Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Білоус Н.В. Курс лекцій по проектуванню підприємств галузі - файл 1.doc


Білоус Н.В. Курс лекцій по проектуванню підприємств галузі
скачать (903 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc903kb.15.11.2011 20:53скачать

содержание

1.doc

  1   2   3   4
Реклама MarketGid:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Н.В. БІЛОУС


ПРОЕКТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ


КУРС ЛЕКЦІЙ

для студентів спеціальності 6.091700

”Технологія зберігання, консервування

та переробки молока”

денної та заочної форм навчання


Схвалено:

на засіданні кафедри технології молока

і молочних продуктів

Протокол № 15

від 10.06.05 р.


Київ НУХТ 2006

Білоус Н.В. Проектування підприємств галузі: Курс лекцій для студ. спец. 6.091700 “Технологія зберігання, консервування та переробки молока” ден. та заоч. форм навчання. – К.: НУХТ, 2006. –


Рецензент О.В. Грек, канд. техн. наук


Н.В. Білоус


© Н.В. Білоус, 2006

© НУХТ, 2006

Зміст

  1. Вступ. Загальні поняття проектування підприємств. Основні напрями проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1. Основні поняття про проектування і проект промислового підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.2. Організація проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.3. Методи проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.4. Використання систем автоматизованого проектування. . . . . . . . .

1.5. Основні напрями проектування підприємств молочної промисловості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. Типи підприємств молочної промисловості. . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.1. Склад промислового підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.2. Класифікація підприємств за виробничими напрямами і потужністю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3. Основні схеми і принципи розміщення підприємств. . . . . . . . . . . .

2.4. Форми організації виробництва і нарощування потужностей. . . . .

  1. Поняття про етапи і стадії проектування. Одностадійне і двостадійне проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3.1. Поняття про стадії проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3.2. Проектування у дві стадії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. Передпроектні роботи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4.1. Поняття нового будівництва, розширення, реконструкції і технічного переоснащення підприємств. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4.2. Техніко-економічне обґрунтування будівництва, реконструкції та розширення підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4.3. Завдання на проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4.4. Технічні пошуки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. Загальні положення проектування технологічного процесу. . . . .

5.1. Вихідні дані для проектування технологічного процесу. . . . . . . . .

5.2. Порядок постачання, приймання і обліку сировини. . . . . . . . . . . . .

5.3. Вибір асортименту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5.4. Методики розрахунку продуктів на підприємствах різного типу. . .

5.5. Вибір та обґрунтування технологічних процесів і режимів виробництва молочних продуктів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5.5.1. Вимоги до сировини, що використовується для виробництва молочних продуктів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5.5.2. Опис загальних операцій виробництва молочних продуктів. . . .

5.5.3. Опис технології виробництва молочних продуктів запроектованого асортименту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5.5.4. Вимоги до апаратурно-технологічних схем та їх побудови. . . . .

  1. Загальні відомості про графіки роботи підприємства. . . . . . . . . .

6.1. Графіки технологічних процесів, їх призначення та побудова. . . .

6.2. Побудова графіка роботи обладнання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6.3. Побудова графіка організації виробничих процесів. . . . . . . . . . . . .

  1. Підбір обладнання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7.1. Вихідні дані до підбору обладнання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7.2. Основні принципи підбору обладнання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7.3. Порядок підбору обладнання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7.4. Норми ефективної роботи обладнання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7.5. Засоби механізації на підприємствах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. Розрахунок площ приміщень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8.1. Класифікація приміщень за призначенням. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8.2. Розрахунок площ виробничих приміщень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8.3. Розрахунок площі складських і допоміжних приміщень. . . . . . . . . .

  1. Компонування виробничих приміщень та технологічного обладнання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9.1. Загальні вимоги до компонування приміщень. Особливості архітектурно-будівельних рішень виробничих споруд. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9.2. Вимоги до компонування виробничих приміщень підприємств різних типів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9.3. Компонування технологічного обладнання. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. Проектування генерального плану підприємств молочної промисловості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10.1. Призначення та визначення генерального плану. . . . . . . . . . . . . .

10.2. Вимоги до проектування генерального плану. . . . . . . . . . . . . . . . .

10.3. Роза вітрів. Порядок розташування споруд і будівель на генеральному плані. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10.4. Техніко-економічні показники генерального плану підприємств молочної промисловості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. Принципи проектування тепло-, холодо-, електропостачання та санітарної техніки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11.1. Загальні принципи проектування паропостачання. . . . . . . . . . . .

11.2. Вихідні дані до проектування холодопостачання. . . . . . . . . . . . . .

11.3. Розрахунок потреб електроенергії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11.4. Проектування санітарно-технічної частини. . . . . . . . . . . . . . . . . .

11.4.1. Опалення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11.4.2. Вентиляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11.4.3. Кондиціювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11.4.4. Водопостачання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11.4.5. Каналізація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11.4.6. Охорона навколишнього середовища від промислових забруднень Охорона навколишнього середовища від промислових забруднень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. Типове проектування. Курсове і дипломне проектування. . . . . .

12.1. Типове проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12.1. Курсове і дипломне проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



  1. Вступ. Загальні поняття проектування підприємств. Основні напрями проектування


План

1. Основні поняття про проектування і проект промислового підприємства.

2. Організація проектування.

3. Методи проектування.

4. Використання систем автоматизованого проектування.

5. Основні напрямки проектування підприємств молочної промисловості.

Вступ

Дисципліна “Проектування підприємств галузі” тісно пов’язана зі спеціальними, економічними і загальноінженерними дисциплінами, є базою для виконання курсового і дипломного проектів.

Мета дисципліни – навчити студентів працювати з проектно-технічною документацією, зміцнити знання, одержані з технології та обладнання молочної галузі, ув’язати їх з проектуванням цих підприємств на основі найновіших досягнень науки і техніки в галузі.


^ 1. Основні поняття про проектування

і проект промислового підприємства

Проектування – це створення загального технічного плану, розрахунок необхідних витрат та доведення їхньої економічної доцільності.

^ Метою проектування є розроблення документації, за якою можна відтворити в натурі намічений до будівництва чи реконструкції об’єкт відповідно до заданих умов.

^ Проект – це комплект технічної документації, необхідної для здійснення будівництва чи реконструкції підприємства.

Проект – це основний технічний документ будівництва, що визначає його обсяг, технічний та технологічний рівні, а також терміни введення в експлуатацію.

^ Проект на будівництво – це комплексний документ, що складається з текстових (пояснювальна записка, техніко-економічні розрахунки і обґрунтування) і графічних матеріалів (креслень та схем) специфікацій на матеріали, обладнання, кошторис.


^ 2. Організація проектування

Проектні роботи виконують проектні організації, користуючись нормами технічного проектування, розробленими головною проектною організацією. Проектна організація та її посадові особи несуть відповідальність за:

застосування в проектах ефективних технологічних процесів; високопродуктивного обладнання, яке забезпечує високі продуктивності праці, якість продукції;

прогресивні компонувальні рішення;

гарні умови праці;

заходи щодо охорони навколишнього середовища;

дотримання під час проектуванні чинних інструкцій, будівельних норм і правил, норм технологічного проектування та ін.;

якість, повноту і своєчасне розроблення проекту;

якісне здійснення авторського нагляду при будівництві об’єкту.

Проектування – складний процес колективної творчої роботи спеціалістів різних галузей народного господарства.

Кожна частина проекту важлива, але технологічна частина – провідна.

Неправильні їх нераціональні рішення цієї частини знайдуть своє відображення на наступних етапах роботи і узагальних техніко-економічних показниках проекту. Тому для правильної організації процесу проектування необхідна спільна послідовно-комплексна робота, під якою розуміють одночасне вирішення окремих питань чи всього проекту в цілому.

Послідовність і комплексність роботи передбачає такі: лише коли економіст дасть необхідні дані, технолог розпочинає роботу (сировина, умови виробництва).

Варто наголосити на спільній творчій роботі технологів і будівельників у процесі розроблення об’ємно-планувальних рішень.

Керує роботою над проектом головний інженер проекту. Він повинен повно і точно сформулювати завдання авторам відповідної спеціальності, а останні, виконавши їх, дають в свою чергу, відповідні завдання авторам суміжних спеціальностей.

Технологи повинні займати провідну роль і разом із головним інженером вирішувати схему і складові частини майбутнього підприємства. Головний інженер відповідає за якість проектування, правильність визначення вартості проекту, технічну і економічну доцільність підприємства. Так здійснюється процес проектування в проектних організаціях.

У промисловості існує три типи проектів: індивідуальний, повторного застосування і типовий. Останній передбачає високий технічний рівень проектування і його економічну ефективність.

Промислове проектування здійснюється у дві стадії (технічний проект і робочі креслення), чи в одну стадію (техніко-робочий проект – технічний проект з робочими кресленнями).

У навчальному проектуванні у вишах курсовий і дипломний проект виконують в одну стадію.

У курсовому і дипломному проектах виконують проект реконструкції цеху чи декількох ділянок підприємства.

У дипломному проекті виконують техніко-економічне обґрунтування реконструкції підприємства, враховуючи його потужність, асортимент молочної продукції: проектують технологічну частину, розраховують площі основного виробництва і здійснюють компонування цехів і приміщень з розміщенням технологічного обладнання, тобто розробляють технологію і організацію виробництва для певного проектного рішення.

Всі прийняті рішення студент технічно підтверджує обґрунтуванням, розрахунками, графіками, діаграмами і економічними розрахунками калькуляції собівартості молочної продукції.

У навчальному проектуванні виконують індивідуальні, кафедральні комплексні проекти, міжкафедральні комплексні проекти, наукові роботи.


^ 3. Методи проектування

Розробляючи проект, слід передбачити:

впровадження нових досягнень науки і техніки й прогресивного розвитку у виробництво молочної продукції;

якнайповніше використання складових молока для безпосереднього вживання;

застосування високопродуктивного обладнання, механізацію всіх процесів;

дотримання санітарних вимог, що ставляться до молочних підприємств;

раціональне використання капітальних вкладень.

Основним методом проектування є графічний, за якого проектну документацію розробляють окремо до кожної частини проекту; обсяг документації в ньому значний. Через розрізненість частин проектної документації наочність її обмежена, що негативно позначається на якості проектів.

Підвищення якості і економічної ефективності проектних рішень можливе на основі прогресивних методів проектування – макетно-модельного (об’ємного), темплетного (площинного), анкетно-темплетного, автономно-модульного і автоматизованого, об’ємного чи площинного моделювання.

Макетно-модельний метод проектування – метод просторового зображення проектних рішень, зводиться до того, що з уніфікованих моделей і модельних елементів створюється макет цеху чи підприємства. З макета складається проектна документація: що найменший об’єм проектної документації, до вища наочність документа.

Темплетний метод полягає в тому, що складаються креслення з попередньо виготовлених елементів (темплетів), які відтворюють графічне зображення, що часто повторюються (розбивочні вісі, архітектурні елементи і деталі) і тексти (написи, примітки). Це сприяє механізації проектування, дає змогу скоротити терміни проектування, виконати кілька варіантів компонування обладнання та ін. Підвищується якість проекту, якість і точність креслень, оскільки темплети виготовляють відповідно стандартів.

Анкетно-темплетний метод полягає в тому, що більшість креслень виконують на попередньо виготовлених бланк-копіях, бланк-анкетах, бланк-темплетах, форматах-темплетах. В них наведено значну частину креслярсько-графічного текстового і табличного матеріалу. Решту інформації видають проектувальникам залежно від прийнятих проектних рішень.

Застосування цього методу відкриває широкі можливості вибору оптимальних варіантів проектних рішень, підвищує продуктивність праці й покращує якість проектів. Широко застосовуються бланки-анкети заглавних аркушів і вільних специфікацій архітектурно-будівельної частини проектів.

Автономно-модульне проектування основане на розробленні невеликих блок-секцій та на їх сполученні при компонуванні підприємства.

Так, розроблено проект молокоприймального пункту на 10 т на добу в блок-контейнерному виконанні із застосуванням уніфікованих об’ємних блоків повної заводської готовності. Пункт складається з п’яти транспортабельних модулів габаритними розмірами 3х9 м зі змонтованими трубопроводами і кабелями, технологічним, холодильним і теплотехнічним обладнанням. На будівельному майданчику потрібно лише підготувати фундаменти, встановити на них модуль і з’єднати трубопроводи і кабелі.


^ 4. Використання систем автоматизованого проектування

Розроблення нових технологій, розширення асортименту вироблюваних молочних продуктів веде до ускладнення проектованих об’єктів і збільшення обсягу проектних робіт.

Процес проектування, базований на ручній праці розробників, став гальмом оновлення технологічної бази реконструйованих підприємств і швидкого введення в дію нових підприємств.

Система автоматизованого проектування (САПР) передбачає передачу ЕОМ максимальної кількості трудомістких розрахунків і функцій при збереженні керування ходом проектування з боку людини.

Створення САПР – це розробка передовсім математичних моделей технологічних операцій: приймання молока, визначення якості, теплова обробка, сквашування, фасування і т.д.

Створення САПР передбачає не лише відносно швидку розробку якісної документації й кошторису на будівництво (чи реконструкцію) молочного підприємства при розробці кількох (альтернативних) варіантів, а і видачу програмного забезпечення для засобів мікропроцесорної техніки.

Основним є створення інформаційної бази (бази даних), передовсім у проектних організаціях, що є основою для створення САПР.

САПР – це сукупність методів, засобів і автоматизованих спеціалізованих робочих місць, необхідних для створення об’єктів заданого класу. САПР як система охоплює технічні засоби (обов’язково комп’ютери), системне програмне забезпечення, систему керування базами даних і самого проектувальника. САПР – спрощено це ЕОМ проектування за допомогою ПК.

Основним завданням організації САПР є недопустимість перенесення вад організації проекту в готовий об’єкт – це нечітке визначення вимог, недоробка проектних рішень, відсутність оптимізаційних розрахунків тощо.

Не менш важливим завданням САПР є об’єднання проектування підприємства з його будівництвом, організацією процесу виробництва та контролю якості готової продукції.

Предметний зміст автоматизованого проектування визначає основну мету. По-перше, це покращання якості проектування, що досягається підвищенням точності розрахунків з використанням нових методів розрахунку (оптимізації, моделювання, оцінювання і вибору найкращих проектів), зниженням ролі суб’єктивних факторів, можливістю формування на ЕОМ великої кількості проектних варіантів, поліпшенням якості проекту (зниження трудомісткості проектних операцій, норм витрат сировини і матеріалів), уніфікацією проектних рішень, покращанням якості технічної документації тощо.

По-друге, підвищення продуктивності праці, що забезпечується типізацією і уніфікацією проектних рішень, автоматизацією креслярсько-графічних робіт, творчу у працею, скороченням термінів проектування, зміною соціально-психологічних факторів (підвищення кваліфікації та інтересу до виконуваної роботи, звільнення від одноманітних операцій та ін.).

За своїм призначенням підсистеми САПР поділяють на проектувальні й обслуговувальні.

Проектувальні підсистеми безпосередньо реалізують деяку частину процесу проектування (виконують етапи проектування, проектні процедури й операції) і забезпечують отримання закінчених проектних рішень. Обслуговувальні підсистеми призначені для забезпечення роботоздатності проектувальних підсистем. До них належать підсистеми керування, інформаційного пошуку, документування, графічного відображення.

Структура комплексу засобів автоматизації проектування (КСАП) у вигляді взаємопов’язаної сукупності видів забезпечення. САПР охоплює сім видів забезпечення: математичне, програмне, інформаційне, методичне, лінгвістичне, технічне і організаційне.


^ 5. Основні напрями проектування підприємств

молочної промисловості

Найважливішим показником технічного рівня, ефективності виробництва підприємств, що проектуються вважають комплексну переробку сировини, підвищення виходів, максимальне використання на виробництво продуктів харчування, впровадження безвідходної розвитку виробництва.

Необхідно постійно удосконалювати роботу по проектуванню молочних заводів з високим ступенем механізації, автоматизації і програмним керуванням технологічними процесами на основі впровадження мікропроцесорів, електронних керуючих машин та промислових роботів.

Основними напрямками по технічному переоснащенню і реконструкції діючих підприємств є наступні:

  • застосування нової техніки і технології;

  • механізація і автоматизація технологічних процесів; вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт;

  • заміна фізично і морально застарілого обладнання на сучасне, високопродуктивне;

  • ліквідування „вузьких місць” на виробництві;

  • впровадження додаткових заходів з охорони навколишнього середовища.

При проектуванні необхідно ширше впроваджувати резервуарний спосіб виробництва сметани і кисломолочних продуктів з автоматичним дозуванням бактеріальних заквасок, контролем і регулюванням процесів, змішування, сквашування і охолодження продукту; виробництво сиру кисломолочного за роздільною технологією методом сепарування на потоково-механізованих лініях і традиційною технологією з самопресуванням і охолодженням сиру у ваннах-сітках; методи ультрафільтрації і електродіаліза при переробці сироватки на сироватковий білковий концентрат, що використовується для збагачення дитячих і інших харчових продуктів; безсиропний спосіб внесення цукру-піску і безперервну кристалізацію лактози у згущеному молоці з цукром; безсерветковий метод пресування сирів і виробництва блочних сирів з прискореними термінами визрівання в полімерних плівках чи полімерних матеріалах; використання безвідходної технології виробництва з повним комплексним використанням молочної сировини; виробництва вершкового масла на молочних комбінатах з метою використання маслянки для нормалізації молока і виробництва маложирних молочних продуктів, м’яких сирів без дозрівання, молочних продуктів з фруктово-ягідними наповнювачами, вітамінами і білковими добавками.

Основні напрямки в галузі розміщення підприємств галузі, технічного переоснащення і реконструкції діючих молочних заводів, раціонального проектування підприємств з точки зору підвищення економічної ефективності капітальних вкладень і продуктивності праці повинні знайти відображення в курсовому і дипломному проектуванні.


Контрольні запитання

  1. Що ви розумієте під проектуванням промислового підприємства?

  2. Яка мета проектування?

  3. Як здійснюється організація проектування?

  4. Хто здійснює керівництво роботою над проектом?

  5. Яка роль технолога в творчій роботі над проектом?

  6. Які існують методи проектування?

  7. В чому полягає перевага прогресивних методів проектування?

  8. На чому засноване автономно-модульне проектування?

  9. Які задачі організації САПР?

  10. Назвіть переваги САПР?

  11. Що включає в себе САПР?

  12. Як поділяють системи САПР за своїм призначенням?

  13. Назвіть види забезпечення САПР.


Література: [10, c. 16 – 18], [9, c. 5 – 11].


Тема 2

  1. Типи підприємств молочної промисловості


План

    1. Склад промислового підприємства.

    2. Класифікація підприємств за виробничими напрямами і потужністю.

    3. Основні схеми і принципи розміщення підприємств.

    4. Форми організації виробництва і нарощування.




    1. Склад промислового підприємства

Спорудами в широкому розумінні називають все, що побудовано людиною.

Будівлями називають споруди, що мають приміщення (внутрішній простір), призначені для певної діяльності людини.

Споруди, що не мають таких приміщень (телевізійні башти, мости), називають інженерними спорудами.

Будівлі поділяються на дві основні групи: громадські (житлові і суспільні) та промислові.

Промислові споруди призначаються для здійснення в них певних технологічних процесів по виготовленню продукції і зручного обслуговування основних виробничих процесів. З урахуванням цього промислові споруди поділяються на групи.

До складу підприємства молочної промисловості входять такі будівлі;

  1. виробничі, в яких розміщуються цехи і служби по виготовленню продукції;

  2. допоміжно-виробничі будівлі призначені для обслуговування основного виробництва;

  3. складські будівлі для зберігання тари, обладнання, матеріалів, припасів;

  4. будівлі транспортного господарства (гаражі, авторемонтні майстерні);

  5. енергетичні будівлі для розміщення ділянок по виробництву пари, холоду, стисненого повітря, електроенергії;

  6. адмінкорпус (заводоуправління, їдальня, медпункт).

Кожна будівля і споруда має задовольняти експлуатаційним, інженерно-технічним, економічним і архітектурним вимогам.

Експлуатаційні вимоги повинні відповідати об’ємно-планувальним і конструктивним рішенням, а також необхідному санітарно-технічному і інженерному обладнанню.

Економічні вимоги передбачають певні нормативні об’ємно-планувальні, технічні і вартісні показники, що забезпечують мінімальні затрати на будівництво і експлуатацію будівлі.

Технічні вимоги передбачають необхідну міцність і стійкість споруди в цілому; окремих її елементів, а архітектурні – відповідність зовнішнього виду та інтер’єрів, застосовуємих матеріалів і оздоблення будівлі за її призначенням і єдиному архітектурному ансамблю будівель, що прилягають, підприємств і населеного пункту.


    1. Класифікація підприємств за виробничими напрямами і потужністю

Молочна промисловість має 5 підгалузей: незбираномолочна, сироробна, маслоробна, молочно-консервна, рідкі та пастоподібні продукти для немовлят і дітей раннього віку (нова).

Крім основних підприємств ще є маслосирбази з холодильниками цехи по виробництву плавлених сирів, фабрики морозива, підприємства по прийманню та первинній обробці молока.

  1. Незбираномолочне підприємство виробляє незбираномолочну продукцію і розміщується в крупних промислових центрах і через це називається міським молочним заводом.

  2. Сироробний комбінат здійснює комплексну переробку молока. Впроваджуються різні молочні продукти. Основними є сири, спеціалізоване виробництво згущеної чи сухої сироватки, молочного цукру, масла, СОМ, казеїну, незбираномолочної продукції.

  3. Маслоробний комбінат виробляє різну молочну продукцію. Основне це масло, а також спеціалізоване виробництво СЗМ, замінник незбираного молока, казеїн, згущене незбиране молоко та ін.

  4. Молочноконсервні заводи – підприємства з високою технічною і енергетичною озброєністю. Основні є молочні консерви, а також спеціалізоване виробництво масла, СЗМ, згущеного знежиреного молока, незбираномолочної продукції.

При проектуванні особливу увагу приділяють виробничій будівлі, в якій відбуваються виробничі процеси випуску агропродукції запланованого асортименту.

Виробничий процес є сполучення процесів праці з природними чи технологічними. В залежності від складності виробництва він поділяється на окремі фази чи стадії. Основою такого поділу є не лише складність і різноманітність операцій, що виконуються, але й різнорідність матеріалів предметів праці.

Частина виробничої будівлі, в якій здійснюється одна чи декілька операцій виробничого процесу, що функціонально не відокремлюються один від одного, називаються цехом.

В системі маслоробної і сироробної промисловості значне місце займають маслосирбази, що мають холодильники на 500, 1000, 2000 т і більше одночасного зберігання продукції. Як правило, при маслосирбазах будують цехи по виробництву плавлених сирів.

Цехи морозива в основному будують у великих містах і їх виробнича потужність визначається потребою, котру розраховують за фізіологічними нормами споживання і перспективної чисельності населення.

Цехи морозива, як правило, будують при холодокомбінатах і холодильниках, що мають великі потужності холодильної техніки.

В зоні молочних підприємств знаходяться приймальні пункти і сепараторні відділення, до функцій яких входить приймання молока, очищення, часткове сепарування, його охолодження до t=3-4°С і зберігання перед відправною на завод.

Розрахунок виробничих потужностей є найважливішою частиною техніко-економічного обґрунтування плану промислового виробництва продукції. Виробнича потужність розраховується всіма підприємствами за звітний рік і на всіх стадіях розроблення перспективних і поточних планів.

При визначенні виробничої потужності підприємств слід виходити з необхідності інтенсивного використання засобів праці, забезпечення своєчасної переробки сировини і максимального виробництва молочної продукції.

Потужність підприємства це максимально можливий випуск продукції встановленої номенклатури одиницю часу.

Між кількістю готової продукції і кількістю сировини, що переробляється існує еквівалентна залежність, яка регламентується встановленими нормативами.

^ Потужність молочного підприємства – це максимальна кількість продукції, що виробляється, чи максимальна кількість молока, що може бути перероблене на підприємстві за одиницю часу.

За одиницю часу прийнята зміна, доба місяць, рік. Відповідно і потужність буває змінна, добова, місячна, річна.

Для вираження номінальної потужності підприємств прийнято змінну потужність як найбільш сприятливу одиницю для кількісного (вираження) визначення виробничої здатності підприємств всіх типів.

Річна потужність підприємства визначається для прийняття норм витрат на т готової продукції.

Відповідно до норм технологічного проектування назва для підприємств потужністю 50 т/зм – завод; більше 50 т/зм – молочний комбінат.

Потужність буває:

  • 5, 10, 25 т – незбираного молока за зміну для молочного заводу;

  • 1,5 т/зм сиру – сироробний завод;

  • 2,5 – 5 т/зм – сиркомбінат;

  • 5 т масла і 2,5 – 3 т сухого знежиреного молока або замінника молока маслоробний комбінат.

Цехи з виробництва продукції з незбираного молока 2,5 – 10 т/зм.

Цехи з виробництва СЗМ 2,5, 5, 6, 10, 12 т/зм.

Цехи по виробництву дитячих продуктів 5–10 т/зм.


    1. Основні схеми і принципи розміщення підприємств

Основна мета будівництва нових і реконструкцій діючих підприємств молочної промисловості полягає у розширенні виробництва молочних продуктів для задоволення зростаючих потреб населення.

Встановлено, що при розміщенні маслоробної, сироробної і молочноконсервної галузей, що виробляють транспортабельні молочні продукти (масло, сир, молочні консерви), визначальним фактором є наявність сировинних ресурсів, а при розміщенні незбираномолочної галузі – чисельність і структура міського населення. Через це розміщення підприємств цієї галузі повинне максимально відповідати розташуванню міського населення.

На розташування підприємств по переробці молока впливають також наступні фактори: наявність ресурсів палива, електроенергії, води, резерви трудових ресурсів, профіль і потужність діючих підприємств галузі, стан транспортної мережі, можливий радіус постачання сировини і готової продукції. Всі вказані фактори ретельно аналізуються при обґрунтуванні місця будівництва молочного заводу.

Річна потреба в паливі заводів сухого незбираного молока у 2 рази більше, ніж міських молочних заводів такої ж потужності. Через це при виборі місця будівництва заводу сухого молока дуже важливо враховувати поряд з кількістю і якістю палива і способи його постачання на завод.

Підприємства молочної промисловості постачаються електроенергією, як правило, від державної енергосистеми. Але при виборі місця будівництва заводу по виробництву сухого молока, сироробних і міських молочних заводів, для яких характерні високі витрати електроенергії, необхідно враховувати стан енергозабезпечення в даному районі.

Молочні заводи споживають велику кількість води на технологічні потреби, а також на миття тари, обладнання і т.п.

Для цього потрібна переважно питна вода. При розміщенні молочних підприємств запитання водопостачання, водоочищення і охорони довкілля необхідно розглядати як найважливіші.

Трудові ресурси не є лімітуючим фактором розміщення молочних підприємств. Чисельність промислово-виробничого персоналу на молочних підприємствах у більшості випадків не перевищує 200-300 осіб. Подальше підвищення рівня концентрації виробництва приведе до збільшення середньої чисельності промислового персоналу заводу. Через те, в умовах, що склалися, скорочення трудових ресурсів при проектуванні будівництва нових і реконструкції діючих підприємств необхідно враховувати наявність трудових ресурсів і можливість їх збільшення.

Істотну роль при розміщенні підприємств молочної промисловості відіграє транспортний фактор. Транспорт в молочній промисловості є невід’ємною частиною процесу виробництва. Через це стан транспортно-економічних зв’язків між господарствами, підприємствами і споживачами готової продукції мають важливе значення при виборі місця будівництва нового заводу. Постачання молока на переробку в основному планують в автомолцистернах.

Визначення профілю і потужності заводу залежить від кількості і густини розподілу сировини в зоні заводу, якості і хімічного складу молока, прогнозуємої спеціалізації регіону на виробництво одного з основних молочних продукті, профілю і потужності підприємств, що діють у зоні будівництва, що намічається.

При виборі оптимальної потужності молочного заводу, що будується, необхідно прагнути, щоб зведені витрати на переробку молока і доставку сировини були мінімальними.

Оптимальну потужність підприємства вибирають на основі співставлення питомих капітальних і поточних витрат на переробку молока з витратами на доставку сировини при різних варіантах виробничої потужності переробних підприємств.

Вартість сировини і матеріалів при виробництві молочних продуктів становить більше трьох четвертих усіх витрат на виробництво продукції. Через це ощадливе використання сировини, облік територіального розподілу сировинних ресурсів є одним з основних складників підвищення ефективності розміщення підприємств молочної промисловості.



    1. Форми організації виробництва і нарощування потужностей

Основними формами організації виробництва, розміщення підприємств і нарощування потужностей є концентрація, спеціалізація, комбінування і кооперування розвитку концентрації сприяють такі фактори:

  • збільшення закупівлі молока;

  • збільшення кількості міського населення;

  • розвиток молочного тваринництва;

  • розвиток автомобільного транспорту.

При концентрації знижуються капітальні вкладення на одиницю продукції і собівартість, збільшується продуктивність праці, більш ефективне використання основних виробничих фондів. Найбільш поширеною формою організації виробництва є комбінування.

Воно передбачає об’єднання окремих стадій виробництва, використання вторинної сировини і передбачає більш широкий асортимент виробництва продукції. При комбінуванні виробництва поліпшуються економічні показники, і зокрема, на 25-40% знижуються капітальні вкладення і на 15-20% експлуатаційні витрати. Прикладом комбінування є заводи сухого знежиреного молока, котрі виробляють масло, сухе знежирене молоко, а іноді і незбираномолочну продукцію.

Однією з форм організації суспільного виробництва є кооперування – засноване на розподілі праці виробничі зв’язки між підприємствами, які разом беруть участь у виготовленні продукту, але зберігають свою самостійність.

Розрізняють два види кооперування: кооперування органічно пов’язане зі спеціалізацією і безпосередньо витікаючи з неї і кооперування на комерційній основі.

Перший вид кооперування широко представлений в молочній промисловості і виражається у формі технологічних зв’язків між спеціалізованими підприємствами. Розвиток цієї форми кооперування пов’язаний з наявністю підприємств низової мережі, приймально-охолоджувальних пунктів, пристанційних і пришосейних молочних заводів, які є проміжною ланкою між молочними фермами сільгосппідприємств і молокопереробними підприємствами.

Отримує розвиток і другий вид кооперування, котрий виражається у формі міжгалузевого кооперування підприємств молочної галузі на базі спільної експлуатації енергетичного і паросилового обладнання, під’їзних шляхів, очисних споруд, ремонтно-механічних і інших допоміжних служб.

Найбільш перспективне кооперування з цукровими, овочеконсервними, заводами, кондитерськими фабриками, хлібозаводами, масложировими комбінатами та використання спільної котельні, очисних споруд. Можна повніше використовувати сировину, скоротити перевезення готової продукції. Кооперування має значні економічні переваги порівняно з комбінуванням. Кооперування дозволяє знизити питомі капіталовкладення більш ніж на 30 %. Підвищити продуктивність праці на 20%, знизити виробничі витрати на 8–10 %.


Контрольні запитання

  1. Назвіть типи молочних підприємств і особливості їх розміщення.

  2. Які основні принципи враховуються при розробці перспективних планів розвитку і розташування підприємств молочної промисловості?

  3. Дайте перелік форм організації суспільного виробництва?

  4. В чому полягають особливості розвитку кооперування і комбінування підприємств молочної промисловості?


Література: [10, c. 5 – 16], [11, c. 3 – 14].


Тема 3

  1. Поняття про етапи і стадії проектування. Одностадійне і двостадійне проектування


План

    1. Поняття про стадії проектування.

    2. Проектування у дві стадії.




    1. Поняття про стадії проектування

Проектування підприємств молочної промисловості може здійснюватись в одну чи дві стадії (рис. 1).

Проектування підприємств, будівель і споруд, будівництво яких передбачається за типовими чи повторно застосовуємими проектами, а також для технічно нескладних об’єктів, здійснюється в одну стадію – техноробочий проект із зведеним кошторисним розрахунком.


    1. Проектування у дві стадії

При проектуванні у дві стадії на першій стадії розробляється проект із зведеним розрахунком вартості.

Матеріали першої стадії (проект) передаються на експертизу і затвердження. Лише після затвердження виконується друга стадія – технічний проект.

Проектування у дві стадії – технічний проект і робочі креслення – допускається для крупних і складних промислових комплексів, а також у випадках застосування нових технологічних процесів, складного технологічного обладнання і складних архітектурно-будівельних рішень.

Будь-який проект підприємства включає виконання передпроектних робіт: техніко-економічне обґрунтування, завдання на проектування, технічні пошуки. Передпроектні роботи виконуються зацікавленою у будівництві чи реконструкції організацією за участю проектної організації за рахунок додаткових джерел фінансування.

Рішення про стадійність проектування підприємств, будівель, споруд приймає інстанція, що затверджує техніко-економічне обґрунтування. Загальна схема проектування молочного підприємства включає цілу низку етапів (рис. 2).

Одностадійне проектування




Двостадійне проектування

Техноробочий проект




Технічний проект
















Пояснювальна записка:


Техніко-економічна частина


Організація будівництва


Організація підготовки та освоєння потужностей


Кошторисна документація


Паспорт проекту

Робочі креслення типових проектів


Кошториси


Специфікації на обладнання


Робоча документація




Пояснювальна записка6:


Технологічні рішення


Будівельні рішення


Основні креслення


Організація будівництва


Житлово-громадське будівництво (при необхідності)


Кошторисна документація


Паспорт проекту

Робочі креслення


Кошториси


Відомості будівництва і монтажних робіт, потреби в матеріалах


Показники змін кошторисної вартості робіт, затрати праці


Специфікації на обладнання


Паспорт

будівельних креслень


Рис. 1. Стадії розробки та розділи проектно-кошторисної документації на будівництво: розділи документації, що виділені штриховою лінією передаються на експертизу (узгодження) та затвердження;


Етапи





Рис. 2. Загальна схема процесу проектування молочного підприємства

Контрольні запитання

  1. Хто приймає рішення про стадійність проектування?

  2. Які етапи входять в загальну схему проектування молочного підприємства?


Література: [10, c. 19 – 21].


Тема 4

  1. Передпроектні роботи

План

    1. Поняття нового будівництва, розширення, реконструкції і технічного переоснащення підприємств.

    2. Техніко-економічне обґрунтування будівництва, реконструкції та розширення підприємства.

    3. Завдання на проектування.

    4. Технічні пошуки.

    5. Порядок виконання проектних робіт.




    1. Поняття нового будівництва, розширення, реконструкції і технічного переоснащення підприємств

Нормативними документами встановлені наступні загальні визначення понять нового будівництва, розширення, реконструкції і технічного переоснащення діючих підприємств. До нового будівництва відноситься будівництво комплексу об’єктів основного, допоміжного і обслуговуючого призначення заново створюваних підприємств, будівель і споруд, котрі після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі, здійснюєме на нових майданчиках з метою створення нових виробничих потужностей.

До нового будівництва відноситься також будівництво на новому майданчику підприємства такої ж чи більшої потужності замість ліквідуємого підприємства, подальша експлуатація, якого за технічними і економічними умовами визнана недоцільною, а також у зв’язку з необхідністю, що викликана виробничо-технічними чи санітарно-технічними вимогами.

^ До розширення діючих підприємств відноситься будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і розширення існуючих окремих цехів і об’єктів основного, допоміжного і обслуговуючого призначення на території діючих підприємств чи примикаючих до них майданчиків з метою створення додаткових чи нових виробничих потужностей.

До розширення діючих підприємств відноситься також будівництво філіалів і виробництв, що входять до їх складу, котрі після введення в експлуатацію не будуть знаходитись на самостійному балансі.

При розширенні діючого підприємства збільшення його виробничої потужності повинне здійснюватись в більш короткі терміни і при менших питомих витратах у порівнянні із створенням аналогічних потужностей шляхом нового будівництва з одночасним підвищенням технічного рівня і покращанням техніко-економічних показників всього підприємства.

^ До реконструкції діючих підприємств відноситься переоснащення існуючих цехів і об’єктів основного, допоміжного і обслуговуючого призначення, як правило, без розширення наявних будівель і споруд основного призначення, пов’язане з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу, здійснюєме по комплексному проекту на реконструкцію всього підприємства з метою збільшення виробничих потужностей, покращання якості і зміни номенклатури продукції, в основному без збільшення чисельності працюючих при одночасному покращанні умов їх праці і охорони навколишнього середовища.

При реконструкції повинні забезпечуватись: збільшення виробничої потужності підприємства, перш за все за рахунок усунення диспропорцій в технологічних ланках; впровадження маловідходної, безвідходної технологій і гнучких виробництв; підвищення продуктивності праці, зниження, собівартості продукції; підвищення фондовіддачі і покращання інших техніко-економічних показників діючого підприємства.

^ До технічного переоснащення діючих підприємств відноситься комплекс заходів по підвищенню техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки і технології, механізації і автоматизації виробництва, модернізації і заміни застарілого і фізично застарілого обладнання новим більш продуктивним, а також по удосконаленню загальнозаводського господарства і допоміжних служб.

Для м’ясної і молочної промисловості із урахуванням її специфіки до визначень понять розширення, реконструкція і технічне переоснащення діючих підприємств вносяться такі доповнення і уточнення.

^ До розширення діючих підприємств відноситься будівництво додаткових і розширення існуючих виробництв основного призначення; з метою створення додаткових чи нових потужностей. При цьому виробничі потужності діючих об’єктів і цехів, як правило, не змінюються.

До реконструкції діючих підприємств відноситься будівництво на діючих підприємствах нових будівель і споруд основного виробничого призначення з обов’язковим переобладнанням чи перепрофілюванням діючих виробництв, а також взамін ліквідуємих виробництв діючого підприємства, подальша експлуатація яких з технічних і економічних умов визнана недоцільною. При цьому виробничі потужності діючих реконструюємих об’єктів і цехів, можуть повністю чи частково вибувати.

Реконструкція міських молочних заводів, як правило, здійснюється за рахунок будівництва нового корпусу з виробництва питного молока і дієтпродукції, збільшення виробництва сиру кисломолочного і сметани на існуючих площах з частковим вибуттям потужностей з виробництва незбираномолочної продукції на діючому підприємстві, у звільнених будівлях можуть розміщуватись також нові виробництва: цехи дитячого харчування, установки для ультрафільтрації знежиреного молока і сироватки, з виробництва сиркових напівфабрикатів та інші.

Реконструкція маслоробних і сироробних заводів може проводитись шляхом винесення з головного виробничого корпусу побутових і допоміжних приміщень і будівництва для них окремих споруд; на звільнених площах передбачається установка нового технологічного обладнання, розширення камер для визрівання сиру, зберігання готової продукції і складських приміщень.

До технічного переоснащення діючих підприємств слід віднести наступні види робіт: заміну фізично зношеного і морально застарілого обладнання новим більш продуктивним, впровадженням передових технологічних процесів і заходів з механізації виробництва, вантажно-розвантажувальних і складських робіт;

впровадження автоматизованих систем управління і контролю виробничих процесів;

проведення заходів по впровадженню безвідходної розвитку і комплексної переробки вторинної сировини, що утримується при переробці молока, з організацією ділянок з виробництва нежирної молочної продукції, сухого знежиреного молока і сухої сироватки та інших;

удосконалення окремих об’єктів основного виробництва і допоміжних служб (створення експедицій для механізованих контейнерних перевезень готової продукції, добудови камер для визрівання сиру, зберігання молочних продуктів, розширення компресорних, котелень і інших об’єктів інженерного забезпечення виробництва, а також проведення інших організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення приросту продукції, підвищення її якості, зростання продуктивності праці, покращання умов і організації праці, зниження собівартості продукції і покращання техніко-економічних показників роботи підприємства.

    1. Техніко-економічне обґрунтування будівництва, реконструкції та розширення підприємства.

Кожне намічене до будівництва, реконструкції чи технічного переоснащення, а значить, призначене до проектування, промислове підприємство повинне бути економічно обґрунтоване. Так як при економічному обґрунтуванні порушуються і деякі технічні запитання, цей етап роботи має назву техніко-економічного обґрунтування.

На його основі складається завдання на проектування, після чого об’єкт може бути включений в план проектно-пошукових робіт.

Передпроектні роботи виконуються зацікавленою у будівництві організацією за участю проектної організації, за рахунок додаткових засобів фінансування.

Техніко-економічна частина проекту включає економічне обґрунтування доцільності будівництва чи реконструкції підприємства, розрахунків кошторисної вартості будівництва, обсягу виробництва, повної собівартості товарної продукції, прибутку чи інших економічних показників, що характеризують ефективність будівництва підприємства.

Метою економічного обґрунтування проекту будівництва молочного підприємства є доказ про необхідність введення в дію підприємства певної потужності у вибраному місті (районі) і оцінка ефективності розробленого проекту.

В техніко-економічному обґрунтуванні повинні бути відображені:

  • географічні координати і характеристика району будівництва;

  • характеристика наявної в цьому районі промисловості, перспективи її розвитку і росту населення, опис існуючих в районі будівництва молочних підприємств і обґрунтування необхідності будівництва нового чи реконструкції діючого підприємства;

  • вибір сировинної зони;

  • перспективи розвитку тваринництва і виробництва молока на 10-15 років;

  • сезонність надходження молока на підприємство, що проектується;

  • режим роботи молочних підприємств, визначення типу підприємств, проектної потужності і асортименту готової продукції, майбутнього виробництва;

  • технологічна характеристика і особливі умови технічного оснащення;

  • пошуки по забезпеченню майбутнього чи реконструюємого підприємства необхідними матеріалами, енергетичними ресурсами;

  • запитання кооперування, забезпечення підприємства робочим персоналом;

  • забезпечення підприємства паливом, водою, парою, холодом;

  • умови викиду стічних вод;

  • умови проектування житлово-побутового будівництва;

  • термін будівництва і черговість введення потужностей.

При використанні типового проекту вказується шифр цього проекту і можливі зміни, котрі необхідно внести в нього стосовно до часу і місцевих умов. Усі матеріали техніко-економічного обґрунтування при їх підготовці узгоджуються і оформляються у місцевих дерективних органах.

При техніко-економічному обґрунтуванні будівництва нового підприємства, крім цього проводиться і обґрунтовується вибір майданчику для підприємства, місць водозабору і спуску стічних вод, матеріали яких необхідно узгоджувати органами Державної санітарної інспекції і відповідного Міністерства у встановленому порядку.

Майданчик для підприємства повинен вибиратися, як правило, на непридатних для сільськогосподарського використання землях з дотриманням основ земельного законодавства України, законодавчих актів з охорони довкілля і використання природних ресурсів, норм і правил будівельного проектування відповідно до затвердженого генерального плану міста (селища, схемою районного планування з урахуванням розміщення підприємств у складі промислового вузла).

На вибрану ділянку будівництва оформляється паспорт, який видається відділом архітектури міста.


    1. Завдання на проектування


Завдання на проектування є наслідком техніко-економічного обґрунтування будівництва чи реконструкції підприємства, котре повинне бути його складовою частиною. Завдання на розробку технічних проектів складається відповідно до схеми розвитку і розміщення певної галузі народного господарства і промисловості, схемою розвитку і розміщення продуктивних сил по економічним регіонам.

Проектні організації за дорученням відомств чи підприємств-замовників проектів повинні брати безпосередню участь у розробці завдань на проектування.

Участь проектних організацій у складанні завдання на проектування, вибір майданчику для будівництва і виконання проектно-пошукових робіт входять до комплексу заходів, пов’язаних з розробкою проекту підприємства, будівлі чи споруди.

У завданні на проектування знаходять відображення всі запитання, що висвітлюються в техніко-економічному обґрунтуванні за прийнятою формою.

Завдання на проектування підприємства, будівлі, споруди затверджується і йому надається реєстраційний номер.

Копія затвердженого завдання на проектування підприємства, будівлі, споруди незалежно від їх відомчої приналежності замовник проекту направляє територіальній проектній організації, що приймала участь в розробці техніко-економічного обґрунтування і виборі майданчика для будівництва.

Проектні організації не можуть приймати зміни завдання на проектування без дозволу інстанції, що затвердила це завдання.


    1. Технічні пошуки

Технічні пошуки відносяться до останнього етапу передпроектних робіт. Виконання робіт з технічного пошуку входить до обов’язків проектних організацій.

Мета технічного пошуку – визначити можливість і доцільність будівництва підприємства на даному майданчику, встановити технічні і організаційні умови здійснення цього будівництва.

Програма технічного пошуку складається із наступних розділів: загальний, топографія, інженерна геологія, метеорологічні і кліматичні умови, місцеві будівельні матеріали, енергопостачання, водопостачання, каналізація.


    1. Порядок виконання проектних робіт

Як видно із схеми (мал. 1) при одностадійному проектуванні виконується техноробочий проект. В техноробочому проекті промислового підприємства, будівель і споруд повинні бути вирішені такі основні запитання:

  • забезпечення виробництва вихідною сировиною, матеріалами, енергією, водою і іншими ресурсами;

  • створення систем транспортних потоків сировини і готової продукції;

  • спеціалізація і кооперування виробництва, а також зв’язки зі спряженими галузями народного господарства;

  • обґрунтування технологічних процесів виробництва, що забезпечують високу продуктивність праці;

  • обґрунтування технологічних процесів виробництва, що забезпечують високу продуктивність праці;

  • організація і економіка виробництва і застосування автоматизованих систем управління;

  • забезпечення виробництва кадрами;

  • використання території відведеної під забудову, і вибір оптимального варіанту генерального плану;

  • об’ємно-планувальні, архітектурні і конструктивні рішення основних будівель і споруд;

  • створення умов для наукової організації праці і побутового обслуговування працюючих;

  • якість продукції, що намічається до виробництва;

  • освоєння проектних потужностей підприємства відповідно до діючих норм;

  • організація будівництва і тривалість його здійснення;

  • вартість будівництва, враховуючи, що кошторис повинен бути основним документом для планування капітального будівництва і для розрахунку між замовником і будівельною організацією;

  • деякі інші запитання, пов’язані з конкретною прив’язкою типового проекту;

Техноробочий проект на реконструкцію діючого підприємства, цеху чи споруди, що не відноситься до крупних і складних, розробляється у скороченому обсязі і повинен містити рішення основних питань:

  • технології і організації виробництва;

  • принципових, будівельних і інших рішень, пов’язаних з реконструкцією існуючих будівель і споруд, а також об’єктів допоміжного і обслуговуючого призначення, що реконструюються чи будуються заново; генерального плану;

  • надійності, безпеки і довговічності підприємства, будівель і споруд;

  • захисту навколишнього середовища;

  • організація будівництва і послідовності виконання робіт;

  • визначення техніко-економічних показників, в тому числі вартості реконструкції.

Техноробочий проект на технічне переоснащення діючого підприємства, цеха і споруди повинен розроблятися у мінімально необхідному обсязі і включати наступне:

  • загальну пояснювальну записку, що містить коротку характеристику нової техніки і технології виробництва, механізації і автоматизації виробничих процесів;

  • дані про модернізуєме і замінюєме застаріле обладнання, прийняті рішення (по забезпеченню надійності, безпеки і довговічності цехів, будівель і споруд, по захисту навколишнього середовища від забруднення);

  • міркування по організації будівництва;

  • дані про обсяги будівельних і монтажних робіт, а також техніко-економічні показники;

  • креслення установки технологічного і іншого обладнання, і розміщення пов’язаних з ним комунікацій, конструкцій і пристроїв;

  • робочі креслення на конструктивні рішенням, що розроблені на обсяг будівельно-монтажних робіт, передбачений проектом необхідну кошторисну документацію;

  • паспорт проекту, складений за встановленою формою.

^ Технічний проект. У технічному проекті підприємства, будівлі, споруди, крім питань, котрі вирішуються при розробці техноробочого проекту, повинні додатково розглядатись і уточнюватись рішення, що прийняті в техніко-економічному обґрунтуванні:

  • рекомендуємої технології виробництва, вибраного обладнання і пов’язаних з ним планувальних, будівельних і інших рішень;

  • схеми генерального плану підприємства, споруди на його новий розвиток;

  • техніко-економічних показників і вартості будівництва.

Технічний проект підприємства, будівель і споруд складається з наступних частин:

  • загальної пояснювальної записки з коротким викладом змісту проекту, співставлення варіантів, на основі яких прийняті проектні рішення обґрунтування черговості будівництва з даними про відповідність проекту діючим нормам і правилам;

  • техніко-економічної частини, що включає основні техніко-економічні показники і розрахунки ефективності використання у проекті найновіших досягнень науки і техніки;

  • генерального плану, плану транспорту і відновлення порушених земель;

  • технологічної частини з розділами „Автоматизація технологічних процесів”, „Охорона навколишнього середовища”;

  • організація праці і систем управління виробництвом;

  • будівельної частини;

  • організація будівництва;

  • організація підготовки до освоєння проектних потужностей і освоєння їх в нормативні строки;

  • кошторисної частини;

  • житлово-громадського будівництва.

Для скорочення обсягу розробляємих матеріалів в складі технічного проекту повинні наводитись лише матеріали і креслення, які необхідні для обґрунтування проектних рішень, техніко-економічних показників і визначення кошторисної вартості будівництва підприємства за кошторисними нормативами.


Контрольні запитання


  1. Дати визначення поняття “нового будівництва”.

  2. Що слід розуміти під розширенням діючих підприємств?

  3. Що повинне забезпечуватись в результаті реконструкції?

  4. Що відноситься до реконструкції діючих підприємств?

  5. Дати визначення поняття “технічне переоснащення підприємства”?

  6. Які доповнення і уточнення вносяться до понять “реконструкція, розширення і технічне переоснащення підприємств” у молочній промисловості?

  7. Яке призначення техніко-економічного обґрунтування?

  8. Що включає в себе завдання на проектування?

  9. Що розуміють під технічним пошуком? Хто його проводить?

  10. У яких випадках розробляють техноробочий і технічний проект?


Література:
  1   2   3   4

Реклама:





Скачать файл (903 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru