Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Розрахунково - графічна робота - Оцінка стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях - файл 1.doc


Розрахунково - графічна робота - Оцінка стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях
скачать (214 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc214kb.05.02.2012 10:43скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...




Зміст

Вступ ..............................................................................................................................3
1. Завдання №1 ................................................................................................................5
2. Завдання №2 ................................................................................................................6
3. Завдання №3 ................................................................................................................8
4. Завдання №4 ...............................................................................................................10
5. Завдання №5 ...............................................................................................................12
6. Завдання №6 ...............................................................................................................14
7. Завдання №7 ...............................................................................................................15
8. Завдання №8 ...............................................................................................................17


Перелік використаної літератури .................................................................19

Вступ



Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.

В результаті надзвичайної ситуації може проявитись негативний вплив потенційно небезпечних виробництв, які у повсякденному житті екологічно малоактивні або взагалі пасивні. Процес прогнозування ситуації в такому випадку набуває ймовірного характеру, а екологічна криза настає у надто короткий проміжок часу, і в кращому випадку можна лише знизити наслідки аварії або катастрофи або зменшити території, які можуть опинитись під її впливом.

Виникаючі при НС руйнування поділяють за ступенями на кілька видів: повни, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та відновлювальних робіт і термін їх проведення.

Повне руйнування – руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають 70% вартості основних виробничих фондів, подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.

Сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів, можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.

Середнє руйнування – руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі, перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей – здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів. Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди – після капітального ремонту.

Слабке руйнування – руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10% вартості основних виробничих фондів. Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.

Стійкість роботи підприємства це його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв’язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Стійкість роботи об’єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності це їх спроможність виконувати свої функції в умовах надзвичайної ситуації.

На стійкість роботи підприємства в умовах надзвичайної ситуації впливають наступні фактори:

– надійність захисту робітників та службовців;

– спроможність інженерно – технічного комплексу об’єкта простояти визначеному ступені вражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;

– захищеність об’єкта від вторинних вражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);

– надійність системи забезпечення об’єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами, деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);

– стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО;

– підготовленість об’єкта до введення РІНР та робіт щодо порушеного виробництва.

1. Завдання № 1

Визначення рівня надзвичайної ситуації.

За даними про масштаби територіального поширення, кількість постраждалих, загиблих та тих, у кого суттєво погіршились умови життєдіяльності, за розміром економічних збитків, до яких призвела НС, визначити рівень надзвичайної ситуації.
Таблиця 1.1- Вихідні дані для визначення рівня надзвичайної ситуації

Територія, яку охопила НС

1 область

Кількість загиблих, чол..

8

Кількість постраждалих, чол..

120

Кількість тих, у кого погіршились умови життєдіяльності, чол..


350
^
Економічні збитки від НС

14тис. мін. розмірів зар.пл.


Розв'язок:

За територіальною ознакою ситуація відноситься до регіонального рівня. За кількістю потерпілих та по числу загиблих – загальнодержавний, по кількості людей, у яких погіршились умови життєдіяльності – загальнодержавний рівень (критерії групи 1). За економічним збитком (критерій 2) – регіональний рівень.

Для віднесення надзвичайної ситуації до того чи іншого рівня необхідно обов’язково враховувати факт досягнення одного з контрольних значень критеріїв групи 1 і одночасне підтвердження розміру економічного збитку (критерій 2).

Отже, за критеріями групи 1 – загальнодержавний рівень, за критерієм 2 – регіональний рівень. Таким чином, рівень надзвичайної ситуації – регіональний.

^ 2. Завдання № 2

Прогнозування радіаційної обстановки.

За вихідними даними по варіанту розрахувати прогнозовану дозу опромінення, яку може отримати виробничний персонал підприємства при аварії на АЕС. При здійсненні розрахунків умовно прийняти, що напрямок вітру спрямований від місця аварії до об’єкту. Прийняти кількість зруйнованих реакторів рівним одному. Виробничий персонал на час аварії знаходиться на підприємстві.
Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку прогнозованої дози опромінення

Тип ядерної енергетичної установки, потужність зруйнованого реактора

РБМК - 1000

Вихід активності з реактора, %

50

Швидкість вітру, м/с

2.0

Стан хмарного покрову

суцільна

Відстань від об’єкту до міста аварії, км

7.0

Умови перебування людей на об’єкті

в сховищах

Час аварії

ніч


Розв'язок:

1) Якщо швидкість вітру 2,0 м / с, хмарність – суцільна, час аварії - ніч, то категорія стійкості атмосфери – інверсія [1, стор. 42, табл. 2.8].

2) Якщо швидкість вітру 2,0 м / с, стан атмосфери – інверсія, то швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря - 5 м/с [1, стор. 43, табл. 2.10].

3) Якщо швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря - 5 м/с, відстань від об’єкту до місця аварії - 7 км, то при інверсії час початку формування сліду на об’єкті буде 0,3 години [1, стор. 42, табл. 2.9].

4) При інверсії та швидкості переносу хмари 5 м/с для типу ядерного реактора РБМК-1000 (вихід активності 50%) за [1, стор. 45, табл. 2.14] визначаємо розміри зон забруднення (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 – Розміри прогнозування зон забруднення місцевості на сліду хмари при аварії на РНО. Метеоумови – інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с


Розміри зон

Зони забруднення

М

А

Б

В

Г

Довжина, км

561(5/566)

168(10/178)

15(27/42)





Ширина, км

18

4,88

0,41





Площа, км2

8280

644

4,95






5) Визначаємо положення об’єкта відносно зон забруднення.

Якщо відстань від місця аварії 7 км, то заданий об’єкт розташований всередині зони Б.

6) Оскільки тривалість перебування людей у зоні забруднення становить 6 годин, а за час початку опромінення після аварії береться час початку формування сліду на об’єкті, то визначаємо, що ДЗОНИ = 10,5(рад) [1, стор.48, табл. 2.18].



  1. Доза опромінення визначається за формулою:

,

де Кпос – коефіцієнт послаблення, який залежить від умов перебування людей в зоні, Кпос = 500 [1, стор.40 табл. 2.5].

Тоді доза опромінення, яку може отримати виробничний персонал підприємства при аварії на АЕС :



^ 3. Завдання № 3

Довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки

За вихідними даними провести довгострокове прогнозування хімічної обстановки з розрахунками глибини, ширини і площі прогнозованої зони хімічного зараження. Розрахувати кількість населення, яке може опинитися у ПЗХЗ, можливі втрати і їх розподілення по важкості. При визначенні глибини зони хімічного зараження обов’язково враховувати дію перешкод на шляху розповсюдження хмари отруйної речовини.
Таблиця 3.1 - Вихідні дані для здійснення довгострокового прогнозування хімічної обстановки.

Тип НХР

водень фтористий

Кількість НХР в ємності зберігання, т

10

Висота обвалування, м

нема

Глибина і ширина населеного пункту( км* км)

2,5 * 2

Площа населеного пункту, км2

3,5

Проживає жителів, тисяч

3,5

Відстань від міста аварії до населеного пункту, км

2,3


Розв’язок:

1) Для довгострокового (оперативного) планування приймаються такі метеоумови: інверсія, швидкість вітру – 1 м/с, температура повітря + 200 С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 3600. Розрахунки виконуються за максимальним об’ємом одиничної ємності.

Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря для хлору Гх=19,3 км [1, стор. 147, табл. 5.15].

2) Глибина зони зараження розраховується за формулою:

,

де Кнхр – поправочний коефіцієнт, Кнхр = 0,31 - для водню фтористого [1, стор. 123, табл. 5.3].

Тоді глибина зони зараження:



Залишок від Гтабл:

.

Глибина з урахуванням перешкод:

,

де Lпер – довжина населеного пункту на шляху розповсюдження хмари;

Кзмен – коефіцієнт глибини перенесення хмари забрудненого повітря при різних умовах розповсюдження [1, стор. 129, табл. 5.5].

Загальна реальна глибина:

.

3) Ширина зони прогнозування хімічного забруднення розраховується як:



4) Площа зони прогнозування хімічного забруднення, що проходить через населений пункт становить:



  1. Площа населеного пункту складає 3,5 км2, тоді частка площі населеного пункту, що опиняється у ПЗХЗ, становить (%):

1,45 · 100 / 3,5 =41 %

6) Кількість населення, що проживає у населеному пункті та опиняється у ПЗХЗ, розраховується як:

3500 · 41 / 100 = 1435 (осіб)

7) Можливі втрати населення у випадку аварії розподіляються на:

легкі – до (3500 · 25 / 100) = 875 осіб;

середньої важкості – до (3500· 40 / 100) = 1400 осіб;

зі смертельними наслідками – до (3500 · 35 / 100) = 1225 оcіб.

8) Якщо швидкість вітру становить 1 м/с, то термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту розраховується як :

,

де Х – відстань від джерела зараження до заданого об'єкта, км;

V – швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря [1, стор. 140, табл. 5.7], V=5 км/год.

9) Тоді площа ЗМХЗ для оперативного прогнозування знаходиться як:

SЗМХЗ = 3,14 · 3,02 = 28,26(км2)

10) Площа ПЗХЗ для оперативного прогнозування розраховується як:

SПЗХЗ = 0,11 · 3,02 = 0,99 (км2)

^ 4. Завдання № 4
Оцінка ступеня руйнування будинків, споруд, обладнання на вибухонебезпечному підприємстві при вибуху горючої суміші всередині приміщення.

За вихідними даними треба розрахувати ступінь руйнування виробничого приміщення при вибуху горючої речовини всередині приміщення. Вільний об’єм приміщення прийняти як загальний об’єм помножений на коефіцієнт 0,8, тобто:

V В = 0,8 * V.

Примітка: при відсутності довідкових даних про величину максимального тиску РМАХ. приймати його рівним 900 кПа.

В таблиці розміри приміщення дані у вигляді – довжина * ширина * висота приміщення, м.
Таблиця 4.1 - Вихідні дані для визначення ступеня руйнування

Тип виробничого приміщення

Цегляні багатоповерхові будинки (3 поверхи і більше )

Розміри приміщення

10*4*4

Тип горючої речовини

ацетон

Маса речовини, кг

5


Розв’язок:

1) Стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції згорання знаходиться по формулі:

,

де nC, nH, nX, nO – число атомів вуглецю, водню, галогенів, кисню в молекулі горючого.

Для ацетону (С6Н6О): nC =6, nH =6, nX =0, nO= 1, тоді стехіометричний коефіцієнт розраховується як:



2) Стехіометрична концентрація розраховується як:

%

3) Вільний об’єм приміщення приймається як загальний об’єм помножений на коефіцієнт 0,8, тобто:

,

де V- загальний об’єм приміщення.
4) Надлишковий тиск знаходиться по формулі виду:

,

де Pmax – максимальний тиск вибуху стехіометричної суміші у замкнутому об’ємі, Pmax = 901,9 кПа [1, стор. 59, табл. 3.3];

Ро – початковий тиск, Ро = 101 кПа;

m – маса горючої речовини, кг;

z – коефіцієнт участі горючого в вибуху, z = 0,3 (для ЛЗР);

kH – коефіцієнт негерметичності приміщення, kH = 3;

ρ – густина, ρ = 2,4 кг / м 3 [1, стор. 59, табл. 3.3].

Отже, надлишковий тиск :



5) При надлишковому тиску Р = 42,05 кПа заданий тип виробничого приміщення - цегляні багатоповерхові будинки (3 поверхи і більше ), отримають повні руйнування [1, стор. 64, табл. 3.6].

5. Завдання № 5
Оцінка ступеня руйнування будинків, споруд, обладнання на вибухонебезпечному підприємстві при вибуху горючої речовини у відкритому просторі.

За вихідними даними треба розрахувати ступінь руйнування виробничого приміщення при вибуху горючої речовини у відкритому просторі при аварії ємності (її руйнуванні). Треба визначити розміри зон сильних, середніх і слабких руйнувань, а також за типом виробничого приміщення визначити ступень його руйнування при даному вибуху.
Таблиця 5.1 - Вихідні дані для визначення ступеня руйнування

Тип виробничого приміщення

Цегляні малоповерхові будинки (1–2 поверхи)

Відстань виробничого приміщення від сховища для зберігання горючої речовини, м

120

Тип горючої речовини

аміак

Маса речовини в ємності зберігання, т

40

Розв’язок:

1) Умовний (розрахунковий) радіус зони детонаційної хвилі знаходиться за формулою:

,

де Qн – кількість речовини, яка вилилася або розтеклася з розгерметизованої ємності, Qн = 40 тон;

k – коефіцієнт, який характеризує об’єм газів або парів речовини, що перейшли в стехіометричну суміш (він може розрізнятися від 0,4 до 0,6); приймаємо k = 0,5.

Тоді умовний (розрахунковий) радіус зони детонаційної хвилі:



2) Для розрахунку завчасно розраховується величина:

,

де r0 – радіус зони детонаційної хвилі;

r11 – відстань виробничого приміщення до центру вибуху, r11 = 120 м.

Тоді:



При Y  2 надмірний тиск розраховується по формулі:

Р11 = 700/ 3 (- 1)

Оскільки 0,57 < 2, тоді надмірний тиск на відстані 120 м :



3) При надмірному тиску ΔР11 = 150,23 кПа заданий тип виробничого приміщення - цегляні малоповерхові будинки (1–2 поверхи), зазнає повних руйнувань [1, стор. 63, табл. 3.6].

4) Приймаємо, що на межі сильних руйнувань величина надмірного тиску – 25 кПа, середніх – 15 кПа, слабких – 8 кПа.

5) Максимальний тиск вибуху для аміаку дорівнює 600 кПа [1, стор. 62, табл.3.5].

6) Використовуючи інтерполяцію розраховуємо, що тиск в 25 кПа буде при відношенні r1 / r0 = 1,5, тиск в 15 кПа – при r1 / r0 = 3, тиск в 8 кПа – при r1 / r0 = 6 [1, стор. 62, табл. 3.6] .

7) Тоді радіус зони слабких руйнувань:



Радіус зони середніх руйнувань:



Радіус зони сильних руйнувань:


^ 6. Завдання № 6

Оцінка ступеня руйнування будинків, споруд, виробничих приміщень при землетрусах.

За вихідними даними треба визначити ступінь руйнування виробничого приміщення при землетрусі зазначеної інтенсивності.
Таблиця 6.1 - Вихідні дані для визначення ступеня руйнування виробничого приміщення при землетрусі

Тип виробничого приміщення

Будинки із збірного залізобетону

Інтенсивність землетрусу

VІІ


Розв’язок:

Оскільки тип виробничого приміщення – це будинки зі збірного залізобетону, то при землетрусі інтенсивністю VІІ будуть спостерігатися слабкі або середні руйнування [1, стор. 74, табл.3.11].

^ 7. Завдання № 7
Оцінка обстановки при повенях.

В цьому завданні треба по вихідних даних провести прогнозування параметрів хвилі прориву, можливу ступінь руйнування будівель на об’єкті і можливість загибелі людей.

Таблиця 7.1 - Вихідні дані для прогнозування обстановки при повенях

Відстань об’єкту від греблі, км

28

Перевищення місцевості над рівнем води в річці, м

0.8

Об’єм водосховища, км3

14
^

Глибина прорану, м


9

Можлива ширина прорану, м

15

Вид промислової будівлі

З важким залізобетонним каркасом


Розв’язок:

1) Розрахунок максимальної швидкості хвилі пропуску Vmax і максимальної витрати води на один метр ширини прорану N в залежності від глибини прорану Н [1, стор. 78, табл. 3.12]:

при Н = 5 м та Vmax = 2 м / с, N = 10 м3 / с · м;

при Н = 10 м та Vmax = 3 м / с, N = 30 м3 / с · м.

Тоді інтерполюванням знаходимо Vmax та N при глибині прорану рівній Н = 9 м:



2) Для визначення часу спорожнення водосховища використовується формула:

,

де W – об’єм водосховища; В – ширина прорану.
Тоді час спорожнення водосховища:



3) Інтерполюванням визначається висота хвилі пропуску на відстані рівній 28 км [1, стор. 78, табл. 3.13]:

h = 0,233·9=2,097 (м)

4) Тоді час підходу хвилі пропуску:



5) Можлива висота хвилі прориву на об’єкті дорівнює різниці між висотою хвилі пропуску на об’єкті і перевищенім місцевості над рівнем води в річці:

2,097 – 0,8 = 1,297(м)

При максимальній швидкості хвилі пропуску 2,2 м/с і висоті її на об’єкті 1,297 м будинки з важким залізобетонним каркасом отримають слабкі та середні руйнування, а люди, які будуть знаходитися на відкритий місцевості піддаються небезпеці і можуть отримати тяжкі поранення (за критичні параметри хвилі прориву, при яких наступає загибель або тяжке поранення людей, приймається h  1.5 м і V MAX  2.5 м/с).

^ 8. Завдання № 8

Оцінка стійкості роботи цеху при надзвичайних ситуаціях

За типом зазначеної надзвичайної ситуації треба провести аналіз стійкості роботи виробничого цеху і при необхідності запропонувати інженерно – технічні та організаційні заходи по підвищенню стійкості його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій. За вражаючий фактор, по якому треба проводити оцінку стійкості цеху, прийняти максимальне значення надмірного тиску, що виникає при даній надзвичайної ситуації.

Оцінку стійкості роботи цеху проводити з використанням методичних рекомендацій для вивчення Цивільної оборони “Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях в прикладах і завданнях” видання друге виправлене і доповнене, укл. Авер’янов Ф.І, Чернігів, 2003р. і довідника Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П. і інш. Захист об’єктів народного господарства від зброї масового враження. Довідник. – К.: Вища школа, 1989.
Послідовність проведення стійкості роботи цеху повинна бути наступної:

  1. Визначити максимальне значення параметру вражаючого фактору.

  2. Виділити основні елементи цеху, від яких залежить його нормальне функціонування і визначити ступень їх руйнування.

  3. Визначити стійкість елементів при визначеному ступені руйнування.

  4. Визначити стійкість всього цеху в залежності від стійкості елементів.

  5. Зробити висновок про стійкість об’єкту – стійкий він або не стійкий.

При необхідності внести пропозиції про підвищення стійкості роботи цеху.
Таблиця 8.1 - Вихідні дані для оцінки стійкості роботи виробничого цеху в умовах виникнення надзвичайної ситуації

Вид надзвичайної ситуації і її параметри

Вибух у сховищі.

Речовина – мазут. Кількість 120т. Відстань 60м від цеху
^

Тип будинку


З важким залізобетонним каркасом

Верстати

середні

Трансформатори

блочні

Електродвигуни потужністю до, кВт

до 2 відкриті

Повітряні мережі електропостачання

Низької напруги на дерев’яних опорах

Резервуари

наземні металеві

Трубопроводи

на метал. естакадах


Розв’язок:
1) Умовний (розрахунковий) радіус зони детонаційної хвилі знаходиться за формулою:

,

де Qн – кількість речовини, яка вилилася або розтеклася з розгерметизованої ємності, Qн = 120 тон;

k – коефіцієнт, який характеризує об’єм парів речовини, що перейшли в стехіометричну суміш, приймаємо k = 0,5.

Тоді, умовний (розрахунковий) радіус зони детонаційної хвилі:



2) Для розрахунку завчасно розраховується величина:

,

де де r0 – радіус зони детонаційної хвилі;

r11 – відстань виробничого приміщення до центру вибуху, r11 = 60 м.

Тоді:



Оскільки 0,199 < 2, то надмірний тиск на відстані 60 м розраховується так:



3) Для розрахованого тиску ΔР11 = 3203 кПа визначаємо ступінь руйнування споруд [2, стор. 230, додаток 2] :

  • будинки з важким залізобетонним каркасом – повні руйнування;

  • середні верстати – повні руйнування;

  • трансформатори блочні – повні руйнування;

  • електродвигуни герметичні до 2 відкр.– повні руйнування;

  • повітряні мережі електропостачання низької напруги на дерев’яних опорах – повні руйнування;

  • резервуари наземні металеві – повні руйнування;

  • трубопроводи на металевих естакадах – повні руйнування.

3) В результаті всі споруди отримують повні руйнування, то і об’єкт отримує повні руйнування.

4) Так як при вибуху 120т мазуту надлишковий тиск є дуже високим, то забезпечувати стійкість об’єкту в цьому випадку дуже складно, практично неможливо. Необхідно знизити ризик можливості вибуху речовини. Для цього проводяться такі заходи:

  • сховище бажано розташовувати на більшій відстані від об’єкту;

  • тримати в сховищі мінімальну кількість мазуту, необхідну для функціонування підприємства;

  • захистити ємність від руйнування в результаті аварій, катастроф, стихійних лих;

  • проводити заходи, що виключають розлив небезпечної рідини;

  • проводити заходи, щодо локалізації аварії шляхом відключення найбільш уразливих ділянок технологічної схеми за допомогою установки обернених клапанів, пасток і комор із спрямованими стоками;

  • розподіл мазуту по декількох складах, які знаходяться на безпечній відстані один від одного, що забезпечить зменшення кількості вибухонебезпечної рідини і тим самим надлишкового тиску при вибуху.

^ Перелік використаної літератури
1) Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях в прикладах і завданнях. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни “Цивільна Оборона” студентами усіх спеціальностей. / Укл. Авер’янов Ф. І. – Чернігів: ЧДТУ, 2002. – 162 с.
2) Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П. і інші. Захист об’єктів народного господарства від зброї масового враження. Довідник. – К.: Вища школа, 1989. – 287 с.





Скачать файл (214 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru