Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Лекции - Годівля сільськогосподарських тварин - файл n1.doc


Лекции - Годівля сільськогосподарських тварин
скачать (3253 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc3253kb.01.01.2013 11:32скачать


n1.doc

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   19
Реклама MarketGid:

Потреба тварин в поживних речовинах


  1. Види потреби за факторіальним методом (підтримуюча годівля, потреба на продукцію в ростучих, лактуючих, відгодівельних і робочих тварин).

  2. Потреба різних видів і виробничих груп в концентрації поживних речовин.

  3. Поняття про кормові норми і раціони.

  4. Структура раціонів, типи годівлі, контроль нормованої годівлі.


Ключові слова: Голод, строки, теплопродукція, “голодний мінімум”, основний обмін, обмінна жива маса, підтримуюча годівля, ефективність використання обмінної енергії, потреба в чистій енергії на приріст, потреба свиней, підтримка життя, приріст, репродуктивні тварини, потреба на лактацію, оптимальна концентрація в СР раціону, раціон, споживання СР, сира клітковина, потреба в протеїні, небілковий азот, критичні амінокислоти, птиця, сирий протеїн, цукрово-протеїнове відношення, мінеральні речовини, контроль, вітаміни.

Якщо тварину залишити повністю без корму, то деякий час вона буде продовжувати жити, доки не наступить повне виснаження і смерть. В період голодання тварина втрачає живу масу, яка при певних умовах може скласти половину початкової перед голодуванням. При цьому іде виділення продуктів розпаду тканин тіла через сечу і повітря, а також незначне з калом. Все це говорить про те, що для підтримки життя тварина потребує певну кількість поживних речовин і тому при голодуванні витрачає тканини власного тіла. За різними даними різні тварини можуть терпіти голод без важких наслідків впродовж таких строків:

Коні і ВРХ 8 днів

собаки – 60 днів

кури – 34 дні

Далі іде порушення обмінних процесів і в кінці-кінців наступає смерть від виснаження. В період голодання теплопродукція різко змінюється в перші дні, а потім дещо стабілізується.

Добова теплопродукція у голодуючих тварин

Дні голодання

Всього ккал.

На 500 кг маси, ккал.

1

10700

8800

3

8800

7600

5

8100

7100

7

7900

7100

9

8400

7700

11

7500

6900

18

7300

6900

Обмін, відповідний стан повного голодання, визначають як основний. Під таким обміном розуміють розмір теплопродукції в умовах максимального спокою і при голоданні.

Кількість азоту, яка виділяється з сечею в добре вгодованих тварин при переході їх на голодування носить назву “голодний мінімум”




Жива маса,кг

„Голодний мінімум” N за добу, г

Людина

64

12,6

ВРХ

500

30-50

Собака

28,6

5,1

Собака

7,2

2,2

Свиня

121

13,5

Свиня

49

3,2

Куриця

2,1

0,7

Кріль

2,7

1,2

Морська свинка

0,5

0,32

Істинна потреба тварин в поживних речовинах – це кількість речовин і енергії, необхідна здоровим тваринам при оптимальних умовах утримання і збалансованої годівлі для підтримки життя, одержання певного рівня генетично обумовленої продуктивності і проявлення репродуктивних функцій. Такий методичний підхід одержав назву факторіальний (визначення потреби по окремих умовно виділених процесах).

Під потребою на підтримку життя підрозумівають енергію основного обміну плюс 10% на активність тварини, в зв’язку з тим, що неможливо виміряти тільки енергію основного обміну.

Спочатку вважали, що кількість тепла, яку тварина виділяє, пропорційна поверхні тіла, але потім було встановлено, що підтримуючий обмін протікає пропорційно не поверхні, а обмінній масі тіла тварин.

  1. Перерахунок фактичної живої маси в обмінну

Маса тварин, кг

W0,75

Маса тварин, кг

W0,75

20

9,4

200

53,18

30

12,81

300

72,09

40

15,91

400

89,44

50

18,80

500

105,70

70

24,20

600

121,20

90

29,22

650

128,70

100

31,63

700

136,10

Виходячи з даних таблиці розраховують потребу в ОЕ на підтримку життя в сільськогосподарських тварин. Для ВРХ це буде:

ОЕП =

0,396МДж/кгW0,75

0,72

2. Величина основного обміну

Вид тварини

Маса тіла, кг

Основний обмін, кДж/добу

на організм в цілому

на 1 кг маси тіла

на 1 м2 поверхні тіла

на 1 кг обмінної маси W0,75

Корова

500

31277

62,4

6406

396

Свиня

72

5619

77,9

3852

231

Вівця

50

4438

88,8

3726

302

Птиця

3,5

783

223,6

-

371

Криса

0,29

117,6

405,7

3517

341


3. Підтримуюча годівля(ПГ)

Тварини

На 100 кг живої маси

Частка в складі раціону, %

Корм.од.

МДж

Корова з надоєм 15 кг

1

10,8

36

Бичок на відгодівлі – 1000 г

1,1

11,5

43

Свиня на відгодівлі – 600 г

0,9

11,1

30

Робочий кінь, середня робота

1,2

12,6

54

Рівень годівлі

низький – вище від ПГ в 1,5 р.

задовільний – вище від ПГ в 2 р.

середній – вище від ПГ в 3 р.

високий – вище від ПГ в 4 р.

дуже високий – вище від ПГ в 5-8 р.

В формулі 0,396 МДж/кг0,75 – значення енергетичних витрат при основному обміні плюс 10% на активність; W0,75 – обмінна жива маса, 0,72 – постійний коефіцієнт, який показує ефективність використання обмінної енергії на основний обмін.

ОЕП =

0,396136,1

= 74,85 МДж (при живій масі 700 кг)

0,72

а при 300 кг –

0,39672,09

= 39,65 МДж (для корів)

0,72

В зв’язку з тим, що у молодняку ВРХ при підтримуючому рівні годівлі продовжується часткова зміна тканин і ріст, для них існує інша формула розрахунку енергії на підтримку:

ГО = 5,67 + 0,061 ж.м., де

ГО – потреба в енергії при голодному обміні, МДж/добу;

ж.м. – жива маса, кг.

Наприклад, для бичка живою масою 200 кг:

ГО = 5,67 + 0,061200 = 17,87 МДж + 10% на активність: 17,87 + 1,79 = 19,66 МДж

Ефективність використання обмінної енергії на підтримку має тісний зв’язок з концентрацією обмінної енергії в сухій речовині. Чим вища концентрація, тим вища ефективність використання енергії на підтримку і на продукцію.

4. Ефективність використання обмінної енергії у жуйних для підтримки (Кm), для приросту (Кj) і лактації (Кl)

Обмінна енергія раціону, МДж/кг СР

Обманність валової енергії Q = обм.енер./вал.енер.100

Ефективність використання обмінної енергії

для підтримки (Кm)

для приросту (Кj)

для лактації (Кl)

9,69

36,4

66

33

62

7,53

41,0

67

36

64

8,36

45,5

68

40

66

9,20

50,0

70

44

68

10,04

54,5

71

47

69

10,87

59,0

72

51

70

11,71

63,6

74

55

70

12,55

68,2

75

58

68

13,38

72,7

76

62

64

14,22

77,3

78

66

61

Ефективність використання обмінної енергії в залежності від концентрації в СР визначають за формулою:

Кm = 0,35д + 0,503, де

д – беремо з таблиці, наприклад при концентрації 10 МДж обмінної енергії в 1 кг СР і при її відношенні до валової енергії (18 МДж/кг СР, характерно для більшості раціонів) д – 0,55, а Q = 55%. В такому випадку

Кm = 0,350,85 + 0,503 = 0,695.

При голодному обміні потреба в енергії на підтримку ми визначили для бичка 200 кг – 19,65, підставивши у формулу:

ОЕП =

ГО

=

19,65

=

28,3 МДж

К

0,695

Ефективність використання обмінної енергії на ріст і жироутворення для молодняку ВРХ визначають за формулою: Кm = 0,78д + 0,006.

Підставивши для нашого прикладу д = 0,55: Кm = 0,780,55 + 0,006 = 0,429.

Тепер необхідно визначити потребу в чистій енергії на приріст і жироутворення. Це робимо за формулою:

ПЧЕпр. =

Пр.(6,28 + 0,0188 ж.м.)

(1-0,3Пр.)

де ПЧЕ – потреба в чистій енергії на приріст, МДж;

Пр. – добовий приріст живої маси;

ж.м. – жива маса, кг

ПЧЕпр. =

0,7(6,28 + 0,0188200)

= 8,9 МДж

(1-0,30,7)

(При добовому прирості 700 г і ж.м. 200 кг)

ОЕпр. =

ПЧЕпр.

=

8,9

=

20,7 МДж

Кm

0,429

Загальна потреба в ОЕ на підтримку життя і приріст для бичка живою масою 200 кг складе:

ОЕ = ОЕп + ОЕпр. = 28,3 + 20,7 = 49 МДж за добу

Якщо будемо визначати потребу в енергії для приросту в лактуючої корови, то крім потреби на підтримку і лактації, потреба на приріст буде вираховуватись виходячи з того, що ефективність використання енергії на приріст у них складає 0,62, а енергетична цінність 1 кг приросту 20 МДж, тобто на 1 кг приросту такій корові необхідно буде додатково

ОЕ =

=

20

=

32,3 МДж

0,629

5. Потреба в енергії для 1 кг приросту живої маси

Жива маса, кг

Склад 1 к приросту, г

В 1 кг

Всього МДж

Води

Білку

Жиру

Золи

ккал

МДж

Велика рогата худоба (1:2,4)

50

719

169

70

42

1624

6,8

49,5 (4,6к.од)

100

715

167

78

40

1696

7,1

200

691

165

106

38

1934

8,1

300

612

163

189

36

2723

11,4

400

478

161

328

33

4036

16,9

500

279

159

522

30

5875

24,6

Свині (1:1,1)

20-100

507

138

330,5

24,5

4110

17,2

36,1

(3,3к.од)

Білок (1:1,36-3,04) Жир (1:1,04-1,36)

Білок




1000







5700

23,9

56-97

Жир







1000




9500

39,8

81-94

Потреба свиней в ОЕ на підтримку рекомендується визначати за формулою ОЕП = 0,458W0,75 МДж/добу. Згідно неї, потреба в ОЕП для свиней різної живої маси буде мати такий вигляд:

6. Добова потреба свиней різної живої маси в ОЕ для підтримки життя

Жива маса, кг

Обмінна маса W0,75, кг

Потреба в ОЕ, МДж

Жива маса, кг

Обмінна маса W0,75, кг

Потреба в ОЕ, МДж

20

9,4

4,305

80

27,0

12,366

30

13,0

5,954

100

31,6

14,473

40

16,0

7,328

150

43,0

19,694

50

19,0

8,702

200

53,0

24,694

60

21,6

9,893










Виходячи із факторіального методу потреба в ОЕ для ростучих свиней може бути виражена слідуючою формулою:

ПОЕ = ОЕП + КбБ + Кж.Ж, де

ПОЕ – добова потреба в ОЕ, МДж;

ОЕП – потреба в ОЕ на підтримку, МДж/добу;

Б – відкладення енергії у вигляді білку;

Ж – у вигляді жиру;

Кб і Кж – коефіцієнти відкладення на білок і жир.

Встановлено, що Кж обмінної енергії в енергію жироутворення в середньому складає 0,74, звідси ЕЖ = ОЕ0,74 або 53,2 МДж ОЕ на 1 кг відкладеного жиру. Середня величина трансформації ОЕ на енергію білку складає 0,56 для поросят до 90 кг. звідси: ЕБ = ОЕ0,56 МДж, або 43,9 МДж ОЕ на 1 кг відкладеного білку. Значні зміни в потребі енергії можуть бути внесені при відхиленні температури навколишнього середовища від необхідних для тварин тієї чи іншої живої маси. Вони розраховуються за формулою

П = 1,31(ЖМ + 95)(Тк-Т), де

П – втрати тепла, кДж (добу);

ЖМ – жива маса, кг;

Тк – оптимальна температура;

Т – температура навколишнього середовища, 0С.

Для поросят Тк від 5 до 15 кг – 25-21 0С, від 50 до 100 кг – 8-14 0С.

Для репродуктивних тварин: слід відмітити, що приріст репродуктивних тканин дуже малий і тому навіть при використанні енергії на ці цілі 40% додаткова потреба складе 5,024 МДж в перший місяць при поступовому збільшенні в останній місяць тільності до 10,05 МДж за добу.

Для свиноматок з 5-го дня поросності розраховують потребу в енергії за формулою:

ОЕП = 0,430 W0,75 МДж/за добу

7. Потреба корів в енергії на тільність

Час до отелення (тижнів)

Середньодобовий приріст плоду, г

Відкладено енергії в плоду, МДж

Додаткова енергія

Всього

на ріст плоду, МДж

на підготовку до лактації, МДж

МДж

корм.од.

12

250

0,92

2,30

10-30

12-32

1-3

8

360

1,50

3,77

10-30

14-34

1,3-3,2

4

400

2,42

6,03

10-30

16-36

1,5-3,4

2

470

3,11

7,75

10-30

18-38

1,7-3,6

0

550

3,97

10,05

10-30

20-40

1,9-3,8

Потреба тварин в енергії на лактацію

ЕЦМ = 0,0386 МЖ + 0,0205 ВОМЗ-0,236, де

ЕЦМ – енергетична цінність молока, МДж/кг;

МЖ – вміст жиру в молоці, г/кг;

ВОМЗ – вміст обезжиреного сухого залишу молока, г/кг.

При цьому ефективність використання енергії на 1 кг молока 62%, тобто ЕЦМ/0,62, знаючи необхідний надій за добу, множать потребу на 1 кг на об’єм надою. Якщо іде витрата поживних речовин тіла на створення молока, то 1 кг живої маси перетворюється в енергію молока 20 МДж з ефективністю 82%, тобто 20/0,82 = 16,4 МДж молока, що рівноцінно 16,4/0,62 = 28 МДж енергії корму.

Для лактуючих свиноматок ПОЕ = 439 кДжW0,75 за добу.

8. Потреба в енергії на 1 кг молока корів

В 1 кг молока ккал = 304,8 + 107,2Ж

Показники

Жир в молоці, %

3,26

3,56

3,74

4,01

4,22

Міститься в 1 кг молока:
















МДж

2,74

2,86

2,95

3,07

3,14

ккал

654

683

704

733

749

Затрати на секрецію

В 1,1 разів вище

Загальні затрати
















МДж

5,75

6,01

6,20

6,45

6,59

Ккал

1373

1434

1478

1549

1573

корм.од

0,49

0,51

0,53

0,55

0,56


9. Оптимальна концентрація поживних речовин в 1 кг СР раціону

Види тварин і птиці

В 1 кг сухої речовини раціону, МДж

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Вміст сирої клітковини, %

27,5

25

22,5

20

17,5

15

12,5

10

7,5

5

2,5

ВРХ




+

+

+

+



















Вівці

+

+

+

+






















Коні










+

+

+
















Свині



















+

+

+

+

+

Кролі










+

+

+

+













Птиця






















+

+

+

+

Раціон – це необхідна кількість якісних кормів, які відповідають нормі потреби тварин в енергії, поживних і біологічно активних речовинах для певного рівня продуктивності при збереженні здоров’я тварин.

Потреба тварин в поживних речовинах залежить від багатьох факторів – виду, породи, віку, рівня продуктивності, фізіологічного стану, фізичного навантаження, умов утримання і т.д.

Визначають потребу тварин в першу чергу в енергії в спеціальних дослідах із застосуванням респіраційних апаратів або камер, в науково-дослідних і балансових експериментах. Потребу дрібних тварин (вівці, свині, птиця, кролі) в енергії можна визначити методом контрольних забоїв.

Показником енергетичної цінності кормів і раціонів являється вміст обмінної енергії в 1 кг натуральних кормів або 1 кг СР (табл.9). Останній показник є нормованим показником, оскільки він єднає різні корми за своїм фізичним, хімічним і природнім станом і від якого залежить загальна кількість кормів, яку може споживати тварина. Продуктивність тварин залежить від кількості і якості спожитої сухої речовини. На споживання сухої речовини тваринами впливає якість кормів, способи підготовки кормів до згодовування, продуктивність і фізіологічний стан, порода і вид тварин, концентрація обмінної енергії в 1 кг СР і структура раціонів.

Структура раціонів – процентне відношення окремих видів і груп кормів за поживністю.

Споживання СР і її енергетична цінність залежить від концентрації сирої клітковини. Зі збільшенням вмісту сирої клітковини в СР корму споживання СР зменшується, знижується перетравність поживних речовин раціону.

В окремих випадках може спостерігатися дефіцит сирої клітковини, наприклад, при згодовуванні жуйним тваринам трави в ранні фази вегетації. Недостача в раціоні клітковини веде теж до порушення процесів травлення. Кількість її повинна відповідати нормам для різних видів тварин.

Норма ж сирої клітковини в раціоні різних тварин залежить в першу чергу від біологічних властивостей системи травлення, віку, продуктивності і фізіологічного стану. Між вмістом обмінної енергії і рівнем сирої клітковини існує високодостовірна пряма залежність.

Концентрація протеїну в СР корму відіграє не менш важливу роль, ніж вміст обмінної енергії. Недостача протеїну в раціонах тварин веде до нераціональної витрати корму, збільшує витрати корму на одиницю продукції, інколи до 50%, викликає затримку росту тварин.

Потреба в протеїні у різних видів тварин різна і залежить від виду, віку, фізіологічного стану і рівня продуктивності. У молодих ростучих тварин потреба в протеїні вища, ніж в дорослих (в одиниці СР корму). Це характерно також для періоду тільності, особливо в останні тижні лактації, або у самців в період інтенсивного використання.

Норму протеїну визначають в балансових дослідах. В діючих нормах потребу тварин вказують з розрахунку на підтримку життя і на одержання продукції без шкоди для здоров’я тварин.

Як правило, для всіх видів тварин в нормах приведена потреба в сирому і перетравному протеїні, для птиці – тільки в сирому протеїні.

Дорослим жуйним тваринам необхідно враховувати поряд із загальною потребою розчинність в рубці протеїну, співвідношення білкового і небілкового азоту. В зв’язку з інтенсивним бактеріальним синтезом білку в рубці жуйних, вміст амінокислот поки-що не враховувався, хоча в дослідах одержані позитивні результати при згодовуванні високопродуктивним коровам додаткових дач лізину і метіоніну.

В жуйних тварин частина протеїну (25-30%) може бути замінена небілковими азотистими сполуками. Заміну протеїну можна проводити тільки за умови повної збалансованості раціону по всіх останніх елементах живлення. Крім того необхідно враховувати вміст небілкового азоту в кормах основного раціону.

Для свиней, крім сирого і перетравного протеїну, нормують в раціоні вміст лізину, метіоніну+цистину, для молодняку і триптофану.

Племінним кобилам і молодняку коней нормують вміст лізину в раціоні.

Птиці поряд з вмістом сирого протеїну нормують в повно раціонних комбікормах рівень лізину, метіоніну, триптофану, аргініну, гістідіну, лейцину, ізолейцину, фенілаланіну, треоніну, валіну і гліцину.

Вміст цукру і крохмалю в раціонах жуйних повинен бути в певному співвідношенню з концентрацією протеїну. У великої рогатої худоби цукрово-протеїнове відношення в раціоні тільних сухостійних корів повинне бути в межах 0,8-1,0, а в раціонах лактуючих корів –1,1-1,3. Вуглеводно-протеїнове відношення (крохмаль+цукор до перетравного протеїну) повинне знаходитися на рівні 2,5-3. В раціонах овець відношення цукру до протеїну коливається в межах 0,5-0,9, а сума цукру і крохмалю до перетравного протеїну повинна складати 2,7-3.

Вміст сирого жиру нормується в раціонах ВРХ (оптимум – 3-5% від СР раціону і не більше 8%) свиней до 20 кг живої маси і птиці. Птиці і молодняку свиней нормують також вміст незамінних жирних кислот.

Норми мінеральних речовин в раціонах тварин залежать від виду, віку, фізіологічного стану та рівня продуктивності. Як правило, в раціонах нормують кількість макро- і мікроелементів. Серед макроелементів кальцій, фосфор, кухонна сіль для всіх видів тварин, крім цього для ВРХ – магній, калій і сірку, для овець – магній і сірку, для коней – магній.

Із мікроелементів для всіх видів сільськогосподарських тварин необхідно нормувати: залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, селен.

Недостача або надлишок окремих мінеральних елементів може призвести до порушення обмінних процесів, зниженню продуктивності і репродуктивних функцій, погіршенню якості продукції.

Потреба сільськогосподарських тварин у вітамінах залежить від виду тварин, віку, фізіологічного стану, продуктивності. Наприклад: ВРХ худобі нормують каротин, віт.Д і Е, вівцям – каротин і віт.Д, а баранам-виробникам – віт.А, Д, Е і всі вітаміни групи В.

Структура раціонів, тобто співвідношення окремих видів кормів, визначає тип годівлі. Наприклад, якщо в раціонах ВРХ переважає силос і сінаж, то тип годівлі буде силосно-сінажний, якщо силос і коренеплоди – то силосно-коренеплодний і т.д.

В свинарстві найбільш поширені типи годівлі: концентратний, картопляно-концентратний, коренеплодо-концентратний.

Наукові установи розробляють типові раціони для різних видів тварин по зонах країни в залежності від віку, фізіологічного стану та рівня продуктивності. Ці типові раціони являються основою для складання раціонів в окремих господарствах, для розрахунку потреби в кормах окремої галузі тваринництва, або в цілому для тваринництва.

Для кожної природно-економічної зони і для кожного господарства повинна бути розроблена система годівлі тварин, яка б була пов’язана із системою кормо виробництва і кормоприготування, системою утримання, або точніше технологією виробництва тваринницької продукції. Всі ці системи повинні базуватися на максимальному використанні власних ресурсів: землі, кормів, тварин, приміщень, знарядь, машин і енергоносіїв.

Інтенсифікація тваринництва, розвиток промислового виробництва продукції тваринництва підвищує вимоги до повноцінності годівлі, контролю за годівлею згідно норм. Оскільки недостатній, або незбалансований раціон – головна причина низької продуктивності, порушення обміну або і здоров’я тварин. Контроль за повноцінністю годівлі повинні здійснювати зооветспеціалісти.

Зооінженерний метод передбачає контроль якості кормів, їх відповідність стандартам. Якість кормів, їх хімічний склад визначають на основі даних лабораторних аналізів. Тому перед згодовуванням необхідно провести хімічний аналіз кормів. Неякісні корми, недостача води або кухонної солі в раціонах веде до зниження апетиту у тварин, а це в свою чергу знижує продуктивність.

Повноцінність годівлі можна контролювати на основі біохімічних показників крові, молока, сечі, яєць і т.д.

Наприклад, про рівень протеїнового живлення можна дізнатися на основі аналізу крові на вміст білку і його фракцій, гемоглобіну і метгемоглобіну, сечовини.

Порушення вуглеводневого обміну супроводжується зниженням вмісту глюкози і глікогену в крові. При порушенні жирового обміну в крові збільшується вміст кетонових тіл.

Підвищення концентрації кетонових тіл веде до порушення кислотно-лужної рівноваги, зниженню резервної лужності. Така ж картина спостерігається і при дисбалансі кислотних і лужних елементів.

Про вміст вітамінів у раціоні, особливо каротину і віт.А, Е можна дізнатися по їх рівню в крові. Таку ж інформацію можна одержати і по вмісту мінеральних речовин. Тобто, необхідно знати, який рівень цих показників в нормі, проводити регулярний контроль і відповідно вносити зміни в склад раціонів.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   19

Реклама:





Скачать файл (3253 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru