Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Ответы на ГОС экзамен, предмет Организация торговли (на укр. языке) - файл 1.doc


Ответы на ГОС экзамен, предмет Организация торговли (на укр. языке)
скачать (67.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc68kb.18.11.2011 13:50скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...




  1. Формування асортименту товарів та визначення попиту населення на роздрібних торгівельних підприємствах.


Асортимент –– перелік товарів, їх різновидів, об’єднаних за певною ознакою.

Товарний асортимент поділяємо на виробничий (виробляються промисловістю) та торговельний (реалізуються через торговельну мережу).

Груповий асортимент –– товари, об’єднані за сировиною чи споживацькими ознаками.

Розгорнутий асортимент –– внутрішня розбивка групи товарів на підгрупи, види, сорти, артикули.

Формування асортименту - це процес підбору груп, видів і різновидностей товарів відповідно до попиту населення з метою найбільш повного його задоволення.

Асортимент формується на основі асортиментного переліку товарів. В ньому існує групова і внутрішньогрупова структура асортименту товарів. Для кожного виду товару визначається кількість різновидів.

Розробка асортиментного переліку проходить в 2 етапи: встановлення групового асортименту (на основі маркетингових досліджень), кількість різновидів кожного виду товару. Ці переліки коригуються відповідно до змін попиту.

Чинники формування товарного асортименту:

    • чисельність і густота населення;

    • людські потоки;

    • обсяг і особливості виявленого попиту;

    • очікуваний фактичний товарооборот;

    • система транспортних зв’язків;

    • фактичний стан матеріально-технічної бази торгівлі;

    • розміщення роздрібної торговельної мережі;

    • розміри торгової площі магазину;

    • перспективи розвитку матеріально-технічної бази торгівлі;

    • дотримання асортиментного переліку –– мінімум товарів, що повинні бути в продажу у магазині. Залежить від розміру магазину, його профілю, місцезнаходження.

^ Потреба –– відчуття нестачі. Попит –– потреба обмежена платоспроможністю.

Види попиту в торгівлі:

    • дійсний –– можливий обсяг попиту на всі товари;

    • стійкий –- чітко сформований на певну групу чи вид товару;

    • нестійкий (альтернативний) –– остаточно формується на місці купівлі;

    • імпульсивний – прихований, невизначений, виникає під впливом імпульсів;

    • реалізований –– на продані товари (обсяг товарообігу) ;

    • незадоволений –– на відсутні товари;

    • формувальний –– на нові товари.

Методи визначення попиту населення на торговому підприємстві:

^ Реалізованого попиту –– товарні чеки, матеріали інвентаризації, щоденна реєстрація продажу, дані про надходження товарів.

Незадоволеного попиту –– реєстрація вимог на відсутні в продажу товари, записи покупців у Книзі відгуків і пропозицій.

^ Формувального попиту –– матеріали продажу пробних партій товару, матеріали виставок-продажів, матеріали купівельних конференцій.

Комплексу попередніх –- в процесі особистого спілкування, шляхом анкетного опитування.


Загальні правила розміщення та викладки товарів у торговельному залі. Мерчендайзинг.


Типи викладки: вертикальна (АБВ горизонтальна А комбінована (печиво

АБВ) Б лимон, слива, яблуко

В


Загальні правила розміщення та викладки товарів у торговельному залі:

 товар повинен розміщуватися так, щоб кожен предмет було виразно видно;

 нові товари виставляються на передніх місцях;

 полиці і стелажі не повинні перевантажуватися товарами;

 товари повинні легко діставатися з полиці або вітрини;

 товари масового попиту повинні завжди викладатися на одному і тому ж місці;

 при викладенні товару потрібно використовувати прийоми дизайну та художнього оформлення;

 не рекомендується викладання різнотипних товарів один на один, в стопку і т. п.;

 для зручності користування і з метою уникнення псування товарів слід уникати надмірно великої кількості товарів на полицях і вітринах;

 дотримання принципу товарного сусідства;

 товар повинен викладатися етикеткою в бік покупця.

Мерчендайзинг - це комплекс заходів, метою якого є підвищення попиту на продукцію, мистецтво представити товар у торговому залі. Ці заходи дозволяють сформувати у споживачів позитивний імпульс, спрямований не тільки на купівлю, а також на створення іміджового образу торгової марки в свідомості покупця.

З усіх засобів збільшення попиту на продукцію мерчендайзинг виділяється своєю відносно дешевою ціною для фірми та дієвістю відносно потреб споживача.

Головне правило мерчендайзингу: "Ефективно працює те, що працює в своєму місці, в свій час та має оптимальний розмір".

    • на фірмовому обладнанні персонал повинен підтримувати стандартний порядок, постійно заповнені полиці (в разі відсутності асортиментної позиції пусте місце дублюється сусідньою позицією);

    • на першому місці знаходиться та асортиментна позиція, на яку передбачається підвищення попиту, або "локомотивна" позиція;

    • стандарти розробляються з урахуванням особливостей продукції (пральні порошки краще розміщувати за вагою та очисними якостями, а напої - за групами фруктів та овочів - тропічна група, класична група (яблуко, томат);

    • обов'язкове заохочення персоналу магазину підтримувати порядок на полицях фірмового обладнання (фірмових олівців, календарів, соків, кондитерських виробів, заохочень типу "кращий продавець місяця").




  1. Основний зміст та принципи товаропостачання роздрібній торговельній мережі. Методи товаропостачання.



Товаропостачання роздрібної торговельної мережі –– комплекс комерційних і технологічних операцій, спрямованих на доведення товарів до роздрібної торговельної мережі в кількості і асортименті, відповідних попиту населення.


Мета товаропостачання –– доведення товару від виробника до споживача.
^

На організацію товаропостачання впливають фактори


об’єктивні: виробничі (розвиток, розміщення, спеціалізація, сезонність виробництва), транспортні (наявність транспортних зв’язків, стан доріг, наявність транспорту), торговельно-організаційні (чисельність, склад, розміщення мережі; торговельна площа магазинів; обсяги товарообороту; стан і розміщення складського господарства; характер асортименту; рівень організації торгово-технологічних процесів).

і суб’єктивні (рівень управління процесом товаропостачання; кваліфікація робітників, що визначають потребу в товарах, достовірність комерційної інформації).

Принципи організації товаропостачання:

    • плановість постачання –– завезення товарів у магазин за графіками, що визначають раціональну частоту доставки та найекономічніші розміри партій;

    • безперебійність –– регулярна доставка товарів у кількості і асортименті, що виключають перебої в продажу;

    • ритмічність –– рівномірність і постійність строків завезення товарів, що виключають порушення встановленого асортименту і створення понаднормативних запасів;

    • економічність –– мінімум витрат, пов’язаних з закупівлею, зберіганням і завезенням товарів у магазин.

^ Форми товаропостачання магазинів:

Транзитну –– завезення товарів безпосередньо в роздрібну торговельну мережу, минаючи склади оптових баз.

Складську –– товаропостачання магазинів зі складів оптових баз.

Методи товаропостачання:

1. децентралізований (самовивіз) –– виконання транспортно-експедиційних операцій силами і засобами роздрібних торговельних підприємств; неекономічний, використовується лише в надзвичайних ситуаціях;

2. централізований –– здійснюється силами і засобами постачальників або транспортних підприємств за замовленнями магазинів в передбачені графіком терміни. Застосовують як за складської так і за транзитної форми товаропостачання. Здійснюється відповідно до поточних замовлень магазинів в яких на спеціальних бланках вказують: № магазину, його адреса, асортимент і кількість товарі, що підлягають завезенню, фактично відпущена кількість.

  1. Договір на поставку товару: основний зміст та структура.


За договором поставки одна сторона — постачальник — зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки другій стороні — покупцеві — товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки відрізняється від договору купівлі-продажу за такими ознаками:

1.  Продавцем (постачальником) в договорі поставки є суб'єкт господарювання.

2.  Мета –– придбання товару. Договором поставки визнається договір, за яким товар придбавається або для використання в господарській діяльності (для переробки, наступного продажу), або для діяльності, не пов'язаної з особистим, домашнім використанням товару. Із мети купівлі випливає, що і друга сторона договору поставки — покупець — є суб'єктом господарювання.

3.  Тривалий характер взаємовідносин сторін. Поставка продукції може здійснюватися неодноразово, окремими партіями.

Сторонами договору поставки виступають постачальник і покупець.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Традиційним способом укладення договору поставки є письмова розробка документа і підпис його сторонами. Пропозицію укласти договір поставки може зробити будь-яка сторона — як постачальник, так і покупець.

^ Зміст договору становлять права і обов'язки його сторін.

Сторони самостійно виробляють умови договору. Істотними є умови, без яких неможливо виконати зобов'язання. До них відносять: асортимент, кількість, якість товарів; строки поставки і ціну; порядок приймання товарів; відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за договором; форму і порядок розрахунків за поставлену продукцію.

Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Сторонами може бути передбачено поставку товарів окремими партіями. В такому разі строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання — місяць. Вони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

Кількість товарів також визначається за згодою сторін. Вони поставляються згідно зі специфікацією, де зазначається повний асортимент продукції, що поставляється.

Продукція, що поставляється, має відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Стандартами чи технічними умовами передбачаються строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки, що будуть більш тривалими порівняно з передбаченими стандарта­ми чи технічними умовами.

  1. Ефективність діяльності торгового підприємства.


Ефективність діяльності торговельного підприємства можна визначити виходячи з наступних показників:

    • інтегральний показник ефективності –– оцінка результативності суб’єкта комерційної діяльності за певний період; відношення загального ефекту (економічного і соціального) до сукупних ресурсів, що використовувалися в процесі комерційної діяльності;

    • узагальнюючі –– вимірюють ефективність виконання окремих видів діяльності: функціональної (торговельної), господарської, соціальної.
^
Узагальнюючий показник ефективності торговельної діяльності


Узагальнюючий показник ефективності господарської діяльності



^ Економічна ефективність



    • специфічні показники –– для всебічної оцінки рівня та динаміки ефективності окремих комерційних операцій, витрат, потужностей.

Розмір товарообігу на 1м2

Розмір прибутку на 1 м2.

  1. Загальні правила продажу товарів у магазинах.


Загальні правила продажу товарів у магазинах визначаються “Порядком зайняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення”.

      1. Продаж здійснюється відповідно до вимог нормативної документації.

      2. Підприємство працює за певним графіком роботи, його вивішують на вході магазину, де вказують початок і закінчення роботи, обідню перерву, вихідні дні.

      3. За 10-15хвилин до закінчення робочого дня припиняється запуск клієнтів в торговий зал, але обслуговують всіх хто зайшов.

      4. Господарюючий суб’єкт зобов’язаний передати покупцю товар, що відповідає вимогам нормативних документів.

      5. Працівники, що безпосередньо зайняті обслуговуванням покупців повинні мати спеціальну професійну підготовку.

      6. Працівники повинні мати фірмовий одяг, чи інший одяг, що відповідає естетичним вимогам.

      7. Господарюючий суб’єкт зобов’язаний всіляко сприяти покупцю у вільному виборі товарів і додаткових послуг та на його вимогу надавати контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціни на товар.

      8. У торговому залі мають бути виставлені всі зразки в повному асортименті, наявні у господарюючого суб’єкта.

      9. Продаж товарів, термін придатності яких минув, заборонено.

      10. На товарах повинні бути цінники.

      11. При продажу товару продавець має забезпечити певну інформацію про товар.

      12. Забороняється продавати товар, на який нормативними документами встановлено гарантійний термін, без технічного паспорта.

      13. Розрахунки з покупцями проводяться через Реєстратори розрахункових операцій. Разом з товаром видають товарний чек.

      14. На спеціалізований торговельних підприємствах організовується продаж відповідних супутніх товарів.

      15. Вибрані покупцем товари можуть зберігатися в магазині протягом 2 годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному торговому чеку.

      16. Оплачені великогабаритні товари, крім оформлених для перевезення додому можуть зберігатися протягом доби за охоронною розпискою.

      17. Доставка товарів додому покупцю оформляється замовленням-квитанцією.

      18. Доставка має бути здійснена протягом 5 днів з моменту оформлення заявки.

      19. Господарюючий суб’єкт має обладнати на видному місці “Куточок покупця”.

      20. До відома покупців у зручній формі доводиться інформація про асортимент товарів і виробника.

      21. Господарюючий суб’єкт має мати зареєстрований санітарний журнал, санітарні книжки працівників, Книгу відгуків і пропозицій видається на першу вимогу (протягом 10 днів надати інформацію стосовно скарги).

Продаж товарів народного споживання проводять за: Правилами продажу продовольчий товарів та Правилами продажу непродовольчих товарів.

  1. Впровадження активних методів продажу товарів, їх характеристика.


До ефективних методів активізації продажу товарів належать:

    • виставки-продажі –– організовуються промисловими чи торговельними фірмами, підприємствами для ознайомлення покупців із продукцією цього підприємства чи однорідних товарів різних виробників (пробні партії нових товарів);

    • декади і місячники продажу і розпродажу –– проводять у дні підготовки до свят, до початку чи завершення сезону, навчального року;

    • ярмарки –– періодичні великі роздрібні торги з участю багатьох підприємств роздрібної і оптової торгівлі із залученням культосвітніх заходів для організації масового дозвілля; базари –– періодичні торги, організовані товаровиробниками з метою повнішого задоволення попиту і збільшення товарообороту. Їхньому проведенню передує велика підготовча робота: вибір місця, упорядкування території, зведення необхідних споруд, проведення рекламних робіт, підбір штату виконавців, організація роботи служб охорони громадського порядку, служб автотранспорту.

    • аукціони –– форма продажу товарів, які мають особливі індивідуальні властивості, з публічного торгу в установлений час і у визначеному місці за найвищу ціну.

^ ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ


  1. Формування асортименту товарів та визначення попиту населення на роздрібних торгівельних підприємствах.

  2. Загальні правила розміщення та викладки товарів у торговельному залі. Мерчендайзинг.

  3. Основний зміст та принципи товаропостачання роздрібній торговельній мережі. Методи товаропостачання.

  4. Договір на поставку товару: основний зміст та структура.

  5. Ефективність діяльності торгового підприємства.

  6. Загальні правила продажу товарів у магазинах.

  7. Впровадження активних методів продажу товарів, їх характеристика.



Методика роздрукування на принтері:

Печать/Свойства/Страница
^

Вид печати “по 2 на развороте”

Задать /станицы “по 6 страниц”




Порядок станиц “горизонтально с верхней левой”


1,2,3,4,5,6

Порядок станиц “горизонтально с верхней левой”


7


При підготовці матеріалів було використано наступні літературні джерела:

  1. Апопій В. В., Міщук І. П., Ребицький В. М. Організація торгівлі: Підручник; 2-ге видання, прероблене і доповнене /За ред. В. В. Апопія. –– К.: ЦНЛ, 2005. –– 616 с.







Скачать файл (67.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru