Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Дипломний проект - Спосіб оцінки впливу ЕМП, що збуджуються офісною технікою, на стан людини-оператора - файл 1.doc


Загрузка...
Дипломний проект - Спосіб оцінки впливу ЕМП, що збуджуються офісною технікою, на стан людини-оператора
скачать (1580 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc1580kb.18.11.2011 15:49скачать

1.doc

1   2   3
Реклама MarketGid:
Загрузка...







    ^ РОЗДІЛ 7. Охорона праці



Безпека праці забезпечується дотриманням стандартів ГОСТ 12.2.007-93 (ДСТУ 2817-94) з безпеки праці.

Покращення умов праці та забезпечення безпеки праці - одне з головних питань, яке потрібно враховувати під час розробки та проектуванні системи (блоку).

Кінцевим результатом розробки дипломної роботи є створення методики досліджень впливу ненавмисних електромагнітних випромінювань офісного обладнання на імовірність появи похибок у рішеннях, що приймає людина-оператор. Тому для детального аналізу умов охорони праці обираємо робоче місце оператора ПЕОМ.

Комп’ютер живиться від мережі змінного струму 220 В частотою 50 Гц.


    1. ^ Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів



Умови праці на робочих місцях при експлуатації ПК складаються під впливом великої кількості факторів, різних по природі, формам прояву і характеру впливу на людину.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні і шкідливі виробничі фактори підрозділяються по своїй дії на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні. В свою чергу, кожна група факторів має свої підгрупи. Нижче розглянемо небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що мають місце при роботі на ПК.



7.1.1. Фізичні небезпечні та шкідливі фактори

а) Підвищений рівень шуму на робочому місці.

Внутрішній шум в приміщенні створюють апаратура, механізми, машини, що встановлені в них.

ПЕОМ можна віднести до малошумної категорії апаратури, яка створює шум в межах допустимих норм (65 дБ) відповідно до ОСТ 54 72001-78 "Шум. Общие требования безопасности труда на эксплуатационных предприятиях гражданской авиации".

б) Підвищена температура повітря робочої зони.

Причиною підвищеної температури робочої зони можуть бути освітлювальні пристрої, величина тепловиділень яких становить 35-60 Вт/м2, а також комп’ютер, середня величина тепловиділень якого становить 310 Вт/м2.

в) Недостатність природного освітлення.

Причиною недостатньості природного освітлення може бути неправильно спроектоване розміщення робочого місця відносно джерел природного освітлення (вікон), слабке світлопроникнення вікон черех їх забрудненість.

г) Недостатня освітленість робочої зони.

Причиною недостатньої освітленості робочої зони може бути невірно спроектоване та виконане освітлення – недостатність світильників місцевого освітлення.

д) Підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може пройти через тіло людини. Причиною виникнення електричного струму на не струмоведучих елементах конструкції, а також ушкодження ізоляції електропровідних елементів приладу можуть призвести до замикання й проходження струму крізь тіло людини.


^ 7.1.2. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі фактори


а) Нервово-психічні перенавантаження, такі як:

  • напруга зору;

  • напруга уваги;

  • інтелектуальні навантаження;

  • емоційні навантаження;

  • тривалі статичні навантаження;

  • монотонність праці;

  • великий обсяг інформації, оброблюваної в одиницю часу.

Такі перенавантаження можуть виникати у оператора ПЕОМ, оскільки його робота потребує постійної уваги та зосередженості під час постійного отримування інформації. Робота може супроводжуватися перервами різної тривалості та характеризуватися як робота з напруженням зору (маленькі знаки на екрані), нервовими навантаженнями (високі вимоги до точності виконуваної роботи). Причиною цього фактору може бути невдало розроблений графік чергувань, тому що системи видають, особливо в робочий час об’єкту, досить великі об’єми оперативної інформації.



      ^ 7.2. Технічні заходи щодо виключення дії на технічний персонал небезпечних та шкідливих факторів



7.2.1. Заходи щодо регулювання температури повітря робочої зони


Температура повітря робочої зони становить 220 С, що відповідає нормованим параметрам мікроклімату та іонного складу повітря згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

Для забезпечення необхідної температури 220 С повітря, вологості 60 %, швидкості руху повітря 0,5 м/с необхідно:

  • встановити систему вентиляції та кондиціонування у приміщенні;

  • створити зелені куточки.

Оптимальні і припустимі норми на повітря в робочій зоні приведені в табл. 7.1.


^ Таблиця 7.1

Оптимальні і припустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні





Період року



Катего-рія робіт

Температура, 0С

Відносна вологість, %

Швидкість

Руху повітря, м/с


Опти-

мальна

Допустима

На постійних робочих місцях




верхня

нижня

Опти-мальна

Допус-тима

Опти-мальна

Допустима

холод-ний

легка

22-24

25

21

40-60

75

0,1

не біль- ше 0,1

теплий

легка

23-25

28

22

40-60

55

(при 280С)

0,1

0,1-0,2


^ 7.2.2. Заходи щодо забезпечення необхідного природного освітлення


Приміщення робочої зони має природне освітлення 300 лк відповідно до ОСТ 54 72003-82. Для забезпечення більшої ефективності природного освітлення застосовують наступні заходи:

  • правильно спроектоване та виконане освітлення;

  • освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи на північний схід;

  • забезпечення коефіцієнта природної освітленості не нижче ніж 1,5.


^ 7.2.3. Заходи щодо забезпечення освітлення робочої зони


Освітленість робочої зони, що відповідає вимогам ОСТ 54 72003-82 становить 300-500 лк.

Заходи виключення недоліку недостатньої освітленості:

  • правильно спроектоване та виконане освітлення;

  • відповідність рівня освітленості робочих місць характеру виконуваної роботи;

  • оптимальна направленість випромінюваного освітлювальними приладами світлового потоку;

  • рівномірний розподіл яскравості на робочих поверхнях та в навколишньому середовищі.

Від стану виробничого освітлення у приміщеннях, на робочих місцях і на території підприємства у значній мірі залежить безпека праці, продуктивність праці і якість продукції.

Згідно з ОСТ 54 72003-82 для зазначених робіт мінімальна освітленість при одному загальному освітленні має бути:

  • при використанні люмінесцентних ламп – 200 лк;

  • при використанні ламп накалювання – 150 лк.


^ 7.2.3. Захист від ураження електричним струмом


Для захисту робітника від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини застосовують:

  • захисне заземлення струмопровідних частин;

  • занулення металевих струмонепровідних частин;

  • захисне відімкнення;

  • блокування (в ЕОМ використовують блочні схеми).

Поява електричного струму на струмопровідних елементах конструкції, а також ушкодження ізоляції електропровідних елементів приладу можуть призвести до замикання й проходження струму крізь тіло людини.

Відповідно до «Правила устройства электроустановок» всі електроустановки поділяються на два класи: із напругою до 1000 В та з напругою вище 1000 В. Заходи щодо забезпечення електробезпечності розробляються, у першу чергу, виходячи з того, до якого з цих класів відноситься проектована електроустановка.

Відповідно до ГОСТ 12.2.007.6-93 опір заземлюючого пристрою повинен дорівнюватись 4 Ом.

Відповідно до ГОСТ 12.1.038-82 електроустановки приєднуються до внутрішньої магістралі за допомогою мідних і алюмінієвих провідників із перетином 4-6мм2. Прокладку заземлюючих провідників із смугової сталі, рекомендується проводити відкрито по конструкції будинку, із метою більш доступного їх догляду. Приєднання дроту, що заземлює, до частин устаткування повинно бути виконано зварюванням або болтовим з`єднанням. Воно повинно бути доступно для огляду. Для болтового з'єднання повинні бути передбаченні заходи що до запобігання корозії з'єднання.


      ^ 7.3. Забезпечення пожежної і вибухової безпеки під час випробувань



Приміщення, в якому працює оператор ЕОМ відноситься до приміщень підвищеної небезпеки (категорія В). До таких приміщень відносяться приміщення, у яких містяться речовини, здатні тільки горіти, але не вибухати при контакті з повітрям, водою чи один з одним.

Під пожежною безпекою розуміється стан об’єкта при якому із встановленою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі й впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується зберігання матеріальних цінностей. А під вибухобезпекою – стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху або у випадку його виникнення запобігається вплив на людей і забезпечується зберігання матеріальних цінностей.

Основними причинами виникнення пожеж в приміщеннях, де працюють опратори ПЕОМ є:

  • порушення пожежних норм і правил у процесах виробництва;

  • неправильне обладнання систем опалення, вентиляції;

  • невиконання протипожежних заходів щодо влаштування пожежної сигналізації, незабезпечення первинними засобами пожежогасіння;

  • куріння в заборонених місцях;

  • погане знання персоналом заходів протипожежної безпеки;

  • несправність та перенавантаження (перегрів) блоків живлення та інших електричних пристроїв.

Відповідно до вимог і норм пожежної безпеки виробничі приміщення обладнуються засобами автоматичної системи пожежної сигналізації, первинними засобами пожежогасіння, вогнегасниками,ящиками з піском, установками пожежогасіння, автоматикою для виявлення і запобігання пожеж.

^ Профілактичні заходи щодо запобігання пожеж:

  • приміщення для роботи з ПЕОМ зозташувати в будівлы не нижче ІІ ступеня вогнестійкості з розміщенням залів ПЕОМ не нижче першого поверху;

  • двері машинного залу повинні бути самозамикаючимися з межею вогнестійкості не менше 0,75 годин;

  • для акустичної обробки стін треба використати негорючі матеріали;

  • освітлювальну електричну мережу слід виконати згідно вимог до пожежонебезпечних зон;

  • прокладення кабелів через перекриття, стіни та підлогу слід виконати в трубах з негорючих матеріалів;

  • система електрозабезпечення повинна мати блокіровку, яка забезпечує її відключення у випадку зупинки системи охолодження та кондиціонування;

  • повітроходи слід виконати з негорючих матеріалів;

  • система вентиляції повинна мати пристрої, які забезпечують її автоматичне відключення у випадку виникнення пожежі.

Для гасіння пожеж в приміщенні з ПЕОМ використовуються вогнегасники типу ОУ-5 (в приміщенні їх два), встановлені з розрахунку один вогнегасник на 40-50 м2 підлоги.

      ^ 7.4. Інструкція з пожежної і вибухової техніки безпеки та безпеки



Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 та ГОСТ 12.1.010-76 до роботи з системою контролю і управлінням доступу допускаються особи інженерно-технічного складу, що вивчили пристрій, інструкцію з експлуатації, дану інструкцію і ті, хто склав залік з техніки безпеки і пожежної безпеки.

1. Перед початком роботи на комп`ютері необхідно:

1.1. Ознайомитися з посібником по експлуатації і розсташуванням рубильників.

1.2. Для вмикання ПЕОМ необхідні кабелі електроживлення комп`ютера і зовнішні пристрої підключити до мережі з напругою 220 В і частотою 50 Гц.

1.3. Щоб уникнути ушкодження окремих вузлів ПЕОМ забороняється підключати кабелі при включених у мережу зовнішніх пристроїв.

2. У процесі експлуатації комп`ютера:

2.1.Забороняється установка додаткових модулів розширення при включеному блоці електроживлення, а також використання саморобних кабелів, блоків розширення і блоків електроживлення, необхідно зайву довжину кабелів необхідно звернути у так звану гармошку.

2.2.Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ:

  • при 8-годинній робочій зміні для оператороів із застосуванням ЕОМ слід призначити регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за візуальним дісплейним терміналом (ВДТ);

  • при 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4 годин роботи через кожну годину тривалістю 15 хв.

У всіх випадках, коли виробничі обставини недозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

3.При закінченні роботи на ПЕОМ необхідно виключити електроживлення системного блоку і всіх зовнішніх пристроїв, що входять до складу комп`ютерної системи.

4.Обов’язки працюючих при аварійних ситуаціях:

4.1. У випадку пожежі необхідно знеструмити все устаткування, перекрити канали вентиляції і кондиціонування, ввімкнути пожежну сигналізацію і вжити заходів щодо гасіння пожежі (вогнегасник вуглекислий ОУ-5).

4.2. У випадку аварійної ситуації необхідно знеструмити все устаткування, перекрити канали вентиляції і кондиціонування, доповісти керівнику робіт про подію та, у разі потреби, приступити до ліквідації аварійної ситуації.


^







ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ



В роботі було показано актуальність проблеми оцінки надійності людини-оператора, як особливої підсистеми в генеральній ергатичній системі.

Збільшення неперервного стану роботи в умовах ЕМП приводить до того, що в організмі людини перерозподіляється загальний запас енергії, призначеної для забезпечення його життєвих функцій. Цей перерозподіл обумовлений необхідністю поповнення частини енергії W, яка витрачається на нейтралізацію дії пондеромоторних сил, з метою збереження необхідного рівня інтелектуальної діяльності. При природному старінні організму загальний запас його енергії знижується. При цьому зменшується і та його частина, яка виділяється організмом для компенсації дії пондемоторних сил. В цих умовах погіршуються якісні показники діяльності людини оператора.

Для підтвердження викладених положень в дипломній роботі пропонується проводити тестування на сприйнятливість до ЕМП низької інтенсивності при професійному відборі . Співробітниками кафедри було здійснено тестування невеликої кількості людей по спеціально розробленій методиці. Результати тестування підтвердили наявність стійкої тенденції до збільшення кількості помилок, які виникають в процесі прийняття рішень людиною-оператором в присутності на робочому місці малопотужних ЕМП.

Узагальнюючи викладений у роботі матеріал, можна прийти до висновку про те, що при професіональному відборі осіб, що є ланкою ергатичної системи надзвичайної важливості, необхідно проводити їх багаторазове тестування на сприйнятливість до ЕМП низької інтенсивності.





1   2   3



Скачать файл (1580 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru