Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Лекции - Годівля сільськогосподарських тварин - файл n1.doc


Лекции - Годівля сільськогосподарських тварин
скачать (3253 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc3253kb.01.01.2013 11:32скачать


n1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19
Реклама MarketGid:

Кормові добавки

  1. Кормові дріжджі, склад, поживність, норми згодовування.

  2. Азот місткі і амідоконцентратні добавки. Склад, поживність, норми згодовування для жуйних.

  3. Мінеральні добавки, склад, значення, норми згодовування.

  4. Вітамінні препарати, значення, техніка використання.

  5. Кормові ферменти, антибіотики, смакові речовини.


Ключові слова: Одноклітинні гриб, штами, початкова сировина, білок ферментів, амінокислоти, гідролізати, біологічна цінність, кормові фосфати, кісткове борошно, кухонна сіль, крейда, солі мікроелементів, діюча речовина, препарати вітамінів, температура, вологість, строк зберігання.
Кормові дріжджі. Відносяться до сімейства одноклітинних грибів. Склад їх біомаси залежить від штаму і умов вирощування. В нашій країні частіше всього використовують дріжджі роду Тоrulopsis і Candida, які добре розвиваються і дають нові типи і раси. Але в залежності від умов вирощування і виду початкової сировини на різних заводах утворюють свої штами. Різниця між різними штамами полягає в здатності використовувати вуглеводи і органічні кислоти.

Основною сировиною спочатку були зернові культури. З розвитком спиртово-целюлозної промисловості почали вирощувати дріжджі на різних гідролізатах: деревини, соломи, лузги, відходів крупозаводів, стебел і листя злакових, масляних культур, промислові стічні води, вуглеводні нафти і т.д.

Основна частина білків дріжджів належить білкам ферментів, але від 8 до 13% складають пурини, 4% пірамідіни, 0,5 – холін, 0,5% - глюкозаміни і інші небілкові компоненти.

Дріжджі містять всі амінокислоти незалежно від раси, середовища і технології вирощування, хоча в залежності від останніх двох факторів має місце значна різниця за вмістом амінокислот між різними партіями. За вмістом трьох незамінних для свиней амінокислот (Л, М+Ц, Тр.) дріжджі поступаються тільки рибному борошну.

Дріжджі багаті вітамінами групи В, за виключенням В12, хоча вирощуючи різні мікроорганізми на дріжджах, можна їх збагатити на каротин і віт.В12. Вони багаті також на мікроелементи, крім кобальту.

Біологічна цінність протеїну складає 80-85% кормової цінності казеїну, проте при добавці метіоніну вони були еквівалентні казеїну. Тобто із-за метіоніну вони не можуть бути єдиним джерелом протеїну для тварин.

Згідно рішенню Комітету 9/1 СЕВ (1967, Бухарест) кормові дріжджі повинні містити СР – не менше 88%, сирого протеїну – не менше 45, лізину (в білку) – не менше 7%, метіоніну (в білку) – не менше 1,5%, біологічна цінність (в дослідах на білих крисах) – не менше 55%, перетравність протеїну – не менше 75%, вміст сирої золи – не більше 10%, лужних речовин – не більше 5%.

В 1969-1970 рр. в Ростоці зрівнювали 13 зразків дріжджів, вирощених на різних середовищах. В результаті цих досліджень було встановлено, що вміст лізину більше 7% протеїну містили тільки дріжджі, які були вирощені на цукровому буряку, цукру-сирцю, сульфітному лугу (2 зразки), картоплі, господарських відходах та дизельному топливі (1 зразок).

Біологічна цінність рівна 55% або вище відмічена лише в дріжджах, вирощених на екскрементах свиней, патоці (мелясі), сульфітному лузі (1 зразок) і цукру-сирцю. А біологічна цінність протеїну із парафінів нафти і дизельного топлива не перевищувала 35-37%. Тому при використанні дріжджів необхідно знати на якому середовищі вони одержані. Так, дріжджі одержані на відходах харчової промисловості можна включати в раціони, наприклад, свиней – до 10%, а із нафтопродуктів – в залежності від залишкових вуглеводнів: при 0,2% - доза дріжджів не більше 3-4%, при 0,3% вуглеводнів – 2,3-3%, а при 0,4% - не більше 1,5-2%, при більше 0,4% вуглеводнів – такі дріжджі в раціони свиней забороняється включати.

Вміст (в %) білку і амінокислот в дріжджах різного походження

Дріжджі

Вміст сирого протеїну

Лізин

Метіонін

Цистин

Триптофан

Пивні

44,6

7,2

1,6

1,4

1,3

Кормові

48,3

6,8

1,7

1,0

1,3

Пекарські

47,6

6,9

1,3

1,2

1,5

Із парафінів

43,6

7,8

3,6 від протеїну

1,5 від протеїну

Азот місткі сполуки в раціонах жуйних

Характеристика небілкових азотистих препаратів і норми згодовування

Азотисті препарати

Характеристика

Норми згодовування

Карбамід (NH4)2CO

Речовина без запаху, містить 46-46,5 N, солонувато-гіркий смак, добре розчиняється у воді, зберігається 8-10 міс.

1 г карбаміда еквівалентний 2,6 г перетравного протеїну

Бікарбонат амонія NH4HCO3

Білий дрібнокристалічний порошок з гостро-солоним смаком і запахом аміаку, містить не менше 20,6 аміаку і 17% N

1 г бікарбонату – 0,95 г перетравного протеїну

Сульфат амонію або сіркокислий амоній (NH4)2SO4

Білі кристали, містять 21,2 N і 25,9 сірки

1 г сульфату амонію – 1,2 г перетравного протеїну

Аміачна вода (синтетична)

Розчин аміаку у воді, містить 20-25%




Карбамід згодовують і лактуючим коровам в розмірі 15-20% від їх потреби в перетравному протеїні, але не більше 100 г на голову, молодняку старше 6 міс. 20-25% або 40-50 г на голову, при відгодівлі – 25-30% від потреби в перетравному протеїні або 50-90 г на голову. Суягним і підсисним вівцям 30-35% або 13-18 г на голову, вівцям старше 6 міс. 25-30% або 8-12 г на голову. Вміст карбаміду не повинен перевищувати 1% від сухої речовини. 1 кг карбаміду дозволяє одержати 6-12 кг молока, 1-3 кг приросту, 50-100 г митої шерсті.

Бікарбонат амонію включають в раціони для дійних корів 200-300 г, молодняку старше 6 міс. 100-130 г, при відгодівлі 130-200 г.

Для овець маткам – 30-40 г, молодняку старше 6 міс. – 20-30 г.

Сульфат амонію доцільно використовувати в суміші з карбамідом у співвідношенні 2-3:1. Весь дефіцит в перетравному протеїні за рахунок одного сульфату амонію використовувати не потрібно. Не використовують взагалі для племінного тваринництва карбамід і амонійні солі.

Аміачну воду використовують для обробки силосу, жому, соломи за 1-2 доби до згодовування.

Аміачні препарати згодовують обов’язково при нормі вуглеводів, цукрів в раціоні.

При отруєнні дорослим ВРХ дають 4-5 л кислого молока або кислої молочної сироватки, або 0,5-2 л 0,5% столового оцту, або молочної кислоти. Додатково дають 1-1,5 л 20-30% розчину меляси або цукру.

Молодняку – половину цих розчинів.

Препарати хімічної промисловості, які використовуються в тваринництві.

?-лізин – препарат у вигляді суміші оптичних d-l-ізомерів. Концентрація його залежить від ступеня очистки від неактивного d-ізомера, який не засвоюється тваринами. Звичайний моногідрохлорид 95% концентрації містить біля 20% соляної кислоти за вагою. Тому при перерахунку його на чистий лізин кількість його зменшують на 1/5.

В тваринництві використовують кормовий концентрат ККЛ (СТУ 104-656-65; РТУ БССР 1206-66) і технічний препарат (ВТУ-38-6-3-65).

Кормовий концентрат лізину – сухий порошок сіро-коричневого кольору з вмістом не менше 10% монохлоргідрату l-лізину. Допускається наповнювач у вигляді пшеничних висівок. Зберігають в сухих чистих приміщеннях з відносною вологістю повітря 75% при температурі не вище 20 0С. Строк зберігання 6 місяців.

Технічний лізин – малогігроскопічний порошок пісочного кольору, без запаху, гіркого смаку, добре розчиняється у воді. Містить 80-85% монохлоргідрату l-лізину. Строк зберігання 2 роки.

?-метіонін. Кормовий метіонін 97% (МРТУ 6-14-111-69) кристалічний порошок білого кольору з коричневим, жовтуватим або сіруватим відтінком, має солодкуватий смак, зі слабким запахом меркант з’єднань, погано розчиняється у воді і добре в розбавлених кислотах і лугах. Зберігають в сухих закритих приміщеннях. Науково-господарські досліди показали, що добавки синтетичних амінокислот позитивно впливають на ріст тварин в молодому віці. Доза тої чи іншої амінокислоти залежить від складу раціону, рівня протеїну, величини дефіциту амінокислоти, віку і живої маси тварин.

В раціон ростучих свиней лізин додають в кількості 0,25-0,6% за масою корму. Що стосується метіоніну, то він проявляє позитивний вплив тільки на раціонах з достатньої кількістю кормів тваринного походження. Розмір добавки його збільшується з 0,1 до 0,7% в залежності від рівня протеїну, віку і ваги тварин.

Кормовий знефторений фосфат – Са3(РО4)2 (ДСТУ 10516-63) містить 36% Р2О5, розчинного в 0,4% соляній кислоті, не менше 48% СаО і не більше 0,2% фтору. Його згодовують в суміші з концкормами або корнеклубнеплодами.

Трикальцій (Са3(РО4)2) повинен містити фосфору не менше 31,5%, кальцію – не менше 45%, сульфатів – не більше 12, фтору – не більше 0,1, мишьяку – не більше 0,012, солі важких металів – не більше 0,008%. Згодовують так, як і кормовий фосфат.

Борошно кісткове містить в своєму складі фосфору – не менше 13,4%, кальцію – не менше 28,6%, азоту – не більше 1, жиру – не більше 0,8, вологи – не більше 10%, мінеральних домішок нерозчинних в соляній кислоті – пне більше 1,5%, металічних домішок з розміром більше 0,5 мм – не більше 0,01%.

Кісткова стружка містить 9% фосфору і 24% кальцію, вологи 10%, згодовують аналогічно кормовому кістковому борошну.

Вуглець і зола з кісток одержують при спалюванні кісток. Містить 15% фосфору і 35% кальцію, а також незамінні мікроелементи. Згодовують аналогічно кістковому борошну.

Кормовий преципітат містить 19% фосфору, доля кальцію, фтору, свинцю, мишьяку і вологи не перевищують відповідно 26, 0,2, 0,005, 0,012 і 10%.

Згодовують згідно потреби в суміші з концкормами або коренеплодами.

На практиці часто необхідно швидко перерахувати розмір тієї чи іншої добавки. Для цього існують слідуючи коефіцієнти:

Назва

Хімічна формула

Елемент

Мінімальний вміст,%

Коефіцієнт для перерахунку елементу на сполуку

Крейда (ДСУ 1498-42)хх













марка А

СаСО3

Кальцій

39,2

2,5

Б

СаСО3

Кальцій

38,0

2,6

В

СаСО3

Кальцій

36,0

2,8

Кухонна сіль

Nacl

Натрій

39,3

2,512

Кісткове борошнохх

-

Кальцій

28,6

3,497

Фосфор

13,1

7,634

Кістковий преципітатхх

СаНРО4 · 2Н2О

Кальцій

26

3,846

Фосфор

17,0

5,882

Знефторений фосфатхх

Са3(РО4)2 + 4СаО · Р2О5

· СаSiO3

Кальцій

34,3

2,915

Фосфор

15,5

6,452

Трикальцій фосфатхх

Са3(РО4)2

Кальцій

32,1

3,115

Фосфор

13,7

7,299

Монокальцій фосфат

Са(НРО4)2 · Н2О

Кальцій

Максим. 17,6

6,250

Фосфор

Максим. 22,5

4,032

х – В колонці коефіцієнтів вказані кількість сполук, які забезпечують 1 г елементу;

хх – В воді не розчиняється.

В тваринництві використовуються різні солі мікроелементів, перелік їх наведений в таблиці:

Сіль

Формула

Коефіцієнти

переводу солі, окисі в елемент

переводу елементу в сіль окись

взаємозаміна солі, окисі

Кобальт вуглекислий (безводний)

CoCO3

0,4955

2,0182

1,00

Кобальт хлористий

Cocl2 · 6H2O

0,2477

4,0373

2,00

Кобальт сірчанокислий

CoSO4 · 7H2O

0,2097

4,7698

2,36

Кобальт оцтовокислий

Co(CH3COO)2 ·4H2O

0,2366

4,2265

2,09

Мідь сірчанокисла

CuSO4 · 5H2O

0,2545

3,9295

1,00

Мідь оцтовокисла

Cu(CH3COO)2 · H2O

0,3183

3,1421

0,8

Мідь вуглекисла основна

CuCO3 · Cu(OH)2

0,5748

1,7398

0,44

Марганець сірчанокислий

MnSO4 · 5H2O

0,2279

4,3882

1,00

Марганець вуглекислий

MnCO3

0,4779

2,0924

0,48

Марганець хлористий

Mncl2 · 4H2O

0,2776

3,6024

0,82

Двохокись марганцю водяна

MnO2 · H2O

0,5235

1,9103

0,44

Закись марганцю

MnO

0,7744

1,2913

0,29

Цинк сірчанокислий

ZnSO4 · 7H2O

0,2273

4,3987

1,00

Цинк вуглекислий

ZnCO3

0,5214

1,9180

0,44

Гідрат хлористого цинку

Zncl2 · 1,5H2O

0,4403

2,4980

0,57

Цинк оцтовокислий

Zn(CH3COO)2 · 2H2O

0,2978

3,3577

0,76

Окись цинку

ZnO

0,8034

1,2448

0,28

Залізо сірчанокисле закисне

FeSO4 · 7H2O

0,2009

4,9782

1,00

Хлористе залізо

FeСl2 · 4H2O

0,2809

3,5599

0,72

Йодистий калін

KJ

0,7644

1,3081

1,00

Калій йодноватокислий

KJO3

0,5990

1,6863

1,29

Натрій йодистий

NaJ · 2H2O

0,6826

1,4650

1,12

В ній показано, на які солі чи окисі можна замінити ту, чи іншу основну сіль, проти якої стоїть коефіцієнт 1.

Вітчизняна промисловість випускає майже всі препарати вітамінів (А, Д, Е, К, В1, В2, В3, В4, В5, В6 і В12 (КМБ-12). Є всі вітаміни в порошкоподібній формі для комбікормової промисловості, окремі в масляній формі (жиророзчинні). Всі вони застосовуються в годівлі тварин для балансування раціонів за вітамінами.

Лекція 16

Комбікорми

  1. Класифікація і стандартизація комбікормів та комплексних кормових добавок.

  2. Сировина для комбікормів і добавок.

  3. Технологія виготовлення комбікормів.

  4. Зоотехнічна та економічна ефективність використання комбікормів.

1. Продуктивність тварин на 60% залежить від годівлі. При цьому чим вища повноцінність годівлі, тим вища продуктивність тварин, менші витрати кормів на 1 кг продукції.

Комбікорми – кормові заводські сухі суміші, збалансовані за поживними і біологічно активними речовинами відповідно потреби окремих видів і виробничих груп тварин. В залежності від їх прямого призначення комбікормам присвоєні такі номера (табл.1):

Вид тварин

Номера

Вид тварин

Номера

Кури

1-9

Коні

70-79

Індики

10-19

Вівці

80-89

Качки

20-29

Кролі, нутрії

90-99

Гуси

30-39

Інші хутрові звірі

100-109

Інша птиця

40-49

Риби

110-119

Свині

50-59

Лабораторні тварини

120-129

Велика рогата худоба

60-69







В тому числі на виробничих групах

Кури

Свині

Кури-несучки

1

Поросята-сисуни

50

Курчата від 1 до 30 днів

2

Поросята 2-4 місяці

51

Молодняк від 31 до 60 днів

3

Ремонтний молодняк від 4 до 8 міс.

52

Молодняк від 61 до 120 днів

4

Матки поросні І період

53

Бройлери від 1 до 30 днів

5

Матки поросні ІІ період і лактація

54

Бройлери від 31 до 70 днів

6

М’ясна відгодівля свиней

55

Молодняк від 121 до 180 днів

7

Беконна відгодівля свиней

56







Кнури-виробники

57

Види комбікормів

1. Повнораціонні комбікорми – ПК - розсипні

гранульовані

2. Комбікорми-концентрати – КК – розсипні

3. Білково-вітамінно-мінеральні добавки – БВМД – розсипні

4. Амідоконцентратні добавки – АКД - розсипні

  1. Замінники цільного молока – ЗЦМ – розсипні

  2. Премікси – П- розсипні

Стандарти, їх характеристика, склад і поживність


Комбікорми і добавки для відлучених поросят

Компоненти, % за масою

Показники поживності

ПК-51-4

К-51-2

БВД-51-4

ЗЦМ-62-1

П-51-1

Ячмінь

33

15










Кукурудза

33,5

30










Вівсяне борошно




15










Горох

5

5










Висівки пшеничні

12

10

33




90

Трав’яне борошно




4










Макуха соняшникова

6

10

21







Кормові дріжджі

5

3

21







М’ясо-кісткове борошно

4

3

10,5







Рибне борошно




3

10,5







Сухе збиране молоко










80




Кормовий жир










15




Фосфатидний концентрат










5




Крейда

1

1,5

2







Сіль кухонна

0,5

0,5

2







В 1 кг міститься
















Корм.од.

1,11

1,09

0,89

2,30




Обмінної енергії, МДж

12,33

12,11

9,89

25,55




Перетравного протеїну

126

155

302

225




Кальцію, г

9,8

17,3

30,6

10,0




Фосфору, г

7,6

10,0

16,6

7,2




Лізину, г

8,1

12,2

18,4

23,4




Метіоніну+цистину, г

4,6

9,0

10,8

10,3




Вітаміну А, тис. М.О.

2

1,8

5

30

180

Вітаміну Д2, тис. М.О.

0,4

0,9

5

10

90

Інші мікродобавки

+

+

+

+

+


Сировина для виробництва комбікормів і добавок


  • Кормове зерно, зерновідходи

  • Трав’яне борошно

  • Сухий жом, патока

  • Шроти, макуха

  • Корми тваринного походження

  • Амінокислоти

  • Кормові дріжджі

  • Мінеральні добавки

  • Премікси

  • Вітамінні добавки

  • Інші кормові добавки



Сировина для виробництва комбікормів

Компоненти

Корм.од.

ПП, г

Лізин, г

Са, г

Р, г

Каротин, мг

Кукурудза жовта

1,33

73

2,1

0,5

5,2

7

Ячмінь

1,15

85

4,1

2,0

3,9

-

Пшениця

1,28

106

3

0,8

3,6

1

Овес

1,0

79

3,6

1,5

3,4

1

Горох

1,18

192

14,2

2,0

4,3

-

Соя

1,45

281

21,1

4,8

7,1

-

Боби кормові

1,10

227

16,2

1,5

4,1

-

Висівки пшеничні

0,75

97

5,4

2,0

9,6

3

Гранули люцерни

0,72

119

10,6

17,3

3,0

200

Сухий жом

0,84

38

6,1

7,8

0,5

-

Патока

0,76

60

-

3,2

0,2

-

Шрот соняшниковий

1,03

386

14,2

3,6

12,2

-

Шрот соєвий

1,35

393

26,3

4,3

6,9

-

Рибне борошно

1,31

482

42,8

27

18




М’ясо-кісткове борошно

1,04

341

21,7

143

74

-

Сухе збиране молоко

1,25

338

29,3

12,9

10,0

-

Кормові дріжджі

1,19

419

30,9

3,9

14,9

-

Кормовий лізин

1,10

400

60-100

3,5

10




Кісткове борошно

0,97

146

6,8

230

102




Крейда










374

-




Моно-Са-Р










180

230




Ди-Са-Р










240

200




Три-Са-р










320

150




Діамонійфосфат










-

230




2. Сировина для комбікормів – табл.3

3. Технологія виготовлення комбікормів складається з таких операцій:

  • підготовка зернових та інших компонентів;

  • дозування компонентів;

  • виготовлення сипучих комбікормів;

  • змішування компонентів;

  • гранулювання комбікормів, виготовлення кришки;

  • зберігання і реалізація компонентів.

Підготовка компонентів. Зерно злакових культур використовується тільки в подрібненому вигляді. Для свиней краща тонина подрібнення 1-1,2 мм (залишок на ситах з діаметром 3 мм не більше 10%), для ВРХ, овець, коней, птиці – 1,4-1,5 (залишок на ситах з діаметром 3 мм не більше 30%). Для молодняка відповідно не більше 5 і 10%.

Грубий помол погіршує перетравність кормів і зменшує на 4-8% продуктивність тварин.

Тонкий помол погіршує просочування кормової маси в шлунку соками, внаслідок чого підвищується концентрація соляної кислоти біля слизових оболонок, що спричиняє їх кератонізацію, язви, відход від корму, погіршення продуктивності на 6-8%.

При виробництві стартерних комбікормів з зерна вівса і ячменю знімають плівку, зерно прожарюється до слабожовтого кольору, внаслідок чого частина крохмалю декстринізується. В результаті такої обробки підвищуються смакові якості комбікормів і ефективність вирощування поросят підвищується на 8-10%.

Зерно бобових, особливо соя, боби, люпин, містить антифермент трепсину, глюкозиди, уреазу, через що є ядовитими для тварин. Вони поребують термічної обробки. Кращим їх способом є екструдія. При цьому температура маси зерна підвищується до 140 0С в умовах високого тиску (30 атм.), вода перетворюється в пару, розриває крохмальні зерна, частина крохмалю декстринізується, антипоживні речовини інактивуються. Корм набуває приємного смаку і запаху. Тому в умовах дефіциту білкових кормів екструдати бобових є основним дешевим і повноцінним кормом для молодняку.

Соя важко екструдується із-за високого вмісту жиру (18%). Її доцільно екструдувати в суміші з горохом у співвідношенні відповідно за масою 40 і 60%. Але в останній час екструдери вдосконалили і кожен комбікормовий завод займається екструдуванням сої.

Для поросят також доцільно екструдувати частково зерно кукурудзи і пшениці.

Підготовлені компоненти засипаються в бункери, кожний компонент окремо, а з них в дозатори і далі транспортерами – в силоса (склади). Для птиці, свиней і риб комбікорми гранулюють, що гарантує нормальне живлення, різко зменшує витрати на розсипання, підвищує продуктивність тварин на 5-10%.

При реалізації комбікормів в посвідченні вказують такі дані:

  • назву комбікормового заводу;

  • назву продукції;

  • дату виготовлення, номер зміни, номер рецепта, склад і поживність комбікорму, його масу. Якщо в складі комбікорму є карбамід, то з попереджувальною метою видається сертифікат з червоною полосою.

Комбікорми перевозять комбікормовозами або закритими вантажними автомобілями. В господарствах зсипають їх в сухі, добре провітрювані приміщення, не змішуючи їх ні з іншими комбікормами, ні з іншими кормами.

Доведено, що комбікорми з 8, 11 і 15 компонентів, але з однаковою поживністю, дають практично однаковий ефект – середньодобовий приріст 611, 600 і 619 г, витрати кормів на 1 кг приросту 3,357, 3,440 і 3,326 кг.

4. Зоотехнічна та економічна ефективність використання комбікормів.

Використання повноцінних комбікормів в порівнянні з годівлею тварин одним подрібненим зерном підвищує продуктивність в 2-3 рази.

Ефективність збагачення монозернових раціонів амінокислотами при відгодівлі свиней

Показники

Зернові корми

Станд. комбікорм

ячмінь

пшениця

кукурудза

Середньодобовий приріст, г













подрібнене зерно

350

195

219

608

з додаванням амінокислот

590

620

618

-

Витрати корму на 1 кг приросту, кг













подрібнене зерно

4,0

7,0

4,55

3,2

з додаванням амінокислот

3,25

3,2

3,15

-

В інституті свинарства УААН при контрольній відгодівлі свиней повнораціонним комбікормом ПК 55-26 (ячмінь – 84, макуха соняшникова – 5, рибне борошно – 5, дріжджі кормові – 3, сухе збиране молоко – 2, крейда – 0,8, сіль кухонна – 0,2% + мікродобавки) середньодобовий приріст свиней коливався від 629 до 936 г, витрати комбікорму на 1 кг приросту 4,46-3,46корм.од.

На Україні проблемою виробництва повноцінних комбікормів є недостача білкових кормів, особливо для поросят. Використання екструдатів зерна бобових культур успішно роз’язує це питання. Так, в нашій академії в дослідах студентів Волошина К.В. і Глаголя Б.В. при включенні екструдату гороху 5 кг на голову в підкормку поросят в спецгоспі “Маяк” Глобинського району жива маса їх при відлученні в 2 місяці рівнялася 18,6-21,7 кг.

При відгодівлі свиней комбікормами з екструдатами гороху і сої в інституті свинарства середньодобовий приріст досягав 750-815 г, а витрати комбікормів на 1 кг приросту 3,3-4,1 кг.

Повнораціонні комбікорми з екструдатами гороху і сої

Компоненти, % за масою

ПК з горохом

ПК з соєю

Періоди відгодівлі

перший

другий

перший

другий

Ячмінь

45,5

53,5

54,5

58,5

Пшениця

18

15

20

20

Горох екструдований

25

20

-

-

Соя екструдована

-

-

12

10

Дріжджі кормові

3

3

3

3

Рибне борошно

3

-

3

-

Кормовий жир

3

3

3

3

Шрот соняшниковий

-

3

2

3

Сіль кухонна

0,5

0,5

0,5

0,5

Поживність 1 кг корму:













Кормові одиниці

1,18

1,18

1,20

1,20

Обмінна енергія, МДж

13,10

13,06

13,20

13,20

Перетравний протеїн, г

130

117

132

116

Лізин, г

8,91

7,35

8,63

7,02

Кальцій, г

9,65

7,72

9,75

7,77

Фосфор, г

7,32

6,64

7,70

6,86

Ефективність відгодівлі

Жива маса, кг

26,2

95,6

2,69

103,7

Середньодобовий приріст, г




757




834

Витрати комбікорму на 1 кг приросту




3,60




3,27

Рентабельність, %




79,6




88,6

При виробничій провірці ефективності відгодівлі свиней такими рецептами комбікормів середньодобові прирости рівнялися 534-635 г при витраті на 1 кг приросту 4,48-5,37 к.од. на поголів’ї 2318 голів. Комплекси – 580-600 г, на 1 кг приросту – 4,8-5 к.од.

Особливо високий ефект від згодовування ПК одержують на державних птицефермах. Так, птицефабрика “Полтавська” утримує 500 тис. курей-несучок. Яйценоскість – 220-230 яєць, всього 110 млн. шт., або по 365 яєць на кожного жителя Полтави. На 10 яєць витрачається всього 2,4 кг комбікорму, на 1 кг приросту бройлерів – 2,8 кг.

Птицефабрика “Сагайдацька” Кіровоградської області утримує 25 тис. качок-несучок. Яйценоскість 185 яєць. Щорічно вирощує 1100 тис. качок середньою живою масою 2,1 кг, по 94 кг на несучку. Витрати кормів на 10 яєць – 6 к.од., на 1 кг приросту – 5,8 ц к.од. Рентабельність 35%.

Лекція 17
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19

Реклама:





Скачать файл (3253 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru