Вісник Академії управління МВС 2008 №03 - файл 1.doc

Вісник Академії управління МВС 2008 №03
скачать (2786.4 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc

2787kb.

21.11.2011 10:17

скачать

1.doc

Список використаних джерел

1. Кримінальний кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2001. -

240 с.

4. 
   Практика судів України з кримінальних справ (2006-2007) / уклад.: В. В. Сташис, В. І. Тютюгін; за заг. ред. В. В. Сташиса. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 880 с.
   
5. 
   Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу Укра­їни: за станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 груд. 2001 р. / за ред. С.С. Яценюка. - К.: А.С.К., 2002. -
   

936 с.

4. Гульман Б.Л. Сексуальные преступления. - Харьков, 1994. -

270 с.

4. 
   Корчовий М.М. Кримінологічні проблеми боротьби зі зґвалту­ваннями, вчинюваними неповнолітніми: дис. ... канд. юрид. наук. -К., 2000. - 194 с.
   
5. 
   Антонян Ю.М., Голубев В.П., Кудряков Ю.Н. Изнасилования: причины и предупреждение. - М., 1990. - 191 с.
   

7. Лановенко И.И. Концепция ранней профилактики половых
преступлений: дис. ... канд. юрид. наук. - К., 1995. - 204 с.

Стаття надійшла 24.11.2008.

УДК 343.132 (094.5.072)

Іван Сервецький

кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри теорії та практики організації оперативно-розшукової діяльності Академії управління МВС
^ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗШУКОВОГО ПРАВА

У статті розглянуто сутність та зміст оперативно-розшукової діяльності, запропоновано базове поняття розшукового права як само­стійної галузі юридичної науки.

В статье рассмотрены сущность и содержание оперативно-розыскной деятельности, предложено базовое понятие розыскного права как самостоятельной отрасли юридической науки.

The article deals with the essence and maintenance of operative investigation activities, the concept of Investigation Law as an independent sphere of legal science is offered.

^ Ключові слова: оперативно-розшукова діяльність, розшукове право, оперативно-розшукові заходи, предмет розшукового права, методи, сис­тема та принципи розшукового права.

^ Ключевые слова: оперативно-розыскная деятельность, розыскное право, национальная безопасность, оперативно-розыскные мероприя­тия, предмет розыскного права, методы, система и принципы розыскного права.

Keywords: operative investigation activities, Investigation Law, investigation measures, subject of Investigation Law, principles, methods and the system of Investigation Law.

Правовідносини, що виникають на основі норм кримінально­го, кримінально-процесуального, оперативно-розшукового права (наразі офіційно не визнаного), об'єднують учасників оперативно-розшукової діяльності з приводу вчинення злочину або можли­вості його вчинення, що характеризує єдність їх юридичних прав і обов' язків, гарантованих державним примусом. У правозастосовній практиці варто пам' ятати про те, що практичні працівники і науковці

© Іван Сервецький

поки що тільки стоять на порозі визнання реальності нової галузі -розшукового права.

Вивченню теорії оперативно-розшукової діяльності, зокрема й окремих засад розшукового права, присвятили свої праці вітчиз­няні вчені В.Л. Грохольський, І.П. Козаченко, М.А. Погорецький, Є.В. Рижков, В.Л. Регульський, І.В. Сервецький, а також зарубіжні науковці Ю.С. Блінов, Ю.Ф. Кваша, М.Н. Маршунов, Д.В. Рівман, О.Ю. Шумилов та ін. [1-11].

Розшукове право має регулювати різні правові відносини, і тому є комплексною галузевою юридичною наукою. Виходячи з цього, в ній можна виокремити аспекти, що стосуються безпосередньо розшу-кової діяльності і забезпечення адміністративно-правового режиму за допомогою оперативно-розшукових сил, засобів, методів та захо­дів. У розшуковій діяльності, залежно від вирішення тих або інших завдань, можна виділити безпосередньо розшукову, розвідувальну, контррозвідувальну тощо.

Співвідношення понять оперативно-розшукова діяльність іроз-шукове право є важливою складовою нашого дослідження в утверд­женні розшукового права як галузевої науки та вдосконаленні її понятійного й термінологічного апарату. Враховуючи, що у вітчиз­няній науковій літературі немає спеціальних робіт, присвячених цій проблемі, нашою метою є спроба дослідити співвідношення термінів "право" і "діяльність" у сучасному науковому обігу та за­конодавстві України, запропонувати базове поняття розшукового права.

Розшукове право - це різновид суспільно корисної людської діяль­ності, але не будь-якої, а юридичної, тобто частина опосередкованої правом державно-владної діяльності компетентних державних орга­нів, спрямованої на виконання суспільно корисних завдань і функ­цій. Тільки держава в особі найвищих органів законодавчої, виконав­чої і судової влади (у межах їх компетенції) може наділяти правом здійснювати таку діяльність визначених суб' єктів, покладати на них обов' язки і здійснювати контроль та нагляд за реалізацією законодав­чих норм оперативно-розшукової діяльності.

У вузькому значенні розшукове право - це законодавчо врегульо­ваний вид правоохоронної, суспільно корисної діяльності визначених законодавцем суб' єктів, яка є системою спеціальних конспіративних заходів з використання негласних сил та засобів і прийняття опера­тивних рішень з метою захисту людини й суспільства від злочинних посягань.

Поняття оперативно-розшукового заходу в теорії ОРД, контрроз­відки й розвідки, кримінального процесу, криміналістики, а також у законодавстві й практиці належить до фундаментальних категорій. Це зумовлено тим, що розв'язання багатьох проблем у згаданих галу­зях тією чи іншою мірою пов' язане не лише з оперуванням науковою категорією "розшуковий захід", а й з її змістом [3].

Правова невизначеність поняття розшукового заходу та нероз-робленість їх класифікації негативно позначається на правозасто-совному процесі [13]. Важливим є визначення розшукового заходу органами досудового слідства під час розслідування кримінальної справи, органами прокуратури та суду - під час досудового слідства чи судового розгляду матеріалів негласного розслідування, отрима­них під час проведення розшукового заходу, здійсненні прокурор­ського нагляду і судового контролю за розшуковою діяльністю, по­новленні прав громадянина, порушених нелегальним проведенням оперативно-розшукових заходів тощо [3].

Таким чином, мета розшукової діяльності у вузькому значенні по­лягає в захисті людини від злочинних посягань, передусім від учи­нення тяжких та особливо тяжких злочинів.

У широкому сенсі мета ОРД змінюється. У цьому разі метою такої діяльності є забезпечення безпеки людини і суспільства усіма закон­ними та доступними заходами, у тому числі правовими, кримінально-правовими, адміністративними, соціальними, психологічними, полі­тичними тощо.

Наявність в оперативно-розшуковій діяльності різних правових відносин визначає її комплексний характер, зокрема можна виділити: оперативно-розшукове провадження (власне оперативно-розшукова робота); адміністративна оперативно-перевірочна робота, тоб­то забезпечення адміністративно-правових режимів за допомогою оперативно-розшукових сил, засобів, методів і заходів.

Розшукова діяльність з урахуванням різних аспектів її здійснення структурно така:

^ практично спрямована на застосування спеціальних сил, засо­бів, методів і заходів діяльності для захисту об'єктів, що охо­роняються;

> складова інформаційної роботи, призначеної інформувати ор­гани влади;

^ організаційна діяльність, яка реалізується під час керування практичною роботою працівників оперативних підрозділів;

> компонент ідеологічної роботи, спрямованої на підвищення правової культури учасників такої діяльності, а також суспіль­ства загалом;

^ наукова діяльність;

^ педагогічна діяльність, спрямована на застосування отриманих наукою знань у практичній ОРД.

Враховуючи різноманітність розшукової діяльності, розглянемо окремі ознаки її змісту.

^ Розшукове право - це юридична галузева наука, яка має мету, за­вдання, об' єкт, предмет, методи, систему та принципи.

Метою розшукового права є:

^ досягнення суспільно корисних цілей в інтересах громадян та держави;

^ забезпечення охорони власності (власність - економічна кате­горія, що відображає право на володіння майном); ^ убезпечення суспільства і держави від злочинних посягань.

Завданням розшукового права є реалізація доручень (волевияв­лення, наказ) законодавця, передбачених нормативними актами, що регламентують оперативно-розшукову діяльність, виконанням яких досягається зазначена мета.

Цілі розшукового права спрямовані на реалізацію суспільно ко­рисної діяльності в інтересах громадян та держави, на наш погляд, поділяються на:

за ступенем вияву загрози для об'єкта, що захищається:

65535. 
       безпосередні - виявлення, розкриття, припинення злочинів, а також розшук осіб (у зв'язку з учиненням злочину);
       
65536. 
       опосередковані - запобігання вчиненню злочинів, отриман­ня інформації про події, процеси, що становлять загрозу дер­жавній (військовій, економічній чи екологічній та ін.) безпеці України, і розшук безвісти зниклих; за функціональною спрямованістю:
       

> превентивно-профілактичні;

У виявлення і розкриття злочинів та пошук осіб, які їх вчинили;

65535. 
       припинення - вилучення предметів, матеріалів і повідомлень під час проведення оперативно-розшукових заходів і призупи­нення надання послуг зв'язку в передбачених випадках;
       
65536. 
       розшукові - розшук осіб, які переховуються від органів дізна­ння, слідства і суду, ухиляються від кримінального покарання, а також безвісти зниклих.
       

Реалізація цілей розшукового права із забезпечення охорони влас­ності передбачає: запобігання вчиненню злочинів; їх виявлення; роз­шук осіб, які вчинили кримінальні діяння чи осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства чи суду або ухиляються від криміналь­ного покарання, а також предметів, що зберегли на собі сліди злочи­ну, викраденого майна тощо.

Гарантування безпеки суспільства і держави від протиправних по­сягань, на наш погляд, передбачає сприяння кримінальному судочин­ству та реалізації кримінального покарання.

Оперативно-розшукову діяльність слід відрізняти від суміжних і частково суміжних з нею видів юридичної діяльності. Насамперед це стосується співвідношення її з кримінально-процесуальною діяль­ністю.

Мета розшукового права, перш за все, має захисний характер, який втілюється у системі оперативно-розшукових, організаційних, нормативно-правових та інших передбачених законодавством за­ходів, спрямованих на створення умов, що гарантують безпеку ви­значених законом об' єктів від протиправних посягань, і водночас на усунення причин і умов учинення злочинів; локалізацію суспільно небезпечних наслідків (у разі вчинення злочину).

Залежно від передбачених законом цілей в ОРД виділяють такі на­прями:

а) захист життя, здоров' я, прав і свобод людини та громадянина
від злочинних посягань;

б) захист власності від злочинних посягань;

в) убезпечення суспільства і держави в аспекті захисту від осіб, які вчиняють злочини.

^ Предмет розшукового права випливає з правовідносин, що вини­кають унаслідок задуму, готування, замаху та вчинення протиправних дій, виокремлений у процесі злочинного посягання, що обумовлює об' єкт дослідження для встановлення специфічних закономірностей і забезпечує таємний шлях до їх викриття.

^ Злочинна діяльність - це динамічна система, що містить різні форми відносин, які відбуваються у взаємодії предметів матеріально­го світу - механічній, психологічній, біологічній, хімічній, фізичній, кожна з яких суттєво впливає на перебіг учинення злочину, так чи інакше відображає взаємодію злочинця з об' єктами живої і неживої природи.

До об'єктів злочинної діяльності належать об'єкти злочинного посягання (люди, предмети протиправного посягання), спосіб його учинення та результат, матеріальні й ідеальні відображення обста­вин, часу і місця, способу тощо.

Такі закономірності визначальних відносин під час задуму, готу­вання, замаху та вчинення злочину мають таємний або прихований характер, і жодним чином не виявляються в суспільстві, не є об'єктом психологічної, кримінальної, кримінально-правової, криміналістич­ної сфери, а є предметом розшукового права. До цього предмета на­лежать і закономірності злочинної поведінки осіб, які відображають їх сутність.

Найперше, це закономірності, пов'язані з виявленням, досліджен­ням ознак злочинного потенціалу осіб, які є носієм генетичних, спад­кових та інших криміногенних чинників. Предметом оперативно-розшукового інтересу є особа як носій такого потенціалу.

Розшукове право використовує негласні сили, засоби, методи та заходи з метою виявлення збудників криміногенних чинників у осіб, які про це можуть навіть не знати. Виявлення таких ознак злочинної поведінки можливе за допомогою знань з генетики, біології, психоло­гії, соціології тощо. Отже, організаційно-тактична основа виявлення осіб, які становлять оперативний інтерес для ОВС, є предметом роз-шукового права.

У сфері його проблематики - учинення аморальних дій, порушен­ня традицій та звичаїв, прояви агресії, за яку не передбачено відпо­відальності, вчинення правопорушень, відповідальність за які не ви­значена, вчинення правопорушень особами, які не відомі державним органам, що мають протидіяти злочинності. Для виявлення зовніш­ніх ознак злочинної поведінки використовуються наукові досягнення в галузі біологічних, хімічних, фізичних, а також психологічних наук з метою негласного вивчення проявів злочинного контакту, його фік­сування та легалізації у кримінальному судочинстві.

Настання злочинного результату виявляється у певній спільності дій осіб, які порушили закон, взаємодіючи з іншими особами, пред­метами, речами матеріального світу, впливали на них, що призвело до кримінально караних змін, порушення цілісності живої та нежи­вої природи, традицій, звичаїв, законодавства тощо. Рівень проти­правної поведінки суб' єкта залежить від позитивної чи негативної оцінки наслідків його діянь (боїться він викриття чи ні, знищує предмети, носії інформації чи залишає їх для свого користування, продає, передає, дарує, позичає, тобто відчужує від себе будь-яким чином).

Вияви злочинної поведінки такі: вчинення протиправного діян­ня, залишення його слідів, фіксація яких з використанням наукових знань уможливлює аналіз, зіставлення та прогнозування злочинної поведінки.

Друга група закономірностей пов'язана з негласним інформа­ційним забезпеченням кримінального та розшукового права: вияв­лення носіїв інформації, удосконалення процесу надходження до оперативно-розшукових підрозділів таких відомостей, їх перевір­ка, зіставлення, вивчення, узагальнення, наукове прогнозування.

Третя група закономірностей пов'язана з установленням, налаго­дженням негласної співпраці з особами, які є конфідентами (виявлен­ня носіїв оперативної інформації), визначення тактичних прийомів, які необхідно застосувати для спонукання їх до активної співпраці, забезпечення таємності передачі такої інформації, гарантування без­пеки конфідентів, забезпечення матеріального заохочення, сприяння удосконаленню системи обліку осіб, які є носіями злочинної поведін­ки та вчинили небезпечні діяння.

Четверта група закономірностей пов'язана з негласним докумен­туванням злочинних процесів, виявленням зовнішніх ознак такої ді­яльності (задум, готування, замах і вчинення та негласне досліджен­ня наслідків кримінальної поведінки конкретних осіб), а саме:

^ закономірності, пов'язані з використанням негласних методів отримання інформації про факти, події, контакти осіб, які є но­сіями небезпечних дій, виявили зовнішні ознаки злочинної по­ведінки, що призвело до злочинного результату;

^ закономірності, пов'язані із заходами ОРД щодо негласного ви­вчення, документування задуму, готування, замах та вчинення злочину з використанням заходів, пов' язаних з:

65535. 
       негласною перевіркою, ототожненням, експериментом, за­купівлею тощо;
       
65536. 
       негласною фіксацією злочинної поведінки, її проявів у сус­пільстві;
       
65537. 
       негласним документуванням за допомогою технічних за­собів (застосування яких передбачене тільки за рішенням суду - прослуховування телефонних розмов тощо);
       
65538. 
       застосуванням оперативних підрозділів відповідно до до­зволів, узгоджень, рішень суду, комплексних спеціальних оперативно-розшукових операцій, що підвищує можливість викриття у протиправних діях;
       

• фіксацією і документуванням злочинних проявів. Методи розшукового права, як і будь-якої іншої юридичної науки,

залежать від предмета і об' єкта дослідження.

Загальнотеоретичними методами розшукового права є діалектико-матеріалістичний метод пошукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме:

> висування та перевірки гіпотез;

^ історико-правовий метод дослідження та вивчення наукових джерел оперативно-службової діяльності оперативних підроз­ділів;

^ біографічний метод (застосовується для вивчення таємних сто­рін об' єктів розшукового права); ^ порівняння, кількісного і цілісного аналізу;

65535. 
       аналізу та синтезу факторів ( застосовується при виборі форм і методів відомчого контролю та оцінці ефективності діяльності підрозділів карного розшуку);
       
65536. 
       системно-структурного аналізу довідкових матеріалів оперативно-службової діяльності оперативних підрозділів;
       
65537. 
       статистичного аналізу емпіричних даних (застосовується з ме­тою контролю за негласним застосуванням сил, засобів, мето­дів та заходів негласного розслідування);
       
65538. 
       експертного опитування оперативних працівників щодо здій­снення розшукової діяльності;
       
65539. 
       емпіричний метод (анкетування працівників оперативних під­розділів);
       
65540. 
       спостереження за службовою діяльністю працівників опера­тивних підрозділів;
       

^ порівняльно-математичний та логіко-юридичний методи (за­стосовується при вивченні структури злочинності).

Аналіз закономірностей діяльності оперативних підрозділів здій­снюється з використанням усіх методів дослідження суспільних від­носин.

Підбиваючи підсумки нашого дослідження проблем теоретичних засад, сутності і змісту ОРД, можна зробити висновок, що застосуван­ня негласних оперативно-розшукових засобів є необхідною умовою захисту громадян, суспільства й держави від злочинних посягань.

З огляду на те, що згідно із Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативні підрозділи, здійснюючи ОРД, можуть офіційно (гласно) представляти інтереси певного органу або виступати від його імені, а оперативний працівник або особа, яка сприяє проведенню розшукової діяльності, може здійснювати свої повноваження у гласній і негласній формах, на наш погляд, система розшукового права теж повинна включати в себе дві фор­ми, що взаємодоповнюються, - гласну і негласну.

Розглядаючи розшукове право як галузеву юридичну наукову ді­яльність, ми дійшли висновку, що це різновид суспільно корисної ді­яльності, - але не будь-якої, а юридичної, тобто опосередкованої пра­вом державно-владної діяльності компетентних державних органів, спрямованої на виконання важливих функцій суспільства.

Ми також вважаємо, що розшукове право, як і будь-яка галузь юридичної науки, має свій теоретико-методологічний апарат.

Визначення предмета розшукового права, його складових дає підстави окреслити коло специфічних методів розшукового права, його принципи та закономірності. А це, у свою чергу, дозволило ві­добразити систему розшукового права, його специфіку та логічну послідовність дій працівників оперативних підрозділів у досягненні результату в боротьбі зі злочинністю з урахуванням того, що систе­ма - це множина елементів, що перебувають у взаємозв'язках, утво­рюють визначену цілісність, єдність.

Запропонований у статті науковий понятійний та термінологічний апарат розшукового права відкриває перспективи для розв' язання на­укових проблем щодо сутності та змісту розшукового права як са­мостійної галузі юридичної науки, що сприятиме також зростанню ефективності практичної оперативно-розшукової діяльності.
Список використаних джерел

4. 
   Грохольський В.Л. Поєднання гласних і негласних заходів в ОРД // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. - О., 2000. - Вип. № 4 (т). -С. 34-38.
   
5. 
   Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність: вступ до кур­су. - О.: Одес. ін-т внутр. справ, 1999. - 112 с.
   
6. 
   Погорецький М. А. Оперативно-розшукові заходи: поняття і види // Державна безпека України: наук.-практ. зб. НАН України і СБ України. - К., 2005. - № 1(3). - C. 151-162.
   
7. 
   Рижков Е.В., Долженков О.Ф., Запорожцева Г.В., Кіцул А.П. Ви­користання психологічних знань в ОРД: монографія. - О.: Одес. ін-т внутр. справ, 2001. - 116 с.
   
8. 
   Козаченко І.П., Регульський В.Л. Правові, морально-етичні та організаційні основи оперативно-розшукової діяльності. - Л.: Львів. ін-т внутр. справ при Нац. акад. внутр. справ України, 1999. -
   

220 с.

6. Сервецький І.В. Науково-практичний коментар до Закону Укра-
їни "Про оперативно-розшукову діяльність". - К.: Нац. акад. внутр.
справ України, 2002. - 302 с.

4. 
   Блинов Ю.С. Принципы ОРД в учебном курсе "Оперативно-розыскная деятельность органов внутренних дел" // Проблемы фор­мирования уголовно-розыскного права: вневедомств. сб. науч. ра­бот. - М., 1998. - Вып. 1. - С. 251-263.
   
5. 
   Кваша Ю.Ф., Сурков К.В. Оперативно-розыскная деятельность органов внутренних дел: общая часть. Введение в курс оперативно-розыскной деятельности: курс лекций. - СПб., 1997. - 235 с.
   
6. 
   Маршунов М.Н. Федеральный Закон " Об оперативно-розыскной деятельности" в схемах и таблицах: постатейный комментарий. - М., СПб., 1998. - 250 с.
   

10. Ривман Д.В. Сущность, задачи, принципы оперативно-
розыскной деятельности органов внутренних дел. - СПб., 1999. -

251 с.

11. Шумилов А.Ю. Комментарий к Федеральному Закону "Об
оперативно-розыскной деятельности". - 2-е изд., испр. и доп. - М.,

2000. - 370 с.

4. 
   Энциклопедический социологический словарь / под общ. ред. акад. Г.В. Осипова. - М., 1995. - 501 с.
   
5. 
   Сервецький І.В., Шапочка С.В. Теоретичні проблеми класифі­кації оперативно-розшукових заходів // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2002. - Вип. 2. - С. 49-53.
   
6. 
   Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К., 1999. - 700 с.
   
7. 
   Про основи національної безпеки України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - 964. - Ст. 56.
   
8. 
   Про захист суспільної моралі: Закон України // Відомості Вер­ховної Ради України. - 2004. - № 14. - Ст. 192
   
9. 
   Великий тлумачний словник української мови / уклад. і голов. ред. Т.В. Бусел. - Ірпінь, 2003. - 1440 с.
   

Стаття надійшла 10.11.2008.

УДК 351.741:338.26.015

Олексій Копан

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, начальник відділу Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем бо­ротьби з організованою злочинніс­тю при РНБО України; Сергій Потеряйко кандидат військових наук, професор кафедри тактико-спеціальної підго­товки Академії управління МВС; Михайло Возник начальник кафедри тактико-спеці аль ної підготовки Академії управління МВС
^ ОЦІНКА СПОСОБІВ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПІДРОЗДІЛАМИ МВС

У науковій статті на основі аналізу нормативно-правових актів, по­передніх наукових досліджень, існуючих методів проведення наукових до­сліджень розглянуті деякі підходи щодо створення єдиної методичної бази оцінки способів виконання підрозділами МВС завдань у спеціальних опе­раціях. Запропоновано застосовувати єдину науково-методичну базу на основі інформаційно-програмних середовищ.

^ В научной статье на основе анализа нормативно-правовых актов, предыдущих научных исследований, существующих методов проведения научных исследований рассмотрены некоторые подходы к созданию еди­ной методической базы оценки способов выполнения подразделениями МВД задач в специальных операциях. Предлагается применение единой научно-методической базы на основе информационно-программных сред.

Some approaches to creating the unified methodical base of estimation of the ways of performing duties by MIA subdivisions in special operations are considered in the scientific article on basis of the analysis of legislation, previous scientific studies and existing methods of undertaking the scientific studies. It is offered to use a unified scientific and methodical base on ground of information-program environment.

© Олексій Копан, Сергій Потеряйко, Михайло Возник

^ Ключові слова: спеціальна операція, спосіб виконання завдання, ме­тод дослідження, інформаційно-програмне середовище, галузь оцінок, рівень ієрархії, програмний продукт, якісний показник, математична мо­дель, сценарій дій.

^ Ключевые слова: специальная операция, способ выполнения задачи, метод исследования, информационно-программная среда, область оце­нок, уровень иерархии, программный продукт, качественный показатель, математическая модель, сценарий действий.

Keywords: special operation, way of the performing duties, method of the study, information-program environment, estimation area, level of hierarchy, program product, qualitative factor, mathematical model, sequence of operations.

Зміни в масштабах, формах і способах ведення спеціальних опе­рацій висунули комплекс нових проблем, що стоять перед МВС України, особливо у сфері застосування його підрозділів, і вимагають удосконалення існуючих та розробки нових підходів до оцінки спо­собів виконання завдань такими підрозділами МВС [1, 2].

В оцінці способів виконання завдань одним з центральних є питан­ня синтезу фізичних, інформаційних, функціональних, оперативно-тактичних і економічних складових. Наявні підходи до розв' язання проблеми оцінки методів виконання завдань, на жаль, враховують лише одну із вказаних складових і не забезпечують їх комплексного вивчення.

Тому ситуація, що характеризує проблему оцінок, суперечлива. З одного боку, існує потреба мати універсальний науково-методичний апарат стосовно будь-якої визначеної галузі критеріїв, а з іншого є специфічні особливості наукового завдання, а саме - дослідження способів виконання підрозділами МВС завдань, які вимагають кон­кретного підходу до аналізу спеціальних операцій. Вихід з цієї супе­речності можливий за умови, якщо процес оцінок ґрунтуватиметься на єдиній науково-методичній базі.

У попередніх наукових дослідженнях розглядалися питання пла­нування дій підрозділів, частин, з'єднань [3-9]. Так, у Жукова Г.П., Чуєва Ю.В. та інших викладено аспекти математичного обґрунту­вання планування операцій військового характеру, але дослідження щодо створення єдиної науково-методичної бази оцінки способів ви­конання завдань не проводилося.

Мета наукової статті - розглянути деякі підходи щодо створен­ня єдиної науково-методичної бази оцінки способів виконання під­розділами МВС завдань у спеціальних операціях на основі аналізу нормативно-законодавчих актів, попередніх наукових розвідок, існу­ючих методів проведення наукових досліджень.

Підрозділи МВС утворюють багаторівневу ієрархію з упорядко­ваними зв' язками і відносинами між собою та підпорядкованими і взаємодіючими об' єктами. За своєю природою, складом, завданнями, що вирішуються органами внутрішніх справ, просторово-часовим розмахом такі зв' язки і відносини класифікуються як складні систе­ми. Останнім властиві відповідні ознаки: єдність системи (наявність єдиної мети та призначення); її великі розміри, що характеризують­ся кількістю багатофункціональних підсистем різної природи; наяв­ність взаємозв' язків між складовими елементами; вплив на систему зовнішніх чинників; функціонування у значних просторово-часових масштабах; наявність широкого діапазону і високої динамічності змі­ни станів у реальному часі; необхідність прийняття рішень у стислий термін, за неповної і суперечливої інформації про обстановку. Тому дослідження такої системи повинно охоплювати аспекти синтезу й аналізу з дотриманням основних принципів: комплексності, динаміч­ності та конфліктності.

Як відомо, серед способів аналізу і синтезу складних систем, на основі яких розроблялися методики досліджень, розрізняють нефор­мальні (логічні, евристичні) і кількісні. Залежно від необхідної міри вивчення і рівня ієрархії, в дослідженні можна виокремити низку ме­тодів, що поєднуються у наступні групи: евристичного програмуван­ня, семіотичного підходу, аналогій, аналітичних методів та моделю­вання [3].

Аналіз основних переваг, недоліків і умов застосування цих ін­струментів показує, що методики на базі евристичного програму­вання ґрунтуються на неформальних, інтуїтивних оцінках, де значну роль відіграє метод експертних оцінок, головна перевага якого - до­ступність і простота. Недоліки ж його полягають у тому, що почасти не вдається встановити міру вірогідності експертизи, відсутні фор­мальні правила пошуку "евристик", що обмежує їх можливості для дослідження дій підрозділів МВС.

Методики на основі семіотичного підходу близькі до евристичних і засновані на можливостях природної мови, що дозволяє за певних умов однозначно описувати широкий клас об' єктів, процесів і явищ. Одним із методів, що реалізують такий підхід, є ситуаційне управлін­ня, основний недолік якого - необхідність значної "ручної" роботи з формування базових відносин, а сформований базис (поняття і від­носини) обмежує коло завдань, які можна вирішити за допомогою цієї моделі. Цей метод також обмежено придатний для дослідження дій підрозділів МВС.

Найбільш поширеними аналітичними прийомами, на основі яких будується сукупність способів досліджень під час вивчення складних систем, можна вважати методи: аналізу структур систем на основі прогнозного графу і аналітики Т. Сааті; аналізу обчислю­вальних процесів, заснованих на теорії масового обслуговування; агрегатів, що використовуються у структурному аналізі і синтезі систем та ін.

Поряд з неформальними і кількісними методами використовують­ся способи, побудовані на основі моделювання [10, 4-7]. Це процес формування математичної моделі реальної системи і проведення на ній експериментів з метою виявлення властивостей системи та визна­чення можливих шляхів її створення, удосконалення й ефективного використання. Моделювання використовується, як правило, у тих випадках, коли аналітичні прийоми досліджень тієї чи іншої моделі відсутні. Перевагами зазначеного методу є: можливість заміни екс­периментів у реальних умовах дослідами в штучному середовищі; застосування методу досліджень об'єктів, що не мають точного ма­тематичного опису в традиційній формі; наочне представлення неві­домих раніше проблем, коли традиційні методи аналізу не спрацьо­вують; забезпечення кращих умов для систематичного використання інтуїції і судження експертів; можливість змінювати тривалість про­цесів, що досліджуються; забезпечення стабільності в умовах екс­периментів.

Найприйнятніша метода досліджень дій підрозділів МВС - опти-мізація складних систем, яка забезпечує кількісну оцінку ефективнос­ті останніх на безлічі умов функціонування, що дозволяє: здійснити зв'язок, згортання багатьох критеріїв у їхній кількісній визначеності; об' єднати структуру складної системи з її функціонуванням, статику з динамікою; за допомогою критерію стійкості відобразити органіч­ні, внутрішні зв' язки системи з можливостями її розвитку та присто­сування до нестандартних ситуацій.

Методика аналізу систем реалізується під час виконання таких операцій: визначення переліку факторів, що вивчаються і гранич­них значень кожного з них; установлення кількісних зв'язків між рушійними силами і результатами дій системи; зондування просто­ру рішень і визначення ефективності для кожної ситуації; розподілу обставин, що відповідають вимогам, і ті, що є неприйнятними; ви­значення варіантів організації системи, за яких її стійкість макси­мальна.

Аналіз існуючих методик дослідження дій підрозділів МВС свідчить про те, що вони дозволяють визначити узагальнені мож­ливості останніх щодо виконання завдань за окремими показни­ками, наприклад: патрулювання, блокування тощо [11; 12]. Але ці інструменти не дозволяють визначити такі показники, як кількість об' єктів, яку спроможний підрозділ нейтралізувати під час спеці­альної операції, ступінь виконання завдання, а також залежність цих позицій від характеристик об'єктів та способів їх дій. Деякі положення цих досліджень доцільно використовувати, але методи визначення можливостей підрозділів МВС та способів їх дій потре­бують удосконалення для урахування факторів, притаманних спеці­альним операціям.

Нині потужного розвитку набули дослідження, що грунтуються на моделюванні процесів функціонування об' єктів з використанням інформаційно-програмних середовищ (ІПС). Розглянемо їх призна­чення і можливості.

Так, ІПС "Аналіз, прогноз, оптимізація складних багатокритері-альних систем" ("Гранд-98") - це комплексний програмний продукт, призначений для аналізу, параметричного синтезу, прогнозування й оптимізації складних багатокритеріальних систем (об' єктів і проце­сів) методами:

^ багатокритеріальної Парето-оптимізації; кореляційного, клас­терного і регресійного аналізу; математичного моделювання;

> ЛП-тау зондування і статистичних іспитів; теорії ігор і статис­тичних рішень.

Програмний продукт містить методику, уперше реалізовану (на сучасному рівні для персонального комп' ютера) і призначену для розв' язання задач, в яких необхідно проаналізувати та щонайкраще обрати параметри якого-небудь об'єкта чи процесу (параметричний синтез складної системи) за безліччю критеріїв якості з урахуван­ням невизначеності умов функціонування [13]. ІПС "Ідентифікація складних систем" ("Ідента") обробляє характеристики на виході складної системи за різних значень зовнішніх і внутрішніх впливів задля ідентифікації статичних і динамічних показників, одержання її математичної моделі для оптимального керування та прогнозування параметрів. Для розв' язання цих задач у програмному продукті реа­лізовано методи: групового обліку аргументів (МГОА), багатомірної лінійної екстраполяції (МБЛЕ) і регресійного аналізу (РА). Якість синтезованої моделі оцінюється за допомогою статистичних крите­ріїв. Для зручності програмний продукт оснащений процедурами створення й обробки інформації, графічною візуалізацією, додатко­вими системними і сервісними засобами аналізу, функціями введен­ня висновку [14].

Інтегрально-програмне середовище методу аналізу ієрархій (МАІ) застосовується для вирішення практичних завдань: багато-етапного планування; аналізу, оцінки, вибору і ведення проектів; науково-технічного й економічного прогнозування; підтримки проведення конкурсів; пошуку і подолання конфліктних ситуацій; моделювання ситуацій; навчання математичним методам плану­вання, прогнозування та прийняття рішень. Це вдале сполучення методології експертних оцінок, заснованої на способі прогнозного графа В.М. Глушкова, і аналітичної методології, яка ґрунтується на аналізі ієрархічних структур Т. Сааті і дозволяє вирішувати типові задачі.

Варіант послідовності визначення доцільних способів виконання підрозділами МВС завдань у спеціальній операції із застосуванням методу аналізу ієрархій наведено на рис. 1 [15, 16].

---

Скачать файл (2786.4 kb.)

Поиск по сайту:  

---