Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Лекции - 16 лекций по охране труда в Украине - файл Тема 5.doc


Лекции - 16 лекций по охране труда в Украине
скачать (436 kb.)

Доступные файлы (16):

Тема 10.doc124kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 11.doc154kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 12.doc64kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 13.doc59kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 14.doc81kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 15.doc77kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 16.doc189kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 1.doc62kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 2.doc46kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 3.doc39kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 4.doc72kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 5.doc86kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 6.doc54kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 7.doc40kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 8.doc37kb.04.08.2010 17:56скачать
Тема 9.doc96kb.04.08.2010 17:56скачать

Тема 5.doc

Реклама MarketGid:
Виробничий травматизм та захворюваність


План

  1. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання;

  2. Причини виробничого травматизму та захворювань;

  3. Розслідування нещасних випадків на виробництві;

  4. Методи аналізу травматизму;

  5. Відшкодування власником шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників.


1. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання

Травматизм - слово грецького походження (trauma - пошкодження, поранення). На виробництві травми (нещасні випадки) головним чином стаються внаслідок непередбаченої дії на робітника небезпечного виробничого фактору при виконанні ним своїх трудових обов'язків.

Травма - порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.

Виробнича травма - це раптове механічне (забої, переломи, рани тощо), фізичне (рухомі вузли машин, механізмів, інструмент, оброблю­ваний матеріал, ненормальні метеорологічні умови, недостатня освітленість робочої зони, шум та вібрація тощо), хімічне (хімічні опіки, загальнотоксичні гострі отруєння тощо), біологічне (мікроорганізми, бактерії, віруси, рослинні та тваринні макроорганізми), психофізіологічне (фізичне та нервове перевантаження організму людини), комбіноване та інше пошкодження людини у виробничих умовах (ДСТУ 2293-93). За ступенем важкості наслідків нещасні випадки поділяють на легкі (втрата працездатності на 1 день), важкі (втрата працездатності більше як на 1ідень) і смертельні. Висновок про важкість травм дають лікарі медичних установ згідно з відповідними нормативними документами. Залежно від кількості потерпших, нещасні випадки поділяються на поодинокі і групові. До останніх відносяться нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше потерпілими. Незалежно від важкості отриманих травм, такі нещасні випадки кваліфікують як важкі.

Механічні та фізичні фактори переважно викликають травми. Теплові, хімічні, біологічні та психофізіологічні у більшості випадків зумовлюють захворювання. Одначе, різкої межі за характером дії на організм людини між згаданими факторами немає.

Нещасний випадок—випадок з людиною внаслідок непередбаченого збігу обставин та умов, за котрих завдається шкода здоров'ю або настає смерть потерпілого. Нещасний випадок на виробництві пов'язується з дією на працівника небезпечного виробничого фактора.

Усі нещасні випадки відносяться до таких, що пов'язані з роботою, і до побутових. Віднесення травми до тієї чи іншої категорії являє собою юридичний акт і здійснюється на основі спеціальних правових норм і правил. Нещасний випадок на виробництві можна кваліфікувати як раптове пошкодження здоров'я працівника при виконанні трудових обов'язків або при обставинах, спеціально зумовлених законом. При цьому не має значення, чи працює робітник на підприємстві постійно, тимчасово або сезонно, є штатним чи позаштатним, працює на основній роботі чи за сумісництвом, оскільки у перерахованих випадках він вступив у трудові відносини з підприємством.

Визначення причин нещасних випадків на виробництві є складним і відповідальним моментом. Дуже часто в цій справі допускають грубі помилки, що невірно відображає фактичний бік справи і веде до неправильних висновків, спрямовує зусилля у боротьбі з виробничим травматизмом у хибному напрямку.

Статистика нещасних випадків свідчить про те, що, незважаючи на різноманітність засобів безпеки праці під час роботи на машинах (особливо універсальних), виробничий травматизм поки що має місце. Одна з причин цього - мала ефективність цих засобів. У зв'язку з викладеним існує гіпотеза про хвилеподібність уваги працюючих до небезпеки, коли формується деякий середній рівень уваги до небезпеки. Після того, як стався нещасний випадок, рівень уваги до безпеки праці на підприємстві різко зростає, а з часом поступово спадає.

Професійне захворювання - патологічний стан, зумовлений тривалою роботою за шкідливих умов праці і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією виробничих факторів.

• Професійні захворювання і отруєння (надалі - профзахворювання) -це захворювання, котрі викликані впливом виробничих факторів і трудового процесу, а також захворювання, щодо яких встановлено причинний зв'язок з впливом певного виробничого фактора чи процесу та непрофесійні фактори, що викликають аналогічні зміни в організмі (бронхіт, алергійні захворювання, катаракта, втрата зору і слуху, силікоз та інші). Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ.

Крім професійних, на виробництві виділяють групу, яку називають умовно виробничими захворюваннями. До них відносять хвороби, які не відрізняються від звичайних хвороб. Наприклад, у працівників, котрі виконують фізичну роботу в незадовільних умовах, часто виникають захворювання, такі як радикуліт, варикозне розширення судин, виразка шлунку та інші. Якщо праця вимагає великого нервово-психічного • напруження, то частіше виникають різні неврози і хвороби серцево-судинної системи.

Згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993р. №623, травми поділяють на легкі, важкі та зі смертельним наслідком. Крім того, травми можуть бути груповими (якщо травмується два і більше робітників).

За результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, які сталися:

• під час виконання трудових обов'язків (у тому числі під час відряд­жень), а також дій в інтересах підприємства без доручення власника;

• на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

• протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також для особистої гігієни;

• під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), а також на власному транспорті, який використовується в інтересах виробництва;

• під час аварій (пожеж тощо), а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;

• під час надання підприємством шефської допомоги;

• на транспортному засобі, стоянці транспортного засобу, в порту заходу судна, на території вахтового селища з працівниками, які перебували на змінному відпочинку (провідник, працівник рефри­жераторної бригади, шофер-змінник, працівник морських і річкових суден, а також ті, що працюють за вахтово-експедиційним методом);

• у робочий час при прямуванні пішки, на громадському, власному транспортному засобі, або який належить підприємству чи сторонній організації, з працівником, робота якого пов'язана з переміщенням між об'єктами обслуговування;

• під час прямування пішки або на транспортному засобі до місця роботи чи назад за разовим завданням власника або уповноваженого ним органу без оформлення посвідчення про відрядження.

Рішення про складання акту за формою Н-І про такий нещасний випадок, взяття його на облік приймається комісією з розслідування, залежно від конкретних обставин і причин.

Якщо в результаті розслідування встановлено факт самогубства, звичайної смерті працівника або одержання травми під час вчинення ним злочину, акт за формою Н-І не складається і нещасний випадок не береться на облік, як виробничий.


^ 2. Причини виробничого травматизму та захворювань

Постійний і різнобічний аналіз травматизму і профзахворювань розглядається як одна з головних функцій керування безпекою праці та прийняття основних заходів щодо усунення причин травматизму та захворювань.

Загальноприйнята класифікація причин виробничого травматизму виглядає наступним чином.

Технічні причини, котрі можна охарактеризувати як причини, що залежать від рівня організації праці на виробництві, а саме: недосконалий технологічний процес, конструктивні недоліки обладнання, інструментів та пристосувань, недостатня механізація важких робіт; недосконале огородження, відсутність спеціальних захисних засобів, засобів сигналізації та блокувань, недостатня міцність та надійність машин, шкідливі властивості оброблюваного матеріалу тощо. Ці причини інколи називають конструктивними або інженерними.

Організаційні причини, що повністю залежать від рівня організа­ції праці на виробництві. До них можна віднести: незадовільний стан території, проїздів, проходів, порушення правил експлуатації обладнання, транспортних засобів, порушення технологічного регламенту, порушення правил і норм при транспортуванні, складанні і зберіганні матеріалів і деталей; порушення норм і правил при плановому технічному обслуговуванні та ремонті обладнання, транспортних засобів і інструменту; недоліки при навчанні робітників безпечним методам праці; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання машин, механізмів і інструменту не за призначенням; відсутність або незадовільне огородження робочої зони; відсутність або невикористання засобів індивідуального захисту тощо.

Санітарно-гігієнічні причини, до котрих можна віднести: пере­вищення (відносно) запиленості та загазованості повітря робочої зони; відсутність або недостатнє природне освітлення, підвищену пульсацію світлового потоку; підвищений рівень шуму та вібрації, інфразвукових та ультразвукових коливань на робочому місці; підвищений рівень ультразвукової та інфрачервоної радіації тощо-.

Психофізіологічні причини, до котрих відносяться фізичні, нервово-психічні перевантаження працюючих.

Психофізіологічні причини - грубі помилки в діях, пов'язані з фізіологічним (втомленість), психічним (підвищена дратливість) або хворобливим станом працівників. Найбільш частими конкретними причинами виробничого травматизму на виробничих підприємствах є: відсутність інструкцій з охорони праці; робота на несправному обладнанні або на обладнанні без засобів захисту; відсутність засобів проти випадкового ураження працівників електричним струмом; відсутність драбин, які б відповідали вимогам правил техніки безпеки; розвантаження і транспортування вантажів без застосування відповідних механізмів і

пристосувань; користування несправним реманентом, пристосуванням та інструментом.

Людина може припускатися помилок у своїх діях внаслідок фі­зичного, статичного або динамічного перевантаження, розумового пере­напруження, перенапруження аналізаторів (зорового, слухового, так­тильного), монотонності праці, стресових ситуацій, хворобливого стану. Травму може викликати незадовільність анатомо-фізіологічних і психіч­них особливостей організму людини залежно від характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах управління, в конст­рукціях машин, приладів і систем управління ще недостатньо враховуються фізіологічні і антропологічні особливості і можливості людини.

Незадовільна організація праці зумовлює надмірні фізичні і нервові перевантаження, що прискорює стомлюваність робітників. У такому стані знижується чутливість до різних подразників виробничого середовища, притуплюється увага, пильність. Це призводить до того, що ближче до кінця робочої зміни різко підвищується кількість нещасних випадків, причинами яких є помилкові дії потерпілих.

Важливе значення серед факторів, які зумовлюють виробничий травматизм, мають попередні нещасні випадки, психофізіологічний стан потерпілих. При цьому несприятливий психофізіологічний стан може бути пов'язаний як з об'єктивними причинами (погана організація праці), так і суб'єктивними, залежними від особливостей особистого стану потерпілих (необережність, поспіх, втома, роздратування, ризик тощо).

Особисті якості працівників (швидкість реакції, активність, відповідальність, дисциплінованість і т. ін.) також впливають на їх схильність до нещасних випадків. Це вказує, що особисті якості потерпілих значно впливають на той факт, що в схожих екстремальних ситуаціях одні стають жертвами нещасних випадків, а другі - ні.


^ 3. Розслідування нещасних випадків на виробництві

Ефективність боротьби з виробничим травматизмом значною мірою визначається якістю і повнотою причин та обставин розслідування нещасних випадків на виробництві. Ретельне визначення основних причин та обставин виробничих нещасних випадків і подальший їх розклад по групах мають важливе значення для планування і розробки заходів запобігання травматизму і цілеспрямованого їх фінансування (ДНАОП 00.0-4.03-98).

Згідно із Законом «Про охорону праці», власник повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до «Положення з розслідування і обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 p. №623). Розслідування проводиться комісією за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених законодавством, за участю представників органів державного нагляду, управління охорони праці та профспілок.

Метою розслідування нещасних випадків є встановлення обставин і причин, які призвели до них, а також документальне оформлення. Це необхідно для виявлення зв'язку нещасних випадків з виробництвом і прийняття заходів щодо запобігання їх, виявлення і покарання винних, вирішення питань про відшкодування матеріальних збитків, спричиненого каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'ю потерпілого, а також підприємству, яке зазнало матеріальних втрат через неправильні дії винних та ін. Про кожний нещасний випадок на підприємстві потерпілий або очевидець події повинен негайно повідомити безпосереднього керівника, який зобов'язаний невідкладно організувати першу допомогу потерпшому, повідомити про випадок керівника підприємства і зберегти до початку розслідування обстановку на місці в такому стані, як це було в момент нещасного випадку, якщо не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до аварії.

За підсумками розслідування нещасного випадку керівник підприємства складає акт за формою Н-1, один примірник якого він зо­бов'язаний видати потерпшому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох діб з моменту закінчення розслідування. Такий акт складається про кожний нещасний випадок, внаслідок якого працівник за медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність у переведенні його на іншу, більш легку роботу, терміном не менше ніж на один день. У разі відмови керівника підприємства скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпшого або іншої заінтересованої особи зі змістом акту питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових суперечок. Органи з розгляду трудових суперечок при необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду або органу державного управління охороною праці, або профспілкового органу.

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, оформленням і обліком нещасних випадків, виконанням заходів з усунення причин, які викликали ці випадки, здійснюють органи державного управління і нагляду в галузі охорони праці. Громадський контроль здійснюють трудові колективи і профспілки.

Нещасні випадки, оформлені актом за формою Н-1, реєструються на підприємстві в спеціальному журналі. Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та випадок професійного захворювання, які сталися на виробництві з його вини. Якщо встановлено факт приховування нещасного випадку, власник сплачує штраф у десятикратному розмірі. На основі актів

за формою Н-1 підприємство складає звіт про потерпілих від нещасних випадків за визначеними формами і подає його у встановленому порядку до відповідних установ. Для запобігання нещасних випадків на виробництві на основі вивчення стану виробничого травматизму з використанням статистичної звітності, об'єднання і концерни розробляють разом з відповідними профспілковими комітетами заходи з профілактики травматизму і забезпечують їх виконання.

17 червня 1998 р. постановою Кабінету Міністрів України затверджено переглянуте Положення про розслідування та облік нещас­них випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях (далі- Положення).

Які ж основні зміни внесено до Положення?

По-перше, визначено, що Положення обов'язкове для виконання усіма власниками, про що раніше прямо не говорилося. Конкретніше вказано, на яких працівників поширюється дія Положення, а саме - на Тих, які працюють за трудовим договором чи контрактом.

По-друге, внесені значні доповнення, що безпосередньо стосуються захисту працівників у випадку втрати ними працездатності або загибелі, а також враховуючи зміни, що сталися в законодавстві про працю, комісія вирішила опрацювати нову редакцію Положення. Проект нового Положення було погоджено з 14 міністерствами, Генеральною прокуратурою та Федерацією профспілок України.

Більш чітко викладено, коли нещасні випадки беруться на облік. Внесено поняття робочого часу, що визначається згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Якщо на підприємстві введено пропускний режим, то в правилах внутрішнього трудового розпорядку треба вказати, що робочий час працівника починається після його відмітки на прохідній.

В новій редакції більш конкретизовано питання взяття на облік нещасних випадків, що сталися під час використання транспорту підприємства та власного транспорту потерпшого в інтересах підприємства.

З метою соціального захисту потерпших або осіб, які представляють їх інтереси, передбачено ознайомлення їх з матеріалами розслідування, тоді як раніше власник був зобов'язаний тільки надати їм акт за формою Н-1.

До Положення включено нові вимоги щодо прав посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці в разі незгоди власника скласти акт за формою Н-1, а, відтак, і нести за це відповідальність.

Впорядковано розділ розслідування професійних захворювань. Конкретизовано порядок їх обліку підприємствами, виробничі чинники на яких сприяли виникненню профзахворювання. Встановлено порядок розслідування та обліку профзахворювань у репресованих, які працювали


^ 4. Методи аналізу травматизму

Метою аналізу виробничого травматизму є розробка заходів щодо попередження нещасних випадків. Для цього необхідно систематично аналізувати і виявляти причини, що їх зумовлюють. Найбільш розповсюдженими методами аналізу виробничого травматизму є такі: статистичний і монографічний, заслуговують уваги економічний, ерго­номічний, прогностичний методи.

Статистичний метод базується на аналізі статистичної доку­ментації з травматизму. Вихідними даними для аналізу є матеріали, що містяться в актах за формою Н-1, який складається про нещасний випа­док, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу, терміном не менш ніж на один день, а також у звітах підприємства за формою 7-Т. Згадані документи містять наступні дані: кількість нещасних випадків, що викликали втрату непрацездатності на чотири і більше робочих днів за звітний період А; кількість днів непрацездатності, викликаних нещасними випадками за звітний період Д; середня спискова чисельність працюючих на підприємстві за звітний період Б.

За зібраними даними визначаються три показники виробничого травматизму:

показник частоти травматизму Пч

показник важкості травматизму П

показник непрацездатності Пн

З метою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують показник частоти випадків захворювань та показник важкості захворюваності.

Показники захворювання визначаються за формулами: показник частоти захворювань Пч з

З метою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують показник частоти випадків захворювань та показник важкості захворюваності.

показник важкості захворювань Пв з

П =& ,, 3

де 3 - загальна кількість випадків захворювання за звітний період, що викликали втрату непрацездатності 4 і більше робочих днів;

Дз - кількість днів непрацездатності, що викликали випадки захворювання за звітний період;

Б - середня спискова кількість працюючих на підприємстві за звітний період.

Результати розрахунків подаються у вигляді таблиць або гістограм.

Власник підприємства зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків, професійних захворювань та про заходи, котрих вжито для їх усунення та для забезпечення умов праці на рівні нормативних вимог.

Монографічний метод аналізу травматизму базується на аналізі небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві тому чи іншому елементові виробничого процесу (обладнанню, технологічному процесу, індивідуальним засобам захисту та іншим факторам). За цим методом поглиблено вивчають обставининещасних випадків, аякщр виникає потреба, то проводять спеціальні дослідження і експерименти. Внаслідок вивчення великої кількості виробничих факторів з'ясовуються реальні причини нещасних випадків на основному робочому місці, на дільниці або на одній групі технологічного обладнання. Монографічний метод можна використати і для розробки заходів з охорони праці при проектуванні нових виробництв.

Економічний метод полягає у визначенні економічних втрат від виробничого травматизму з метою визначення економічної доцільності розробки та впровадження заходів з охорони праці.

Однак цей метод не дозволяє з'ясувати причини травматизму, тому його вважають підметодом.

Ергономічний метод базується на комплексному вивченні системи "людина-машина (техніка)-середовище" (ЛМС).

Вирішення ергономічних проблем, котрі виникають в процесі експлуатації системи Л МС, доцільно проводити у напрямку опрацювання методів об'єктивного прогнозу змін якості діяльності людини під впливом різних несприятливих факторів та умов зовнішнього середовища (активність Сонця, гравітація Місяця, магнітні та гравітаційні поля Землі тощо), удосконалення моделей індивідуальної та груповоїдіяльності людей в різних умовах.

Ергономічний метод дозволяє досліджувати причини нещасних випадків залежно від індивідуальних особливостей людини і санітарно-гігієнічних умов; психофізіологічної структури діяльності; виду системи ЛМС і як вирішуються нею проблеми; елементарного акту діяльності, котрий зумовив нещасний випадок та інші. По кожному нещасному випадку заповнюється спеціальний акт, що за формою нагадує акт Н-1, який містить 22 групи питань.

Прогностичний метод базується на прогнозуванні (передбаченні) нещасних випадків на основі вивчення і виявлення потенційної небезпеки. 'Аналізуються всі облікові і звітні матеріали про нещасні випадки, загальні та професійні захворювання, матеріали всіх видів контролю стану охорони праці; дані санітарно-технічних паспортів об'єктів, робочих місць, дільниць і цехів; матеріали спеціальних обстежень будівель, об'єктів, приміщень, обладнання тощо.

Прогностичний метод включає три підметоди:

морфологічний підметод, що базується на детальному вивченні конструкції обладнання, виявленні його недоліків, характеру техно­логічних операцій і прогнозування можливих нещасних випадків;

екстраполяційний підметод, що базується на виборі математичної функції, яка б достовірно описала явище травматизму;

підметод експертних оцінок, що базується на вивченні думок ква­ліфікованих фахівців в галузі охорони праці шляхом анкетування.

Складність застосування підметодів при прогнозуванні умов праці визначається не тільки комплексним характером життєдіяльності, але й великою кількістю науково-технічних, виробничих, гігієнічних, органі­заційних, соціальних та інших факторів, що забезпечують ефективність веж зусиль, що вживаються з метою забезпечення життєдіяльності.


^ 5. Відшкодування власником шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників

Згідно із Законом «Про охорону праці», власник зобов'язаний відшкодувати працівникові за шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку, а також сплатити потерпшому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсії таінші доходи, які одержують працівники, не враховуються. Порядок відшкодування визначено Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. № 472.

Підприємство несе відповідальність за заподіяну шкоду за наявності двох умов: якщо нещасний випадок стався з вини підприємства і якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я зв'язане з виконуваною роботою. Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором), якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності. Ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності.

Якщо нещасний випадок стався через невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, визначеному трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більше як на 50 %. Факт наявності вини потерпілого встановлює комісія з розслідування нещасного випадку. Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається в установленому порядку, надає інвалідам праці, включаючи тих, що не працюють на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за рахунок підприємства.

Виплати сум, що належать потерпшому працівникові, за період його тимчасової непрацездатності або в порядку відшкодування шкоди та одноразової допомоги проводяться із фонду соціального страхування. Власник зобов'язаний повернути втрачені суми до цього фонду, якщо нещасний випадок або професійне захворювання сталися з його вини.

За працівниками, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі, коли потерпший не може виконувати своїх обов'язків, власник зобов'язаний забезпечити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи. Якщо власник не має змоги працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали інвалідами, він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньомісячної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. У цьому разі працевлаштуванням цих осіб займається державна служба зайнятості населення.

Час перебування на інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві через професійне захворювання зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначеншпенсіїна пільгових умовахіупільгових розмірах. Якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної шкоди потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, власник проводить відшкодування моральноїшкоди, же можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральноїшкоди визначається законодавством. У разі зміни стану здоров'я порядок перегляду розміру відшкодування шкоди і одноразової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України. Розмір відшкодування і розмір одноразових компенсацій, що сплачується потерпілому (або членам сім'ї та утриманцям померлого), не підлягають оподаткуванню.
Реклама:





Скачать файл (436 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru