Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Конспекти - Комунікативна логіка з практичними завданнями - файл n1.doc


Конспекти - Комунікативна логіка з практичними завданнями
скачать (706.5 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc707kb.06.01.2013 14:40скачать

Загрузка...

n1.doc

  1   2   3   4
Реклама MarketGid:
Загрузка...


Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж



ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

з дисципліни

Комунікативна логіка” з практичними завданнями

для студентів спеціальності

5.03030301 „Видавнича справа та редагування”
2010 р.

Опорні конспекти розроблені викладачем дисципліни „Комунікативна логіка” Бондаренко Д. І.


Розглянуто і затверджено цикловою комісією соціально – гуманітарних дисциплін

Протокол № 01 від “02” вересня 2010 р.
ЗМІСТ
Тема: Предмет та метод логіки. ………………………………………..4

Тема: Теорія знака……………………………………………………….. 7

Тема: Ім’я та поняття……………………………………………………..10

Тема: Логічні операції над поняттями…………………………………15

Тема: Висловлювання. …………………………………………………..20

Тема: Закони логіки……………………………………………………….26

Тема: Дедуктивні міркування. …………………………………………..27

Тема: Дедуктивні міркування. …………………………………………..36

Тема: Основи теорії аргументації……………………………………….43

Рівні засвоєння навчального матеріалу:

  • «початковий рівень» – студент відтворює основний навчальний матеріал, знає всі основні визначення, здатний розв’язувати завдання за зразком;

  • «середній рівень» – студент знає істотні ознаки понять логікм, закономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати логічні операції, вирішувати складні логічні вправи, виправляти допущені помилки; відповідь повна, правильна, обгрунтована;

  • «високий рівень» – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно виконувати складні логічні вправи, виявляє і відстоює особисту позицію.

Тема: Предмет та метод логіки.

План:

  1. Визначення логіки.

  2. Міркування та його структура.

  3. Логічні форми міркування.


1. Логіка - це наука, яка вивчає форми (схеми, структури) міркувань людей.

Її історія налічує близько 2,5 тис. років і поділяється на два етапи:

традиційний (IV ст.. до н.е. - перша половина XIX ст.);

сучасний (друга половина XIX ст. - до нашого часу).

Фундатором традиційної логіки вважають Аристотеля (384 - 322 рр. до н.е.), а сучасної - німецького філософа Готфріда Лєйбніца (1646 - 1716).
2. Міркування - це розумовий процес, у ході якого на підставі наявних, відомих знань отримують структура знання.

Структура міркування складена з двох компонентів:

Засновки - це висловлювання, в яких міститься вихідне, відоме знання.

Висновок - це висловлювання, в якому міститься нове знання і яке отримують логічним шляхом із засновків.

Міркування поділяють на:

Правильне міркування - це міркування, в якому дотримано всіх правил та законів логіки.

Неправильне міркування - це міркування, в якому припущено логічних помилок унаслідок порушення правил або законів логіки.

Логічні помилки в логіці поділяють на:

паралогізми - це логічні помилки, яких припуска­ються в міркуваннях ненавмисно (через незнання);

софізми - це логічні помилки, яких припуска­ються в міркуваннях навмисно з метою введення в оману, обґрунтування неправдивого твердження.

Логіка не займа­ється визначенням істинності та хибності засновків та висновків міркувань. Але в логіці існує правило: якщо міркування побудоване правильно і при цьому воно спирається на істинні засновки, то ви­сновок такого міркування завжди буде безперечно істинним. В інших випадках істинність висновку не може бути гарантована. Логіку як науку цікавить не просто міркування, а. йо­го логічна форма (схема).
3. Логічна форма міркування - це спосіб зв'язку висловлювань, які входять до його складу, Для її виявлення в логіці створюють штучні мови, які отримали назву формалізованих мов. Формалізована мова — це спеціальна штучна мо­ва, в якій вирази природної мови замінюють на спеціальні символи, за якими закріплюють певні значення. Міркування за такого підходу перетворюється на ланцюжок знаків, побудований за строгими прави­лами. Побудова моделі, в якій змістовним міркуванням відповідають їхні формальні аналоги, у логіці на­зивається формалізацією.

Компонентами логічної форми є:

логічні терміни в природній мові виража­ють за допомогою таких слів та. словосполучень, як «будь-який», «деякий», «є», «якщо..., тоді...», «...і...», «...або...» тощо;

нелогічні терміни фіксують певну інформацію, про яку йдеться у виразі. Це можуть бути як окремі слона, словосполучення, так і цілі речення.

Зміст міркування виражено саме в нелогі­чних термінах. Логічна форма міркування — це його структура, яку виявляють в результаті абстрагування від значень нелогічних термінів.
Література:

Основна:

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.
Додаткова:

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Хоменко 1. В. Евристика. Теорія та практика суперечки. — К., 2007.
Практичні завдання з теми: «Предмет та метод логіки»

Початковий рівень.

  1. Дайте відповіді на запитання:

1. Яке визначення логіки як науки?

  1. Скільки та які історичні етапи вирізняють в істо­рії логіки? Назвіть їхні часові рамки і фундаторів?

  2. Що таке міркування?

  3. Чим відрізняються правильні міркування від не­правильних?

  4. Чим відрізняються софізми від паралогізмів?

  5. Чому логіку називають формальною?

  6. Чи завжди термін «логіка» пов'язують з наукою логікою?

  7. Чому некоректно буде сказати, що логіка вивчає мислення людини?

  8. Чому логіку вважають нормативною, а не описо­вою наукою?

  9. Чи достатньо порушення законів і правил логіки для одержання хибного висновку?

  10. Чи можна засобами логіки встановити істинність засновків та висновку міркування?


2. У якому значенні вживають термін «логіка» в наведених текстах?

1. «Ти збираєшся купувати машину, а гроші в тебе не тримаються. Де тут логіка?» - запитує у чоловіка дружина.

2. «Учора я дивився детективний фільм». - «Спо­добалося?» - «Та ні. В ньому було стільки нелогіч­ного!».

3. «Логіка є великим переслідувачем темного і за­плутаного мислення, вона розганяє туман, який пере­ховує від нас наше неуцтво і примушує вважати, що ми розуміємо предмет, у той час, коли ми його не ро­зуміємо» (Дж. Ст. Мілль).
Середній рівень.

1. Відновіть міркування у повному вигляді, тобто з'ясуйте всі їхні засновки та висновок.

  1. З'ясувати засновки міркування.

  2. З'ясувати висновок міркування.

  3. Записати засновки міркування один за одним, по­тім під рискою записати висновок міркування.

Відновимо міркування давньоримського філософа Лукреція Кара «Те, що змінюється, руйнується, і, отже, гине».

Те, що змінюється, руйнується.

Те, що руйнується, гине.

Отже, те, що змінюється, гине.

  1. Конференція пройшла успішно, отже, вона була добре організована.

  2. Якщо засновки істинні та міркування правильне, тоді висновок істинний. Отже, міркування не є пра­вильним або засновки не є істинними.

  3. «Я мислю, отже, я існую» (Р.Декарт).


2. З'ясуйте логічну форму висловлювань.

  1. Визначити логічні терміни, що входять до складу висловлювання.

  2. Визначити прості висловлювання (нелогічні термі­ни), які входять до складу досліджуваного висловлю­вання. Позначити їх певними знаками.

  3. Виразити логічну форму висловлювання за допо­могою відповідної схеми.

Приклад. «Якщо я підготуюся до іспиту, то складу його на «відмінно».

Цей вираз містить один логічний термін: «якщо..., то...» і складається з двох простих висловлювань:

  1. Я підготуюся до іспиту — р;

  2. Я складу іспит на «відмінно» — q .

Логічна форма виразу: Якщо р, то q

  1. Логіка — це наука або мистецтво.

  2. Якщо немає наслідку, то немає і причини.

  3. У Великодню суботу закінчують усі роботи в хаті й по господарству, готують крашанки чи пи­санки.

  4. «Багатство та знатність не приносять ніякої гід­ності» (Сократ).


Високий рівень.

Виконайте завдання, пов'язані з аналізом ви­словів видатних філософів.

Спростуйте точку зору відомого німецького фі­лософа І. Канта. «З часів Аристотеля логіка не багато збагатилася за змістом, та це й неможливо через її природу. Існує лише декілька наук, які досягай такого усталеного стану, що вони вже більше не змінюються. До них належить логіка, а також метафізика. Аристотель не упустив жодного моменту розуму, і в цьому відно­шенні ми лише точніші, методичніші й акуратні­ші... в наш час немає жодного знаменитого логіка, нам і не потрібні ніякі нові винаходи для логіки, тому що вона містить лише форму мислення».

Прокоментуйте цитату англійського філософа і логіка Бертрана Рассела. Чи є його слова ак­туальними для нашого часу? «Усі ми постійно робимо або приймаємо різноманітні виводи, і більшість з них, якими вони б на перший погляд не здавалися переконливими, у дійсності є необґрунтованими. Коли ми діємо відповідно до необґрунтованих виводів, ми не досягаємо поставлених цілей. У політиці та економці більшість міркувань хибні. У XVI ст. Іспанія була зруйнована, оскільки погодилася з міркуванням, у якому доводили, що зо­лото має накопичуватися. Я не буду додавати пізніші приклади... Але скажу таке: наприкінці цієї війни відбудова буде потребувати яснішого і чіткішого мислення, і широко розповсюджені людські помилки будуть великою пе­решкодою на шляху встановлення бажаних принци­пів керування державою. Наука, яка сьогодні більш, ніж політика, підпорядкована логіці, досягла великих успіхів; якщо подібних успіхів досягнуть і в інших царинах соціального життя, стане необхідним, щоб люди навчилися мислити логічно і не були рабами упереджень та пристрастей. Можливо, ця надія уто­пічна; можливо, проте, що уроки набутого досвіду зможуть послабити вплив ірраціональних вірувань, які охопили сучасний світ».
Тема: Теорія знака.

План:

  1. Поняття про знак. Види знаків.

  2. Структура знакового процесу.

  3. Структура значення знака.

  4. Виміри знакового процесу.

  5. Рівні знакового процесу.


1. Будь-яке міркування можна подати як ланцюжок знаків.

Знак - це матеріальний об'єкт, яким у процесі спілкування та мислення людей заміщують інший об'єкт, який позначають.

Розрізняють три види знаків:

  • іконічні знаки (знаки-копії) — це знаки, значення яких повніс­тю визначене тим предметом, якому вони відпові­дають;

  • знаки-символи - це знаки, які фізично ніяк не пов'язані з предметами, що їх вони позначають, їх­ні значення встановлюють переважно за умовною згодою. У зв'язку з цим вони набувають статусу умовного позначення та всезагального правила;

  • знаки-індекси - це знаки, значення яких повніс­тю визначене тим контекстом, в якому їх застосо­вують.

Знаки поділяють на мовні та немовні. У логіці досліджують мовні знаки.

Семіотика - це наука, яка вивчає знаки та знакові процеси.

Знаковий процес (семіозис) — це процес, в якому щось функціонує як знак.
2. Структура знакового процесу складена з чотирьох компонентів:

  • знакового засобу (того, що є знаком);

  • значення (того, на що вказує знак);

  • інтерпретатора (того, хто сприймає знак);

  • інтерпретанти (дії, поведінки, реакції того, хто сприймає знак).


3. Головним компонентом знакового проце­су є знак. Кожний знак має значення, тобто щось по­значає. Розрізняють два типи значення знака:

предметне значення (денотат) знака — це предмет, позначений знаком;

смислове значення знака — це зміст знака, який засвоюють у процесі його розуміння. Смисл знака — це сукупність суттєвих рис, властивостей, характеристик предмета, позначеного цим знаком. Знак обов'язково має смислове значення. Не кожний знак вказує на якийсь реально існуючий предмет.
4. Відповідно до трьох зафіксованих компонентів семіозису (знак, значення, інтерпретатор) розглядають: відношення між знаком та іншими знаками, які з ним пов'язані; відношення між знаком та його значенням; відношення між знаком та його інтерпретатором.

Три різновиди відношень між компонентами знако­вого процесу фіксують відповідно три його виміри:

  • синтаксичний - фіксує від­ношення між знаками в структурі знакового про­цесу;

  • семантичний - фіксує від­ношення між знаком та його значенням у струк­турі знакового процесу;

  • прагматичний - фіксує відношення між знаком та його інтерпретатором у структурі знакового процесу.

В знаковому процесі присутні всі три ви­міри. Проте можливі й такі ситуації, в яких деякі ви­міри зникають.
5. На першому рівні семіозису інтерпретатор безпосередньо включений до знакового процесу. На другому рівні він абстрагується від своєї участі у знаковому процесі та здійснює спробу дослідити його структуру на високому теоретичному рівні. Таких рівнів семіозису може бути безконечна кількість. Кожен з них репрезентує різні рівні абстра­кції при розгляді одного й того ж знакового процесу.

Для розрізнення рівнів аналізу знакового процесу впроваджено два поняття:

  • метамова - це мова, засобами якої описують та досліджують властивості та відношення об'єктної мови;

  • об'єктна мова (предметна мова) - це мова, за допомогою якої фік­сують, описують предметну (позамовну) дійсність.

Об'єктна мова — це предмет аналізу, метамова - засіб такого аналізу.
Література

Основна:

Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки. — К., 1997.

Ивин А. А. Логика. — М., 2004.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.
Додаткова:

Анисов А. М. Современная логика. — М., 2002.

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Брюшинкин В. Н. Логика. — М., 2001.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. —М., 2007.

Хоменко И. В. Логика. Теория и практика аргументации. — М., 2009.
Практичні завдання з теми: «Теорія знака»

Початковий рівень.

  1. Дайте відповіді на запитання.

1. Що таке знак?

  1. Які види знаків ви знаєте?

  2. До яких видів можна віднести такі знаки: пейзаж; натюрморт; ікона; твір абстрактного мистецтва; ко­лаж; мозаїка; карикатура.

  3. Які види знаків вивчає логіка?

  4. Що таке значення знака? Якою є структура зна­чення знака?

  5. Чи всі знаки мають значення?

  6. Чи можливі ситуації, коли знак немає смислового значення?

  7. Чи може змінюватися предметне значення знака в різних знакових ситуаціях?

  8. Чи може змінюватися смислове значення знака в різних знакових ситуаціях?

  9. Чи може бути так, що у знака відсутнє предметне значення, але наявне смислове значення?

  10. Що таке вимір знакового процесу?

  11. Що таке рівень знакового процесу?

  12. Що таке метамова та об'єктна мова?


Середній рівень.

  1. Дайте аналіз структури таких знакових про­цесів.

Для того щоб визначити структуру знакового проце­су, необхідно з'ясувати:знаковий засіб, значення, інтерпретатора, інтерпретанту.

Приклад. «По телебаченню пока­зують рекламу кави».

  1. Знаковий засіб — відеоролик реклами кави.

  2. Значення — зміст рекламного ролика.

  3. Інтерпретатор — глядач.

  4. Інтерпретанта — реакція глядача (не звертає уваги, виключає звук, уважно дивиться).

  1. Студент відповідає на семінарському занятті.

  2. Вчений розшифровує невідомий ієрогліф.

  3. Учитель робить зауваження учню на уроці.

  4. Покупець висловлює незадоволення щодо обслу­говування адміністратору магазина.

  5. Гість вітає ювіляра з днем народження.

  6. На вулиці перехожий розповідає чоловікові, як йому доїхати до Машинобудівного коледжу.

  7. Поет виголошує свій твір перед аудиторією.




  1. Визначте значення таких мовних виразів.

Алгоритм розв'язання:

  1. Визначити смислове значення, тобто сукупність суттє­вих характеристик предмета, позначеного цим виразом.

  2. Визначити предметне значення, тобто предмет, по­значений цим виразом. Зверніть увагу на те, що предметні значення різноманітні: це може бути окре­мий предмет, клас предметів, явище, процес, власти­вості предметів, відношення між ними тощо.

Приклад. Розглянемо мовний вираз «Євангеліє». Смисловим значенням цього мовного виразу є такі характеристики, як «ранньохристиянський твір про життя Ісуса Христа, який християнська церква вважає священним і який входить до складу Нового Заповіту». Предметним значенням цього знака є клас, до якого входять Євангеліє від Матвія, Євангеліє від Марка. Євангеліє від Луки, Євангеліє від Івана.

Патріот. Держава. Зима. Талант. Церков. Софізм. Софіст. Кілограм.
Високий рівень.

  1. Проаналізуйте наведені приклади з точки зору наявності/відсутності вимірів знакового процесу.

  1. Картина К. Малевича «Чорний квадрат».

  2. Ходасевич у книзі «Некрополь» пише, що В. Брюсов створив «жахливу книгу «Опыты» — збір­ник бездушних зразків усіх метафор і строф. Не по­мічаючи своєї ритмічної убогості, він пишався зовнішнім, метричним багатством».

  3. О. Блок у зрілому віці визнавав, що багатьох своїх ранніх віршів періоду символізму не розуміє: «Забув, що тоді означала більшість слів. А в ті часи вони ж здавалися сакраментальними. А тепер читаю ці вірші як чужі і не завжди розумію, що, власне, хо­тів сказати автор».




  1. Проаналізуйте вислів французького вченого Р. Барта з точки зору рівнів знакового процесу.

«Я» здійснює дві різні дії, що відокремлені в часі, — одна дія полягає в тому, що людина живе (любить, страждає, бере участь у різних подіях), інша — в то­му, що вона все це описує (пригадує), розповідає».

Тема: Ім’я та поняття.

План:

  1. Загальні характеристики імені.

  2. Принципи відношення іменування.

  3. Поняття та його структура.

  4. Типи відношень між поняттями.


1. Ім'я - це мовний знак, що позначає предмет.

Предметним значенням імені, його денотатом, є предмет, який позначено цим іменем.

Смисловим значенням імені є сукупність певних ознак, які характеризують предмет, позначений цим іменем. Смисл - це спосіб подання денотата, спосіб за допомогою якого ім'я вказує на предмет.

Неточне ім'я - це ім'я, предметне значення якого не можна чітко визначити («молода людина», «далекий»).

Неясне ім'я - це ім'я з невизначеним чітко змістом («гра», «народ»).

Багатозначне – в різних випадках використання отримують різне значення («глибока ущелина» і «глибоке знання» - «глибоке»).
2. Між іменем та його предметним значенням (денотатом) існує відношення іменування.

Принцип однозначності - ім'я має позначати лише один предмет або клас предметів.

Принцип предметності - будь-яке висловлювання говорить про денотати імен, що входять до нього; зв'язки та відношення, про які йдеть­ся у висловлюванні є зв'язками та відношеннями між предметами, а не між іменами цих предметів.

Принцип взаємозамінюваності - якщо два імені ма­ють одне й те саме предметне значення, то їх можна замінити у висловлюванні, причому значення істин­ності висловлювання не зміниться.
3. Імена у мові виражають таку форму мислення, як поняття. Поняття — це думка, яка шляхом указівки на де­яку ознаку виокремлює з цілого й узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака. У природній мові поняття виражають за допомогою слів та словосполучень. Між іменем та поняттям немає жорсткого зв’язку: одне і теж поняття може бути виражене різними іменами («сміливий» та «хоробрий») і одне ім’я вказує на різні поняття («лук»). Структура поняття складена з двох компонентів: змісту, обсягу.

Зміст поняття — це сукупність суттєвих ознак предметів, на підставі яких їх узагальнюють та виокремлюють у класи (в понятті «дерево» мислимо такі якості: мати коріння, ствол, крону) .

Обсяг поняття - це клас предметів, які узагаль­нюють у понятті, і кожному з яких притаманні ознаки, що складають зміст поняття (всі предмети, які мають перелічені вище якості). Зміст – сукупність якостей, обсяг – множина всіх предметів, що мають ці якості.

Види понять

1. Залежно від кількісної характеристики обсягу по­няття/

Одиничне - це поняття, обсягом якого є однин елемент («Луна», «Наполеон», «перший космонавт»).

Загальне - це поняття, обсягом якого є клас однорідних предметів («ріка», «студент»).

Порожне - це поняття, обсяг якого не міс­тить жодного предмета («русалка»).

2. Залежно від типу елементів обсягу поняття/

Конкретне поняття - це поняття, елементом об­сягу якого є предмет або клас предметів («білий дім», «лошадь»).

Абстрактне поняття - це поняття, елементом об­сягу якого є властивості предметів або відношен­ня між ними («Білизна»).

Поділ імен на абстрактні та конкретні інколи поро­джує логічну помилку гіпостазування, яка поля­гає в опредметненні абстрактних сутностей, у приписуванні їм реального, предметного існу­вання.

3. Залежно від характеру елементів обсягу поняття.

Збірне поняття - це поняття, елементами обсягу якого є класи предметів.

Незбірне поняття - це поняття, елементами обся­гу якого є окремі предмети.
5. Сумісні поняття, які мають спільні елементи обсягу, тобто їхні обсяги повністю або частково збігаються.

Несумісні поняття, які не мають спільних елементів обсягу, тобто їхні обсяги не збігаються.

Існує три типи відношень між сумісними поняттями:

А, В
Відношення тотожності - це відношення, яке іс­нує між поняттями, які мають різний зміст, але їх­ні обсяги повністю збігаються.
Відношення підпорядкування - це відношення, яке існує між родовим поняттям та поняттям, що виражає один з видів цього роду. Мають на увазі такі поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу другого поняття (входить до обсягу другого поняття, але не вичерпує його).

Відношення перетину - це відношення, яке існує між поняттями, обсяги яких частково збігаються. Мають на увазі такі поняття, до обсягів яких включені спільні елементи, проте обсяг кожного з цих понять має також предмети, які не є елемен­тами обсягу іншого поняття.

А

Існує три типи відношень між несумісними поняттями:

Відношення співпідпорядкування - це відношен­ня, яке існує між поняттями, що є різними видами одного роду. У цьому випадку обсяги видових понять не збігаються і повністю включаються до об­сягу родового поняття.
Відношення протилежності - це відношення, яке існує між поняттями, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто:

сума їхніх обсягів не вичерпує обсягу родового поняття;

обсяги таких понять є крайніми ви/дами у межах одного роду;

одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, але й за­мінюють їх на протилежні.
Відношення протиріччя - це відношення, яке іс­нує між поняттями, які є видами одного роду, але, на відміну від відношення протилежності, сума їх­ніх обсягів повністю вичерпує обсяг родового по­няття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.
Література

Основна:

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.
Додаткова:

Анисов А. М. Современная логика. — М., 2002.

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Хоменко И. В. Логика. —М., 2010.
Практичні завдання з теми: «Ім’я та поняття».

Початковий рівень.

  1. Дайте відповіді на запитання.

  1. Як визначити ім'я?

  2. Які принципи відношення іменування ви знаєте? Наведіть їхні визначення.

  3. Що таке автонімне вживання імен у контексті? Наведіть приклад.

  4. Яке визначення поняття?

  5. Яка логічна структура поняття?

  6. Чи може обсяг поняття складати властивості предметів?

  7. Назвіть види понять.

  8. На якій підставі в логіці виокремлюють одинич­ні, загальні, порожні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть приклади.

  9. На якій підставі в логіці виокремлюють конкре­тні та абстрактні поняття? Дайте їхні визначення. На­ведіть приклади.

  10. На якій підставі в логіці виокремлюють збірні та незборні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть приклади.

  11. Що таке сумісні та несумісні поняття? Наведіть приклади.

  12. Назвіть типи відношень між сумісними понят­тями.

  13. Назвіть типи відношень між несумісними по­няттями.




  1. Укажіть, які з наведених понять є загальними, одиничними або пустими?

Юридична особа. Геній усіх часів і народів. Шекспір. У сорочці народжений. Українська мова. Рідний край.


  1. Укажіть, які з наведених понять є конкретними або абстрактними?

Батько. Жіночість. Телефон. Привабливість. Батьківщина. Фарбований лис. Ключ від квартири.


  1. Укажіть, які з наведених понять є збірними або незбірними?

Сумська область. Депутат. Сузір'я. Студент. Селянство. Городина. Дітвора.


  1. Укажіть, які з наведених понять є безвідносни­ми або відносними?

Боржник. Мати. Столиця України. Жінка. Закоханий. Пісня відомого композитора. Збірка поезій Павла Тичини. Кінотеатр. Учитель-філолог


  1. Встановити відношення тотожності, перетину, підпорядкування між наведеними поняттями:

Найбільше місто України. Сама висока гора у світі. Головний закон держави. Жінка. Конституція України. Мати. Місто України, розташоване на Дніпрі. Еверест. Сучасна столиця України. Сестра.


  1. Знайдіть у наведеному переліку поняття, які знаходяться у відношенні співпідпорядкування, протилежності, протиріччя:

Оптиміст. Парне число. Любов. Непарне число. Геометрія Евкліда. Ненависть. Психологія. Неевклідова геометрія. Песиміст. Геометрія Лобачевского.
Середній рівень.

  1. Визначте логічну структуру наведених понять.

1. Визначити зміст поняття.

2. Визначити обсяг поняття, його елементи та частини.

Приклад: Дамо логічний аналіз структури поняття «злочин»,

Його змістом є такі суттєві ознаки: «бути суспіль­не небезпечним винним діянням (дією або бездіяль­ністю)». Обсягом цього поняття є клас усіх злочинів. Елементами обсягу є злочини, що їх вчинили окремі суб'єкти злочину. Залежно від того, на яку ознаку спираються, вио­кремлюють різноманітні частини обсягу поняття «злочин». Так, за ступенем тяжкості злочини можуть бути: злочинами невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкими і особливо тяжкими злочинами. Якщо ж ми оберемо іншу ознаку — «закінченість злочину», то отримаємо інший ряд підкласів: закінче­ні злочини і незакінчені злочини. Якщо оберемо ознаку «форма вини», тоді отримаємо такі частини обсягу досліджуваного поняття: умисний злочин та злочин з необережності.

Республіка. Президент. Михайло Коцюбинський. Нація. Християнство. Апостол. Найвища вершина Карпат.


  1. Наведіть поняття, які були б одночасно:

  1. Абстрактними та пустими.

  2. Одиничними та конкретними.

  3. Абстрактними та загальними.

  4. Одиничними та збірними.




  1. Дайте логічну характеристику поняттям:

Для того, щоб дати логічну характеристику поняттю, необхідно з'ясувати, чи є досліджуване поняття:

  1. Одиничним, загальним, пустим.

  2. Конкретним, абстрактним,

  3. Збірним, незбірним.

Поняття «універси­тет»: загальне, конкретне, незбірне.

Верховна рада України. ООН. Динозавр. Викладач. Хвороба. Аморальність. Чумацький шлях. Орден Ярослава Мудрого.


  1. Доберіть поняття, що є тотожними таким поняттям:

  1. Столиця України.

  2. Квадрат.

  3. Найдовша ріка України.

  4. Джомолунгма.

  5. Автор «Кобзаря».

  6. Шекспір.

  7. Андріївська церква в Києві.

  8. Жінка.

  9. Великдень.




  1. З наведених пар понять визначте, які знахо­дяться у відношенні перетину:

  1. Політик, депутат.

  2. Місто, населений пункт.

  3. Письменник, філософ.

  4. Архітектор, кредитор.

  5. Юрист, адвокат.

  6. Сучасний художник, український художник.

  7. Дружина, сестра.

  8. Мати, донька.

  9. Республіка, федерація.




  1. З наведених пар понять визначте, які знахо­дяться у відношенні підпорядкування:

  1. Книга, глава книги.

  2. Квартира, двокімнатна квартира.

  3. Університет, факультет.

  4. Вищий навчальний заклад, академія.

  5. Театр, дитячий театр.

  6. Автомобіль, двигун.

  7. Музика, класична музика.

  8. Одяг, рукав.

  9. Ліс, дерево.

  10. Герої війни, учасники війни.




  1. Укажіть, які з наведених понять є суперечли­вими, а які протилежними:

  1. Високий, низький.

  2. Молодий, старий.

  3. Відомий, невідомий.

  4. Сильний, безсилий.

  5. Істина, хиба.

  6. Революціонер, контрреволюціонер.

  7. Красивий, потворний.

  8. Залежність, незалежність.

  9. Солодкий, кислий.




  1. Доберіть поняття, що знаходяться у відношенні співпідпорядкування з такими поняттями:

  1. Університет.

  2. Правильне міркування.

  3. Англійська мова.

  4. Французька література.

  5. Трикутник.

  6. Калина.

  7. Перша світова війна.

  8. Роман Льва Толстого.

  9. Яблуко.


Високий рівень.

1. Визначте, в якому відношенні знаходяться такі пари понять:

  1. Європейська держава, федеративна держава.

  2. Літератор, прозаїк.

  3. Багатство, злидні.

  4. Прокурор, адвокат.

  5. Молодість, старість.

  6. Винність, невинність.

  7. Кисень, газ.

  8. Злочин, хуліганство.

  9. Боржник, юрист.

  10. Найяскравіша зірка, Сонце.


2. Встановіть відношення між поняттями і зобра­зіть їх у вигляді колових схем.

Для того щоб встановити відношення між поняттями, необхідно:

  1. Встановити, чи є досліджувані поняття порівнян­ними. Якщо поняття непорівнянні, то відношення між ними встановити неможливо.

  2. З'ясувати, які з досліджуваних понять є сумісними, а які — несумісними.

  3. Встановити тип відношення між сумісними понят­тями і тип відношення між несумісними поняттями.

  4. Зобразити відношення між поняттями у вигляді ко­лових схем.

Розглянемо такі поняття: гетьман, гетьман Правобе­режної України, Петро Дорошенко, Пилип Орлик, Іван Брюховецький.

Наведені поняття є порівнянними, оскільки мають спільну родову ознаку «бути людиною», отже, між ними можна встановити відношення. Поняття «гетьман» (А) і «гетьман Правобережної України» (В) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної Украї­ни у 1665—1676 роках. Отже, поняття «гетьман Правобережної України» (В) і «Петро Дорошенко» (С) є сумі­сними і знаходяться у відношенні підпорядкування. Іван Брюховецький був гетьманом Лівобережної України у 1663—1668 роках. Отже, поняття «геть­ман» (А) і «Іван Брюховецький» (О) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування. При цьо­му поняття «Іван Брюховецький» не входить до обся­гу поняття «гетьман Правобережної України». Зобразимо відношення між досліджуваними понят­тями у вигляді колових схем.


  1. Література, художня література, дитяча література.

  2. Держава, монархія, федерація.

  3. Словник, тлумачний словник, орфографічний словник, словник В.Даля.

  4. Художник, композитор, письменник, Тарас Ше­вченко, Леся Українка, автор «Лісової пісні».

  5. Число, парне число, непарне число, число 2, чи­сло, яке ділиться на 2.

  6. Людина, яка має вищу освіту; людина, яка знає англійську мову; людина, яка знає французьку мову; людина, яка працює перекладачем.

  7. Місто, столиця, Київ, місто України, населений пункт, обласний центр.

  8. Студент, сумчанин, відмінник, спортсмен, викла­дач, майстер спорту.


3. Наведіть поняття, які мали б такі логічні харак­теристики:

  1. Загальне, конкретне, збірне, позитивне, безвідносне.

  2. Одиничне, абстрактне, незбірне, позитивне, без­відносне.

  3. Загальне, конкретне, незбірне, негативне, відносне.

  4. Пусте, абстрактне, незбірне, позитивне, безвідносне.

  5. Загальне, абстрактне, збірне, позитивне, безвідносне.

  1   2   3   4



Скачать файл (706.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru