Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Лекціі з сурдопедагогіки - файл lecture2-10.doc


Лекціі з сурдопедагогіки
скачать (165.4 kb.)

Доступные файлы (15):

lecture2-10.doc47kb.30.10.2007 23:32скачать
lecture2-11.doc52kb.30.10.2007 23:32скачать
lecture2-12.doc57kb.30.10.2007 23:32скачать
lecture2-13.doc47kb.30.10.2007 23:32скачать
lecture2-14.doc51kb.30.10.2007 23:33скачать
lecture2-15.doc57kb.30.10.2007 23:33скачать
lecture2_1.doc54kb.30.10.2007 23:30скачать
lecture2_2.doc59kb.30.10.2007 23:30скачать
lecture2_3.doc51kb.30.10.2007 23:30скачать
lecture2_4.doc55kb.30.10.2007 23:30скачать
lecture2_5.doc41kb.30.10.2007 23:31скачать
lecture2_6.doc68kb.30.10.2007 23:31скачать
lecture2_7.doc51kb.30.10.2007 23:31скачать
lecture2-8.doc49kb.30.10.2007 23:31скачать
lecture2-9.doc59kb.30.10.2007 23:31скачать

содержание

lecture2-10.doc

Реклама MarketGid:
Лекція 10

Технічне та методичне забезпечення роботи

З РОЗВИТКУ СЛУХОВОГО СПРИЙНЯТТЯ ТА вимовИ
1. Характеристика звукопідсилюючої апаратури

2. Кохлеоімплантація

3. Роль сурдотехнічних приладів у навчанні

4. Наочні посібники, комп’ютерні програми
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОПІДСИЛЮЮЧОЇ АПАРАТУРИ (ЗПА)

І. АПАРАТУРА КОЛЕКТИВНОГО КОРИСТУВАННЯ.

1. Дротова апаратура.

Включає пульт педагога (підсилювач, мікрофон, входи для підключення телевізора, магнітофона і т.д.) та індивідуальні пульти дітей (головні телефони та зворотні мікрофони). Може доповнюватись вібраторами.

Сучасна дротова апаратура дозволяє підібрати для кожної дитини оптимальний режим підсилення. Вона має кращі характеристики звукопідсилення, ніж індивідуальні апарати. В той же час – обмежує пересування дітей і вчителя.

2. Бездротова апаратура.

Працює на радіопринципі, принципі індукційної петлі (всередині якої створюється магнітне поле) або інфракрасному випромінюванні.

Радіосистеми включають:

- мікрофон педагога, який прикріплюється кліпсою до одягу або розміщується на оголів’ї;

- радіопередавач педагога;

- радіоприймачі дітей, з’єднані з індивідуальними слуховими апаратами або навушниками.

ІІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ СЛУХОВІ АПАРАТИ.

1. Кишенькові.

Складається з підсилювача з вмонтованим в нього мікрофоном і телефонів (повітряного або кісткового проведення). Недоліки: звук, який подається в обидва вуха, однаковий; мікрофон віддалений від рота дитини. Переваги: відносно невисока вартість, можливість використання в якості індивідуального тренажера.

2. Завушні.

Мають напівкруглу форму, розміщуються за вухом; складаються зі звукопідсилювача, мікрофона та звуководу, який сполучає апарат з вушним вкладишем.

3. Внутрівушні та внутріканальні.

Вставляються у вухо або глибоко у зовнішній слуховий прохід. Виготовляються зі зліпку вуха людини, відповідно – повторюють анатомічну будову вуха і не випадають. Використання у дітей обмежено, оскільки вони швидко ростуть.

За принципом роботи розрізняють аналогові та цифрові слухові апарати. В аналогових звук представляється у вигляді безперервного електричного сигналу (як у звичайних магнітофонах, телефонах, телевізорах). Звук може викривлюватись. В цифрових апаратах звук кодується, як інформація в комп’ютері, обробляється спеціальним процесором, що дозволяє досягти високої якості. Тихі звуки можна зробити розбірливими, сильні – не дуже гучними; знизити рівень шуму і т.д.

ІІІ. СЛУХОВІ ТРЕНАЖЕРИ.

Це високоякісні підсилювачі, які подають сигнали як на головні телефони, так і на спеціальні вібратори. Використовуються на спеціальних заняттях з розвитку слухового сприйняття. Комплектуються двома мікрофонами, для дитини та для педагога.
Кохлеоімплантація

Кохлеоімплантація (кохлеарна імплантація) – це метод хірургічного лікування глухоти.

Звуки сприймаються через мікрофон і передаються в мовленнєвий процесор. В сучасних апаратах ці два боки об’єднані й носяться за вухом. В мовленнєвому процесорі звуки кодуються в електричні імпульси і передатчиком (він тримається на шкірі, як магніт) посилаються до приймача, зафіксованого у висковій кістці. Від приймача імпульси йдуть по робочому електроду в завитку, де вони стимулюють спіральний ганглій слухового нерва.

Зовнішню частину приладу можна знімати, внутрішня вживлюється хірургічно. Система працює від батарейок або акумуляторів.

Кохлеарна імплантація показана, якщо:

- ступінь зниження слуху досягає 90 дБ і більше;

- використання слухових апаратів неефективне (бажаний досвід їх носіння не менше 4 міс.);

- функції нейронів спірального ганглію, слухового нерва і центральних відділів слухового аналізатора збережені (за даними аудіологічного обстеження);

- пацієнт та його родичі мають високу мотивацію.

Операцію можна проводити, починаючи з 18 міс., верхньої межі віку немає (при відсутності протипоказань).

Протипоказання:

- запальні захворювання середнього вуха;

- перфорація барабанної перетинки;

- збереженість функцій волоскових клітин;

- повна облітерація (зарощення порожнини) завитки;

- ретрокохлеарна патологія;

- для прелингвальної глухоти – вік більше 6-7 років;

- для постлінгвальної глухоти – тривалість глухоти більше тривалості періоду нормального слуху

- протипоказання до хірургічного лікування.

При частковій облітерації завитки можлива імплантація спеціально розроблених моделей апаратів.

Приблизно через 1 місяць після операції проводиться включення і перша настройка системи. Це дуже відповідальний момент. Дуже важливо не викликати негативних емоцій при зустрічі зі світом звуків. В подальшому уточнюються пороги слуху, параметри апарату та ін.

Обов’язковою умовою є заняття з сурдопедагогом.
^ РОЛЬ СУРДОТЕХНІЧНИХ ПРИЛАДІВ У НАВЧАННІ

Сурдотехнічні прилади (апаратура колективного призначення, індивідуальні слухові апарати, слухові тренажери) дозволяють тією або іншою мірою компенсувати зниження слуху. Їх використання дозволяє зробити уявлення дитини з вадами слуху про звуки більш чіткими та адекватними. В той же час, для більш повної реалізації залишків слуху проводиться розвиток слухового сприйняття і без ЗПА.

В залежності від виду занять (індивідуальне чи фронтальне) та поставлених завдань може використовуватись апаратура колективного або індивідуального призначення.

Використання сурдотехнічних приладів організується з врахуванням індивідуальної структури дефекту кожного учня.

Так, якщо дитина в мовленнєвому діапазоні (500-2500 Гц) розрізняє звуки інтенсивністю в 50 дБ, то вона чує мовлення розмовної гучності на відстані 1 м. Її слух можна використовувати на індивідуальних заняттях як при корекції вимови, так і для тренування слухового сприйняття. На загальноосвітніх уроках і при проведенні фронтальних занять ці діти можуть не чути природного мовлення вчителя без підсилення і потребують апаратури.

^ ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗВУКОПІДСИЛЮЮЧОЇ АПАРАТУРИ

При використанні ЗПА в навчанні важливими є декілька аспектів: використання ЗПА різного призначення, умови заміни одного типу апаратів на інший, час використання, дотримання правил роботи.

Вчитель повинен вміти працювати з будь-якою апаратурою, що використовується в школі, правильно визначати місце і значення апаратури в навчальному та виховному просах школи.

Вчитель повинен навчити учнів правильно користуватися апаратурою:

- правильно надягати телефони (щільно прилягають, центр – навпроти слухового проходу);

- знімати на надягати телефони у вимкненому стані;

- дбайливо ставитись до апаратури, особливо до мікрофона;

- контролювати гучність власного мовлення.

Вчитель повинен дотримуватись таких правил:

- перед початком уроку перевіряти стан апаратури;

- дотримуватись встановленого порядку вмикання та вимикання апаратури;

- правильно розташовувати мікрофон перед губами (так, щоб не затуляти артикуляцію і щоб видихуваний струмінь повітря не потрапляв в мікрофон; на оптимальній відстані);

- говорити спокійним, рівним, природним, емоційно забарвленим голосом;

- виключити стук, крики та інші різкі звуки;

- контролювати стан дітей (не рекомендується користуватися ЗПА при загостренні хронічних хвороб вуха, при появі ознак втоми, больових відчуттів);

- дотримуватись правил гігієнічного догляду за апаратурою.
^ НАОЧНІ ПОСІБНИКИ

На заняттях з формування усного мовлення дітей з вадами слуху використовуються різноманітні наочні посібники: таблички, схеми, піктограми, таблиці, картинки, лото, ігри і т.д.

Так, таблички зі словами, фразами-дорученнями, реченнями підкріплюють матеріал, сприйнятий на слух.

При роботі над відтворенням окремих характеристик мовлення оформлення табличок слугує підказкою:

ГУЧНО – тихо; злито – н е з л и т о; соБАка – наголос і т.д.

Використовуються схеми речень, слів, ритмічних малюнків.

В підручниках з розвитку вимови оформлення матеріалу також дає дитині необхідні підказки: проставлений наголос, дугами позначено необхідність злитої вимови слів, над основним текстом поміщені літери, які позначають фонетичні особливості усного мовлення (казска).

Використовують підстановочні таблиці (текстові або з малюнками), заміну деяких слів у тексті малюнками.

Крім того, дітей знайомлять з артикуляційними профілями, що спрощує пояснення особливостей вимови різних звуків.

Для роботи над реченням і текстом використовують сюжетні картинки, які дозволяють дитині більш точно уявити відповідну ситуацію.

^ КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ

В роботі з дітьми з вадами слуху використовуються як спеціальні програми, спрямовані на формування вимови і розвиток слухового сприйняття, так і загальнодидактичні.

В спеціальних програмах (наприклад, російськомовних «Учимся говорить», «Речевой калейдоскоп») є кілька модулів:

- для роботи над диханням і голосом;

- для роботи над звуками мовлення;

- для роботи над словесним і логічним наголосом і виразністю мовлення;

- для роботи з розвитку слухового сприйняття і самоконтролю за власним мовленням.

Так, в ході навчання дітей вимові комп’ютерна програма використовується для виконання наступних функцій:

- повідомлення нових знань (ознайомлення зі звуком, його постановка):

- закріплення знань (автоматизація звуків мовлення; вимова, сприйняття даного звуку ізольовано та в мовленні);

- самостійна робота над звуками, вимовою та сприйняттям мовлення.

Кожен модуль вимагає участі кількох аналізаторів: зорового, слухового, кінестетичного. Наприклад, в модулі «Построение спектров» програми «Речевой калейдоскоп» дитині необхідно досягти такої вимови звуку, щоб її спектральне зображення у вигляді графіку відповідало зразку, наданому вчителем, в модулі «Собери слово» Знайка збирає слово з літер і т.д. Виконання завдання дитиною оцінюється у вигляді балів, словесних заохочень, музичних або візуальних подарунків.

Учень спочатку працює під керівництвом учителя, потім самостійно, методом спроб і помилок навчаючись вірно виконувати завдання. Він може прослуховувати за допомогою головних телефонів не тільки мовлення вчителя, але й власне (як в момент вимови, так і пізніше, в запису).

Комп’ютерні програми сприяють формуванню більш активного і свідомого ставлення дітей до роботи з розвитку слухового сприйняття і звуковимови, викликають стійкий інтерес, прагнення самостійно досягнути бажаного результату.

В роботі з комп’ютерними програмами важлива роль належить вчителю, який обирає необхідні прийоми постановки звуків, контролює вимову учня, організує подачу матеріалу в обґрунтованій послідовності, доповнює мовленнєвий матеріал.

Ознайомитись більш детально з однією з комп’ютерних програм, спрямованих на розвиток звуковимови («Видимая речь ІІІ», російськомовний варіант розробки фірми ІВМ), можна за наступною адресою: http://www.logoped.ru/profi/spv3/spv3.htm
Реклама:





Скачать файл (165.4 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru