеми; 2) реальне становище м, невизначеність м-о статусу; 3)загал рос/укр. Дослідження, не враховують субкультурні відмінності.Заг.укр.дослідження не враховують s-ні відмінні. 3,2Цілісність м-і. 3 підходи до визначення цілісності м які обумовлюють інтерпретаційні схеми щодо м.Підхід I– м — цілісний феномен, що обумовлений: віковими хар-ками; соц-психол-ми чинниками; специфікою соц.статусу; що невизначений. Підхід розвинений, бо це підґрунтя м-іжної соцполітики. 2 п. -умовна цілісна спільнота. В якій є і певні тотожні рисиГоловне — пошук ідентифікаційного підґрунтя. 3п — концептуальне значення м. оскільки параметри єдності, цілісності м.втрачають своювизначеність, то і зникає феномен м. Існують різні т.зр. Байзерман і Магнус — стаття“Чи потрібна нам м як соц фаза«- у наслідок збільшення темпів соц.розвитку, поглиблення демократичності соц.практики, вичленення м. має дискримінаційний хар-тер. Алещенок м. — це не існуюча реальність, а лише соц.концепція, яка для кожного суп-ва визначається по-різному, залежно від економ-х, культурних, соц змінних. Його ідеї: 1)зв`язок м з певним віком м/б з більшим/меншим успіхом зафіксований у суп-ві з високим ступенем однорідних життєвих траєкторій. В перехідному суп-ві групоутворення нестійке, немає визначеності що є м, і є м-на проблема. 2) динамізм протікання м-ості в різних суп-вах не співпадає.Тому м як цілісного феномену не існує.3,3Труднощі –в необхідності вироблення м політики на різних рівнях суп-ва. Проблема цілісності мі її подача в офіційних документах, завдяки узагальненню становища м можна отримати дані щодо ефективності політ, екон, соцперетворень. 2 напрями в узагальнюючих вітч роботах: 1)проведення довготривалих міжнар досліджень, що охоплювали значну кількість м і тривало певний час 2)узагальнення даних щодо м на підставі залучення безліч даних, необ’єднаних загально дослідницькою програмою. 4.Труднощі методичного хар-ру. Виокремлють: 1) осн метод — масові опитування; 2) збільшення вікових хар-стик, що збільшує обсяг вибірки і збільшує час на опитування; 3) неадекватність мови+складність анкеті незрозумілі терміни. Це не стимулює отримання нормальних даних. ***** По способу споживання ВЧ - типи людей(кожний з яких не існує в чистому виді, т.к вони взаємно перетинаються):1)люди, що прагнуть у ВЧ максимально задовольнити свої духовні і творчі потреби;2)які проводять значну частину ВЧ в турботах про дім, дітей,господарство, родину;3)шукачі розваг;4)присвячуються спортові, фізичному розвитку;5) «громадські працівники», які ВЧ прагнуть присвятити суспільної діяльності;6)люди, що використовують ВЧ для придбання додаткових матеріальних Благ7)- антикультурні дії (пияцтво, наркоманія,);8)люди, що живуть у світі ілюзій (хіппі, панки). За рівнем культури використання ВЧ(??)(за ціннісними критеріями, пріоритетами м):1)пізнавальна модель заснована на перевагах тих видів активності, які дозволяють отримувати пізнавальну інформацію, знання, необхідні в процесі освіти, в практичній діяльності - відвідують бібліотеки не менше2 разів на місяць, читають спец літ-ру (39,8%). 40% вважають за краще під час дозвілля займатися на додаткових навчкурсах.2) комунікативна модель- перевага взаємодії з товаришами.3)розважальна модель обумовлена потребою м, що вчиться, в розслабленні, перемиканні у видах діяльності, направлених на вихід позитивгіої енергії за рахунок відвідин кафе, барів, ресторанів. За способом проведення вільного часу:1Активна модель2пасивна модель. За структуруванням дозвільного простору:1мікролокалізована - дозвільна активність м-і, основанана 1му рівні (самоосвіта, розваги, або відпочинок);2макролокалізована - на багатьох рівнях І (і самоосвіта і розваги і відпочинок);3мезолокалізована - дозвільна активність м,концентрується на декількох рівнях в різноманітних конфігураціях (самоосвіта і відпочинок, або спілкування і розваги);****** К.А.Абульханова-Славская различает психолог, личностную и жизненную перспективы как 3 различных явления.1Психологическая персп-сознательное мысленное предвидение будущего, его прогнозирование. Эта способность зависит от типов личности. У 1х представления о будущем связаны с профес-ным выбором, у др с личностными притязаниями и со своими будущими достижениями, у 3х -с личными устремлениями и потребн-и (дружба, любовь, семья). Эти различия обусловлены ценностными ориентациями, предпочитаемыми сферами жизни.2Личностная перс —готовность к будущему в настоящем, установка на трудности в будущем, его неопределенности. Личн пер -показатель зрелости личности, потенциала ее развития, сформировавшейся способности к организации времени.3Жизн перс — более емкое и глубокое понятие,целостная картина будущого,сложніе взаимосвязи меж прграмируемім и ожидаемімми событиями с к-рыми чела связывает соц ценность и индивидуальный смисл собственной жизни.Компоненты ЖП:1. жизненные цели2. жизн планы3.ценностные ориентацииЖизн планы-средства достижения жизнных целей, их конкретизация(ЛиС учу). Цели – основные ориентиры будущего(вуз поступ). Ценностные ориентации – база для формирования целей и планов(ценю выше обр).Параметры ЖП: целостность, продолжительность, реалистичность, оптимистичность, степень вероятности, деференциированность, согласованность.Подходы исследования ЖП:1. событийный (планы и цели, этапы ЖП)2. точечный – позволяет выявить почему чел двигается по тому или иному пути; внимание на ценностных ориентациях.В формировании ЖП значение играет активность личности во всех проявлениях жизни. Активность выступает как потребность в деятельности и определяет цели, направление, мотивы, источник пробуждения в челе его «дремлющих потенциалов». Важна активность в моделировании себя и своей жизни. проф перс - пожелания, намерения, мечты, связанные с учебно-проф сферой (буду хорошим врачом); 2. семейная пожелания, мечты, связанные с семейным статусом (буду иметь детей), 3. групповая - с групповой принадлежностью (хочу быть музыкантом);4. коммуникативная связанные с друзьями, общением (будет много друзей); 5. материальная перспектива - (получу наследство,); 6. физическая (буду заботиться о своем зд); 7. персональная перспектива с персональными особенностями (хочу быть веселым, спокойным). 9. оценка стремлений –«многого желаю», «стремящийся человек».

13, Несмотря на трактовку с, соц реальность является определяющим фактором данного процесса и обуславливает различные формы с: явные, скрытые, интенсивные, вялые, управляемые, стихийные, позитивные или негативные.Для того чтобы сцлз-ые модели были эффективными они д/б прозрачными, определёнными, нормативными, не противоречивыми.Именно такие характеристики присутствовали в советских моделях сцлз-ии.Но советские модели с имели и негативные стороны:- авторитаризм; - упрощение соц связей; - ограничение свободы творчества; - мифологичность; - приоритет общественного над личностным; - унитарность, однообразие и консервативность.Совр укрсоциальность хар-тся как трансформационная: кризис экон, полит систем; не функционирование социнститутов; проблемы с культурой и воспитанием.Совр с м имеет достаточно проблемные основания. Новая реальность укр общества обусловила трансформацию моделей с:-отсутствуют чёткие эталоны;- нет идеалов, норм;- реальная модель с является более свободной, не управляемой.Но не смотря на всё это в модели с присутствует консерватизм, слабое влияние ынститутов с.***** соцвідхилення -поведінка індивіда/ групи, яке не вдповідає загальноприйнятим нормам, в результаті чого ці норми ними порушуються. До соц.. відхилень відноситься – наркоманія, злочинність, алкоголізм, проституція. Джерела отримання інфо щодо соц.. відхилень: - доки загдерж-uj статусу(держ. Статистика). – стат. звіти різноманітних відомств. – статистика яка друкується в проф.. часописах. – CЦ дослідж. Злочинність – в Укр по кількісним показникам відстає від світових тенденцій, але оч високий є темп приросту(кожного року на10-15%). СЦдослід. Злочинності показують: - найбільша схильність – юнаки (16-18р.),а також дівчата і підлітки. – серед м багато осіб, які вменяемы, але присутні психологічні відхилення. – великий ризик злоч серед м і неповнолітніх, які виховуються в неблагополучних, конфліктних сім’ях. Мотиви злоч: - вплив компанії; - захист себе і близьких; - необхідність здобути гроші; - сум; - помста; - впевненість у ненаказаності; - зацікавленість; - намагання отримати нові враження; - вплив алкоголю, наркотиків. Алкоголізмнабув особливої проблеми у 18 ст відкритя з технологією виведення спирту. Ставлення до алкоголю і алкоголіків протирічне: всі визнають шкоду і негативний вплив на здр, але невід’ємним атрибутом повсякд життя. Дослід показують: - стійку тенденцію до ом-ження контенгента споживачів. Кожне покоління починає вживати раніше; - в м віці алког часто пов’язаний з внутр конф-м, який обумовлений залежністю, тривожністю, комплексами.; - алкоголізм пов’язаний з конфл з друзями, однолітками , батьками. Мотиви вживання алк:- бажання розслабитися; - полегшити спілкування; - створ. Комфортного ефекту;- бажання відчути себе дорослим; - бажання експерим-ти з розумом. Наркомания - заболевание, физическая/психолог-ая зависимости от наркотиков, непреодолимом влечении к ним, что постепенно приводит организм к физ и психолог-у истощению. Соцпоследствия-Для преступных элементов- легкий путь добывания денег. Злоупотребление нарк ведет к росту смертности, особенно среди м-ежи и развитию «букета» соматических и псих заболев. Причині:неудов-ность жизнью изза: личными трудностями, недостатками соц-культурной сферы, неустроенный досуг, соцнесправедливость, неустроенность быта, неудачами в учебе или на работе, разочарование в людях./Мужчины и м-ежь/ Мотивы нарк:1) Удовл-ие любопытства по действию нарквещества;2) Испытание чувства принадлежности с целью быть принятым опредгруппой;3) Выражение независимости;4) Познание приносящего удовольствие нового,таящего опасность опыта;5) Достижение «ясности мышления» или «творчвдохновения»;6) чувства полного расслабления;7) Уход от гнетущего. Проституція - предоставление соцблагосклонности за деньги. Причині - соц-экон и морально-этические факторы.Сдерживающие факторы м/б повышение жизн уровня населения, реализация программы полового воспитания, сглаживание соцо неравенства. **** К.А.Абульханова-Славская различает психолог, личностную и жизненную перспективы как 3 различных явления.1Психологическая персп-сознательное мысленное предвидение будущего, его прогнозирование. Эта способность зависит от типов личности. У 1х представления о будущем связаны с профес-ным выбором, у др с личностными притязаниями и со своими будущими достижениями, у 3х -с личными устремлениями и потребн-и (дружба, любовь, семья). Эти различия обусловлены ценностными ориентациями, предпочитаемыми сферами жизни.2Личностная перс —готовность к будущему в настоящем, установка на трудности в будущем, его неопределенности. Личн пер -показатель зрелости личности, потенциала ее развития, сформировавшейся способности к организации времени.3Жизн перс — более емкое и глубокое понятие,целостная картина будущого,сложніе взаимосвязи меж прграмируемім и ожидаемімми событиями с к-рыми чела связывает соц ценность и индивидуальный смисл

собственной жизни.Компоненты ЖП:1.

жизненные цели2. жизн планы3.ценностные ориентацииЖизн планы-средства достижения жизнных целей, их конкретизация(ЛиС учу). Цели – основные ориентиры будущего(вуз поступ). Ценностные ориентации – база для формирования целей и планов(ценю выше обр).Параметры ЖП: целостность, продолжительность, реалистичность, оптимистичность, степень вероятности, деференциированность, согласованность.Подходы исследования ЖП:1. событийный (планы и цели, этапы ЖП)2. точечный – позволяет выявить почему чел двигается по тому или иному пути; внимание на ценностных ориентациях.В формировании ЖП значение играет активность личности во всех проявлениях жизни. Активность выступает как потребность в деятельности и определяет цели, направление, мотивы, источник пробуждения в челе его «дремлющих потенциалов». Важна активность в моделировании себя и своей жизни. проф перс - пожелания, намерения, мечты, связанные с учебно-проф сферой (буду хорошим врачом); 2. семейная пожелания, мечты, связанные с семейным статусом (буду иметь детей), 3. групповая - с групповой принадлежностью (хочу быть музыкантом);4. коммуникативная связанные с друзьями, общением (будет много друзей); 5. материальная перспектива - (получу наследство,); 6. физическая (буду заботиться о своем зд); 7. персональная перспектива с персональными особенностями (хочу быть веселым, спокойным). 9. оценка стремлений –«многого желаю», «стремящийся человек».


14. Комуністичну спрямованість теор вихованя була прийнята у 1661р. На 2-му зїзді партії, на якому прийнята програма побудови комунізму. Гл.завдання: виховання нової людини відповідно до морального кодексу будівельника комунізму. Були вироблені риси, які повинна була мати родянська людина і, які формувались в ході виховання. Риси: 1) ідейна переконаність 2) відданість ідеалам комунізму 3) громадянськість 4) політактивність 5) любов до праці, коллективізм. 6) патріотизм 7) соцоптімізм. До цих якостей докладалися принципи виховання: 1.Органічне поєднання дух і фіз розвитку 2. Поєднання науковог і філософ-го кругозору з необхідною спеціалізацією в певних галузях знання. 3. Поєднання знань з високою моральністю, розумінням громадського обов`язку (суспільна діяльність). 4. Поєднання наукової освіти з культурною, високими єстетичними смаками. Методи виховання –переконання, приклад, привчання, педагогічна вимога, зиагання, заохочення і покарання.Були ефективні хар-ки сцлз:прозорість,визначеність,нормативність ,несуперечність У цьому ключі працювали всі канали сцлз. Для цього ком. партія розробила певну стратегію і охопила своім впливом (ідеологічним) практично всі канали слзц, навіть стихійні. Оці принципи, риси, моделі, методи «с» постійно обговорювалися і по них видавалися певні доки. Комуністи прагнули сформувати новий тип родянської людини, відповідний новій суспільно-економічній формації, новому типу соцвідносин. Для розроблених моделей сцлз існ. реальне підгрунтя: 1)планове управління сусп-вом 2) наявність дкже детальної і конкретної ідеології, яка була затверджена і спроваджена. 3) загал соціалістичного ідеалу. 4) стійкої системи виховання – вона була організована. Доцільна і впорядкована. 5) Наявність стабільних осн. Інститутів соціалізації. Це все сприяло тому, що «с» реалізовувалася на основі планомірних і керовних процсів. Канали «с» були одноманітні, задані, не варіативні. Негативні риси радянської моделі: 1) Авториторизм 2) Спрощення соцзв`язків 3) обмеження свободи творчості 4) Підпорядкування теорії і практики «с» держ. ідеологйї. 5)Міфологічність 6) пріоритет сусп-го і коллективног онад особистим 7) Унітарність, одноманітність, консервативізм**** Проблема соц.стат обрела особого значения для УКр:в-1)м-большая соц-демогр. группа единственный источник пополнения труд ресурсов2)главный носитель интеллект. потенциала, имеет значительные инновац. возможности и способности3)имеет большую профес. соц. перспективу, быстрее адаптируется, более мобильна.Негативные тенденции:-уменьшение кол-ва м--ухудшение здр-отсутствие опыта,хорош теор знания,-рост преступности и др отклон-йСС- общая соц. хар-ка того места,позиции, к-рое м-. занимает в соц. структуре в процессе становления как субъекта соц. жизни.Предписанные и приобретенные статусы. Предп–навязанный общ-вом вне зависимости от усилий и заслуг личн.Обусловл-н этническим происхождением, местом рождения, семьей. Приобрет определяется усилиями самого чела (писатель). Есть естественный и профессионально-должностной ст. Естес - существенные и относительно устойчивые характеристики чела (м и ж юность)Профессионально-должностной –соц, эконом положение (банкир).// Соцроль –совокуп действий, к-рые должен выполнить чел, занимающий данный статус в соц системе.Соцроль распадается на ролевые ожидания – то ждут от роли, и на рол поведение – то, что чел реально выполняет в рамках своей роли.//Специфіка соц.статуса:Для статуса мол. рассматривают групповую интеграцию, к-рая м/б:1)природная-статус и положение форм-я на основе собственных интересов, установок, потребностей2)вынужденая-в ходе подкоренения собсвенных интересов об-ым целямМетодол. подходы:1)соц-классовый- м в классовых об-ах имеет соц. классовое разделение, соц. классовая значимость преобладает над возростной.т.к м представлена во всех основных классах об-ва то и изучать ее статус надо внутри этих групп.2)обобщающий статус и становление- статус хар-ся на основе многих показателей(обр,здр,екон.).3)современный соц-ий-многофакторная модельВыделяют 4 группы м.:-работающая (форма собственности, сфера работы,должность)-к-рая учится (форма собс, фак, проф)-неработающая (безработные,инвалиды, в поисках работы)-другая (армия, арестованные, мигранты, домохазяйки)Для каждой группы определяют:- город или –село.

***** Обект - ситуація на ринку праці,-політика усфері праці і зайнятості в цілому і по відношеню до м,-політика кадрів на окремому під-стві чи закладі,єкон конюктура на ринку праці, наявність законодавчої бази щодо м в сфері праці,наявність служб занятості які піклуються про мСубъект-особливості вибору професії і профсамовизначення,хар-ка еконсвідомості м, екон поведінкиВ сфере м-ежной занятости в последнее время произошли очень серьезные изменения:1.кризис эк-ки2.легализация различных типов занятости3.появление огромного числа предприятий малого и среднего бизнеса4.изменения условий трудоустройства и способов найма м-ежи (институт посредников, виртуальные трудовые отношения)5.влияние глобальных тенденций (в основном качества жизни)Черты м-ежной занятости:1)значительная часть м-ежных трудовых отношений не подлежит гос-му регулированию;2)непрозрачная трудовая сфера, не понятно как используются м-ежные трудовые ресурсы;3)отсутствует учет специфики м-ежной занятости в различных сегментах рынка;
4) эконом-я активность м-ого населения меньше активности остального населения (среди м много безработных);5)формальный уровень м-ежной безработицы выше реального;6)неконкурентность поколений – м-ежь часто проигрывает;


^ 15 1) Психоаналитическая: а)психосекс(Фрейд). биологические побуждения (особенно секс-е) противоречат нормам к-ры, и сцлз - процесс обуздания побуждений.Теория личн Фр выделяет 3 части в психической структуре личности: Ид, Эго и Суперэго. Процесс формирования личн проходит 4 стадии: оральная, анальная, фаллическая, генитальная Каждая из стадий связана с опред участком тела – эрогенной зоной. На каждой стадии возникает конф-кт между стремлением к удовольствию и ограничениями, установленными сначала родителями, а в дальнейшем и Суперэго.б)психосоц.(Эриксон). ввел понятие "групповая идентичность", к-рая формируется с 1х дней жизни, ребенок ориентирован на включение в опред соцгруппу, начинает понимать мир, как эта группа. Но постепенно у ребенка формируется и "эгоидентичность", чувство устойчивости и непрерывности своего «Я».//Когнетивные(Пиаже,Колберн). Пиаже исследовал когнитивное развитие, или процесс обучения мышлению. На каждой стадии когн развития формируются новые навыки, определяющие пределы того, чему на данной стадии можно научить чела. Колберг - стадии нравственного развития личн, к-рые сменяют др др в строгой последовательности. Переход от 1й стадии к др происходит в результате совершенствования когнитивных навыков и способности к сопереживанию(эмпатии). В отличие от Пиаже Колберг не связывает периоды нравственного развития личности с опред возрастом. //Интеракционные(Мид,Кули). «Я» - продукт соц-ый, формирующийся на основе взаимоотношений с дрлюдьми. Мид человеческое «Я» состоит из 2 частей: «Я – сам» и «Я – меня». «Я – сам» - реакция личности на воздействие др людей и общества в целом. «Я – меня» - осознание челом себя с т. Зр. других значимых для него людей (друзей). Кули личность формируется на основе множества взаимодействий людей с окруж миром. В процессе этих интеракций люди создают своё «зеркальное Я». «Зеркальное Я» состоит из трёх элементов:1. того, как, по нашему мнению, нас воспринимают другие;2. того, как, по нашему мнению, они реагируют на то, что видят;3. того, как мы отвечаем на воспринятую нами реакцию других.///Поведенч теории.стимул-реакция –подкрепление.Д. Уотсон, Б. Скиннер,)Личность во всех своих проявлениях формируеться окруж.средой, при чем формы поведения и моральные принципы приобретаются путем научения.Чел – продукт всей своей личной истории наученияНаучение чела соц действию происходит в резул наблюдения за поведением др людей и подражания значимым моделям Необх-ый элемент научения-подкрепление,т.е. реакция др людей на поведение индивида.Проблема научения- приобретение опыта индивидуумом методом проб и ошибок.Изменяя стимулы и подкрепления можно программировать человека на требуемое поведение.Воспитание (главный инструмент сцлз) - тем или иным способом, индивид целенаправленно обучается опредреакциям на опред стимулы и опред моделям поведения, принятым в его общ-ве, и постепенно «выучивает» культуру, в к-рой ему предстоит жить. **** соцвідхилення -поведінка індивіда/ групи, яке не відповідає загальноприйнятим нормам, в результаті чого ці норми ними порушуються. До соц.. відхилень відноситься – наркоманія, злочинність, алкоголізм, проституція. Джерела отримання інфо щодо соц.. відхилень: - доки загдерж-uj статусу(держ. Статистика). – стат. звіти різноманітних відомств. – статистика яка друкується в проф.. часописах. – CЦ дослідж. Злочинність – в Укр по кількісним показникам відстає від світових тенденцій, але оч високий є темп приросту(кожного року на10-15%). СЦдослід. Злочинності показують: - найбільша схильність – юнаки (16-18р.),а також дівчата і підлітки. – серед м багато осіб, які вменяемы, але присутні психологічні відхилення. – великий ризик злоч серед м і неповнолітніх, які виховуються в неблагополучних, конфліктних сім’ях. Мотиви злоч: - вплив компанії; - захист себе і близьких; - необхідність здобути гроші; - сум; - помста; - впевненість у ненаказаності; - зацікавленість; - намагання отримати нові враження; - вплив алкоголю, наркотиків. Алкоголізмнабув особливої проблеми у 18 ст відкритя з технологією виведення спирту. Ставлення до алкоголю і алкоголіків протирічне: всі визнають шкоду і негативний вплив на здр, але невід’ємним атрибутом повсякд життя. Дослід показують: - стійку тенденцію до ом-ження контенгента споживачів. Кожне покоління починає вживати раніше; - в м віці алког часто пов’язаний з внутр конф-м, який обумовлений залежністю, тривожністю, комплексами.; - алкоголізм пов’язаний з конфл з друзями, однолітками , батьками. Мотиви вживання алк:- бажання розслабитися; - полегшити спілкування; - створ. Комфортного ефекту;- бажання відчути себе дорослим; - бажання експерим-ти з розумом. Наркомания - заболевание, физическая/психолог-ая зависимости от наркотиков, непреодолимом влечении к ним, что постепенно приводит организм к физ и психолог-у истощению. Соцпоследствия-Для преступных элементов- легкий путь добывания денег. Злоупотребление нарк ведет к росту смертности, особенно среди м-ежи и развитию «букета» соматических и псих заболев. Причині:неудов-ность жизнью изза: личными трудностями, недостатками соц-культурной сферы, неустроенный досуг, соцнесправедливость, неустроенность быта, неудачами в учебе или на работе, разочарование в людях./Мужчины и м-ежь/ Мотивы нарк:1) Удовл-ие любопытства по действию нарквещества;2) Испытание чувства принадлежности с целью быть принятым опредгруппой;3) Выражение независимости;4) Познание приносящего удовольствие нового,таящего опасность опыта;5) Достижение «ясности мышления» или «творчвдохновения»;6) чувства полного расслабления;7) Уход от гнетущего. Проституція - предоставление соцблагосклонности за деньги. Причині - соц-экон и морально-этические факторы.Сдерживающие факторы м/б повышение жизн уровня населения, реализация программы полового воспитания, сглаживание соцо неравенства. ****** Обект - ситуація на ринку праці,-політика усфері праці і зайнятості в цілому і по відношеню до м,-політика кадрів на окремому під-стві чи закладі,єкон конюктура на ринку праці, наявність законодавчої бази щодо м в сфері праці,наявність служб занятості які піклуються про мСубъект-особливості вибору професії і профсамовизначення,хар-ка еконсвідомості м, екон поведінкиВ сфере м-ежной занятости в последнее время произошли очень серьезные изменения:1.кризис эк-ки2.легализация различных типов занятости3.появление огромного числа предприятий малого и среднего бизнеса4.изменения условий трудоустройства и способов найма м-ежи (институт посредников, виртуальные трудовые отношения)5.влияние глобальных тенденций (в основном качества жизни)Черты м-ежной занятости:1)значительная часть м-ежных трудовых отношений не подлежит гос-му регулированию;2)непрозрачная трудовая сфера, не понятно как используются м-ежные трудовые ресурсы;3)отсутствует учет специфики м-ежной занятости в различных сегментах рынка;
4) эконом-я активность м-ого населения меньше активности остального населения (среди м много безработных);5)формальный уровень м-ежной безработицы выше реального;6)неконкурентность поколений – м-ежь часто проигрывает;

16. Несмотря на трактовку с, соц реальность является определяющим фактором данного процесса и обуславливает различные формы с: явные, скрытые, интенсивные, вялые, управляемые, стихийные, позитивные или негативные.Для того чтобы сцлз-ые модели были эффективными они д/б прозрачными, определёнными, нормативными, не противоречивыми.Именно такие характеристики присутствовали в советских моделях сцлз-ии.Но советские модели с имели и негативные стороны:- авторитаризм; - упрощение соц связей; - ограничение свободы творчества; - мифологичность; - приоритет общественного над личностным; - унитарность, однообразие и консервативность.Совр укрсоциальность хар-тся как трансформационная: кризис экон, полит систем; не функционирование социнститутов; проблемы с культурой и воспитанием.Совр с м имеет достаточно проблемные основания. Новая реальность укр общества обусловила трансформацию моделей с:-отсутствуют чёткие эталоны;- нет идеалов, норм;- реальная модель с является более свободной, не управляемой.Но не смотря на всё это в модели с присутствует консерватизм, слабое влияние ынститутов с.*** культура - переконання, цінності і виразні засоби, які є загальними для якоїсь групи людей і служать для впорядкування досвіду і регулювання поведінки членів цієї группы. Відтворення і передача к-ри подальшим поколінням лежать в основі процесу сцлз—усвоения цінностей, норм, правив,ідеалів попередніх поколений. «М к-ра» —совр теория м к-ры изучает то, что отличает м от взрослых как субъектов к-ры (одежда, прически, речевой код, муз предпочтения, резко отличающие м от взрос поколения). м к-ру как культуру определенной возрастной группы хар-ет эмоционально-нравственное самоутверждение наряду с поисками развлекательного содержания, под воздействием групповых стереотипов отношений, установок и интересов.Система норм і цінностей, що відрізняють групу від більшості суспільств-субкультурна. Вона формується під впливом чинників: вік, етнічне походження, релігія, місцепроживання. Цінності субкультури не означають відмови від національної культури, прийнятої більшістю, вони виявляють лише деякі відхилення від неї. Проте більшість відноситься до субкультури з несхваленням або недовір'ям. Субкультура – соцгруппирование, к-рое объединено тем, что каждый из его представителей себя к нему зачисляет (т.е. идентифицирует).Мсубкул - любое объединение м, к-рая имеет собственные элементы культуры, а именно: язык (сленг), символику (внешняя атрибутика), традиции, нормы и ценности и является своеобразной противовесом доминирующей культуре данного общества. М субку-ри – результат поиска своеобразной, новой идентичности, создания нового стиля.Контркульт - група активно виробляє норми або цінності, які явно противоречат пануючій культурі, її змісту і формам. М контркультура – объединение м, к-рая имеет все те элементы культуры, что и субкультура, но чьи нормы и ценности находятся в активной или пассивной оппозиции к существующим в обществе нормам и ценностям. Елементи як субкультури, так і контркультури виявляються в культурі сучасної м-і**** В сфері економіки і праці відбулися дуже серйозні зміни, які обумовили специфіку м-іж зайняті: 1) криза 2) легалізація різноман типів власності 3) легалізаці різноман типі зайнят 4) віртуалізація труд відносин 5) зміна умов працевлаштув: способів найму і поява інстит посередн 6) вплив глобал тенденц. Риси м- зайнят: 1. значна частина труд відносин щодо м не підд юридич регулюв 2. непрозорість трудової сфери, тобто не зрозуміло де і як використов м в сфері праці 3. відсутній облік м-іж зайнят загалом, а також в окремих секторах і галузях 4. реальний рівень м-іж безробіття в декілька разів перевищ офіційний Статист свідчить, що м-ь намаг реалізувати еміграц стратегії. 5. недовіра до служб зайнят 6. дуже виражен відсоток прихован безроб


17. Головаха, Балакирева, Мартынюк. В шир значен, жизнен самоопредел – это процесс, в ходе котор личность проявляет определ отнош к конкрет явлениям, сферам деятельн, соц. группам, миру в целом. В узком смысле, жизн самоопредел – выбор образова, профес, места жизни, спутника жизни, т.е. образа жизни. Периоды жизнен самоопредел: 1- период поиска, 2 – период активн интеграц в общество, 3 – период творч продукт деятельн. Л. Божович говор про природ самовизнач. Потреба у самовизнач виник на певному етапі життя – на межі старшого підлітк віку і ранньої юності, і обґрунтовує необхідн виникн цієї потреби логікою особистісн і соц розвитку підлітка. Потреба у самовизнач розгляд як потреба у формув певної смисло системи, в якій об'єдн уявл про світ і самого себе, формув цієї смислової системи передб пошук відповіді на одвічну проблему смислу свого особист існування; самовизнач нерозр пов'язане з такою важл характерист старшого підлітк та раннього юнацького віку, як спрямув у майбутнє; самовизнач передбачає вибір професії. І. Дубровіна вносить уточнен в проблему самовизнач як централ моменту ран юнац віку. Результати дослідж дозволяють їй ствердж, що основним психолог новоутворен раннього юнацького віку слід вважати не самовизнач як таке (особисте, професіональне, ширше - життєве), а психолог готовність до самовизнач, яка передбачає: а) сформован на високому рівні псих структур, в першу чергу самосвідомості;6) розвинен потреб, які забезпеч змістовну наповнен особистості, серед яких центр місце посідають моральні засади, ціннісні орієнтації і ії і тимчасові перспективи;в) становлення чинників індивідуальн, як результат розвитку і усвідомл своїх здібностей та інтересів кожним. Водночас психологіч готовність увійти в доросле життя і зайняти в ньому гідне місце передбачає не завершені в своєму формуванні психолі структури і якості, а визначену зрілість особистості, тобто у сформовані психол утворен і механізми, які забезпеч йому можливість безперервн зростання його особистості як нині, так і в майбутн.*** МСК- культура опред мол поколения обладающей общностью стиля жизни, поведения,групповіх норм цінностей и стереотипов.МСК-результат деятельности м-ежи, к-ріе для реализации свого творческого потенциала или выражения протеста против существующего соц порядка, формирует соц формальные или неформальные структуры.М. имеет маргинальный статус, а мск снимает это напряжение. МК – будь-яке об’єднання м-і, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленґ), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, норми і цінності.МК – це результат пошуку своєрідної, нової ідентичности, створення нового стилю. Peer group -группа равных у к-рых етсь общность определенных черт(возраст пол,соц происхождене,язык), они возникают не зависимо от желания взрослых. Черты мск:1 Преимущ-но развлекательно-рекреативная направленность2 Приоритет потребительских ориентации над креативными3 Слабая индивидуализированность и избирательность культуры4. «Вестернизация» (амери-ция) культурных потреб и интересов5 Отсутствие этнокультурной самоидентификацииСпецифические черты субкул мол-х: 1)двулойность:*Мол к-ра- создает м для ся(зактрытая)*к-ра для –создается отцами для детей(открытая) 2) феномен субъективной размытости(отчуждения):*соц отчуждение(цености у поколений разные)*герационное- разрушение внутрисемейн свіязей до противостовления нас и чужих*культурное отчуждение-дегуманизация искуства. Причины возникновения:1)подавление индивиду-ти и инициат-и м чела2) возр особености- эмоциональны динамичны не зависимы 30недовольство жизнью –кризис об-ва, неспособность ответить базовым потрібностям м в процес се ее слзц.4)процессы глобализации50 двойной кризи идентиности(ск помагает адаптироваться в об-ве) В рамках подходов сц к-ры МСК определяется как явление периферии, а в случае если это контрк-ра , то она м/брасположена на границе пространства к-ры или за ее чертой. МСК свойственен динамизм, агрессия, специфические нормы, зачастую альтернативный образ жизни. наблюдается перемещение норм поведения, языка, стиля одежды из пограничной сферы к-ры в ее центр. Многие явления м культуры, распространившись на всю сферу к-ры, сделались нейтральной, то есть общей нормой. **** В сфері економіки і праці відбулися дуже серйозні зміни, які обумовили специфіку м-іж зайняті: 1) криза 2) легалізація різноман типів власності 3) легалізаці різноман типі зайнят 4) віртуалізація труд відносин 5) зміна умов працевлаштув: способів найму і поява інстит посередн 6) вплив глобал тенденц. Риси м- зайнят: 1. значна частина труд відносин щодо м не підд юридич регулюв 2. непрозорість трудової сфери, тобто не зрозуміло де і як використов м в сфері праці 3. відсутній облік м-іж зайнят загалом, а також в окремих секторах і галузях 4. реальний рівень м-іж безробіття в декілька разів перевищ офіційний Статист свідчить, що м-ь намаг реалізувати еміграц стратегії. 5. недовіра до служб зайнят 6. дуже виражен відсоток прихован безроб


18. О. Злобина, В. Тихонович: страт жизни – повтор повед индив, котор основ на модели преодол, приспособл или избегания препятств, возник при достиж поставл целей. Альбуханова – Славская: жизн стр–реализация личн в разных жизненных условиях, её способность объединения своей индивидуальности с уровнем жизни. Т. Резник, Ю. Резник: жизн.страт. – в её социол понимании, это динамич система социокульт представл личности о собств жизни, которая ориентир и направл её в теч длител времени. Компоненты жизнен стратегии: 1. смысл жизни, 2. жизнен ценности и нормы, 3. жизнен цели, 4. образ жизни. Осн совр м стратегии 3 группы 1) Стратегии, ориентированные на достижение успеха в рамках соц норм: - « м-ые профессионалы» - « м-ые бюрократы»- « золотая м-ёжь» 2) « Размытые стратегии»- « выживающие» (низкие стартов возможн, в основном из села.) - « плывущие по течению»- « игроки» 3) Протестные стратегии- « герои – леворадикалы» - « герои – бандиты»Меняется смисл получ высш образован. Ценность – независим. Предпочтен кметь свій бізнес. Классиф ж.с. Подшивалкина. Критерий – мера включён чела в социум, его активность, направлен интересов. Типы людей: 1. люди с гармонич, или инициативно – продуктивн типом жизнетворч, 2. технократич, или карьерист, 3. традицион потребител. Злобина, Тихонович. Критерий – активн поведен населений страны, под котор поним оценку челом неблагоприят ситуации и выбор соответсв путей его преодоления. Типы ж.с.: 1. активная, 2. приспособител, 3. ускользающ. Т. Резник, Ю. Резник. По определ институционал призн выделяют такие типы: 1. стратег жизнен благополуч, 2. стратег жизнено успеха, 3. стратег самореализац. Альбуханова – Славская. Этапы формиров ж.с. : 1) выбор основн образа жизни, опред его главных целей и этапов достиж; 2) решение жизнен противор; 3) период творч и создания ценност своей жизни; 4) преоблад прагматический подход. Независим от семьи, общества.*** Обект - ситуація на ринку праці,-політика усфері праці і зайнятості в цілому і по відношеню до м,-політика кадрів на окремому під-стві чи закладі,єкон конюктура на ринку праці, наявність законодавчої бази щодо м в сфері праці,наявність служб занятості які піклуються про мСубъект-особливості вибору професії і профсамовизначення,хар-ка еконсвідомості м, екон поведінкиВ сфере м-ежной занятости в последнее время произошли очень серьезные изменения:1.кризис эк-ки2.легализация различных типов занятости3.появление огромного числа предприятий малого и среднего бизнеса4.изменения условий трудоустройства и способов найма м-ежи (институт посредников, виртуальные трудовые отношения)5.влияние глобальных тенденций (в основном качества жизни)Черты м-ежной занятости:1)значительная часть м-ежных трудовых отношений не подлежит гос-му регулированию;2)непрозрачная трудовая сфера, не понятно как используются м-ежные трудовые ресурсы;3)отсутствует учет специфики м-ежной занятости в различных сегментах рынка;4) эконом-я активность м-ого населения меньше активности остального населения (среди м много безработных);5)формальный уровень м-ежной безработицы выше реального;6)неконкурентность поколений – м-ежь часто проигрывает; **** Число МСк велике і з кожним роком їх кількість збільшується. Щоб надати цій масі субкультур певного порядку-класи-ют. За соц-правовою ознакою:1) просоціальні, або соц-активні, з позитивною направленістю діяльності(групи екологзахисту, охорони пам’ятників,)2) асоціальні, або соц-пасивні-нейтральна по відношенню до соц процесів(музичні фанати);3) антисоц-і - хіппі, панки, злочинні угрупування и т.п.//По спрямованості інтересів:- захоплення сучасною м-ю музикою;- прагнення до правопорядкової діяльності;- ті, що активно займаються певними видами спорту;- околоспортівні - різні фанати;- філософсько-містичні;- захисники навколишнього середовища.Критерый причетність до тієї або іншої групи може бути зв'язана:1) способом проведення часу - муз і спорт фанати, металісти, нацисти;2) з соцпозицією - екокультурниі;3) із способом життя - "системники";4) з альтернативною творчістю - офіційно не визнані живописці, скульптори.Тип-ція МСК в Укр ускладнюється факторами. 1 існуючі в зах науці підходи до проблеми не м/б застосовані до укр мск, т.к. виходили з досвіду діяльности неформальної мв умовах розвинутої демократії та стабільної економіки. На постродянському просторі типи ск:1за ціннісними орієнтаціями:- романтико-ескапістські ориентированы на уход от реальной жизни, (хіпі, толкієністи);- гедоністично-розважальні ориент на обеспечение досуга (мажори, репери);- кримінальні на противостояние закону (гопники);- анархо-нігілістичні чи радикально-деструктивні отвержение общепринятых стандартов, (панки). 2 за історичним критерієм:- традиційні, що мають довгу історію (хіпі, бітломани);- нові, які виникли упродовж остан 10ліття (толкієністи, металісти )Ще типи:1Пов’язані з музикою : рокери, металісти, панки, репери, транс-культура.2Ті, що відрізняються певним світобаченням, способом життя: готи, хіпи, індианисти, растамани, эмо.3Пов’язані зі спортом: спорт фанати, роллери, скейтери, байкери4 з іграми, уходом в іншу реальність: ролевики, толкеністы, геймери.5 з комп-ми технологіями, Інтеом: хакери, юзери, падонги.6Протестно, ворожо, асоціально налаштовані: скінхеди, гопніки, нацисти, 7Религійні об’єднання: cатанисти, сектанти,.8Групи сучасного мистецтва: графітери, брейк-дансери, стріт-дансери, 9Еліта: мажори, золота м-ь.9Соцактивні: групи охорони пам’ятників, 10Культура дії: флешмобери, автостопщики.11Пов’язані з модою: стіляги, ТеддиБоі, мілітарі, 12Пов’язані з тваринами та рослинами: вовки, теріантропи..


19. Вибір-найбільш раціональна стратегію в ситуації невизначеності. Вибір у житті людини —важливий інтелектуально-психологічний процес,людське життя є безперервний, що-миттєвий ланцюг «виборів» 1го з багатьох можливих варіантів поведінки, дій, міркувань. Вибір професії передбачає питання:1 ким бути; 2 до якої соцгрупи належати;3 який стиль життя вибрати; 4 які цілі визначити для себе в майбутньому.СЦ дослід засвідчують- кожен 3 випускник серед.загалосвітнього навч закладу обирає собі майбутню професію стихійно, без всебічного аналізу реальних і потенційних ресурсів, оцінювання можливостей їх мобілізації для досягнення визначеної мети, корекції своїх фахових уподобань з довготривалими тенденціями кон'юнктури професій. Є сильна залежність вибору від випадкових факторів-порад друзів або знайомих, гонитва за модною професією. Помилковість вибору,крім матер.затрат, містить великий психолог-й негатив, що може призвести згодом до глибокого розчарування, конф-х ситуацій, викликати почуття невпевненості в собі.Тому ВП — нелегка інтелектуально-психологічна справа.ВП відбувається в конкретному життєвому просторі особи, з його господарською системою. Виробничо-технологічна і соцструктури продуктивних сил суп-ва жорстко обумовлюють потребу в кадрах у пропорціях за професіями та за LVL кваліфікації. Ніколи ще людство не переживало таких глибинних і кардинальних змін у сфері праці, як нині. Старіння і відмирання давніх професій супроводжується появою нових, престижних. в Укр у зв'язку зі становленням ринкової економіки, ріст комерційних структур (банків, страхових і рекламних компаній, будівел і торгов-х холдингів) неминуче призвів до появи нових проф. Зростає потреба у спецах, які обслуговують складну техніку. Комп'ютеризація виробництва забов'язує працівника до самостійності у прийнятті рішень, продукуванні ним власних ідей,передбачає необхідність постійно аналізувати інфо,планувати свої дії, передбачати і швидко вирішувати нестандартні ситуації. Це вимагає активізації сенсорики, моторики й інтелекту. Звідси — підвищення вимог до людини, її очікувань і претензій щодо престижності виконуваної роботи.Процес ВП багатомірний. Для правильного вибору випускнику школи слід провести велику внутрішню роботу:1 надо проаналізувати свої ресурси (інтереси, здібності); 2 довідатися і прийняти вимоги професії;3• усвідомити потенційні невідповідності власних здібностей і особливостей проф.Чим більше ознак враховується при ВП, чим більше вони стосуються внутр-х якостей людини,більш успішним буде вибір*** Обект - ситуація на ринку праці,-політика усфері праці і зайнятості в цілому і по відношеню до м,-політика кадрів на окремому під-стві чи закладі,єкон конюктура на ринку праці, наявність законодавчої бази щодо м в сфері праці,наявність служб занятості які піклуються про мСубъект-особливості вибору професії і профсамовизначення,хар-ка еконсвідомості м, екон поведінкиВ сфере м-ежной занятости в последнее время произошли очень серьезные изменения:1.кризис эк-ки2.легализация различных типов занятости3.появление огромного числа предприятий малого и среднего бизнеса4.изменения условий трудоустройства и способов найма м-ежи (институт посредников, виртуальные трудовые отношения)5.влияние глобальных тенденций (в основном качества жизни)Черты м-ежной занятости:1)значительная часть м-ежных трудовых отношений не подлежит гос-му регулированию;2)непрозрачная трудовая сфера, не понятно как используются м-ежные трудовые ресурсы;3)отсутствует учет специфики м-ежной занятости в различных сегментах рынка;4) эконом-я активность м-ого населения меньше активности остального населения (среди м много безработных);5)формальный уровень м-ежной безработицы выше реального;6)неконкурентность поколений – м-ежь часто проигрывает; *** В сфері економіки і праці відбулися дуже серйозні зміни, які обумовили специфіку м-іж зайняті: 1) криза 2) легалізація різноман типів власності 3) легалізаці різноман типі зайнят 4) віртуалізація труд відносин 5) зміна умов працевлаштув: способів найму і поява інстит посередн 6) вплив глобал тенденц. Риси м- зайнят: 1. значна частина труд відносин щодо м не підд юридич регулюв 2. непрозорість трудової сфери, тобто не зрозуміло де і як використов м в сфері праці 3. відсутній облік м-іж зайнят загалом, а також в окремих секторах і галузях 4. реальний рівень м-іж безробіття в декілька разів перевищ офіційний Статист свідчить, що м-ь намаг реалізувати еміграц стратегії. 5. недовіра до служб зайнят 6. дуже виражен відсоток прихован безроб


20 Особливістю діяльності у сфері ВЧє її самоцінність і самоцільність, тобто особа сама вибирає зміст, форми організації і типи (конструктивний або деструктивний) цієї діяльності. Тому регулювати ВЧ мона тіки опосередковано, через створення умов, що дозволяють осібам використовувати його відповідно до своїх здібностей і потреб. Найякіснішим ВЧ стає тіки тоді, коли вибір діяльності заснований на абсолютній добровільності, інтересі, задоволенні і психологічному комфорті.Цель регулирования ВЧМ -формирование культуры ее досуга.Управление- целенаправленное воздействие, содержащее четкую и жесткую регламентацию деятельности м на досуге.Регулирование- не воздействие, а содействие м и взаимодействие с ней. 1)Регул-ние досуга может осуществляться опосредовано, путем переориентирования м-ной активности из досуга в др жизненные сферы(труд,общественную деятельност),т.е акцентирование внимания м на др значимом поле деятел-ти и создании необх-ых для этого условий. 2) контроль над деятельностью субъектов, предоставляющих м услуги культурно-досуговой сферы. Цель - обеспечение таких условий досуговой деятельности, к-рые отвечали бы потребностям м и содействовали формированию более высокого уровня культуры ее досуга.Организацию м дос осуществляют 4 гр субъектов: коммерческие структуры; м-е общественные организации и объединения; гос-ные учреждения к-ры; гос-ные органы по делам м.Комитеты по делам м -кон­троль деятельности компклубов, дискотек; возрождают работу с мо месту жительства.М-ые центры, дома и дворцы творчества, м-е клубы - удовлетворяют культурные интересы и потребности м. Регулирование ВЧМ должно базироваться на принципах свободы, интереса и толерантности. Свобода - противопол принуждению-создание в пространстве досуга условий для реализации досуговых интересов м. Принцип интереса призван создавать в пространстве досуга условия для самоорганизации м, содействовать проявлению ее инициативности - формированию в сфере досуга активной позиции.Толерантность -понимание и принятие субъектами регу-ня интересов и потребностей м. В управлении и регулировании досуга важно все – и наличие спец институтов и матер условия, и потребности, желания, ценностные ориентации м Для организации досуга важно превращение внешних стимулов во внутренние убеждения и саморегулирование. Фонд, структ і зміст ВЧ обумовлюють фактори: географ, , територіальні,етнонац,умови проживання,розвиток міської (сіл) системи комунікацій, , далекість житлових районів від виробничих,розвиток інфраструктури вільного часу,рівень доходів соц-демогр характеристик (стать, вік, освіта) та світоглядних установок (потреби, інтереси, цінності, сприйняття вільного часу як цінності) особистості.Дія цих показників направлена на збільшення кількісних показників ВЧ та на покращення його якісних показників****** Злочинність – в Укр по кількісним показникам відстає від світових тенденцій, але оч високий є темп приросту(кожного року на10-15%). СЦдослід. Злочпоказують: - найбільша схильність – юнаки (16-18р.),а також дівчата і підлітки. – серед м багато осіб, які вменяемы, але присутні психол відхилення. – великий ризик злоч серед м і неповнолітніх, які виховуються в неблагополучних, конфліктних сім’ях. Мотиви злоч: - вплив компанії; - захист себе і близьких; - необхідність здобути гроші; - сум; - помста; - впевненість у ненаказаності; - зацікавленість; - намагання отримати нові враження; - вплив алкоголю, наркотиків. Алкоголізм Ставлення до алк-ю і алк-ків протирічне: всі визнають шкоду, негативний вплив на здр, але невід’ємним атрибутом повсякд життя. Дослід показують: - стійку тенденцію до ом-ження контенгента споживачів; - в м віці алког часто пов’язаний з внутр конф-м, який обумовлений залежністю, тривожністю, комплексами.; - алк-м пов’язаний з конфл з друзями, однолітками , батьками. Мотиви вживання алк:- бажання розслабитися; - полегшити спілкування; - створ. Комфортного ефекту;- бажання відчути себе дорослим; - бажання експерим-ти з розумом. Наркомания - заболевание, физическая/психолог-ая зависимости от нарк, непреодолимом влечении к ним, что приводит организм к физ и психолог-у истощению. Соцпоследствия-Для преступных элементов- легкий путь добывания денег. Злоупотребление нарк ведет к росту смертности м и развитию заболев.Причині:неудов-ность жизнью изза: личными трудностями, недостатками соц-культурной сферы, неустроенный досуг, соцнесправедливость, неустроенность быта, неудачами в учебе или на работе, разочарование в людях./Мужчины и м-ежь/ Мотивы нарк:1) Удовл-ие любопытства по действию нарквещества;2) Испытание чувства принадлежности;3) Выражение независимости;4) Познание приносящего удовольствие нового,таящего опасность опыта;5) Достижение «ясности мышления» или «творчвдохновения»;6) чувства полного расслабления;7) Уход от гнетущего. Проституція - предоставление соцблагосклонности за деньги. Причині - соц-экон и морально-этические факторы.Сдерживающие факторы м/б повышение жизн уровня населения, реализация программы полового воспитания, сглаживание соцо неравенства. ***сімейний СТАН-місце м в соц демограф структурі суп-вапоказники:1.стан шлюбності:1доля осіб що мають 1 шлюб,повторний,незареєстр,не мають,вдови,розлуч2розмір і скалад сімї:нуклеарна,складна розшир,неповна,к-кіст дітей3стабільнісить шлюба:х-о взаємовідносин подружжя, задовол-ть сім стосунками,плани до народження дітей


21. Останнім часом є дуже мало дослідницьких центрів, проблемних лабораторій, які вивчають сучасну м-ь.Інститут соц досліджень раньше вивча тікі м но счас і др. Теми, але є і монітор і опроси у нього. Сьогодні головними проблемами життєдіяльності м-і є :- низький рівень життя; - безробіття; - значна психол. і матер. залежність від батьків; - шлюбно – сімейні проблеми(високий рівень роз­лучень, сімейних конфліктів);; - низька народжуваність(вже протягом 3 з половиною десятиліть в укр. зберігається рівень народжуваності, який не забезпечує навіть відтворен­ня поколінь); - поганий стан здоров’я; - зростання рівня соц.. відхилень; - втрата ідеалів, соц.. перспективи життєвого оптимізму; матеріальна незабезпеченість, відсутність умов для поліпшення житлових умов; Постійно скорочується питома вага м щодо ьсього населення. В Укр за останні десять років її кількість знизилася з 22 до 20%. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме і надалі.*** Число МСк велике і з кожним роком їх кількість збільшується. Щоб надати цій масі субкультур певного порядку-класи-ют. За соц-правовою ознакою:1) просоціальні, або соц-активні, з позитивною направленістю діяльності(групи екологзахисту, охорони пам’ятників,)2) асоціальні, або соц-пасивні-нейтральна по відношенню до соц процесів(музичні фанати);3) антисоц-і - хіппі, панки, злочинні угрупування и т.п.//По спрямованості інтересів:- захоплення сучасною м-ю музикою;- прагнення до правопорядкової діяльності;- ті, що активно займаються певними видами спорту;- околоспортівні - різні фанати;- філософсько-містичні;- захисники навколишнього середовища.Критерый причетність до тієї або іншої групи може бути зв'язана:1) способом проведення часу - муз і спорт фанати, металісти, нацисти;2) з соцпозицією - екокультурниі;3) із способом життя - "системники";4) з альтернативною творчістю - офіційно не визнані живописці, скульптори.Тип-ція МСК в Укр ускладнюється факторами. 1 існуючі в зах науці підходи до проблеми не м/б застосовані до укр мск, т.к. виходили з досвіду діяльности неформальної мв умовах розвинутої демократії та стабільної економіки. На постродянському просторі типи ск:1за ціннісними орієнтаціями:- романтико-ескапістські ориентированы на уход от реальной жизни, (хіпі, толкієністи);- гедоністично-розважальні ориент на обеспечение досуга (мажори, репери);- кримінальні на противостояние закону (гопники);- анархо-нігілістичні чи радикально-деструктивні отвержение общепринятых стандартов, (панки). 2 за історичним критерієм:- традиційні, що мають довгу історію (хіпі, бітломани);- нові, які виникли упродовж остан 10ліття (толкієністи, металісти )Ще типи:1Пов’язані з музикою : рокери, металісти, панки, репери, транс-культура.2Ті, що відрізняються певним світобаченням, способом життя: готи, хіпи, індианисти, растамани, эмо.3Пов’язані зі спортом: спорт фанати, роллери, скейтери, байкери4 з іграми, уходом в іншу реальність: ролевики, толкеністы, геймери.5 з комп-ми технологіями, Інтеом: хакери, юзери, падонги.6Протестно, ворожо, асоціально налаштовані: скінхеди, гопніки, нацисти, 7Религійні об’єднання: cатанисти, сектанти,.8Групи сучасного мистецтва: графітери, брейк-дансери, стріт-дансери, 9Еліта: мажори, золота м-ь.9Соцактивні: групи охорони пам’ятників, 10Культура дії: флешмобери, автостопщики.11Пов’язані з модою: стіляги, ТеддиБоі, мілітарі, 12Пов’язані з тваринами та рослинами: вовки, теріантропи.. ****** СОЦ-ТЕРІТОР ст. –прояв регіональних особливостей макро і мікросередовища життєдіяльності м,які визначають О і С-ні можливості їїсоц розвитку:1 соц терітор: столиця вел сер мале місто,смт село хутір2Регіональний ст.:екон зона,екон регіон,область,район.
1   2   3

Реклама:





Скачать файл (401.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru