Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є., Бурега В.В. Логіка - файл n1.doc


Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є., Бурега В.В. Логіка
скачать (468 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc468kb.23.01.2013 16:15скачать

Загрузка...

n1.doc

1   2   3   4   5
Реклама MarketGid:
Загрузка...

Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка


(Кант, Гегель)

Математична логіка

(Фреге, Пріс)
Сучасна логіка, крім формальної і математичної (символічної) включає також інші галузі (модальну, деонтологічну, релевантну тощо), якими опікуються лінгвісти, археологи, фахівці з проблем штучного інтелекту, штучних мов.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що практичне значення вивчення логіки є очевидним для кожної грамотної людини. Воно полягає у формуванні культури мислення і мови, які є не спадковими, а набутими здібностями. Логіка також сприяє формуванню самоусвідомлення, вдосконаленню інтелектуальної сфери особистості. Навіть у повсякденному житті знання логіки є постійно задіяними – при аргументації, спростуванні чужих помилкових суджень, умовиводів.
Стислі висновки за лекцією

  1. Мислення є теоретичним видом пізнання. На відміну від пізнання практичного, яке є у тварин, мисленням володіє лише людина – і це піднімає її на найвищій рівень панування над природою.

  2. Поняття “логіка” широко застосовується у повсякденному житті, але у науковому сенсі воно означає окрему наукову дисципліну, яка вивчає форми і закони мислення (теоретичного пізнання). Тому під наукою “логіка”, як правило, розуміють її традиційну галузь – “формальну логіку”.

  3. Логіка є частиною філософії. На тлі Європи вона формується за часів античного полісу. Засновником логіки як науки вважається Аристотель.

  4. Логіка традиційно опікується аналізом мовлення, яке показує стрункість форм мислення, ступінь його розвитку і дисциплінованості.

  5. Сучасна логіка, крім формальної, включає також математичну (символічну) та інші галузі, які аналізують проблеми штучного інтелекту, штучних мов тощо.



Питання для самоконтролю за темою 1:

  1. Розкрийте зміст поняття “логіка”, подайте його різні інтерпретації.

  2. Що означає поняття “пізнання”? Дайте характеристику чуттєвому (практичному) і теоретичному пізнанню, назвіть його форми.

  3. Що таке знак? Назвіть його види і наведіть самостійні приклади.

  4. Назвіть базові логічні поняття та охарактеризуйте їх.


Основна література для самостійної роботи за темою 1:

  • Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998. - С. 5 – 24.

  • Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 3 – 21.

  • Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 3 – 12.

  • Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 84 – 88.

  • Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 3-32, 99-120.

  • Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 4 – 28.

  • Берков В.Ф. Логика. – Минск: Тетра Системс, 2001. – С. 196 – 217.

  • Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000. – С. 3 - 18.

  • Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика – учебник для вузов. – Москва: Владос, 2001. – С. 9-19, 33-38.

  • Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 4 – 81.

Тема 2

Поняття


Питання, що розглядаються:

  1. Визначення поняття, його загальна характеристика

  2. Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємини між ними

  3. Обмеження та узагальнення понять

  4. Визначення і поділ понять, прийоми, подібні до визначення




  1. Визначення поняття, його загальна характеристика


Поняття є найпростішою формою теоретичного пізнання (мислення). Воно в загальному вигляді відбиває властивості предметів і явищ, відбиває (називає, позначає) предмети в їх вагомих сутнісних ознаках. Ознаками, у свою чергу, є певні властивості предметів, завдяки яким вони є подібними чи відрізняються.

Мовним еквівалентом поняття взагалі є окреме слово або словосполучення, що вказує на якийсь один предмет, їх окремий клас, певну ознаку предмета, наприклад: “викладач”, “маркетолог”, “фінансист”, “релігія”, “кандидат у майстри спорту”, “добрий”, “розумний”, “цінні папери”, “закон”, “формальний лідер” тощо. Разом з цим наука більш схильна розглядати у якості понять теоретичні інструментарії мови – терміни, які доведені до певної раціональної досконалості, завершеності, наприклад “есенція”, “демократія”, “тиранія”, “охлократія”, “громадянська суспільство” тощо.

Поняття (слова та словосполучення) утворюються шляхом таких розумових процесів:

  1. аналіз – розумове розчленування предметів на складові, виділення в предметі окремих властивостей (при цьому кожний отриманий компонент і окрема якість називається окремим словом-поняттям);

  2. синтез – зворотній процес об’єднання складових предмета у ціле;

  3. порівняння – встановлення подібності або розбіжності предметів за суттєвими чи несуттєвими ознаками;

  4. абстрагування – виділення в предметі певних суттєвих ознак – при цьому увага від несуттєвих відвертається;

  5. узагальнення – розумове об’єднання окремих предметів у певне поняття.

Перераховані вище логічні прийоми використовуються при формуванні нових понять як у науковій діяльності, так і при опануванні знаннями в процесі навчання.


  1. Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємини між ними

Логіка встановлює дві базові найважливіші параметральні характеристики поняття – його ОБ’ЄМ і ЗМІСТ – знання саме цих ознак буде вкрай важливе для розуміння всього подальшого курсу лекцій.

Об’єм поняття означає сукупність предметів, які узагальнюються під даним поняттям. Іншими словами об’єм – це клас (кількість) предметів, які мисляться під даним поняттям. Наприклад, об’єм поняття “студент” включає всіх студентів, які жили, живуть та будуть жити; поняття “конституція держави” включає всі конституції держави, які існували, існують та будуть існувати; поняття “водойма” – всі водойми, які... і т.д.

Зміст поняття – це сукупність суттєвих властивостей, які притаманні відображеному у даному понятті класу предметів.

Іншими словами, якщо ми хочемо визначити об’єм поняття, ми мусимо відповісти на питання “Скільки таких об’єктів існує?”, а якщо хочемо визначити зміст – відповісти на питання “Яке воно є ?” або “Чим воно є?”.

Таким чином зміст поняття:

“студент” – людина, яка навчається у вузі, оволодіває системою знань за певним фахом;

“конституція держави” – базовий закон держави, який юридично закріпляє систему державних органів, права і обов’язки громадян;

“водойма” – ємність з водою;

“референта група” – сукупність людей, з поглядами яких суб’єкт узгоджує свої вчинки.

Як бачимо, між змістом та об’ємом поняття існує зворотній діалектичний взаємозв’язок – чим більшим є об’єм, тим меншим є зміст поняття і навпаки (див. Таблицю 2.1.)
Таблиця 2.1. Приклад об’єму і змісту поняття

Поняття

Об’єм

Зміст

Українець

Загальний.

Всі представники національності “українець”, які жили, живуть та будуть жити

Носій певного і конкретного етносу, численних унікальних національних ознак (культури, ментальності, релігійного виміру і т.д.)

Слов’янин

Загальний.

Всі слов’яни і слов’янізовані народи взагалі – українці, поляки, болгари, серби, хорвати, росіяни, македонці тощо

Люди з певним загальним етнічним минулим (спрощено).

Вуз

Загальний.

Всі вузи, які існували, існують та будуть існувати

Учбовий заклад, в якому студенти мають змогу отримати вищу освіту

ДонДУУ

Одиничний.

Існує лише один Донецький державний університет управління

Вищій учбовий заклад, який має певний профіль, певну адресу, певний професорсько-викладацький склад, певну унікальну структуру і т.д.


Як бачимо, за об’ємом поняття “українець” менше, а “слов’янин” – більше, за змістом – навпаки, зміст поняття “слов’янин” менший за зміст поняття “українець”. Так само поняття “Вуз” значно менше поняття “ДонДУУ” за змістом, але значно більше за об’ємом.

Види понять за об’ємом і змістом


В залежності від об’єму, поняття можуть бути пустими, одиничними та загальними.

  • Пустими називаються поняття, об’єми яких не включають жодного реального предмета, явища, події – “вічний двигун”, “кентавр”, “еліксир молодості”, “машина часу”, “Донецька державна академія управління” тощо.

  • Одиничним є поняття, об’єм якого включає лише один предмет, явище або подію. Це, як правило, власні назви – “Афіни”, “Найбільше місто в світі”, “Фундатор формальної логіки”, “Сучасний президент України” тощо.

  • Загальними є поняття, об’єм яких включає понад один предмет – “країна”, “студент”, “наука”, “місто”, “менеджмент”, “сервіс”, “грамотний” тощо.

Серед загальних понять виділяють реєстровані і нереєстровані. Реєстрованими є поняття, в яких кількість предметів піддається реальному обліку – “твори Т.Г.Шевченка”, “міста України”, “мер міста”. Нереєстровані поняття не піддаються обліку – “людина”, “зірка”, “крапля”, “тварина” тощо – їх перелічити в принципі неможливо.

Крім цього, до числа загальних належать також універсальні поняття, об’єм яких настільки значний, що його неможливо перевищити. До таких понять належать, наприклад, філософські категорії “час”, “простір”, “рух”, “Всесвіт”, “матерія”, “свідомість” та інші.
У свою чергу за змістом формальна логіка виділяє вісім видів понять, які для зручності поєднані у чотири пари:
Конкретні – абстрактні;

Позитивні – негативні;

Відносні і безвідносні (парні і непарні);

Сукупні і несукупні


  • Конкретними є поняття, які називають предмет або явище – “книга”, “гроза”, “Хомутенко Микола Григорович”, “ДонДУУ”, “менеджер”, “колектив”, “конституція” тощо.

  • Абстрактні поняття називають (від лат. Abstractio – “відволікання”) не предмет, а окремі його властивості. Вони відволікаються від предмета власне і зосереджуються на його якостях – “доброта”, “успішність”, “краса”, “червоний”, “недбалий”, “начитаний” тощо.

  • Позитивними називають поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки або вказується на предмет як на наявний – “учень”, “освічений”, “лідер”, “порядок”, “добрий”, “банк”, “статистика”, “етикет”, “правосвідомість” тощо.

  • Негативними є поняття, в яких наявність ознаки заперечується – “недобрий”, “неграмотний”, “малокультурний”, “небілий”, “неосвічений”, “неправомірний” тощо.

  • Відносні (парні) – поняття, які мають органічну єдність і не можуть мислитися окремо – тоді вони втрачають смисл – “батьки – діти”, “право - ліво”, “начальник – підлеглий”, “верх – низ”, “південний полюс – північний полюс” і т.ін.

  • Безвідносні (непарні) поняття мисляться поза всяким зв’язком і не мають логічної пари – “троянда”, “лопата”, “книга”, “студент ДонДУУ”, “економіст”, “підприємець” тощо.

  • Сукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле – “композиція”, “колекція”, “стадо”, “отара”, “колектив”, “сузір’я”, “група”, “табун” і т. ін.

  • Несукупні показують предмет, який може мислитися в однині – “водій”, “студент”, “професор”, “спортсмен” тощо.


Таким чином кожне поняття може бути характеризоване з позицій об’єму і змісту. Наприклад:

“Колектив” – загальне за об’ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне поняття;

“Радіостанція” – загальне об’ємом, конкретне, позитивне, непарне, несукупне поняття;

“Добрий” – загальне за об’ємом, абстрактне, позитивне, парне, несукупне поняття.
1   2   3   4   5



Скачать файл (468 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru