Logo GenDocs.ru


Поиск по сайту:  


Конспект лекций для экзамена по курсу Международное экономическое право - файл 1.doc


Конспект лекций для экзамена по курсу Международное экономическое право
скачать (680 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc680kb.18.11.2011 15:47скачать

содержание

1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9
Реклама MarketGid:
73.Міжнародне економічне право в системі міжнародного права.(76).

МЕП-совокупность норм и принципов,регулирующих отношения между субъектами МП в связи с их деятьльностью в области МЕО.Предметом регулирования МЕП является МЕО-многосторонние и двухсторонние.

Помимо предмета регулирования , существуют другие критерии отнесения МЕП к самостоятельной отрасли МП,а именно:

-наличие специальных принципов;

-заинтересованность международного сообщества в регулирование данного комплекса отношений;

-большое международное значение МЕО и обширный объем соответствующих международно-правовых норм.

В современной российской и западной науке МП были выдвинуты 2 основные концепции МЕП:1).МЕП-это отрасль международного публичного права, предметом регулирования которой являются экономические отношения субъектов МП. 2).МЕП-это совокупность норм МП и внутригосударственного права, предметом регулирования которой являются международ.экономические(хозяйственные,коммерческие) отношения между любыми субъектами права, участвующими в этих отношениях.

К особенностям МЕП относятся следующие:

-МЕП- это совокупность норм, еще только формирующяяся как система;

-в МЕП присутствует относительно большое количество рекомендательных норм(источником которых являються решения международных организаций и конференций) и международных обычных норм.


74.Суб’єкти та види зовнішньоекономічної діяльності.(12).


75.Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень.

Ефективність економічного співробітництва між країнами багато в чому залежить і від рівня розвитку залізничного ранспорту, який покликаний забезпечувати перевезення вантажів і пасажирів з однієї країни в іншу.Міжнародні залізничні перевезення регулюються спеціальною багатосторонньою конвенцією, яка була підписана в черні у 1924 р. Колишній Радянський Союз не був учасником цієї конвенції, а міжнародні залізничні перевезення здійснював на основі окремих двосторонніх конвенцій, укладених з деякими сусідніми державами у І927 р.В 1951 р. у Будапешті практично усі країни — члени Ради Економічної Взаємодопомоги та конференції представників залізниць підписали Угоду про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

В межах держав СНД - угода про координаційні органи залізничного транспорту, якою було створено спеціальний Орган — Рада по залізничному транспорту, яка складається з глав адміністрацій і органів управління залізничним транспортом. Основним її завданням є координація роботи залізнич-іого транспорту. При укладанні двосторонніх і багатосторонніх угод на перевезення вантажів і пасажирів дотримуються певних загальних, стандартних умов. При прийманні вантажу для міжнародних перевезень застосовують правила залізниці країни-відправника, але з урахуванням правил, які діють у країні, до якої надсилається вантаж. Все це дістає своє закріплення у відповідних двосторонніх або багатосторонніх міжнародних угодах. В угодах обумовлюється: до перевезення забороняється приймати вибухонебезпечні, легкозаймисті предмети, горючі гази, самозаймисті і радіоактивні речовини, всілякі боєприпаси. Що стосується негабаритних, важковагових, довгомірних вантажів, а також вантажів, які перевозяться у спеціальних цистернах (наприклад, кислоти), то вони можуть бути прийняті до перевезення лише за попередньою згодою країни призначення (транзиту),обумовлюються вимоги до тари і упаковки, які мають забезпечити збереження вантажів при транспортуванні. При оголошенні цінності вантажу необхідно враховувати його фактичну вартість, а якщо він не призначений для продажу, то — ринкову. За оголошення цінності стягується на користь перевізника відповідна плата. Всі спірні питання, які виникають на основі міжнародного

договору перевезень, розглядаються у претензійному і судо­вому порядку. До суду звертаються лише у тому разі, якщо у встановлений строк не надійшла відповідь на претензію або якщо вона відхилена. Вантажовідправники подають претензії до залізниці через станцію відправлення вантажу, а вантажо­отримувач -до залізничної дороги станції призначення.Міжнародне перевезення пасажирів(вартість проїзду пасажирів і провозу багажу визначається ставками або внутрішнім тарифом країн, що беруть участь у цих перевезеннях, або спеціальними ставками міжнародних тарифів, шо встановлюються у межах міжна­родних угод відповідними державами).


76.Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.(73).


77.Правове регулювання міжнародних економічних договорів.

Складність міжн ек відносин обумовлює складність їх правового регулювання. Національні правові системи, інститути та норми, які використовуються в окремих випадках для регулювання міжнародних економічних відносин, мають ще суттєві розбіжності. Поки ще не уніфіковано національне законодавство, краще було б, щоб ці відносини регулювалися на рівні норм міжнародних договорів та інших міжнародних актів. Але оскільки таких актів ще недостатньо, остільки більш широко використовуються норми національного права та звичаї. У справі регулювання укладання міжнародних економічних договорів має Закон України від 22 грудня 1993 р. "Про міжнародні договори". Одним із найважливіших нормативних актів у нашій державі, який регулює зовнішньоекономічну діяльність, є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятий Верховною Радою України 16 квітня 1991 р. В цьому законі закріплені загальні положення, які розкривають значення термінів, що використовуються в ньому (аудит, валютні кошти, демпінг, експорт, імпорт, квота, представництво тощо), систему принципів і види зовнішньоекономічної діяльності, основи її регулювання, захист прав і законних інтересів суб'єктів зов­нішньоекономічної діяльності, питання відповідальності та ін. Важливі норми, що використовуються або використовува­лись у сфері регулювання міжнародних економічних відносин, містяться і в інших законах України: "Про іноземні інвестиції" (13 березня 1992 р.), Декрет КМУ "Про режим іноземного інвестування" (20 травня 1993 р.), "Митний кодекс України" (12 грудня 1991 р.), "Про інвестиційну діяльність" (18 вересня 1991 р.), "Про єдиний митний тариф" (5 лютого 1992 р.) та ін.

З деяких питань зовнішньоекономічної діяльності приймаються постанови Верховної Ради України. Так, 12 тра­вня 1992 р. цим органом була прийнята Постанова "Про порядок проведення бартерних операцій у 1992 р. у галузі зовнішньоекономічної діяльності". Ряд норм, що використовуються у цій галузі правового регулювання, міститься у Цивільному Кодексі України.КМУ також приймає постанови щодо регулювання зовнішньоекономічних відносин (Постанова від 7 квітня 1992 р. "Про порядок оплати податку на валютну виручку від експорту продукції (робіт, послуг) у 1992 р."). Підкреслюючи цивільно-правовий характер зовнішньо­економічних договорів, слід зазначити, що тут можуть використовуватися і норми адміністративного, митного, валютно-фінансового, трудового, податкового та іншого законодавства. Так, сторони (контрагенти) міжнародних економічних відносин не можуть не враховувати норми, які регламентують порядок завозу і вивозу товарів, проходження митного контролю, їх якості, виду валюти, яка використовується для їх оплати, тощо. Систему органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, їх правовий статус визначають нормативні акти, що входять у систему саме цієї галузі законодавства.8 травня 1992 р. була прийнята Постанова КМУ"Питання Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України", в якій було зазначено, що Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України є правонаступником колишніх Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і Міністерства торгівлі України. В даний час це міністерство називається Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України. Правове регулювання відносин, що виникають на основі міжнародних економічних відносин, має комплексний міжгалузевий характер, тобто спостерігається своєрідна "кооперація" норм різних галузей національного права.

Серед універсальних міжнародних організацій необхідно виділити Комісію 00Н з права міжнародної торгівлі. В результаті діяльності цієї комісії були розроблені такі важливі міжнародно-правові акти, як Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу, Акт про міжнародний комерційний арбітраж та ін.Прийняття однакових норм, які регулюють договори міжнародної купівлі-продажу товарів і враховують різні суспільні, економічні і правові системи, сприятиме усуненню правових бар'єрів у міжнародній торгівлі і її розвитку, підписали згадану Конвенцію.

Правове керівництво по складанню міжнародних контрактів на будівництво промислових об'єктів, яке розроблене і затверджене у 1987 р. Комісією 00Н з права міжнародної торгівлі. Зміст документу:дослідження, що передують укладенню контракту; вибір методу укладення контракту; процедура укладення контракту; загальні зауваження щодо укладення контрактів; загальна характеристика робіт і складання договорів, розроблені різними міжнародними професіональними асоціаціями. Організацією по координації Європейської металообробної промисловості розроблені Керівництво по складанню міжнародних договорів на дослідження і розробки; Керівництво по складанню договорів на передачу "ноу-хау", зразок договору патентної ліцензії та ін. Ці документи мають суто рекомендуючий характер.


78.Правове регулювання міжнародних морських перевезень.

Обсяг перевезень морськими шляхами рік у рік зростає. Це обумовлюється не лише дешевизною морських перевезень порівняно з іншими видами транспортування, а й географічною зручністю країн, які беруть участь у морських перевезеннях.Для разових перевезень використовуються судна орендовані (фрахтовані); судна, які використовуються на визначений час,строк (тайм-чертер); судна, які на підставі угод між державами використовуються систематично на певних географічних напрямах, за раніше встановленим графіком.

Міжнародне морське право як система правових норм і принципів, що регулюють відносини, які виникають у процесі иикористання Світового океану для торгового і військового мореплавства, риболовецького і морського промислу, добу­вання біолопчних і мінеральних ресурсів, проведення наукових досліджень тощо. В основі таких відносин лежить принцип свободи відкритого моря, відповідно до якого всі держави і народи мають рівні права на користування Світовим океаном.

Джерела міжнародного морського права :Статут 00Н, Женевські Конвенції 1958 р. (Про територіальне море і зону, яка прилягає до нього; Про відкрите море; Про континентальний шельф; Про рибальство і охорону живих ресурсів). Брюссельська конвенція 1910 р., .Лондонська конвенція 1954р. з поправками 1962, 1969, 1972, 1973 рр.), Конвенція охорони людського життя на морі 1960 р., Конвенція 00Н з морського права 1982 р., (питання, пов'язані з мореплавством і перельотами, розвідкою і розробкою ресурсів, рибальством і судноплавством та ін. Конвенція визначає правила проведення морських кордонів, права, обов'язки і відповідальність держав, механізм урегулювання спорів ;питань, пов'язаних з визначенням режиму торгових суден у відкритому морі і в територіальних водах,режиму торгових суден міжнародних протоках і каналах, а також у портах. Конвенція(Женева )під "відкритим морем" -всі частини моря, які не входять як до територіальних, так і до внутрішніх вод якої-небудь держави і якими можуть користуватися різні держави." Відкрите море" вільне для доступу всіх держав і жодна з них не має права претендувати на підпорядкування якої-небудь його частини своєму суверенітету (см. 2). Всі держави користуються у ньому свободою судноплавства, рибальства, рокладання підводних кабелів і трубопроводів, а також свободою польотів. Перебуваючи у "відкритому морі", судна повинні плавати під прапором лише однієї держави (крім випадків, передбачених у міжнародних договорах), підкорятись юрисдикції тієї держави, під прапором якої вони знаходяться. Не дозволяється під час плавання або стоянки при заході в порт міняти свій прапор (крім випадків переходу права власності на судно або зміни реєстрації). Конкретним міжнародно-правовим режимом наділені і порти. Згідно з положеннями Барселонської конференції (І921 р.) флоти всіх країн вільно користуються будь-яким відкритим портом. Крім того, всі збори в портах мають здійснюватися на умовах рівності і в розумних межах. На конференції Комітету комунікацій і транзиту Ліги Націй були підписані Конвенція І Статут про міжнародний режим морських портів, відкритих для заходу торгових (вантажних, пасажирських) суден у комерційних цілях. Країни-учасниці відповідно до цих документів взяли на себе зобов'язання надати вільний доступ до відкритих портів своїх та іноземних суден, а також рівні умови для їх завантаження і розванта­ ження, стягнення мита тощо. Відмова у дозволі зайти у порт може надто дорого коштувати.


79.Правове регулювання міжнародних економічних відносин.

Предметом міжнародного економічного права є міжнародні еко­номічні відносини: як дво-, так і багатосторонні. У межах міжнародно­го економічного права міжнародними вважаються відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного публічного права. Економічні відносини є комерційними в широкому розумінні. Отже, усі відносини сфери міжнародного публічного права, де присутній комерційний елемент, належать до сфери дії міжнародного еконо­мічного права. Такими елементами є купівля-продаж, оренда, підряд, міна, найм, позика, лізинг, франчиза та перевезення. Наприклад, норми транспортних конвенцій щодо міжнародних перевезень пасажирів і вантажів належать до міжнародного економічного права, якщо вони стосуються торговельно-економічних відносин між суб'єктами міжнародного права.

Об'єктивними передумовами міжнародно-правового регулювання економічних відносин є наявність суверенних держав та інших суб'єктів міжнародного права, необхідність підтримки та розвитку зв'язків між ними в економічній сфері. Міжнародно-правове регулю­вання відбувається як процес впливу норм міжнародного публічного права на систему міждержавних економічних зв'язків з метою наве­дення і підтримки певного бажаного порядку.

Міжнародне право є незамінним інструментом організації міжна­родних економічних відносин. Воно є свідомим узгодженим впливом держав на їх розвиток у потрібному напрямі.

Оскільки міжнародне економічне право є галуззю міжнародного публічного права, то ці сфери мають спільних суб'єктів — держави та подібні їм утворення, а також правосуб'єктні міжурядові органі­зації. Серед останніх слід особливо виокремити заклади інтегра­ційного типу, найяскравішим прикладом яких є Європейський Союз (ЄС). Цей союз, як відомо, має тенденцію до перебирання на себе правоповноважень держав-членів. Він від свого імені укладає міжнародні торговельні договори і є колективним учасником багато­сторонніх економічних міжнародних договорів та організацій.

Міжнародні економічні відносини являють собою складову частину системи існуючих міжнародних відносин. Поняття "міжнародні відносини" досить широке. Воно включає в себе насамперед міждержавні відносини, в яіаіх суб'єктами висту­пають держави та їхні об'єднання як носії публічної влади. Суб'єктами цих відносин можуть бути також і міжнародні організації, зокрема економічні та ін. Як і будь-які суспільні відносини, міжнародні відносини є відносинами надбудовного характеру. Аналіз наукової літератури з цього питання дає можливість зробити висновок про те, що під міжнародними (міждержавними) відносинами слід розуміти відносини, які виходять за межі держав і виникають між ними. Ці відносини, як відомо, регла­ментуються нормами міжнародного права. Міждержавні економічні відносини виникають і встановлюються передусім між державами як політичними формами організації суспільства, що виражають обумовлену економічним ладом певну політичну владу економічно пануючого класу або всього народу. Вони можуть виникати також, як уже зазначалося, і між державами та міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями. Отже, міжнародні економічні відносини — це особлива форма суспільно-виробничих зв'язків ніж окремими державами, між державами та міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями. За своїм змістом міжнародні економічні відносини є складними. Це обумовлено, по-перше, значною кількістю країн, їх угруповань і міжнародних організацій, які є суб'єктами міжнародних економічних відносин. По-друге, на складність і характер цих відносин істотно впливає і суспільно-політичний устрій країн або їх угруповань. Цілком зрозуміло, що певні особливості в економічних відносинах існували (й існують ще й сьогодні) між країнами з різним соціально-економічним устроєм.

Розвиток політичних та соціально-економічних ситуацій в конкретних країнах певною мірою впливає на стан міжнародних економічних відносинОднак розвал економіки, який нині спостерігається в країнах СНД, і на цій основі різке падіння експорту неминуче веде до банкрутства, що негативно впливає на розвиток міжнародних економічних відносин. Ці та інші ситуації слід враховувати при побудові міжнародних економічних відносин.

^ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У МЕЖАХ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ

Складність міжнародних економічних відносин обумовлює складність їх правового регулювання. Національні правові системи, інститути та норми, які використовуються в окремих випадках для регулювання міжнародних економічних відносин, мають ще суттєві розбіжності. Поки ще не уніфіковано національне законодавство, краще було б, щоб ці відносини регулювалися на рівні норм міжнародних договорів та інших міжнародних актів. Але оскільки таких актів ще недостатньо, остільки більш широко використовуються норми національного права та звичаї. У справі регулювання укладання міжнародних економічних договорів має Закон України від 22 грудня 1993 р. "Про міжнародні договори". Одним із найважливіших нормативних актів у нашій державі, який регулює зовнішньоекономічну діяльність, є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятий Верховною Радою України 16 квітня 1991 р. В цьому законі закріплені загальні положення, які розкривають значення термінів, що використовуються в ньому (аудит, валютні кошти, демпінг, експорт, імпорт, квота, представництво тощо), систему принципів і види зовнішньоекономічної діяльності, основи її регулювання, захист прав і законних інтересів суб'єктів зов­нішньоекономічної діяльності, питання відповідальності та ін. Важливі норми, що використовуються або використовува­лись у сфері регулювання міжнародних економічних відносин, містяться і в інших законах України: "Про іноземні інвестиції" (13 березня 1992 р.), Декрет КМУ "Про режим іноземного інвестування" (20 травня 1993 р.), "Митний кодекс України" (12 грудня 1991 р.), "Про інвестиційну діяльність" (18 вересня 1991 р.), "Про єдиний митний тариф" (5 лютого 1992 р.) та ін.

З деяких питань зовнішньоекономічної діяльності приймаються постанови Верховної Ради України. Так, 12 тра­вня 1992 р. цим органом була прийнята Постанова "Про порядок проведення бартерних операцій у 1992 р. у галузі зовнішньоекономічної діяльності". Ряд норм, що використовуються у цій галузі правового регулювання, міститься у Цивільному Кодексі України.КМУ також приймає постанови щодо регулювання зовнішньоекономічних відносин (Постанова від 7 квітня 1992 р. "Про порядок оплати податку на валютну виручку від експорту продукції (робіт, послуг) у 1992 р."). Підкреслюючи цивільно-правовий характер зовнішньо­економічних договорів, слід зазначити, що тут можуть використовуватися і норми адміністративного, митного, валютно-фінансового, трудового, податкового та іншого законодавства. Так, сторони (контрагенти) міжнародних економічних відносин не можуть не враховувати норми, які регламентують порядок завозу і вивозу товарів, проходження митного контролю, їх якості, виду валюти, яка використовується для їх оплати, тощо. Систему органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, їх правовий статус визначають нормативні акти, що входять у систему саме цієї галузі законодавства.8 травня 1992 р. була прийнята Постанова КМУ"Питання Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України", в якій було зазначено, що Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України є правонаступником колишніх Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і Міністерства торгівлі України. В даний час це міністерство називається Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України. Правове регулювання відносин, що виникають на основі міжнародних економічних відносин, має комплексний міжгалузевий характер, тобто спостерігається своєрідна "кооперація" норм різних галузей національного права.

Серед універсальних міжнародних організацій необхідно виділити Комісію 00Н з права міжнародної торгівлі. В результаті діяльності цієї комісії були розроблені такі важливі міжнародно-правові акти, як Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу, Акт про міжнародний комерційний арбітраж та ін.Прийняття однакових норм, які регулюють договори міжнародної купівлі-продажу товарів і враховують різні суспільні, економічні і правові системи, сприятиме усуненню правових бар'єрів у міжнародній торгівлі і її розвитку, підписали згадану Конвенцію.

Правове керівництво по складанню міжнародних контрактів на будівництво промислових об'єктів, яке розроблене і затверджене у 1987 р. Комісією 00Н з права міжнародної торгівлі. Зміст документу:дослідження, що передують укладенню контракту; вибір методу укладення контракту; процедура укладення контракту; загальні зауваження щодо укладення контрактів; загальна характеристика робіт і складання договорів, розроблені різними міжнародними професіональними асоціаціями. Організацією по координації Європейської металообробної промисловості розроблені Керівництво по складанню міжнародних договорів на дослідження і розробки; Керівництво по складанню договорів на передачу "ноу-хау", зразок договору патентної ліцензії та ін. Ці документи мають суто рекомендуючий характер.


80.Поняття міжнар екон договору.

Договір — це категорія, яка широко використовується як у національному, так і міжнародному праві. В поширеному розумінні договір — це угода двох або кількох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх прав і обов'язків. Угоди — поняття, ширше, ніж договори, оскільки останні укладаються від імені однієї особи і виражають лише її волю (наприклад, видача доручення, векселя, чека або заповіт).

Міжнародний договор- добровільна угода між двома або кількома рівно­правними державами чи міжнародними організаціями щодо їхніх взаємних прав і обов'язків у політичних, економічних, культурних та інших відносинах. Міжна­родний економічний договір — різновид міжнародних договорів. У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятому 16 квітня 1991 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) розглядається як матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності Слово "контрагент"- лат."той, хто домовляється". Під контрагентом слід розуміти будь-яку сторону міжнародного економічного договору, яка бере на себе певні зобов'язання. Міжнародні економічні договори мають надзвичайно важливе значення як для економіки країн, що беруть у них участь, так і для світового господарства в цілому. В умовах зростаючої взаємозалежності різних країн, цілих регіонів виникає потреба економічного співробітництва. Укладення міжнародних економічних договорів, з одного боку, впливає на ефективність економічного розвитку, задоволення суспільних потреб народного господарства і населення відповідної країни, з іншого боку, економічне співробітництво між країнами розширює можливості на мирній основі вирішувати всі назрілі проблеми. Розвиток міжнародних економічних відносин шляхом укладення відповідних договорів між країнами стабілізує їхні економічні зв'язки на взаємовигідній основі

Міжнародний економічний договір — це добровільна угода між двома або кількома державами, міжнародними організаціями, відповідно до якої встановлюються, змінюються або припиняються їхні взаємні права та обов'язки.

^ ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОН ДОГОВОРІВ

Як відомо, міжнародний договір є основним джерелом міжнарод­ного права. Це, зокрема, зафіксовано у Статуті 00Н та Статуті Міжнародного суду 00Н. Договір покликаний чітко і у визнаненій формі відбивати угоду між суб'єктами міжнародного права про створення обов'язкових для них правил, тобто міжнародно-правових норм, що регламентують встановлення, зміну чи припинення їх взаєм­них прав і обов'язків. Усі міжнародні договори незалежно від кіль­кості їх учасників є джерелами міжнародного права. Посилюється значення міжнародного договору як головного джерела міжнарод­ного права. Це, зокрема, визнано у Віденській конвенції (1969 р.) про право міжнародних договорів.

Міжнародний економічний договір є різновидом міжнародного публічного договору.

Міжнародний економічний договір — це добровільна угода між двома або більшою кількістю суб'єктів міжнародного права, відпо­відно до якої встановлюються, змінюються чи припиняються їх взаємні права та зобов'язання.

Отже, основою міжнародного правового регулювання економіч­них відносин між державами є дво- та багатосторонні договори. Вони бувають різними як за змістом, так і за назвою. Розрізняють кілька видів таких договорів.

^ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ

Договір — це категорія, яка широко використовується як у національному, так і міжнародному праві. В найбільш поширеному розумінні договір — це угода двох або кількох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх прав і обов'язків. Юридична наука і практика свідчать про розмаїття договорів: трудових, цивільно-правових і між­народних. Якщо вести мову про цивільно-правові та між­народні договори, то слід зазначити, що вони є різновидом угод. Угоди — поняття, ширше, ніж договори, оскільки останні укладаються від імені однієї особи і виражають лише її волю (наприклад, видача доручення, векселя, чека або заповіт). Під міжнародним договором, як правило, розуміють добровільну угоду між двома або кількома рівно­правними державами чи міжнародними організаціями щодо їхніх взаємних прав і обов'язків у політичних, економічних, культурних та інших відносинах. Міжна­родний економічний договір — це, насамперед, різновид міжнародних договорів. Слід зазначити, що, широко використовуючи міжнародні економічні договори як форму міжнародного економічного співробітництва, законодавство колишнього СРСР не закріпило їх визначення. В даний час у законодавстві суверенних незалежних держав — колишніх союзних республік — робляться спроби законодавче закріпити визначення міжнародних (зовнішньоекономічних) договорів. Так, у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятому 16 квітня 1991 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) розглядається як матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1). Слово "контрагент" латинського походження і в буквальному перекладі означає "той, хто домовляється". У даному разі під контрагентом слід розуміти будь-яку сторону міжнародного економічного договору, яка бере на себе певні зобов'язання. Міжнародні економічні договори мають надзвичайно важливе значення як для економіки країн, що беруть у них участь, так і для світового господарства в цілому. В умовах зростаючої взаємозалежності різних країн, цілих регіонів виникає гостра потреба економічного співробітництва. В свою чергу, економічне співробітництво позитивно сприяє вирішенню питання про сумісність національних економік різних країн. Адже саме тут виникають проблеми, пов'язані, приміром, із стандартизацією та уніфікацією в промисловості, сільському господарстві, науці і техніці. Немає необхідності доводити, що відокремленяя економіки будь-якої країни від світового господарства не сприяє її соціально-економічному розвитку, зростанню добробуту людей. Укладення міжнародних економічних договорів, з одного боку, впливає на ефективність економічного розвитку, задоволення суспільних потреб народного господарства і населення відповідної країни, з іншого боку, економічне співробітництво між країнами розширює можливості на мирній основі вирішувати всі назрілі проблеми. Розвиток міжнародних економічних відносин шляхом укладення відповідних договорів між країнами стабілізує їхні економічні зв'язки на взаємовигідній основі. Міжнародний економічний договір слід розглядати не лише як правову форму відповідних економічних зв'язків між різними країнами, джерело міжнародного економічного права, а й як основне джерело зобов'язань. Юридичне їх закріплення дає можливість у разі необхідності захистити відповідним чином ті чи інші права й інтереси, якщо вони порушуються у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, що випливають з міжнародних економічних договорів. Міжнародний економічний договір слід також розглядати і як інструмент виявлення волі сторін, відповідно до чого встановлюються, змінюються або припиняються відносини, пов'язані із зобов'язаннями. Таким чином, міжнародний економічний договір — це добровільна угода між двома або кількома державами, міжнародними організаціями, відповідно до якої встановлюються, змінюються або припиняються їхні взаємні права та обов'язки. Для більш повного з'ясування суті міжнародного економічного договору (угоди) нижче наводиться (як приклад) текст угоди між Урядами Угорської Республіки і України про торговельно-економічні зв'язки і науково-технічне співробітництво.


81.Правове регулювання міжнародних транспортних перевезень.

Конвенції та інші міжнародно-правові акти у сфері транспорту створюють уніфі­коване право і зменшують застосування до перевезень колізійних норм.

Міжнародне транспортне право — це система принципів і норм, що регулюють правовідносини, які виникають між суб'єкта­ми міжнародного права у зв'язку з використанням транспортних засобів у процесі міжнародного економічного співробітництва.

Міжнародні транспортні перевезення — це необхідна умова успішного розвитку міжнародних економічних відносин. Перевезення сировини, матеріалів, устаткування, сільськогосподарської продукції та інших вантажів, передбачених міжнародними договорами та угодами— це один із засобів їх реального виконання.

Правове регулювання:Міжнародне транспортне право- система міжнародно-правових принципів і норм, які регулюють відносини, що виникають у процесі використання різних видів транспорту у сфері міжнародного економічного співробітнинтва. Принципи і норми міжнародного транспортного права дістають своє юридичне закріплення у різних джерелах: міжнародних договорах та угодах з питань транспорту, актах міжнародних організацій (асоціацій, конференцій, палат, комісій тошо). Найбільш поширеними є міжнародні договори з питань транспорту (транспортні договори). Вони укладаються від імені за дорученням уряду центральними органами управління транспортом — міністерствами та іншими установами, які ідійснюють керівництво залізничним, морським, річковим, ювітряним транспортом.

За кількістю країн, які беруть участь у подібного роду міжнародних договорах, їх можна поділити на багатосторонні і двосторонні. До багатосторонніх договорів слід віднести, наприклад, Конвенцію про відкрите море, підписану у 1958 р. тринадцятьма державами; Угоду про Міжнародну спілку залізниць (1922 р.), Чикагську конвенцію з питань цивільної авіації (1944 р.). До цього виду угод слід віднести й угоди, укладені між окремими країнами Співдружності незалежних держав; Угоду про координаційні органи залізничного транспорту СНД, підписану у Мінську 14 лютого 1992 р. (Україною вона не підписана). Угоду про використання повітряного транспорту, яка була підписана у Ташкенті 15 травня 1992 р. (не підписана Молдовою), та деякі інші. Міжнародні транспортні договори можуть бути різного змісту, в них обов'язково враховується специфіка виду транспортних засобів. Так, у договорі про торгове судно­плавство визначається, як правило, територія, на яку поширю­ється договір; питання сприяння сторін свободі торгового судноплавства; підтримка і розвиток ділових відносин між органами управління транспортом; дотримання у міжнарод­ному судноплавстві принципу вільної і справедливої конкурен­ції; визнання національної належності судна; надання допомо­ги при корабельних катастрофах і аваріях та інші питання.


1   2   3   4   5   6   7   8   9

Реклама:





Скачать файл (680 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru