Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Дипломний проект - Механізований прес для кипування тканин - файл PZ5.doc


Дипломний проект - Механізований прес для кипування тканин
скачать (2203.3 kb.)

Доступные файлы (13):

Blok privoda promignij+Pos.dwg
Funkc i Kinematichna sh.dwg
L1.dwg
L2.dwg
L3.dwg
L4.dwg
Pres1.dwg
Pres2+Pos.dwg
PZ5.doc3152kb.26.12.2009 12:03скачать
Specufikaciya Blok Prom.dwg
Specufikaciya Kronsht Nat.dwg
Specufikaciya Osnova Bl prom.dwg
Specufikaciya Pres.dwg

содержание
Загрузка...

PZ5.doc

  1   2   3   4
Реклама MarketGid:
Загрузка...
РЕФЕРАТ
Дипломний проект направлений на механізацію пресу для кипування тканин. Основні конструкторські рішення прийняті в дипломному проекті стосуються механізму притискання тканин. Вони внесені з метою зміни швидкісних та силових параметрів пресувальної платформи в процесі кипування. Це необхідно для більш повного стискання тканин в кипі з метою зменшення її об’єму, і для скорочення загального часу кипування.

Дипломний проект складається із пояснювальної записки і графічної частини. Пояснювальна записка містить 84 сторінки текстової частини, з 21 рисунком і 3 таблицями, та додатки у вигляд специфікацій. Графічна частина представлена 8 листами формату А1.

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….....5

РОЗДІЛ 1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ…………………….......7

1.1. Аналіз базового механізму…………………………………………………7

1.2. Аналіз конструкторсько-технологічних рішень для досягнення……… поставленого завдання………………………………………………………………...8

1.3. Вибір раціонального варіанту технічного рішення………………...16

1.4. Мета і завдання дипломного проекту………………………………..18

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ТА КІНЕМАТИЧНОЇ СХЕМИ……... МЕХАНІЗМУ………………………………………………………………………....19

2.1. Побудова функціональної схеми механізму………………………….....19

2.2. Побудова кінематичної схеми механізму……………………………......21

РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА……………………………………..25

3.1. Розрахунок клинопасової передачі……………………………………....25

3.2. Розрахунок ланцюгової передачі………………………………………...30

3.3. Розрахунок передачі гвинт-гайка………………………………………...37

3.4. Розрахунок осі блока проміжного………………………………………..42

3.5. Розрахунок підшипників для передачі гвинт-гайка………………….....45

3.6. Розрахунок з’єднань……………………………………………………....50

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА…………………………………………......54

4.1. Розрахунок економічної ефективності впровадження……………….....55

4.2. Порівняння техніко-економічних показників…………………………...64

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА………66

5.1. Аналіз механізованого преса для кипування тканин з точки зору…….….

безпеки праці та охорони навколишнього середовища…………………………….66

5.2. Заходи, спрямовані на приведення виявлених небезпечних та……….…..

шкідливих виробничих факторів до нормативних вимог…………………………..69

5.3. Заходи щодо охорони навколишнього середовища…………………......75

5.4. Розрахункова частина……………………………………………………..76

5.5. Пожежна безпека…………………………………………………………..77

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...81

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..82

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..84
ВСТУП
Меланжеве виробництво – процес виготовлення тканин із пряжі, що виробляється із суміші різнорідних і різнокольорових волокон. Меланжування – змішування суворого бавовняного волокна з пофарбованим в різні кольори, суворого або пофарбованого хімічного волокна з бавовняним. Різний процентний вміст суворого і пофарбованого волокна в суміші дає широку гаму кольорів, яку неможна отримати при фарбуванні.

Меланжеве виробництво представляє собою виробництво із завершеним технологічним циклом, тобто комбінат, що включає фарбувальний відділ, прядильну, ткацьку і оброблювальну фабрики.

Асортимент пряжі, що використовується у меланжевому виробництві, дуже різноманітний. В якості основи, як правило, використовують кручену пряжу в два складення. Уткова пряжа може бути одинарною і крученою. Діапазон лінійних щільностей пряжі, що виробляється дуже великий – від 15,4 до .

В меланжевому виробництві використовується пряжа кардного прядіння наступних різновидностей:

– меланжева, що складається із волокон різного кольору;

– кольорова, отримана із пофарбованого в один колір бавовняного волокна;

– фарбована, отримана при фарбуванні суворого волокна;

– сувора, одержана із суворого бавовняного волокна;

– кручена простої або фасонної крутки, отримана скручуванням двох ниток: меланжевої з кольоровою або суворою, а також скручуванням ниток різних щільностей.

На меланжевих комбінатах виробляють меланжеві тканини громадського асортименту (трико, костюмні, сукно) і цільового призначення (для військових). Тканини, що виробляються з меланжевої пряжі різної щільності, за призначенням розділяють на костюмно-пальтові і технічні. Із пряжі великої лінійної щільності виробляють одіяла.

За видом застосовуваної сировини меланжеві тканини поділяють:

– на бавовняно-паперові, що виробляються із меланжевої бавовняно-паперової пряжі;

– бавовняно-паперові, що виробляються із меланжевої бавовняно-паперової пряжі в основі та із пряжі, отриманої способом прядіння із суміші пофарбованого бавовняного волокна з іншими волокнами, в утку;

– віскозні штапельні, що виробляються з пряжі, отриманої бавовняно-паперовим способом прядіння із суміші пофарбованого віскозного волокна з іншими хімічними волокнами.

За способом виробництва і виду основної обробки меланжеві тканини поділяються на суворі, начесані і мерсеризовані.

Меланжеві тканини за зовнішнім виглядом імітують шерстяні. Їх не піддають обпалюванню і відбілюванню. При виготовлені цих тканин застосовують механічну обробку (стрижку, ворсування, обробку на тканинно-усадочних машинах) а також мерсеризацію. Мерсеризація дозволяє значно покращити зовнішній вигляд тканин.

Додавання лавсанового або нітронового штапельного волокна до бавовняного робить меланжеві тканини більш стійкими до стирання, світло-погодних впливів, дії кислот, олив, жирів, менш теплопровідними, надає їм незминаємості.

Багато які меланжеві тканини використовуються для виготовлення спецодягу, а також в промисловості і тому випускаються з водостійкими, кислотозахисними та іншими просоченнями.

До меланжевих одежних тканин висувають підвищені вимоги, так як за зовнішнім виглядом і споживчим якостям вони повинні наближатись до шерстяних. Поверхня одежних тканин повинна бути чистою, окраска стійкою і рівномірною. Тканина має бути міцною, зносостійкою, малоусадочною, незминаємою, мати шерстистий вигляд і знижену теплопровідність.

РОЗДІЛ 1

^ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
1.1. Аналіз базового механізму

На ткацьких фабриках заключною стадією обробки тканин є їх розбраковка і пакування. Оброблені тканини як побутового так і технічного призначення поступають у збиральний цех. В залежності від артикулу та призначення тканини, характер проведення операцій над тканиною і їх послідовність різні. Так, для побутових тканин (крім штучних виробів) прийнята наступна послідовність операцій: розмірювання, розбраковка, збирання, пресування і пакування.

Пакування тканин в кипи проводиться з ціллю більш зручного транспортування та тимчасового зберігання, так як зменшується потреба в транспорті та складських приміщеннях. Загорнуті в папір і перев’язані стрічкою шматки збирають в кипу, яку загортають в поковочну тканину і після пресування затягують стрічкою або дротом. Для того, щоб захистити тканину від безпосереднього впливу затягуючих стрічок, останні кладуть на дошки або планки, які кладуться на кипу.

На базовому підприємстві пресування кип здійснюється за допомогою важільного преса. Даний прес являє собою стаціонарну закріплену раму і систему важелів з ручним приводом. Рама є зварною конструкцією з швелерів та кутників. Система передачі руху складається з привідного важеля, кулісного каменя, куліси, шатун та пресувальної плити.

Процес пресування здійснюється наступним чином. Кипа комплектується поза пресом на візок. Шматки тканини кладуться на візок на пакувальний матеріал, яким потім вони обгортаються. Після цього візок з кипою встановлюється під прес і відбувається пресування тканини. Спресована кипа затягується стрічкою і зав’язується.

Основними недоліками даного преса є: використання тяжкої ручної праці, недостатнє зусилля пресування, невеликий хід пресувальної плити.

1.2. Аналіз конструкторсько-технологічних рішень для досягнення поставленого завдання

На ткацьких та швейних підприємствах для кипування тканин та готових швейних виробів побутового призначення використовуються пресові установки різноманітних конструкцій з механізованим приводом. Найпоширенішими є пакувальні преси з механічним та гідравлічним приводом.

На рис.1.1 показна схема пакувального гідравлічного преса ПГП-1.



Рис. 1.1. Схема пакувального гідравлічного преса ПГП-1 [19]:

1 – нижній стіл; 2 – середній стіл; 3 – верхній стіл;

4 – гідросистема; 5 – пульт керування

Технічна характеристика пакувального преса ПГП-1

Номінальне зусилля преса, 441 000

Розміри столу, 1100х660

Хід столу, 700

Швидкість подачі середнього столу, 5000

Швидкість пресування, 360

Тиск в гідросистемі, :

подачі 1901,3

пресування 35303,9

Потужність електродвигуна, 5,5
Габаритні розміри преса, :

довжина 1412

ширина 660

висота 3585

Маса, 2573

На даному пресі кипа тканини вручну обгортається пакувальною тканиною і після пресування затягується. Процес формування кипи здійснюється поза пресом. Операції завантаження і вивантаження кип з преса не механізовані. При ручному обслуговувані цим операціям приділяється велика увага так як перекоси тканин в кипі не допускаються, тому що через це знижується якість пресування.

Перевагами даного преса є компактність установки, простота конструкції, надійність в роботі і велике зусилля пресування, порівняно з механічними пресами.

Широко використовується для пакування шматків тканини прес ППТ-1 схема якого зображена на рис. 1.2.

Технічна характеристика преса ППТ-1

Продуктивність, кип в годину 25—27

Швидкість руху пресувальної плити, 147 або 180

Максимальне зусилля преса, 176 400

Розмір кип, :

довжина 350

ширина 800

висота від 700 до 1100

Число кип, що одночасно пресуються 2

Потужність електродвигуна, 5,5

Габаритні розміри, :

довжина 2160

ширина 1765

висота 2700

Маса, 3270



Рис. 1.2. Схема преса для пакування тканини [19]:

1 – остов; 2 –електродвигун; 3 – верхній стіл; 4 – середній

рухомий стіл; 5 – кипи тканини; 6 – візки

В порівнянні з пресом ПГП-1 прес ППТ-1 більш продуктивний. Кипа комплектується зовні преса на візку. Шматки укладаються на візок на пакувальний матеріал, яким потім вони обгортаються. Під прес встановлюють два візки, і останній запресовує одночасно обидві кипи, після чого спеціальним пристосуванням кипи затягуються вірьовками і зав'язуються. З пресу кипи подаються на обшивку і зважування. Після відповідного оформлення кипи здають на склад.

Для кипування тканин можуть також використовуватись пресові установки, які застосовуються для кипування волокон на підприємствах по первинній обробці лляних, бавовняних і шерстяних текстильних волокон. За технічними характеристиками ці преси подібні до пресів для пакування тканин, відмінності полягають тільки в геометричних розмірах цих установок.

На рис. 1.3 зображена кінематична схема преса РП-5УМ. Цей вертикальний прес з приводом конструкції І. Н. Левитського широко використовується на заводах для формування кип із довгого і короткого волокна льону.



Рис. 1.3. Кінематична схема преса РП-5УМ [17]

Прес РП-5УМ працює таким чином. Від електродвигуна 8 рух передається через пасову передачу на шків контрприводу 7, а звідти через карданний вал 6 на ходовий гвинт 5, який має на одному кінці ліву різьбу, а на іншому – праву.

На гвинт накручені чавунні гайки 2 також відповідно з лівою і правою різьбою. Гайки встановлені в місцях з’єднання верхніх важелів 1 з хрестоподібними нижніми важелями 3. При обертанні гвинта 5 в одну сторону гайки зближуються і платформа 4 опускається. В цей час відбувається стиснення кипи. При обертанні гвинта у зворотньому напрямі гайки розходяться і платформа піднімається. Роботою преса управляє магнітний пускач ПМЕ-224. Для автоматичної зупинки пресувальної плити (платформи) в крайньому нижньому і верхньому положенні є кінцеві вимикачі.

Технічна характеристика преса РП-5УМ

Зусилля пресування, 220

Потужність електродвигуна, 5,5

Хід пресувальної плити, 1,22

Швидкість пресувальної плити, 0,02

Габаритні розміри преса, :

довжина 7200

ширина 6103

висота 3400

Габаритні розміри кипи у пресі, :

довжина 750

ширина 480

висота 450

Число робочих гвинтів 1

Кількість обслуговуючого персоналу, . 2

Маса преса, 3150

Розглянемо механізм підпресовки (рис. 1.4), що входить в поточну лінію ЛПК для пресування короткого волокна льону. Він складається з опорної рами 7, яка закріплена на стінках камери пресування 6, і стаканів 5, в яких з допомогою підшипників 4 фіксуються гайки 3 з приводними шестернями 2. В гайки вкручені силові гвинти 1, на нижньому кінці яких з допомогою траверс 8 кріпиться плита 9. Каркас 10 плити виготовлений із швелерів і облицьований стальними листами 11. Для забезпечення постійного зазору між стінками камери і плитою передбачені направляючі ролики 12.

Для синхронізації швидкості переміщення гвинтів 1 привід містить розподільний вал 15, який установлений на опорах 16. На кінцях вала розташовані конічні шестерні 13, які забезпечують рівність передаточних відношень з шестернями 2. Вал 15 отримує рух від індивідуального електродвигуна через пасову передачу 14. Управління рухом здійснюється за допомогою слідкуючої системи кінцевими вимикачами. Для забезпечення точності ходу електродвигун привода оснащений колодковими гідравлічними гальмами.



Рис. 1.4. Механізм підпресовки лінії ЛПК [15]

Технічна характеристика механізму підпресовки лінії ЛПК

Зусилля пресування, 40

Потужність електродвигуна, 2,2

Швидкість переміщення плити, 0,025

Хід плити, 980

Для пресування бавовняного волокна, лінту і волокнистих відходів в основному застосовують комплексні гідропресові установки, оснащені револьверними пресами потужністю від 3000 до .

Бавовняне волокно пресують потужністю не менше , для пресування лінту і волокнистих відходів використовують преси меншої потужності.

Процес пресування бавовняного волокна або лінту розділяється на трамбування і власне пресування.

Розділення процесу на трамбування і власне пресування є раціональним, оскільки дає можливість застосовувати прес найкомпактніших розмірів, внаслідок чого полегшується маса окремих вузлів і деталей пресової установки, здешевлюється її вартість і поліпшуються умови експлуатації.

В пресових установках для пресування бавовняних волокон застосовуються механічні трамбовки, які розвивають зусилля пресування до .

На рис. 1.5 зображена кінематична схема приводу трамбовки преса Б-374А. Принцип роботи даної установки наступний. Від електродвигуна пасовою передачею 1, через редуктор 2, за допомогою цівкової шестерні 3, рух передається поршню 4 трамбовки. Поршень здійснює зворотно-поступальний рух в направляючих 5.



Рис. 1.5. Кінематична схема механічної

трамбовки преса Б-374А [14]

Технічна характеристика механічної трамбовки преса Б-374А

Зусилля, що розвивається трамбовкою, до 50

Хід поршня трамбовки, 1826

Швидкість руху поршня, 0,25

Потужність електродвигуна, 10

Маса, 1580

Розмах руху коливального редуктора, . 21

Пресування текстильних волокон здійснюється також на механічних пресах ГПВ-1 і ППЛ-1. За принципом дії вони подібні до преса для пакування тканини ППТ-1. І в пресі ГПВ-1 і в ППЛ-1 пресувальна плита приводиться в рух за допомогою передачі гвинт-гайка, відмінність полягає в тому що рух пресувальної плити в пресі ГПВ-1 здійснюється у горизонтальній площині, а в пресі ППЛ-1 – у вертикальній. Рух від електродвигуна до гайки ходового гвинта у пресі ГПВ-1 передається через редуктор і відкриту циліндричну зубчасту передачу, а в пресі ППЛ-1 – через пасову передачу і конічну зубчасту передачу [17].

Технічна характеристика пресів ГПВ-1 і ППЛ-1

ГПВ-1 ППЛ-1

Зусилля пресування, 220 220

Потужність пресувальної плити, 7,5 13

Хід пресувальної плити, 2 1,32

Швидкість пресувальної плити, 0,028 0,021

Габаритні розміри преса, :

довжина 6670 2200

ширина 1710 2260

висота 2770 4370

Габаритні розміри кипи у пресі, :

довжина 750 750

ширина 480 570

висота 450 380

Число робочих гвинтів пресувальної плити 2 2

Маса преса, 4270 3175

1.3. Вибір раціонального варіанту технічного рішення

Розглянувши конструкції і принцип роботи існуючих пресів для кипування тканин і волокон, вибираємо прес з механічним приводом, що є найбільш доцільно в умовах базового підприємства. Це пов’язано з тим що для пресування тканин не потрібно дуже великих зусиль, які можуть створюватися пресувальною платформою при використанні гідравлічного привода, і гідравлічний привід має значно менший коефіцієнт корисної дії в порівнянні з механічним.

Для приводу пресувальної плити використаємо передачу гвинт-гайка. Основними перевагами такої передачі є: простота конструкції, компактність, технологічність, плавність та безшумність в роботі, висока навантажувальна здатність і надійність.

Для більш рівномірного розподілу тиску на тканину зусилля на пресувальну плиту буде передаватись двома гвинтами.

Рух від двигуна до гайки ходового гвинта буде передаватись за допомогою пасової і ланцюгової передач. Використання двохступінчастої передачі руху пов’язано з тим , що найбільш раціональним є використання пасових і ланцюгових передач з передатним відношенням и4 [11].

На першій ступені використовуватиметься пасова передача, так як вона має просту конструкцію та низьку вартість виготовлення, володіє високою гнучкість, що не вимагає високої точності встановлення, і є безшумною в роботі. На другій ступені використовуватиметься ланцюгова передача, тому що вона дозволяє передавати більші зусилля в порівнянні з пасовою. Застосування цієї передачі дає можливість передавати рух одним ланцюгом двом привідним гайкам ходових гвинтів. На рис. 1.6 схематично зображений пропонований механізований прес для кипування тканин.

Використання в даному випадку ланцюгової передачі, а не зубчастої циліндричної, як у пресі ППЛ-1, або зубчастої конічної, як у пресі ГПВ-1 зумовлено тим що зубчасті передачі дорожчі у виготовленні і вимагають високої точності при монтажі (особливо конічні).



Рис. 1.6. Схема пропонованого механізованого преса:

1 – пасова передача; 2 – ланцюгова передача; 3 – передача

гвинт-гайка; 4 – пресувальна плита; 5– рама

Будь-який варіант технічного рішення має бути економічно обґрунтований. Таке обґрунтування на початковому етапі конструювання може бути проведене з визначенням приведених витрат по базовому і проектному варіанту.

(1.1)

де – собівартість пресування кипи тканини по базовому варіанту;

– нормативний коефіцієнт капітальних вкладень;

– капітальні вкладення по базовому варіанту;

– собівартість пресування кипи тканини по проектному варіанту;

– капітальні вкладення по проектному варіанту;

– програма випуску за рік.

За даними базового підприємства собівартість пресування кипи і капітальні вкладення відповідно становлять: , . Програма випуску: .

За даними передових підприємств, які впровадили аналогічні конструкції, зниження собівартості досягається на 10 – 15 %, а збільшення капітальних витрат на 15 – 20 %.

Приймаємо граничні значення: зниження собівартості на 10 % і збільшення капітальних витрат на 20 %.

Тоді собівартість пресування кипи і капітальні витрати по проектному варіанту відповідно складатимуть:

; (1.2)

. (1.3)

Економічний ефект становить:

. (1.4)

1.4. Мета і завдання дипломного проекту

Метою дипломного проекту є механізація преса для кипування тканин.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

1. Побудувати принципову схему механізму.

2. Розробити кінематичну схему.

3. Провести необхідні конструкторські розрахунки.

4. Виконати економічні розрахунки.

5. Розробити заходи з охорони праці та навколишнього середовища.

РОЗДІЛ 2

^ РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ТА КІНЕМАТИЧНОЇ

СХЕМИ МЕХАНІЗМУ
2.1. Побудова функціональної схеми механізму

Структура будь-якої технічної системи визначається функціонально зв'язаною сукупністю елементів і відношень між ними. При цьому для механізмів під елементами розуміються ланки, групи ланок або типові механізми, а під відношеннями – рухомі або нерухомі з’єднання. Структура механізму на різних стадіях проектування може бути описана різними засобами, з різним рівнем абстрагування. Так структура механізму описана на функціональному рівні є функціональною схемою.

На рис. 2.1 зображена функціональна схема преса для кипування тканин на рівні типових елементів. Джерелом механічної енергії для даного преса слугує електродвигун. Частота обертання вала електродвигуна і обертовий момент на ньому, є вхідними параметрами для клинопасової передачі. В даному пресі для кипування тканини буде використовуватись клинопасова передача, тому що в порівняні з плоскопасовою передачею її габаритні розміри є компактнішими при передачі однакової потужності.



Рис. 2.1. Функціональна схема преса для кипування тканини:

1 – електродвигун; 2 – клинопасова передача; 3 – ланцюгова

передача; 4 – передача гвинт-гайка; 5 – пресувальна плита

На виході клинопасової передачі маємо:

частота обертання

, (2.1)

де – передаточне число клинопасової передачі;

обертовий момент

, (2.2)

де – коефіцієнт корисної дії клинопасової передачі.

Частота обертання і обертовий момент на виході клинопасової передачі є вхідними параметрами для ланцюгової передачі. Тобто: ; .

Параметри на виході ланцюгової передачі:

частота обертання

, (2.3)

де – передаточне число ланцюгової передачі;

обертовий момент

, (2.4)

де – коефіцієнт корисної дії ланцюгової передачі.

Частота обертання і обертовий момент на виході ланцюгової передачі є вхідними параметрами для передач гвинт-гайка. В даному механізмі преса використовуватиметься дві передачі гвинт-гайка для більш рівномірного розподілу тиску на матеріал при кипуванні. Також застосування саме такої конструкції не потребую використання додаткових напрямних для пресувальної платформи.

На виході передачі гвинт-гайка маємо швидкість руху гвинта і зусилля . В кінцевому результаті на виході механізму маємо швидкість руху пресувальної платформи , і зусилля, що розвивається пресом .

Аналізуючи існуючі конструкції механізмів для пресування тканин та текстильних волокон, а також виходячи з потреб базового підприємства приймаємо: швидкість руху пресувальної платформи в межах ; максимальне зусилля що розвивається пресом .

Визначаємо необхідну потужність електродвигуна

, (2.5)

де – відповідно коефіцієнти корисної дії клинопасової передачі, ланцюгової і передачі гвинт-гайка [9].

Попередньо приймаємо електродвигун з найбільшою стандартною потужністю, що входить у визначений діапазон: 4А112М4УЗ ГОСТ 19523–81, який має потужність і частоту обертання вала [9].

2.2. Побудова кінематичної схеми механізму

При розробці функціональної схеми було попередньо прийнято електродвигун, частота обертання вала якого, є початковим параметром при розробці кінематичної схеми механізму.

На валу електродвигуна 1 (рис. 2.2) встановлений ведучий шків 2 клинопасової передачі за допомогою шпонкового з’єднання. Використання в даному випадку саме клинопасової передачі пов’язано з наступними її перевагами: простота конструкції та низька вартість виготовлення; висока гнучкість паса, яка допускає різне взаємне розміщення осей шківів і не вимагає високої точності їх встановлення; плавність і безшумність в роботі; порівняно високий коефіцієнт корисної дії.

Для визначення частоти обертання веденого шківа 4 попередньо задаємося передаточним відношенням, так як діаметри шківів не відомі, а будуть визначатись при розрахунку клинопасової передачі. Приймаємо передаточне відношення клинопасової передачі . Це пов’язано з тим що найвигіднішими є клинописові передачі з передаточним відношенням [11], але в даному випадку не приймаємо граничного значення для уникнення великих розмірів веденого шківа.

Частота обертання веденого шківа

, (2.6)

де – частота обертання вала електродвигуна.

Ведений шків кріпитиметься до корпуса підшипників 6 за допомогою гвинтів. Даний корпус буде встановлений на вісь 5 блока проміжного за допомогою підшипників кочення 7. В зв’язку з відсутністю осьових навантажень,






у даному випадку використовуватимуться радіальні кулькові підшипники. Також до корпуса підшипників, за допомогою гвинтів, буде кріпитись й ведуча зірочка 8 ланцюгової передачі.

Використання такої конструкції дозволяє встановити на осі поворотні кронштейни для натягу паса 3 та ланцюга 9 відповідно клинопасової та ланцюгової передач. При використанні, для передачі руху від клинопасової передачі до ланцюгової, вала, а не осі, необхідно було б застосувати натяжні пристрої іншої конструкції а також додаткові опори для вала, так як в даному випадку вісь кріпитиметься консольно.

Натяжні кронштейни встановлюватимуться на вісь також за допомогою радіальних кулькових підшипників. Зусилля натягу будуть створюватися за допомогою пружин. Така конструкція натяжних пристроїв майже не створює додаткових навантажень на вісь, і при розрахунках ними можна нехтувати.

Використання гвинтів для кріплення веденого шківа і ведучої зірочки дає можливість використовувати корпус підшипників, як муфту граничного моменту. Тобто при правильному виборі кількості гвинтів і їх діаметрів для кріплення шківа або зірочки, при можливому перенавантаженні вони будуть зрізуватись і таким чином запобігатимуть пошкодженню інших вузлів привода.

Використання для передачі руху від веденого шківа клинопасової передачі до привідних гайок передач гвинт-гайка ланцюгової передачі зумовлено такими її перевагами: можливість передачі більших зусиль в порівнянні з пасовою; досить високий коефіцієнт корисної дії; порівняно невелика вартість виготовлення; можливість передачі обертового моменту одним ланцюгом кільком валам, що є особливо важливо в даному випадку, так як рух передаватиметься одним ланцюгом на дві привідні гайки ходових гвинтів.

Так як ведений шків і ведуча зірочка жорстко закріплені до корпуса підшипників, то їх частоти обертання однакові. Тобто .

Для визначення частоти обертання ведених зірочок 10 ланцюгової передачі, попередньо задаємось передаточним відношенням ланцюгової передачі: . Тоді частота обертання ведених зірочок

. (2.7)

Для кріплення веденої зірочки ланцюгової передачі на фланець привідної гайки 11 передачі гвинт-гайка використовуватиметься шпонкове з’єднання. Це пов’язано з тим що обертовий момент, що передаватиметься шпонкою буде не дуже значним, а діаметр фланця привідної гайки – порівняно великим. Тому застосування шліцьового з’єднання в даному випадку є нераціональним, так як воно має вищу вартість виготовлення.

Для передачі руху від ведених зірочок ланцюгової передачі до пресувальної платформи використовуватиметься передача гвинт-гайка. Основними перевагами такої передачі є: простота конструкції, компактність, технологічність, плавність та безшумність в роботі, висока навантажувальна здатність і надійність.

Для встановлення гайки в корпус 14 використовуватимуться радіально-упорні підшипники 13, так як на гайку діятимуть радіальні і значні осьові навантаження. Корпус кріпитиметься до рами преса 16 за допомогою болтів.

Так як діаметр і крок різьби привідних гайок невідомі, то швидкість руху пресувальної платформи 15 і передаточне число гвинтової пари визначити неможливо. Попередньо визначаємо крок різьби при заданому діапазоні швидкості руху пресувальної платформи:

, (2.8)

де – число заходів різьби. Попередньо приймаємо .

Так як крок різьби знаходиться в межах , то залишаємо попередньо вибраний електродвигун. При отриманні меншого кроку різьби необхідно було б зменшити частоту обертання електродвигуна. Це пов’язано з тим що при дуже малих кроках різьби значно зменшується коефіцієнт корисної дії передачі.

  1   2   3   4



Скачать файл (2203.3 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru