Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Курсовой проект - Проектирование механизма главной передачи среднего моста грузового автомобиля. на укр.языке - файл Пояснювальна Записка..doc


Курсовой проект - Проектирование механизма главной передачи среднего моста грузового автомобиля. на укр.языке
скачать (471.1 kb.)

Доступные файлы (11):

Деталировка ведомый вал 2.cdw
Деталировка ведущий вал.bak
Деталировка ведущий вал.cdw
Деталировка коничка ведомая.cdw
Фланец.cdw
Пояснювальна Записка..doc1220kb.04.03.2009 02:33скачать
реферат.doc49kb.04.03.2009 02:31скачать
Средний мостяра КамАЗ c hfpv Готовый.cdw
Специфика 2.cdw
Спецификация 1.bak
Спецификация 1.cdw

содержание
Загрузка...

Пояснювальна Записка..doc

  1   2
Реклама MarketGid:
Загрузка...



1. Обґрунтування, вибір та розрахунок вихідних даних на проектування.
1.1. Призначення, функції, особливості конструкції вузла що проектується.

Розрахунок трансформатора енергосилового потоку, головна передача середнього моста автомобіля з колісною формулою 6х4.

Трансформатор енергосилового потоку, яким є головна передача— це передавальнй пристрій трансмісії з незмінним співвідношенням величин параметрів енергосилового потоку, але є його постійним трансформатором.

Основне призначення цього пристрою – трансформація обертального моменту та передача його від елементів трансмісії до привідних пристроїв АТЗ (піввісей, коліс). Головна передача є проміжним елементом між карданним валом та диференціалом.

Основні функції:

1) трансформація обертального моменту, його передача;

2) розвантаження елементів трансмісії.

Головні передачі в залежності від кількості пар шестерень бувають одинарні— ГП з однією парою зубчастих коліс, та двійні— з двома парами зубчастих коліс. Одинарні головні передачі за видом зубчастих коліс розділяються на конічні— з конічними зубчастими колесами (ЗК), гіпоїдні— з гіпоїдним зачепленням ЗК, циліндричні— з циліндричними ЗК, та черв’ячні— з черв’яком та черв’ячним колесом. Двійні головні передачі за розташуванням зубчастих коліс діляться на центральні— двійні ГП, у яких дві пари ЗК розташовані в одному картері, та рознесенні— двійні ГП у яких друга пара ЗК розташована в приводі до кожного з ведучих коліс. За числом ступенів ГП розрізняють одноступеневі— ГП з одним передавальним числом та двохступеневі— ГП які мають дві передачі що перемикаються з різними передавальними числами (вищу та нижчу ступінь).
1.2. Аналіз конструкції пристрою що проектується на АТЗ.
1.2.1. Вибір АТЗ-аналогів.

В результаті пошуку автомобілів-аналогів було обрано три автомобілі див. таблицю 1.1.
Таблиця 1.1— Загальний опис автомобілів-аналогів

Марна АТЗ,

(колісна формула)

КамАЗ-5320,

(6х4)

МАЗ-6303

(6х4)

ЗИЛ-133ГЯ

(6х4)

Вантажопідйомність, кг.

8000

12700

10000

Споряджена маса, кг

7080

11800

7610

Повна маса, кг

15305

24500

17835


Продовження таблиці 1.1

Максимальна швидкість авто., км/год


80


100


85

Макс. підйом, на який заїжджає АТЗ, град


30





25%

Д/Ш/В, мм

7435/2500/3350

10230/2500/4000

9250/2500/2405

Колія, мм

2026

2032

1835

База, мм

3190

4590

4610


1.2.3. Конструкція та будова трансформаторів енергосилового потоку АТЗ-аналогів.

На автомобілі, що розраховується, у якості головної передачі середнього мосту використовується двійна ГП з парою конічних і парою циліндричних зубчастих коліс. Даний вибір було зроблено на основі автомобілів аналогів КамАЗ-5320, МАЗ-6303, ЗИЛ-133ГЯ.

Проведемо аналіз конструкції головної передачі середнього мосту на прикладі автомобіля КамАЗ-5320.

Головна передача є двійною, центральною. Ведуче конічне ЗК (далі шестерня) виконане одним цілим з пустотілим валом, через цей вал проходить інший, цільний вал на головну передачу заднього моста. Ведуча шестерня утримується в картері ГП на двох роликових радіально-упорних підшипниках. Відома конічна шестерня (далі колесо) знаходиться на одному валу з ведучою циліндричною шестернею. Цей вал тримається на трьох підшипниках, два з яких радиально-упорні роликові, а один радіальний роликовий, також він виконаний одним цілим з циліндричною шестернею. Циліндричне колесо поєднане з диференціалом.

1.3 Вихідні дані на проектування

1.3.1. Вибір вагових параметрів.
Автомобіль, пристрій якого проектується є вантажним, та відноситься до категорії «С». Згідно масам АТЗ аналогів, а також враховуючи сучасну тенденцію зменшення маси, приймаємо до розрахунків: Go=7100кг.;

Повна маса дорівнює: Ga=; (1)

де: Gч= 75 кг— маса водія та пасажира;

Gr= 7985 кг —корисна маса АТЗ;

Gб= 15 кг— маса багажу;

n= 3 —кількість місць для пасажирів.

Ga=15325кг. (згідно мас авто.-аналогів);

1.3.2. Габаритні розміри:
Враховуючи параметри АТЗ-аналогів, і те що вантажний автомобіль матиме кузов типу «фургон», приймаємо значення коефіцієнту лобового опору Сх=0,8.

Д/Ш/В: 7425/2495/3345, колесна база між переднім та середнім колесом: 3180, між середнім та заднім: 1320 передній звис: , задній звис: , колея передніх колес: 2028, колея задніх колес: 1858. (Приблизні розміри аналогів)
1.3.3. Загальна схема АТЗ:
Приймаємо форму кузова «фургон» див. малюнок 1.1:


Малюнок 1.1 Загальний вигляд автомобіля вузол якого проектується
Двигун знаходиться попереду, керовані колеса –передні, ведучі колеса задніх двох мостів.

Знаходимо коефіцієнт опору повітря:

(2)

Площа лобового опору АТЗ:

(3)
1.3.4. Загальна схема трансмісії.
Розміщення двигуна та компоновка трансмісії оказує значний вплив на компоновку АТЗ в цілому. Автомобіль є вантажним, тому трансмісія повинна розташовуватися так щоб було якомога більше місця для вантажних систем. Для таких автомобілів компановочна схема трансмісії визначається, перед усім, розташуванням двигуна і ведучих коліс. Виходячи з того що даний автомобіль звичайної прохідності, має три мости, два з яких привідні, обираємо схему трансмісії, в якій середній міст є прохідним, а головна передача на цьому мосту двійна з парою конічних і парою циліндричних шестерен.



Малюнок 1.2— ^ Загальна схема трансмісії.

1-двигун, 2-щеплення, 3-коробка перемикання передач, 4-карданний вал,

5-головна передача середнього і заднього мостів, 6-колеса заднього візка,

7-переднє колесо.
Приймаємо ККД трансмісії для вантажних автомобілів колісною формулою 6х4:
1.3.5. Умови експлуатації
Даний автомобіль характеризується звичайною прохідністю, тому максимальну і мінімальну швидкості приймаємо:

(згідно значень АТЗ аналогів).

Також приймаємо коефіцієнт дорожнього опору АТЗ при максимальній швидкості руху:

(згідно значень АТЗ аналогів).

Максимальний коефіцієнт дорожнього опору розраховується за формулою:

(4)

де і- максимальний кут підйому, що долає АТЗ; (30º)


1.3.6. Параметри двигуна.
Згідно до завдання тип мотору який використовується на АТЗ є дизельним. Мінімальна частота обертання двигуна встановлюється конструктивно з діапазону 500…800 об/хв..

Частота обертання при максимальній потужності встановлюється теж конструктивно з діапазону 1500…3500 об/хв.

Згідно цього та згідно параметрів АТЗ-аналогів приймаємо:



Визначаємо потужність двигуна при максимальній швидкості:

(5)
де – повна маса АТЗ, кг; згідно розрахунків, виконаних за формулою (1) =15325 кг;

– прискорення сили ваги, м/с^2; =9,81м/с2;

– коефіцієнт сумарного опору дороги при максимальній швидкості; згідно вихідних даних до курсової роботи =0,015;

– максимальна швидкість руху АТЗ, м/с; згідно вихідних даних до курсової роботи =21,83 м/с;

– коефіцієнт опору повітря, Н·с24; згідно розрахунків, виконаних за формулою (2) =0,488

– лобова площа АТЗ, м2; згідно розрахунків, виконаних за формулою (1) =6,68 м2;

– коефіцієнт корисної дії трансмісії АТЗ; згідно існуючих рекомендацій для механічної трансмісії АТЗ що розраховується =0,84 [1].

Потужність при якій вмикається обмежувач:



тоді максимальна потужність двигуна:

(6)

де , – потужність двигуна (кВт) і відповідна частота обертання колінчастого валу хв-1;

– частота обертання колінчастого валу двигуна, відповідна максимальній потужності;

– коефіцієнти, постійні для визначеного типу двигуна.

a=0,87; b=1,13; c=1.

(186 к.с.)
Виконуємо розрахунок ЗШХ даного двигуна для визначення крутного моменту та потужності за формулою Лейдермана:

Обертальний момент розраховуємо за формулою: (6)

Розраховані значення заносимо до таблиці 1.2
Таблиця 1.2 —результати розрахунку ЗШХ

n, хв-1

N, кВт

Mк, Н·м

610

29,44

460,95

814

40,95

480,47

1018

52,76

494,92

1222

64,53

504,30

1426

75,94

508,61

1630

86,68

507,84

1834

96,41

502,01

2038

104,80

491,10

2242

111,54

475,12

2446

116,30

454,06

2650

118,75

427,94

За результатами розрахунку будуємо ЗШХ (малюнок 1.3).



Малюнок 1.3— ЗШХ розрахункова
1.3.7. Вибір двигуна, який встановлюється на АТЗ.
Згідно розрахунків потужності та обертального моменту, враховуючи технічні характеристики АТЗ аналогів, користуючись літературою [2] обираємо для встановлення на автомобіль, механізм якого розраховується, двигун КамАЗ-740, дизельний, чьотирьохтактний, восьмициліндровий, V-образний:

Найбільша потужність (при 2600 об/хв.) -210 к.с. (154 кВт)

Максимальний обертальний момент (при 1500-1800 об/хв.) -637 Н*м.(65кгс*м)
1.3.8. Розрахунок та побудова ЗШХ.
Визначаємо коефіцієнти a, b, c.
(7)
де КМ – коефіцієнт пристосування по моменту;

Кω – коефіцієнт пристосування по частоті.




Будуємо ЗШХ, результати розрахунків заносимо до таблиці 1.3.
Таблиця 1.3— Результати розрахунку ЗШХ двигуна «КамАЗ-740»

n, хв-1

N, кВт

Mк, Н·м

600

35,04

557,79

800

49,12

586,36

1000

63,74

608,73

1200

78,52

624,93

1400

93,08

634,93

1600

107,02

638,76

1800

119,95

636,39

2000

131,49

627,85

2200

141,24

613,11

2400

148,82

592,19

2600

153,85

565,09


За результатами будуємо ЗШХ мотору (малюнок 1.4).



Малюнок 1.4— ЗШХ двигуна КамАЗ-740
1.3.9. Радіуси коліс АТЗ.
Розподіл навантаження по осям АТЗ залежить від прийнятої колісної формули та компоновки АТЗ. Осьові навантаження визначають розміри нормальних реакцій дороги. Значення нормальних реакцій на задніх та передніх колесах АТЗ оказує вплив на показники тягово-зчіпних та тормозних властивостей, керованість, стійкість, плавність ходу.

Для задньопривідних АТЗ зі здвоєними колесами заднього візка розподіл ваги вибирається таким, щоб забезпечити приблизно рівномірне навантаження переднього та задніх мостів.

Розподіл навантаження по осям:

Передня вісь –4370 кг;

Задній візок –10955 кг.

(орієнтуємося на технічні характеристики АТЗ аналогів).

Визначаємо максимальне навантаження на шину колеса:



Згідно навантаження обираємо шину: И-Н142Б. Статичний радіус Rст.=475мм.



Малюнок 1.5— Зовнішній вигляд шини типу И-Н142Б

1.3.9. Визначення передавального числа головної передачі:
Передавальне число головної передачі UГ визначається з умови забезпечення Vmax на вищій передачі в коробці передач:
(8)
де: rк –кінематичний радіус колеса, м. rк =rc=rд=rсв=0,475м.

Uд.в.—передавальне число вищої передачі додаткової коробки. Uд.в.=1.

Uк.в. –найвище розрахункове передавальне число коробки передач. Uк.в.=1 т.я. вантажний автомобіль має привід на теліжку що позаду, число передач не більше шести та переднє розташування двигуна [7].
1.3.10. Визначення передавального числа першої передачі коробки передач.
Визначаємо необхідне передавальне число першої передачі із умови подолання АТЗ максимального дорожнього опору:
(9)
Передавальне число першої передачі, при котрому, окружна сила реалізується по щепленню, тобто відсутності буксування, визначаємо по компоновочній схемі АТЗ згідно наступного рівняння:
(10)
де: φК –коефіцієнт щеплення ведучих коліс з дорогою. Для сухого шосе у нормальному стані φк =0,8 [7].
Передавальне число першої передачі, повинно задовольняти умові забезпеченню мінімально-стійкої швидкості руху:
(11)
де: Vmin –швидкість при n min , та при повній подачі палива. Vmin=1,5м/с.
1.3.11. Вибір кількості ступенів коробки передач.
Обираємо коробку передач з п’ятьма ступенями перемикання. Цей вибір обумовлено розташуванням п’ятиступеневих коробок перемикання передач на автомобілях-аналогах.
1.3.12. Визначення передавальних чисел проміжних передач КПП.
Передавальні числа проміжних передач обирають із умови забезпечення оптимальних показників як тягово-швидкісних, так і паливно-економічних властивостей.

Метод розрахунку дозволяє визначити передавальні числа проміжних передач за наступних умов:

  1. забезпечення максимальної інтенсивності розгону АТЗ;

  2. можливість тривалого руху при підвищеному опорі дороги.


Для виконання цих умов необхідно, щоб передавальні числа розташувались за законом геометричної прогресії. Згідно цього:
(12)
де: n—розрахункова кількість ступенів коробки передач;

m—номер проміжної передачі.

1.3.13. Вибір та обґрунтування вузла для проектування.
Головна передача є необхідною частиною будь-якої трансмісії автомобіля. Від якості виконання цього елементу залежить багато характеристик АТЗ, наприклад, таких як паливна економічність, прохідність, безпечність керування автомобілем та інші. Прикладом для проектування є двійна, центральна головна передача вантажного автомобіля КамАЗ-5320. Цей вибір обумовлено тим що АТЗ має велику повну масу 15325 кг, та велике передавальне число головної передачі.

^ 2. Розрахунок параметрів і побудова графіків силового балансу.
2.1.Рівняння силового балансу:
(13)

де:

Рт—тягова сила на ведучих колесах АТЗ, Н;

Рд—сила сумарного опору дороги, Н;

Рв—сила опору повітря, Н;

Рj—приведена сила інерції, Н;
2.2. Розрахунок значень тягового зусилля.
Сила тяги РТ на ведучих колесах АТЗ визначається з рівняння:
(14)

Для спрощення розрахунків тягового зусилля на різних передачах в коробці перероблюємо рівняння:
(15)

Згідно отриманому вираженню розраховуємо В для кожної передачі:


Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.1
Таблиця 2.1— Розрахункові данні двигуна АТЗ з обмежувачем обертів.

 

 

nemin

ne1

ne2

ne3

ne4

ne5

ne6

ne7

ne8

ne9

neN

ne

 

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2000

2200

2400

2600

Mk

 

557,79

586,36

608,73

624,93

634,93

638,76

636,39

627,85

613,11

592,19

565,09

Ne

 

35,04

49,12

63,74

78,52

93,08

107,02

119,95

131,49

141,24

148,82

153,85

δBP1=

Va

0,71

0,95

1,19

1,43

1,67

1,90

2,14

2,38

2,62

2,86

3,09

PT

41353,76

43471,90

45130,38

46331,43

47072,81

47356,77

47181,06

46547,91

45455,11

43904,13

41894,98

PB

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

PT-PB

41353,76

43471,90

45130,38

46331,43

47072,81

47356,77

47181,06

46547,91

45455,11

43904,13

41894,98

UКП1=

D

0,28

0,29

0,30

0,31

0,31

0,32

0,31

0,31

0,30

0,29

0,28

ψv

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

D-ψv

0,26

0,27

0,29

0,29

0,30

0,30

0,30

0,29

0,29

0,28

0,26

ja

0,65

0,68

0,71

0,73

0,74

0,74

0,74

0,73

0,71

0,69

0,65

1/ja

1,55

1,47

1,41

1,37

1,35

1,34

1,35

1,37

1,40

1,45

1,53

δBP2=

Va

1,16

1,55

1,94

2,33

2,71

3,10

3,49

3,88

4,27

4,65

5,04

PT

25371,78

26671,33

27688,85

28425,73

28880,60

29054,81

28947,01

28558,55

27888,08

26936,51

25703,83

PB

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

59,29

70,56

82,81

PT-PB

25371,78

26671,33

27688,85

28425,73

28880,60

29054,81

28947,01

28558,55

27828,79

26865,95

25621,02

UКП2=

D

0,17

0,18

0,18

0,19

0,19

0,19

0,19

0,19

0,19

0,18

0,17

ψv

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

D-ψv

0,15

0,16

0,17

0,17

0,18

0,18

0,18

0,17

0,17

0,16

0,16

ja

0,70

0,74

0,77

0,79

0,80

0,81

0,80

0,79

0,77

0,74

0,70

1/ja

1,44

1,36

1,30

1,27

1,25

1,24

1,24

1,26

1,30

1,35

1,42

δBP3=

Va

1,90

2,53

3,16

3,79

4,42

5,06

5,69

6,32

6,95

7,59

8,22

PT

15566,36

16363,67

16987,95

17440,05

17719,12

17826,00

17759,86

17521,54

17110,18

16526,36

15770,08

PB

0,00

0,00

0,00

0,00

63,79

83,31

105,45

130,18

157,52

187,46

220,00

PT-PB

15566,36

16363,67

16987,95

17440,05

17655,33

17742,69

17654,42

17391,36

16952,67

16338,91

15550,08

UКП3=

D

0,10

0,11

0,11

0,12

0,12

0,12

0,12

0,12

0,11

0,11

0,10

ψv

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

D-ψv

0,09

0,09

0,10

0,10

0,10

0,10

0,10

0,10

0,10

0,09

0,09

ja

0,59

0,63

0,66

0,68

0,69

0,69

0,69

0,67

0,66

0,63

0,59

1/ja

1,68

1,59

1,52

1,48

1,46

1,45

1,46

1,48

1,53

1,59

1,69

δBP4=

Va

3,09

4,12

5,15

6,18

7,21

8,24

9,27

10,30

11,33

12,36

13,39

PT

9550,43

10039,60

10422,62

10700,00

10871,21

10936,79

10896,21

10749,99

10497,61

10139,42

9675,42

PB

0,00

0,00

86,46

124,50

169,46

221,33

280,13

345,84

418,46

498,00

584,46

PT-PB

9550,43

10039,60

10336,16

10575,50

10701,76

10715,46

10616,09

10404,16

10079,15

9641,42

9090,96

UКП4=

D

0,06

0,07

0,07

0,07

0,07

0,07

0,07

0,07

0,07

0,06

0,06

ψv

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

D-ψv

0,05

0,05

0,05

0,06

0,06

0,06

0,06

0,05

0,05

0,05

0,05

ja

0,40

0,42

0,44

0,45

0,46

0,46

0,45

0,44

0,43

0,40

0,37

1/ja

2,52

2,36

2,27

2,21

2,18

2,17

2,20

2,26

2,35

2,49

2,69

δBP5=

Va

5,04

6,72

8,40

10,08

11,75

13,43

15,11

16,79

18,47

20,15

21,83

PT

5859,48

6159,60

6394,59

6564,77

6669,82

6710,05

6685,16

6595,44

6440,60

6220,84

5936,16

PB

82,69

147,00

229,69

330,75

450,19

588,00

744,19

918,75

1111,69

1323,00

1552,69

PT-PB

5776,79

6012,60

6164,91

6234,02

6219,63

6122,05

5940,97

5676,70

5328,92

4897,84

4383,48

UКП5=

D

0,04

0,04

0,04

0,04

0,04

0,04

0,04

0,04

0,04

0,03

0,03

ψv

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

D-ψv

0,02

0,02

0,03

0,03

0,03

0,03

0,02

0,02

0,02

0,02

0,01

ja

0,21

0,22

0,23

0,24

0,24

0,23

0,22

0,20

0,18

0,16

0,13

1/ja

4,79

4,49

4,31

4,24

4,25

4,36

4,57

4,93

5,48

0,00

0,00


2.3. Визначення значень швидкості руху АТЗ згідно вираження:
(16)
Для спрощення розрахунків перероблюємо рівняння:
де: (17)




Отримані значення Va і Рт заносимо в таблицю 2.1.
2.4. Визначення значень величин сили опору повітря.
Сила опору повітряного середовища РВ (Н) визначається за формулою:
(18)

Якщо v<4,15м/с, то Pв=0.

де: kв –коефіцієнт опору повітря (0,488);

F =6,68 м^2.
Отримані значення Рв заносимо в таблицю 2.1.
2.5. Визначення сили опору дороги.
(19)
де – коефіцієнт опору дороги.

Якщо спеціально не оговорено, розрахунок сили треба проводити для умови руху АТЗ, при якій, згідно завдання, автомобіль рухається з максимальною швидкістю, тобто, приймаємо в розрахунках що
2.6. Побудова графіку силового балансу.

Згідно отриманим силам і швидкостям будуємо графік залежності для різних передач у коробці (див. Додаток 1).
^ 3. Визначення параметрів і побудова графіку динамічної характеристики.
3.1. Основні параметри характеристики.
- вільна сила,

-- динамічний фактор. (20)
3.2. Розрахунок параметрів характеристики.
Згідно отриманим значенням сил, а також маси АТЗ, згідно формулі (20) визначаємо динамічний фактор.

Отримані значення D заносимо в таблицю 2.1.
3.3. Визначення сили опору повітряної середи

Сила опору повітряної середи визначається з вираження для кожної передачі і кожного значення швидкості:
(21)
Отримані значення Рв заносимо в таблицю 2.1.
Криву залежності для кращого зорового сприйняття графіка силового балансу, краще побудувати лише для вищої передачі коробки передач в трансмісії АТЗ. На графіку силового (тягового) балансу АТЗ при побудові кривої залежності значення сил і сумують.
3.4. Розрахунок коефіцієнтів тих мас що обертаються.

(22)




3.5. Розрахунок параметрів прискорення АТЗ.

(23)

Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.1.

^ 4. Розрахунок і побудова графіків часу і відрізку прискорення.
Час (τР) та відрізок (SP) прискорення АТЗ в заданому інтервалі швидкостей більш зручні для оцінки приємистості автомобіля, ніж величина прискорення, яка виникає при прискоренні.
4.1. Розрахунок та побудова графіку Va=f(τp).
Згідно методиці спочатку треба побудувати графік величин зворотних прискоренням АТЗ, 1/ja = f(Va). Результати розрахунків зворотних прискорень заносимо до таблиці 2.1. За табличними даними будуємо криві залежностей 1/ja = f(Va) (див. Додаток 3).

Згідно методиці розрахунку, всю площу графіка під кривими 1/ja=f(Va), розбиваємо на різні ділянки. Рахуємо площу, яка знаходиться між цими дільницями, кривими 1/ja = f(Va), та віссю Va. Результати підрахунку площ Ftk дільниць Ctk під кривими графіка 1/ja=f(Va) заносимо до таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Результати розрахунків графіків часу та відрізку прискорення АТЗ.

Vak

2,2

5,2

8,2

11,2

14,2

17,2

20,2

Ftk

450

555

755

900

1745

2170

2780

ΣFtk

450

1005

1760

2850

4350

6575

9355

τpk

3

6,7

11,73

19

29

43,83

62,37

Fsk

45

195

260

505

870

1160

1905

ΣFsk

45

240

500

1005

1875

3035

4940

Sр

4,5

24

50

100,5

187,5

303,5

494


Сумуємо площі Ftk дільниці Сtk згідно виразу:

. (24)

Результати розрахунків заносимо до таблиці 4.1.

Результати сумування площ ділянок графіку визначають час прискорення АТЗ- τр. Значення величин часу прискорення визначаються при фіксуванні масштабних коефіцієнтів за вираженням:

, (25)
де: μ1/ja —масштаб величин зворотних прискоренням АТЗ, с2·м-1/мм;

μVa — масштаб швидкостей АТЗ, , м·с-1/мм;

ΣFtk — результат ступінчатого сумування площ участків на графіку 1/ja=f(Va), мм2.

Результати розрахунків часу заносимо до таблиці 4.1.
Для побудови кривої залежності швидкості руху АТЗ при прискоренні від часу прискорення, необхідно визначитися зі значеннями величин швидкості АТЗ, відповідним значенням величин часу прискорення. Ці значення знаходяться з графіку 1/ja=f(Va), і рівні значенням швидкості, точки яких на графіку розташовані по осі абцис на середині кожного з інтервалів, які визначають межу площ дільниць на графіку. Ці значення заносимо до таблиці4.1.

За значеннями що в таблиці будуємо графік залежності Va=f(τp) (див. Додаток 4)
4.2. Розрахунок і побудова графіку Va=f(Sp).
Для побудови графіку відрізку прискорення АТЗ, всю площу між кривою Va=f(τp) та віссю ординат розбиваємо на таку ж кількість дільниць Сsk, як і у попередньому випадку, площі Fsk цих дільниць треба розрахувати. Площі та їх послідовне сумування заносимо до таблиці 4.1.

Результати сумування площ графіку визначають відрізок прискорення АТЗ – Sp. За допомогою масштабних коефіцієнтів визначаємо значення відрізку прискорення:

Spkτ · μva · ΣFsk (26)
де: μτ--масштаб величини часу прискорення, с/мм;

μVa-- масштаб швидкості АТЗ, (м/с)/мм;

ΣFsk --результат послідовного сумування площ дільниць на графіку Va=f(τp), мм2.

Будуємо графік Va=f(Sp) (див. Додаток 4).

^ 5. Розрахунок і побудова графіку балансу потужностей.
Графік балансу потужностей ілюструє розподіл потужності, яку розвиває двигун АТЗ, по видам опорів руху. Основою побудови графіку є рівняння силового балансу з якого отримуємо рівняння балансу потужностей, помножив всі його елементи на швидкість руху АТЗ (Va):

Рт·Vaд·Vaв·Vaи·Va;

Nк=Nд+Nв+Nи, (27)
де: Nк —потужність, яка підводиться до ведучих коліс (тягова потужність), кВт;

Nд —потужність, яка витрачається на приборкання сумарного опору дороги, кВт;

Nв— потужність, яка витрачається на приборкання опору повітряної середи, кВт;

Nи— потужність, яка витрачається на приборкання опору прискорення АТЗ, кВт.
Графік балансу потужностей будується в координатах Ne – Va. На графік наносяться такі залежності:
—Ne=f(Va)—для всіх передач трансмісії;

—Nк=f(Va)—для всіх передач трансмісії;

—Nд=f(Va)—для останньої передачі трансмісії;

—Nд+Nв=f(Va).
Таблиця 5.1. Результати розрахунку графіку балансу потужностей АТЗ з ДВЗ з обмежувачем.

ne

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2000

2200

2400

2600

Va1

0,71

0,95

1,19

1,43

1,67

1,90

2,14

2,38

2,62

2,86

3,09

Va2

1,16

1,55

1,94

2,33

2,71

3,10

3,49

3,88

4,27

4,65

5,04

Va3

1,90

2,53

3,16

3,79

4,42

5,06

5,69

6,32

6,95

7,59

8,22

Va4

3,09

4,12

5,15

6,18

7,21

8,24

9,27

10,30

11,33

12,36

13,39

Va5

5,04

6,72

8,40

10,08

11,75

13,43

15,11

16,79

18,47

20,15

21,83

Ne

35,04

49,12

63,74

78,52

93,08

107,02

119,95

131,49

141,24

148,82

153,85

Nk

29,44

41,26

53,54

65,96

78,19

89,89

100,76

110,45

118,64

125,01

129,23

Nв1

0,00

0,00

0,01

0,01

0,02

0,02

0,03

0,04

0,06

0,08

0,10

Nв2

0,01

0,01

0,02

0,04

0,07

0,10

0,14

0,19

0,25

0,33

0,42

Nв3

0,02

0,05

0,10

0,18

0,28

0,42

0,60

0,82

1,10

1,42

1,81

Nв4

0,10

0,23

0,45

0,77

1,22

1,82

2,60

3,56

4,74

6,16

7,83

Nв5

0,42

0,99

1,93

3,33

5,29

7,90

11,25

15,43

20,53

26,66

33,90

Nд1

1,61

2,15

2,68

3,22

3,76

4,29

4,83

5,37

5,90

6,44

6,98

Nд2

2,62

3,50

4,37

5,25

6,12

7,00

7,87

8,75

9,62

10,49

11,37

Nд3

4,28

5,70

7,13

8,55

9,98

11,40

12,83

14,25

15,68

17,11

18,53

Nд4

6,97

9,29

11,62

13,94

16,26

18,59

20,91

23,23

25,56

27,88

30,20

Nд5

11,360

15,14716

18,93395

22,72074

26,50752

30,29431

34,0811

37,86789

41,65468

45,44147

49,228

Nв1+Nд1

1,61

2,15

2,69

3,23

3,77

4,31

4,86

5,41

5,96

6,51

7,07

Nв2+Nд2

2,63

3,51

4,40

5,29

6,19

7,09

8,01

8,94

9,87

10,82

11,79

Nв3+Nд3

4,30

5,75

7,23

8,73

10,26

11,82

13,43

15,08

16,77

18,53

20,34

Nв4+Nд4

7,07

9,52

12,06

14,71

17,49

20,41

23,51

26,80

30,30

34,04

38,03

Nв5+Nд5

11,78

16,13

20,86

26,05

31,80

38,19

45,33

53,30

62,19

72,10

83,12
  1   2



Скачать файл (471.1 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru