Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Шпоры по основаниям и фундаментам (укр. яз.) - файл n1.doc


Шпоры по основаниям и фундаментам (укр. яз.)
скачать (297 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc297kb.01.01.2013 11:02скачать

Загрузка...

n1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...

1. Виникнення необхідності підсилення основ та фундаментів будівель і споруд. Принципові підходи при вирішенні підсилення основ та фундаментів.


У звязку зі зміною структури в економіці і пріоритетних напрямках держави змінюється характер будівництва. Окрім того напротязі значного періоду часу існуючі будівлі і споруди не експлуатуються нормально і мають підвищений фізичний знос конструкцій.

Все це призводить до необхідності відновлення їх працездатності та перепланування, реконструкції.

Сьогодні більше половини об’єктів у будівництві знаходяться у стадії реконструкції. Ця тенденція збережеться і в наступні роки.

В цих умовах виникає необхідність визначення об’єму та характеру обстежень. Це визначається технічним завданням, що формуються ГІПом або ГАПом.

Завдання реалізується спеціальними будівельниками, що мають

2. Об’єми підсилення основ та фундаментів, їх характеристика для сучасних умов будівництва


Характеристика об’єму підсилення фундаменту

За останні роки об’єми підсилення будівель значно виросли. Ця тенденція буде спостерігатись і в найближчі роки, такий стан відповідає ситуації в державі.

Підсилення може бути повним або частковим. Воно може відноситись до всієї будівлі чи споруди чи до окремих її ділянок та окремих несучих конструкцій

Об’єм підсилення залежить від конструктивного рішення будівлі чи споруди, стану ґрунтової основи

При підсиленні основ і фундаментів все залежить від того чи потрібно підсилювати:

Основу і фундамент

Тільки основу

Тільки фундамент

Підвищувати просторову жорсткість будівлі вцілому

Об’єми підсилення залежать від замовника

3. Особливості використання існуючих основ і фундаментів в умовах реконструкції та підсилення будівель і споруд.


Початково необхідно знати, з якою метою проводиться підсилення:

Для ліквідації аварії або перед аварійних ситуацій.

При реконструкції, ремонтних роботах

Реконструкція – це комплекс будівельних робіт, що пов’язаний зі зміною ТЕП будівлі (споруди) або виникненням її за іншим призначенням в заданих габаритах.

Реконструкція може проводитись з підсиленням ОіФ або без нього, тобто реконструкція не означає обов’язкового підсилення ОіФ. Підсилення – є комплекс будівельних робіт по відновленню або забезпеченню в нових умовах несучої здатності ОіФ.

Для прийняття рішення про необхідність підсилення необхідно враховувати загальний стан будівлі. Він може бути:

задовільний

задовільний, але ОіФ мають незадовільний стан

незадовільний стан будівлі в цілому, що вимагає підсилення всіх несучих конструкцій, включаючи ОіФ.

Стан ОіФ теж можна оцінювати:

Задовільний, нові навантаження сприймають ОіФ

Надійні, але збільшення навантаження потребує підсилення

Стан ОіФ є незадовільним і навіть для існуючих будівель і споруд потрібне їх підсилення (причина: зміна якості ґрунтової основи або матеріалу фундаментів)

При складних інженерно-геологічних умовах та деформаціях будівель і споруд рішення про підсилення майже завжди буває обов’язковим.

4. Характер оцінки стану та можливостей підсилення основ і фундаментів, в тому числі при реконструкції


Основою для оцінки є:

Результати візуального обстеження

Дані контрольних розрахунків

Дані додаткових інженерно-геологічних вишукувань, довгострокових спостережень, випробування якості матеріалу в лабораторних та натуральних умовах.

Оцінку стану ОіФ роблять з врахуванням:

Загальної поведінки системи „основа – фундамент – будівля”

Конструктивних рішень будівлі та матеріалу, що використаний для надземної та підземної частин

Вплив основи на будівлю з врахуванням властивостей грунту та можливість впливу в наступному інженерно-геологічних процесів

Час експлуатації будівлі до обстеження і після реконструкції (підсилення)

Вплив сусідньої забудови, перспективи її зміни

Примітка: Оцінку стану дають на сьогодні і на перспективу. Для основ це зміна властивостей грунтів (підвищення рівня ґрунтових вод)

5. Основні підготовчі роботи для прийняття рішень по основам і фундаментам при підсиленні та реконструкції будівель і споруд


  1. уяснити та уточнити завдання на обстеження

  2. зібрати архівні дані, що відносяться до самого будинку, фундаментів, основ, в тому числі і до сусідніх майданчиків

  3. зробити загальну оцінку системи „фундамент – основа – будівля” з врахуванням візуального обстеження стану будівлі

  4. врахування стану майданчику сусідньої забудови

  5. проведення обстеження фактичного стану ОіФ з встановленням їх конструкцій, геометричних розмірів

  6. проведення інженерно-геологічних вишукувань, що є додатковими та розкривають характер поведінки основи, особливо на ушкоджених ділянок

  7. проведення перевірних розрахунків ОіФ за деформаціями та несучою здатністю. Уточнення спільної роботи системи „фундамент – основа – будівля” за числовим моделюванням на комп’ютері.

  8. врахування особливостей експлуатації, перспективи розвитку зміни сусідньої забудови в оцінці стану та проведенні розрахунків

  9. складання висновків про технічний стан основ і фундаментів

Примітка: звіт за результатами обстеження, як правило, складається для будівлі (споруди) вцілому. Дозволяється виконувати окремо та складати звіт для підземної та надземної частини будівлі.

6. Принципи проведення обстежень основ і фундаментів


Обстеження повинні бути професійними, виваженими, неупередженими, розкривати реальну картину стану ОіФ

Обстеження повинні бути комплексні, коли існує можливість перевірити встановленні факти, це досягається за рахунок таких робіт:

Візуальна оцінка стану будівлі, споруди вцілому

Збір, вивчення та аналіз архівних даних про інженерно-геологічні умови майданчика та конструкції будівлі чи споруди

Врахування даних робітників, співробітників або мешканців, що мають відношення до експлуатації будівлі

Визначення міцності матеріалу фундаментів

Складання обмірних креслень фундаментів

Виявлення стану надземних конструкцій

Встановлення виду та стану грунтів несучого стану основи

Встановлення міцності та деформативності основи вцілому

Стан сусідньої забудови та її вплив на будівлю, що обстежується

Проведення геодезичних вимірювань

Оцінка зміни гідрогеологічних умов, наявність гідроізоляції в підземній частині будівлі та змінна вологості матеріалу конструкцій

Співставлення отриманих даних обстеження

Перевірочні розрахунки ОіФ за несучою здатністю та деформативністю грунту основи і фундаменту

7. Використання архівних матеріалів інженерно-геологічних вишукувань та робочих креслень фундаментів при підсиленні і реконструкції будівель і споруд


Архівні матеріали збирають у власника будівлі, в проектних та вишукувальних організаціях, в міських архівах та будівельних організаціях, ці матеріали являють собою:

Робочі креслення, архітектурно-планувальні рішення, що є в паспорті будівлі або БТІ

Креслення реконструкції, підсилення

Звіти про господарчу діяльність

Акти на виконанні роботи

Журнал спостереження за деформаціями

Журнал випробування паль

Дані, що відносяться до експлуатації будівлі

Висвітлення будівництва чи експлуатації об’єкта в пресі

Архівні дані без перевірки використовувати не можна

8. Визначення розмірів і фактичного стану існуючих фундаментів при обстеженні.


Це обов’язковий важливий елемент обстеження, тип фундаменту і його кошторисні рішення встановлюють при влаштуванні шурфів, що можуть бути одно- чи двостороннім.

Шурфи повинні влаштовуватись так, щоб охопити основні типи фундаментів.

Розміри фундаменту визначають прямими або непрямими замірами окрім того, стінки пробурюють також випробують зондуванням для фіксації поверхні фундаментів.

При візуальному обстеженні виявляють якість кладки та можливі дефекти: тріщини, механічні пошкодження , міцність поверхневого шару кладки чи кладочного розчину

Інструментальними методами визначають міцність бетону, цегли, розчину кладки, будівельного каменю.

На основі цього отримують дані про спрацьованість у фундамент



9. Врахування загального стану будівлі або споруди при проведенні оцінки роботи системи „основа – фундамент – будівля”

Ця оцінка є для загальної оцінки роботи ОіФ можливі такі варіанти:
Всі тріщини та інші дефекти у стінах будинку фіксуються на фасадах та фотографуються. До інших дефектів відносять:

Підвищена вологість кладки, висоли, враження грибком, вивітрювання кладки, руйнування штукатурки або лиць овального шару.

Тріщини повинні мати розмір розкриття. Особливі деформації позначаються написами.
Узагальнюючий характер, наявні деформації у будівлі (споруді) приходять до висновку, які ділянки основи та фундаментів потребують додаткового вивчення.

10. Проведення додаткових інженерно-геологічних вишукувань в умовах підсилення і реконструкції


В кожному випадку обстеження потрібно виконувати інж.-геолог. вишукування, які називаються умовно додатковими.

Об’єм цих вишукувань призначають з врахуванням:

загальної характеристики геологічної будови місцевості;

попередні звіти з інж.-геолог. вишукувань на даній чи сусідній ділянках;

конструктивної схеми будинку;

ділянки ослаблення будівлі та основи;

ділянки зміни в об’ємно-планувальному рішенні;

наявність підземної частини та її характеристики (включно комунікацій);

особливі властивості грунтів;

можливість проявлення інженерно-геологічних процесів, включаючи підробку та суфозію, ін.

До складу інженерно-геологічних вишукувань включають:

Буріння свердловин та влаштування шурфів

Визначення фізико-механічних властивостей природного стану та під підошвою фундаменту

З цією метою бажано проводити статичне та динамічне зондування, а при можливості випробування ґрунтової основи штампами (Е)

При зміні режиму ґр. вод призначити додаткові спостереження в часі.

Для пальових фундаментів додатково планується проведення випробування паль статичним навантаженням (робочих чи пробних)

Бажано, щоб інженерно-геологічні вишукування були комплексними

За результатами вишукувань складають звіт, в якому розкривається геологічна будова, розрахункові показники основи і рекомендації щодо підсилення ОіФ

Звіт має силу напротязі 2 років. Він є обов’язковою складовою проекту.

11. Визначення розрахункового опору несучого шару основи для існуючих фундаментів.


Важливе значення при обстеженні та оцінці стану ОіФ має бачення способу визначення R для фундаментів неглибокого закладання.

До 1900р. величина R приймалась за досвідом і часто досягала 0,6-1,2 МПа, тому старі будинки мають перевантажену основу.

До 30-х рр. величину R значно зменшили до 0,3-0,4 МПа. Пізніше вводиться диференційоване значення Rо табличне значення, що враховує вид та стан грунту Rо=0,1-0,6 МПа

З 60-х рр. R розраховують за величинами С, ,  та розмірами фундаменту.

За європейськими нормами визначення R ведеться не для ІІ-го граничного стану як це прийнято у нас, а за деформаціями основи (І-й граничний стан)

В розрахунках величина несучої здатності на коефіцієнти надійності

Така оцінка дозволить уявити, в якому стані може знаходитись основа. В будь-якому випадку R розраховують за існуючими сьогодні нормами для двох випадків:

Для грунту природного стану і поза фундаментом

Для грунту під підошвою фундаменту

12. Побудова висновків про технічний стан основ та фундаментів.


  1. На основі якого наказу призначена комісія, її склад, терміни проведення

  2. Перелік документів, які були використані при обстеженні

  3. Короткий опис архітектурно-планувального рішення і основних несучих конструкцій

  4. Технологія виробництва на об’єкті, агресивність середовища і т.д

  5. Результати натурного обстеження конструкцій, дефекти та їх наслідки

  6. Міцностні характеристики матеріалів конструкцій

  7. Дані про фактичне навантаження на конструкції

  8. Результати перевірочних розрахунків конструкцій з урахуванням реальних розрахункових схем, навантажень, дефектів, ослаблень

  9. Висновки про несучу здатність

  10. Рекомендації по ремонту або підсиленню

  11. Фізичний снос

13. Визначення характеру та об’єму необхідного підсилення основ та фундаментів.


В тих випадках коли при обстеженні дійшли до висновку про необхідність підсилення ОіФ інженер повинен знайти рішення як це зробити.

Існують такі способи та підходи в підсиленні ОіФ:

Підсилення основ (повне чи часткове)

Локальне ущільнення грунту під фундаментом або за його межами – трамбівками, пневмотрамбівками ...

Зміцнення грунту – силікатизація, цементація, смолизація тощо

Армування основи палями

Підсилення фундаментів

Збільшення геометричних розмірів (підсилення підширенням, заглибленням, підширенням і заглибленням)

Зміцнення матеріалів фундаментів неглибокого закладання

Утворення суцільних плит або балочних з’єднань для стрічкових та стовпчастих фундаментів

Підвищення просторової жорсткості будівлі

Підсилення палями

Підсилення пальових фундаментів

Влаштування додаткових паль

Збільшення розмірів ростверків

Зміцнення паль і ростверків

Влаштування додаткових фундаментів, що розвантажують існуючі ОіФ. Це можуть бути прибудовані фундаменти або проміжні.

Заходи по стабілізації основ в умовах проявлення інженерно-геологічних процесів.

Цей інженерний захист включаючи конструктивні рішення проти зсувів, ерозії поверхні, абразії берегів моря, підробки, суфозії, карс та проявлення деформацій просідаючих, набухальних, засолених грунтів та вигнивання органічної речовини в органогенних грунтах.

Комплексний підхід

Виконують частково або повністю комбіновані рішення пп. 1, 2, 3, 4 та при необхідності додаткові вимоги 5. при цьому підсилення повинно бути надійним, довгостроковим, економічним, простим у виконанні.

14. Особливості збору навантажень на основи і фундаменти при їх підсиленні.


Навантаження визначають для двох рівнів:

Рівня верхнього обрізу фундаментів

Підошви фундаментів

Навантаження збирають для І і ІІ граничного стану

І. Для розрахунку тіла фундаментів

Для розрахунку несучої здатності

ІІ. За деформаціями тіла фундаменту і основ

При обстеженні враховують:

Геометричні розміри конструкцій та питому вагу матеріалів і на всій основі збирають навантаження, також враховують тиск грунту бічний та на поверхні фундаментів та корисне навантаження на підлогу 1-го поверху або підвалу.

Сьогодні основним методом розрахунку є врахування сумісної роботи підземної частини ОіФ, що реалізується за спеціальними комп’ютерними програмами.

15. Характеристика зміни властивостей грунту в основі під фундаментом за період експлуатації будівлі (споруди).


Для оцінки якості несучого шару

Основи велике значення має розуміння тих процесі, що можуть протікати в основі. За період роботи будівель (споруд) тут потрібно виділити 2 напрямки:

ґрунтова основа стискається під навантаженням, змінює свою щільність та властивості

на зміну властивостей ґрунтової основи впливають зовнішні фактори: зміна вологості, підвищення рівня ґрунтових вод, зміна солевого складу води та грунту, просідання, вплив суфозії, глибинних зсувів, ерозії поверхні, підробка основи як при вийняті корисних копалин, так і при прокладці підземних комунікацій, вишукування органічної речовини та ін.

За період експлуатації роботами по підсиленню ґрунтової основи може бути ущільнений або закріплений додатковим навантаженням від прибудови.

Характеристика стиснення грунту залежить від:

  • Потужності стисливої зони

  • Тиску, що передається на грунт

  • Виду та стану грунту в основі

  • Часу експлуатації

Експериментально встановлено, що потужність стисливої зони залежить від тиску на підошві фундаменту, розмірів фундаменту, їх заглиблення та стану грунту, проте в цілому цю зону можна характеризувати так:

Вс=(1,2...1,3)b

Hc=(1,0…1,5)b

Ущільнення грунту відбувається у межах стисливої зони. Зміна властивостей грунту вимагає виділення цієї зони як окремий ІГЕ

Для ІГЕ2а необхідно давати свої розрахункові показники

Розглянемо характер ущільнення, що може відбуватися в основі під підошвою фундаменту




При стисненні грунт зближується, а кількість фізичних контактів збільшується, це призводить до зміцнення ґрунтового скелету

У випадку пластичних деформацій при збільшені Р цементаційні зв’язки можуть руйнуватись, а тому міцність буде змінюватись.

1. Експериментально підтверджено, що для піщаних грунтів коефіцієнт пористості зменшується до е=0,10...0,15, для глинистих е=0,20...0,25

Звичайно, зменшення е для практики характеризують лінійною закономірністю

Ущільнення грунту супроводжується покращенням їх будівельних властивостей, це можна підтвердити розглядом таблиць нормативних значень, що приводяться в нормах.

За час експлуатації грунт основи підвищує свою несучу здатність за рахунок ущільнення,, проте ущільнення протікає в часі, тут потрібно мати на увазі, що процес ущільнення закінчується після будівництва через:

Пісків 1...2 роки

Глинистих 3...10 років (30 років)

2. При зовнішніх впливах інженерно-геологічних процесів чи діяльності людини можливо отримати як зменшення, так і збільшення несучої здатності ґрунтової основи.

16. Врахування зміни розрахункового опору грунту основи за рахунок його зміцнення в часі.


Для розрахунків перевірки достатності розмірів фундаментів та проектування підсилення необхідно мати величину розрахункового опору R. Починаючи з 50-х рр. минулого століття проводяться дослідження характеру наростання R для різних грунтів.

На основі експериментальних даних встановлено характер зміни R в часі. Сьогодні ці емпіричні формули включенні в діючі норми.

Для звичайних ґрунтових умов новий розрахунковий опір є величина:

R’=R*m*Ks

R – визначена за

R= Rо чи R=f(Ro)

R=f(c, )

Кс – коефіцієнт, що враховує, характер осідання основи (повноту допустимого осідання)

Для пісків Кс=1,1...1,4 ,

для глинистих грунтів Кс=1,1...1,2

Кс=1,0 для всіх грунтів

m – Коефіцієнт, враховує зміну властивостей грунту основи в часі в залежності від тиску (повнота випробування R)

повнота випробування R: , m=1.3

, m=1.15

, m=1.0

Примітка: приймаючи підвищення R за коефіцієнти m та Кс, потрібно мати на увазі стан будівлі (споруди) вцілому.

Приведена формула враховує тільки процес ущільнення грунту

Для лесових грунтів теж відбувається зміцнення грунту

R=Rm: m=1,0…1,4

psl для ІГЕ-2 < psl для ІГЕ-2а R’<= psl

ДБН дозволяє попередньо розраховувати R=f(Rt), Rt Ct, t, Et

Остаточно визначення зміни R треба робити за величинами СІІ, ІІ, ІІ, випробуванні зразків грунту з під підошви фундаменту.



17. Фізичний знос конструкцій фундаментів та його визначення на практиці.

Фізичний знос фундаментів – це втрата міцності, стійкості, надійності внаслідок дії природнокліматичних факторів. Практично це рівень погіршення якості фундаменту порівняно початковим станом

Фізичний знос влаштовують за результатами обстеження, коли визначають міцність матеріалу фундаменту, дефекти у вигляді тріщин та пошкоджень, зміну стану поверхневого шару металу та зміни у будівлі, прогини, перекоси, появу тріщин

Числовий вираз фізичного зносу встановлюють на основі порівняння результатів обстеження з табличними даними нормативних документів.

Відповідно до % зносу стан фундаментів називають

0...20% -- добрий стан фундаментів

20...40% -- задовільний

40...60% -- незадовільний – підсилюють

60...80% -- ветхий – фундаменти потребують демонтажу

80...100% --

Фізичний знос залежить від матеріалу фундаменту, його якості та часу експлуатації. З практики відомо, що фізичний знос за перші 20-25 років протікає інтенсивно, так що % фізичного зносу зростає до 15-20%. До 80 років фізичний знос фундаментів затухає і досягає 30%

18. Необхідність врахування морального зносу фундаментів при їх підсиленні.


Моральний знос визначається:

  • Використанням недовговічних матеріалів (дерева, глини, щебеню, буту, цегли)

  • Використання застарілих конструктивних рішень

  • Невідповідність розмірів фундаментів та несучої здатності основи вимогам існуючих нормативних документів

  • Величина морального зносу у % не враховується, його враховують при визначенні фізичного зносу

19. Загальна характеристика методів підсилення основ та фундаментів.


З врахуванням фізичного зносу фундаментів, стану надземної частини будівель і технологічних змін у будівлі та навантаженні на фундаменти зміни властивостей ґрунтової основи приймають рішення про можливі варіанти підсилення:

Підвищення міцності ОіФ. Можуть виконуватись окремо або комбіновано

Зміна конструктивного рішення існуючих фундаментів. Зміною його типу або збільшенням геометричних розмірів

Збільшення просторової жорсткості будівлі вцілому, що покращує розподіл навантажень на фундаменти та роботу основи вцілому.

Можливі конструктивні зміни в несучих конструкціях наземної частини при їх підсиленні можуть викликати необхідність підсилення фундаментів в умовах коли його не планувалось.

20. Загальні вимоги до розрахунку основ і фундаментів в умовах підсилення


При підсиленні ОіФ вимоги до основних підходів в розрахунках зберігаються як для повних ф-тів. Проте розрахунки повинні виконуватись для 2-х стадій:

  1. до підсилення ОіФ

дає можливість переконатись, що підсилення необхідне та визначає спосіб і об’єм такого підсилення. При цьому можливе проведення 2-х розрахунків:

а) за станом на період обстеження

б) за проектними змінами при реконструкції чи перепрофілюванні будівлі (споруди)

  1. після підсилення ОіФ

розрахунки включають допустимість прийнятих розмірів ф-тів після підсилення. В разі необхідності вони будуть відкориговані.

Розрахунок ОіФ для ф-тів неглибокого закладання ведуть за ІІ-им граничним станом – за деформаціями основи. В разі необхідності для слабких основ виконують розрахунок по несучій здатності основи. Також виконують розрахунки по міцності матеріалу ф-тів.

Для пальових ф-тів визначальним є розрахунок за несучою здатністю основи, а розрахунки за деформаціями додатковими. Також виконують розрахунок паль за матеріалом.

Загальні умови до цих розрахунків можна сформулювати так:

1. розрахунок за деформаціями

S+S’<=Su

S – деформації осідання, що відбулися

S’ – додаткові деформації осідання після підсилення

Su – допустимі деформації для даного виду будівлі (споруди)

S’<=0,5Su

При визначенні допустимих додаткових деформацій враховують загальний стан будівлі (споруди)

Нерівномірні деформації

і+і’<=іu

і – нерівномірні деформації, що існують (крен, перекіс, прогин)

і’ – додатковий крен, перекіс, прогин

При цьому у всіх випадках до підсилення та після повинні виконуватись вимоги:

mt.1 R; max.1 1.2R; max.1 1.5R min.1 > 0, або min.1 > 0.25R.

виконання цих умов дозволяє оцінювати роботу основи як пружну та використовувати розрахункові методи, що на цьому базуються
21. Вимоги до розрахунку підсилення фундаментів мілкого закладання

22. Вимоги до розрахунку підсилення фундаментів палями

23. Особливості розрахунку осідань основи фундаментів, що підсилюються


1. для стрічкових, стовпчастих фундаментів – метод пошарового підсумування



2. для плитних фундаментів:

, і =1,1...1,5



3. Для стрічкових пальових фундаментів

где п -погонне навантаження на пальовий фундамент;

Е, v -значення модуля деформації та коефіцієнт Пуассона;

d0 - коефіцієнт, який приймають з графіка і який залежить від коефіцієнта Пуассона та приведеної ширини фундаменту.

Можливо використання інших методів розрахунку фундаментів:

1. Розрахунки до та після підсилення по S виконують як для нового будівництва, що є спрощеним рівнянням про зміни в гр. основі під навантаженням

2. розрахунок за несучою здатністю основи в разі необхідності, також виконують з виконанням умови до та після підсилення
24. Особливості розрахунку підсилення пальових фундаментів

Пальові фундаменти підсилюються тільки за рахунок влаштування додаткових паль тому при обстежу вальних роботах визначають: геологічну будову ділянки в місці підсилення, конструкцію розтверка (геометричні розміри, марка та клас бетону, характер армування)
25. Розрахунок осідання основи пальових фундаментів при підсиленні

26. Конструктивні рішення підсилення фундаментів мілкого закладання



27. Конструктивні рішення підсилення фундаментів палями




Використовують звичайно вдавлюючи багато секційні палі та буронабивні. Рідше буроін’єкційні і буроопускні. Несуча здатність паль визначається статичними випробуваннями або розрахунками за даними статичного зондування.

Для пальових фундаментів додатково можна покращувати матеріал ростверків додатковими обетонуванням.
28 Особливості розрахунку стовпчастих та стрічкових фундаментів по матеріалу в умовах підсилення

Для з/б фундаментів, що підсилюються виконують розрахунок по матеріалу, по навантаженню для І гр. стану як на період обстеження, так і на період підсилення.

Це такі розрахунки:

1. На продавлювання фундаменту колоною, підколонником, підширенням чи стіною.

Також на продавлювання виконують розрахунок з/б ростверків. Враховуючи положення крайніх паль по підошві в межах призми продавлювання та наявність стакану для збірних колон. Виконують розрахунок на продавлювання ростверку крайньою палею.

2. Перевіряють армування плитної частини фундаменту на згинальний момент при можливості проявлення зворотного моменту виконують додаткові розрахунки (при наявності навантаження на підлозі, технологічного впливу на консольній частині фундаменту)

3. На позацентровий стиск розраховують фундаменту стінку та підколонник. Ці елементи перевіряють на сприйняття горизонтального навантаження

4. Перевіряють роботу консольних частин фундаменту на поперечне зусилля

5. Виконують розрахунок матеріалу за деформаціями
29. Додаткові вимоги до розрахунку по матеріалу стовпчастих, стрічкових та плитних пальових фундаментів

Втрата стійкості основи ( вичерпання несучої здатності)

Оцінка зміщення фундаменту (зсування)

Втрата несучої здатності масиву (схилу) грунту

Умова для міцності матеріалу

Конкретно для ф-тів неглибокого закладання початково за ІІ гр. станом визначають розміри ф-тів:

а) до підсилення

б) після підсилення
30 Визначення несучої здатності одиночних паль, що використовуються при підсиленні.

Потрібно виконувати:

1.Випробуванням окремих паль статичним навантаженням

2.Виконувати розрахунок Fd за даними статичного зондування

Методи (1) і(2) допустимі для остаточного прийняття рішення про допустиме навантаження на палю.

Попередню оцінку за формулами норм з використанням R i f

За конструкцію палі підсилення можуть бути здавлюваними буроінєкційними, буро набивними та буро опускні.

З точки зору впливу на основу краще використовувати вдавлюванні багатосекційні палі
31.Особливості проектування підсилення основ та фундаментів в умовах залягання особливих грунтів.

До особливих відносяться:

Просідаючі Набухаючі Насипні Наливні Засолені

Глинисті водо насичені, Грунти органогенного походження

Пухкі піски та уламкові грунти та інші

Особливі умови можуть бути створені за рахунок підняття вод (підтоплення території). Також додаткову дію на основу мають інженерно-геологічні процеси: зсуви, карсти, суфозія, підробка, сейсміка.

Все це потрібно враховувати при розробці проекту підсилення фундаменту.

На просідаючих грунтах розрахунок R=psl,початковий тиск просідання

Карст – підсилення з каркасом та зв’язком всіх фундаментів єдиної конструкції

Зсуви – захисні споруди

Засолені – агресивна дія, потрібен додатковий захист та гідроізоляція

Підтоплення – гідроізоляція або не робити підземні приміщення
32. Відновлення та влаштування нової гідроізоляції підземної частини будівель і споруд і їх фундаментів

Способы восстановления нарушенной гидроизоляции

Локальное восстановление гидроизоляции втрабовуванням. Если протяженность участка с нарушенной гидроизоляцией не превышает 1—1,5 м, работы по ее восстановлению допускается вести одновременно на всем участке.



При этом порядок работ должен быть следующим.

1. С двух сторон стены устраивают два шурфа шириной 0,8—1,0 м, длиной на всю протяженность нарушенного слоя и глубиной на 0,4 м ниже расположения гидроизоляционного слоя (рис. 1).

2. Удаляют два-три ряда кирпичной кладки. На нижний слой кирпичной кладки укладывают выравнивающий слой цементного раствора.

3. Иногда после цементации производят его смолизацию или силикатизацию.

4. По подготовке укладывают гидроизоляционный материал с обязательным перекрытием на концах старой неповрежденной гидроизоляции на 0,15—0,20 см.

5. По завершении шурфы у стен здания засыпают с послойным уплотнением грунта, а затем восстанавливают отмостку вокруг здания.

Полное восстановление гидроизоляции путем устройства сквозной штрабы или высверливанием.

Когда гидроизоляция нарушена на больших участках или полностью, ее восстановление ведут отдельными участками длиной 1—1,5 м поочередно через один. Во избежание осадки стены выштрабованные или пропиленные участки расклинивают. Технология укладки гидроизоляции аналогична технологии укладки при локальном восстановлении.

Электротермический способ. Электротермический способ восстановления гидроизоляции заключается в нагреве до температуры плавления участков кирпичной кладки стены. Нагревание ведется на всей толщине стены в месте, где предусматривается гидроизоляционный шов.

Недостатком способа является невысокая скорость образования гидроизоляционного слоя — всего 0,4- 0,6 м/ч. Но при такой скорости не создается больших усадочных напряжений в кирпичной кладке стены.

Пропитка шва химическими реагентами. В борьбе с прогрессирующей грунтовой влажностью наиболее удобными становятся химико-инъекционные методы с использованием жидкого стекла или органических смол. Закупоривает капилляры и препятствует перемещению влаги.

Раствор нагнетают в стену через специально пробуренные отверстия, располагаемые по горизонтали через 15-25 см. Глубина отверстия составляет 0,9 толщины стены. Предварительно отверстия очищают от образовавшейся пыли и раздробленного материала.

Постепенно проникая в кладку стены, гидроизолирующий раствор образует зону, препятствующую поднятию капиллярной влаги. Недостаток — длительность процесса восстановления гидроизоляции вследствие практически безнапорной инъекции.
33.Особливості техніко-економічного порівняння варіантів підсилення основ і фундаментів

Обычное экономическое сопоставление имеющихся способов усиления фундаментов или упрочнения их оснований неправомерно, так как каждый из них не универсален и применим только в определенных инженерно-геологических и гидрогеологических условиях. Поэтому в практике реконструкции производят экономический анализ двух-трех конкурентных в конкретном случае способов упрочнения фундаментов или ведения других сопутствующих работ. Как правило, при этом рассматриваются только те технологии, которые освоены данной строительной организацией или могут быть ею произведены при соответствующем дополнительном техническом оснащении. С этой точки зрения, к оценке объективности проведенного проектной или строительной организацией экономического анализа следует подходить достаточно критически.

Технико-экономические показатели

Приведенные затраты

Себестоимость

Прямые затраты

Капитальные вложения в основные производственные фонды строительных организаций

Затраты труда

Экономический эффект
1.Виникнення необхідності підсилення основ та фундаментів будівель і споруд. Принципові підходи при вирішенні підсилення основ та фундаментів

2.Об’єми підсилення основ та фундаментів, їх характеристика для сучасних умов будівництва

3.Особливості використання існуючих основ і фундаментів в умовах реконструкції та підсилення будівель і споруд.

4.Характер оцінки стану та можливостей підсилення основ і фундаментів, в тому числі при реконструкції

5.Основні підготовчі роботи для прийняття рішень по основам і фундаментам при підсиленні та реконструкції будівель і споруд

6.Принципи проведення обстежень основ і фундаментів

7.Використання архівних матеріалів інженерно-геологічних вишукувань та робочих креслень фундаментів при підсиленні і реконструкції будівель і споруд

8.Визначення розмірів і фактичного стану існуючих фундаментів при обстеженні.

9.Врахування загального стану будівлі або споруди при проведенні оцінки роботи системи „основа – фундамент – будівля”

10.Проведення додаткових інженерно-геологічних вишукувань в умовах підсилення і реконструкції

11.Визначення розрахункового опору несучого шару основи для існуючих фундаментів.

12.Побудова висновків про технічний стан основ та фундаментів.

13.Визначення характеру та об’єму необхідного підсилення основ та фундаментів.

14.Особливості збору навантажень на основи і фундаменти при їх підсиленні.

15.Характеристика зміни властивостей грунту в основі під фундаментом за період експлуатації будівлі (споруди).

16.Врахування зміни розрахункового опору грунту основи за рахунок його зміцнення в часі.

17.Фізичний знос конструкцій фундаментів та його визначення на практиці.

18.Необхідність врахування морального зносу фундаментів при їх підсиленні.

19.Загальна характеристика методів підсилення основ та фундаментів.

20.Загальні вимоги до розрахунку основ і фундаментів в умовах підсилення

21.Вимоги до розрахунку підсилення фундаментів мілкого закладання

22. Вимоги до розрахунку підсилення фундаментів палями

23.Особливості розрахунку осідань основи фундаментів, що підсилюються

24. Особливості розрахунку підсилення пальових фундаментів

25.Розрахунок осідання основи пальових фундаментів при підсиленні

26.Конструктивні рішення підсилення фундаментів мілкого закладання

27. Конструктивні рішення підсилення фундаментів палями

28Особливості розрахунку стовпчастих та стрічкових фундаментів по матеріалу в умовах підсилення

29.Додаткові вимоги до розрахунку по матеріалу стовпчастих, стрічкових та плитних пальових фундаментів

30.Визначення несучої здатності одиночних паль, що використовуються при підсиленні.

31.Особливості проектування підсилення основ та фундаментів в умовах залягання особливих грунтів.

32.Відновлення та влаштування нової гідроізоляції підземної частини будівель і споруд і їх фундаментів

33.Особливості техніко-економічного порівняння варіантів підсилення основ і фундаментів


Скачать файл (297 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru