Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Тести стратегічний менеджмент - файл


скачать (340.2 kb.)


Тести стратегічний менеджмент

1. Детальний, всебічний, комплексний план, набій дій і рішень, які керівництво розробляє та приймає для досягнення цілей фірми:


а) стратегія;
б) місія;
в) політика;
г) тактика.

2. Забезпечення впровадження інновацій і змін в організації шляхом розподілу ресурсів, адаптації до зовнішнього середовища, внутрішньої координації та забезпечення майбутніх змін у діяльності – це основне завдання, яке вирішує:


а) політика;
б) тактика;
в) стратегія;
г) планування.

3. Стратегію підприємства здебільшого розробляє:


а) найвище керівництво;
б) керівники всіх рівнів управління;
в) керівники функціональних служб;
г) всі бажаючі.

4. Прагненням до поліпшення якості товарів без серйозного врахування потреб, смаків, бажань покупців характеризується:


а) товарна орієнтація ринку;
б) збутова орієнтація;
в) ринкова орієнтація діяльності фірм;
г) маркетингова орієнтація діяльності фірм.

5. Забезпеченням максимізації збуту за допомогою реклами та інших методів впливу на покупця з метою примусити його здійснити покупку характеризується:


а) товарна орієнтація ринку;
б) збутова орієнтація;
в) ринкова орієнтація діяльності фірм;
г) маркетингова орієнтація діяльності фірм.

6. Відбір товарів найвищої якості, що мають найбільший попит і забезпечують максимальний продаж передбачає:


а) товарна орієнтація ринку;
б) збутова орієнтація;
в) ринкова орієнтація діяльності фірм;
г) маркетингова орієнтація діяльності фірм.

7. Головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування:


а) місія;
б) стратегія;
в) стратегічний план;
г) отримання прибутку.

8. Конкретизує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях:


а) стратегічний план;
б) місія;
в) довгострокова ціль;
г) прогноз.

9. Формулювання місії має охоплювати:


а) завдання фірми з погляду її основних послуг і виробів, ринків і технологій, тобто якою підприємницькою діяльністю займається фірма;
б) зовнішнє середовище стосовно фірми, яке визначає її робочі принципи;
в) культуру організації, тобто який робочий клімат існує в середині фірми і яких людей він приваблює;
г) всі відповіді правильні.

10. Процес, який допомагає розпізнати можливості та загрози для досягнення цілей організації:


а) аналіз зовнішнього середовища;
б) аналіз внутрішнього середовища;
в) прогнозування;
г) реалізація стратегії.

11. В процесі аналізу зовнішнього середовища спеціалісти повинні:


а) виявити внутрішні слабкі сторони організації;
б) розкрити внутрішні можливості і той потенціал, на якій може розраховувати фірма у конкурентній боротьбі;
в) вирішити у якому стані знаходить організація, чого вона має досягти і що для цього треба зробити;
г) всі відповіді правильні.

12. Аналіз зовнішнього середовища дозволяє організації:


а) своєчасно дати прогноз появи загроз і можливостей;
б) розробити ситуаційні плани на випадок виникнення непередбачуваних обставин;
в) розробити стратегію, яка дозволить організації досягнути цілей і перетворити потенційні загрози на вигідні можливості;
г) всі відповіді правильні.

13. До економічних чинників, які враховують в процесі аналізу зовнішнього середовища належать:


а) митна, кредитна політика місцевої влади;
б) рівень зайнятості, платіжний баланс країни, середньорічний темп інфляції, стабільність валюти;
в) зміна демографічних умов, рівень конкуренції;
г) оцінка поточних стратегій конкурентів, аналіз майбутніх цілей конкурентів.

14. До політичних чинників, які враховують в процесі аналізу зовнішнього середовища належать:


а) середньорічний темп інфляції, рівень розвитку фінансової системи держави;
б) показники податкової системи та зовнішньоекономічної діяльності країни, дефіцит бюджету країни;
в) угоди щодо тарифів і торгівлі між країнами, нормативні акти місцевих органів влади й уряду;
г) життєві цикли різних товарів і послуг, рівень доходів населення.

15. До ринкових чинників, які враховують в процесі аналізу зовнішнього середовища належать:


а) легкість виходу на ринок, рівень конкуренції, життєві цикли різних товарів і послуг;
б) кредитна політика місцевих органів влади, дефіцит бюджету;
в) середньорічний темп інфляції, платіжний баланс країни;
г) оцінка поточних стратегій конкурентів, аналіз майбутніх цілей конкурентів.

16. Чинники зовнішнього середовища, які містять багато характеристик, що впливають безпосередньо на ефективність роботи організації, і їх аналіз дозволяє керівництву фірми уточнити стратегію організації та закріпити її позиції на ринку:


а) соціальні чинники;
б) чинники конкуренції;
в) економічні чинники;
г) ринкові чинники.

17. Аналіз цих чинників набув важливого значення для вітчизняних організацій після відмови від державної монополії на зовнішню торгівлю:


а) ринкові чинники;
б) міжнародні чинники;
в) чинники конкуренції;
г) технологічні чинники.

18. Процес, за допомогою якого проводиться діагноз внутрішніх проблем організації:


а) внутрішній аудит;
б) аналіз зовнішнього середовища;
в) аналіз внутрішнього середовища;
г) PEST-аналіз.

19. Сфера внутрішнього середовища організації, яка охоплює всі процеси, пов’язані з реалізацією продукції:


а) фінансова;
б) маркетингова;
в) виробнича;
г) організаційна.

20. Сфера внутрішнього середовища організації, яка охоплює технологію виготовлення продукції. постачання і ведення складського господарства, здійснення досліджень і нових розробок:


а) організаційна;
б) фінансова;
в) виробнича;
г) маркетингова.

21. Сфера внутрішнього середовища організації, яка включає в себе процеси, пов’язані із забезпеченням ефективного використання і руху грошових потоків фірми:


а) фінансова;
б) маркетингова;
в) організаційна;
г) виробнича.

22. Сфера внутрішнього середовища організації, яка складається з таких процесів, як взаємодія керівників і виконавців, наймання, навчання персоналу, оцінка результатів праці і стимулювання:


а) кадрова;
б) виробнича;
в) організаційна;
г) маркетингова.

23. Сфера внутрішнього середовища організації, яка містить комунікаційні процеси, організаційну структуру, норми, правила, процедури, розподіл прав і відповідальності, ієрархію підпорядкування:


а) кадрова;
б) маркетингова;
в) організаційна;
г) виробнича.

24. Метод, який дозволяє провести вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища організації, виявити спочатку сильні та слабкі сторони, а так же загрози і можливості, а далі – встановити зв’язки між ними і визначити як їх можна використати під час формування стратегії:


а) SWOT-аналіз;
б) PEST-аналіз;
в) “мозковий штурм”;
г) матриця БКГ.

25. За рівнем управління, на якому розробляють стратегію, розрізняють:


а) корпоративну, ділову, функціональну, оперативну стратегію;
б) стратегію зростання, стабілізації, скорочення;
в) активну, пасивну стратегію;
г) фінансову, соціальну, адаптивну стратегію.

26. За стадією “життєвого циклу” підприємства розрізняють:


а) корпоративну, ділову, функціональну, оперативну стратегію;
б) стратегію зростання, стабілізації, скорочення;
в) активну, пасивну стратегію;
г) фінансову, соціальну, адаптивну стратегію.

27. За характером поведінки організації на ринку розрізняють:


а) корпоративну, ділову, функціональну, оперативну стратегію;
б) стратегію зростання, стабілізації, скорочення;
в) активну, пасивну стратегію;
г) фінансову, соціальну, адаптивну стратегію.

28. Активна стратегія характеризується:


а) диверсифікацією, технологічною орієнтацією, наступальністю;
б) концентрацією діяльності фірми на визначеному сегменті ринку;
в) ринковою орієнтацією, оборонною стратегією;
г) використанням вже перевірених управлінських рішень і методів.

29. Пасивна стратегія характеризується:


а) постійним розширенням діяльності;
б) концентрацією діяльності фірми на визначеному сегменті ринку;
в) оборонною стратегією;
г) правильно п. б) та в).

30. Рецептивна форма пасивної стратегії характеризується:


а) постійним розширенням діяльності;
б) використанням вже перевірених управлінських рішень і методів;
в) намаганням утриматися серед новаторських фірм, якнайшвидше використовуючи нові рішення, продукцію;
г) правильно п. а) та б).

31. Адаптивна форма пасивної стратегії характеризується:


а) постійним розширенням діяльності;
б) використанням вже перевірених управлінських рішень і методів;
в) намаганням утриматися серед новаторських фірм, якнайшвидше використовуючи нові рішення, продукцію;
г) правильно п. а) та б).

32. Пасивна стратегія може набувати двох форм:


а) рецептивної і активної стратегії;
б) функціональної і оперативної;
в) зростання і скорочення;
г) стабілізації і дестабілізації.

33. Основний напрям дій, слідування якому в довгостроковій перспективі має привести організацію до мети – це:


а) стратегія;
б) місія;
в) тактика;
г) управління.

34. Основні сфери вироблення стратегії поведінки фірми на ринку (за М.Портером):


а) лідерство у мінімізації витрат виробництва;
б) спеціалізація у виробництві продукції;
в) фіксація сегменту ринку і концентрація зусиль фірми на ньому;
г) всі відповіді правильні.

35. Лідерство у мінімізації витрат виробництва передбачає, що:


а) організація добивається найнижчих витрат виробництва та реалізації своєї продукції;
б) фірма має здійснювати високоспеціалізоване виробництво і маркетинг для того, щоб стати лідером серед виробників своєї продукції;
в) фірма не працює на всьому ринку, а ретельно вивчає його потреби у конкурентній продукції;
г) всі відповіді правильні.

36. Сфера вироблення стратегії, яка пов’язана зі спеціалізацією у виробництві продукції передбачає, що:


а) організація добивається найнижчих витрат виробництва та реалізації своєї продукції;
б) фірма має здійснювати високоспеціалізоване виробництво і маркетинг для того, щоб стати лідером серед виробників своєї продукції;
в) фірма не працює на всьому ринку, а ретельно вивчає його потреби у конкурентній продукції;
г) всі відповіді правильні.

37. Сфера вироблення стратегії, яка пов’язана з фіксацією сегменту ринку і концентрацією зусиль на ньому передбачає, що:


а) організація добивається найнижчих витрат виробництва та реалізації своєї продукції;
б) фірма має здійснювати високоспеціалізоване виробництво і маркетинг для того, щоб стати лідером серед виробників своєї продукції;
в) фірма не працює на всьому ринку, а ретельно вивчає його потреби у конкурентній продукції;
г) всі відповіді правильні.

38. Найбільш поширені, перевірені практикою стратегії розвитку бізнесу називають:


а) базисними;
б) ринковими;
в) інтегрованими;
г) корпоративними.

39. До стратегій концентрованого зростання належать стратегії, які пов’язані зі зміною:


а) продукції і/та ринку;
б) становища фірми у галузі;
в) ринку, продукції, галузі;
г) галузі та технології.

40. До групи стратегій концентрованого зростання належить:


а) стратегія посилення позиції на ринку;
б) стратегія вертикальної інтеграції;
в) стратегія ліквідації;
г) стратегія скорочення витрат.

41. До групи стратегій концентрованого зростання належить:


а) стратегія скорочення витрат;
б) стратегія розвитку ринку;
в) стратегія інтегрованого зростання;
г) стратегія ліквідації.

42. До групи стратегій концентрованого зростання належить:


а) стратегія зворотної вертикальної інтеграції;
б) стратегія скорочення витрат;
в) стратегія розвитку продукції;
г) стратегія централізованої диверсифікації.

43. Стратегія, відповідно до якої фірма робить все, щоб з цією продукцією на цьому ринку завоювати найкращі позиції:


а) стратегія посилення позиції на ринку;
б) стратегія вертикальної інтеграції;
в) стратегія ліквідації;
г) стратегія скорочення витрат.

44. Стратегія, яка передбачає пошук нових ринків для продукції, яка уже виробляється:


а) стратегія скорочення витрат;
б) стратегія розвитку ринку;
в) стратегія інтегрованого зростання;
г) стратегія ліквідації.

45. Стратегія, яка передбачає зростання за рахунок виробництва нової продукції та її реалізації на ринку опанованому організацією:


а) стратегія зворотної вертикальної інтеграції;
б) стратегія скорочення витрат;
в) стратегія розвитку продукції;
г) стратегія централізованої диверсифікації.

46. Стратегія бізнесу, яка передбачає розширення організації шляхом додавання нових структур:


а) стратегії концентрованого зростання;
б) стратегії інтегрованого зростання;
в) стратегії диверсифікованого зростання;
г) стратегії скорочення.

47. Стратегія, яка спрямована на зростання фірми за рахунок придбання постачальників або підсиленню контролю за ними, а також за рахунок утворення дочірніх структур, які є постачальниками:


а) стратегія зворотної вертикальної інтеграції;
б) стратегія вертикальної інтеграції;
в) стратегія горизонтальної диверсифікації;
г) стратегія розвитку ринку.

48. Стратегія, яка виявляється у придбанні структур, які знаходяться між фірмою та споживачем, або у контролі над ними, тобто контролі над системою розподілу та продажу:


а) стратегія зворотної вертикальної інтеграції;
б) стратегія вертикальної інтеграції;
в) стратегія горизонтальної диверсифікації;
г) стратегія розвитку ринку.

49. Стратегії бізнесу, які реалізуються в тому випадку, якщо фірма далі не може розвиватися на цьому ринку із цією продукцією в межах цієї галузі:


а) стратегії концентрованого зростання;
б) стратегії інтегрованого зростання;
в) стратегії диверсифікованого зростання;
г) стратегії скорочення.

50. Стратегія, що базується на пошуку та використанні в існуючому бізнесі додаткових можливостей для виробництва нової продукції, при цьому виробництво залишається в центрі бізнесу, а нове виникає виходячи з його можливостей (уже опанований ринок, використовувана технологія тощо):


а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія горизонтальної диверсифікації;
в) стратегія централізованої диверсифікації;
г) стратегія вертикальної інтеграції.

51. Стратегія, що передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за рахунок нової продукції, яка потребує нової технології, що відрізняється від існуючої (при цьому нова продукції має бути зорієнтована на старих клієнтів):


а) стратегія вертикальної інтеграції;
б) стратегія горизонтальної диверсифікації;
в) стратегія централізованої диверсифікації;
г) стратегія розвитку ринку.

52. Стратегія, яка полягає в тому, що фірма розширяється за рахунок виробництва технологічно нової продукції, яку реалізують на нових ринках:


а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія горизонтальної диверсифікації;
в) стратегія централізованої диверсифікації;
г) стратегія конгломератної диверсифікації.

53. Стратегії бізнесу, які реалізуються тоді, коли фірма потребує перегрупування сил після довгого періоду зростання або у зв’язку з необхідністю підвищення ефективності, коли спостерігається спад і кардинальні зміни в економіці:


а) стратегії концентрованого зростання;
б) стратегії інтегрованого зростання;
в) стратегії диверсифікованого зростання;
г) стратегії скорочення.

54. Стратегія, яка застосовується у крайньому випадку, коли фірма не може вести далі свій бізнес:


а) стратегія ліквідації;
б) стратегія скорочення витрат;
в) стратегія розвитку ринку;
г) стратегія вертикальної інтеграції.

55. Стратегія, суть якої полягає в тому, що фірма закриває чи продає один зі своїх підрозділів для того, щоб здійснити довгострокові зміни меж ведення бізнесу:


а) стратегія ліквідації;
б) стратегія скорочення витрат;
в) стратегія розвитку ринку;
г) стратегія вертикальної інтеграції.

56. Якщо фірма може проводити послідовну реалізацію кількох стратегій, тоді вважають, що вона реалізує:


а) комбіновану стратегію;
б) диверсифіковану стратегію;
в) концентровану стратегію;
г) інтегровану стратегію.

57. Основні кроки процесу відбору стратегії:


а) усвідомлення поточної стратегії, проведення аналізу портфеля продукції;
б) вибір стратегії фірми, оцінка вибраної стратегії;
в) розробка, вибір та оцінка стратегії;
г) правильно а) та б).

58. Зовнішній чинник, за яким оцінюється стан, в якому знаходиться організація:


а) розмах діяльності фірми;
б) можливості на які була орієнтована фірма останнім часом;
в) ставлення до зовнішніх загроз;
г) всі відповіді правильні.

59. Один із зовнішніх чинників, за яким оцінюється стан, в якому знаходиться організація:


а) цілі фірми;
б) структура капіталовкладень;
в) маркетингова стратегія;
г) розмах діяльності фірми.

60. Внутрішній чинник, за яким оцінюється стан, в якому знаходиться організація:


а) цілі фірми;
б) виробнича стратегія;
в) рівень і ступінь концентрації зусиль у питаннях наукових розробок;
г) всі відповіді правильні.

61. За допомогою цього виду аналізу можна збалансувати такі найважливіші чинники бізнесу, як ризик, надходження грошей, оновлення та відмирання


а) аналіз внутрішнього середовища організації;
б) аналіз зовнішнього середовища організації;
в) наліз портфеля продукції;
г) аналіз капіталовкладень.

62. Основні ключові чинники, які необхідно враховувати під час вибору стратегії:


а) сильні сторони фірми та галузі, цілі фірми, фінансові ресурси фірми, зобов’язання фірми;
б) кваліфікація робітників, інтереси та ставлення керівництва;
в) ступінь залежності від зовнішнього середовища, чинник часу;
г) всі відповіді правильні.

63. Чинник, який дуже часто може бути вирішальним під час вибору стратегії зростання фірми:


а) сильні сторони галузі та фірми;
б) цілі фірми;
в) фінансові ресурси фірми;
г) ступінь залежності від зовнішнього середовища.

64. Основний критерій оцінки вибраної стратегії:


а) стратегія має відповідати цілям організації;
б) стратегія має відповідати кваліфікації працівників;
в) стратегія має відповідати зобов’язанням фірми;
г) стратегія має відповідати періоду, протягом якого відбуватимуться зміни.

65. Якщо стратегія відповідає цілям організації, то подальшу її оцінку здійснюють у таких напрямках:


а) відповідність обраної стратегії стану та вимогам зовнішнього середовища, потенціалу та можливостям фірми;
б) відповідність обраної стратегії стану та вимогам зовнішнього середовища, потенціалу та можливостям фірми, прийнятність ризику, закладеного в стратегії;
в) реалістичність передумов, закладених в основу вибору стратегії;
г) відповідність фінансовим ресурсам фірми.

66. Виконання стратегії спрямовано на вирішення завдань щодо:


а) встановлення пріоритету серед адміністративних завдань;
б) встановлення відповідності між обраною стратегією та процесами в середині організації;
в) вибору та узгодження із виконуваною стратегією стилю лідерства та підходу до управління організацією;
г) всі відповіді правильні.

67. Встановлення відповідності між обраною стратегією та процесами в середині організації має бути досягнуто за такими характеристиками:


а) структура організації, норм та правил поведінки;
б) система мотивування та стимулювання;
в) кваліфікація робітників та менеджерів;
г) всі відповіді правильні.

68. Зміни, які поводяться під час виконання стратегії – це:


а) оперативні зміни;
б) стратегічні зміни;
в) поточні зміни;
г) обов’язкові зміни.

69. Необхідність і ступінь стратегічних змін залежить від:


а) готовності організації до ефективного здійснення стратегії;
б) відповідності обраної стратегії стану та вимогам зовнішнього середовища;
в) прийнятності ризику, закладеного в стратегії;
г) всі відповіді правильні.

70. Фундаментальні зміни в організації мають місце тоді, коли:


а) організація змінює свою галузь і відповідно змінюється її продукція;
б) організація не міняє своєї галузі, але, наприклад, зливається з аналогічною організацією;
в) організація виходить з новою продукцією на ринок та намагається захопити покупця;
г) правильно а) та б).

71. Радикальні зміни в організації мають місце тоді, коли:


а) організація змінює свою галузь і відповідно змінюється її продукція;
б) організація не міняє своєї галузі, але, наприклад, зливається з аналогічною організацією;
в) організація виходить з новою продукцією на ринок та намагається захопити покупця;
г) правильно а) та б).

72. Помірні зміни в організації мають місце тоді, коли:


а) організація змінює свою галузь і відповідно змінюється її продукція;
б) організація не міняє своєї галузі, але, наприклад, зливається з аналогічною організацією;
в) організація виходить з новою продукцією на ринок та намагається захопити покупця;
г) правильно а) та б).

73. Фундаментальні зміни в організації передбачають внесення змін в:


а) місію та організаційну культуру;
б) систему мотивування та оплати праці;
в) норми та правила поведінки;
г) функціональні стратегії.

74. За розробку і вибір стратегії відповідає:


а) вище керівництво компанії;
б) керівники функціональних служб;
в) керівник планово-економічного відділу;
г) керівники всіх рівнів управління.

75. В заходах по реалізації стратегії приймають участь:


а) вище керівництво підприємства;
б) менеджери всіх рівнів управління і робітники підприємства;
в) керівники всіх функціональних служб;
г) всі бажаючі.

76. Об’єкт головної уваги керівництва підприємств при стратегічному управлінні:


а) відслідковування змін зовнішнього середовища і адаптація до них;
б)пошук можливостей в конкурентній боротьбі;
в) система мотивування та оплати праці;
г) правильно а) та б).

77. Стратегічне управління орієнтоване на:


а) короткострокову перспективу;
б) середньострокову перспективу;
в) довгострокову перспективу;
г) всі відповіді правильні.

78. При стратегічному управлінні найважливішими критеріями ефективності управління є:


а) забезпечення прибутковості;
б) раціональне використання виробничого потенціалу;
в) своєчасність і точність реакції організації на нові запити ринку і зміни в оточенні;
г) обсяг виробництва товарів та послуг.

79. Який рівень стратегії відсутній в одногалузевому підприємстві:


а) корпоративна;
б) ділова;
в) функціональна;
г) операційна.

80. Стратегія, яка розповсюджується на всю компанію, охоплює всі напрямки її діяльності:


а) корпоративна;
б) ділова;
в) функціональна;
г) операційна.

81. Рішення щодо корпоративної стратегії зазвичай приймається:


а) керівниками вищого рангу та її ключовими менеджерами;
б) керівниками функціональних підрозділів;
в) менеджерами середньої ланки;
г) керівниками маркетингового та планового відділів.

82. Розробка корпоративної стратегії для підприємства передбачає:


а) дії по визначенню межі напрямків диверсифікації;
б) заходи по покращенню загальних показників роботи в тих галузях, в яких вже працює підприємство;
в) встановлення інвестиційних пріоритетів і спрямування корпоративних ресурсів в найбільш привабливі сфери діяльності;
г) всі відповіді правильні.

83. Встановлення і закріплення довготермінової конкурентоспроможної позиції підприємства на ринку – це основне завдання:


а) корпоративної стратегії;
б) ділової стратегії;
в) функціональної стратегії;
г) операційної стратегії.

84. Стратегія, яка відноситься до плану дій окремих служб і відділ підприємства:


а) корпоративна;
б) ділова;
в) функціональна;
г) операційна.

85. За формування функціональної стратегії відповідає:


а) рада директорів;
б) керівники підрозділів;
в) керівники маркетингового та планово-економічного відділів;
г) всі відповіді правильні.

86. Властивості, характеристики товару чи марки, які створюють для підприємства певні переваги над своїми прямими конкурентами – це:


а) конкурентні переваги;
б) позиціювання на ринку;
в) частка ринку;
г) висока якість товару чи послуги.

87. Джерела конкурентних переваг низького рангу:


а) дешева сировина, робоча сила, масштаб виробництва;
б) тісні зв’язки з клієнтами, репутація підприємства, патентована технологія;
в) масштаб виробництва, патентована технологія;
г) антимонопольна політика держави, інфляція, державні замовлення.

88. Джерела конкурентних переваг високого рангу, які можна утримувати довгий час і які менш доступні конкурентам:


а) дешева сировина, робоча сила, масштаб виробництва;
б) тісні зв’язки з клієнтами, репутація підприємства, патентована технологія;
в) масштаб виробництва, патентована технологія;
г) антимонопольна політика держави, інфляція, державні замовлення.

89. Конкурентні переваги змінюються в залежності від:


а) типу галузевого ринку і розвитку подій на ньому;
б) життєвого циклу товару, що виробляється підприємством;
в) стабільності законодавчої бази що регулює умови ведення бізнесу;
г) всі відповіді правильні.

90. До технологічних переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:


а) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
г) привабливий дизайн та упаковка, гарантії для споживачів, різноманіття моделей/видів продукції.

91. До виробничих переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:


а) привабливий дизайн та упаковка, гарантії для споживачів, різноманіття моделей/видів продукції;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
г) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій.

92. До збутових переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:


а) привабливий дизайн та упаковка, гарантії для споживачів, різноманіття моделей/видів продукції;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
г) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій.

93. До маркетингових переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:


а) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
г) привабливий дизайн та упаковка, гарантії для споживачів, різноманіття моделей/видів продукції.

94. До професійних переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:


а) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій;
г) компетентність у сфері дизайну, спроможність (вміння) проводити ефективну рекламу, рівень оволодіння певною технологією.

95. До організаційних переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:


а) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
б) рівень інформаційних систем, значний досвід роботи і ноу-хау в сфері менеджменту;
в) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій;
г) компетентність у сфері дизайну, спроможність (вміння) проводити ефективну рекламу, рівень оволодіння певною технологією.

96. Стратегія, в результаті якої проходить об’єднання підприємств. що знаходяться на різних технологічних етапах виробничого процесу:


а) стратегія інтегрованого зростання;
б) стратегія диверсифікації;
в) функціональна стратегія;
г) міжнародна стратегія.

97. Стратегія, яка спрямована на зростання підприємства за рахунок підсилення контролю над постачальниками чи об’єднання з ними, а також за рахунок створення власних структур, які здійснюють постачання:


а) стратегія диверсифікації;
б) стратегія регресивної інтеграції;
в) стратегія прогресивної інтеграції;
г) функціональна стратегія.

98. Стратегія, метою якої є захист стратегічно важливих джерел сировини, зменшення залежності від постачальників:


а) стратегія диверсифікації;
б) стратегія регресивної інтеграції;
в) стратегія прогресивної інтеграції;
г) функціональна стратегія.

99. Стратегія, яка виявляється в зростанні підприємства за рахунок приєднання функцій, які раніше виконувалися структурами, що знаходяться між підприємством і кінцевими споживачами:


а) стратегія диверсифікації;
б) стратегія регресивної інтеграції;
в) стратегія прогресивної інтеграції;
г) функціональна стратегія.

100. До стратегічних переваг стратегії вертикальної інтеграції відноситься:


а) зменшення залежності підприємства від постачальників;
б) перетворення постачання із витратного в прибутковий процес, якщо воно організується дочірніми структурами;
в) більш чітка і якісна система розподілу збуту продукції підприємства за нижчими цінами для споживачів;
г) всі відповіді правильні.

101. Стратегічними обмеженнями вертикальної інтеграції є:


а) збільшення капіталовкладень у власні дочірні структури, зацікавленість в захисті власних інвестицій і тенденція до збереження застарілих технологій і виробничих потужностей;
б) обмеження свободи вибору постачальників, зменшення виробничої мобільності підприємства;
в) необхідність різноманітних здібностей, знань і навичок для вищих менеджерів інтегрованого підприємства;
г) всі відповіді правильні.

102. Стратегія, яка передбачає об’єднання підприємств, що діють і конкурують на спільному ринку:


а) стратегія регресивної інтеграції;
б) стратегія прогресивної інтеграції;
в) стратегія горизонтальної інтеграції;
г) стратегія концентрації.

103. Стратегія, мета якої посилення позицій підприємства в галузі шляхом поглинання конкурентів чи встановлення контролю над ним:


а) стратегія регресивної інтеграції;
б) стратегія прогресивної інтеграції;
в) стратегія горизонтальної інтеграції;
г) стратегія концентрації.

104. Стратегія, яка базується на пошуку та використанні додаткових можливостей даного бізнесу для виробництва нової продукції, яка з технічної і маркетингової точки зору подібна до продукції фірми (як правило, ці товари привертатимуть увагу нових груп споживачів):


а) стратегія концентричної диверсифікації;
б) стратегія горизонтальної диверсифікації;
в) стратегія вертикальної інтеграції;
г) стратегія горизонтальної інтеграції.

105. Сильна сторона багатонаціональної стратегії:


а) відповідність місцевим умовам країни;
б) монополія на дешеву сировину;
в) можливість впровадження нового устаткування;
г) переважання нецінової конкуренції.

106. Недоліки багатонаціональної стратегії:


а) переважає нецінова конкуренція, неможливість імітації унікальних можливостей без значних витрат;
б) зменшення накладних витрат, монополія на дешеву сиро;
в) недостатнє врахування конкурентних переваг фірми, не передбачається координація діяльності по країнах;
г) всі відповіді правильні.

107. До функціональних стратегій належать:


а) стратегія горизонтальної і вертикальної інтеграції;
б) стратегія скорочення і ліквідації;
в) маркетингова і виробнича стратегія;
г) міжнародна та багатонаціональна стратегія.

108. До функціональних стратегій належать:


а) активна і пасивна стратегія;
б) стратегія горизонтальної і вертикальної інтеграції;
в) фінансова та інноваційна стратегія;
г) міжнародна та багатонаціональна стратегія.

109. Підприємство планує свою маркетингову стратегію за допомогою:


а) маркетингової інформаційної системи;
б) маркетингових досліджень;
в) розуміння поведінки покупців;
г) всі відповіді правильні.

110. Вибір цільового ринку і визнання оптимальної структури елементів комплексу маркетингу здійснюється під час:


а) планування маркетингової стратегії;
б) вибору і оцінки маркетингової стратегії;
в) реалізації маркетингової стратегії;
г) всі відповіді правильні.

111. Елемент структури комплексу маркетингу:


а) товарна політика;
б) цінова політика;
в) збутова політика;
г) всі відповіді правильні.

112. Елемент структури комплексу маркетингу:


а) кадрова політика;
б) товарна політика;
в) мотиваційна політика;
г) всі відповіді правильні.

113. Рішення щодо рівня якості, характеристик продукції, марочної назви, дизайну, упаковки належить до :


а) товарної політики;
б) цінової політики;
в) збутової політики;
г) всі відповіді правильні.

114. Рішення щодо загального рівня цін, реакції на зміни цін конкурентами, зв’язку ціни і якості продукції належить до:


а) збутової політики;
б) цінової політики;
в) товарної політики;
г) всі відповіді правильні.

115. Рішення щодо методу розподілу товарів, вибору типу каналу товароруху, вибору посередників належить до:


а) товарної політики;
б) цінової політики;
в) збутової політики;
г) всі відповіді правильні.

116. Рішення щодо організації оптової та роздрібної торгівлі, сервісного обслуговування належить до:


а) товарної політики;
б) кадрової політики;
в) збутової політики;
г) всі відповіді правильні.

117. Рішення щодо застосування реклами, участі у виставках, проведення спонсорської діяльності належить до:


а) цінової політики;
б) збутової політики;
в) комунікативної політики;
г) товарної політики.

118. Стратегія фінансування включає:


а) визначення методів фінансування;
б) управління рухом фінансових ресурсів та капіталу;
в) фінансову планування;
г) всі відповіді правильні.

119. До основних принципів фінансової стратегії належать:


а) збалансування матеріальних та фінансових потоків;
б) прогнозування альтернативних варіантів розвитку підприємства з точки зору фінансових характеристик його діяльності;
в) фінансовий контроль та аналіз діяльності підприємства;
г) всі відповіді правильні.

120. Значення даної функціональної стратегії зростає в наукомістких сферах бізнесу, в її основі знаходиться управління дослідженнями, розробками, створення та використання нововведень різних типів:


а) інноваційна стратегія;
б) виробнича стратегія;
в) фінансова стратегія;
г) стратегія управління персоналом підприємства.

121. В межах даної стратегії приймаються рішення щодо розвитку власної науково-технічної бази, проведення досліджень самостійно чи в кооперації з іншими організаціями:


а) інноваційна стратегія;
б) стратегія управління персоналом підприємства;
в) фінансова стратегія;
г) виробнича стратегія.

122. В межах даної стратегії приймаються рішення щодо придбання ліцензій на право виробництва товарів та послуг, управління новими проектами та програмами:


а) інноваційна стратегія;
б) виробнича стратегія;
в) фінансова стратегія;
г) маркетингова стратегія.

123. Традиційна інноваційна стратегія передбачає:


а) підвищення якості продукції на існуючій технологічній база;
б) орієнтацію на продукт-лідер на ринку, який не потребує високих витрат на наукові розробки та дослідження;
в) закупку ліцензійній з мінімальними витратами на власні наукові розробки та дослідження;
г) не відставати від інших, але і не претендувати на домінування.

124. Опортуністична інноваційна стратегія передбачає:


а) закупку ліцензійній з мінімальними витратами на власні наукові розробки та дослідження;
б) орієнтацію на продукт-лідер на ринку, який не потребує високих витрат на наукові розробки та дослідження;
в) підвищення якості продукції на існуючій технологічній база;
г) не відставати від інших, але і не претендувати на домінування.

125. Імітаційна інноваційна стратегія передбачає:


а) не відставати від інших, але і не претендувати на домінування;
б) орієнтацію на продукт-лідер на ринку, який не потребує високих витрат на наукові розробки та дослідження;
в) закупку ліцензійній з мінімальними витратами на власні наукові розробки та дослідження;
г) підвищення якості продукції на існуючій технологічній база.

126. Оборонна інноваційна стратегія передбачає:


а) підвищення якості продукції на існуючій технологічній база;
б) бути першим на ринку за рахунок високого рівня інноваційного процесу, кваліфікованих кадрів, можливостей до розподілу ризику та інших конкурентних переваг;
в) орієнтацію на продукт-лідер на ринку, який не потребує високих витрат на наукові розробки та дослідження;
г) не відставати від інших, але і не претендувати на домінування.

127. Наступальна інноваційна стратегія передбачає:


а) не відставати від інших, але і не претендувати на домінування;
б) бути першим на ринку за рахунок високого рівня інноваційного процесу, кваліфікованих кадрів, можливостей до розподілу ризику та інших конкурентних переваг;
в) закупку ліцензійній з мінімальними витратами на власні наукові розробки та дослідження;
г) підвищення якості продукції на існуючій технологічній база.

128. Вид стратегії, який існує у вигляді програми розробки на управління процесами створення продуктів і послуг на підприємстві:


а) виробнича стратегія;
б) інноваційна стратегія;
в) маркетингова стратегія;
г) фінансова стратегія.

129. До основних розділів програми розробки на управління процесами створення продуктів і послуг на підприємстві належить:


а) освоєння нових видів продукції;
б) вдосконалення технології та техніко-організаційного рівня виробництва, систем управління та планування виробництва;
в) економія витрат, модернізація, технологічне переозброєння, реконструкція;
г) всі відповіді правильні.

130. Можливим варіантом виробничої стратегії підприємства може бути:


а) закупки ліцензій з мінімальними витратами на власні наукові розробки та дослідження;
б) зміни у технологічному процесі;
в) організація систем підготовки необхідних фахівців;
г) організація проведення контролю, оцінки та атестації працівників.

131. Основний ресурс, від якого, з точки зору стратегічного управління, залежить ефективність діяльності підприємства:


а) власний капітал;
б) наукові розробки;
в) персонал;
г) основні фонди.

132. В рамках стратегії управління персоналом:


а) формується і здійснюється кадрова політика підприємства;
б) організується система підготовки необхідних фахівців;
в) формується резерв працівників різного рівня;
г) всі відповіді правильні.

133. В рамках стратегії динамічного зростання підприємства головним є:


а) залучити в організацію висококваліфікованих працівників, які вміють швидко адаптуватися до змін;
б) провести значне скорочення працівників, набір не відбувається;
в) організувати проведення контролю, оцінки та атестації працівників;
г) всі відповіді правильні.

134. В межах стратегії ліквідації підприємства проводиться:


а) залучення в організацію висококваліфікованих працівників, які вміють швидко адаптуватися до змін;
б) значне скорочення працівників, набір не відбувається;
в) формується резерв керівників різного рівня;
г) організується система підготовки необхідних фахівців.

135. Перелік основних напрямків господарсько-комерційної діяльності, які здійснюються стратегічними бізнес-одиницями підприємства:


а) портфель бізнесів;
б) фінансовий план;
в) стратегія;
г) тактика.

136. Це відділення, філіал чи група підрозділів, які відповідають за окремий напрямок бізнесу підприємства (продукт, групу продуктів, сегмент ринку, окремий ринок, регіон):


а) портфель бізнесів;
б) материнська компанія;
в) стратегічна бізнес-одиниця;
г) дочірня компанія.

137. Один із найбільш розповсюджених методів аналізу основних бізнесів підприємства:


а) матричний;
б) моделювання;
в) статистичний;
г) економічний.

138. Таблиця, в якій порівнюється стратегічні позиції бізнес-одиниць підприємства:


а) “Управлінська сітка” Блейка-Моутона;
б) піраміда А.Маслоу;
в) матриця портфелю бізнесів;
г) матрична структура управління.

139. Показник, який може бути використаний для побудови матриці портфелю бізнесів:


а) темп зростання галузі;
б) частка ринку;
в) привабливість галузі;
г) всі відповіді правильні.

140. Показник, який може бути використаний для побудови матриці портфелю бізнесів:


а) частка ринку;
б) темп зростання галузі;
в) конкурентоспроможність і стадія розвитку продукту чи ринку;
г) всі відповіді правильні.

141. Найчастіше при аналізі бізнес-портфеля підприємства використовується:


а) матриця “зростання-частка ринку” БКГ;
б) матриця І.Ансоффа “товари-ринки”;
в) матриця “привабливість галузі - конкурентна позиція”;
г) всі відповіді правильні.

142. Горизонтальна вість матриці “зростання-частка ринку” БКГ показує:


а) частку ринку, яку займає стратегічна бізнес-одиниця відносно лідера ринку;
б) річні темпи зростання галузевого ринку;
в) наглядну картину порівняльної “сили” кожної бізнес-одиниці в портфелі підприємства;
г) потребу кожної бізнес-одиниці в фінансуванні.

143. Вертикальна вість матриці “зростання-частка ринку” БКГ показує:


а) частку ринку, яку займає стратегічна бізнес-одиниця відносно лідера ринку;
б) річні темпи зростання галузевого ринку;
в) наглядну картину порівняльної “сили” кожної бізнес-одиниці в портфелі підприємства;
г) потребу кожної бізнес-одиниці в фінансуванні.

144. Стратегічні бізнес-одиниці, які попали в правий верхній квадрат матриці “зростання-частка ринку” БКГ, позначаються як:


а) “знаки питання”;
б) “собаки”;
в) “зірки”;
г) “дійні корови”.

145. Стратегічні бізнес-одиниці, які попали в правий нижній квадрат матриці “зростання-частка ринку” БКГ, позначаються як:


а) “важка дитина”;
б) “собаки”;
в) “зірки”;
г) “дійні корови”.

146. Стратегічні бізнес-одиниці, які попали в лівий верхній квадрат матриці “зростання-частка ринку” БКГ, позначаються як:


а) “знаки питання”;
б) “дійні корови”;
в) “зірки”;
г) “собаки”.

147. Стратегічні бізнес-одиниці, які попали в лівий нижній квадрат матриці “зростання-частка ринку” БКГ, позначаються як:


а) “знаки питання”;
б) “собаки”;
в) “зірки”;
г) “дійні корови”.

148. Проблемні стратегічні бізнес-одиниці (СБО) в матриці БКГ називають “знаками питання” у зв’язку з тим, що:


а) існує скл?дн?сть прийняття рішення відносно їх перспектив;
б) СБО займають високу відносну частку перспективного ринку;
в) СБО є безперспективними у стратегічному відношенні;
г) СБО потребують значних інвестицій для збереження ринкових позицій.

149. Найбільш перспективні стратегічні бізнес-одиниці в портфелі підприємства згідно матриці БКГ:


а) “знаки питання”;
б) “собаки”;
в) “зірки”;
г) “дійні корови”.

150. Згідно з матрицею БКГ для молодих “зірок” характерною є:


а) потреба в значних інвестиціях для збереження ринкової позиції;
б) можливість самостійно забезпечувати своє пропорційне ринкове зростання;
в) відносно висока частка стабільного ринку, який розвивається повільно;
г) складність прийняття рішення відносно їх перспектив.

151. Згідно з матрицею БКГ для зрілих “зірок” характерною є:


а) потреба в значних інвестиціях для збереження ринкової позиції;
б) можливість самостійно забезпечувати своє пропорційне ринкове зростання;
в) відносно висока частка стабільного ринку, який розвивається повільно;
г) складність прийняття рішення відносно їх перспектив.

152. Згідно з матрицею БКГ “зірки” рідко забезпечують чистий прибуток тому, що:


а) він весь спрямовується на розвиток сфери бізнесу;
б) зростає заборгованість з виплати заробітної плати;
в) він використовується на модернізацію виробництва;
г) всі відповіді правильні.

153. Згідно з матрицею БКГ “дійні корови” характеризуються:


а) відносно низькою часткою ринку з повільними темпами росту;
б) відносно високою часткою ринку;
в) складністю прийняття рішення відносно їх перспектив;
г)потребою в значних інвестиціях для збереження ринкової позиції.

154. Згідно з матрицею БКГ “зірки” після стабілізації їх на галузевому ринку стають:


а) “собаками”;
б) “знаками питання”;
в) “дійними коровами”;
г) “важкою дитиною”.

155. Згідно з матрицею БКГ “собаки” характеризуються:


а) відносно низькою часткою ринку з повільними темпами росту;
б) відносно високою часткою ринку;
в) складністю прийняття рішення відносно їх перспектив;
г)потребою в значних інвестиціях для збереження ринкової позиції.

156. Згідно з матрицею БКГ як правило безперспективними у стратегічному відношенні є:


а) “собаки”;
б) “знаки питання”;
в) “дійні корови”;
г) “важка дитина”.

157. Використання матриці БКГ забезпечує позитивний ефект оскільки:


а) стимулює вище керівництво оцінювати кожний напрямок бізнесу підприємства, визначити для нього цілі і перерозподілити ресурси;
б) дає наглядну картину порівняльної “сили” кожної бізнес-одиниці в портфелі підприємства;
в) показує здатність кожної бізнес-одиниці генерувати прибутки та визначати її потреби у фінансуванні;
г) всі відповіді правильні.

158. Матриця “товари-ринки” І.Ансоффа призначена для:


а) усвідомлення керівництвом поточної стратегії;
б) вибору можливих стратегій підприємства в умовах зростаючого ринку;
в) аналізу портфелю бізнесів;
г) вибору стратегії в залежності від темпів зростання галузевого ринку і конкурентної позиції підприємства.

159. Відповідно до матриці “товари-ринки” І.Ансоффа стратегія вдосконалення діяльності передбачає:


а) забезпечення прибутку за рахунок раціоналізації виробництва і збуту;
б) розробку нових і вдосконалення існуючих товарів з метою збільшення збуту;
в) пошук нових ринків/сегментів ринку для вже освоєних товарів;
г) розробку нових видів продукції одночасно із освоєнням нових ринків.

160. Відповідно до матриці “товари-ринки” І.Ансоффа товарна експансія передбачає:


а) забезпечення прибутку за рахунок раціоналізації виробництва і збуту;
б) розробку нових і вдосконалення існуючих товарів з метою збільшення збуту;
в) пошук нових ринків/сегментів ринку для вже освоєних товарів;
г) розробку нових видів продукції одночасно із освоєнням нових ринків.

161. Відповідно до матриці “товари-ринки” І.Ансоффа стратегія диверсифікації передбачає:


а) забезпечення прибутку за рахунок раціоналізації виробництва і збуту;
б) розробку нових і вдосконалення існуючих товарів з метою збільшення збуту;
в) пошук нових ринків/сегментів ринку для вже освоєних товарів;
г) розробку нових видів продукції одночасно із освоєнням нових ринків.

162. Відповідно до матриці “товари-ринки” І.Ансоффа стратегія розвитку ринку передбачає:


а) забезпечення прибутку за рахунок раціоналізації виробництва і збуту;
б) розробку нових і вдосконалення існуючих товарів з метою збільшення збуту;
в) пошук нових ринків/сегментів ринку для вже освоєних товарів;
г) розробку нових видів продукції одночасно із освоєнням нових ринків.

163. Згідно з матрицею “товари-ринки” І.Ансоффа ця стратегія передбачає зниження собівартості і за рахунок цього більш інтенсивну рекламу, нижчі ціни, надання додаткових послуг, встановлення контролю над конкурентами:


а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія вдосконалення діяльності;
в) товарна експансія;
г) стратегія диверсифікації.

164. Згідно з матрицею “товари-ринки” І.Ансоффа варіантами реалізації цієї стратегії є надання нових споживчих характеристик товару, вдосконалення вже існуючих, розширення товарної номенклатури і асортименту продукції:


а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія вдосконалення діяльності;
в) товарна експансія;
г) стратегія диверсифікації.

165. Згідно з матрицею “товари-ринки” І.Ансоффа ця стратегія пов’язана із значними затратами і ризиком, але в перспективі є більш прибутковою:


а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія вдосконалення діяльності;
в) товарна експансія;
г) стратегія диверсифікації.

166. Згідно з матрицею “товари-ринки” І.Ансоффа принципами використання цієї стратегії є прагнення залишити насичений неперспективний ринок і одержати фінансові переваги від діяльності в нових галузях:


а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія вдосконалення діяльності;
в) товарна експансія;
г) стратегія диверсифікації.

167. Інструмент стратегічного аналізу, яким досліджуються політичні, економічні, соціокультурні і технологічні аспекти зовнішнього середовища організації:


а) PEST-аналіз;
б) прогнозування;
в) SWOT-аналіз;
г) внутрішнє управлінське обстеження.

168. Конкретний інструмент стратегічного аналізу далекого зовнішнього середовища організації:


а) SNV-аналіз;
б) PEST-аналіз;
в) SWOT-аналіз;
г) внутрішнє управлінське обстеження.

169. До ближнього оточення організації можна віднести:


а) ринок робочої сили;
б) ринок інформації;
в) ринок постачальників;
г) вісі відповіді правильні.

170. Підсистема корпоративної стратегії, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій зі створення і реалізації продукту організації – це:


а) маркетингова стратегія;
б) фінансова стратегія;
в) виробнича стратегія;
г) стратегія управління персоналом.

171. Критерій, який найчастіше береться для постановки цілей виробничої стратегії:


а) витрати на виробництво продукту;
б) обсяги виробництва продукту;
в) оборотність товарних запасів;
г) собівартість одиниці продукції.

172. При системній оцінці виробничих витрат як для стратегічних, так і для тактичних цілей зазвичай використовують такі показники, як:


а) якість виробництва та виробничих постачань;
б) відповідність виробництва попиту, собівартість виробництва продукції;
в) фондовіддача, оборотність товарних запасів, собівартість одиниці продукції;
г) всі відповіді правильні.

173. Якість виробництва як правило оцінюють:


а) за широтою асортименту ряду конкретних продуктів-товарів;
б) за відсотком браку;
в) за показниками фінансових втрат за порушення термінів й інших умов доставки продукту;
г) всі відповіді правильні.

174. Якість виробничих постачань зазвичай оцінюють:


а) за показниками витрат на підвищення якості;
б) за відсотком браку;
в) за показниками фінансових втрат за порушення термінів й інших умов доставки продукту;
г) за процентним співвідношенням дефектів кінцевого продукту.

175. Варіант стратегії, що включає концентрацію на певного покупця чи кінцеве використання продукту, яких не помітили чи якими знехтували лідери галузі:


а) стратегія вільної ніши;
б) стратегія індивідуального іміджу;
в) стратегія задоволеного послідовника;
г) стратегія “найкращої якості”.

176. Найчастіше переваги малих за розміром фірм можуть бути збільшені і прибуткова конкурентна позиція досягнута шляхом:


а) розвитку технічної експертизи, що буде високо оцінена покупцями;
б) активного розвитку нових зразків продукції для покупців у цільових ринкових сегментах;
в) використання інноваційних підприємницьких підходів для того, щоб переграти неповоротких ринкових лідерів;
г) всі відповіді правильні.

177. Метод управління, що володіє потенційними можливостями об’єднати планування і контроль:


а) стратегічне управління;
б) управління за цілями;
в) оперативне управління;
г) стратегічне планування.

178. Альтернативи – шляхи розвитку підприємства, на яких базуються стратегії:


а) обмеження зростання, зростання, скорочення і поєднання цих варіантів;
б) зародження, розвиток, стабілізація, скорочення;
в) зародження, розширення, стабілізація, закриття;
г) не має правильної відповіді.

179. Модель, яка до початку 80-х рр. ХХ століття у США являла собою самий популярний і поширений інструмент стратегічного управління, особливо серед найбільший компаній:


а) стратегічне планування;
б) матриця БКГ;
в) “управлінська сітка” Блейка-Моутон;
г) матриця І.Ансоффа.

180. Матриця формату 3х3, що використовується для відображення і порівняльного аналізу стратегічних позицій різних бізнесів в організації:


а) матриця McKiney;
б) матриця БКГ;
в) “управлінська сітка” Блейка-Моутон;
г) матриця І.Ансоффа.

181. Найбільш поширений компонент формального планування:


а) проноз;
б) кошторис;
в) бюджет;
г) штатний розпис.

182. Загальні орієнтири для дій і прийняття рішень:


а) правила;
б) політика;
в) тактика;
г) процедури.

183. Опис дій, які варто починати в тій чи іншій ситуації:


а) тактика;
б) правила;
в) політика;
г) процедури.

184. Вони точно вказують, що повинно бути зроблено в конкретній специфічній ситуації:


а) тактика;
б) політика;
в) правила;
г) процедури.

185. Конкретні короткострокові стратегії (поточні річні плани) – це:


а) тактика;
б) політика;
в) процедури;
г) правила.

186. Діяльність з оцінки стану організації з метою визначення проблем її розвитку й імовірності настання кризи:


а) внутрішній аналіз;
б) діагностика;
в) зовнішній аналіз;
г) управлінське консультування.

187. Мета філій і дочірніх компаній формується:


а) керівництвом дочірніх компаній;
б) керівництвом материнської компанії;
в) керівниками функціональних служб дочірніх компаній;
г) всіма працівниками дочірніх компаній.

188. Вищий пріоритет для компанії мають:


а) фінансові і стратегічні цілі;
б) цілі функціональних служб;
в) цілі материнської компанії;
г) всі відповіді правильні.

189. Цілі, які відтворюють нагальні потреби компанії для забезпечення її нормальної роботи й ефективної віддачі результатів, тобто визначають у цілому умови виживання компанії:


а) загальні цілі;
б) стратегічні цілі;
в) фінансові цілі;
г) специфічні цілі.

190. Цілі, які стосуються більшою мірою напряму зміцнення становища компанії в галузі, збереження і підвищення її довгострокових конкурентних позицій на ринку:


а) загальні цілі;
б) стратегічні цілі;
в) фінансові цілі;
г) специфічні цілі.

191. Цілі, які розробляються в рамках загальних цілей з основних видів діяльності в кожному структурному підрозділі фірми і можуть виражатися в кількісних і якісних показниках:


а) специфічні цілі;
б) стратегічні цілі;
в) фінансові цілі;
г) довгострокові цілі

192. До фінансових цілей компанії можуть належати:


а) швидке зростання річного доходу, вищі дивіденди;
б) велика частка ринку, краща якість продукції;
в) збільшення прибутку, нижчі витрати по відношенню до основних конкурентів;
г) всі відповіді правильні.

193. До стратегічних цілей компанії може належати:


а) кращий рівень обслуговування клієнтів, підвищення курсу акцій;
б) швидке зростання заробітної плати, повне задоволення покупців;
в) ширший та привабливий набір продуктів, краща якість продукції;
г) всі відповіді правильні.

194. Основним завданням цього етапу стратегічного планування є визначення ступеня досягнення мети, виявлення проблем і перешкод, визначення причин виникнення цих проблем:


а) аналіз зовнішнього середовища;
б) розробка стратегії;
в) оцінка реалізації стратегії;
г) визначення цілей діяльності.

195. Здатність забезпечити покупця унікальною і більшою цінністю у вигляді нової якості товару, особливих споживчих властивостей чи післяпродажного обслуговування – це:


а) диференціація;
б) конкуренція;
в) концентрація;
г) інтеграція.

196. Будь-яке нововведення, що дає організації реальне збільшення її успіху на ринку:


а) концентрація;
б) інновація;
в) конкурентна перевага;
г) інтеграція.

197. Поліпшення технології, удосконалення способів і методів ведення справ – це:


а) концентрація;
б) інновація;
в) конкурентна перевага;
г) інтеграція.

198. Найбільш типове джерело одержання конкурентних переваг:


а) нові технології;
б) нові запити споживачів;
в) поява нового сегменту ринку;
г) всі відповіді правильні.

199. Конкретну ринкову позицію організації визначають:


а) її конкурентні переваги;
б) зміни “правил гри” на ринку;
в) способи і методи ведення справ;
г) всі відповіді правильні.

200. Найважливіша причина збереження конкурентної переваги комерційної організації:


а) зміни “правил гри” на ринку;
б) постійна модернізація виробництва і/чи інших ключових видів її діяльності;
в) зміна попиту і пропозиції;
г) тісні зв’язки з клієнтами.

201. Кількість організаційних рівнів на яких розробляється стратегія в диверсифікованій компанії:


а) 2;
б) 3;
в) 4;
г) визначається для кожної компанії окремо.

202. Кількість організаційних рівнів на яких розробляється стратегія в одногалузевому підприємстві:


а) 2;
б) 3;
в) 4;
г) визначається для кожної компанії окремо.

203. Причина, через яку корпоративна і ділова стратегії збігаються в одногалузевому підприємстві:


а) стратегія компанія розробляється для одного-єдиного виду діяльності;
б) необхідно швидко змінити конкурентоспроможність компанії;
в) обмеження вільного інвестування;
г) всі відповіді правильні.

204. Стратегія організації – це:


а) основне призначення організації, чітко визначена причина її існування;
б) генеральна довгострокова програма дій та порядок розподілу ресурсів організації для досягнення її цілей;
в) процес визначення цілей діяльності організації;
г) основна мета у сфері виробництва.

205. Ознаками положення на галузевому ринку стратегічного господарського підрозділу “дійна корова” відповідно до матриці Бостонської консультативної групи є:


а) значна частка ринку, що збільшується швидкими темпами;
б) значна частка ринку, що збільшується повільними темпами;
в) незначна частка неперспективного ринку;
г) незначна частка перспективного ринку.

206. До основних етапі життєвого циклу продукту належать:


а) конструювання, виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля;
б) розробка, фінансування, виробництво, збут;
в) виведення на ринок, зростання, зрілість, занепад;
г) виробничий, ціновий, збутовий, комунікативний.

207. Стратегічний господарський підрозділ “собака” відповідно до матриці Бостонської консультативної групи перебуває на такому етапі життєвого циклу товару:


а) зростання;
б) зрілість;
в) упадок;
г) виведення на ринок.

208. При проведенні SWOТ-аналізу визначаються:


а) основні стратегічні групи конкурентів фірми;
б) частка ринку підприємства та темпи її зростання;
в) сильні та слабкі сторони фірми, загрози і можливості із зовнішнього середовища;
г) п’ять основних сил конкуренції.

209. Основними завдання керівництва підприємства при реалізації стратегії є:


а) розробка нової місії організації;
б) приведення структури управління у відповідність до нової стратегії;
в) забезпечення зниження витрат на маркетинг, рекламу;
г) проведення SWOТ-аналізу.

210. Матриця БКГ класифікує бізнес-одиниці підприємства за такими показниками:


а) конкурентні переваги, галузеве оточення;
б) відносна частка ринку, темпи зростання галузевого ринку;
в) привабливість галузі, “сила” бізнесу;
г) новизна товару, новизна ринку.


Скачать файл (340.2 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации