Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Реферат - Организационные структуры ТНК - файл n1.doc


Реферат - Организационные структуры ТНК
скачать (136.5 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc137kb.25.12.2012 07:44скачать

Загрузка...

n1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...


Кафедра менеджменту

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Міжнародний менеджмент»
на тему:
«Організаційні моделі у ТНК»



КИЇВ 2011
ЗМІСТ



ВСТУП 3

1.Поняття Транснаціональні корпорації (ТНК) 4

2. Фактори вибору структури управління ТНК 6

3.Організаційні структури ТНК 8

ВИСНОВОК 14

Література 15


ВСТУП



Українським підприємствам, що працюють на закордонних ринках, досить часто доводиться мати справу з потужними міжнародними (транснаціональними) корпораціями. Для того, щоб успішно співпрацювати з цими корпораціями, важливо не тільки аналізувати їхні дії на світових і національних ринках, оцінювати продукцію, що випускається, і надані послуги, добре орієнтуватися в їхніх щорічних звітах, але і чітко уявляти собі внутрішню структуру таких компаній. Мова йде про систему планування транснаціональних компаній, використовувані організаційні структури, підбір персоналу і його мотивацію, керівництво і практику прийняття рішень, контроль та ін.

Транснаціональні корпорації(ТНК) стикаються з двома протиборчими силами при проектуванні структури їх організації. Вони зіштовхуються з необхідністю диференціації, що дозволяє їм бути спеціалізованими та конкурентоспроможними на своїх місцевих ринках. Вони також стикаються з необхідністю інтеграції. Тому потрібно знайти баланс між цими протилежними векторами, а також залишатися на стратегічній лінії компанії, щоб процвітати. Нині існує численна кількість варіантів організаційних моделей ТНК, що залежать від бізнес потреб тих чи інших компаній.

Метою даної роботі є визначення найпоширеніших організаційних моделей багатонаціональних корпорацій, їхніх переваг і недоліків.

Об’єктом дослідження являється є ТНК, зокрема, їхні організаційні моделі управління.

  1. Поняття Транснаціональні корпорації (ТНК)



Міжнародні господарські зв'язки на рубежі XX-XXI ст. перетворились на важливий інструмент ефективного розподілу ресурсів і забезпечення економічного зростання в глобальному масштабі. При цьому ступінь і форми участі кожної конкретної країни в системі МЕВ визначаються перш за все рівнем розвитку і специфікою її народного господарства, а також проведеною державою зовнішньоекономічної політики (національний рівень) і міжнародними економічними умовами, які формуються такими суб'єктами, як міжнародні організації, провідні країни світу, транснаціональні компанії.

Особливістю розвитку сучасного ринку є транснаціоналізація – найважливіша складова і одночасно головний механізм загальних процесів глобалізації. Це перехід до довгострокового та сталого розвитку відносин між постачальниками і споживачами, організаційно формою яких виступають ТНК – багатогалузеві корпорації, безпрецедентні за масштабами економічної та інтелектуальної потужності: під їх контролем знаходиться більше 1/2 світової торгівлі і близько 80% патентів на нову техніку і технологію.

Міжнародний бізнес – це будь-які господарські операції, що проводяться суб'єктами двох або більше країн з метою одержання прибутку. В якості таких суб'єктів можуть виступати як приватні, так і державні організації незалежно від розмірів, галузей та ін. При цьому в міжнародному бізнесі головну і зростаючу роль відіграють так звані транснаціональні корпорації (ТНК).

За офіційним визначенням Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД, UNCTAD), транснаціональна корпорація (transnational corporation, multinational corporation, multinational company, multinational enterprise) –­ це підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох чи більше країнах і провадить єдину політику і загальну стратегію завдяки одному або декільком центрам прийняття рішень. [4]

ТНК створює систему міжнародного виробництва, розподілену між кількома країнами, але контрольовану з одного центру — материнської компанії.

В цілому ТНК забезпечують близько 50% світового промислового виробництва. На ТНК припадає більше 70% світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК, тобто вони відбуваються не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними цінами, які формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. Дуже великі ТНК мають бюджет, що перевищує бюджет деяких країн. З 100 найбільших економік в світі, 52 – транснаціональні корпорації, інші – держави. ТНК справляють великий вплив в регіонах, оскільки мають значні кошти, вплив на громадськість, політичне лобі.

Транснаціональні корпорації відіграють важливу роль в глобалізації.

ТНК часто діляться на три великі групи:

  1. Горизонтально інтегровані ТНК – управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, що виробляють однакові або подібні товари.

  2. Вертикально інтегровані ТНК – управляють підрозділами в певній країні, які виробляють товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах.

  3. Роздільні ТНК – управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, які вертикально або горизонтально не об'єднані.


2. Фактори вибору структури управління ТНК



Вибір структури управління ТНК залежить від певних факторів. В основі формування структури управління компанії – необхідність розробки моделі, яка дає можливість максимізувати ефективність управлінської функції та діяльності компанії в цілому. Найважливішими аспектами, що беруться до уваги при розробці організаційної структури менеджменту ТНК, є:

1. Рівень диверсифікації діяльності компанії в різних галузях. Якщо компанія займається певним бізнесом, то адекватна структура управління має ефективно координувати діяльність різних функціональних підрозділів.

2. Рівень організаційно-правової та фінансово-економічної незалежності різних видів діяльності, що здійснюються в рамках ТНК. Транснаціональна компанія може займатися різними видами бізнесу, а саме: виробничою діяльністю, наданням фінансових послуг, мати власну збутову мережу. Тому структура управління ТНК повинна відображати ці особливості ведення бізнесу і враховувати обмеження й можливості, які можуть виникати в межах компанії в цілому. 3. Рівень присутності на різних регіональних ринках та види операцій, які здійснює компанія на кожному з них. Наприклад, маючи виробничі потужності в певній країні, ТНК може експортувати свою продукцію в інші країни, в яких компанія здійснює лише збут через своє представництво. Потреба в підрозділах, які виконують різні функції в представництві певної країни, таким чином, залежить від виду операцій компанії на відповідному ринку. Ці операції можуть змінюватися від експортно-імпортних до виробництва й здійснення будівництва виробничих потужностей під ключ.

Сучасні потреби організації та управління ТНК потребують вирішення складних завдань, які передбачають розробку систем управління, що базуються на комбінації елементів функціональної, регіональної та матричної структури менеджменту. При цьому кожна компанія створює систему, яка відповідає її стратегії.

Основними критеріями, яким повинна відповідати структура управління ТНК, є:

1. Здатність організаційної структури компанії створювати передумови для реалізації ключових компетенцій компанії.

2. Відповідність обраної структури управління компанії характеру галузевої та багатонаціональної диверсифікації її діяльності.

3. Можливість використання основних ресурсів компанії відповідно до її стратегії та завдань, які їй відповідають.

4. Адекватність обраної структури управління характеру конкуренції та можливості використання конкурентних переваг, які вона може надати.

3.Організаційні структури ТНК



З розширенням закордонних операцій перед корпорацією постає завдання адаптації її організаційної структури до змінного середовища для ефективнішого пристосування діяльності закордонних філій до цілей корпорації. При цьому виникає організаційна структура, яка виступає результатом взаємодії ряду чинників, в тому числі місця розташування і типу закордонних підприємств, їхнього впливу на загальну ефективність роботи корпорації, характеру активів, використовуваних для ведення бізнесу поза країною базування, і перспектив досягнення цілей міжнародної діяльності і загальних цілей корпорації в часі.



Рис. 3. 1. Типові глобальні організаційні моделі ТНК[3, 41с]
Глобальна функціональна модель (global functional model) – організаційна структура ТНК, яка орієнтує управління фірмою на виконання базових функцій, наприклад виробництва, фінансів, маркетингу.

Функціональна організація компанії передбачає виділення підрозділів, які концентруються на певних функціональних сферах діяльності. При розробці та впровадженні стратегії компанії завдання головних менеджерів полягає у чіткій координації дій підрозділів, які вони очолюють (рис. 3.2).


Генеральний директор (СЕО)


Рис. 3.2. Глобальна функціональна модель[1, 165c]
Наприклад, весь виробничий персонал глобально для компанії працює по параметрам, встановлених у виробничому відділі. Перевага використання даної структури є те, що більша спеціалізації в рамках департаментів і більш стандартизовані процеси крізь глобальну мережу. До недоліків належать відсутність зв'язку між департаментом та мережою, що сприяє більшій жорсткості в організації.

Наведена структура управління не завжди відповідає характеру діяльності компанії, оскільки ТНК у виробничій діяльності нерідко використовують вертикальну інтеграцію. За такої інтеграції на кожній стадії виробництва, – від переробки сировини до збуту готової продукції, – існують значні відмінності у функціях, які виконує відповідний підрозділ. Тому останніми роками ТНК дедалі частіше використовують функціональну структуру управління, що базується на процесах. Такий підхід дає змогу реалізувати в рамках функціональної структури управління підхід до реалізації стратегічних завдань компанії з точки зору створення додаткової вартості на кожному етапі діяльності компанії (так званий підхід “value chain”).[1, 166c]

Глобальна товарна структура (global commodity structure) – організаційна структура ТНК, яка передбачає відповідальність національних підрозділів ТНК за окремі групи товарів по всьому світу(рис.3.3).


Департамент у країні розташування


Рис. 3.3. Глобальна товарна модель
Організаційна структура міжнародної компанії в цьому випадку розробляється на основі свого продуктового портфеля. Кожен продукт має свій власний відділ, який відповідає за виробництво, маркетинг, фінанси і загальну стратегію, цього конкретного продукту у всьому світі. Продуктова організаційна структура дозволяє багатонаціональної компанії, щоб відсіяти продукту підрозділів, які не увінчалися успіхом. Основним недоліком цієї організаційна структура є відсутність інтегральних мереж, які можуть збільшити дублювання зусиль між країнами.

Глобальна регіональна структура (global regional structure) – організаційна структура ТНК, яка закріплює за регіональним підрозділом усі функції в межах регіону (виробництво, фінанси, маркетинг, кадри).

Географічна експансія транснаціональних компаній, як правило, супроводжується еволюцією організаційних структур управління. Зміни в організаційній структурі, спричинені географічною експансією, відповідають завданням досягнення ефективного менеджменту підрозділів у різних країнах.

Одним із головних етапів такої еволюції є виділення функцій, що централізовано координуються на рівні материнської компанії. Найважливіша функція головної (материнської) компанії – управління грошовими потоками, яке передбачає використання переваг, наданих законодавством у певній країні для мінімізації податків, хеджування від валютних ризиків, доступу до унікальних чи дешевих виробничих ресурсів. Через головний офіс ТНК традиційно координує дослідження та розробки, що потребують значних фінансових витрат.

У різних регіонах функції підрозділів визначаються, виходячи, по-перше, з видів діяльності, якими вони повинні управляти; по-друге, з існуючих потреб координації роботи регіональних підрозділів з філіями компанії в інших країнах. Функції регіональних підрозділів формуються також під впливом особливостей ринку та специфічних завдань, з якими може стикатися компанія на-певному національному ринку. Загальну схему регіональної структури ТНК зображено на рис. 3.4.

Ця структура дозволяє компанії оцінювати географічні ринки, які є найбільш прибутковими. Однак проблеми комунікації, внутрішні конфлікти і дублювання витрат залишається питанням.


Рис. 3.4. Регіональна глобальна модель ТНК

Матрична організаційна структура – суміщення між функціональними та дивізіональними структурами. Структура характеризується подвійною звітності відносин, в якій співробітники доповідають як функціональному менеджеру так і дивізійному менеджеру. Робочі проекти включають крос-функціональні команди з кількома функціями, такі як фінанси, оперативна діяльність і маркетинг. Члени групи готують доповіді як керівник проекту, а також їхніх безпосереднім керівникам в галузі фінансів, операцій та маркетингу.


Менеджер продовольчих товарів

Пн. Америки

Менеджер продовольчих товарів

Європи

Рис. 3.5. Матрична глобальна модель ТНК

Перевага цієї структури є те, що є міцнішими між функціональні зв'язки, що сприяє інноваціям. Рішення звичайно більше локалізовані. Однак може бути більше плутанини через те, що керівництво діє через подвійний командні лінії.

Еволюція матричної структури призвело до транснаціональної мережі. У ній акцент робиться більше на горизонтальні зв'язки. Інформація в даний час загального користування централізована з використанням нових технологій, таких як системи «планування ресурсів підприємства (ERP)». Ця структура орієнтована на формування "фонду знань" та інформаційних мереж, які сприяють глобальній інтеграції, а також місцевій реакції.

ВИСНОВОК



Особливістю розвитку сучасного ринку є транс націоналізація. Провідну роль на сучасному етапі розвитку виконують транснаціональні корпорації, що акумулюють у собі 80% патентів на нову техніку і технологію і є потужними гравцями на міжнародних ринках.

ТНК – це підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох чи більше країнах і провадить єдину політику і загальну стратегію завдяки одному або декільком центрам прийняття рішень

Сучасні потреби організації та управління ТНК потребують вирішення складних завдань, які передбачають розробку систем управління, що базуються на комбінації елементів функціональної, регіональної та матричної структури менеджменту.

Типовими глобальними організаційними моделями ТНК є: глобальна товарна, глобальна регіональна, глобально-функціоннальна, змішана та матрична. Кожна з них має свої переваги та недоліки. Часто використовується змішана модель, що дає можливість використати найкращі сторони та подолати недоліки кожної окремо взятої організаційної моделі управління.

Література





  1. Панченко Є. Г. Міжнародний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: кнеу, 2004. – 468 с.

  2. Родченко В. В. Международный менеджмент: Учеб. пособие. – 2-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2002. – 240 с.

  3. Лазарєва О.В. Міжнародні економічні відносини: Практикум для студентів спеціальності 8.150101 Державна служба. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. – 112 с.

  4. World Investment Report 2007: Transnational Corporations, Extractive Industries and Development. – UNCTAD, United Nations. New York and Geneva, 2007.

  5. Subha Varadan. The Organization Structure of a Multinational Company[Електрон. ресурс] – 20 квітня 2010. – Режим доступу: http://www.ehow.com/organizational-structure/






Скачать файл (136.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru