Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Лекции - Годівля сільськогосподарських тварин - файл n1.doc


Лекции - Годівля сільськогосподарських тварин
скачать (3253 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc3253kb.01.01.2013 11:32скачать


n1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
Реклама MarketGid:

Корм



Вода

Суха речовина


Початкова (первісна, міжклітинна) вода

Гігроволога (зв’язана)

Сира зола (макроелементи Ca, P, Mg, K, Na;

мікроелементи Fe, Zn, Mn, Cu, Co, I, Se та інші

Органічна речовина

Азотовмісні сполуки

Сирий протеїн

Білки

Аміди

Амінокислоти

Амонійні сполуки

Органічні основи

Безазотисті речовини

Сирий жир

Сира клітковина

БЕР

Біологічно активні речовини

Гліцериди;

Жирні кислоти;

Фосфатиди;

Стерини;

Воски та інші

Целюлоза;

Пептозан;

Лігнін та інші

Крохмаль;

Цукри;

Глікоген;

Органічні кислоти

Вітаміни;

Гормони;

Ферменти та ін.



Фізіологічне значення води та поживних речовин

В складі рослин вода знаходиться в чотирьох станах: поверхово-активна, капілярно-пориста, внутрішньоклітинна – це все вільна вода, або рухлива. В цій воді розчиняються всі речовини. По зооаналізу це первісна вода. І вода, яка знаходиться у вигляді колоїдів білків, крохмалю і т.д. – це гігровода.

Всі хімічні і фізико-хімічні реакції в тваринному і рослинному організмах відбуваються у водному середовищі. Без води неможливе життя, не можливий обмін речовин. Як доказано останнім часом, що вода має ще й пам’ять, то її значення для живих організмів значно ширше, ніж середовище, в якому відбуваються життєві процеси. Вода відіграє активну роль в багатьох реакціях обміну: гідролізі, окисленні, процесах гідратації, набухання колоїдів і т.д. В зв’язку з високими тепловими константами (висока питома теплоємкість, добра теплопровідність і висока теплота випаровування) вода відіграє велику роль в регулюванні температури тіла.

Вміст води в тілі тварин змінюється в зв’язку з віком: з 80 % у молодняку до 50 % в дорослих тварин. Різні тканини тварин мають різну кількість води: так пісне м’ясо – 76,4 %, жирова тканина – 12,0, печінка – 71,4, кров – 79,6 %.

Корми в залежності від виду та періоду вегетації: конюшина зелена – 80-85%, сіно – 12-18 %, зернові і бобові (зерно) – 12-18 %, цукровий буряк – 75 %, картопля – 75 %, макуха і шрот соняшниковий – 10-14 %.

Для кожного організму важливо підтримувати певний рівень води. Від недостачі води тварини гинуть значно швидше, ніж від недостачі їжі. Тварини отримують воду із трьох джерел: питна вода, вода, яка є в кормах і вода, яка утворюється в процесах обміну самого організму, або метаболічна вода. Органічні речовини: Сирий протеїн – найважливішим представником його є білок. В організмі тварин в СР міститься біля 45 % білку, а в деяких органах кількість його досягає 85 %. В рослин білку значно менше і розміщений він нерівномірно. Більше всього білку в насінні, менше – в листях і стеблах. Так, в сухій речовині люцерни у фазі цвітіння в листях 24 % білку, в стеблах – 10 %, а в насінні після дозрівання – 35 %.

В складі білку характерна наявність амінокислотної послідовності, від якої залежать властивості білків. Білки є водорозчинні або глобулярні, і нерозчинні або фібрілярні. Відомі біля 20 амінокислот, з яких складаються білки, із них 10 незамінні, тобто такі, які повинні поступати з кормом – це лізин, триптофан, метіонін, лейцин, ізолейцин, валін, аргінін, фенілаланін, треонін, гістізін. За рахунок білку іде накопичення м’язової тканини організму тварин, здійснюється ріст тварин і рослин, забезпечуються всі обмінні процеси.

В тваринних і рослинних організмах зустрічається велика кількість азотистих сполук, які не відносяться до білків, але мають таку ж поживність як і білок – це аміни, аміди, пуріни і т.д.

Жир і олія – це важливі джерела енергії. 1 г жиру при повному згоранні дає 38 кДж енергії, тоді як 1 г вуглеводів – 17,2 кДж. Жири відрізняються різним набором жирних кислот, яких більше 30. вони бувають насичені і ненасичені. В дорослих тварин жиру в декілька разів більше, ніж в молодих тварин. В цю групу поживних речовин відносяться віск, фосфоліпіди, фосфатиди, гліколіпіди, стерини, красячі речовини.

Клітковина – основу клітковини представляє матеріал клітинних стінок рослин, який містить целюлозу і лігнін. Від ступеня лігніфікації залежить розщеплення її мікроорганізмами, оскільки тварини не можуть за рахунок ферментів це робити. В складі організму тварин клітковини немає. Клітковина має велике фізіологічне значення для процесів травлення, як поживна речовина – цінність її не значна, але вона, в залежності від рівня в раціоні, має значний вплив на перетравність всього раціону. В групу клітковини відноситься заноза, арабіноза, ксилоза.

В групу БЕР відносяться різні вуглеводи : моно- і діцукри, полі цукри: декстрини, крохмаль, пентозани, пектинові речовини. Для тварин це енергетичний матеріал, який використовується в першу чергу. Крім того для тварин, особливо для жуйних має велике значення наявність легкорозчинних вуглеводів.

Крім основних вищеназваних поживних речовин до органічних речовин відносять біологічно активні речовини – це вітаміни, гормони, ферменти. Про них ми поговоримо пізніше, на окремих заняттях.

Після спалювання органічної речовини в наважці корму чи частки тваринного організму, залишається неорганічна речовина, або зола, яка містить велику кількість, за різними даними від 40 до 60 мінеральних речовин, роль яких визначена, або відмічена їх наявність. Вони теж розділяються на макро- і мікроелементи. Мікроелементи: кальцій, фосфор, калій, натрій, хлор, сірка, магній; мікроелементи: залізо, мідь, кобальт, йод, марганець, цинк, селен, молібден, хром, фтор.

Фізіологічне значення мінеральних речовин буде розглянуте в окремій лекції.

Валова енергія кормів.

Перш за все, що таке калорія (кал) – кількість тепла, яке необхідне для нагрівання 1 г води від температури 14,5 0С до 15,5 0С, тобто це найменша одиниця виміру енергії.

ккал – 1000 кал

Мкал – 1000000 кал або 1000 ккал

В системі СІ застосовується одиниця виміру енергії – джоуль:

дж  4,184 кал

1000 дж – 1 кдж

1000 кдж – 1 Мдж

Валова енергія корму визначається:

  1. прямим спалюванням в калориметрі;

  2. за хімічним складом і відповідними коефіцієнтами валової енергії в 1 г речовини.

Сирий протеїн калорійність г

Ккал кдж

Рослинного походження 5,636 23,6

Тваринного походження 5,700 23,86

Сирий жир грубих кормів, 7,962 33,33

Зерновий корм, буряк 9,470 39,65

Тваринного походження 9,500 39,77

Олійних культур 9,540 39,34

Сира клітковина 4,200 17,58

БЕР 4,050 16,96

Приклад, як можна за хімічним складом визначити валову енергію корму.

Зерно ячменю хімічний склад

Протеїн

Жир

Клітковина

БЕР

%

11,2

2,5

8,4

57,6

в г

112

25

84

576

коефіцієнт

5,636

9,47

4,2

4,05

631,23

236,75

352,8

2332,8

? по всіх поживних речовинах = 3553,58 ккал

Зерно вівса відповідно

11,5

3,4

9,8

58,4




648,14

321,98

411,6

2365,2

? по всіх поживних речовинах = 3746,92 ккал

Лекція 3

Характеристика і фізіологічне значення протеїну для годівлі с.-г. тварин

  1. Основні складові протеїну, їх характеристика, вміст в кормах.

  2. Біологічна повноцінність протеїнів, фактори, від яких вона залежить.

  3. Синтетичні амінокислоти. Небілкові азотисті добавки.

Ключові слова: білки, аміди, замінні і незамінні амінокислоти, прості, альбуміноїди, складні білки, біологічна повноцінність, сечовина, біурет, карбам ат, бікарбонат, амідомінеральний топ, синтетичні амінокислоти.

До складу “сирого протеїну”, який визначається зоотехнічним аналізом, відносять білок, амінокислоти, аміди (або інші азотисті сполуки). Оскільки визначення цієї групи поживних речовин проводиться за азотом, то його кількість перемножують на коефіцієнт 6,25 і таким чином одержують вміст сирого протеїнурезультат. Хоча цей коефіцієнт не відповідає дійсному вмісту білку в деяких кормах, тож для них застосовуються окремі поправки. Головна складова частина “сирого протеїну” – білок. Без білку неможливе життя, він входить в склад будь-якої клітини організмів, він не може бути замінений ні жиром, ні вуглеводами. Морган по цьому питанню сказав слідуючи: “Білок являється єдиною в світі речовиною, яка сама по собі, або у вигляді складових частин, разом з водою, мінеральними речовинами і вітамінами забезпечує живлення всім клітинам тваринного організму”. В побудові білку поряд з вуглецем, воднем і киснем в значній мірі приймає участь азот і в невеликій кількості сірка та фосфор. Елементарний склад білкової речовини слідуючий, в %: С – 52% (50-55%), Н – 7 (6,8-7,7), О – 23% (21-24). N – 16% (15,0-18,4), S – 2 (0,3-2,3), Р – 0,6% (0,4-0,9).

Білки – це високомолекулярні складні речовини. Еміль Фішер перший дав уявлення про склад білків. Ним було встановлено, що основними складовими частинами білку є амінокислоти. Їх відомо більше 20. В них аміногрупа знаходиться поряд з карбоксильною. Якщо це записати у вигляді формули, то це буде так: — СН — NH2,

|

СООН

чи це буде початок, чи кінець формули, але це буде завжди так, а вільна валентність групиСН буде насичена або групою СН2, чи СН3, NH2, чи знову ж таки СООН.

Серед амінокислот, в зв'язку з їх будовою, визначають:

а) одноосновні (або моноамінокислоти), вони мають одну групу СООН, це

аланін СН3

|

СН — NH2, гліцин СН2 — NH2,

| |

СООН СООН, валін, норвалін, норлейцин, лейцин, ізолейцин.

Гліцин являється складовою частиною більшості білкових речовин,зокрема вальбумінах, але відсутній в молочному білку.

Аланін може синтезуватися в тваринному організмі із піровиноградної або молочної кислоти.

Валін та норлейцин зустрічається в білках в незначній кількості.

Лейцин найбільш розповсюджена амінокислота.

Ізолейцин міститься у великій кількості в мелясі.

б) двохосновні амінокислоти: аспарагінова і глютамінова широко розповсюджені в рослинах, тісно пов’язані зі своїми амідами: аспарагіном і глютаміном.

СООН СООН

| |

СН — NH2 СН — NH2

| |

22

| |

СООН CН2

|

СООН

в) оксіамінокислоти:

Серин – міститься в основному в шовковичному клеї, спермі риби і потових виділеннях.

Треонін – складова частина казеїну, вважається незамінною амінокислотою

Оксіглютамінова кислота

г) амінокислоти, які мають в своєму складі сірку:

Цистеїн, який в присутності окислювачів легко переходить в цистин.

Цистин – звичайний продукт білкового гідролізу. Здатність цистеїну і цистину до взаємних перетворень має для організму велике значення.

Метіонін – зустрічається в організмі в меншій кількості, ніж цистеїн, але теж є незамінною амінокислотою.

д) діамінокислоти:

Аргінін – є одною з найважливіших амінокислот, окремі білки найбільше містять аргініну, який має основні властивості. В організмі має місце відновлення аргініну з орнітіну шляхом приєднання вугільної кислоти.

Лізин – має виключно важливе значення для ростучих тварин, зустрічається в усіх білках, які мають вільну групу NH2.

е) циклічні амінокислоти:

Фенілаланін – незамінна амінокислота.

Тирозин, триптофан, гістідін.

Ще дві кислоти циклічні, які не мають властивостей амінокислот, але вони створюються при розщепленні всіх білків. Це пролін і оксіпролін, особливо при розщепленні казеїну і желатину.

Перелічені амінокислоти не вичерпують всі амінокислоти, які зустрічаються в білках, але останні в таких невеликих кількостях, що про них немає чого говорити. Значну частину амінокислот тварини одержують з кормом, деякі можуть синтезувати із жирів та вуглеводів. Цей процес проходить через перетворення їх в циклі Кребса в щавелево-оцтову, піровиноградну, лимонну і ізолимонну кислоти, які в організмі перетворюються в кетоглотарову кислоту. Остання з аміаком дає амінокислоту:

СООН CООН

| |

СН2 СН2

| |

СН2 + NH3 + 2H СН2 — NH2 + Н2О

| |

С ═ О СООН

|

СООН

кетоглутарова кислота глютамінова кислота

При переамініруванні глютамінової кислоти з іншими кетакислотами, згідно Кріцману і Браунштейну, можуть створюватись інші амінокислоти. Тобто, при наявності в організмі тварин кетокислот, вони можуть бути перетворені в амінокислоти.

Таким чином, одні амінокислоти можуть синтезуватися безпосередньо тваринами, інші повинні бути доставлені з кормом. Ця обставина має особливе значення, оскільки не всі корми містять необхідні амінокислоти, або останні в недостатній кількості. Так як білковий обмін по суті представляє обмін амінокислот, які служать організму для побудови його тіла, підбір кормів з відповідним складом амінокислот має першорядне значення. А такий підбір виконує зооінженер, тобто цей процес є частинкою Вашої майбутньої роботи. У випадку відсутності в кормі амінокислот, які тварина неспроможна сама синтезувати, білок корму виникає явище недостачі білку,що викликає порушення стану здоров’я тварин.

Згідно Розе, амінокислоти діляться на замінні, які синтезуються безпосередньо в організмі тварин, і незамінні, які в обов’язковому порядку повинні бути в кормах, що згодовують тварині.

Мітчел в цю класифікацію додатково вносить напівзамінні амінокислоти, в присутності яких більш економно використовуються незамінні амінокислоти. Тому, згідно Мітчелу, класифікація амінокислот буде мати такий вигляд:

Незамінні Проміжні Замінні

  1. лізин аргінін гліцин

  2. триптофан аланін

  3. гістідін серін

  4. фенілаланін тирозин аспарагінова кслота

  5. лейцин глютамінова кислота

  6. ізолейцин пролін

  7. треонін оксіпролін та інші

  8. метіонін + цистин

  9. цистин

  10. валін

Білок складається із великої кількості різних амінокислот, які об’єднані у великі молекули таким чином, що СООН-група однієї амінокислоти зв’язана з NH2-групою іншої амінокислоти по типу кислотних амідів. Ця форма зв’язку –СО-NH- називається пептидною, а створювані сполуки – пептидами. Сполучення двох амінокислот називається дипептидом, трьох – три пептидом, багатьох – полі пептидом. Досліди показали, що окремі амінокислоти, створюючи молекули білку, розміщуються закономірно у відповідні ряди, які повторюються в різних комбінаціях. Весь процес синтезу білку регулюється ДНК через інформаційну РНК. Різні білки різняться між собою і молекулярною вагою. Найпростіший білок міоглобін має молекулярну вагу 17500, молочний білок – 17600, пепсин – 35000, а білок гемоціанин (в різних тварин) від 400000 до 670000). Але є групи білків, молекулярна вага яких сягає 20 мільйонів. Це вірусні протеїни, які займають місце між самими дрібними мікроорганізмами і високомолекулярними білковими тілами. Новітні дослідження показали, що значна кількість білків містить, як складову частину, вуглеводи або ліпоїди.

Властивості білків обумовлені тим, що вони складаються із амінокислот, а в склад останніх входять кислі (— СООН) і основні (— NH2) групи, тобто властивості їх амфотерні. Вони здатні реагувати як кислоти, так і на луги. Амфотерні властивості білків дуже важливі для організму, оскільки вони відіграють буферну роль, звідси стабілізуюча їх дія.

Білки можуть дисоціювати зі створенням Н— і ОН— іонів. Якщо переважають водневі іони, білок має кислу реакцію, як, наприклад, казеїн. Якщо в складі білку багато аргініну та лізину, наприклад, клунеїн., переважають лужні властивості.

Білки створюють колоїди з водою, слабкими кислотами і лугами.

Нагрівання або дія спиртом веде за денатурації білка. Цей процес безповоротний, оскільки білок втрачає властивість зв’язувати воду.

Білки діляться на прості білки, або протеїни, і на складні, або протеїди.

Прості білки

Власне білки Альбуміноїди

  1. альбуміни; 1) кератини;

  2. глобуліни; 2) еластини;

  3. глютеліни; 3) коллагени

  4. гліазини (проламіни);

  5. пістони;

  6. протаміни

Складні білки

Фосфопротеїди

Нуклеопротеїди

Хромопротеїди

Глюко(муко)протеїди

Альбуміни і глобуліни найбільш значна частина тваринних білків. До альбумінів відносять альбуміни сироватки, лактоальбумін, альбумін яйця, інсулін – гормон підшлункової залози, глобін – білковий компонент гемоглобіну.

Глобулін – білок міозин, який складає основну масу м’язів, фібриноген кров’яної плазми, йодтиреоглобулін, білок щитовидної залози.

Рослинні глобуліни, це резервні речовини насіння.

Глютеліни та гліазини містяться в насінні злакових культур, вони створюють основну масу клейковини пшениці, яка має велике значення в хлібопекарській справі. В їх складі в основному глютамінова кислота і пролін, але відсутній лізин.

Гістони – це перехідні білки , які знаходяться в клітинах в сполуках з нуклеїновими кислотами.

Протаміни – найбільш прості білки з молекулярною вагою 2000-3000. Вони складаються переважно з аргініну (до 90%). В цю групу входять клунеїн – булок сперми оселедців і сальмін – сперми лосося.

Кератини – представляють основну масу рогової речовини, епідермісу, волосся, шерсті, кігтів. Вони не розчинні, не піддаються дії ферментів. При нагріванні виділяють гази з вмістом сірки (заради великого вмісту цистину), що дає дуже неприємний запах.

Еластини – головна складова частина сполучної тканини.

Колагени – основна органічна речовина кісток і хрящів. При зварюванні переходять в клей. Містять багато гліцину, але відсутні триптофан і тирозин.

Складні білки в природі мають більше розповсюдження, ніж протеїни.

Фосфопротеїди мають в своєму складі ортофосфорну кислоту. Головним представником їх може бути казеїн молока, або ововітелін яєчного жовтка.

Нуклеопротеїди – головна частина клітинного ядра, менше їх в плазмі і перетравних секретах, мають важливе фізіологічне значення АДФ і АТФ мають вирішальне значення в обміні енергії. Ділення клітини, стан хромосом пов’язані з нуклеопротеїдами.

Хромопротеїди мають в своєму складі крім білку, фарбуючу речовину. Найбільш важливим представником являється гемоглобін, який складається на 94,1% із білку (глобіну) і на 4,5% із гема фабуючої речовини. Клітинні геміни зв’язані з іншими білками, серед них найбільше значення має дихальний фермент Варбурче, який сприяє переносу кисню.

Глюкопротеїди – це тягучі, напіврідкі речовини, які відрізняються слизистими властивостями і захищають організм від хімічної та механічної дії, а також від проникнення мікроорганізмів.

В рослинних і тваринних організмах поряд з азотистими речовинами білкового характеру є більш прості амонійні сполуки. В годівлі тварин найбільше значення мають аміди кислот: аспарагін і глютамін. Найбільше їх в зелених рослинах, по мірі дозрівання кількість їх зменшується, а в насінні їх зовсім мало.

До цієї групи речовин відносяться сечова кислота, креатин і креатінін (м’язова тканина), холін, який стимулює синтез лецетину, останній відіграє суттєву роль в транспорті жиру із печінки, сечовина – продукт білкового обміну.

Біологічна повноцінність білків

Коли мова іде про обмін білку, то в першу чергу мається на увазі обмін окремих амінокислот, з яких складається білок. При відсутності в білку однієї або декількох амінокислот, або в недостатній кількості, його слід вважати неповноцінним.

Таблиця1.

Характеристика амінокислот

Амінокислоти

Фізіологічне значення

Симптоми недостачі

Валін

Необхідний для нормальної функції нервової системи

Гіперстезія, атаксія, судороги, порушення координації мускулів

Лізин

Необхідний для синтезу білків плазми і тканин, молоко продукції, розмноження

Відставання в рості, в’ялість, низька молочність і оплодотворіння

Лейцин

Необхідний для синтезу білків плазми і тканин

Від’ємний баланс азоту

Ізолейцин

Необхідний для використання амінокислот кормів

Виділення всього екзогенного азоту, падіння ваги

Треонін

Необхідний для використання амінокислот кормів

Виділення всього екзогенного азоту, падіння ваги

Метіонін

Сприяє росту тіла і волосся. Джерело метальних груп для синтезу холіна і креатина, захисна дія в печінці, синтез глобіну

Атрофія мускулів, анемія, ожиріння печінки, переродження волосся. Недостача лецетину

Цистін

Створює білок плазми і креатину. Знезаражує токсичну дію продуктів розпаду речовин, бере участь в синтезі інсуліну, глютаміну, таурину

Цироз печінки, випадіння волосся, дерматити, нестійкість проти інфекційних захворювань

Фенілаланін

Необхідний для синтезу тироксила і адреналіну, бере участь в створенні пігменоз і в дозріванні ретикулоцитів

Аномалії в пігментації, порушення функцій щитовидної і надниркових залоз

Триптофан

Необхідний для розмноження і продукції молока, пов’язаний з дією лактофлавіну і пігменту ока

Порушення зору (катаракта), алопеція, атрофія тестикул, некроспермія, облисіння

Гістідін

Синтез глобіну, засвоєння поживних речовин

Анемія, падіння ваги

Білок одного і того ж корму з певним набором амінокислот не може бути повноцінним для тварин різних видів, оскільки в різних тварин свої вимоги щодо амінокислотного складу. Крім того, тварини потребують різну кількість амінокислот для підтримки життя, тобто для заміни відпрацьованих клітин, для росту, молоко продукції. Різні корми мають різну біологічну повноцінність. Як правило, визначаючи біологічну повноцінність, за основу береться безбілковий раціон, до нього додається білок якогось корму і визначається продуктивна дія його. Звичайно такі досліди досить складні.

Біологічна повноцінність корму залежить в значній мірі від рівня білку в раціоні, тому необхідно вибирати раціони з помірним рівнем білку, оскільки з підвищенням рівня білку, біологічна цінність його зменшується. Біологічна цінність протеїну залежить від доступності амінокислот, тобто від їх розчинності. Існує багато формул для визначення біологічної цінності білків. В даний час для жуйних тварин прийнято, що є необхідні втрати азоту:

з сечею: 0,938 г/за добу х W0,75

з калом: 10 г/кг спожитої сухої речовини корму/за добу

втрати через кожу: 0,11 г/за добу х W0,75

і потреби в чистому протеїні на приріст, яка визначається за формулою: ЧПпр.= (0,235 – 0,00026 М)Спр., де

ЧПпр – протеїн на приріст, г;

М – маса після голодної витримки, кг;

Спр – середньодобовий приріст, кг.

Так було встановлено, що для бичка-кастрата живою масою 350 кг потреба на підтримку життя складає 64 г, на приріст 145 г (при добовому прирості 1000г). Загальна потреба 209 г.

Найбільш високу біологічну цінність мають білки кормів тваринного походження, за ними ідуть білки рослинного походження: білок картоплі і дріжджів, далі макух і т.д.

Біологічна цінність кормової суміші може бути вищою, ніж одного якогось корму. Так, біологічну цінність білку солодкого люпину можна підвищити до 70% за рахунок добавки невеликої кількості кормів тваринного походження.

Табл.2 Біологічна цінність білків для свиней

Корм

На підтримання життя і ріст

Корм

На підтримання життя і ріст

Молоко

80-95

Льняна макуха

61

Кукурудза

80-87

Жовтий люпин

57-70

Рибне борошно

74-85

Синій люпин (солодкий)

53

Картопля

73-86

Ячмінь

55-60

Білок картоплі

79-88

Кукурудза

54

Дріжджі

81-85

Пшениця

44

Соєві боби

67

Жито

44

Бавовникова макуха

61

Овес

42

боби

34

Табл.3 Вміст амінокислот в деяких кормах

Продукти, корма

лізин

метіонін

триптофан

валін

гістідін

фенілаланін

лейцин

ізолейцин

треонін

аргінін

М’ясо,молоко, яйця

7-9

3-4

1-1,5

6-8

2,5-3

5-7

7-8

5-6

4-5

5,7

Зерно злакових

3

1,4

1,2

5,5

2

5

10

4

3,5

5,2

Зерно сої

6

1,2

1,5

4,1

2,4

4,2

7,2

1,6

3,9

6,7

Трава люцерни

5

1,5

1,3

5,1

1,4

4,6

7,4

4,7

4,1

4,4

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Реклама:





Скачать файл (3253 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru