Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Дипломна робота (магістерська) - Впровадження системи збалансованих показників на підприємстві - файл 1.doc


Дипломна робота (магістерська) - Впровадження системи збалансованих показників на підприємстві
скачать (954.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc955kb.19.11.2011 11:54скачать

содержание

1.doc

  1   2   3   4
Дипломна робота

на тему: “ Впровадження системи збалансованих показників на підприємстві ”

Реферат

Дана дипломна робота включає 112 сторінок, 25 малюнків, 26 таблиць, 62 літературних джерел, додатки.

Ключові слова: стратегія, стратегічне управління, збалансована система показників, ранжирування стратегічних завдань, продуктово-ринкова стратегія, стратегія маркетингу, конкурентна стратегія, аналіз середовища, макроотчення , SWOT – аналіз. Мета дипломної роботи – впровадження сучасних інструментів стратегічного управління в діяльність вітчизняних фармацевтичних підприємств.

В дипломній роботі досліджувалися теоретичні аспекти щодо стратегічного управління підприємством в ринкових умовах, аналіз методичних прийомів стратегічного управління за даними літературних джерел, проведення стратегічного аналізу діяльності ТОВ ДП «ДЗ «ДНЦЛЗ».

За результатами дослідження стратегічного аналізу діяльності ТОВ ДП «ДЗ «ДНЦЛЗ» зроблено висновок, що необхідним є покращення комплексних показників клієнтів та ринків і комплексного показника фінансового потенціалу.

Зміст

Введення…………………………………………………………………………...3

  1. Методологія стратегічного управління підприємством……………………5

    1. Аналіз методичних прийомів стратегічного управління………………...5

    2. Шляхи оптимізації стратегічного управління……….………………….10

    3. Принципи та елементи розробки та впровадження стратегії……………………………………………………………………29

    4. Balanced Scorecard – як новий інструмент стратегічного управління…………………………………………………........................36

  2. Стратегічний аналіз діяльності підприємства …………………..................46

    1. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства…46

    2. Використання SWOT-аналізу для стратегічного управління на підприємстві……………………………………………………………...64

    3. Оцінка величини потенціалу підприємства……………………………78

  3. Впровадження системи збалансованих показників як інструменту поліпшеннястратегічного потенціалу підприємства …………………87

    1. Побудова системи збалансованих показників для оцінки величини потенціалу підприємства………………………………………………...87

    2. Побудова позиційної карти стратегічних груп конкурентів…………..93

    3. Розробка методики оцінки рівня стратегічного управління…………..96

Висновки………………………………………………………………………..107

Література………………………………………………………………………108

Додатки………………………………………………………………………….112
Введення

В умовах ринку, який характеризується нестабільністю зовнішнього середовища, підприємства ведуть свою діяльність, вступаючи у відносини конкурентної боротьби. Здатність перемогти в конкурентній боротьбі визначає перспективи діяльності підприємства. Тому, одним з першочергових завдань управління підприємством є формування конкурентних переваг і оцінка конкурентоспроможності підприємства.

Ідеі стратегічного управління поступово поширюються через літературу, семінари та конференції, і елементи його починають опановувати деякі організації. Однак знання зі стратегічного управління ще не набули практичного застосування в повному обсязі в Україні. Натомість безліч часу марнується на пошуки панацеї від скрутного становища підприємства.

З переходом до нового етапу ринкових реформ на всіх рівнях управління підвищується роль фахівців, здатних приймати оптимальні рішення, які пов`язані з майбутнім функціонуванням підприємств, постійно узгоджувати поточну діяльність із стратегічними цілями, забезпечувати адаптацію підприємства до змінного зовнішнього середовища шляхом формування та реалізації ефективних стратегій діяльності.

Тема даної дипломної роботи «Впровадження системи збалансованих показників на підприємстві» є актуальною, оскільки підприємства працюють в умовах непередбаченості глобального ринку, гострої конкуренції, мінливості внутрішнього і зовнішнього середовища, тобто невизначеності. Зміни носять постійний характер. Визначення інструментів стратегічного управління фармацевтичного підприємства розширює бачення керівниками підприємств цілей і цінностей бізнесу, створює можливість своєчасній відповідальній реакції підприємства на зміни технологій, вимог споживачів і постачальників.

Стратегія припускає рух від майбутнього до сьогодення; посилюється актуальність стратегічних рішень керівників підприємств. Здатність аналізувати і оцінювати потенційно сильні сторони, потенційно слабкі сторони, виявляти стратегічні можливості і погрози, а також розробляти і упроваджувати стратегічні рішення для ефективного функціонування підприємства. Ефективність діяльності підприємства залежить від оригінальності стратегічних ідей, ступеня негайного впровадження в життя.

Здатність стратегічного управління, ухвалення стратегічних рішень, аналіз формування конкурентних переваг – необхідна умова успішності, прибутковості підприємства.

Об`єктом дослідження дипломної роботи є ТОВ ДП «ДЗ «ДНЦЛЗ».

Мета – впровадження сучасних інструментів стратегічного управління в діяльність вітчизняних фармацевтичних підприємств. Для досягнення даної мети в роботі вирішувалися такі завдання:

  • вивчення теоретичних аспектів щодо стратегічного управління підприємством в ринкових умовах;

  • аналіз методичних прийомів стратегічного управління за даними літературних джерел;

  • дослідження принципів і методології побудови системи збалансованих показників ефективності;

  • преведення стратегічного аналізу діяльності досліджуваного підприємства;

  • побудова системи збалансованих показників ефективності на досліджуваному підприємстві.

Сфера стратегічного управління нині вважається найскладнішою, оскільки менеджери будь-якого рівня – державного чи цехового – працюють багато й завзято, що не гарантує, проте, ні успіху, ні навіть виживання об`єкта їхнього керівництва. Це доводить необхідність впровадження нових підходів до стратегічного управління підприємством.

1. Методологія стратегічного управління підприємством

1.1. Аналіз методичних прийомів стратегічного управління
Термін «стратегічне управління» був введений в ужиток в 60—70-Х рр. для того, щоб відображати відмінність управління, здійснюваного на вищому рівні, від поточного управління на рівні виробництва. Необхідність проведення такої відмінності була викликана в першу чергу змінами в умовах ведення бізнесу. Як провідна ідея, що відображає суть переходу до стратегічного управління від оперативного управління, з'явилася ідея необхідності перенесення центру уваги вищого керівництва на оточення для того, щоб відповідним чином і своєчасно реагувати на зміни, що відбувалися в ньому, своєчасно відповідати на виклик, кинутий зовнішнім середовищем.

Розглянемо декілька визначень, які були запропоновані авторитетними розробниками теорії стратегічного управління. Шендел і Хаттен розглядали його як «процес визначення і (встановлення) зв'язку, організації з її оточенням, що полягає в реалізації вибраних цілей і в спробах досягти бажаного стану взаємин з оточенням за допомогою розподілу ресурсів, що дозволяє ефективно і результативно діяти організації і її підрозділам». За Хиггенсом, «стратегічне управління — це процес управління з метою здійснення місії організації за допомогою управління взаємодією організації з її оточенням», Пірс і Робінсон визначають стратегічне управління «як набір рішень і дій з формулювання і виконання стратегій, розроблених для того, щоб досягти мети організації». Існує ще цілий ряд визначень, які роблять упор на ті або інші аспекти і особливості стратегічного управління або ж на його відмінності від «звичайного» управління [20].

Отже, стратегічне управління можна визначити як таке управління організацією, яке:

  • здійснює гнучке регулювання, своєчасні зміни в організації, що відповідають виклику з боку оточення і що дозволяють досягати конкурентних переваг;

  • орієнтує виробничу діяльність на потреби споживачів;

  • спирається на людський потенціал, як основу організації.

Система стратегічного управління, що отримала розвиток на сучасному етапі, передбачає:

  • виділення ресурсів корпорації під стратегічні цілі незалежно від фактичної структури управління виробничий господарською діяльністю;

  • створення центрів керівництва кожною стратегічною метою;

  • оцінку і стимулювання виробничих підрозділів і їх керівників по ступеню досягнення стратегічних цілей.

Це в сукупності дозволяє організації виживати і розвиватися, досягаючи своєї мети в довгостроковій перспективі [17].

Особливостями вироблення стратегії є те, що вона здійснюється на вищому рівні управління і заснована на рішенні наступних завдань: розробка стратегічних цілей компанії; оцінка її можливостей і ресурсів; аналіз тенденцій в області маркетингової діяльності; оцінка альтернативних шляхів діяльності; визначення стратегії на перспективу; підготовка детальних оперативних планів, програм і бюджетів; оцінка діяльності фірми на основі певних критеріїв з урахуванням намічених цілей і планів.

Виходячи з необхідності рішення вище перелічених завдань, в процесі розробки стратегії проводиться оцінка потенціалу фірми, її можливостей і ресурсів для досягнення загальних цілей; аналіз внутрішніх чинників, забезпечуючи зростання і зміцнення позицій фірми: комерційних, технологічних, соціальних; аналіз зовнішніх чинників, що вимагають вживання заходів, направлених на пристосування до умов, що змінилися, і виниклих ситуацій; оцінка альтернативних напрямів діяльності фірми і вибір оптимальних варіантів для досягнення поставлених цілей; ухвалення рішень, узятих за основу при розробці довгострокових планів функціонування і розвитку фірми [8].

На основі проведеного аналізу в процесі розробки стратегії відбувається формування стратегічного мислення шляхом обговорення і узгодження з управлінським лінійним апаратом концепції розвитку фірми в цілому; рекомендація нових стратегій розвитку, створення нового вигляду виробів, вдосконалення продукції, що вже випускається, формулювання проектів цілей і підготовка директив для довгострокового планування, а також розробка стратегічних планів і контроль за їх виконанням [22].

Ухвалення і проведення своєчасних рішень у зв'язку з виникненням несподіваних ситуації (заходи уряду, дії іноземних конкурентів, результати науково-технічних досягнень) вимагають застосування в управлінні системи так званого ранжирування стратегічних завдань.

  • Ця система передбачає наступне:

  • Проведення постійного спостереження і аналіз зовнішніх чинників: ринкових, науково-технічних, загальноекономічних, соціальних, політичних;

  • Доведення результатів аналізу і їх оцінки до вищого керівництва фірми, яке проводить ранжирування завдань по ступеню ухвалення по ним рішень і черговості використання:

а) найтерміновіші і важливіші, такі, що вимагають негайного розгляду;

б) важливі завдання середньої терміновості, які можуть бути вирішені в межах наступного планового періоду,

в) важливі, але не термінові завдання, що вимагають постійного контролю;

г) завдання, не заслуговуючи уваги і що не вимагають ухвалення по ним рішень.

Термінові завдання передаються негайно проектним групам для ухвалення по ним рішень, а також відповідним оперативно-господарським підрозділам — виробничим відділенням. Робота по ранжируванню завдань і виділенню з них найбільш пріоритетних ведеться вищим керівництвом фірми постійно, також як і подальший контроль за їх виконанням [34].

Стратегічне управління ґрунтується на стратегічних цілях компанії, а саме, не на нинішній, а на майбутній структурі господарської діяльності, не на тому, що є, а на створюваному науковому, виробничому, збутовому потенціалі фірми, під який цільовим напрямом виділяються ресурси.

Стратегічне управління припускає, що фірма визначає свої ключові позиції на перспективу залежно від пріоритетності цілей. Звідси різні види стратегій, на які фірма може орієнтуватися. Їх можна класифікувати таким чином:

- Продуктово-ринкова стратегія спрямована на визначення: видів конкретної продукції і технологій, які фірма розроблятиме; сфер і методів збуту; способів підвищення рівня конкурентоспроможності продукції.

- Стратегія маркетингу припускає гнучке пристосування діяльності фірми до ринкових умов з урахуванням позиції товару на ринку, рівня витрат на дослідження ринку, комплексу заходів щодо форсування збуту; розподіл засобів, асигнованих на маркетингову діяльність, між вибраними ринками.

- Конкурентна стратегія спрямована на зниження витрат виробництва, індивідуалізацію і підвищення якості продукції, визначення шляхом сегментації нових секторів діяльності на конкретних ринках.

- Стратегія управління набором галузей припускає, що вище керівництво фірми постійно тримає під контролем види діяльності і номенклатуру продукції по фірмі в цілому в цілях диверсифікації видів діяльності і продукції, що випускається, за рахунок нових галузей і припинення тих з них, які не узгоджуються з цілями фірми і її орієнтирами.

- Стратегія нововведень (інноваційна політика) припускає об'єднання цілей технічної політики і політики капіталовкладень і направлена на впровадження нових технологій і видів продукції. Вона передбачає вибір певних об'єктів досліджень, за допомогою яких фірми прагнуть сприяти в першу чергу систематичним пошукам нових технологічних можливостей.

- Стратегія капіталовкладень припускає визначення відносного рівня капіталовкладень на основі розрахунку масштабів випуску окремих видів продукції і діяльності фірми в цілому; визначення конкурентних позицій фірми по відношенню до суперників; з'ясування можливостей фірми на основі результатів планування і виконання планів шляхом організації оперативно-господарської діяльності.

- Стратегія розвитку спрямована на реалізацію цілей забезпечення стійких темпів розвитку і функціонування фірми, як в цілому, так і її філій і дочірніх компаній. Стратегію розвитку філій і дочірніх компаній по наступних ключових напрямах визначає материнська компанія: розробка нових видів продукції, розширення вертикальної інтеграції, підвищення конкурентоспроможності компанії; збільшення експорту; створення змішаних підприємств за кордоном; розширення зарубіжних капіталовкладень. · Стратегія поглинання припускає придбання акцій інших компаній, що характеризуються швидким зростанням і науково-технічними досягненнями, з метою підвищення ефективності діяльності фірми шляхом проникнення в нові галузі господарства, транснационалізації капіталу.

- Стратегія зарубіжного інвестування спрямована на створення за кордоном власних виробничих підприємств — складальних і по розробці сировинних ресурсів.

- Стратегія орієнтації на розширення експортної діяльності припускає розробку таких заходів, які могли б забезпечити доцільність розвитку такої діяльності, понизити до мінімуму передбачувані можливі ризики і оцінити вигоди. Стратегія експорту передбачає орієнтацію виробництва на задоволення потреб іноземних споживачів і використовується найчастіше крупними компаніями, що випускають складне устаткування і судна на основі замовлень, а також середніми і невеликими фірмами, що випускають новітню малогабаритну продукцію (годинник, фотоапарати, побутові електроприлади) і що збувають її на тих ринках, де транспортні витрати невеликі, а ризик зарубіжних інвестицій великий.

- Стратегія зовнішньоекономічної експансії припускає по всіх видах діяльності: створення закордонного виробництва, експорт в треті країни товарів і послуг, закордонне ліцензування. Вибір стратегії робиться на основі порівняння перспектив розвитку фірми в різних видах діяльності, встановлення пріоритетів і розподілу ресурсів між видами діяльності для забезпечення майбутнього успіху [54].

У тих випадках, коли види діяльності, якими фірма займається, перестають задовольняти її цілям, здійснюється аналіз шляхів диверсифікації і визначення нового вигляду діяльності, до якого слід перейти


    1. Шляхи оптимізації стратегічного управління


Стратегічне управління можна розглядати як динамічну сукупність п'яти взаємозв'язаних управлінських питань. Ці процеси логічно витікають один з іншого. Проте існує стійкий зворотній зв'язок і, відповідно зворотний вплив кожного процесу на останнє і на всю їх сукупність. Це є важливою особливістю системи стратегічного управління. Схематично структура стратегічного управління зображена на рис. 1.1 [9].

Аналіз середовища зазвичай вважається початковим процесом стратегічного управління, оскільки він забезпечує базу для визначення місії і цілей фірми і для вироблення стратегій поведінки, що дозволяють фірмі виконати місію і досягти своїх цілей. Аналіз середовища припускає вивчення двух її складових:

- макрооточення (загальне середовище);

- внутрішнього середовища.

Аналіз макрооточення включає вивчення впливу таких компонентів середовища, як: стан економіки; правове регулювання і управління; політичні процеси; природне середовище і ресурси; соціальна і культурна суспільства, що становлять; науково-технічний і технологічний розвиток суспільства; інфраструктура і т.п.

Аналіз середовища

Визначення місії ті мети

Вибір стратегії

Виконання стратегії

Оцінка і контроль

Рис. 1.1. Структура стратегічного управління
Макрооточення створює загальні умови існування організації в зовнішньому середовищі. У цій частині аналізу розглядаються політико-правові, техніко-економічні, соціокультурні, екологічні і подібні чинники. Вивчення робочого середовища припускає аналіз тих складових зовнішнього оточення, з якими організація знаходиться в безпосередній взаємодії, це: покупці, постачальники, конкуренти, кредитори, акціонери [4].

Аналіз внутрішнього середовища розкриває ті внутрішні можливості і той потенціал, на який може розраховувати фірма в конкурентній боротьбі в процесі досягнення своїх цілей, а також дозволяє вірніше сформулювати місію і краще з'ясувати цілі організації. І проводиться по наступних основних напрямах: маркетинг, виробництво, НІОКР, фінанси, персонал, структура управління [11].

Внутрішнє середовище аналізується по наступних напрямах:
1) кадри фірми, їх потенціал, кваліфікація, інтереси і т.п.;

По-перше, потрібно пам'ятати що підприємство це люди від компетентності яких і залежить чи вийде воно на новий рівень або потерпить крах. Люди, що працюють в компаніях повинні відповідати наступним якостям:

- Бути порядними, оскільки порядна людина є індикатором якості в компанії. Тому багато підприємств розробили свої власні ефективні системи найму персоналу і профілактики шахрайства. Головним принципом таких систем є відбір чесних людей і розвиток в людях віри в те, що чесність — це головна якість співробітника [55].

- Бути професіоналами і патріотами компанії.

2) організація управління;

3) виробництво, що включає організаційні, операційні і техніко-технологічні характеристики, наукові дослідження і розробки;

4) фінанси фірми;

5) маркетинг;

6) організаційна культура.

Організація не тільки проводить продукцію для оточення, але і забезпечує можливість існування своїм членам, надаючи їм роботу, можливість участі в прибутках, створюючи для них соціальні умови і т.п. [6].

Існує декілька методів оцінки умов діяльності підприємства. Одними з найбільш поширених і визнаних методів є СВОТ-аналіз (від SWOT — по початкових буквах англійських слів: сила (strength), слабкість (weakness), можливості (opportunities), загрози (threats)), і СТЕП-аналіз (від STEP — по початкових буквах англійських слів: соціальні (social), технічні (technical), економічні (economic), політичні (political) чинники). Розглянемо методику проведення аналізу зовнішнього середовища на основі СВОТ-аналізу, як найбільш розповсюдженого.

СВОТ-аналіз, як інструмент оцінки середовища функціонування підприємства, складається з двох частин. Його перша частина направлена на вивчення зовнішніх можливостей (позитивні моменти) і погроз (негативні моменти), які можуть виникнути для підприємства в сьогоденні і майбутньому. Тут виявляються стратегічні альтернативи. Друга частина пов'язана з дослідженням сильних і слабких сторін підприємства. Тут оцінюється потенціал підприємства. Іншими словами, СВОТ-аналіз дозволяє провести комплексне вивчення зовнішнього і внутрішнього стану господарюючого суб'єкта [12].

Після того, як складений конкретний список сильних і слабких сторін підприємства, а також можливостей і погроз, потрібно встановити зв'язки між ними. Для цього складається матриця СВОТ(рис.1.2).



  1   2   3   4



Скачать файл (954.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации