Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекции - Судоустрій України - файл 1.doc


Лекции - Судоустрій України
скачать (228 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc228kb.15.12.2011 14:29скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
Судоустрій

Куйбіда Роман Олексійович

Предмет і система курсу «Судоустрій України»

  1. Поняття судоустрою

  • Система органів державної влади – судів, а також органів та установ, які обслуговують судову систему (Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції, Національна школа суддів, Державна судова адміністрація та ін.).

  • Система правових норм, які регулюють організацію та засади діяльності судів, та органів і установ, які забезпечують діяльність судів (обслуговують судову система).

  • Галузь правової науки, в рамках якої досліджується організація судової системи і питання статусу суддів.

  • Навчальна дисципліна, в рамках якої вивчається організація судової системи і статус суддів.




  1. Система навчальної дисципліни «Судоустрій дисципліни»

Загальна частина

  • Предмет, система та основні поняття навчальної дисципліни «Судоустрій України»

  • Засади організації і діяльності судів (Принципи судоустрою та принципи судочинства)

  • Сучасна система судів в Україні

  • Статус суддів України

  • Система забезпечення суддів

Особлива частина

  • Місцеві суди

  • Апеляційні суди

  • Вищі спеціалізовані суди

  • Верховний суд України

  • Конституційний суд України




  1. Правові джерела курсу

Йдеться про систему актів законодавства, які стосуються судоустрою та статусу суддів.

Різні класифікації.

За юридичною силою

  1. ^ КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

    1. Розділ Правосуддя

    2. Розділ Конституційний суд України

  2. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ, РІШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

    1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 2 листопада 1950 року (Європейська конвенція з прав людини \ Конвенція про захист прав і свобод людини). Особлива увага: стаття 6 («Право на справедливий суд» - встановлює стандарти судового захисту). Рішення Європейського суду з прав людини! Вони є джерелом права в Україні!

    2. Міжнародний акт про громадянські політичні права

  3. ^ ЗАКОНИ УКРАЇНИ

    1. «Про судоустрій і статус суддів» від 7 лип 2010

    2. «Про Конституційний суд України» від 16 жов 1996

    3. «Про вищу раду Юстиції» від 15 січ 1998

    4. «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» 23 гру 1994

    5. «Про доступ до судових рішень» від 22 гру 2005 – Єдиний державний реєстр судових рішень існує на підставі даного закону. www.court.gov.ua

    6. Кримінально-процесуальний кодекс 1960 року

    7. Господарський процесуальний кодекс 1992 року

    8. Цивільний процесуальний кодекс 2004 року

    9. Кодекс адміністративного судочинства 7 лип 2005

  4. ^ ПІДЗАКОННІ АКТИ

    1. Укази Президента (утворення судів та затвердження мережі та ін.)

    2. Постанови КМУ

    3. Акти державної судової адміністрації

    4. Вища кваліфікаційна комісія…




  1. Основні категорії судоустрою

Суд, Судова влада, Судочинство, Судівництво…

Суд =

  • Судовий процес

  • Орган судової влади

  • Інститут, що вирішує спори (Третейський суд, Європейський суд з прав людини, Міжнародний Суд у Гаазі)

  • Приміщення суду

^ ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ СУДОВОЇ ГІЛКИ – ВИРІШЕННЯ СПРАВ ПО ПРАВУ.

Керівне начало законодавчої влади – світле майбутнє;

виконавчої – доцільність;

судова влада покликана проводити у життя начало законності.

Ознаки судової влади

        • Здійснюють лише суди

        • Процесуальна форма

        • Носіями є судді

        • Аполітичність

Суддя стоїть на сторожі права навіть проти законів. – Дністрянський

Особливість судової влади – рішення є остаточним

(жоден інший органи не може переглянути рішення, лише судовий).

Європейський суд з прав людини не скасовує рішення національних суддів.

Правосуддя – (= Судочинству), можна розуміти як справедливий суд.

Судівництво – на офіційному рівні, вжито лише раз. Охоплює всю систему правосуддя і процес. Найширша категорія.

Суддівство – часто вживається в значенні «судовий корпус», «судді».

Юрисдикція – це компетенція, якою наділені лише суди щодо розгляду справ і прийняття у них обов’язкових рішень, які є кінцевими в рамках нац. системи і не можуть бути переглянуті поза судовому порядку. Цивільна, Кримінальна, Господарська, Адміністративна.

Принципи організації і діяльності суддів

  1. Принципи організації і діяльності суддів, їх класифікація.

Принцип – це найбільш абстрактна норма права, яка може конкретизуватися через більш конкретні норми, або через засоби застосування.

^ Є важливими для законодавства при формулюванні норм права.

Система принципів:

За сферою дії принципи організації і діяльності судів можна поділити на:

  1. Загально правові (верховенство права, законність)

  2. Загальні \ міжгалузеві (здійснення правосуддя лише судом, незалежність суддів)

  3. Галузеві принципи (забезпечення обвинуваченому права на захист, офіційне з’ясування обставин у справі)

За функціональним спрямуванням:

  • Принципи організації судової системи \ принципи судоустрою

(недопустимість існування особливих і надзвичайних судів, спеціалізація, територіальність)

  • Принципи діяльності судів \ судочинства

(змагальність сторін, диспозитивність, забезпечення обвину)

За нормативним закріпленням:

  • Міжнародно-правові (незалежність суддів, забезпечення права на захист у справах про кримінальне обвинувачення, розумних строків розгляду справ, рівності, неупередженості, доступності правосуддя)

  • Конституційні (законність, змагальність сторін, гласність)

  • ^ Ті, що закріплені в законах (у ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», процесуальних кодексах)

Здійснення правосуддя лише судом

(Ч. 1 ст. 124 КУ, ст. 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ч. 1 ст. 15 КПК України).

Судові рішення не можуть бути переглянутими не судами.
^ Недопустимість існування особливих і надзвичайних судів

(ч. 5 ст. 125 КУ, ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Надзвичайні суди – це ті суди, як керуються особливими спеціальними нормами, що не гарантують права на справедливий суд, або їхня процесуальна діяльність взагалі не регульована, або до його складу входять судді, незалежність яких не гарантована законом; суди, які створюються для вирішення конкретних справ;

^ Особливі суди – створені для справ окремих груп населення (перебувають або в привілейованому \ дискримінованому становищі).
Доступність правосуддя

(ч. 1-2 ст. 55, ст. 59, ч. 2 ст. 124 КУ, пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 3 ст. 3, ст. 7, 8, 10 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», ст. 3, 12 ЦПК, ст. 1 ГПК, ст. 6, 16 КАС).

  • Юрисдикція судів поширюється на всі правові спори (жоден правовий спір не може бути виведений з-під юрисдикції судів, навіть законодавцем);

  • судові витрати не повинні становити значну перешкоду особи для звернення до суду (суд має право звільнити від сплати судових витрат \ розстрочити \ відстрочити), ця сума не повинна бути непосильною;

  • суд не повинен створювати перешкод для доступу до правосуддя;

  • доступ до правової допомоги.


Спеціалізація

(ч. 1 ст. 125 КУ, ч. 1 ст. 17, ст. 18, ч. 2, ст.. 19 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Конституційний суд України + суди загальної юрисдикції.

  • 1 підхід: у системі судів загальної юрисдикції поряд із загальними судами утворюються і діють спеціалізовані суди (адмін. та господарський)

  • 2 підхід: суди організовані з урахуванням особливостей предмета судових справ за відповідною юрисдикцією та зумовленого цими особливостями виду судочинства: адмін юрисдикція, госп, крим, цив… (суди з розгляду цивільних, кримінальних справ, адмін. справ та госп справ)


Територіальність

(ч. 1 ст. 125 КУ, ч. 1 ст. 17, ст. 19 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Суди мають бути утворені так, щоб їх юрисдикція охоплювала певну територію держави, виходячи з потреби наближення судочинства до людини (так у нас утворені місцеві суди та адміністративні; вищі спеціалізовані та Верховний є тільки у Києві).
Інстанційність

(ч. 1 ст. 17, ч.2 ст. 19 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Судова система має ієрархічну структуру; суди мають бути організовані так, щоб забезпечити право на перегляд судового рішення у суді вищого рівня.

Зараз у нас чотириланкова система судів загальної юрисдикції.
^ Поєднання призначення і обрання суддів

(ч.4 ст. 126, ч. 1 ст. 128, ч. 2 і 4 ст. 148 КУ).

Суддю вперше на 5 років призначає ПУ, потім достроково призначає ВРУ; КСУ – на дев’ять років, без права бути переобраним.
^ Незалежність суддів та їх недоторканість

(ст. 126, ч. 1 ст. 129 КУ, ст. 47-48 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», ст. 18 КПК України та інші).

Незалежність суддів – незалежність судової гілки влади від інших – інституційний рівень. Індивідуальний рівень – суддів вирішують судові справи відповідно до їхньої власної оцінки доказів, права і справедливості без примусу, підкупу, втручання, погроз з боку влади або окремих громадян.

Зовнішній аспект незалежності суддів – ніхто не може здійснювати вплив на суддю ззовні: державні органи, недержавні інституції, посадові особи. Внутрішній аспект – свобода від втручання у діяльність судді інституцій судової влади, інших суддів, Вищої кваліфікаційної комісії.

Суддю не може бути затримано без згоди ВРУ. Недоторканність житла, службового приміщення. Кримінальну справу проти судді може порушити тільки Генеральний Прокурор, або його заступник.
^ Верховенство права

(ч.1 ст.8 КУ, ст. 8 КАС).

Суд повинен давати таке тлумачення закону, яке було б справедливим.

Рішення КСУ у справі про призначення судом більш м’якого покарання 2.11.2004
^ Принцип законності

(п. 1 ч.3 ст. 129 КУ, ст. 8 ЦПК, ст. 4 ГПК, ст. 9 КпАС).
Принцип поєднання одноособового і колегіального вирішення справи

(ч. 2 ст. 129 КУ, ст. 15 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», ст. 18 ЦПК, ст. 4-6 ГПК, ст. 23, 24 КпАС, ст. 17 КПК).

Справи в суді першої інстанції, як правило, розглядаються одноособово, але в найбільш складних випадках (визначено Законом) справи розглядаються колегіально, наприклад:

  • адміністративні справи, предметом оскарження яких є рішення найвищих органів влади;

  • більшість виборчих спорів;

  • кримінальні справи, де розглядаються злочини, в яких покарання більше ніж 10 років позбавлення, - справа може розглядатися колегіально за клопотанням підсудного;

  • де довічне позбавлення – обов’язково розглядаються колегіально + народні засідателі.

Такі положення можна знайти в процесуальних кодексах.

^ Усі справи щодо перегляду рішень вирішуються колегіально.
Принцип участі народу у здійсненні правосуддя (присяжні та народні засідателі).

(ч. 4 ст. 124, ч.? ст. 127 КУ; ч1 ст15 ЗУ «Про судоустрій…», ч 2 ст. 18, ч 2, 4 ст. 234 ЦПК; ст.17, 259 КПК).

^ Народні засідателі залучаються:

Цивільні справи щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, визнання безвісно відсутньою, надання псих допомоги у примусовому порядку, справи про усиновлення, про направлення у туберкульозний диспансер – один професійний судді та два народні засідателя.

Кримінальні справи щодо довічного позбавлення волі – два професійні судді та три народні засідателі.

Народний засідатель має рівні права з суддями. 1 голос засідателя = 1 голос судді.

^ Суд присяжних у нас не функціонує.

Англо-саксонська модель – присяжні утворюють окреме журі, і без участі судді вирішують питання факту (винен \ не винен). Професійний суддя на основі вердикту присяжних ухвалює вирок. США, Англія, Росія, Іспанія. Фільм «12».

Європейсько-континентальна модель – присяжні \ шефени (Німеччина) \ асизи утворюють з суддею єдину колегію, вирішують всі питання з суддею. (Україна, Німеччина)
^ Гласність та відкритість судового процесу

(п7 ч3 ст129 КУ; ст11 ЗУ «Про судоустрій…»; ст6 ЦПК; ст4-4 ГПК; ст12 КАС; ст20 КПК).

Гласність – вимагає від суду забезпечити усім особам, які мають юридичний інтерес (якщо таке рішення може вплинути на обсяг її прав та обов’язків у результаті вирішення справи) можливість брати участь у вирішенні справи: Має бути повідомлена про засідання, бути заслухана, знати про всі рішення щодо даної справи. Антонім «гласності» - «таємність».

Відкритість – вільний доступ громадськості до судового розгляду та рішень суду; такий доступ може бути обмежено відповідно до Закону в інтересах збереження державної таємниці, чи інших видів таємниць, які охороняються законом (листування, банківська, комерційна…).

ЗУ «Про доступ до судових рішень»
Диспозитивність

(ст11 ЦПК, ст11 КАС, ст16-1, 275 КПК).

Суд зобов’язаний вирішувати лише ті питання, про вирішення яких просять учасники спору, суд з власної ініціативи не має право відкривати якісь справи.

Суд не може виходити за межі вимог сторін у справі.

Сторони можуть вільно розпоряджатися своїми права щодо вирішення спору: укладення мирової угоди, визнання рішення, оспорювання рішення.

«На нет и суда нет».
Змагальність сторін

(п4 ч3 ст129 КУ; ст10 ЦПК; ст4-3 КПК; ст11 КАС, ст16-1 КПК).

Покладає обов’язок на сторін доводити перед судом ті обставини, щодо яких існує спір.

Доказову базу формують сторони. Вони й доводять перед судом переконливість своєї позиції, а завдання суду – вирішити спір.

Протилежністю принципи є розшуковий \ інквізиційний принципи. Суддя – слідчий, самостійно шукає докази.
^ Рівність учасників судового процесу перед законом і судом

(п2 ч3 ст129 КУ; ст9 ЗУ «Про судоустрій…», ст5 ЦПК; ст4-2 ГПК, ст19 КАС, ст15, 261 КПК).

Рівність перед законом – рівні права та рівні обов’язки, але вони не однакові!

Рівність перед судом – суд не повинен створювати необґрунтованих переваг.
^ Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду

(п. 8 ч. 3 ст. 129 КУ, ст. 14 ЗУ «Про статус…», ст. 13 ЦПК, ст.. 13 КАС)

Апеляційне – подання скарги на судове рішення суду першої інстанції з мотивів неправильного встановлення обставин у справі або порушення норм матеріального \ процесуального права.

Касаційне оскарження – подання скарги до суду касаційної інстанції на судові рішення суду апеляційної інстанції, а при потребі і суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального чи процесуального права.
^ Принцип обов’язковості судових рішень

(ч5 ст124, п1 ч3 ст129 КУ, ст15 ЗУ «Про судоустрій…», ст14 ЦПК, ст45 ГПК, ст14 КАС)

Невиконання судових рішень – підстава про притягнення особи до відповідальності: штраф \ адмін. відп \ крим. відп
^ Державна мова судочинства

(ст. 10, Європейська хартія регіональних мов і мов меншин, ст. 13 ЗУ «Про судоустрій…», ст. 21 Закону «Про мови в УРСР», ст7 ЦК, ст3 ГПК, ст15 КАС, ст. 19 КПК)

Особи, які недостатньо володіють державною мовою мають право користуватися тією мовою, якою володіють і послугами перекладача.

Право на переклад забезпечується за рахунок державного бюджету.

Сучасна система судів в Україні

  1. ^ Поняття судової системи і системи судів.

Судова система – організація судів, а також органів та установ, що забезпечують їхню діяльність, об’єднання спільним завданням, що полягає у гарантуванні права на доступ до правосуддя. (Система судів + пов’язані за нею органи: Держ Судова Адмін, Вища Рада Юстиції, Національна Школа Суддів).

^ Система судів – це сукупність визначених КУ та Законами судових органів (судів), які мають спільні цілі та завдання. І здійснюють свою діяльність за єдиними принципами.

  1. ^ Характеристика сучасної системи судів в Україні

Сучасну систему судів складають КСУ та суди загальної юрисдикції.

КСУ – є єдиним судом конституційної юрисдикції. Його повноваження визначені КУ та ЗУ «Про КСУ». www.ccu.gov.ua

Конституційний Суд України розпочав діяльність 18 жовтня 1996 року. Своє перше Рішення прийняв 13 травня 1997 року. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”.

Діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень.

Друкованим органом Конституційного Суду України є “Вісник Конституційного Суду України”.

Повноваження:

  1. Справи щодо конституційності законів та інших правових актів ВРУ, ПУ, КМУ, ВР АРК

  2. Справи щодо конституційності міжнародних договорів, як тих, які є чинними, так і тих, які тільки вносяться до ВРУ щодо надання згоди на їх ратифікацію

  3. Офіційне тлумачення КУ та Законів України

  4. Щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту – контролююча функція

  5. Щодо відповідності законопроекту про внесення змін до КУ вимогам статей 157 та 158 КУ – контролююча функція

  6. ^ Порушення ВР АРК Конституцій або Законів України (п. 28 ст. 85 КУ)

Суди загальної юрисдикції

– вирішують цивільні, кримінальні, адміністративні та господарські справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

– утворюються та діють за принципом спеціалізації; територіальності; загальними принципами судочинства.

  1. ^ Поняття судової ланки і судової інстанції.

Ланка \ рівень суду – сукупність однотипних судів рівнозначних територіальних утворень, які наділені однорідними повноваженнями.

Ланка – це поняття судоустрою, ним визначається місце конкретного суду в системі судів у зв’язку з його діяльністю на певній території.

^ 768 судів загальної юрисдикції

Місцеві суди, апеляційні суди, Вищі спеціалізовані суди, ВСУ.

Інстанція – вид судової діяльності, властивий певній ланці у системі судів. Інстанція є поняттям судочинства, яке характеризує функції того чи іншого суду - це розгляд справи по суті, чи перегляд судового рішення, як не вступило в законну силу, в апеляційному порядку, чи перегляд судового рішення, що набрало законної сили, у касаційному порядку.

  1. Загальна характеристика судових ланок:

    1. ^ МІСЦЕВІ СУДИ – суд першої інстанції

666 місцевих загальних судів – розглядають цивільні, кримінальні, а також окремі категорії адміністративних справ і справ про адміністративні правопорушення.

Районні, районні у містах, міські, міськрайонні суди

^ 27 Місцевих (окружних) господарських судів (на рівні областей) – господарські справи

27 Місцевих (окружних) адміністративних судів (на рівні областей) – окремі категорії адміністративних справ

    1. ^ АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ – виключно апеляційної інстанції; але в деяких категорій справ можуть бути судами першої інстанції (якщо орган влади хоче вилучити в інтересах суспільства майно; виборчі спори)!

^ 27 Апеляційних судів з розгляду цивільних та кримінальних справ, а також справ про адмін. правопорушення (суди областей, міст Києва, Севастополя та АРК).

8 Апеляційних господарських судів.

7 (має бути 9) Апеляційних адміністративних судів.

    1. ^ ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ – має бути судом касаційної інстанції

Вищий господарський (арбітражний) суд – касаційної інстанції для господарських справ.

^ Вищий адміністративний суд – касаційної інстанції в адміністративних справах. В окремих категорій спорів він також діє як суд першої та останньої інстанції, а також може бути судом апеляційної та останньої інстанції.

    1. ^ ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ – є найвищим судовим органом в системі суддів загальної юрисдикції. Переглядає справи лише в таких випадках:

  • З підстав не однакового застосування судом (-ами) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права.

  • У разі встановлення міжнародною судовою установою юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішення питань судом.



  1. Загальна характеристика судових інстанцій

    1. Перша

    2. Апеляційна

    3. Касаційна

Суд першої інстанції відповідає за вирішення справи по суті з дослідженням усіх доказів і обставин, які необхідні для вирішення рішення.

  • Рішення – у цивільних справах; – госп.

  • Постанова – адмін.; –про адмін. правопорушення.

  • Вирок – крим.

Рішення \ Постанова \ Вирок суду першої інстанції, яке не набрало законної сили можна оскаржити в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції відповідає за перегляд справи і судового рішення у ній яке не набрало законної сили, під кутом зору правильності встановлення обставин у справі і \ або правильності застосування норм матеріального чи процесуального права. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати докази і встановлювати нові обставини у справі. Перегляд здійснюється, як правило, в межах апеляційної скарги, може бути оскаржене в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції відповідає за перегляд судових рішень першої і

\ або апеляційної інстанцій під кутом зору правильності застосування норм матеріального чи процесуального права. Важливо, що касаційна інстанція обставин у справі не встановлює, доказів не досліджує.

^ Законність = питання права; обґрунтованість = питання фактів.

Місцеві – першої інстанції

Апеляційні – апеляційної інстанції

Вищі – касаційні

Апеляційні адміністративні суди в деяких категорій справ можуть бути судами першої інстанції, а Вищий Адміністративний суд може бути першої і останньою інстанцією.

Статус суддів

  1. ^ Поняття статусу суддів, суддя, як носій судової влади, присяга, обов’язки та права професійної судді.

Статус суддів – коло повноважень, прав та обов’язків.

^ Статус судді – це визначені законом правові засади, які визначають принципи та гарантії діяльності суддів, їхні повноваження та обов’язки, порядок призначення та обрання на посаду, порядок звільнення з посади, підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, заходи їх державного і соціального захисту – Юридична енциклопедія.

^ Носіями судової влади є професійні судді, а у випадках визначених законом, при здійсненні правосуддя, також народні засідателі та присяжні.

Професійним суддею є громадянин України, який відповідно до КУ призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із суддів і здійснює правосуддя на професійні основі.

^ Народні засідателі та присяжні є громадяни України, які у випадках визначених процесуальним законом залучаються до здійснення правосуддя у конкретній справі, забезпечуючи реалізацію принципу участі народу у здійсненні правосуддя.

Обов’язковою умовою набуття статусу судді є складення ним присяги.

Обов’язки професійного судді закріплені у ст. 54 ЗУ «Про судоустрій…».

1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики (Кодекс професійної етики судді);

3) виявляти повагу до учасників процесу;

4) додержуватися присяги судді;

5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

6) дотримуватися вимог щодо несумісності (КУ: Суддя не має права займатися будь-якої оплачуваною діяльністю, крім…);

7) подавати щорічно не пізніше 1 квітня до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України, декларацію про майновий стан.

Суддя, призначений на посаду судді вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку у Національні школі суддів. («Академія суддів України»), а суддя, який вже обіймає посаду суддя безстроково проходить двотижневу підготовку у національній школі не менше, ніж раз на три роки.

Права:

  • брати участь у суддівському самоврядування

  • утворювати об’єднання та брати учать у них з метою захисту своїх прав та інтересів та підвищення професійного рівня.

  • проходити відповідну підготовку для вдосконалення професійного рівня.



  1. Вимоги до претендентів на посаду судді.

  • Громадянство України

  • Досягнення певного віку (25-60)

  • Вища юридичної освіти, (або іншої фахової підготовки з питань юрисдикції інших спеціалізованих суддів)

  • Проживання в Україні протягом певного часу від 10 років

  • Наявність стажу роботи у галузі права від 3 років.

    • Апеляційного суду – стаж роботи на посаді судді – три роки;

    • Вищого спеціалізованого судді – може бути тільки та особа, яка обрана на посаду судді безстроково

    • Верховного Суду може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше 15 років, або суддя КСУ.

    • КСУ – досягнення 40 років, стаж роботи у галузі права не менше 10 років, проживання в Україні протягом останніх 20 років.

  • Володіння державною мовою



  1. Гарантії незалежності суддів.

П. 4 Ст. 47. Незалежність судді забезпечується:

1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення;

2) недоторканністю (не може бути затримано або заарештовано без рішеннення ВРУ або оголошення обвинувального вироку) та імунітетом судді;

3) незмінюваністю судді;

4) порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;

5) забороною втручання у здійснення правосуддя;

6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом (Додаток №9 до ЗУ «Про Державний бюджет»;

8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді;

9) функціонуванням органів суддівського самоврядування;

10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;

11) правом судді на відставку.

  1. ^ Порядок призначення та обрання суддів.

Призначення судді вперше регулюються ст. 66-72 ЗУ «Про судоустрій …».

Обрання судді безстроково регулюється ст. 74-79 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».

Переведення судді регулюється ст. 73 і 80 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».

  • Переведення судді до суду того самого рівня і спеціалізації здійснює президент України за заявою судді (а в межах 5-річного строку першого призначення ще й за рекомендацією ВККС за результатами конкурсу).

  • Переведення судді до суду іншої спеціалізації здійснюються в порядку призначення чи обрання судді за рекомендацією ВККС за результатами складання кваліфікаційного іспиту.

  • Переведення судді до суду іншого рівня тієї ж спеціалізації здійснюється в порядку обрання судді.



  1. Вища кваліфікаційна комісія суддів. Завдання, склад та повноваження.

ВККС:

  • 11 членів:

    • 6 – З’їзд суддів України

    • 2 – З’їзд представників вищих юрид. навчальних закладів та наукових установ

    • 1 – міністр юстиції

    • 1 – уповноважений ВР з прав людини

    • 1 – Голова Державної Судової Адміністрації (ДСА)

  • Термін повноважень кожного – 3 роки.

  • Вимоги до члена ВККС:

    • Вища юридична освіта

    • Стаж роботи в галузі права не менше 20 років

  • Повноваження ВККС (ст. 91); повноваження щодо добору \ притягнення до відповідальності:

    • Проводить добір кандидатів на посаду суддів вперше

    • Приймає кваліфікаційний іспит і за результатами конкурсу дає рекомендацію щодо призначення на посаду судді

    • Дає рекомендацію щодо обрання судді безстроково

    • Розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів, вирішує питання про їх дисциплінарну відповідальність

    • Приймає рішення про відсторонення суддів від посади у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності

    • Здійснює інші повноваження, визначені законом



  1. Вища рада юстиції. Склад та повноваження щодо суддівського корпусу.

  • Велика роль у процесі добору суддів, при звільнення судді з посади???

  • 20 членів

    • 3 – ВРУ (2\3 повинні бути суддями)

    • 3 – ПУ (2\3 повинні бути суддями)

    • 3 – З’їзд суддів України

    • 3 – З’їзд представників вищих юрид. навчальних закладів (1\3 повинен бути суддею)

    • 3 – З’їзд адвокатів України (1\3 повинен бути суддею)

    • 2 – Всеукраїнська конференція працівників прокуратури України (1\2 повинен бути суддею)

    • Голова ВСУ

    • ГенПрокурор

    • Міністр Юстиції

  • ЗУ «Про Вищу Раду Юстиції»

  • Повноваження (ст. 131 КУ; ст. 3 ЗУ «Про Вищу раду юстиції»):

    • Вносить подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад

    • Приймає рішення стосовно порушення суддями вимог щодо несумісності

    • Здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів ВСУ і суддів вищих спеціалізованих судів

    • Розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів

    • Призначає суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільняє їх з посад



  1. Дисциплінарна відповідальність суддів.

Наступає за вчинення дисциплінарного проступку.

Підстави такого притягнення визначені ст. 83 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»

  1. Істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя

  2. Невжиття заходів щодо розгляду справи протягом встановленого строку

  3. Порушення вимог щодо неупередженого розгляду

  4. Систематичне або грубе порушення правил суддівської етики (Правила суддівської етики)

  5. Розголошення таємниці, що охороняється законом

  6. Неподання або несвоєчасне одання декларації про майновий стан або подання завідомо неправдивих відомостей

Саме по собі скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь в ухвалі нені цього рішення, якщо при цьому не було допущено умисного порушення закону чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Види дисциплінарних стягнень: догана.

^ Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду визначеним законом органом звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді (ВККС, ВРЮ).

Дисциплінарна відповідальність судді:

  • ВККС щодо суддів місцевих та апеляційних судів

  • ВРЮ щодо суддів вищих спеціалізованих та ВСУ

Стадії дисциплінарного провадження:

  1. Перевірка даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності

  2. Відкриття дисциплінарної справи

  3. Розгляд дисциплінарної справи

  4. Прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження



  1. Звільнення суддів з посади.

Суддю може бути звільнено з посади лише на підставі частини 5 статті 126 КУ.

Суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його призначив або обрав (ПУ \ ВРУ), за поданням Вищої ради юстиції.

Загальні підстави:

  • Закінчення строку, на який призначено суддю

  • Досягнення суддею 65 років

  • Неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я

  • Припинення його громадянства

  • Визнання його звісно відсутнім або оголошення померлим

  • Подання суддею заяви про відставку (після 20 років на посаді судді; пов’язана з призначенням довічного грошового забезпечення) або про звільнення з посади за власним бажанням

Особливі підстави:

  • Порушення суддею вимог щодо несумісності

  • Порушення суддею присяги

    • Вчинення суддею дій, що дискредитують звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності у чесності та непідкупності судових органів

    • Незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім’ї

    • Умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом

    • Порушення морально-етичних принципів поведінки судді

  • Набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього



  1. Грошове і соціальне забезпечення судді.

Суддівська винагорода складається з:

  • Посадового окладу – шість мінімальних заробітних плат; з 2015 – 15 мінімальних заробітних плат; збільшується залежно від рівня суду.

  • Доплати за вислугу років – стимулює суддю працювати постійно на роботі та не звільнятися; може досягати 80% посадового окладу

  • Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді – посади голови, заступника голови суду та секретаря судової палати

  • Науковий ступінь – кандидат – 10%, доктор – 20%

  • Допуск до державної таємниці – залежно від рівня допуску

Відпустка

  • Відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу

  • Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.



  1. Суддівське самоврядування: завдання та організаційні форми.

Збори суддів у суді

  1. Обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають рішення, які є обов’язковими для суддів та працівників даного суду

  2. Визначають спеціалізацію суддів за пропозицією голови суду

  3. Заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади…



Повноваження Конференції суддів

  1. Обговорює і вирішує питання щодо фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних суддів

  2. Заслуховує звіти відповідних рад суддів, інформацію Державної судової адміністрації України

  3. Формує відповідну раду суддів

  4. Розробляє пропозиції для внесення на розгляд з’їзду суддів України

  5. Звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування

  6. Обирає делегатів на з’їзд суддів України

З’їзд суддів України

  1. Призначає та звільняє суддів КСУ (6)

  2. Призначає членів Вищої ради юстиції (3) та приймає рішення про припинення їх повноважень

  3. Призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (6\11)

  4. Обирає Раду суддів України

  5. Розглядає інші питання суддівського самоврядування відповідно до закону

Рада суддів України: 11 суддів, по три від кожної юрисдикції + представники ВСУ та КСУ

  1. Розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів

  2. Розглядає питання правового і соціального захисту суддів та їхніх сімей

  3. Призначає та звільняє Голову Державної судової адміністрації України та його заступників

  4. Здійснює контроль за організацією діяльності судів

  5. Здійснює інші повноваження відповідно до закону



  1. Статус присяжних і народних засідателів.

  • Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 30-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду

  • Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на 4 роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на 2 роки

  • Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді

  • Під час здійснення правосуддя за ними залишається робоче місце

  • Правовий статус присяжних і народних засідателів визначений процесуальним законодавством

Система забезпечення судів

Полягає у створенні правових, кадрових, організаційних (фінансових, матеріальних, інформаційних тощо) передумов для здійснення правосуддя.

За організаційне забезпечення відповідає ^ Державна судова адміністрація. Територіальні управління областей, у м. Києві, у м. Севастополі та у АРК.

Повноваження ДСА:

  • Забезпечує належні умови діяльності

    • судів загальної юрисдикції,

    • Вищої кваліфікаційної комісії суддів,

    • органів суддівського самоврядування,

    • Національної школи суддів

  • Узагальнює пропозиції щодо бюджетів судів

  • Представляє суд в Уряді і Парламенті

  • Організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву;

  • Контролює стан діловодства у судах загальної юрисдикції

  • Організовує комп’ютеризацію,

  • Забезпечує суди технічними засобами фіксування судового процесу,

  • Забезпечує ведення ЄДРСР (Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень)

  • Підтримуює веб-портал www.court.gov.ua

Місцеві суди в Україні

Місцеві суди – головна, основна ланка судової системи.

  • Припадає основне судове навантаження. 98-99% усіх справ розглядаються у Місцевих судах.

  • Найширше коло юрисдикції.

  • Найбільше кількість серед усіх судових установ, 666

  • Найрозгалуженіша ланка судової системи.

  • Кількість та мережа місцевих судів утворюється відповідно до ст. 19 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

  • Такі суди утворюються та ліквідовуються ПУ на підставі подання Мін’юстиції та пропозиції відповідного голови Вищого спеціалізованого суду.

Подання Мін’юстиції є недоречним: виконавча гілка влади не вправі приймати участь у створенні судів. Можна передати це голові державної судової адміністрації.

^ Види: загальні, спеціалізовані (див у табл.)

Утворюються ланку виключно першої інстанції.

Місцезнаходження, територіальна юрисдикція місцевого суду визначається з урахуванням принципу територіальності та спеціалізації.

Кількість суддів у суді визначається наказом Голови державної судової адміністрації України, за поданням Мін’юстиції на підставі пропозиції Голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Існує Указ Президента про мережу та кількісний склад суддів місцевих суддів. Міститься перелік місцевих загальних судів та дається штатна кількість суддів, які працюються у цих судах.

Повноваження – стаття 22, таблиця.

Детально у процесуальному законодавстві.

Місцеві загальні суди розглядають – крим. …

^ Місцевий суд у кримінальному процесі приймає рішення щодо

  • законності і обґрунтованості затримання підозрюваного,

  • обрання йому та обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,

  • продовження строків тримання під вартою,

  • проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи,

  • вчинення інших процесуальних дій.

Будь-яка особа, яка приймає участь у кримінальному процесі вправі оскарження рішення, дії, бездіяльність прокурора чи начальника слідчого відділу до суду, який і буде розглядати таку скаргу.

Місцевий суд розглядає майже всі цивільні справи щодо спорів, які виникають з цивільних, сімейних, трудових, в кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.

Усі цивільні справи що розглядаються місцевими судами можна поділити на декілька видів проваджень:

  1. Позовне провадження;

  2. Наказне провадження;

  3. Окреме провадження:

    1. справи про визнання громадянина обмежено\недієзнадтим;

    2. встановлення неправильності запису у актах громадського стану;

    3. визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим;

    4. про усиновлення дітей, які проживають на території України;

    5. про встановлення фактів, які мають юридичне значення;

    6. справи про відмовлення …

Місцеві господарські, а також справи, які передбачені в ст. 12 ГПК?!!
Категорії адмін. справ, які розглядаються місцевими судами:

  • Справи за участю органів місцевого самоврядування

  • Справи щодо оскарження рішень дії \ бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо накладення адміністративних стягнень

  • Пов’язані із соцвиплатами (пенсійними…)

Справи про адміністративні правопорушення.

^ В РАМКАХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ: ОСОБА ПРОТИ ВЛАДИ;

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ: ВЛАДА ПРОТИ ОСОБИ.
Господарські суди розглядаються так звані корпоративні спори (участь у госп товаристві); справи про банкрутство.
^ Окружні адміністративні суди: справи за участю органів державної влади, а також обласних рад, К і С міської ради, і органів влади АРК.
Склад місцевого суду:

  1. Судді призначені вперше

  2. Судді обрані безстроково

  3. Зі складу суддів міськсуду Вища Рада Юстиції за подання відповідної ради суддів призначає голову суду та його заступника.

  4. В місцевому судді, який складається більше ніж з 15 суддів може бути призначений другий заступник

  5. Може бути запроваджена спеціалізація суддів, яка визначається зборами суду, за поданням голови суду.

Кількість суддів у місцевому судді визначається Державною Судовою Адміністрації за поданням Мін’юстиції на підставі пропозиції голови відповідного Вищого Спеціалізованого Суду.

^ Голова місцевого суду

Наділений судовими повноваженнями, а також організаційними повноваженнями, зокрема належать: представництво суду, як органу державної влади у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

  • Голова суду визначає адміністративні повноваження заступника голови.

  • Здійснює контроль ефективності апарату суду.

  • Вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації подання про призначення на посаду керівники апарату, його заступника та про звільнення їх з посади. Подання про застосування до керівника апарату суду заходів заохочення або дисциплінарної відповідальності.

  • У разі утворення вакантної посади суді, голова повідомляє…

  • Забезпечує виконання рішень зборів суду

  • Контролює ведення судової статистики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства.

  • Забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду.


^ Голова суду має заступника (-ів)

У разі відсутності голови суду його обв’язки виконує суддя цього суду відповідно до встановленого розподілу обов’язків.

Заступник голови суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою.

^ Одноособовий та колегіальний розгляд справ:

У місцевому суді справи розглядають професійний суддя одноособово, або колегія суддів (у т.ч. за участю народних засідателів).

^ Здебільшого у місцевих судах справи розглядаються одноособово.

Всі справи цивільних справ розглядаються одноособово, лише деякі цивільні справи в окремому проваджені розглядає колегія у складі професійного судді та двох народних засідателів.

Господарські: залежно від категорії та складності господарської справи її може бути розглянуто колегією у складі трьох професійних суддів.

Що стосується адміністративних справ. У місцевих загальних судах – одноособово. Окружні адміністративні – як правило одноособово, але: адмін. справи, предметом оскарження якого є оскарження рішення КМУ, Міністерства або іншого центрального органу державної влади, НБУ, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії або комісії з референдуму, члена цієї комісії – розглядається в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох професійних суддів.

Адміністративні справи розглядаються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох професійних суддів також за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді у разі їх особливої складності.

^ Кримінальні справи розглядаються колегіально у таких випадках: кримінальні справи за злочини, за які у законі передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років розглядається в місцевому суді колегією з трьох професійних суддів (! Якщо підсудний заявив клопотання про колегіальний розгляд). Кримінальні справи про злочини, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі розглядає колегія у складі 2 професійних суддів та трьох народних засідателів.

^ Відвід та сомовідвід судді.

Суддя не може брати участі у розгляді судової справи:

  • Якщо він як суддя брав участь у розгляді цієї справи в суді іншої інстанції, або розглядав її перед скасуванням судового рішення і з направленням справи на новий розгляд.

  • Якщо він брав участь у розгляді цієї справи, або пов’язаної з нею справи, як учасник судового процесу.

  • Якщо він є членом сім’ї або близьким родичем сторони чи інших осіб, які беруть участь у справі.

  • Якщо він прямо або опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.

  • За наявності будь-яких інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

  • Заяву про відвід можна подати лише до початку судового розгляду.

  • Питання про відмід\самовідвід вирішує сам суддя\колегія.


У разі відмови про задоволення відводу не підлягає окремого оскарження.

^ АПАРАТ МІСЦЕВОГО СУДУ.

Ст 149.

Добір кадрів здійснюється на конкурсній основі, бо державна служба!

Канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються. Здійснює інші завдання, які затверджуються керівником апарату відповідного суду.

Входять секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники.

До штату апарату місцевого суду можуть також входити: головний бухгалтер.

Помічник голови суду, помічник заступника голови, помічники суддів, консультант суду, консультант судової статистики, архіваріус, бібліотекар, завідувач господарства тощо.

Типові посадові інструкції до цих службовців затверджено наказом державної судової адміністрації від 20 липня 2005 Но 86.

Прийом громадян може здійснювати Голова суду \ заступник.

Судді прийом громадян не ведуть!

Спілкування громадян із суддями відбувається лише під час судового засідання.

Загальний план роботи суду на рік, календарний план розгляду справ.

В кожному судді ведеться статистичний облік про кількість та результати розгляду судових справ. Статистичні звіти: піврічний та річний подаються до державної судової адміністрації, яка узагальнює судову статистику і розміщує її на офіційному порталі судової влади.

Апеляційні суди

        1. ^ Апеляційний суд, місце в системі судів загальної юрисдикції. Види і мережа апеляційних судів.

Апеляційні суди є другою ланкою в системі судів загальної юрисдикції. Їхнє основне завдання полягає у перегляді за апеляційними скаргами цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справ а також справ про адміністративні правопорушення, які розглянуті відповідними місцевими судами.

Апеляційними судами є

  • З розгляду цив, крим справ та справ про адмін. правопорушення;

  • Адміністративні суди;

  • Господарські суди.

Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди областей, міст К і С, та АРК = 27 штук.

Апеляційними господарськими судами є Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Рівненський, Севастопольський та Харківський апеляційні господарські суди. (= 8 штук) до літа було 11…

Кожен з цих судів покриває територію декількох областей.

Апеляційними адміністративними судами є: Вінницький*, Дніпропетровський, Донецький, Житомирський*, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський та Харківський апеляційні адміністративні суди (= 9 шутк). * ще не функціонують…

Мережу апеляційних судів з розгляду цивільних, кримінальних справ а також справ про адміністративні правопорушення визначено Указом Президента «Про мережу та кількісний склад суддів апеляційних судів» 20.08.2001

Мережу апеляційних господарських судів затверджено Указом Президента «Питання мережі господарський судів в Україні».

Мережу адміністративних апеляційних судів – УП «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних суддів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів. 16.11.2001


        1. Повноваження Апеляційного суду

Крім здійснення судових функцій, апеляційні суди аналізують судову статистику (кількісні показники), вивчають та узагальнюють судову практику (якісні показники); надають місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства

Апеляційні суди з розгляду цивільних, кримінальних, а також справ про адміністративні правопорушення:

  • Переглядаються в апеляційній інстанції цивільні та кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення; як виняток в деяких категоріях справ можуть бути судами першої інстанції

  • У визначених КПК випадках вирішують питання про передачу справи до іншого суду, про продовження строку тримання під вартою, про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв’язку.

Апеляційні адміністративні суди:

  • Переглядаються в апеляційні інстанції адміністративні справи, розглянуті відповідними місцевими загальними та місцевими адміністративними судами

  • Розглядають у першій інстанції справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (ЄВРО 2012).

  • Київський апеляційний адміністративний суд розглядає у першій інстанції справи за позовами до ЦВК. (крім тих що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності щодо встановлення результатів виборів та всеукраїнського референдуму).

Апеляційні господарські суди:

  • Перегуляють в апеляційні інстанції господарські справи розглянуті відповідними місцевими господарськими судами.




        1. ^ Склад апеляційного суду. Голова Апеляційного суду, його повноваження. Судові палати в апеляційному суді, їх повноваження

Судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.

З числа цих суддів Вища Рада Юстиції за поданням Відповідної ради суддів призначає голову суду та його заступників.

Голова апеляційного суду має ті самі повноваження, що й голова місцевого суду.

Специфіка: подання про призначення керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, або подання про застосування до них заходів заохочення або дисциплінарної відповідальності вносить до Голови державної судової адміністрації.

Організовує вивчення та узагальнення судової практики і контролює ведення та аналіз судової статистики.

У разі відсутності голови апеляційного суду його повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначеним головою розподілом обов’язків, якщо голова не роз приділив такі обов’язки, то – заступник голови суду з більшим стажем, якщо і він відсутній, то – суддя з більшим стажем.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду.

Рішення про утворення судової палати, її склад та призначення секретаря судової палати приймають збори суду (суддівське самоврядування).

Секретар підзвітний органу суддівського самоврядування.


        1. Склад суду при розгляді справ в апеляційному суді

Колегія з трьох суддів розглядає

  • усі цивільні, кримінальні, адміністративні і господарські справи в апеляційні інстанції.

  • У першій інстанції справи проти ЦВК Київським апеляційним судом.

Справи про адміністративні правопорушення судді розглядає ОДНООСОБОВО; у першій інстанції апеляційні адміністративні суди – ОДНООСОБОВО.

Суддя-доповідач визначається автоматизованої системою діловодства. Речення


        1. ^ Апарат апеляційного суду. Організація роботи в апеляційному суді

Апарат і організація роботи в апеляційному суді. Все те, що у місцевих судах, але є особливості.

Особливості апарату апел. суду:

  • Керівник апарату та його заступники призначаються \ звільняються Головою Державної судової адміністрації за поданням голови апеляційного суду.

  • Структуру і штатну чисельність апарату апеляційних судів за погодженням з головою суду затверджує Голова Державної судової адміністрації України в межах видатків на отримання відповідного суду.

  • Решта – до теми місцеві суди.


Вищі спеціалізовані суди

  1. ^ Вищі спеціалізовані суди як вищі органи в системі спеціалізованих судів

Відповідно до ст. 125 КУ, вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні Вищі суди.

ВСС є третьою ланкою і діють переважно як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ:

  1. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ для судів які здійснюються цивільну і кримінальну юрисдикції.

  2. Вищий господарський суд України для судів господарської юрисдикції.

  3. Вищий адміністративний суд України для судів адміністративної юрисдикції.

Основне завдання ВССудів полягає у здійсненні перегляду рішень суддів відповідних юрисдикцій у касаційному порядку та забезпеченні однакових застосування законів при розгляді справ відповідних юрисдикцій.

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ утворено у 2010 році і з першого листопада цього року він перебрав на себе касаційні повноваження судових палат у цивільних справах і кримінальних справах Верховного Суду України.

Вищий господарський суд утворено у 2001 року на базі Вищого Арбітражного Суду.

ВАСУ утворено у 2002 році, але розпочав діяльність лише з 1 вересня 2005 року з набранням чинності Кодексу Адміністративного Судочинства.

Кожен ВСС має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.

ВГС є Вісник Господарського Судочинства.

ВАС є Вісник Вищого Адміністративного Суду України.

У них публікують матеріали судової практики, з питань організації судів відповідної юрисдикції та інші матеріали.

Вісники мають форму журналу.

При кожному ВСС утворюється Науково-консультативна рада з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов ВСС, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

Усі ВСС знаходяться у Києві.

Кожен ВСС має сайт.

ВГС – www.arbitr.gov.ua

ВАС – www.vasu.gov.ua

Вищий спец з розг цив та крим справ – www.vss.in.ua


  1. ^ Повноваження вищих спеціалізованих судів

ВСС з розгляду цивільних і кримінальних справ є судом лише касаційної інстанції і здійснює перегляд за касаційними скаргами судових рішень в цивільних і кримінальних справах.

ВГС є судом лише касаційної інстанції і здійснює перегляд за касаційними скаргами судових рішень в господарських справах.

ВАС є судом касаційної інстанції, здійснює перегляд за касаційними скаргами судових рішень в адміністративних справах. Як виняток є судом першої (і останньої інстанції) у справа х щодо:

  1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності ЦВК стосовно встановлення результатів виборів (лише нардепів і ПУ) або Всеукраїнського референдуму.

  2. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності ПУ, ВРУ, Вищої Ради Юстиції та Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів.

  3. Дострокового припинення повноважень нардепа України.

Крім того ВАС є судом апеляційної (та останньої інстанції) у справах щодо рішень апеляційних адміністративних судів ухвалених як судами першої інстанції.

Також ВСС вирішують питання про допуск справ до перегляду їх у ВСУ.

Крім здійснення судових повноважень, ВСС також аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику, надають методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм права у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики, дають спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції.


  1. ^ Склад ВСС. Голова ВСС. Судові палати у ВСС

До складу ВСС входять судді обрані на посаду судді безстроково з числа яких Вища Рада Юстиції за поданням ради суддів відповідних суддів призначає голову суду та заступників (не більше трьох).

У складі ВСС з розгляду цивільних та кримінальних справ передбачено 120 суддівських посад, ВГС – 95 суддівських посад, ВАС – 97 суддівських посад.

Голова ВСС як суддя наділений судовими повноваженнями, а також має організаційні повноваження.

Голова суду як адміністратор (ст. 34) здійснює зокрема такі повноваження: представляє відповідні спеціалізовані суди, у зносинах з іншими органами державної влади, органами місьврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями. Вносить відповідно до закону пропозиції щодо утворення відповідних місцевих та апеляційних судів, зміни їхньої територіальної юрисдикції, а також щодо кількості суддів у них. Скликає пленум ВСС вносить на розгляд пленуму подання про призначення секретаря пленуму та інші питання і головує на його засіданні. Інформує пленум ВСС про стан правосуддя у відповідній судовій юрисдикції та практику вирішення окремих категорій справ. + все те, що робить голова апеляційного суду.

У разі відсутності голови адмін. суду його адмін. повноваження здійснює однин із заступників…

Заступники Голови ВСС здійснюють адмін. повноваження, які визначаються головою суду.

Про судові плати, пленум – наступного разу.

У вищих спеціалізованих судам можуть утворюватися судові палати – один із способів спеціалізації суду.

Судову палату очолює секретар судової палати (суддя суду). Рішення про утворення судової палати, а також секретаря судової палати приймаються зборами суду за пропозицією голови суду.

Функції серктаря:

  • Організовує роботу

  • Контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики в межах справ віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів відповідного ВСС про діяльність судової палати.

Процесуальним законодавством передбачено у ВСС із розгяду цивільних та кримінальних справ передбачено існування двох палат: з розгляду цивільних і з розгляду кримінальних справ.

У ВАС утворено такі палати: Перша, друга, третя, четверта, п’ята – кожна має конкретну компетенцію.

У ВГС діють такі палати: з розгляду справ про банкрутство; у спорах пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності.


  1. ^ Пленум ВСС, склад і повноваження

Діє у складі всіх судів ВСС. – не є орган суддівського самоврядування – організаційна форма…

Для вирішення питань пов’язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції та інших питань віднесених до його повноважень законом.

Повноваження Пленуму ВСС:

  • Узагальнює з метою забезпечення однокового забезпечення норм права при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції практику застосування матеріального та процесуального закону. Але підготовчі роботи до цього ведуться у відповідних судових палатах.

  • За результатами такого узагальнення дає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції. Роз’яснення дещо схожі до Рішення КСУ про тлумачення КУ.

  • Заслуховує інформацію про стан правосуддя у відповідній судовій юрисдикції та практику вирішення окремих категорій справ.

  • Пленум приймає рішення про звернення до ВСУ про направлення конституційного подання щодо конституційності законів та інших правових актів віднесених до юрисдикції конституційного суду.

  • Приймає рішення щодо звернення до КСУ щодо офіційного тлумачення КУ та ЗУ.

  • Призначає за поданням голови ВСС та звільняє секретаря пленуму ВСС (секретар є суддею суду).

Секретар:

  • Організовує роботу секретаріату пленуму

  • Є структурним підрозділом апарату суду

  • Організовує підготовку засідань пленуму

  • Забезпечує ведення протоколу

  • Контролює виконання постанов прийнятих пленумом

Положення про Науково-консультативну раду суду і персональний склад затверджується Пленумом

Пленум скликає голова відповідного суду у разі необхідності або на вимогу не менш, як 5 частини від складу суддів відповідного вищого суду, але не рідше, ніж двічі на рік.


  1. ^ Склад суду при розгляді справ у ВСС

Розгляд справ у ВСС здійснюється колегіально. В деяких випадках суддя одноособово може відхилити касаційну скаргу.

Цивільні – 3 \ 5 суддів.

Кримінальні – перегляд кримінальних справ у касаційному порядку здійснює колегія у складі трьох суддів.

Господарські – перегляд господарських справ у касаційному порядку здійснює колегія у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

Адміністративні – перегляд адмін. справ здійснює колегія суддів у складі не менше 5 професійних суддів. Такий ж склад, при розгляді адмін. справ, які розглядаються ВАС як судом першої і останньої інстанції. Перегляд справ підсудним ВАСУ у апеляційні та останній інстанції здійснюється колегією складі трьох професійних суддів.

  1. ^ Апарат ВСС. Організація роботи у ВСС

Див апарат місцевого та апеляційного суду.

Положення про апарат, структура і штатний розпис ВСС затверджується зборами суддів відповідного суду за поданням голови цього суду.

Верховний Суд України

  1. ВСУ – найвищий судовий орган в системі судів загальної юрисдикції.

  2. Повноваження ВСУ.

  3. Склад. Голова ВСУ.

  4. Пленум ВСУ, склад і повноваження.

  5. Апарат ВСУ.

Відповідно до ст. 125 КУ ВСУ є найвищим судовим органом системі судів загальної юрисдикції.

Основне завдання ВСУ – полягає у здійснення перегляду судових рішень з метою забезпечення однакового забезпечення норм матеріального права усіма судами загальної юрисдикції, а також забезпечення виконання рішень Європейьского суду з прав людини, якщо їх виконання вимагає перегляду виконання судових рішень національних судів.

Здійснює ці повноваження шляхом перегляду рішень Вищих Спеціалізованих Судів.

При ВСУ утворена Науково-консультативна рада з числа висококваліфікованих фахівців у галуз права для надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності ВСУ, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

ВСУ має офіційний друкований органи – Вісник ВСУ. У ньому публікуються матеріали судової практики ВСУ та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації роботи судів загальної юрисдикції та інші питання.

ВСУ видає також періодичне видання: «Рішення ВСУ» - щорічники).

ВСУ знаходиться в місті Києві, Кловський Палац (П. Орлика 9).

www.scourt.gov.ua

Повноваження ВСУ

Переглядає справи у разі:

  • Неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї й тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах

  • Встановлення міжнародною судовою установою юрисдикція якої, визнана Україною, порушення України міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Рішення ВСУ в частині тлумачення норм матеріального права є обов’язковим для всіх судів загальної юрисдикції, а також суб’єктів владних повноважень, які застосовують цю норму права.

Згідно з КУ ВСУ:

  • Надає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується ПУ ознак державної зради або іншого злочину – імпічмент

  • Вносить за зверненням ВРУ письмове подання про неможливість виконання ПУ своїх повноважень за станом здоров’я

ВСУ уповноважений звертатися до КСУ з поданням щодо неконституційності законів, інших правових актів віднесених до юрисдикції конституційного суду, а також щодо офіційного тлумачення КУ та законів України.

Консультація:
Цивільні – всі спори, що виникають між ф.о. (цив, сім, труд, земел). Якщо спір приватно-правовий між ю.о. або ю.о. і ф.о. – господарське. Якщо з одного боку фізична особа не підприємець – цивільне судочинство. Господарські справи, незалежно від суб’єктів розглядають спори про банкрутство та корпоративні (право на участь в управлінні господарським товариством; потрібно відрізняти від трудових!).

Адміністративні спори – особа проти влади.

Про адмін. правопорушення – орган влади позивається до суду про стягнення штрафу (та ін.) з особи. Ст. 18 кодексу адмін. судочинства!

3 пит, по 20 балів



Скачать файл (228 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации