Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Расчетно-графическая работа - Комплексна оцінка стійкості об’єктів економіки та адміністративно-територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях - файл my РГЗ.doc


Расчетно-графическая работа - Комплексна оцінка стійкості об’єктів економіки та адміністративно-територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях
скачать (109.2 kb.)

Доступные файлы (2):

my РГЗ.doc478kb.19.05.2011 09:07скачать
Вихідні дані для виконання розрахунково.doc46kb.04.05.2011 23:58скачать

содержание
Загрузка...

my РГЗ.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...




Зміст

  1. Оцінка рівня технологічних небезпек

  2. Визначення характеристик можливих вражаючих факторів ядерного вибуху та їхнього впливу на ОЕ

      1. 2.1. Визначення розміру надмірного тиску у фронті ударної хвилі (ΔРф).

      2. 2.2. Визначення величини світлового імпульсу

      3. 2.3. Визначення очікуваної дози проникної радіації.

2.4. Визначення масштабів та ступеня радіоактивного зараження

      1. 2.5. Визначення параметрів електромагнітного імпульсу.

  1. Оцінка обстановки, яка може скластися на об’єкті економіки внаслідок ядерного вибуху

                  1. 3.1. Оцінка інженерної обстановки

а) Вибух технологічних систем із стиснутими непальними газами.

б) вибух паливно повітряних сумішей.

    1. 3.2. Оцінка пожежної обстановки

    2. 3.3. Оцінка впливу ЕМІ на стійкість роботи електричного і електронного обладнання (ЕЕО).

    3. 3.4. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об’єкта

      1. 3.5. Розрахунок коефіцієнта захисту від дії ПР сховища № 2

      2. 3.6. Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховища

  1. Визначення заходів щодо підвищення стійкості ОЕ.


  1. Оцінка рівня технологічних небезпек

    1. Загальна методика оцінки

Оцінка рівня техногенних НС реалізується за трьома етапами. На першому − відбуваються системний аналіз та структуризація проблем техногенної безпеки. На другому − визначення комплексних показників потенційної небезпеки ОЕ (АТО) щодо виникнення техногенних НС и на третьому − розрахунок інтегральних показників безпеки на основі комплексних показників потенційної небезпеки ОЕ, індивідуального ризику смерті та матеріального збитку.

Для визначення небезпеки ОЕ (АТО) розглядаються показники, що безпосередньо пов’язані з техногенною безпекою.

    1. Визначення інтегрального показника потенційної небезпеки

На основі вихідних показників сформуємо базу даних ПНО (табл.1)

^ Таблиця 1. База даних для оцінки рівня небезпек


з/п

Показники

об’єкт А

об’єкт Г

об’єкт С

1

Площа АТО SАТО, км2

25

25

25

2

Чисельність населення АТО Nато, тис. чол.

710

710

710

3

Площа об’єкту економіки SОЕ, км2

8

6

3

d1

1

0,75

0,375

4

Чисельність виробничого персоналу NОЕ, тис. чол.

2

1,5

0,9

d2

1

0,75

0,45

5

Середньорічна кількість персоналу ОЕ, постраждалого при НС Nпер, чол./рік

15

31

7

d3

0,483

1

0,225

6

Середньорічна кількість НС на ОЕ Nнс, шт/рік

2

3

3

d4

0,666

1

1

7

Найбільш можлива кількість уражених Nур, тис. чол.

0,7

0,25

0,1




d5

1

0,357

0,142

8

Площа зони ураження Sур, км2

2

2,7

1

d6

0,740

1

0,370

9

Середньорічна кількість населення АТО постражда-лого при НС Nнас, тис чол./рік

0,5

0,9

1,5

d7

0,333

0,6

1

10

Збитки від НС Zпр, тис. грн.

650

530

725

d8

0,896

0,731

1

11

Відносна величина постраждалої території Рs, %

8

10,8

4

d9

0,740

1

0,370

12

Відносний показник постраждалого населення PN, %

0,099

0,035

0,014

d10

1

0,357

0,142



Розрахуємо додаткові відносні показники у відсотках (%), а саме:

– відносну величину постраждалої території РS, яка розраховується за формулою:

,

і визначає співвідношення території, яка підпадає під вплив вражаючого фактору НС до загальної території АТО;







– відносний показник постраждалого населення РN (кількість населення, яке може постраждати внаслідок НС відносно до загальної кількості населення АТО):

.







Визначимо інтегральний коефіцієнт небезпеки kнб для кожного об’єкту:

,

де m – кількість показників вихідних даних.







Порівнявши отримані коефіцієнти, здійснимо ранжування об’єктів за ступенем їхньої небезпеки (табл. 2).

^ Таблиця 2. Ранжування ОЕ за ступенем небезпеки



з/п

Об’єкт економіки

Показник порівняльного коефіцієнту небезпек

Місце

1

Об’єкт А

7,849

1

2

Об’єкт Г

7,538

2

3

Об’єкт С

5,069

3


Розрахувавши інтегральний коефіцієнт небезпеки, можна зробити висновок, що найбільш небезпечним об’єктом є об’єкт А.

^ 2. Визначення характеристик можливих вражаючих факторів ядерного вибуху та їхнього впливу на ОЕ

На підставі початкових даних визначаємо:

  1. Можлива мінімальна відстань від об’єкта А до епіцентру повітряного ядерного вибуху, нанесеного по місту. При нанесенні по місту одного ядерного удару за точку прицілювання приймається геометричний центр міста.

Rmin – мінімальна відстань від об’єкта А до епіцентру вибуху, км;

Rм = 10.2 км – відстань від геометричного центра міста до об’єкта А, км;

rвідх = 0.6 км – радіус відхилення боєприпаси від точки прицілювання, км;

Rmin = Rм – rвідх = 10.2-0.6 = 9.6 км;

  1. Відстань від об’єкта Б до об’єкта А: RБ = 50 км.

  2. Напрям середнього вітру Hº та його швидкість υ B, км/год = 45º/25.


^ 2.1 Визначення розміру надмірного тиску у фронті ударної хвилі (ΔРф).

  1. Для повітряного ядерного вибуху

Можлива максимальна величина надмірного тиску ΔРф на об’єкті А, виходячи с потужності повітряного ядерного вибуху qп = 300 кт, що нанесено по місту, і мінімальної відстані до об’єкта А (Rmin = 9.6 км).

Для вище наведених даних маємо ΔРф << 10 кПа.

Не буде руйнувань. Оцінка інженерної обстановки на об’єкті А не потрібна.

  1. ^ Для наземного ядерного вибуху

Можлива максимальна величина надмірного тиску ΔРф на об’єкті А, виходячи с потужності повітряного ядерного вибуху qн = 300 кт, що нанесено по місту, і мінімальної відстані до об’єкта А (RБ = 50 км).

Для вище наведених даних маємо ΔРф << 10 кПа. Не буде руйнувань.

Оцінка інженерної обстановки на об’єкті А не потрібна.
^ 2.2 Визначення величини світлового імпульсу

  1. Для повітряного ядерного вибуху

Можлива максимальна величина світлового імпульсу Uсв, виходячи зі значень потужності qп = 300 кт та відстані від центру вибуху до об’єкта А (Rmin = 9.6 км).

Для вище наведених даних маємо ^ Uсв = 291,429 кДж/м2.

При величині світового імпульсу Uсв = 291,429 кДж/м2 горіти будуть: дошки, пофарбовані у темний колір; стружка потемніла суха, солома, сіно, папір темний; уривки газетного паперу; дерматин; тканина віскозна підкладкова чорна; муслін бавовняний, штори віконні зеленню, парусина для тентів зелена бавовняна, тканина бавовняна темно-синя.

Оцінка пожежної обстановки потрібна.

  1. ^ Для наземного ядерного вибуху

Можлива максимальна величина світлового імпульсу Uсв, виходячи зі значень потужності qн = 300 кт та відстані від центру вибуху до об’єкта А (RБ = 50 км).

Для вище наведених даних маємо Uсв << 100 кДж/м2.

Оцінка пожежної обстановки не потрібна.
^ 2.3 Визначення очікуваної дози проникної радіації

  1. Для повітряного ядерного вибуху

Визначимо можливу максимальну величину проникної радіації DПР, виходячи зі значень потужності qп = 300 кт та відстані від центру вибуху до об’єкта А (Rmin = 9.6 км).

Виходячи з наведених даних маємо що проникна радіація буде відсутня. Зв’язку з цим захист працівників та населення не потрібен.

  1. ^ Для наземного ядерного вибуху

Визначимо можливу максимальну величину проникної радіації DПР, виходячи зі значень потужності qн = 300 кт та відстані від центру вибуху до об’єкта А (RБ = 50 км).

Виходячи з наведених даних маємо що проникна радіація буде відсутня. Зв’язку з цим захист працівників та населення не потрібен.
^ 2.4 Визначення масштабів та ступень радіоактивного зараження

Виходячи зі значень потужності наземного ядерного вибуху qн = 300 кт та швидкості середнього вітру υ B = 25 км/год визначимо розмір зон радіоактивного зараження.

Зона

Довжина сліду, км

Ширина сліду, км

Зона А

190

18

Зона Б

80

8.3

Зона В

62

6

Зона Г

31

3.3

Об’єкт А знаходиться в зоні В.

Визначимо можливий рівень радіації на території об’єкта А:

  • через 1 годину Р1 = 360 Р/год

  • через 2 години Р2 = 156,522 Р/год

Визначимо можливу максимальну дозу опромінення персоналу при знаходженні на відкритій місцевості за час від моменту випадання радіоактивних опадів до повного розпаду радіоактивних речовин ()

Рt – рівень радіації через t годин після вибуху

- час початку опромінення людей

Р

Визначити дозу опромінення за час робочої зміни Dзм

k – прийняти 0,4 при тривалості робочої зміни 12 годин.

Dзм = kD= 0.4·1565 = 626,087 Р

Реальна доза опромінення перевищує припустиму, необхідно скоротити час роботи виробничого персоналу об'єкта в зоні зараження до мінімально можливого значення і вжити додаткових заходів по захисту. Вибираємо режим захисту 7-В-2.
^ 2.5 Визначення параметрів електромагнітного імпульсу

Оцінюючи вплив ЕМІ на електричні мережі, лінії зв'язку та інші струмопровідні елементи устаткування об'єкта необхідно враховувати, що ЕМІ характеризується величиною горизонтальної і вертикальний складових напруженості електричного поля.

Визначимо максимальне значення напруженостей електричних полів, що виникли при наземному ядерному вибуху:

В/м

В/м

Визначимо максимальне значення напруженостей електричних полів, що виникли при повітряному ядерному вибуху:

В/м

В/м

де Rmin, RБ – відстань від центра ядерного вибуху, км;

qН – потужність наземного вибуху, кт;

qП – потужність повітряного вибуху, кт;

К – коефіцієнт асиметрії, що залежить від висоти вибуху (прийняти 0.5)

Вертикальна складова набагато перевищує горизонтальну, тому при аналізи впливу ЕМІ найбільшу увагу необхідно приділити вертикальній складовій напруженості електричного поля.

^ Таблиця 3. Характеристика вражаючих факторів від ядерного вибуху

Вражаючий фактор

Параметри вражаючих факторів

Позначення

Одиниці виміру

Повітряний

ЯВ

Наземний ЯВ

Ударна хвиля

PфЯВ

кПа

<<10

<<10

Світлове випромінювання

Uсв

кДж/м2

291.429

<<100

Радіоактивне зараження


LА/bА

км




190/18

LБ/bБ

км




80/8.3

LВ/bВ

км




62/6

LГ/bГ

км




31/3.3

P1

Р/год




360

Pt

Р/год




156.522

t

год




2

D

Р




1565

Dзм

Р




626.087

Проникна радіація

Dпр

Р

0

0

Електромагнітний імпульс


Eв

В/м

207.682

14.699

Eг

В/м

0.415

0.029


^ 3. Оцінка обстановки, яка може скластися на об’єкті економіки внаслідок ядерного вибуху

3.1 Оцінка можливої інженерної обстановки

ОЕ має виробничі приміщення – промислові будівлі з важким металевим каркасом (висота будівель 25 м), цегляні двоповерхові споруди, а також дерев’яні одноповерхові приміщення лабораторії, де знаходяться електровимірювальні пристрої. Крім того, на території ОЕ стоїть дерев’яне приміщення для зберігання ганчір’я та мастила.

Визначимо імовірність руйнування виробничих будівель від ядерного вибуху. Оскільки величина надмірного тиску у фронті ударної хвилі (ΔРф) при наземному та повітряному вибухах набагато менше 10 кПа, то на об’єкті руйнування будівель не буде.

Розрахуємо імовірність ураження персоналу при аваріях у виробничому приміщенні об’єкта економіки.

В результаті дії ударної хвилі у виробничому приміщенні об’єкта економіки можливе руйнування технологічних систем та агрегатів, в яких використовуються пальні речовини, балони з газами під тиском, або які є джерелом утворення пилу, що може вибухнути. Внаслідок цього можливе виникнення додаткових вибухів.

а) Вибух технологічних систем із стиснутими непальними газами

У технологічному процесі використовуються балони зі стиснутим газом (двоокис вуглецю). Балони зберігаються компактно. При вибуху таких ємностей можуть виникати сильні ударні хвилі, утворитися велика кількість уламків, що приведе до серйозних руйнувань і травм.

При вибуху в енергію вибуху переходить не тільки хімічна енергія пального газу, але й потенційна енергія стислого газу.

Загальна енергія вибуху визначається за формулою:


де QVГ – енергія вибуху газу. Для двоокису вуглецю QVГ = 0 кДж/кг;

Р1 – початковий тиск газу в ємності, Р1 = 13000 кПа;

Р0 – атмосферний тиск, Р0 = 101,3 кПа;

kГ – показник адіабати газу, kГ = 1,3;

МР – сумарна маса газу, МР = 0,9·М;

М – маса газу в ємності, М = 300 кг;

ρГ – щільність газу при Р1.

Щільність газу і тиск пов'язані залежністю:

, де ;

ρ0, T0, P0 – щільність газу, тиску, температури при нормальних умовах, ρ0 = 1.977 кг/м3, Т0 = 20 ºС;

ТГ – температура газу в балонах, ТГ = 10 ºС.

кг/м3

Загальна енергія вибуху:

Тільки 40...60% загальної енергії вибуху (для розрахунку візьмемо 55%) переходить в енергію ударної хвилі Еух, а інша енергія витрачається на утворення і розліт уламків Еул.



Визначимо величину тротилового еквіваленту вибуху ємності під тиском:



де ЕТНТ = 4520 кДж/кг – енергія вибуху тротилу.



Визначивши величину тротилового еквіваленту, визначимо величину надлишкового тиску () і імпульс фази стиску ().

,

де R = 9 м – відстань від центру вибуху.



Ступень уражень персоналу ОЕ розраховується за допомогою пробіт - функцій:

- розрив барабанних перетинок

; Pвр = 0 % уражень;

- тривала втрата керованості



де



де m = 70 кг – маса людини.

; Pвр = 0 % уражень;

- смертельні враження



Pвр = 0 % уражень.

При вибуху балонів зі стиснутими газами враження персоналу не відбудуся.

б) вибух паливно повітряних сумішей

Паливно-повітряна хмара, що утворюється при різних техногенних аваріях, за наявності джерела займання може загорітися, причому в залежності від розмірів хмари, властивостей суміші, параметрів поверхні розповсюдження, може мати місце як дефлаграційне (швидкість поширення полум'я менше швидкості звуку), так і детонаційне (швидкість поширення полум'я більше швидкості звуку) горіння.

Вид газу – пропан (С3Н8), агрегатний стан ППС – газовий.

^ Розрахунок наслідків аварійного вибуху паливно-повітряної суміші (ППС).

Визначити ефективний енергозапас ППС:

Ееф = Мп · qг при спсстх ;

де Ееф – ефективний енергозапас ППС, Дж;

Мп = 60 кг – маса пального газу, яка міститься в хмарі, кг;

qг – питома теплота згорання газу, Дж/кг;

сп = 0,12– концентрація паливної речовини в хмарі ППС, кг/м3;

сстх – стехіометрична концентрація речовини у суміші з повітрям, кг/м3.

Стехіометрична концентрація пальної речовини в ППС сстх розраховується за формулою:



де – стехіометричний коефіцієнт кисню в рівнянні реакції горіння (пс, пн, п0, nГкількість атомів С, Н, О та галогенів у молекулі пального).



Для переводу концентрації з об’ємних % в [кг/м3] використовується співвідношення: с [кг/м3] = 0,01 с [% об.]·ρ0, де ρ0 = 500,5 кг/м3 – густина речовини, кг/м3.



Питома теплота згорання пального газу qг в ППС розраховується за формулою: ,

де



Хмара лежить на поверхні землі, тому величина Ееф подвоюється:

Ееф = 2Ееф = 22772 = 5544 МДж.

^ Визначити клас небезпеки пальної речовини.

Двоокис вуглецю відноситься до класу 2 – чутливих речовин.

Визначити швидкість вибухового перетворення хмари ППС.

Швидкість вибухового перетворення в значній мірі залежить від параметрів поверхні розповсюдження.

Вид простору 2. Сильно захаращений простір: наявність напівзамкнутих об’ємів, висока щільність розміщення устаткування, ліс, велика кількість повторюваних перешкод.

У залежності від класу суміші і виду простору можна чекати наступний діапазон швидкості вибухового перетворення: детонація, швидкість фронту полум'я 300...500 м/с.

^ Оцінка агрегатного стану ППС.

Розрахуємо максимальний надмірний тиск та імпульсу фази стиснення УХ.

Попередньо розрахуємо приведену відстань:



де ^ R* − приведена відстань;

Ееф – ефективний енергозапас ППС, Дж;

R = 12 – відстань від епіцентру вибуху;

Р0 – нормальний атмосферний тиск, Па.

Спочатку розрахуємо безрозмірні величини надмірного тиску Р* та імпульсу фази стиснення І*.

а) детонація газових ППС



б) дефлаграція газових ППС





де а − швидкість звука в повітрі (а = 330 м/с); σ – ступінь розширення продуктів згорання, (σ = 7); υф = 500 – швидкість фронту полум’я, м/с.

Формули справедливі для значень R*>0,34. У протилежному випадку в останні формули замість R* варто підставляти величину 0,34.





Остаточне значення Р* та І* обирається з умов:

Р* = min(P1*, P2*) та І* = min(І1*, І2*)

Р* = min(3,105; 2,421), звідси Р* = 2,421.

І* = min(0,091; -0,134), звідси І* = -0,134.

Після визначення безрозмірних величин тиску та імпульсу фази стиснення обчислимо відповідні їм величини за співвідношеннями:

, кПа ;

, кПа·с ,

де Р0 = 101,3 кПа – атмосферний тиск.

Ступень уражень персоналу ОЕ розраховується за допомогою пробіт - функцій:

  • розрив барабанних перетинок



Pвр = 90 % уражених.

  • тривала втрата керованості



де



де m = 70 кг – маса людини.



Pвр = 20 % уражених.

  • смертельні враження

Pвр = 0 % уражених.

Необхідно підвищити захист виробничого персоналу. Для цього необхідно установити у вибухонебезпечних приміщеннях пристрої, що локалізують дію вибуху (вікна, що відкриваються самі, повторні панелі, противибухові клапани); захист вмістищ для зберігання ПМР, НХР та інших агресивних рідин (газів) шляхом їх зміцнення, заглиблення та обвалування ґрунтом; будівництво під сховищем НХР підземних резервуарів з водою для швидкого спуску та розчинення цих речовин; обладнання систем та установок з НХР автоматично діючими нейтралізаторами та створення запасу нейтралізуючих речовин; обладнання в цехах об’єкта автоматичної аварійної сигналізації (пожежної, виявлення газу, диму, НХР, надходження води).

^ 3.2 Оцінка можливої пожежної обстановки на ОЕ

Визначимо щільність забудови на території ОЕ:



При Щ < 7% пожежі не поширюються.

Визначимо ступінь враження персоналу ОЕ від термічного впливу світлового випромінювання.

Світлове випромінювання, діючи на незахищених людей, викликає опіки відкритих частин тіла. Людина відчуває сильний біль (ледь стерпний), коли температура верхнього шару шкіри перевищує 45˚С. Час досягнення «порогу болі» τ, с визначається за формулою:



де Q – інтенсивність теплового випромінювання, кВт/м2;

Uсв – величина світлового імпульсу, кДж/м2;

tс – час свічення світлової сфери, с;

q – потужність ЯВ, кт.

При використанні імовірнісного підходу при визначенні термічного впливу можна застосувати формулу пробіт-функції:

  • для смертельного враження



де τ – час досягнення „порогу болі”, с.



Pвр = 0 % уражень.

Визначимо ступінь враження персоналу від токсичного впливу горючих матеріалів (чадний газ) за допомогою формули пробіт-функцій:



де с – концентрація токсиканту, ppm;

τВ = 20 хв = 1200 с – час впливу, с;

n – показник ступеня, який визначається експериментально.

Коефіцієнти а = -37,98, b = 3,7 та n = 1.

Концентрація токсиканту с (ppm) пов’язана з концентрацією с (мг/л) наступним співвідношенням:

де t – температура суміші, °С (+120);

М – молярна маса токсиканту, г/моль.

М(СО) = 12 + 16 = 28 г/моль.



Пробіт – функція дорівнює: , Pвр = 0 % уражень.

Додаткові заходи для зменшення кількості вражених не потрібні.

^ 3.3 Оцінка впливу ЕМІ на стійкість роботи електричного і електронного обладнання (ЕЕО)

Основну небезпеку при наземних та повітряних ЯВ (до висоти 10 км) представляє вертикальна складова потужності електричного поля, що набагато перевершує горизонтальну. Тому необхідно визначити максимальні очікувані напруги (Uв), які наводяться у вертикальних ділянках електричних ліній, що забезпечують роботу електроустаткування ОЕ:



де lв = 0,8 м – довжина вертикальної ділянки дроту, м;

η = 2 – коефіцієнт екранування електричної лінії (кабелю).

Робоча напруга Up = 380 B. Допустимі коливання напруги у мережі ± 20%. Мінімальне допустиме значення напруги – 304 В. Максимальне значення – 456 В. Напруга яка наведеться в наслідок ЕМІ складає (380 + 83,073 = 463.073 В). Отримали значення більше ніж максимальне допустиме значення напруги. Щоб уникнути негативного впливу необхідно встановити пристрої автоматичного вимикання електричних мереж.

^ 3.4 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об’єкта

Кількість персоналу на виробничий дільниці 350 чоловік. На виробничий дільниці існує вбудоване сховище на 170 чоловік. В ньому обладнано всі допоміжні приміщення, а з основних – тільки приміщення для тих, що вкриваються. Необхідно розрахувати додаткове сховище на 180 чоловік, яким не вистачило місце у першому сховищі.

Кількість людей, що переховуються Nпер = 180 чол.

Кількість працівників ПУ NПУ = 10 чол.

Загальна кількість людей NП = 190 чол.

Приміщення основного призначення визначають основні розміри, об'єм та місткість сховища. Місткість приміщень сховища визначається на підставі норм площі на людину, що укривається. Норми площі приміщення (відсіку) для тих, хто приховується: ns = 0,5 м2/чол. при двоярусних лавках.

Сховища на ОЕ повинні мати у своєму складі пункт управління для розміщення органів керування об’єкту. ПУ розташовуються поблизу від входу в сховище і, як правило, при наявності ДЕС. На 1 працюючого в ПУ норма площі складає 2 м2/чол.

Медичний пункт встановлюється у сховищах при кількості людей від 900 чоловік, тому в даному сховище медичний пункт відсутній.

В кожному сховище повинен бути санітарний пост з розрахунку 1 пост на 500 чол. площею 2 м2, але не менш одного посту на сховище.

Розрахуємо площу основних приміщень:



Площа допоміжних приміщень розраховується в залежності від кількості вкриваємих, наявності ДЕС та іншого обладнання. Норми площі визначаються ДБН у залежності від загальної місткості сховища і наявності певного технічного обладнання: 0,18 м2/чол.

Тамбур – шлюз встановлюється у сховищах місткістю від 300 чоловік, тому у даному сховищі тамбур шлюз відсутній. Для зберігання продуктів передбачається комора з розрахунку 1 комора на 600 чол., що вкриваються.



Площа сховища:

Об’єм сховища визначається при нормі 1,5 м3 на людину:

Висота сховища визначається, виходячи с необхідного об’єму сховища:

По нормам приміщення сховищ повинно бути висотою не меншою ніж 2.15 м.

^ Таблиця 4. Основні характеристики додаткового сховища

Назва елемента

Умовне позначення

Значення

Клас сховища



А – 4

Місткість

чол.

190

Відстань від виробничої дільниці, м

Lmin

Lmax

25 м

400 м

Кількість ярусів лавок-нар



2

Кількість місць для:

− лежання

− сидіння







20 %

80%

Площа сховища, м2

Sсх

152 м2

Висота сховища, м

hсх

2,15 м

Об’єм сховища, м3

Vcx

285 м3

Площа допоміжних приміщень:

− комора для продуктів

− тамбур-шлюз

− інші доп. приміщення


Sпр

Sтш

Sінш


5,8 м2

0 м2

34,2 м2

Площа основних приміщень:

– площа відсіку для персоналу, що переховується

– площа пункту управління

– площа медичного пункту

– площа санітарних постів



Sпер

Sпу

Sмп

Sсп



90 м2

20 м2

0 м2

2 м2


^ 3.5. Розрахунок коефіцієнта захисту від дії ПР сховища №2

Визначити реальний коефіцієнт захисту від дії ПР сховища №2 за формулою:

де Кз – коефіцієнт захисту сховища від дії ПР;

Кр – коефіцієнт розташування (для сховищ, що стоять окремо в районі забудови Кр = 2);

hi − товщина шару матеріалу забудови;

di − шар половинного ослаблення даного матеріалу;

m − кількість захисних прошарків.

Товщина шару бетону/ґрунту над сховищем № 2, що стоїть окремо:hб/hґр = 30/28 см..

Шар половинного ослаблення бетону/ґрунту : dб/dґр = 10/14.4 см.

Розрахуємо товщини додаткового шару ґрунту hдод для підвищення коефіцієнта захисту сховища № 2 до 1024.



Товщина ґрунту при коефіцієнті ослаблення kз = 1024 повинна бути 86.4 см. Товщина додаткового слою ґрунту hдод = х - hґр = 86.4 – 28 = 58.4 см.

^ 3.6. Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховища

Визначимо характеристики систем життєзабезпечення існуючого вбудованого сховища виробничої дільниці (табл. 5).

^ Таблиця 5. Характеристики системи життєзабезпечення

Система повітропостачання

Тип

Режими роботи

(№)

Продуктивність за режимом

Режим 1 (м3/чол)

Режим 2 (м3/чол)

ФВК-1

І та ІІ

1200

300

Система водопостачання

Джерела водопостачання

Глибина магістралей (м)

Аварійний запас води (л)

Міська мережа; резервне – з річки та артезіанської свердловини

1,2

700

Система каналізації

Типи систем

Глибина магістралей (м)

Аварійні ємності (л)

Самопливна, складається з двох незалежних систем - господарсько-фекальна та зливна.

1,2

відсутні


а) повітропостачання

Згідно с обстановкою, яка складеться на ОЕ, необхідний режим роботи системи повітропостачання є режим фільтровентиляції. Цей режим забезпечить фільтровентиляційний комплект ФВК-1.

ФВК-1 забезпечує тільки І та ІІ режими вентиляції. До складу комплекту входять: 2 протипилових фільтри ПФП-1000; 3 фільтри-поглиначі ФПУ-200 (кожен пропускає 100 м3/год); 2 електроручних вентилятори ЕРВ-600/300; герметичний клапан ГК-200; дросельний пристрій ДУ-100; тягонапоромір ТНЖ-1; трубопроводи.

На одному ЕРВ працює 2 чол.

Розрахуємо потрібну кількість повітря при роботі системи вентиляції у ІІ режимі:



де Q2 – кількість повітря, яке потрібно подати в сховище при роботі системи вентиляції у другому режимі, м3/год;

Nп = 190 − кількість людей, що переховуються у сховищі, чол.;

Nпу = 10 – кількість працюючих у пункті управління при його наявності, чол.;

NЕРВ = 4 – кількість людей, необхідних для забезпечення роботи всіх вентиляторів у ручному режимі;

nП, nпу, nерв (2, 5, 10)– норми подання повітря в другому режимі для відповідних категорій тих, хто переховується.



Розрахуємо потрібну кількість повітря при роботі системи вентиляції у І режимі:



де nкз = 13 – норма подання повітря на одну людину, що переховується, при роботі системи вентиляції в першому режимі, в залежності від кліматичної зони розташування сховища, м³/год.

Як ми бачимо один комплект ФВК-1 не може забезпечити необхідну кількість повітря як при роботі системи вентиляції у І режимі так і в ІІ режимі. Розрахуємо необхідну кількість фільтровентиляційних комплектів ФВК:



де ^ NФВК – необхідна кількість ФВК (округляється до цілого числа в більший бік), шт.;

Q2ФВК – продуктивність одного комплекту ФВК у другому режимі, м3/год.

Також необхідно доповнити систему повітропостачання вентилятором ЕРВ − 72-2 для достатнього забезпечення повітрям у І режимі.

б) водопостачання

Розрахуємо потрібний аварійний запас води в сховищі:

,

де ^ Vав – необхідний аварійний запас води, л;

nв – норма аварійного запасу води на одну людину, л/(добу · чол.);

t – мінімальний термін перебування людей у сховищі в автономному режимі, діб.

Система водопостачання повинна відповідати наступним вимогам ДБН: повинна мати не менш двох джерел живлення; закільцьованість системи і заглибленість трубопроводів у ґрунт не менш 1,2 м; мати ємності для аварійного запасу води.

Існуючої кількості води запасом у 700 літрів не вистачить на всіх що вкриваються, тому треба зробити додатковий запас води на 1200 літрів.

Перша вимога дотримана, тому що водопостачання заводу здійснюється від міської мережі, а також мається можливість подачі води для нестатків заводу з ріки та артезіанської свердловини, отже, мається два незалежних джерела водопостачання.

Дотримано другу вимогу, тому що магістраль покладена, відповідно до норм, на глибині 1,2м.

Третя вимога дотримана частково, тому що водогінна мережа закільцьована, але запас води створений в обсязі 700 л не відповідає потребам згідно з розрахунками. Необхідно збільшити запас води на 1200 літрів.

в) каналізація

Відповідно до вимог ДБН каналізаційна система повинна мати: 1) не менш двох роздільних сполучень із зовнішніми мережами; 2) мати станцію перекачування стічних вод; 3) заглибленість трубопроводів не менш 1,2 м; 4) мати аварійний резервуар для збору стоків.

VСТ = NП  nСТ  t, л

де nст – норма стоків на людину 2 л/(доба*чол);

t – мінімальний термін перебування в сховищі, діб.

Система каналізації відповідає першій вимозі: вона складається з двох незалежних мереж (господарсько-фекальної і зливовий).

Система прокладена на глибині 1,2 м.

Аварійний резервуар для збору стоків повинен бути об’ємом:

VСТ = 190  2  2 = 760 л

Необхідно підготувати запасні ємності для збору стоків.

г) електропостачання

Система електропостачання сховища повинна відповідати наступним вимогам: 1) мати не менш двох незалежних джерел енергії; 2) мати закільцьовану систему і заглибленість не менш 0,7м; 3) мати автоматичне відключення; 4) мати автономне аварійне джерело енергії; 5) мати місцеві засоби освітлення.

Перша вимога дотримана, тому що сховище забезпечується електроенергією від заводської мережі і від ДЭС. Дотримується друга вимога – електромережі підземні, покладені на глибину 0,7м і закільцьовані.. Інші вимоги ДБН не дотримані, тому необхідно установити автономне аварійне джерело енергії, пристрій автоматичного відключення, забезпечити сховище аварійними засобами освітлення (вело генератори, ліхтарі).

д) опалення

Система опалення сховища повинна відповідати наступним вимогам: 1)відгалужена від централізованої опалювальної мережі; 2) мати автоматичне відключення.

Вимоги по системі опалення дотримані.

е) зв’язок

Система зв’язку сховища повинна відповідати наступним вимогам: 1) мати телефонний зв'язок з ПУ ОЕ; 2) мати гучномовці у відсіках, підключені до міської та місцевої радіотрансляційних мереж; 3) у випадку розташування у сховищі ПУ – обов’язковий радіозв’язок.

Перша та друга вимога дотримані, у сховищі є телефонний зв’язок із ПУ та гучно мовну трансляційну мережу, підключену до міської та місцевої мережі.

Радіозв’язок не потрібен, тому що пункт управління відсутній у даному сховищі.



  1. ^ Визначення заходів щодо підвищення стійкості ОЕ



^ Назва заходу

Час

проведення

1

Побудувати на території виробничої дільниці сховище з пунктом управління на 190 чоловік.

“МЧ”

2

Запасні балони з киснем, ацетиленом, а також ємності з гасом розмістити та зберігати на безпечній відстані від об'єкта.

“МЧ”

3

Створити запас дезактивуючих, дегазуючих і дезінфікуючих речовин і підготувати технічні засоби для їхнього застосування.

“МЧ”

4

Встановити пристрій для автоматичного відключення мереж.

“МЧ”

5

Кабелі живлення двигунів верстатів екранувати, збільшивши коефіцієнт екранування до 4-х.

“МЧ”

6







7

Насипати на уб.№2 доп. шар ґрунту товщиною 86.4 см.

“МЧ”

8

Прибрати територію біля цеху від порожньої тари і сміття.

“МЧ”

9

Установити в сховище ємності збору стічних вод місткістю 760л.

“МЧ”

10

Установити в сховище ємності запасу питної води місткістю 1200л.

“МЧ”

11

Виготовити для коштовного й унікального обладнання переносні індивідуальні захисні пристрої у виді кожухів, наметів, камер, і підготувати їх до використання.

“МЧ”

12

Забезпечити можливість герметизації приміщення цеху та інших приміщень (закриття дверей, вікон вентиляційних шахт і т.п.).

“МЧ”

13

Забезпечити аварійне відключення водопостачання

“МЧ”

14

Забезпечити пристрій стопорних (закріпляючих) засобів для цехового підйомно-кранового устаткування.

“МЧ”

15

Забезпечити автоматичний перехід живлення електроенергії з основного на аварійне без припинення її подачі.

“МЧ”

16

Забезпечити можливість передачі води з виробничих у комунальні системи з дотриманням установлених санітарних норм.

“МЧ”

17

Забезпечити сховище № 2 аварійними засобами освітлення.

“МЧ”

18

Встановити у сховищі № 2 другий фільтровентиляційних комплект ФВК-1 з додатковим вентилятором ЕРВ − 72-2.

“МЧ”

19

Приведення до готовності захисних споруд об’єкта

“ЗН”

20

Укриття робітників та службовців у сховищі (ПРУ)

“ПТ”









Скачать файл (109.2 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru