Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Технологічні основи машинобудування - файл 10 Тема 5 Заготовки.doc


Технологічні основи машинобудування
скачать (32294.1 kb.)

Доступные файлы (16):

10 Тема 5 Заготовки.doc6987kb.12.05.2008 17:38скачать
11 Тема 6.doc1421kb.29.05.2008 13:54скачать
12 ДОДАТКИ.doc579kb.14.05.2008 10:06скачать
13 Додаток 6 к теме 4.doc345kb.14.05.2008 10:07скачать
14 Додаток 7,8.doc550kb.14.05.2008 10:03скачать
15 Додаток 12.doc108kb.14.05.2008 13:38скачать
16 К теме 6 додаток 13.doc874kb.08.05.2008 11:26скачать
1Рецензія.doc25kb.08.12.2010 17:28скачать
2 Зміст.doc32kb.08.12.2010 17:29скачать
3Тема1 вступ.doc49kb.08.05.2008 14:13скачать
4Тема 1.doc1196kb.08.05.2008 12:45скачать
5Тема 2.doc5453kb.15.10.2008 19:16скачать
6 Тема 3.doc9425kb.08.05.2008 13:32скачать
7 Тема 3.2.doc2324kb.08.05.2008 14:43скачать
8 Тема 3.3.doc9136kb.12.05.2008 17:14скачать
9 Тема 4.doc4736kb.15.10.2008 19:18скачать

содержание

10 Тема 5 Заготовки.doc

Реклама MarketGid:
Тема 5
Заготовки деталей машин.

Припуски на механічну обробку.
5.1 Загальні відомості про заготовки.

5.2 Коротка характеристика способів одержання заготовок.

5.3 Підготовка заготовок до механічної обробки.

5.4 Визначення виду заготовок і засобів їх виготовлення.

5.5 Техніко-економічне обгрунтування вибору заготовки.

5.6 Практичні рекомендаціі щодо вибору способу виробництва заготовок.

5.7 Припуски на механічну обробку деталей машин:

  • аналітичний метод розрахунку припусків;

  • табличний метод призначення припусків.



Лекція 13 пп. 5.1÷5.3

Лекція 14 пп.5.4÷5.7


Практичні завдання до теми 5

За заданим кресленням деталей визначити вид заготовки та засоби її виготовлення.

Призначити напуски та припуски на механічну обробку табличним методом. Нанести припуски та напуски на креслення деталі.


Додатки:

D7 (табл. 7.3÷7.18) – вибір заготовок

D8 (табл. 8.1, 8.2, 8.4, 8.5, 8.3, 8.6, 8.8, 8.9, 8.10, 8.11)

Призначення припусків на заготовки.
Тема 5
Заготовки деталей машин (DМ). Припуски на механічну обробку.
5.1 Загальні відомості про заготовки.
Заготовка – це напівфабрикат з якого виготовляється деталь шляхом змінювання форми, розмірів, властивостей поверхні і (чи) матеріалу.

Заготовки характеризуються:

  • матеріалом з якого вона виготовлена;

  • конфігурацією і розмірами;

  • точністю одержаних розмірів;

  • станом поверхні.

Припуск на механічну обробку – це шар металу, який треба видалити з поверхні заготовки з метою одержання потрібних за кресленням форми і розмірів деталі, а також певної якості поверхневого прошарку.

Напуск – це залишок металу на поверхні заготовки (поверх припуску), який обумовлений технологічними вимогами спрощення конфігурації заготовки для полегшення умов її одержання (в більшості випадків напуск видаляється механічним шляхом).

Рис.5.1, 5.2, 5.3, 5.4.


Рисунок 5.1 – Припуски, напуски і розміри корпусу підшипника (а), пробки (б) і вала (в):



Рисунок 5.2 Схема нанесення напусків (заштриховано) на поковки типу вала (а), кільця (б) і вилки (в); напуски на уступ (1), виїмку (2), фланець (3), бурт (4), отвір (5) і зіво вилки (6); припуск (7); контур деталі

^ Рисунок 5.3 Технологічні напуски на молотові поковки:

скіс після розрубування вала (а), скіс уступу вала (б), торцева сфера біля вала після протягування (в), бочкоподібність поковки після осаджування (г), конусність отвору (д, е)


Рисунок 5.4 Форма напусків для захоплення валів при термічній обробці
Розрізняють три основних види заготовок:

  • машинобудівельні профілі (рис.5.5);



Рис. 5.5 Профілі отримані волочінням.

  • штучні заготовки, які одержують литтям, куванням, штампуванням чи зварюванням (рис. 5.6, 5.7, 5.8);



Рис. 5.6 Поковки виготовленні вільною ковкою.



Рис. 5.7 Підкладний штамп та поковки, штампованні на молоті


Рис. 5.8 Схема ротаціоної ковки


  • комбіновані заготовки – це складні заготовки, які одержують зєднанням (наприклад, зварюванням) штучних заготовок.


^ 5.2 Коротка характеристика способів одержання заготовок.
Лиття в піщані форми.

Послідовність виготовлення – рис.5.9; формування – рис.5.10.

75 – 80% виливків виготовляють саме цим методом. Форма і маса заготовки не обмежені. Точність – низька; шорсткість – висока; припуски – великі; вартість заготовки – min,але вартість механічної обробки – max. Виливають сталь, чавун, рідко кольрові метали. Застосовують в одининочному і серійному виробництвах.

Рис. 5.9 Послідовність виготовлення лиття в піщаній формі



Рисунок 5.10 Схема послідовності виготовлення виливки

Лиття в оболонкові форми.

Послідовність виготовлення – рис.5.11.

Форма складається з двох напівформи δ 6-20 мм з формувальної суміші на фенолформальдигідній зв’язці; після складання засипається піском (дробом); точність висока (12 кв-т); шорсткість мала (Rz 10…20 мкм); витрати металу менше на 30-50 %; механічної обробки менше на 40…50%; процес легко механізується; оснастка металева; виготовляють дрібні і середні виливки, тонкостінні з чавуну, вуглецевої і легованої сталі, кольорових металів.



Рисунок 5.11. Послідовність виготовлення оболонкових форм

Лиття за виплавлювальними моделями.

Послідовність виготовлення – рис. 5.12.

Застосовується для складних і точних заготовок( нема роз’єму форми); сплави будь-які; модель одноразова з легкоплавного сплаву (парафін); формувальна суміш – рідка суспензія наноситься до 12 шарів, сушіння кожного шару 2÷4 год.; оболонка товщиною 1,5 – 4,0 мм. Точність 11 кв-т; Rz 20 10 мкм; заливання у гарячу форму до 900ºC; механічної обробки – min; виготовляють дрібні, але складні заготовки (звичайно жароміцні, кольорові, високолеговані).



Рисунок 5.12. Послідовність виготовлення виливків литтям за виплавлюваними моделями:

а – виливок; б – прес-форма; в – електропіч для розплавлення легкоплавкого сплаву; г – прес-форма, заповнена легкоплавким сплавом; д – легкоплавка модель; е – легкоплавкі моделі з ливниковою системою; ж – легкоплавкі моделі, покриті шаром вогнетривкого матеріалу; з – заформовані легкоплавкі моделі

^ Кокільне лиття - це найбільш дешевий серед спеціальних способів лиття. Форми металеві, використовуються багатократно (50 – 800 виливків). Конструкція форми – рис. 5.13.В цих формах одержують точність виливків 12 кв-т; Rz 20 мкм Тут дуже велика швидкість кристалізації – не можна одержати складну форму; немає податливості і проникловості. Механічні властивості більше на 10…15 %, витрати металу зменшуються на 10…20% за рахунок скорочення ливникових систем. Трудомісткість механічної обробки менше у 1,5…2 рази, але кокілі коштують дорого.

Застосовують для дрібних і середніх виливок з потребою 300…500 шт. на рік. Собівартість знижується на 30%, продуктивність підвищується в 4…6 разів.


Рисунок 5.13. Конструкції кокілів:

а – з вертикальною лінією роз'єму; б – нероз'ємний; в – з горизонтальною лінією роз'єму; г – з комбінованим роз 'ємом
Відцентрове лиття – форма (виливниця) обертається. Точність і шорсткість як у кокілі. Метал ущільнюється. Не потрібно стержнів, нема ливникової системи (економія металу).Внутрішня поверхня накопичує домішки, неметалеві включення, ці поверхні треба механічно обробляти. Застосовують для труб, втулок, махових і зубчастих коліс, ободів і т. інше.

^ Лиття під тиском. Схеми лиття – рис.5.14. Форма металева (стержні те ж). Тиск – до 30 кг/см2. Точність 9 кв-т; товщина стінки – до 0,5 мм; Rz 40…10 мкм. Форми складні, стійкість не висока. Заготовки складні за конфігурацією з кольорових металів.



Рисунок 5.14 Схема лиття під тиском:

а – заповнення прес-форми; б – машина лиття під тиском
Машинобудівельні профілі (рис.5.5) виготовляють прокатуванням, пресуванням, волочінням. Заготовки одержують розрізанням профіля на механічних верстатах або газокисневих розрізальних машинах.

Кування (рис. 5.6) застосовують для виготовлення заготовок масою від 0,2 до 350 кг і більше в одиночному та малосерійному виробництві. Вихідна заготовка – виливок ,прокат. Кування – на молотах і пресах. Припуски великі. Точність мала. Шорсткість висока (Rz 320…80 мкм). Застосовують підкладні штампи (рис.5.15).



Рисунок 5.15. Поковки, що отримують звичайною ковкою (а) і в підкладних штампах (б)
Об’ємне штампування – виконують у відкритих і закритих штампах (рис. 5.16). Точність 12 кв-т, Rz 80…20 мкм; мікроструктура – щільна. Заготовки з будь-яких пластичних металів. Припуски – у 2-3 рази менше у порівнянні з поковкою.




Рисунок 5.16 Стадії штамповки у відкритому (а...д) і закритому (е...к) штампувальних рівчаках

Виконують на молотах, пресах і кувальних машинах, номенклатура поковок показана на рис. 5.17, 5.18, 5.19.

Рисунок 5.17. Заготовка деталі, що отримана штамповкою

на молоті (а) і на КГШП (б)


Рис. 5.18 Номенклатура найбільш поширених поковок, штампованих на молотах, гарячештампувальних пресах.



^ Рис.5.19 Номенклатура найбільш поширених поковок, штампованих на горизонтально-кувальних машинах

Заготовки зварні та комбіновані.

Зварювані заготовки виготовляють різними способами зварювання – від електродугового до електорошлакового. В ряді випадків зварювання спрощує виготовлення заготовки, особливо складної конфігурації і великих розмірів. Зварювані заготовки складається з окремих частин, котрі можуть бути з різних матеріалів і виконані різними технологічними методами (лиття, штамповкою, різанням з профілю). Такі заготовки називаються комбінованими. За рахунок спрощення конструкції зварних заготовок та раціонального підбору технологій зварювання забезпечують економію металу до 30…60%, скорочення трудомісткості, і в цілому собівартість виготовлення заготовок. Приклади зварених та комбінованих заготовок показана на рис. 5.20÷5.24.



Рисунок 5.20 Зварюване зубчате колесо



Рисунок 5.21 Зварювані тяги



Рисунок 5.22. Зварювані підшипникові опори



Рисунок 5.23 . Провушина амортизатора:

а – лита; б – зварювана





Рисунок 5.24 . Напіввісь трактора

^ 5.3 Підготовка заготовок до механічної обробки.

Ливарні заготовки – обрубання ливникових систем, очищення поверхні (дробомети рис. 5.25, барабани, тощо).



^ Рис.5.25 Схема дробоструменевого устаткування
Заготовки зі сталі, чавуну та кольорових металів піддають термічній обробці (відпалювання, нормалізація) для зняття внутрішніх напруг та поліпшення оброблюваності металевим інструментом.

^ Поковки, штамповки – обрізання облою, проживання отворів, очищення поверхні, випрямлення, калібрування. Технологічна обробка: нормалізація, поліпшення.

Примітка

Термічна обробка заготовок провадиться за ГОСТ 17535-77.

Прокат – випрямлення ,розрізання на заготовки (пилка дискова – верстат моделі 8А66; пилка стрічкова; пилка тертя; відрізні різці; абразивні круги).

Листовий матеріал – газокисневе розрізання на штучні заготовки.
^ 5.4 Визначення виду заготовок і засобів їх виготовлення
Вибір оптимального методу одержання заготовки визначається на підставі аналізу ряду чинників: матеріалу деталі; технічних вимог щодо її виготовлення; обсягу та серійності випуску; форми поверхонь і розмірів деталей. Метод одержання заготовки, що забезпечує технологічність і мінімальну собівартість, вважається оптимальним.

Найчастіше широко застосовують для отримання заготовок у машинобудуванні такі методи: лиття, обробка металів тиском, зварювання, а також комбінації цих методів. Проте кожний із методів містить велику кількість засобів отримання заготовок.

Види заготовок і засоби їх виготовлення для конкретних деталей визначаються відповідно до чинників:
Матеріал. Визначає метод отримання заготовок. Найбільш широко використовувані матеріали згруповані в 7 груп. Визначення коду групи здійснюється додаток 7 за табл.7.3 [3.1 – 11] на підставі креслення деталі.

Серійність виробництва. Для визначення цього показника необхідно знати масу деталі (відповідно до креслення) і конкретну програму випуску. Код серійності визначається додаток 7 за табл. 7.4 [3.2 – 11].

^ Конструкційна форма. Конструкційні форми деталей загального машинобудування класифіковані в 14 видах. Вибір відповідного коду проводиться на підставі порівняння реальної деталі з описом типових деталей, поданому в додаток 7 табл. 7.5 [3.3 – 11].

Маса заготовки. За масою заготовки згруповані у 8 діапазонів, вибір яких здійснюється за додатком 7 табл. 7.6 і 7.7 [3.4 і 3.5 – 11].

Найчастіше використовувані засоби отримання заготовок у машинобудуванні, для зручності користування в роботі, закодовані додаток 7 (табл. 7.8) [3.6 – 11].

Таким чином, визначивши коди за кожним із чотирьох чинників, виявимо перелік можливих видів і засобів отримання заготовок для даної деталі (додаток 7 табл. 7.9) [3.7 – 11].

  1. За кодом матеріалу деталі знаходимо відповідний стовпчик у таблиці.

  2. За кодом серійності виробництва уточнюємо місце визначеного стовпчика.

  3. Код конструкційної форми деталі визначає остаточне місце стовпчика даних у відповідному коді серійності.

  4. Код маси деталі уточнює стовпчик потрібного коду форми деталі, що вказує перелік кодів видів заготовок.


Розшифровування кодів видів заготовок із вказівкою конкретних засобів виготовлення здійснюється відповідно до додатку 7 табл. 7.8 і є рекомендаційним для даної деталі на першому етапі вирішення поставленого завдання.
Задача 5.1. Визначити можливі види та засоби отримання заготовок для деталі «Вал-шестерня» – креслення ТМ1. Річна програма випуску: 10000 шт.



Розв’язання.

  1. Визначаємо чотири основні показники деталі:

Матеріал – сталь 25ХГНМТ, за табл. 7.3 для даної марки сталі визначаємо код – 5.

Серійність виробництва – за табл. 7.4 (вид заготовок – штамповки, поковки, прокат – маса 6,3 кг – програма 10000 шт.) визначаємо код – 4.

Конструкційна форма – за табл. 7.5 (основні ознаки деталі) відповідно до креслення визначаємо код – 2.

Маса заготовки – за табл. 7.6 визначаємо код – 4.

  1. З огляду на визначені вище коди чотирьох основних показників деталі, визначаємо можливі види та засоби отримання заготовок для даної деталі:


матеріал – 5;

серійність – 4;

конструкційна форма – 2;

маса – 4.
Згідно табл. 7.9 за визначеними раніше кодами 5-4-2-4 з рядка «Види заготовок» виписуємо рекомендовані коди видів – 7, 8, 9, 10.
Користуючись табл. 7.8, визначаємо коди видів заготовок:
7 – штампування на молотах і пресах;

8 – штампування на горизонтально-кувальних машинах;

9 – вільне кування;

10 – прокат.

Визначивши можливі види отримання заготовок для деталі «Вал-шестерня», завершуємо даний етап.

Примітка: Таблиці вибору заготовок (7.13÷7.18) – див додаток 7.
^ 5.5 Техніко-економічне обґрунтування вибору заготовки
Проведені на першому етапі дослідження дозволяють визначити рекомендовані засоби отримання заготовок. Прийняття остаточного рішення про вибір конкретного засобу з рекомендованих переліком (результати етапу 1) здійснюється шляхом порівняння після визначення собівартості отримання заготовки для кожного з можливих видів.

Визначення собівартості виробництва заготовок (без урахування витрат на попередню механічну обробку), отриманих шляхом лиття і обробки тиском, здійснюється за залежністю:

, (5.1)

де – базова вартість заготовок, грн./т (додаток 7 табл. 7.10...7.13) [3.9...3.12 – 11];

– маса деталі, кг (див. креслення деталі);

– маса заготовки, кг:

; (5.2)

– коефіцієнт вагової точності (табл. 7.8);

– коефіцієнт доплати за термічну обробку та очищення заготовок, грн./т (табл. 7.14) [3.13 – 11];

– коефіцієнт, який враховує точнісні характеристики заготовок

(табл. 7.15) [3.14 – 11];

– коефіцієнт, який враховує серійність випуску заготовок

(табл. 7.16...7.18) [3.15...3.17 – 11];

– вартість відходів (стружки), грн./т;

– коефіцієнт, який враховує інфляцію (для цін до 1991 року).

Порівняння засобів виробництва заготовок за їх собівартістю дає підставу для прийняття остаточного рішення щодо оптимального методу та засобу отримання.

Задача 5.2. Визначити собівартість виготовлення заготовки «Вал-шестерня», отриманої штампуванням на молотах – креслення ТМ1. Річна програма становить 10000 шт.

Розв’язання.

Визначаємо собівартість виробництва заготовки, отриманої штампуванням на молотах, за залежністю:



; (табл. 7.8); кг

(кг)

;

кг; грн.*;

кг; грн.*
( грн.)*

(табл. 7.14);

– для штамповок, поковок і прокату не враховується;

(табл. 7.16);

грн./т;



(грн.)*

Вартість заготовки-штамповки для ТМ1 – 17,5 грн.*

Аналогічно визначається вартість отримання заготовок за варіантами задачі 5.1, чим завершується другий етап рішення задачі на вибір засобу отримання заготовки.
^ 5.6 Практичні рекомендації щодо вибору способу виробництва заготовок
У якості загальних рекомендацій можна вказати такі:

А – корпусні коробчаті деталі, в яких монтують робочі механізми та вузли машин (корпуси двигунів, станини, коробки передач, редуктори та ін.) переважно виготовляють литтям незалежно від типу виробництва.

Б – Корпусні деталі відкритого типу на яких монтують робочі механізми та двигуни (рами, корпуси), а також деталі, що зв’язують окремі вузли машин і одночасно виконують функції корпусних, але з меншими розмірами (кронштейни, траверси та ін.) в малосерійному та одиничному виробництві раціонально виготовляти зварними або виливаними.

В – Деталі вузлів машин:

1) зубчасті колеса, маховики, маточини, кришки корпусів підшипників, важелі, тяги та інше в серійному виробництві виготовляють литтям в тих випадках, коли їх виготовлення штампуванням нерентабельне; в одиничному та малосерійному виробництві їх виготовляють литтям;

2) гладкі та ступінчасті вали, втулки, кільця в одиничному і серійному виробництві доцільно виготовляти із прокату;

3) балки, кронштейни, плити в одиночному і малосерійному виробництві доцільно виготовляти з профільного сортового прокату (кутники, швелери та ін.) з застосуванням зварювання.

У великосерійному і масовому виробництві деталі 2 і 3 груп раціонально виготовляти з періодичного і спеціального сортового прокату та пресованих профілів.
^ 5.7 Припуски на механічну обробку деталей машин
Припуски на механічну обробку заготовок визначаються при розробці креслення заготовки. Припуски можуть визначатись аналітичним шляхом, тобто розрахунком і табличним методом, тобто використовуючи накопичений досвід.

Аналітичний метод розрахунку припусків
Цей метод заснований на формулі Ковака

(5.3)

де - мінімальний припуск на виконання переходу;

- висота мікронерівностей на попередньому переході;

- глибина дефектного прошарку на попередньому переході;

- сумарна кривизна заготовки на попередньому переході;

- похибка установлення заготовки на виконуваному переході.

Всі складові , визначаються, як правило, з довідника технолога машинобудівника, залежно від якості поверхні та умов обробки (див.[11] табл. 1÷30, стр.180-191).

Схеми розташування припусків для методу автоматичного одержання розмірів показано на рис. 5.26. За цією схемою визначаються розміри заготовки на виконуваному переході.

З рис. 5.26 маємо: аа

аа (5.4)




Рис. 5.26 Схеми розташування припусків і допусків, метод автоматичного отримання розмірів на налагоджених верстатах.


^ Табличний метод призначення припусків
При застосуванні цього методу треба визначити основні характеристики заготовки та залежно від них призначити припуски на оброблювані поверхні.
Призначення припусків на ливарні заготовки


  1. Визначається клас точності розмірів і мас та ряди припусків залежно від методу одержання виливки ,його габаритів та матеріалу за ГОСТ 26645-85 або таблицею 8.1 – додаток 8.

  2. Призначаються допуски на оброблювані поверхні залежно від класу точності і номінального розміру за ГОСТ 26645-85 або за табл. 8.2 – додаток 8.

  3. Призначаються припуски: основні, залежно від допусків на відповідний розмір виливка і ряду припусків за табл. 8.3 і додаткові залежно від зміщення та жолоблення елементів виливки табл. 8.4, 8.5, 8.6 – додаток 8.

Загальний припуск на механічну обробку визначається як сума основного і додаткового припусків.
Призначення припусків на штамповані заготовки


  1. Визначаються основні характеристики поковки: клас точності, група сталі ,ступінь складності, конфігурація поверхні розняття штампа.


^ Клас точності залежить від методу штампування:


Штампування

Клас точності

Прецезійне

Т1

Об’ємне (гаряче, холодне) калібрування

Т1, Т2

На гарячештампувальному верстаті

Т2, Т3

На ГКМ, на гвинтовому та гідравличному пресах

Т4, Т5

На КГШП:




Відкрите

Т4, Т5

закрите

Т2, Т3

Видавлюванням

Т3, Т4

На ППШМ

Т4, Т5


^ Групи сталі

М1 – вуглецю до 0,35%, легуючих елементів до 2%

М2 – вуглецю до 0,35-0,65%, легуючих елементів 2-5%

М3 – вуглецю понад 0,65%, легуючих елементів понад 5%
^ Ступінь складності – табл.8.7 див. додаток 8.
За конфігурацією поверхні розняття штампа

розрізняють поковки з плоскою (П), симетричною (Зс) чи несиметричною (Зн) зігнутою поверхнею розняття.

  1. Залежно від класу точності, групи сталі та ступеню складності поковки за рис.5.27 визначається вихідний індекс поковки.

  2. Призначають основний припуск залежно від вихідного індексу, лінійних розмірів і шорсткості поверхні деталі за табл. 8.8 – додаток 8. Призначають додатковий припуск для компенсації зміщення поверхні розняття штампа – табл. 8.9, зігнутості поковки – табл. 8.10, відхилення міжосьової відстані – табл.8.11– додаток 8. Загальний припуск це сума основного і додаткових припусків.





Рисунок 5.27. Визначення вихідного індексу

Припуски на заготовки з прокату.
Нормативні матеріали для розрахунку припусків – див.[11,табл. 1-5, стор.180-182]. Призначення припусків табличним методом – див. [12].


Запитання для самоконтролю


  1. Що розуміють під заготовкою, напуском та припуском на механічну обробку?

  2. Які види заготовок застосовують для виготовлення деталей машин?

  3. В чому полягають основні особливості заготовок, що отримані литтям в піщані формі?

  4. В чому полягають основні особливості заготовок, що отримані литтям в оболонковій формі?

  5. В чому полягають основні особливості заготовок, що отримані литтям за виплавлювальними моделями?

  6. В чому полягають основні особливості заготовок, що отримані литтям у кокіль?

  7. В чому полягають основні особливості заготовок, що отримані литтям відцентровим?

  8. В чому полягають основні особливості заготовок, що отримані литтям під тиском?

  9. Якими методами виготовляють машинобудівельні профілі, та якими методами їх розрізають на заготовки?

  10. В чому полягає суть та основні характеристики метода отримання заготовок «вільним куванням»?

  11. В чому полягає суть та основні характеристики метода отримання заготовок «об’ємним штампуванням»?

  12. В чому полягає суть та основні характеристики метода отримання заготовок «зварюванням»?

  13. Як підготовлюються заготовки отримані різними способами до механічної обробки?

  14. За якими критеріями вибираються методи та засоби одержання заготовок?

  15. Якими методами визначаються припуски на механічну обробку деталей машин?

  16. В чому полягає суть аналітичного методу розрахунку припусків?

  17. В чому полягає суть визначення припусків табличним методом?




5.

Реклама:





Скачать файл (32294.1 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru