Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  


Загрузка...

Дипломная работа - Разработка привода подачи рабочего инструмента металлообрабатывающих станков (на укр.яз) - файл 10 ОХОРОНА ПРАЦІ (14).doc


Дипломная работа - Разработка привода подачи рабочего инструмента металлообрабатывающих станков (на укр.яз)
скачать (12108 kb.)

Доступные файлы (16):

10 ОХОРОНА ПРАЦІ (14).doc341kb.08.06.2008 22:26скачать
11 ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА (3).doc73kb.06.06.2008 19:27скачать
1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ОСНОВНА ЧАСТИНА (57).doc5481kb.05.05.2009 00:33скачать
8 КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА (12).doc931kb.08.06.2008 21:31скачать
9 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА (13).doc443kb.06.06.2008 19:31скачать
ВСТУП (6).doc134kb.06.06.2008 19:26скачать
ДОКЛАД (3).doc32kb.24.06.2008 01:22скачать
ЗАКЛЮЧЕННЯ (1).doc40kb.10.06.2008 01:56скачать
ЗМІСТ (2).doc56kb.12.06.2008 14:23скачать
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ (3).doc75kb.08.06.2008 22:43скачать
РЕФЕРАТ (1).doc46kb.12.06.2008 14:28скачать
Thumbs.db
ДРУКОВАНА ПЛАТА.jpg10249kb.08.06.2008 23:04скачать
СИЛОВА ЧАСТИНА.jpg4460kb.08.06.2008 23:11скачать
СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА ПРИНЦИПОВА.jpg5693kb.08.06.2008 23:07скачать
СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА СТРУКТУРНА.jpg2994kb.08.06.2008 23:06скачать

содержание
Загрузка...

10 ОХОРОНА ПРАЦІ (14).doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
10 ОХОРОНА ПРАЦІ

10.1 Умови експлуатації
Розроблений привод подачі призначений для використання на підприємствах промисловості, що пов’язана з машинобудуванням, металообробкою та інше. Пристрій встановлюється у окремій захисній шафі, що встановлюється в приміщенні цеху.

Спроектований електронний пристрій живиться від мережі змінної напруги 380 В, частотою 50 Гц, відноситься до класу, за величиною живлячої напруги до 1000 В. Приміщення в якому експлуатується електроустановка відноситься до особливо небезпечних приміщень за ступеню поразки електричним струмом. Оскільки присутні такі умови, що створюють підвищену небезпеку як струмопровідний пил, особливу вогкість, можливість одночасного дотику людини до маючих з'єднання із землею металоконструкціями будинку з одного боку, і до металевого корпуса електроустановки з іншого боку, а також хімічно активне середовище.

Пристрій встановлюється в приміщенні, що має пожежонебезпечну категорію - Г. На виробничих площах, де експлуатується електроустановка, є речовини, що не горять та матеріали в горючому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистої теплоти, іскор і полум'я; тверді речовини та гази, які спалюють або утилізуються як паливо. Зона розміщення електроустановки по класу вибухо- та пожежонебезпеки відноситься до класу В-ІІа (зона не має небезпечного стану за нормальних умов експлуатації, а можливі тільки в результаті аварій або несправностей) і П-ІІа (зона із твердими горючими речовинами) відповідно.

Категорія важкості фізичних робіт при експлуатації або ремонті електроустановки відноситься до середньої важкості ІІа, оскільки пов'язана з переміщенням дрібних виробів або предметів і вимагає певної фізичної напруги.

Відповідно до категорії робіт параметри мікроклімату відповідають оптимальним. Оптимальні та припустимі параметри температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні наведені у таблиці 10.1 та 10.2 відповідно.
Таблиця 10.1 - Оптимальні норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні промислового приміщення

^

Період року


Температура повітря,°С

Відносна вологість повітря,

Швидкість руху повітря, υ м/с

Холодний і перехідний періоди (температура зовнішнього повітря нижче +10 )

18 - 20

40 - 60

 0,2

Теплий період (температура зовнішнього повітря +10 та вище)


21 - 23

60 - 40

 0,3


Таблиця 10.2 – Допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні приміщення
^

Період року


Температура повітря, °С

Відносна вологість повітря, φ %

Швидкість руху повітря, υ м/с

1

2

3

4

Холодний і перехідний періоди (температура зовнішнього повітря нижче +10 )

17 - 23

75

 0,3

Продовження таблиці 10.2

1


2

3

4

Теплий період (температура зовнішнього повітря +10 та вище)

18 - 27

60

 0,2 – 0,4


Гранично припустима концентрація шкідливих речовин які виділяються у робочій зоні, де експлуатується електроустановка дорівнює для пилу 2 - 6 мг/м3, двоокису вуглецю 20 мг/м3. При проведенні ремонтних робіт також зміст припою (олов'яно-свинцевого) 0,0017 мг/м3.

При проведенні ремонтних робіт що відносяться до розряду зорових робіт ІІІв, при розмірах застосованих у пристрої елементів від 0,3 до 0,5 значення штучного освітлення відповідає згідно СНиП ІІ-4-79: 750 лк для комбінованого освітлення та 300 лк для загального освітлення.

Визначимо коефіцієнт природного освітлення єН для VІ поясу світлового клімату за формулою (10.1).
єН = єНІІІ · m · c, (10.1)
де єНІІІ – коефіцієнт природного освітлення для ІІІ поясу світлового

клімату, %;

m – коефіцієнт світлового клімату (m = 0,9 – для Луганської обл.);

с – коефіцієнт сонячності, який залежить від орієнтації світлового отвору за сторонами горизонту (с = 0,7 – при орієнтуванні вікон на південь).
єН = 1,2 · 0,9 · 0,7 = 0,756 (%)

Рівень шуму, що виробляється електроустановкою, не перевищує припустимих 60 дБ при експлуатації його в цехових або лабораторних умовах потребуючої зосередженості при проведенні вимірювальної і аналітичної роботи.

У приміщенні, де експлуатується пристрій, не є в наявності іонізуюче або електромагнітне випромінювання, а теплове випромінювання не перевищує норми.
^ 10.2 Заходи щодо охорони праці
Для забезпечення безпеки експлуатації електроустановки застосовані наступні заходи щодо охорони праці:

а) організаційні й технічні заходи;

б) застосування захисних засобів;

в) захист від випадкового дотику до струмоведучих частин;

г) контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;

д) заземлення;

е) захисні відключення;

ж) сигналізація;

з) захист від переходу високої напруги в мережу низької напруги;

к) подвійна ізоляція.

Організаційними заходами, які забезпечують безпеку робіт з електроустановкою, є:

а) затвердження переліку робіт, які виконуються за нарядом, розпорядженням і у порядку поточної експлуатації;

б) призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;

в) оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, які виконуються в порядку поточної експлуатації;

г) підготовка робочих місць;

д) допуск до роботи;

е) нагляд під час виконання робіт;

ж) переведення на інше робоче місце;

з) оформлення перерв у роботі та її закінчення.

Технічними заходами, що забезпечують безпеку робіт, є:

а) підготовка робочого місця. Для підготовки робочого місця до роботи, яка вимагає зняття напруги, слід вжити у вказаному порядку таких технічних заходів:

1) здійснити необхідні відключення та вжити заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури;

2) вивісити заборонні плакати на приводах ручного та на ключах дистанційного керування комутаційною апарату;

3) перевірити відсутність напруги на струмоведучих частинах, які слід заземлити для захисту людей від ураження електричним струмом;

б) встановити заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі, встановити переносні заземлення);

в) обгородити, за необхідності, робочі місця або струмоведучі частини, що залишилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов, струмоведучі частини обгородити до чи після їх заземлення. Для тимчасового обгороджування струмоведучих частин, що залишилися під напругою, можуть застосовуватися щити, ширми, екрани тощо, виготовлені з ізоляційних матеріалів;

г) зняття напруги. У разі роботи на струмоведучих частинах, що потребують зняття напруги, повинні бути вимкнені:

1) струмоведучі частини, на яких буде виконуватися робота;

2) необгороджені струмоведучі частини, до яких можливе наближення людей, або ремонтного оснащення та інструменту, механізмів і вантажопідіймальних машин;
3) перевірка відсутності напруги. Перевіряти відсутність напруги необхідно покажчиком напруги заводського виготовлення, справність якого перед застосуванням слід перевірити за допомогою призначених для цього спеціальних приладів або наближенням до струмоведучих частин, розташованих поблизу, які явно перебувають під напругою;

д) встановлення заземлення. Встановлювати заземлення на струмоведучі частини необхідно безпосередньо після перевірки відсутності напруги. Переносні заземлення спочатку треба приєднати до заземлювального пристрою, а потім, після перевірки відсутності напруги, встановити на струмоведучі частини. Знімати переносне заземлення необхідно в зворотній послідовності: спочатку зняти його зі струмоведучих частин, а потім від заземлювального пристрою;

е) зберігання та облік заземлень. Комплекти переносних заземлень мають бути пронумеровані і зберігатися у відведених для цього місцях. Спеціальні місця для розвішування або укладання переносних заземлень мають бути позначені відповідно до номерів, що мають ці комплекти.

Для захисту персоналу обслуговуючого електроустановку застосовуються наступні захисні засоби:

а) ізолюючі кліщі;

б) електровимірювальні кліщі;

в) діелектричні рукавиці;

г) діелектричні калоші;

д) інструмент із ізольованими рукоятками;

е) переносні заземлення;

ж) ізолюючі накладки та діелектричні килими;

з) переносні плакати й знаки безпеки;

к) захисні каски;

л) захисні окуляри.

Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин досягнутий шляхом встановлення на струмоведучі частини діелектричних кожухів, з розташуванням на них попереджуючих написів і знаків. Підведення живлення до електроустановки відбувається до закритих клемних колодок додатково захищених кожухом, що не мають відкритих струмоведучих частин.

Контроль і профілактику ушкоджень ізоляції здійснюють шляхом виміру опору ізоляції електроустановки:

а) під час приймально–здавальних випробувань;

б) періодично в процесі експлуатації, але не рідше одного разу на три роки;

в) постійно в процесі експлуатації.

Обсяг і норми приймально–здавальних випробувань регламентують ПУЕ, ПТЕ, ПБЕЕП.

Під час випробування підвищеною напругою дефекти ізоляції виявляються внаслідок пробою та наступного пропалювання ізоляції електричним струмом. Виявлені дефекти ізоляції усуваються, після чого повторно проводяться випробування виправленого обладнання.

Періодичний контроль ізоляції повинен проводитися на увімкненій установці.

Постійний контроль ізоляції проводиться під робочою напругою протягом усього часу роботи установки без автоматичного відімкнення. Вимір опору ізоляції проводиться за шкалою приладу постійного контролю ізоляції.

За зниження опору ізоляції до гранично допустимого або нижче прилад подає звуковий сигнал, світловий або обидва сигнали разом.

Встановлення занулення на проектованому пристрої не передбачено.

Опір контуру заземлення, що застосовується в електроустановці становить не менш 4 Ом. Огляд заземлення відбувається щоразу при проведенні ремонтних робіт, одночасно з оглядом електроустаткування, а також цехових і інших електроустановок. Вимір опору заземлення відбувається не рідше одного разу на рік. Заземлення встановлене на всіх частинах електроустановки, на які може бути подана напруга.

На випадок короткого замикання напруги живлення, або перегріву пристрою, передбачена система захисного відключення, побудована на автоматичних вимикачах, теплових реле та запобіжниках, з режимом спрацьовування на порядок нижче граничних параметрів перенапруги електронних приладів, елементів і ізоляційних покриттів струмоведучих систем.

Застосування гальванічної розв'язки в пристрої запобігає проникненню високої напруги до ланцюгів із низькою напругою.

Щоб забезпечити умови потенційної безпеки експлуатації проектованого пристрою, використовується сигналізація. Передбачена пізнавальна та аварійна сигналізація. Пізнавальна сигналізація показує наявність напруги (застосовуються лампи, світлодіоди та інше). Аварійна сигналізація дає візуальну інформацію про спрацьовування захисту.

Використовуються провідники "фаза А", "фаза В", "фаза С" – чорного кольору, з обов’язковим додатковим маркуванням провідників кембриками жовтого кольору з нанесенням на них інформації за приналежністю до фази.

До засобів з пожежобезпеки належать:

а) застосування засобів пожежної сигналізації;

б) застосування засобів пожежогасіння;

в) організаційні заходи.

Відповідно до [21], категорії приміщення приймаємо норми первинних засобів пожежогасіння. Засоби з пожежогасіння та їх кількість наведені в таблиці 10.3.

^

Таблиця 10.3 – Засоби з пожежогасіння




^

Категорія приміщення


Площа, м2

Вуглекислі вогнегасники ручні (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8), шт.


Пінні, хімічні вогнегасники, шт.

Ящик з піском місткістю 0,5; 1,0; 3,0 м2 та лопата, шт.

Волок, кошма або азбест (1×1; 2×1,5; 2×2 м), шт.

Г


700

1

2

2

2


Окрім пожежного обладнання, вказаного в таблиці, повинні бути розміщенні пожежні пункти (шафи, щити) з наступним мінімальним набором пожежного обладнання, що наведений у таблиці 10.4.
Таблиця 10.4 – Кількість обладнання розміщеного на пожежному пункті


Найменування інвентарю

Кількість, шт.

Сокира

2

Лом та лопата

2

Багор залізний

2

Відро, викрашене у червоний колір

2


Для пожежної сигналізації передбачений тепловий сповіщувач АТІМ – 1, у якому замикання контактів відбувається внаслідок теплової деформації біметалічної пластини. Він працює за температури 60 °С і має розрахункове обслуговування до 15 м2. Крім того в цеху встановлено кнопочний сповіщувач ручної дії, кнопка якого захищена склом для уникнення випадкового натискання.

Як організаційні заходи передбачені також проведення протипожежного інструктажу та призначення відповідальних осіб, що стежать за справним станом і постійною готовністю засобів пожежогасіння і сигналізації. Відведені спеціальні місця для куріння.

У холодний і перехідний періоди року приміщення опалюється центральним опаленням, у теплий період використовується кондиціонування.

Вид вентиляції – механічна, кондиціонування.
^ 10.3 Розрахунок захисного заземлення приладу
Умовою для прийняття вихідних параметрів для розрахунку захисного заземлення є умови експлуатації пристрою, що розглянуті у пункті 10.1. Вихідні параметри для розрахунку захисного заземлення наведені у таблиці 10.1.
Таблиця 10.5 – Вихідні параметри для розрахунку заземлення


Напруга пристрою, В

Режим нейтралі

Грунт

Питомий опір ґрунту

Природний заземлювач

380

нейтраль відсутня

глина

60

відсутній


Визначаємо припустимий опір заземлюючого пристрою Rд.

Найбільш припустимий опір Rпр захисних заземлень в електроустановках напругою до 1000 В приймається 4 Ом.

Питомий опір ґрунту, у якому передбачається розміщати електроди заземлення ρвим = 60 (Ом·м).

З урахуванням субконтинентальної кліматичної зони, для встановлення захисного заземлення, в якій знаходиться Україна приймаємо кліматичний коефіцієнт за середньої вологості: ψ = 1,3

Розрахунковий питомий опір ґрунту ρ з урахуванням кліматичного коефіцієнта за формулою (10.2).
, (10.2)


Потрібний опір штучних заземлювачів за відсутності природних заземлювачів не повинен перевищувати припустимого опору заземлюючого пристрою і приймається у відповідності до формули (10.3).
, (10.3)
де Rп – потрібний опір штучного заземлення, Ом;

Rпр – припустимий опір, Ом;
Приймаємо потрібний опір штучних заземлювачів рівним 4 Ом.

Попередньо обираємо конфігурацію заземлення з урахуванням можливості розміщення його на відведеній території у вигляді горизонтальних та вертикальних електродів.

У якості вертикальних заземлювачів обираємо пруткову сталь діаметром 10 мм і довжиною 5 м. Відстань між електродами 5 м. Як горизонтальні електроди також вибираємо сталь круглого перетину не менш 6 мм. Глибина закладання заземлювача 0,7 метрів.

Відповідно до ПУЕ припустимий опір заземлюючого пристрою Rз з урахуванням питомого опору гранта ρгр. визначається за формулою (10.4).
, (10.4)

Опір розтіканню вертикального заземлювача Rв визначаємо за формулою (10.5).

, (10.5)
де ρ – розрахунковий питомий опір ґрунту, Ом·м;

l – довжина вертикального заземлювача, м;

d – діаметр вертикального заземлювача, м;

t – відстань від поверхні закладення заземлювача до середини довжини

вертикального заземлювача, м.
Відстань поверхні закладання заземлювача до середини довжини вертикального заземлювача визначаємо за формулою (10.6).
, (10.6)
де t0 – глибина закладення заземлювача, м.


Кількість вертикальних заземлювачів n знаходимо за формулою (10.7).
, (10.7)

де ηе - коефіцієнт використання заземлювачів, що враховує взаємне

екранування.

У відповідності до довідника [21] обираємо коефіцієнт використання ηе з урахуванням інтерполяції 0,6.

Обираємо до встановлення 13 вертикальних заземлювачів пруткової сталі.

Довжину горизонтального заземлювача за роз положенням заземлювача за контуром вираховуємо за формулою (10.8).
, (10.8)
де а – відстань між електродами, м.

Опір розтікання горизонтального заземлювача Rг знаходимо за формулою (10.9).

, (10.9)


Дійсний опір розтікання горизонтального заземлювача Rг з урахуванням коефіцієнту використання:

, (10.10)
де ηг – коефіцієнт використання горизонтальних заземлювачів відповідно до довідника [21].


Еквівалентний опір струму розтікання штучних заземлювачів Rшз знаходимо за формулою (10.11).

, (10.11)

Отримане значення Rшз не перевищує розрахунковий припустимий опір заземлювачів з урахуванням питомого опору ґрунту.

Розраховуємо еквівалентний опір заземлювачів Rз за формулою (10.12).
, (10.12)


Еквівалентний опір розтікання заземлювачів не перевищує припустимого опору у 4 Ом.


Скачать файл (12108 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации
Рейтинг@Mail.ru