Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Бутинець Ф.Ф., Горецька П.П. Бухгалтерский облік у зарубіжних країнах - файл but_bu_zarub.doc


Бутинець Ф.Ф., Горецька П.П. Бухгалтерский облік у зарубіжних країнах
скачать (10505.2 kb.)

Доступные файлы (1):

but_bu_zarub.doc16235kb.18.02.2010 20:49скачать

содержание
Загрузка...

but_bu_zarub.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Реклама MarketGid:
Загрузка...
-

South Asian Federation of

Accountants

SAFA

ПБ

Присяжний бухгхзтер

СІНА

Certified Public Accountant

CPA

ПК

Податковий консультант

Німеччина

Steuerbe rater

StB

ПКБО

Положення про концепції бухгалтерського обліку

Австралія

Statement of Accounting Concept

SAC

ПКБО

Положення про концепції бухгалтерського обліку

США

Statement of Financial Accounting Concept

SFAC

ПСОП

Положення зі стандартної облікової практики

Великобританія

Statement of Standard Accounting Practice

SSAP

ПСФО

Положення про стандарти фінансового обліку

США

Statements of

Financial Accounting

Standards

SFASs

^ Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

/

2

3

4

5

ПФБ

Північна федерація бухгалтерів

-

North Federation of

Accountants

NFA

РАЕ

Реєстр аудиторів-економістів

Іспанія

Registro de Economistas Auditores

REA

РБС

Рада з бухгалтерських

стандартів

Швеція

Bok forign-snamnden

BFN

РДГСБО

Рада з досліджень в галузі стандартів бухгалтерського обліку

Австралія ■

Accounting Research and Standards Board

ARSB

РЄБ

Рада європейських бухгалтерів

-

^ Union of European

Accountants

UEC

РКО

Рада з кооперації об'єднання -Gulf

-

Gulf Cooperation Council

GCC

РРПБО

Рада з розробки принципів бухгалтерського обліку

США

Accounting Principle Board

APB

РСБО

Рада зі стандартів бухгалтерського обліку

Великобританія

Accounting Standards Board

ASB

РСОВ

Рада зі стандартів обліку витрат

США

Cost Accounting Standards Board

CASB

РСОДУ

Рада зі стандартів обліку в державних установах

США

Governmental

Accounting Standards

Board

GASB

РСФО

Рада зі стандартів фінансового обліку

США

Financial Accounting Standards Board

FASB

РФЗ

Рада з фінансової звітності

Великобританія

Financial Reporting Council

FRC

СЕБ

Союз експертів-бухгалтерів

-

Union d'Experts Comptable

UES

СФО

Стандарт фінансового обліку

США

Financial Accounting Standard

FAS

ТБНЗ

Товариство бухгалтерів Нової Зеландії

Нова Зеландія

New Zealand Society of Accountants

NZSA

УОПК

Уповноважений орган з присвоєння кваліфікацій

Великобританія

Registered Qualifying Body

RQB

УСБОК

Управління з стандартів бухгалтерського обліку Канади

Канада

Accounting Standards Authority in Canada

ASAC

УСО

Уповноважений спостережливий орган

Великобританія

Registered Supervisory Body

RSB

ФБА

Федерація бухгалтерів Азії

-

Asian Federation of Accountants

AFA

ФБПСА

Федерація бухгалтерів Півдснно-Східної Азії

-

ASEAN Federation of

Accountants

FA

ФЄСБО

Федерація європейських спеціалістів з бухгалтерського обліку

-

Federation des Experts Comptables Europeens

FEE

ФФО

Фундація фінансового обліку

США

Financial Accounting Foundation

FAF

і

ЯІІІБ

Японський інститут присяжних бухгалтерів

Японія

Japanese Institute of Certified Public

.Accountants

ЛСРА

8-

ЗМІСТ

Розділ 1. Загальний аспект системи бухгалтерського обліку,.......,,, 12

  1. Бухгалтерський облік: історичний аспект 12

  2. Система бухгалтерського обліку: загальні поняття побудови 16

  3. Підсистеми обліку 21

Розділ 2. Система бухгалтерського обліку: національний аспект 34

  1. Організаційно-правові форми господарської діяльності, їх характеристика і вплив на методику та організацію обліку 35

  2. Фактори впливу на побудову національних систем обліку та їх класифікація 41

  3. Система регламентації обліку на національному рівні 68




  1. Нормативне регулювання ,.. 68

  2. Національні бухгалтерські стандарти 95




  1. Концептуальні основи бухгалтерського обліку , 130

  2. Принципи формування облікової політики в практиці зарубіжного обліку ...AGS

  3. Характеристика організації бухгалтерського обліку в різних країнах 181

  4. Бухгалтерська професія за кордоном ., 188

Розділ 3. Система бухгалтерського обліку: міжнародний аспект.,......206

  1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 206

  2. Вплив інших міжнародних організацій на бухгалтерський облік 239

Розділ 4. Методи і техніка бухгалтерського обліку ■■.....245

  1. Обліковий цикл 245

  2. Бухгалтерські рахунки та їх класифікація 256

  3. Загальні принципи побудови планів рахунків 259




  1. Історичний екскурс 259

  2. Принципи побудови планів рахунків 262

  3. Характеристика та особливості побудови

планів рахунків різних країн 269

Розділ 5. Особливості обліку власного капіталу 286

  1. Сутність та класифікація власного капіталу 286

  2. Розкриття інформації щодо обліку власного капіталу у звітності 293

Розділ б. Особливості обліку необоротних активів 296

  1. Сутність та класифікація необоротних активів 296

  2. Оцінка та облік формування вартості основних засобів 301

  3. Методи нарахування амортизації основних засобів 308

  4. Облік вибуття основних засобів '..309

  5. Особливості відображення в обліку орендних операцій 310

  6. Особливості відображення в обліку нематеріальних активів 312

  7. Поняття, класифікація та оцінка інвестицій 324


Розділ 7. Особливості обліку запасів 334

  1. Поняття запасів 334

  2. Відмінності в методах оцінки та списання запасів 336

  3. Відображення запасів у фінансовій звітності 347

Розділ 8. Особливості обліку коштів, розрахунків та інших активів .350

  1. Облік грошових коштів та операцій в іноземній валюті 350

  2. Облік дебіторської заборгованості 366

  3. Вимоги до розкриття інформації щодо обліку коштів, розрахунків та

інших активів 375

Розділ 9. Особливості обліку зобов'язань 378

Розділ 10. Особливості обліку доходів та витрат- 414

  1. Визнання та оцінка доходів і витрат згідно з МСБО 414

  2. Особливості визначення фінансових результатів та їх відображення в обліку різних країн 422

Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності , 437

  1. Сутність та призначення основних форм фінансової звітності 437

  2. Бухгалтерський баланс: його зміст та структура 452

  3. Структура та основні вимоги щодо відображення облікової інформації у

звіті про прибутки та збитки 475

11.4- Структура та методи складання звіту про рух грошових коштів 490

  1. Звіт про зміни у власному капіталі 500

  2. Примітки до фінансової звітності 502

  3. Консолідована звітність 509

  4. Основні показники фінансової звітності, їх характеристика та методика обчислення 521

истана література ■■ 532

Додаток А 535

Типова будова балансу в Польщі 535

Типова будова балансу відповідно до Торгового Кодексу Німеччини 536

Додаток Б 536

Типова будова звіту про прибутки та збитки 536

Додаток В 538

Національний план рахунків бухгалтерського обліку Франції (1982 р.) 538

План рахунків бухгалтерського облікуПольщі 539

План рахунків бухгалтерського обліку Гвінеї-Бісау 540

-
Передмова

Розвиток ринкових економічних відносин, значне розширення зовнішньоекономічних зв'язків висувають нові вимоги до побудови бухгалтерського обліку в Україні.

Зміни, що відбулися в економічному та соціальному житті країни, вимагають серйозного вивчення та застосування багатьох фундаментальних положень, що діють у країнах з розвинутою ринковою економікою. Це передбачає подальше дослідження проблем інтеграції українського обліку з міжнародними принципами, обумовленими таким поняттям як гармонізація обліку. Разом з тим, конкретний перегляд всієї системи регламентації бухгалтерської діяльності в Україні, приведення її у відпозідність до міжнародних правил повинно поєднуватись із максимальним використанням вітчизняного досвіду, збереженням тих методів, інструментів та методологічних рішень, які не тільки не суперечать світовій практиці, але й збагачують її. Інакше кажучи, вивчення зарубіжних принципів регламентації бухгалтерського обліку зовсім не означає відмови від вже існуючої його системи та заміни її західними стандартами. Досвід країн світу слід узагальнювати розумно, з користю для нашої держави, враховуючи наше законодавство та національні традиції.

Під час "74-річного ізолювання" від зовнішнього світу нас не цікавило, як працюють наші західні колеги, - це вважалося непотрібним і безглуздим: Існувала думка, то вивчати зарубіжний досвід не потрібно, тому що на Заході все роблять по-іншому, а^близька перемога соціалізму в усьому світі призведе до того, що іноземці самі будуть вивчати та копіювати наш облік.

Однак, часи змінились, і сьогодні Україна повинна враховувати міжнародні правила гри. Еволюція ринкових відносин в країні потребує зміни поглядів на бухгалтерський облік і його методичні та організаційні принципи. Ддя вирішення ряду проблем, які сьогодні постали перед українським обліком, необхідно щоб він був гармонізований з міжнародними стандартами та принципами бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік визначається середовищем, в якому він функціонує. Кожній країні притаманні своя історія, свої цінності, політична система, менталітет. Навіть в країнах з однією мовою та єдиними правилами обліку термінологія і форми надання звітності суттєво відрізняються. Не

-9-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

існує української,' американської, французької або німецької системи бухгалтерського обліку. Існує єдиний облік, який зародився ще за часів Луки Пачолі (1445-1517), і лише національні особливості та традиції, що історично склалися в кожній країні, зумовлюють різні підходи щодо його побудови.

Поряд з оригінальною бухгалтерською літературою у нас час від часу з'являються переклади іноземних книг. Такі книги розширюють наш світогляд, мислення, дозволяють краще працювати та розуміти наших колег у всьому світі. Необхідно також знати, що зарубіжний облік не найкращий, так само як і не все в нашому обліку - погано. Те, що для інших країн є добрим, може виявитися для нас значним кроком назад. Порівнюючи облік вітчизняний з обліком західним хочеться попередити наших дослідників, які з різних причин не вивчили багатовікові традиції ведення бухгалтерського обліку і досить поверхово знають принципи обліку економічно розвинутих країн, від безоглядного слідування правилам західного обліку.

В Україні існує велика кількість бухгалтерської літератури, і зробити її сьогодні повністю непотрібною - недалекоглядно. Протягом двох століть вона формувала облікову свідомість наших національних кадрів. Лише розуміючи все це, можна знайти шляхи до постійного взаємного удосконалення світового обліку. Забувати спадок попередників - не найкращий шлях.

Необхідно перекладати, видавати, читати, вивчати книги західних авторів, при цьому вивчати критично, думати не лише про те, як бухгалтер це буде робити, а про тс, як вони це роблять і головне - для чого там роблять так, чому вони так роблять, а не інакше.

Тільки сисіємний підхід до вивчення найкращих аспектів організації обліку в зарубіжних країнах :іля практичного впровадження їх в Україні дасть змогу забезпечити належне функціонування бухгалтерії - основи управління підприємством, бізнесом. Для цього потрібно добре знати системи зарубіжного обліку в економічно розвинутих країнах з метою подальшої трансформації його у вітчизняній практиці.

Сучасна теорія, викладена в цьому посібнику, допоможе зрозуміти напрями процесу реформування бухгалтерського обліку, що розпочався в Україні, порядок побудови фінансової звітності іноземних партнерів, розширити світогляд і озброїти знаннями для практичного застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. ч

- 10-

Передмова

У навчальному посібнику розкриваються засатн фінансового обліку та звітності, що діють в різних країнах. Його структура складається з двох части.

Перша частина присвячена основним питанням побудови системи обліку на національному та міжнародному рівнях: історичне місце облікової системи, її сутність, проблеми та перспективи розвитку; показники, які характеризують облікову систему на національному та міжнародному рівнях; відмінні риси та класифікація національних систем бухгалтерського обліку різних країн; наявність та використання національних бухгалтерських принципів та стандартів; сутність та значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності; бухгалтерська професія в різних країнах тощо.

В другій частині розкриваються основні правила фінансового обліку, що діють в зарубіжних країнах, розглянуті особливості обліку власного капіталу; короткострокових та довгострокових зобов'язань; коштів та розрахунків; запасів; необорогних активів; облік доходів та втрат тощо. Увага приділена питанням фінансової звітності ті зарубіжних країнах: ії формам, побудові та вимогам до складання. Викладений матеріал супроводжується порівняльним аналізом з існуючим на сьогодні обліком в Україні.

На початку кожного розділу наводиться перелік цілей, які повинні бути досягнуті до кінця його вивчення.

В посібнику звертається увага і на аналіз ітхподарської та фінансової діяльності західних підприємств, розглянуто методику вивчення основних показників фінансової звітності. В ньому читачу також надано можливість ознайомитися з основними проблемами обліку та можливими шляхами їх вирішення, які існують у зарубіжному обліку. Отримані знання з питань обліку в зарубіжних країнах допоможуть читачу самостійно і обдумано використовувати накопичений зарубіжний досвід у своїй практичній і науковій діяльності.

^ Ф.Ф. Бутинець, д.е'.н., професор.

Л.Л. Горецька, доцент,

.и. Житомир, листопад, 200! р.

-11-


Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах



Мета

^ Вивчивши цей розділ Ви зможете:

=* коротко ознайомитись з основними аспектами зародження та становлення бухгалтерського обліку

>=> зрозуміти сутність поняття "система бухгалтерського обліку"

=> дослідити основні аспекти побудови системи бухгалтерського обліку

■=> проаналізувати окремі підсистеми бухгалтерського обліку та необхідність їх окремого дослідження

Структура розділу

  1. Бухгалтерський облік: історичний аспект

  2. Система бухгалтерського обліку: загальні поняття побудови

  3. Підсистеми обліку

1.1. Бухгалтерський облік: історичний аспект1

Скільки існує процес обміну - стільки існує і облік. Але і сьогодні поки що нікому невідомо, хто ж дійсно став його винахідником. Витоки обліку, його перші паростки приховані від нас назавжди. Ми не знаємо їх та не можемо дізнатись. Вони зникли за багато тисячоліть до нас. Все, що ми можемо стверджувати, це те, що облік виник не відразу. Був час, коли він був не потрібний, коли всі дані про господарство вільно розміщувалися у голові однієї людини, і не тому, що в цієї людини була добра пам'ять, а просто господарство було невелике, і відомостей про нього було не дуже багато. У первісному суспільстві, де "люди завжди бояться, що весна забуде прийти на зміну зимі", а господарствб не складніше нашого домашнього, усе, що можна було намітити - робили без запису, а результати праці були відомі всім.

На питання, коли виникла бухгалтерія, вчені дають наступні відповіді: 6 тис. років тому, тобто тоді, коли почалася цілеспрямована реєстрація фактів господарського життя; 5 століть тому, коли вийшла відома в усьому

Питанням розвитку бухгалтерського обліку присвячена спеціальна праця проф. Ф.Ф. Бутинця: Історія бухгалтерського обліку. Вдвох частинах, 2001.

-12 -

Розділ 1. Загальний аспект системи бухгалтерського обліку

=> наявність та використання розвинутої системи національних бухгалтерських стандартів;

=> методи обліку та оцінки виробничих запасів, що використовуються в різних країнах;

=> національний план рахунків, побудований за певною моделлю;

=* система організації бухгалтерського обліку в масштабі підприємства;

=> методологія визначення кінцевого фінансового результату тощо.

Всі ці аспекти формують загальну систему бухгалтерського обліку в кожній країні, визначають її цілі, які досягаються відповідною системою рахунків, методами оцінки ресурсів підприємства, характерними для різних систем.

Вивчення порівняльного аналізу національних систем бухгалтерського обліку дозволяє зрозуміти, як вирішуються проблеми бухгалтерського обліку в тих чи інших країнах, чому методи та концепції обліку різних країн відрізняються один від одного,1 визначити типові моделі розвитку бухгалтерського обліку, що має особливе значення для кращого розуміння можливостей їх змін під впливом факторів зовнішнього середовища, для передбачення проблем, з якими може зіткнутися країна, а також для вибору допустимого рішення на основі досвіду країн з подібними моделями розвитку бухгалтерського обліку.

^ 1.3. Підсистеми обліку

Залежно від змісту інформації, яка виступає вихідним продуктом обліку, у внутрішній структурі системи обліку традиційно виділяють фінансовий, управлінський та податковий облік, які можуть розглядатись як підсистеми загальної системи обліку, так і як окремі системи. Фінансовий облік формує інформацію, призначену переважно для зовнішніх користувачів: акціонерів, інвесторів, кредиторів тощо, а управлінський облік покликаний забезпечити інформацією внутрішніх користувачів підприємства для прийняття правильних своєчасних управлінських рішень. Податковий облік - це підсистема бухгалтерського обліку, в якій на підставі затверджених державою правил виконуються функції нарахування та сплати податків і надання інформації про це відповідним державним органам.

Поділ обліку на такі підсистеми є досить умовним, оскільки всі вони формують свої дані, базуючись на одних і тих же первинних документах, використовуючи одні й ті ж елементи методу, і фактично відокремлюються

21-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

на рівні бухгалтерії як структурного підрозділу підприємства, яка повинна задовольняти потреби різних користувачів - управлінців, зовнішніх користувачів, податківців тощо. Саме призначення вихідної інформації і зумовлює поділ обліку на його види (рис. 1.2).



Отже, як бачимо, сформована на виході інформація зазнає фільтрації. Тобто спектр інформації, яку отримує певна група користувачів, має свої межі, які і визначає керівник (власник) як головна дійова особа, зацікавлена в ефективності діяльності господарюючого суб'єкта.

Все це обумовлює появу окремих розрізів інформації, кожен з яких може бути доступний лише певним користувачам, визначених керівником, і одночасно ізольований для інших.

Зупинимося коротко на розгляді підсистем обліку.

Традиційно в більшості країн виділяють в окремі види управлінський та фінансовий облік. В деяких країнах з єдиним затвердженим планом рахунків передбачено дві окремі групи класів рахунків - для фінансової та управлінської бухгалтерії.

-22-

^ Розділ 1, Загальний аспект системи бухгалтерського обліку

жттго-гп і її ііітт—гїїптгг п ппггп ггплггттптпттпптгпппт—пііїїг

Частина бухгалтерської інформації, яка використовується управлінською ланкою для прийняття рішень, виробляється відокремленою системою бухгалтерського обліку, що носить назву управлінський облік.

Сучасний управлінський облік, використовуючи зовнішню та внутрішню інформацію, забезпечує потреби не тільки виробництва, а й маркетингу, управління дослідженнями та виконання інших функцій бізнесу. Він здійснює аналіз діяльності з урахуванням як поточних, так і довгострокових цілей, розробляє методи отримання, збору інформації про вирішальні фактори успіху: якість, інновації, час тощо.

Отже, управлінський облік - підсистема бухгалтерського обліку, яка в межах одного підприємства забезпечує його управлінський апарат інформацією, що використовується для планування, управління і контролю за діяльністю підприємства. Цей процес включає виявлення, вимір, збір, аналіз, підготовку, інтерпретацію, передачу і приймання інформації, необхідної управлінському апарату для виконання його функцій.

Процес формування та розвитку управлінського обліку можна поділити на три етапи.

Тривалий час бухгалтерський облік був лише засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Облік витрат (виробничий облік) як частина бухгалтерського обліку забезпечував тільки узагальнення витрат для калькулювання собівартості продукції. Проте, вже на початку XX століття стало зрозуміло, що традиційний облік не повною мірою задовольняє потреби управління в умовах загострення конкуренції, ускладнення технології та організації виробництва. Внаслідок цього на основі розробки методів нормування праці (система Ф. Тейлора) було посилено контрольну функцію обліку через застосування системи калькулювання стандартних витрат і оперативного аналізу відхилень. Ці події відносяться до першого етапу розвитку управлінського обліку.

^ Другий етап розпочався з середини 30-х років і був пов'язаний, насамперед, з розробкою системи калькулювання змінних витрат (яка отримала назву "директ-костинг") та обліку за центрами відповідальності.

Внаслідок запровадження цих систем сформувалась окрема підсистема бухгалтерського обліку, яка застосовувала не тільки грошові вимірники, була орієнтована не на потреби калькулювання продукції для складання офіційної звітності, а на прийняття поточних управлінських рішень.

-23-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Отже, можна вважати, що управлінський облік як самостійна система сформувався в середині 50-х років. Саме відтоді він є обов'язковим початковим курсом для менеджерів в університетах США, а згодом в інших країнах світу.

^ Третій етап розвитку управлінського обліку розпочався з середини 70-х років у зв'язку з посиленням ролі стратегічного управління в умовах глобальних змін у технологіях та в системах управління.

Основними завданнями управлінського обліку є:

=> облік витрат і калькулювання собівартості продукції;

=* внутрішньофірмове бухгалтерське планування на основі використання облікової методології, принципу подвійного запису та бухгалтерських рахунків. Результатом такого планування є розрахунок майбутніх параметрів розвитку підприємства, які зводяться і узагальнюються у вигляді прогнозних показників в бухгалтерському балансі, звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів;

=> складання внутрішньої звітності про витрати, обсяги виробництва і реалізацію продукції, спожиті ресурси і ефективність роботи структурних підрозділів підприємства;

^ => аналіз співвідношення між витратами, обсягами продаж і прибутком підприємства;

=> планування, облік і аналіз доходів і результатів діяльності за напрямами, підрозділами, сегментами, центрами відповідальності тощо1.

Основна вимога, що висувається до даного виду обліку - оперативність складання і подання внутрішньої звітності, що дозволяє щоденно здійснювати контроль за використанням ресурсів, виконанням договорів та рухом грошових коштів. Внутрішня звітність може складатись у будь-яких вимірниках, за будь-які періоди (день, тиждень тощо) і в будь-якій формі (таблиці, графіки, діаграми, текст тощо) на вимогу управлінців.

Становлення управлінського обліку в усьому світі здійснювалося на базі калькуляційного обліку, тому основний його зміст складає облік витрат на виробництво майбутніх і минулих періодів в різних класифікаційних аспектах.

В міжнародній практиці управлінський облік охоплює всі види облікової інформації, яка вимірюється, оброблюється та передається для внутрішнього використання керівництвом. Його мета - забезпечити

1 На наш погляд, управлінський облік - це не лише облік затрат на виробництво та реалізацію, не лише калькулювання собівартості, а набагато ширше поняття. Див. "Бухгалтерський управлінський облік" (автори: Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк), 2002 р.

-24-

Розділ 1. Загальний аспект системи бухгалтерського обліку

інформацією менеджерів, відповідальних за досягнення конкретних виробничих показників.

В колишньому Радянському Союзі управлінський облік взагалі не розглядався як окремий вид, а частіше виступав як частина єдиного бухгалтерського обліку - облік витрат та оперативно-технічний облік.

За кордоном поняття "облік витрат" трактується ширше, ніж у вітчизняній літературі та практиці. Воно охоплює не тільки документування, відображення на рахунках фактично понесених витрат та калькулювання собівартості продукції, але й все інформаційне забезпечення стратегії та тактики з внутрішнього управління. Іноді він виступає як виробничий облік.

У Франції управлінський облік виступає як експлуатаційний (виробничий) облік, основним призначенням якого є:

=> визначення фактичної собівартості продукції, робіт і послуг та відхилень від встановлених нормативів, стандартів, кошторисів;

■=> визначення результатів за центрами відповідальності, аналіз за сегментами діяльності;

=> організація синтетичного та аналітичного обліку руху матеріальних ресурсів та готової продукції тощо.

Виробничим бухгалтерським обліком на промислових фірмах Франції займається спеціальна служба аналітичного бухгалтерського обліку. її завдання - мікроекономічний аналіз елементів експлуатації витрат та доходів з метою визначення витрат та собівартості, що дозволяє здійснювати вибір виробничих витрат, обирати тип контролю в області управління, формувати бюджет тощо (рис. 1.3).



-25-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

На відміну від управлінського, фінансовий облік забезпечує бухгалтерське оформлення і реєстрацію господарських операцій, узагальнення інформації на рахунках і регістрах обліку, ведення зведеного обліку і складання фінансової звітності, здійснює контроль за використанням ресурсів у процесі господарської діяльності, а також надає інформацію зовнішнім та внутрішнім користувачам. На практиці дана підсистема представляє собою процес узагальнення фінансових даних, що формуються на основі бухгалтерських записів підприємства і надання їх у формі річних звітів зовнішнім користувачам.

Порядок ведення фінансового обліку у всіх країнах тією чи іншою мірою "регламентується спеціальними загальноприйнятими принципами, положеннями, правилами та стандартами, дотримання яких є обов'язковою вимогою при формуванні облікової інформації.

Основними завданнями фінансового обліку є:

■=> облік активів господарюючого суб'єкта (облік необоротних активів, запасів, грошових коштів, розрахунків з покупцями, готової продукції тощо);

<=> облік джерел майна господарюючого суб'єкта (облік власного капіталу власників, прибутку, видів кредиторської заборгованості, розрахунків з постачальниками сировини і матеріалів, заробітної плати працівників тощо);

■* облік розрахунків з бюджетом тощо.

Поділ бухгалтерського обліку на управлінський і фінансовий не можна розуміти формально. Система подвійного запису на рахунках, описана ще Лукою Пачолі, призначалася для спостереження за збереженням і збільшенням індивідуального капіталу, відображення розрахункових операцій і руху майна індивідуального підприємця або декількох підприємців, об'єднаних у просте товариство. Бухгалтерський облік вели для внутрішнього користування, а оперативне управління здійснювалося шляхом особистого нагляду і спостереження. Необхідності в калькулюванні навіть не відчувалась.

З появою та розвитком мануфактурного виробництва виникла потреба в розробці певних способів та прийомів обчислення собівартості, які в подальшому сформувалися у вигляді методів калькулювання. Британська енциклопедія підкреслює, що час зародження калькуляції невідомий, а методи калькулювання в суднобудівництві породили позамовну, а в текстильному виробництві - попроцесну калькуляцію, які стали першоосновою для всіх сучасних методів калькулювання.

- 26 -

^ Розділ 1. Загальний аспект системи бухгалтерського обліку

Розповсюдження акціонерних товариств і фондових ринків в середині XIX ст. стало початком не тільки фінансового капіталу. Сам акціонерний капітал відокремився від його виробничого застосування. Власники капіталу стали інвесторами і доручили спеціалістам-менеджерам управляти використанням цього капіталу. Виникли відносини, що вимагали звітності управляючих перед власниками з метою підтвердження ефективності управління. Але власники стали акціонерами, їх акції вільно продавались і купувались. Сама власність на капітал не лише відокремилась у вигляді акцій, але й змінила правила гри через перехід акцій від -одного власника до іншого. Необхідною стала публічна бухгалтерська звітність.

Фінансовий облік для складання фінансової звітності став окремим самостійним напрямом бухгалтерського обліку. Управляючі компаній через фінансову звітність повинні були показати своїм акціонерам і потенційним інвесторам, що вкладання капіталу в компанію надійно та вигідно, а їх робота на даній посаді заслуговує на довіру.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою всім користувачам, вона повинна складатися за єдиними і всім відомими правилами.. Очевидність цього була остаточно усвідомлена після біржового краху 1929 р. і світової економічної кризи, що настала за ним. З'явилися загальноприйняті правила, які стали попередниками сучасних міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Однак не можна стверджувати, що фінансовий облік не використовується для внутрішньогосподарського управління, окрім тієї інформації, яка формується в ньому в рамках вимог МСБО або національних стандартів обліку та звітності. Твердження про те, що фінансовий облік не слугує цілям управління фінансовою діяльністю підприємства лише тому, що є ще управлінський облік, який формує інформацію для внутрішнього управління, помилкове. Облік завжди і у всіх його видах та формах надає інформацію для управління, формує в системі управління поряд з аналізом контур зворотного зв'язку. Але фінансовий облік обмежується управлінням лише тими процесами, для обліку яких він призначений.

Якщо метою управлінського обліку є облік затрат і калькулювання собівартості робіт і послуг за їх функціями, центрами відповідальності тощо1, то фінансовий облік призначений давати інформацію про загальний фінансовий стан і загальну рентабельність підприємства.

' 3 цією точкою зору, яка превалює в навчальній літературі, автори не цілком погоджуються.

-27-

^ Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Залишаючись частинами єдиної системи бухгалтерського обліку, фінансовий та управлінський облік мають багато спільного, оскільки спрямовані на визначення результатів діяльності підприємства та пов'язані з доходами і витратами, активами, зобов'язаннями та рухом грошових коштів, використовують єдину первинну документацію та призначені для прийняття рішень. Але, з іншого боку, ці два види обліку різні. По-перше, вони формують інформацію для різних користувачів. По-друге, у фінансовому обліку витрати розглядаються в загальній сумі, тоді як управлінський облік відслідковує поведінку витрат (зміну витрат в залежності від обсягів діяльності) і тенденції змін витрат в залежності від рішень, які приймаються, здійснює контроль витрат за своєю спеціальною програмою. В фінансовому обліку формуються синтетичні (зведені) показники, в управлінському обліку визначаються аналітичні дані з різним ступенем деталізації. Фінансова звітність містить інформацію про минулі події, а управлінський облік базується на тому, що, можливо, відбудеться в майбутньому (хоча такий прогноз базується на минулій інформації). Завдання, функції та межі управлінського обліку залежать від типу підприємства, виду діяльності та цілей управління.

Щодо податкового обліку, то основним інформаційним продуктом, який він використовує, виступають дані, які стосуються оподаткування.

Податковий облік пов'язаний з веденням додаткової і відмінної від фінансового обліку спеціальної документації та складанням податкової звітності. Цілі та користувачі фінансового і податкового обліку - різні. Норми, встановлені в податковому обліку, можуть застосовуватися в бухгалтерському обліку тільки в тому випадку, якщо вони введені в національні стандарти обліку.

До 1914 року в Європі в бухгалтерському обліку "панувала" статична та динамічна практика. Але перша світова війна 1914-1918 pp. змусила ворожі сторони шукати нові джерела доходів, щоб покривати велетенські бюджетні дефіцити. Саме в той період з'являються (не без опору підприємців) перші податки на прибутки підприємств. З цього моменту податкові органи цікавляться найкращим джерелом інформації про фінансові результати їх "дорогих платників податків", тобто бухгалтерським обліком.

Виділяють дві основні моделі співіснування підсистем бухгалтерського обліку та оподаткування (рис. 1.4).

-28-



В першій моделі система бухгалтерського обліку оформлюється та функціонує під безпосереднім впливом оподаткування.

Друга модель передбачає паралельне існування бухгалтерського та податкового обліку як двох самостійних видів діяльності, які переслідують різні цілі, але використовують єдину вихідну базу: дані первинного обліку.

В більшості країн домінування податкового права не носить послідовного характеру, так як необхідність публікації фінансової звітності визначає також використання вимог комерційного права. У підсумку отримуємо деякий гібрид, який взагалі не характеризується ні єдністю, ні паралельністю. В якості прикладу назвемо тут Німеччину і Францію.

Існує також проблема переходу від бухгалтерської звітності до податкової. В міжнародній практиці існують дві тенденції. У Франції, наприклад, розроблено так звану перехідну таблицю, що дозволяє перейти від балансового прибутку в бухгалтерському обліку до оподатковуваного. В Америці ж фінансова і податкова звітність йдуть різними напрямами.

Поняття "податкового обліку" в українському законодавстві відсутнє. На теоретичному рівні його можна визначити як систему збору, фіксації та обробки інформації, необхідної для правильного визначення (обчислення) податкових зобов'язань платника1.

В зарубіжній практиці за ступенем участі бухгалтерського обліку в формуванні податкового обліку виділяють три його види: а) бухгалтерський податковий облік, показники якого формуються за даними бухгалтерського

Бутинець Т.А. Документування в системі бухгалтерського обліку: теорія і методологія: Дис. ... канд. екон. наук. - Житомир, 2001

-29-

^ Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

обліку; б) змішаний податковий облік, показники якого формуються за даними бухгалтерського обліку. Але з метою оподаткування застосовуються певні методи; в) винятковий податковий облік, показники якого формуються без участі даних бухгалтерського обліку. На сьогодні в Україні податковий облік - це підсистема бухгалтерського обліку, яка на підставі затверджених державою правил виконує функції нарахування (обчислення) та сплати податків з наданням відповідної звітності податковим органам.

Що стосується інших видів обліку, то їх коротку характеристику наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Характеристика видів обліку

Вид обліку

Короткий зміст

1

2

Актуарний облік

Система, яка використовує метод подвійного запису і надає інформацію про зміну ринкової вартості підприємства. На практиці у більшості випадків бухгалтери не ведуть цей облік і надають його "практикувати" біржам або спеціалістам з оцінки підприємств. Але вивчення принципів такого обліку дозволяє краше розібратись в призначенні інших видів бухгалтерського обліку

Динамічний облік

Система реєстрації фактів господарського життя, головною метою якої є вимірювання (безперервне або через близькі інтервали часу) ефективності господарської діяльності підприємства. Ефективність може вимірюватись по-різному залежно від тієї чи іншої економічної системи. При цьому оцінка майнового стану підприємства викривляється. Основні принципи динамічного обліку наступні: а) принцип капіталу: береться до уваги лише капітал, дійсно вкладений у підприємство; б) принцип фінансового результату: фінансовий результат в динамічній концепції - це зміна за певний період величини вкладеного у підприємство капіталу, і така зміна може бути викликана лише господарською діяльністю підприємства; в) принцип доходів: доходи повинні включати не лише виручку звітного періоду (реалізація товарів, робіт, послуг), а також і вірогідну вартість потенційного продажу продукції, що зберігається на складі (товари і напівфабрикати); г) принцип понесених витрат: щоб отримати дохід, інвестори повинні витратити вкладений капітал

Камеральний облік

Одна з історичних форм обліку, основним завданням якої є реєстрація будь-якого руху (надходження та витрачання) грошових коштів підприємства. 3 цим пов'язаний і облік очікуваних (запланованих) доходів і витрат, а також облік розрахунків з контрагентами (сторонніми особами) за належними платежами

Креативний облік

Термін, який часто перекладають як "творчий облік". Раніше подібна "творчість" зводилася до вуалювання і викривлення облікових даних. Сьогодні креативний облік розглядається як результат облікової політики і втрачає свій негативний відтінок. У кращих своїх проявах креативний облік - це будь-який науковий метод, який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам та принципам. Креативний облік є позитивним тоді, коли використовується без прямого порушення законодавства для відображення основних тенденцій у зміні вартості бізнесу і достовірної картини стану справ фірми, особливо якщо не існує інших методів відображення в обліку нової операції

-ЗО-

^ Розділ 1. Загальний аспект системи бухгалтерського обліку

1

2




У протилежному випадку - це процес підготовки звітності підприємства для більш вигідного відображення його діяльності для акціонерів, інвесторів та інших зацікавлених осіб. За таких умов цей метод відображає скоріше бажаний, ніж фактичний стан підприємства. Він використовується недобросовісними управлінцями з метою введення в оману інвесторів, кредиторів, банкірів та інших користувачів фінансової звітності. В цих випадках для характеристики креативного обліку часто використовуються такі вирази, як "підтасовка, підгонка рахунків" ("fiddling the books", "cooking the books"), "косметична звітність" ("cosmetic reporting") та "оформлення вітрини" ("window-dressing the accounts")

Макрооблік

Визначення сукупного суспільного продукту і національного доходу в межах країни

Мікрооблік

Фіксація господарських процесів окремого господарюючого суб'єкта

Облік

людських ресурсів

Сила будь-якого підприємства залежить від того кадрового потенціалу, який в ньому присутній. Проте людські ресурси є об'єктом тільки статистичного обліку. Традиційний бухгалтерський облік із ресурсів підприємства бере до уваги тільки майно, що знаходиться в його власності. Оскільки люди не можуть бути ні майном, ні об'єктом власності, їх і не вважають об'єктом (хоч розрахунки по заробітній платі ведуться систематично). Цей підхід пов'язаний з традиційно юридичним трактуванням бухгалтерського обліку. Економічне його тлумачення, звичайно, передбачає неодмінне включення до склад активу будь-якого підприємства його людських ресурсів

Оперативний облік

Дає можливість швидко (звідси його назва - "оперативний") отримати необхідну інформацію для найбільш ефективного управління підприємством та його структурними підрозділами для контролю за процесами і фактами господарського життя на окремих ділянках виробничої і фінансової діяльності, а також своєчасно виявляти будь-які недоліки в роботі

Патримоніальній

Основний наголос робиться на облік стану та руху цінностей - майна (доходи та витрати £ наслідком цього руху)

Соціальний облік

Виступає не окремим видом обліку, а, скоріше, розширенням меж традиційного бухгалтерського обліку. Це розширення представлено двома напрямами. Перший напрям пов'язаний з необхідністю збільшення складу показників бухгалтерської звітності в інтересах користувачів. Другий -концентрує увагу на обліку соціальних витрат, основна частина яких пов'язана з екологією. Загальний принцип такий: бухгалтери обчислюють собівартість готової продукції з точки зору свого підприємства, але ге, що вигідно для одного господарюючого суб'єкту, може бути збитковим для суспільства в цілому. Насправді, якщо у підприємства нормальна собівартість, але шкідливі викиди від виробництва шкодять навколишньому середовищу (наприклад, псують ліс), то у суспільства виникають великі витрати на поновлення цього лісу. Таким чином, перед бухгалтером виникає завдання обчислювати індивідуальну та суспільну собівартість готової продукції. На Заході щодо останнього аспекту широкого розповсюдження набуває думка про виділення окремого обліку навколишнього середовища

-31-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

;

2

Статистичний облік

Вивчає, контролює і узагальнює масові явища і процеси відтворення матеріальних благ та суспільних відносин в господарстві. При цьому статистика розглядає різні питання щодо виробництва і реалізації, грошей і товару, людей і машин. Ці відомості допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати їх подальший розвиток. Даний облік носить макроекономічний характер, тобто він, як правило, не ведеться окремими підприємствами, а державними органами з метою отримання, наприклад, такої інформації, як обсяг виробництва продукції в усіх галузях сфери матеріального виробництва та її собівартість, динаміка продуктивності праці і заробітної плати тощо та виявляє закономірності їх розвитку

Статичний облік

Облік, основною метою якого є визначення того, чи дозволить реалізація (продаж) всіх активів підприємства на даний момент одержати суму, необхідну для сплати його кредиторської заборгованості. Система статичного обліку дозволяє відносно правильно оцінити майновий стан підприємства, але з неминучим викривленням фінансового результату. Статичний облік необхідний для кредиторів, аудиторів і тих, хто цікавиться гарантіями повернення вкладених коштів, але керівнику фірми він не потрібен

Стратегічний облік

Певний спосіб відображення фінансових і облікових проблем підприємства. Стратегічний облік фокусується на певних ключових елементах діяльності підприємства, яка дає можливість створювати економічні цінності і називається "С-циклом". Модель "С-цикл" концентрується на чотирьох основних елементах стратегічного обліку: зобов'язаннях, потенційних можливостях (потенціалі), витратах і контролі

Резюме

Для того, тцоб зрозуміти і збагнути всю сутність бухгалтерії, необхідно вивчити її історію. Тільки глибокі знання поступового розвитку обліку навчають заслужено цінувати його переваги та значення для господарського життя. За допомогою історії є можливість проникнути в економічне життя минулих століть. Господарські явища, правові відносини, рух цінностей, які належать підприємству, відображають за допомогою слів та цифр -бухгалтерських записів. Бухгалтерія, таким чином, є дзеркалом, яке відображає частину явищ культурного розвитку народів світу. '

Значення історії обліку важливе для розуміння його сучасного стану і оцінки можливих напрямків розвитку. Історична еволюція бухгалтерського обліку розглядається не заради неї самої, а для полегшення розуміння теперішнього і передбачення майбутнього. Важливо ознайомити читача з джерелами діяльності з оцінки і

-32

Розділ 1. Загальний аспект системи бухгалтерського обліку

реєстрації фактів господарського життя, які завжди супроводжують життя суспільства і окремої людини.

В загальному розумінні, система бухгалтерського обліку - це сукупність елементів методу обліку, пов'язаних між собою та об'єднаних в єдине ціле, які надають інформацію про стан та рух активів, пасивів та зобов'язань підприємства, про характер і результати господарювання в єдиному грошовому вимірнику. Для кожного етапу розвитку суспільства характерна своя система обліку і, в міру ускладнення функціонування суспільства, ускладнюється облік, з'являються нові його підсистеми. Традиційно, в процесі зародження та становлення обліку в самостійні підсистеми обліку відокремились фінансовий та управлінський облік, що було обумовлено, насамперед, "покупцями" інформації, яка виробляється даними видами обліку. Що ж до податкового обліку, то він як продукт податкової системи відокремився штучно - завдяки діючому законодавству, його ж майбутнє за науковим обґрунтуванням.

JS?^ Ключові терміни та поняття

Актуарний облік, динамічний облік, камеральний облік, креативний облік, макрооблік, мікрооблік, облік людських ресурсів, оперативний облік, патримоніальний облік, податковий облік, система, система бухгалтерського обліку, соціальний облік, статистичний облік, статичний облік, стратегічний облік, управлінський облік, фінансовий облік

^і -"

^ Г Контрольні питання

  1. Підготувати доповідь про одного з провідних вчених в галузі бухгалтерського обліку.

  2. Зазначити передумови, які сприяли зародженню бухгалтерського обліку як самостійної науки.

  3. Охарактеризувати складові системи бухгалтерського обліку.

  4. Пояснити основні відмінності фінансового та управлінського обліку.

  5. Дослідити історичний аспект зародження та становлення управлінського обліку.

6. Назвати основні концепції співіснування податкового та
інших видів обліку.

21-192

-33-



Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах



Вивчивши цей розділ Ви зможете:

■* проаналізувати основні відмінності у побудові системи обліку в різних країнах

"=> дослідити фактори, які впливають наЛТ побудову

=> проаналізувати різні підходи щодо класифікації національних систем

■=> охарактеризувати систему регламентації бухгалтерського обліку наднаціональному рівні

=> пояснити сутність та роль концептуальної основи обліку

■* дослідити основні якісні характеристики облікової інформації, які забезпечують*її достовірність та об'єктивність

"* розглянути поняття елементів фінансової звітності, їх визнання та вимір

=> розглянути особливості підходів до розробки облікової політики у практиці вітчизняного та зарубіжного обліку

■* ознайомитись з порядком підготовки спеціалістів з бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах

^ Структура розділу ,

  1. Організаційно-правові форми господарської діяльності, їх характеристика і вплив на методику та організацію обліку

  2. Фактори впливу на побудову національних систем обліку та їх класифікація







  1. Система регламентації обліку на національному рівні

  2. Концептуальні основи бухгалтерського обліку




2.5. Принципи формування облікової політики в практиці
зарубіжного обліку




  1. Характеристика організації бухгалтерського обліку в різних країнах

  2. Бухгалтерська професія за кордоном

ч _. г

-34-

Розділ 2. Система бухгалтерського обліку: національний аспект

^ 2.1 Організаційно-правові форми господарської

діяльності, їх характеристика і вплив
v на методику та організацію обліку


Зарубіжна практика виділяє декілька основних типів підприємств, які відрізняються кількістю власників капіталу, їх правами та обов'язками, а також фінансовими можливостями.

Основними формами організації підприємницької діяльності за кордоном є наступні:

О одноосібне володіння (приватне підприємство);

<=> спільно-приватні підприємства (партнерства);

<=> корпорація (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю).

Основні відмінності цих організаційних форм підприємницької діяльності полягають в кількості власників підприємства та в масштабі розповсюдження фінансових обов'язків підприємства на особисту власність його власників.

Усі типи підприємств відіграють свою роль у господарстві країни. А їх тісне співіснування забезпечує гнучкість механізму функціонування економіки. 70-80 % усіх підприємств є одноосібними володіннями. 20-30 % діляться приблизно порівну між партнерствами та компаніями з обмеженою відповідальністю.

За обсягами активів, продажу та прибутку перше місце посідають корпорації. Наприклад, у США їм належить 80 % вартості всіх продажів, одноосібним підприємствам - 13 %, а партнерствам - 7 %. При цьому перші одержують 90 % усього прибутку, другі - 4 %, треті - 6 %.

Власником одноосібного володіння (приватного підприємства) є одна людина. Ця форма організації підприємницької діяльності отримала найбільше розповсюдження в малому та сімейному бізнесі. Власник такого підприємства одночасно є його керівником і основним працівником.

Переваги та недоліки одноосібного володіння наведено в таблиці 2.1. ^ Таблиця 2.1. Переваги та недоліки одноосібного володіння

Переваги

  1. Надзвичайна простота та відносна дешевизна створення, оскільки не має необхідності складання та реєстрації статуту фірми

  2. Управління підприємством здійснюється на розсуд його власника

; ■■ • ' Недоліки

  1. Обмеженість фінансових можливостей, які залежать від матеріального стану власника підприємства

  2. Відповідальність власника одноосібного володіння за борги є необмеженою, і в разі банкрутства він може втратити не тільки кошти, інвестовані в підприємство, а й частину власного майна

3. Період існування фірми обмежується тривалістю життя її засновника, діяльність
підприємства може бути припинена за його бажанням, що є фактором нестабільності

22-192 - 35 -

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Деякі зарубіжні економісти, аналізуючи переваги та недоліки одноосібних володінь, роблять висновок, що вони не настільки привабливі для інвесторів, як партнерства або корпорації.

З точки зору бухгалтерського обліку, господарська діяльність приватних підприємств розглядається відокремлено від домашнього сімейного господарства власника підприємства, тобто в обліку і в звітності такого підприємства відображаються тільки ті операції, які пов'язані з безпосереднім здійсненням підприємством своїх виробничих функцій. Однак не дивлячись на це, за законами більшості країн, власник такого підприємства несе повну персональну майнову відповідальність за його борги.

В бухгалтерському балансі приватного підприємства в розділі ^ Капітал власника вказується прізвище власника і вартість капіталу, інвестованого ним в дане підприємство.

Власник може вилучати гроші з бізнесу на власні потреби, що є аналогом виплати дивідендів в корпорації, однак на відміну від цих виплат не підлягає оподаткуванню. Такі вилучення протягом звітного періоду відображаються на '" контрпасивному рахунку "Вилучення", який є регулюючим рахунком до рахунку власного капіталу. Можливості по залученню додаткового капіталу для таких підприємств невеликі, термін існування обмежений бажанням чи смертю власника. Продаж бізнесу веде до появи нового підприємства.

До спільно-приватних відносяться підприємства, власниками яких є дві
і більше особи. В назві таких підприємств присутнє, як правило, одне з
наступних визначень: товариство, партнерство компаній. Ці визначення
вказують на належність підприємства до спільно-приватної форми
організації підприємницької діяльності. '

Цікаво...

У Великобританії та деяких інших країнах поширена назва "кампанія лтд."(Company Ltd.). Термін "компанія", що походить від французького compagnie, може застосовуватись до будь-якої групи осіб, яка офіційно існує як економічна одиниця (фірма), в тому числі до одноосібних володінь, та партнерств. Якщо у назву фірми, окрім слова "компанія", додано ще й "лтд." (від limited.- обмежений), це означає, що підприємство створене на принципі обмеженої відповідальності його власників.

Партнерство - це підприємство, яке належить двом чи більше особам та управляється ними, звичайно на основі письмової згоди, яка називається "згода про партнерство". Така згода визначає права та відповідальність партнерів, визначає порядок розподілу прибутків та збитків, порядок

-36-

Розділ 2. Система бухгалтерського обліку: національний аспект

ліквідації тощо. В США при відсутності такої згоди діяльність партнерства регулюється "Єдиним актом про партнерство", версії якого прийняті в кожному штаті. Партнерство не є юридичною особою, і для цілей оподаткування прибуток кожного з власників включається до їх персональної декларації про прибутки. В обліку партнерство трактується як окрема господарська одиниця, головною обліковою проблемою для якого є розподіл функцій партнерів як власників, кредиторів та працівників підприємства. Власники спільно-приватних підприємств також несуть повну майнову відповідальність за борговими зобов'язаннями свого підприємства, яка може розповсюджуватись і на їх особисте майно.

Відображенню в бухгалтерському обліку і звітності спільно-приватних підприємств підлягають тільки ті операції, які безпосередньо пов'язані зі здійсненням господарської діяльності і не стосуються ведення особистого домашнього господарства власників.

В бухгалтерському балансі спільно-приватних підприємств капітал, внесений кожним партнером в дане підприємство, відображається окремим рядком в розділі Капітал власників.

Капітал кожного партнера являє собою вкладений партнером капітал, частину прибутку, яка припадає на даного партнера, заробітну плату, якщо вона трактується як зменшення прибутку (вираховується), відсотки на вкладений капітал, якщо він вважається позикою, наданою підприємству, стягнення партнерів (вираховується) тощо. Партнерства є підприємством з необмеженою відповідальністю, за виключенням специфічних форм партнерств, які отримали назву партнерства з обмеженою відповідальністю.

З історії...

У США партнерства з обмеженою відповідальністю почали створюватися на початку XIX століття. В основі цього процесу були: по-перше, потреба зростаючого капіталу в нових формах організації підприємницької діяльності; по-друге, існуючі на той час труднощі реєстрації документів при створенні корпорацій. Законодавчого оформлення цей процес набув лише на початку XX століття. В Англії закон про партнерства з обмеженою відповідальністю був прийнятий парламентом у 1907 році, а в США подібний документ схвалено в 1916 році. На сучасному етапі"цей вид партнерства набув широкої популярності, їх називають також командитиими партнерствами, тобто "партнерствами на довірі". Вони поширені в галузі інвестицій у нерухомість, нафто- та газодобування, наукові дослідження, лізинг, фінансування кіно- та інших проектів. Підприємства корпоративного типу з'явилися у 1850 році в залЬничній індустрії, а в 1880 році - в галузях, що виробляли споживчі товари. На сучааюму епшпі вотг

досягли найвищого розвитку і відіграють надзвичайно важливу роль в економіці

Переваги та недоліки партнерств наведено в таблиці 2.2.

2**

-37-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

^ Таблиця 2.2. Переваги та недоліки партнерств

_ Переваги ,

За перевагами партнерства в цілому схожі на одноосібні володіння

Недоліки

  1. Незважаючи на те, що фінансові можливості партнерств більші, ніж у одноосібних володінь, вони обмежені і не завжди достатні для розширення виробництва

  2. Власники партнерства несуть необмежену відповідальність за всіма його зобов'язаннями

  3. Фірма припиняє своє існування в разі бажання одного з її власників не продовжувати своє членство в ній, або у випадку його смерті. Така ситуація потребує укладання нової угоди між партнерами, що пов'язано із певними труднощами, оскільки вимагає перегляду розмірів внесків у капітал підприємства та пропорцій розподілу прибутків (збитків)

  4. ^ З доходів партнерств стягуються податки по доходах фізичних осіб

  5. Важливі рішення з управління партнерстврм повинні прийматися.більшістю голосів його членів

Практично всі великі підприємства, господарська діяльність яких базується на використанні значних фінансових ресурсів, організовані у вигляді корпорації.

^ Корпорація (акціонерне товариство) є єдиною формою організації підприємницької діяльності, при якій майнова, відповідальність власників обмежується розмірами вкладів у спільний корпоративний (акціонерний) капітал. Через це нерідко в назві таких підприємств присутнє визначення "Товариство з обмеженою відповідальністю".

Порядок створення корпорації в різних країнах в основному однаковий. Як правило, засновники мають подати у відповідний департамент за місцем реєстрації підписану ними заяву, яка містить у собі договір про інкорпорування, і тобто надання згідно із законом групі осіб статусу юридичної особи. В даному документі відображаються наступні реквізити: назва корпорації, її цілі (рід занять), капітал (кількість, сума та види цінних паперів, що- свідчать про власність на частину капіталу), місцезнаходження головного офісу, прогнозований строк існування корпорації, кількість директорів, їх імена та адреси. Наприклад, у Великобританії засновники готують два документи: меморандум асоціації та договір або статут асоціації. Обидва документи оформлюються в спеціальному реєстраційному офісі Англії, Уельсу або Шотландії.

З історії...

У країнах ЄС до кінця 60-х років правовий статус корпорацій регулювався національним законодавством, що відрізнялися вимогами до створення та ліквідації підприємств, складу капіталу, порядку здійснення операцій та іншими умовами. Зближення національних законодавств протягом більш ніж 10 років здійснювалося поетапно, головним чиїюм шляхом прийняття Радою ЄС директив з окремих -■ аспектів діяльності компаній. Директива, як підкреслюється в an. 189 Римського договору, за обов'язковості поставленої мети передбачає вільний вибір форм та засобів її здійснення країнаии-члепами. На сучааюму етапі в ЄС прийняті єдині правила, що

регулюють найважливіші питання зааіування та ф\рікціонувапня корпорацій

Переваги та недоліки корпорацій наведено в таблиці 2.3.

- 38 -

і

Розділ 2. Система бухгалтерського обліку: національний аспект

^ Таблиця 2.3. Переваги та недоліки корпорацій

Переваги

  1. Власники капіталу, інвестуючи свої кошти в підприємство, безпосередньо не беруть участі в його діяльності. Вони несуть обмежену відповідальність по боргах фірми, що саме по собі є стимулом для інвестування коштів у ризиковану, але потенційно прибуткову або необхідну для суспільства справу

  2. Можливості розширення капіталу корпорації практично необмежені. її фінансування простіше і дешевше в порівнянні з одноосібними володіннями та партнерствами, оскільки власники капіталу наділені обмеженою відповідальністю, а кредиторам закон гарантує повернення боргів компанії

Недоліки :: ":'■■ ' :

1. Складніший і довший порівняно з попередніми двома видами підприємств порядок
'створення, хоча на практиці це не стає серйозною перешкодою .

2, Подвійне оподаткування. По-перше, прибуток фірми як юридичної особи
оподатковується; а по-друге, з доходів власників капіталу - дивідендів, що сплачуються з
прибутку, стягується податок по доходах фізичних осіб

Існують два види корпорацій: відкриті та закриті.

У США вони були законодавчо визначені в 1908 р. До відкритих належать ті корпорації, цінні папери яких вільно купуються та продаються. Кількість власників таких підприємств практично не обмежена, але їх має бути не менше семи. У закритих корпораціях всі або більша частина цінних паперів належать декільком особам, і лише незначний їх відсоток може бути проданий за згодою керівництва компанії.

У Великобританії в назві фірми, яка зареєстрована як відкрите акціонерне товариство, мають обов'язково бути присутніми слова "Public Limited Company".

Великі корпорації (акціонерні товариства) є, як правило, основними платниками податків. Через ці причини діяльність таких корпоративних підприємств, включаючи ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, регулюється спеціальними законодавчими актами держави. Зокрема, корпорації (акціонерні товариства) зобов'язані відкрито представляти детальний звіт про результати роботи за календарний рік, супроводжуючи його детальним аналізом результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності. Крім того, вони зобов'язані щоквартально складати і публікувати скорочені варіанти фінансової звітності, давати огляд і пояснення суттєвих змін, які відбулися за звітній період.

Важливою особливістю бухгалтерського балансу корпорації є те, що інформація про капітал власників дається в першій частині балансу в спеціальному розділі, який має спеціальну назву "Власність акціонерів" і складається з двох основних розділів: "Акціонерний капітал" і "Накопичений прибуток".

"Акціонерний капітал" характеризує суму грошових коштів, яка була з самого початку інвестована акціонерами в обмін на акції даної корпорації. "Накопичений прибуток" відображає приріст власності акціонерів, досягнутий за час існування корпорації.

2* - 39 -

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Приватне підприємство, партнерство та корпорація мають певні особливості щодо складання звітності, які представлені в таблиці 2.4. ^ Таблиця 2.4./Форми звітності різних видів підприємств

Типи підприємства.

Баланс

Звіт про

прибутки та

збитки

Звіт про нерозподілений прибуток

Звіт про зміни

у власному

капіталі

Звіт про рух

грошових

коштів

Одноосібне

володіння

(приватне

підприємство)

розділ капіталу

представлений

одним рядком -

капітал власника

відсутній

рядок податок на прибуток

відсутній

складається

може не складатися

Партнерство

розділ капіталу

представлений

рядками - капітали

партнерів

відсутній

рядок податок на прибуток

відсутній

складається

відповідно до

умов угоди про

партнерство

може не

складатися

Корпорація

два підрозділи:

інвестований

капітал та

нерозподілений

прибуток

відображається

оподаткування

прибутку

складається

може на

складатися;

інформація про

інвестований

капітал

складається

Одночасно з удосконаленням форм бізнесу розвиваються господарські зв'язки між окремими компаніями та створюються їх різноманітні об'єднання.

Головними формами монополістичних об'єднань є картелі, синдикати, трести, концерни та конгломерати.

Відносини між підприємствами також можуть будуватися на основі так званої системи участі, за якою одна компанія володіє частками капіталу інших або володіння взаємне. Фірма, яка є власником хоча б частини капіталу іншої компанії, може називатися холдинговою. Як правило, холдингові фірми контролюють діяльність інших компаній. Фактично функції холдинг-компанії здійснює будь-яка компанія або банк, яким належить контрольний пакет акцій інших фірм.

З історії...

Перші холдинг-компанії з'явилися наприкінці XIX ст. У США в 1888-1889 pp.
в штаті Нью-Джерсі законодавство дозволило фірмам придбати і володіти
частками капіталу однієї або декількох інших фірм

Холдингові компанії називаються також материнськими. Материнській компанії може належати 100 % капіталу підконтрольних їй фірм. Останні є дочірніми компаніями, які, у свою чергу, можуть підкоряти собі внучаті. Дочірні та внучаті компанії є юридично самостійними фірмами.

Розрізняють два види холдингових компаній: чистий холдинг, який створюється спеціально для контролю та управління іншими підприємствами; та змішаний холдинг, який займається ще й підприємницькою діяльністю.

-40-

Розділ 2. Система бухгалтерського обліку: національний аспект

^ 2.2. Фактори впливу на побудову ♦

національних систем

обліку та їх класифікація

Фактори впливу

на побудову

національних

систем обліку

Не дивлячись на спроби трансформації національних бухгалтерських систем на світовому рівні, які застосовуються міждержавними інститутами, все ж таки залишаються великі різниці в системах бухгалтерського обліку навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою. Бухгалтерська практика, яка застосовується в більшості зарубіжних країн, відрізняється використанням положень принципу обачності, принципу балансової вартості і фіскальних законів.

Бухгалтерський облік різних країн суттєво відрізняється в силу багатьох причин та обставин.

Кожній країні притаманні свої історія, культурні цінності, політична система, традиції тощо. Те ж саме можна сказати і про бухгалтерський облік. Двох абсолютно однакових систем бухгалтерського обліку не існує. Так, принципи бухгалтерського обліку в одній країні значно відрізняються від побудови обліку в іншій. Всі ці відмінності зумовлені як різноманітністю існуючих форм організації господарської діяльності, так і впливом зовнішніх факторів (політичних, економічних, соціальних, географічних тощо).

Обліковій системі кожної країни притаманні свої методи обліку і оцінки виробничих запасів, нарахування зносу і його відображення в обліку, відображення у звітності операцій, виражених в іноземній валюті тощо. Крім того, в кожній країні сформувались свої підходи до складання форм звітності та переліку показників, що в них містяться, способів контролю за діяльністю фірм. Окремі відмінності в національних облікових системах мають місце практично за всіма ознаками. Наприклад, методика оцінки виробничих запасів майже в кожній країні різна. Такі країни, як Німеччина, США, Японія, Великобританія законодавчо регламентують методи оцінки запасів. При цьому використовуються методи найменшої оцінки запасів, що сприяють відображенню підприємствами максимального прибутку. Але ряд країн (Бельгія, Франція, Італія, Швейцарія тощо) використовують методи, які більш вигідні для підприємств і менш вигідні для держави.

Окремі відмінності в національних облікових системах мають місце практично за всіма ознаками, які визначають національну систему у розвинених країнах та тих, що розвиваються (табл. 2.5 та 2.6).

-41-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Таблиця 2.5. Методи списання обліку запасів в деяких національних
бухгалтерських системах розвинутих капіталістичних країн

Країна


Вартість придбання


^ Вартість реалізації


ІІІ


Вартість, визначена відповідно до методу

^ Вказівка використаного методу обліку

Ф1ФО

ЛІФО

Серед-

' ньозва-жена

, вимагас-

ться

обов яз-

ково

не вимагається
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18



Скачать файл (10505.2 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru