Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Вісник Академії управління МВС 2008 №03 - файл 1.doc


Вісник Академії управління МВС 2008 №03
скачать (2786.4 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc2787kb.21.11.2011 10:17скачать

1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9

Список використаних джерел

  1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - СПб.: Питер, 2002. - 288 с.

  2. Барко В.І. Психологія управління персоналом органів внутріш­ніх справ (проактивний підхід): монографія. - К.: Ніка-Центр, 2003. -448 с.

  3. Барко В.І., Ірхін Ю.Б., Никифорчук Д.Й., Підюков П.П. Управ­ління персоналом ОВС (психолого-педагогічний аспект): навч. по-сіб. - К.: РВЦ НАВСУ, 2005. - 244 с.

  4. Барко В.І., Ірхін Ю.Б., Нещерет Т.В. Професіографічний опис основних видів діяльності в ОВС України: навч. посіб. - К.: КНУВС,

ДП "Друкарня МВС", 2007. - 100 с.

5. Платонов К. К. Структура и развитие личности. - М.: Наука,
1986. - 252 с.

6. Собчик Л.М. Психология индивидуальности. - СПб.: Изд.
"Речь", 2003. - 624 с.

7. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості. - К.:

ІЗМН, 1996. - 236 с.

Стаття надійшла 22.10.2008.

УДК 371.24:34

Володимир Клачко

кандидат педагогічних наук, до­цент, начальник кафедри роботи з персоналом, юридичної психології, педагогіки та політології Академії управління МВС; Наталія Музика ад'юнкт Академії управління МВС

^ ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ МВС. КОНТЕКСТНЕ НАВЧАННЯ

У статті розкриваються сутність, зміст та види особистісно орі­єнтованих технологій навчання, що створюють оптимальні умови для розвитку особистості слухача Академії управління МВС. Особлива увага приділяється технології контекстного навчання. Обґрунтовується необ­хідність застосування особистісно орієнтованих технологій у навчаль­ному процесі вищої школи в умовах входження України до європейського освітнього простору.

В статье раскрываются сущность, содержание и виды личностно ориентированных технологий обучения, создающих оптимальные усло­вия для развития личности слушателя Академии управления МВД. Особое внимание уделено технологии контекстного обучения. Обосновывается необходимость использования личностно ориентированных технологий в учебном процессе высшей школы в условиях интеграции Украины в евро­пейское образовательное пространство.

The essence, content and kinds of personality-oriented technologies which create optimal conditions for the personality development of a trainee of the Academy of Management of the Ministry of Internal Affairs are discovered in the article. Special attention is devoted to the technology of context teaching. The necessity of the application of personality-oriented technologies in the academic process in the conditions of Ukraine's integration into the European educational area is grounded.

© Володимир Клачко, Наталія Музика

^ Ключові слова: особистісно орієнтовані технології, робота над нав­чальним проектом, технологія колективного творчого виховання, тех­нологія "створення ситуації успіху", сугестивна технологія, контекстне навчання.

^ Ключевые слова: личностно ориентированные технологии, рабо­та над учебным проектом, технология коллективного творческого вос­питания, технология "создания ситуации успеха", суггестивная техноло­гия, контекстное обучение.

Keywords: personality-oriented technologies, technology of "creating the situation of achieving success", working on the study project, technology of the collective creative bringing-up, suggestive technology, context teaching.

Процес входження України до європейського освітнього просто­ру потребує вдосконалення системи якості вищої освіти, впливає на темпи та рівень науково-технічного, економічного і соціально-культурного прогресу, а також на формування інтелектуального по­тенціалу нації. У зв' язку з цим необхідні зміни до змісту, форм та методів підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності. Практика педагогічного процесу вищої школи ще не повною мірою відповідає нинішнім високим світовим стандартам.

У дослідженнях педагогічних аспектів удосконалення системи якості вищої освіти (І.Д. Бутузов, Е.П. Бутузова, В. Жураковський, В. Приходько, І. Федоров, С.Н. Горичева, В.В. Гузеєв, А.І. Алексан­дров, В.П. Каширін, Л.Є. Мерзляк, А.Т. Іваницький, В.В. Богуслав-ський, Ю.В. Шеремета, В.В. Зайцев та інші) проблемі зміни змісту, форм та методів підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності приділяється чимала увага, разом з тим, перелік дослі­джень, спрямованих на обґрунтування форм та методів особистісно орієнтованих технологій навчання дещо обмежений, - це роботи та­ких науковців, як А.А. Вербицький, В.П. Безпалько, Н.В. Борисова, В.П. Бугрин, М.Г. Чобітько [2; 3; 4; 5; 6].

З метою подолання недоліків у сучасних вітчизняних та зарубіж­них дослідженнях пропонується перехід до інноваційних технологій здійснення навчального процесу у вищій школі. Своєрідний методо­логічний імператив простежується через визнання особистісно орі­єнтованої освіти як специфічної організації навчального процесу, що створює оптимальні умови для розвитку особистості студента. Під­ставою для реорганізації освіти слугують нові цінності, що з'явилися в суспільстві, - саморозвиток, самоосвіта, самовиховання, самопро-ектування особистості.

За тлумачним словником, технологія - це процес досягнення пев­них результатів порівняно з вихідним станом об'єкта завдяки вико­ристанню властивої конкретній сфері діяльності сукупності методів, засобів, способів.

Зміна змісту освіти сьогодні впливає на її технології, надає їй осо-бистісної спрямованості. Якими конкретно технологіями потрібно користуватись, що за зміни мають відбутись усередині процесу на­вчання, аби для особи, яка навчається, освіта набула життєвого сенсу, давала задаволення?

Особистісно орієнтована технологія навчального процесу - це певна система педагогічних дій, опосередкованих особистісними якостями педагога, які спрямовані на створення якнайсприятли-вішого середовища навчання на підставі обміну індивідуальними здібностями, способами навчання та особистісного саморозвит­ку [1, 8].

Характерною особливістю технологій, спрямованих на розвиток особистості, є їх варіативність, що враховує рівні потреб, інтересів, схильностей, здібностей і можливостей студента. Тому навчальний процес в Академії управління МВС відбувається в умовах мотивацій­ного управління самостійною навчально-пізнавальною діяльністю, завдяки цьому замінюється значення викладача та слухача.

Технологізація особистісно орієнтованого освітнього процесу пе­редбачає спеціальне конструювання навчального тексту дидактично­го матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистісним розвитком сту­дента під час навчально-пізнавальної діяльності. Тільки реалізуючи принцип суб' єктності освіти, можна говорити про особистісно орієн­товані технології.

Головні вимоги до особистісно орієнтованих технологій І.С. Яки-манська сформулювала таким чином:

> навчальний матеріал має забезпечувати виявлення змісту суб' єктного досвіду осіб, що навчаються, враховуючи досвід їх попереднього навчання;

> виклад знань у навчальній літературі (викладачем) спрямовуєть­ся не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегру­вання, узагальнення предметного змісту, а також і на постійне перетворення набутого суб' єктного досвіду кожного студента;

^ враховуючи інтереси студента, рівень його знань і вмінь, з ме­тою розвитку його особистості визначається навчальна мета кожного заняття, формується увесь навчальний процес;

  1. активне стимулювання студентів до самостійної освітньої ді­яльності, зміст і форми якої дозволять забезпечувати можли­вість самоосвіти, саморозвитку, самовираження під час оволо­діння знаннями;

  2. всі методичні рішення (організація навчального процесу, вико­ристані прийоми, способи, вправи) відповідають особистості студента - його потребам, мотивам, здібностям, активності, інтелекту. Створюється середовище, що сприяє максимально­му розвитку кожного, реалізує принцип суб'єктивної освіти, формується індивідуальна карта пізнавального і психічного розвитку студента;

^ слід забезпечувати контроль і оцінку не лише результату, а й головним чином процесу навчання;

> освітній процес має забезпечувати побудову, реалізацію, реф­лексію, оцінку навчання як суб' єктної діяльності [2, 37-38].

Особистість людини - єдність трьох сутностей: природної, со­ціальної, культурної, тому особистісно орієнтована технологія нав­чального процесу має враховувати природні особливості кожного (здоров' я, здатність мислити, відчувати, діяти), соціальні властивості (бути громадянином, трудівником), властивості як суб'єкта культури (свобода, гуманність, духовність, творчість).

Сьогодні науковці називають різноманітні технології, які нале­жать до особистісно орієнтованих, утім, бракує загальноприйнятої класифікації. Найпоширеніші особистісно орієнтовані технології, які використовуються у навчальному процесі Академії управління МВС, розглянемо нижче.

Робота над навчальним проектом - практика особистісно орієнто­ваного навчання у процесі конкретної праці слухача, на основі його вільного вибору та з урахуванням його інтересів. У свідомості слу­хача це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, - знаю, для чого мені потрібно, і де я зможу ці знання застосувати". Для педагога - це праг­нення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками. Навчальне проектування орієн­товане передусім на самостійну діяльність слухачів - індивідуальну, парну або групову, яка виконується впродовж визначеного часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання слухачем або групою слухачів будь-якої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого -інтегрування знань, умінь із різних галузей науки.

Результати виконання проектів "відчутні": якщо це теоретична проблема, то заключний етап - вироблення конкретного варіанту її розв' язання, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педа­гогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю сут­тю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології - стимулювання інтер­есу слухачів до певних проблем, які передбачають володіння ви­значеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передба­чає розв' язання однієї або цілої низки проблем, показ практичного застосування отриманих знань. Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час навчального процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності слухача.

Технологія колективного творчого виховання - формування осо­бистості у процесі колективної роботи; організація певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соці­альної творчості. Зазначена технологія уможливлює вдосконалення пізнавально-світоглядної, емоційно-вольової та дієвої сфери слухача і є особисто орієнтованою, бо кожному з них знайдеться справа до душі, яку можна організувати, зробити найкраще. Сьогодні він керує, організовує, творить разом з іншими, так само зацікавленими людь­ми. Завтра - візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже як виконавець. Ця технологія об' єднує ділову та міжособистісну сфери діяльності людини.

Педагогічна технологія "створення ситуації успіху" ґрунтується на особистісно орієнтованому підході до процесу навчання та ви­ховання. Ситуація успіху - це суб' єктивний психічний стан задово­лення внаслідок фізичної або моральної напруги виконавця вправи, творця явища.

Ситуація успіху досягається тоді, коли сам учасник навчального процесу (слухач) визначає досягнутий результат як успіх. Кожному педагогу слід звернути увагу на це положення. Усвідомлення ситуації успіху самим слухачем, розуміння її значущості виникає у суб'єкта після подолання боязкості, невміння, незнання, психологічного утиску та інших труднощів. Слід зауважити, що навіть інколи пере­жита слухачем ситуація успіху може залишити незабутнє емоційне враження в його душі, позитивно вплинути на мотиваційну сферу, яка активізує особистість у процесі навчання. Заряд активного опти­мізму загартовує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії.

Серед педагогічних особистісно орієнтованих технологій най­більшу зацікавленість викликала сугестивна технологія, яка ще мало поширена. Основою релаксопедичного навчання є психічна саморегуляція, яка має неабияке профілактичне значення. Керу­вання психічним станом відбувається спочатку через регуляцію психічного стану особи, що навчається, за допомогою та під ке­рівництвом викладача, і трансформується у саморегуляцію. При­кладом використання цієї технології може слугувати проведення в Академії управління МВС згідно з розкладом занять соціально-психологічних тренінгів. Наприклад, метою тренінгу "Психологія ефективного управління", проведеного зі слухачами, був розвиток компетентності майбутніх керівників ОВС у спілкуванні, форму­вання та розвиток загальних і спеціальних умінь, виховання нави­чок самовдосконалення і впливу на підлеглих, управління конфлік­тами і запобігання шкідливим проявам дистресу, розвиток цілісної системи якостей управлінця [3, 349].

Особливу увагу варто приділити контекстному навчанню як од­ному з видів особистісно орієнтованих технологій. Підґрунтям для формування концепції зазначеної технології стало усвідомлення смислоутворюючого впливу предметного та соціального контекстів майбутньої професійної діяльності слухача на процес і результати його навчання.

Так, А. А. Вербицький визначає контекстне навчання як концеп­туальну основу інтеграції видів діяльності осіб, які вчаться (нав­чальної, наукової, практичної). Ученим виявлені форми організа­ції діяльності таких осіб: навчально-професійна, квазіпрофесійна, навчальна діяльність академічного типу [5]. Особливого значення у контекстному навчанні набувають його активні форми й методи або технології активного навчання (ТАН), які базуються не тільки на процесах сприйняття, пам'яті, уваги, а насамперед на творчому, продуктивному мисленні, поводженні, спілкуванні. Отже, проана­лізуємо форми організації навчальної діяльності слухачів у контек­стному навчанні та залежні від них ТАН контекстного типу в Ака­демії управління МВС.

У навчально-професійній діяльності як форми її організації ви­користовуються такі ТАН: написання курсової та магістерської робіт, що є самостійними науковими дослідженнями в галузі актуальних для слухача знань; проходження навчальної практики та стажуван­ня. Головна умова останнього - виконання під контролем її керівни­ка певних дій у реальних умовах оперативно-службової обстановки. Це забезпечує найбільш повне наближення навчального процесу до оперативно-службової діяльності.

Під час квазіпрофесійної організації діяльності слухачів ви­користовують розігрування ролей, дидактичну гру. Розігрування ролей (інсценування) - це ігровий спосіб аналізу конкретних си­туацій, що ґрунтуються на проблемах взаємин у колективі, вдо­сконалення стилю й методів керівництва органами та підрозділами внутрішніх справ. Цей метод активного навчання контекстного ти­пу спрямований на розвиток поведінкових умінь як професійного, так і соціального характеру й допускає введення певних елементів театралізації, оскільки подання ситуації, її аналіз і прийняття рі­шень здійснюються в особах. Матеріалом для розігрування ролей слугують, як правило, типові ситуації, навички або вміння, тобто відбувається відпрацьовування дій гравців у заданих предметно-соціальних умовах.

Розігрування ролей - простіший, ніж дидактична гра, метод нав­чання за характером імітованої ситуації, кількістю дійових осіб, од­нозначністю прийнятих рішень, контролем ситуації й поводження учасників з боку викладача, тривалістю заняття.

Дидактична гра - складне багатопланове явище, вивченням якого займаються представники різних наук. Це форма діяльності в умов­них ситуаціях, спрямованих на відтворення й засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, у предметах науки й культури.

Ми дотримуємося визначення дидактичної гри, відповідно до яко­го вона є формою відтворення предметного й соціального змісту про­фесійної діяльності майбутніх керівників ОВС, моделювання систем відносин, характерних для цього виду практики. Гра акумулює в собі елементи будь-яких форм і методів навчання (конкретну ситуацію, ро­зігрування ролей, дискусію тощо). На відміну від ігрового проектуван­ня, імітаційного тренінгу, розігрування ролей має гнучкішу структуру, не обмежує вибір об' єктів імітації, допускає введення ситуацій, які виникають у процесі оперативно-службової діяльності спонтанно.

До академічної навчальної діяльності належить проблемна та бінарна лекції, інтерактивна лекція-візуалізація, семінар-дискусія з "мозковою атакою" або без неї, групове практичне заняття, семінар-дискусія. Під час проведення проблемної лекції нове завдання пода­ється через проблемність питання або завдання ситуації. При цьому процес пізнання слухачів у співробітництві та діалозі з викладачем наближається до дослідницької роботи. Зміст проблеми розкривають шляхом організації пошуку чи розв' язання її, підсумовування й аналі­зу традиційних і сучасних поглядів. Інтерактивна лекція-візуалізація є візуальною формою подачі лекційного матеріалу технічними засо­бами навчання (аудіо-, відеотехніки) чи за допомогою фліп-чартів. Бінарна лекція - різновид читання лекції у формі діалогу двох ви­кладачів (представників різних наукових шкіл, ученого і практика, викладача і слухача).

Таким чином, призначення особистісно орієнтованих технологій в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості особистості, її індивідуальні здібності, допомагати у становленні її суб'єктності, соціальності, культурної ідентифікації, творчої самореалізації. Це уможливить підвищення якості й ефективності навчання, забезпечить його професійну спрямованість, створить сприятливу атмосферу для самостійності, ініціативності та творчості майбутніх фахівців.

Застосування у навчальному процесі особистісно орієнтованих технологій дозволяє максимально наблизити систему вищої освіти України до загальносвітових і європейських стандартів і, таким чи­ном, скоротити термін остаточного входження нашої держави у гло­бальний освітній простір.

Перспективою подальшого розвитку за напрямом використан­ня особистісно орієнтованих технологій навчання є удосконалення інтерактивних методик проведення занять у вищих навчальних за­кладах.
^ Список використаних джерел

  1. Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяль­ності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку держав­ності України: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 26 жовт. 2007 р. - К.: "МП Леся", 2008. - 376 с.

  2. Безпалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обуче­ния. - М., 1995. - 126 с.

  3. Борисова Н.В. Образовательные технологии как объект педаго­гического выбора: учеб. пособ. - М.: Исслед. центр, 2000. - 187 с.

  4. Бугрин В. П. Технологии подготовки и проведения конкретных ситуаций: обзорная лекция / под ред. Н.А. Селезнёвой, Н.В. Борисо­вой. - М.: Исслед. центр, 2000. - 215 с.

  5. Вербицкий А.А. Новая образовательная парадигма и контекст­ное обучение: монография. - М.: Исслед. центр, 1999. - 235 с.

  6. Чобітько М.Г. Технологія поетапного нарощування професіона­лізму майбутніх вчителів у процесі особистісно орієнтованої профе­сійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах: метод. реком. - Черкаси: Брама-Україна, 2007. - 56 с.

  7. Якиманская И.С. Разработка технологии личностно ориентиро­ванного обучения // Вопросы психологии. - 1995. - № 2. - С. 14-20.

УДК 797.2:751.741

Вадим Бабенко

кандидат педагогічних наук, доцент, начальник кафедри вогневої та фізичної підготовки Академії управління МВС; Алім Вовнянко викладач кафедри вогневої та фізичної підготовки Академії управління МВС
^ МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ МАСО-ГАБАРИТНИХ МАКЕТІВ ПІСТОЛЕТІВ "ФОРТ" НА ЗАНЯТТЯХ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

У статті визначаються подальші напрями підвищення професіона­лізму працівників органів і підрозділів внутрішніх справ України засобами фізичної культури і спорту. Наведені основні положення методики вико­ристання масо-габаритних макетів пістолетів на заняттях зі спеціаль­ної фізичної підготовки.

В статье определяются дальнейшие направления повышения про­фессионализма сотрудников органов и подразделений внутренних дел Украины посредством физической культуры и спорта. Приведены основные положения методики использования массо-габаритных маке­тов пистолетов на занятиях по специальной физической подготовке.

The article specifies the further directions of professional development of workers and divisions of internal affairs of Ukraine by means of physical culture and sport. The main provisions of methods of applying mass-gabarit models of pistols at lessons in special physical training are considered in the article.

^ Ключові слова: мотивація, фізична підготовка, погроза зброєю, ма­кети пістолетів.

Ключевые слова: мотивация, физическая подготовка, угроза оружи­ем, макеты пистолетов.

Keywords: motivation, physical training, weapon threat, models of pistols.

Підвищення рівня фізичної підготовленості працівників правоо­хоронних відомств є одним із головних завдань чинної Національної

© Вадим Бабенко, Алім Вовнянко

доктрини розвитку фізичної культури і спорту й Державної програми розвитку фізичної культури та спорту на 2007-2011 роки.

Слід зазначити, що специфіка роботи органів і підрозділів вну­трішніх справ така, що працівник міліції завжди перебуває при ви­конанні своїх службових обов' язків, отже, йому необхідно знати нормативно-правову базу і вміти правильно її застосовувати у різних ситуаціях. Зокрема, це стосується розділу ІІІ Закону України "Про міліцію", що має назву "Застосування заходів фізичного впливу, спе­ціальних засобів і вогнепальної зброї". Так, ст. 13 зазначеного роз­ділу передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати табельну вогнепальну зброю, заходи фізичного впливу, зокрема при­йоми рукопашного бою, для припинення протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.

Інтелект, професійна майстерність, здатність до гнучкої тактики дій, колективізм - це невід' ємні складові особистості сучасного пра­цівника міліції. Атлетизм, витривалість та практичне вміння засто­совувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби чи вогнепальну зброю в поєднанні з дотриманням службової етики, дисципліни та законності повинні сприяти підвищенню рівня гуманізації, удоскона­ленню професіоналізму і формуванню впевненості у своїх діях. Од­нак сьогодні міліцейська практика нараховує багато сумних фактів травматизму працівників ОВС через непрофесійні дії при затриманні озброєних вогнепальною зброєю правопорушників. Це насамперед свідчить про недостатній рівень їх спеціальної фізичної підготовле­ності [7; 8].

Історіографія небагата на дослідження проблем спеціальної фізич­ної підготовленості працівників ОВС до дій в екстремальних ситуа­ціях. Більшість наукових праць та досліджень, які проводилися у цій галузі, присвячувалися, в основному, спеціальній фізичній підготовці курсантів і слухачів вищих навчальних закладів МВС України [7; 8]. У зв' язку з цим актуальність теми дослідження обумовлена важли­вістю обґрунтування та створення необхідних умов для подальшої успішної організації і розвитку професійної і, зокрема, спеціальної фізичної підготовки в практичних органах та підрозділах Міністер­ства внутрішніх справ України.

Метою дослідження є вдосконалення навчального процесу пра­цівників практичних органів і підрозділів внутрішніх справ України, визначення і напрацювання певних позицій, спрямованих на форму­вання позитивної мотивації до занять фізичною підготовкою в осо­бового складу міліцейських підрозділів, а також упровадження у нав­чальний процес зі спеціальної фізичної підготовки масо-габаритних макетів пістолетів "Форт" [6].

Діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ України спря­мована насамперед на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, запобігання й припинення правопорушень і злочинів, охорону громадського порядку, забезпечення безпеки до­рожнього руху. Вона грунтується на принципах законності, гуманіз­му, поваги до особи і соціальної справедливості [5].

Вищезазначені та інші завдання ОВС вимагають від керівника підрозділу, викладача або особи, що здійснює і контролює навчаль­ний процес, забезпечення такої організації і змісту навчального про­цесу, ставили б перед працівниками міліції завдання постійного професійного та фізичного вдосконалення і самовдосконалення. Як правило, на першому етапі річної підготовки повинна бути забезпе­чена спрямованість на навчання й удосконалення основних рухових навичок і умінь. Надалі слід постійно орієнтувати працівників ОВС на необхідність удосконалення інших складових їх підготовленості, активної роботи в умовах навантажень постійного зростання. Вод­ночас варто стежити за тим, щоб фізичний і емоційний стрес, яким піддається працівник у службовій та навчальній діяльності, відпо­відав його фізіологічним і психічним можливостям, а також наявним функціональним резервам [1, 10-12].

Слід зазначити, що підготовка працівника органів і підрозді­лів внутрішніх справ тісно пов'язана з усім комплексом заходів, які застосовуються під час організації сучасної системи підго­товки спортсмена класу І-ий розряд - кандидат в майстри спорту - майстер спорту, а саме: добором висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, належним матеріально-технічним забезпечен­ням, ефективною тактико-технічною, фізичною і психологічною підготовленістю, системою профілактики захворювань, дотриман­ням заходів особистої безпеки з метою запобігання отриманню травм та їх ефективним лікуванням [9]. Недоліки, що допускаються у вищезазначених та інших компонентах системи цієї підготовки, можуть негативно позначатися на рівні мотивації як спортсмена, так і працівника міліції.

Однак найважливішим аспектом всебічної підготовки працівника ОВС є психологічне забезпечення високого рівня його активності щодо фізкультурно-спортивної діяльності впродовж усього пері­оду навчання, де ключовим елементом є мотиваційна орієнтація, пов' язана з бажанням або небажанням активно займатися зазначе­ною діяльністю та готовністю працівників до дій в екстремальних ситуаціях.

Наприклад, розглядаючи одне з найскладніших питань, а саме обеззброєння противника, що погрожує вогнепальною зброєю, ми не наголошуємо на пріоритетності певних прийомів. Є безліч спосо­бів обеззброєння противника в приміщенні, на відкритій чи закритій місцевості, в місцях значного скупчення людей тощо.

Як правило, при невпевненому застосуванні або неправильно об­раному і виконаному прийомі обеззброєння і затримання, а також під час нападу на працівника ОВС з метою заволодіння пістолетом ги­нуть та дістають поранення ні в чому не винні люди. На нашу думку, основною причиною цього є недостатнє матеріально-технічне забез­печення занять, а також суттєві недоопрацювання викладацького чи інструкторсько-інспекторського складу під час проведення занять зі спеціальної фізичної підготовки. Крім того, використання застарілих гумових макетів пістолетів для відпрацювання прийомів обеззброєн­ня поступово притуплює інстинкт самозбереження.

Постійно відпрацьовуючи прийоми з гумовим пістолетом на за­няттях, курсанти чи слухачі не відчувають вагових характеристик зброї, не чують звуків роботи частин і механізмів при досиланні па­трона до патронника, звуку зняття пістолета із запобіжника. І, що найголовніше, не відчувають моменту пострілу і не бачать приблиз­ного напряму польоту кулі.

Від моменту виникнення екстремальної ситуації і до створення реальної загрози життю та здоров'ю минає певний проміжок часу. Як правило, на заняттях з гумовими макетами зброї не враховується час, який потрібен нападнику для того, щоб дістати пістолет, зняти його із запобіжника, приготуватися і зробити постріл. Початкове положення зброї - якраз саме з цього і починає формуватися процес підготовки до виконання прийому обеззброєння.

Працівникам міліції дуже часто доводиться перебувати у ситуаці­ях, коли порушник тримає в руках приведену у готовність справжню вогнепальну зброю. Відлік часу йде на частки секунди, хибне рішен­ня - непоправні наслідки.

У переважній більшості навчальних закладів системи МВС Украї­ни викладається навчальна дисципліна "Особиста безпека". Вона чітко розмежовує різновиди професійного ризику (виправданий, не­виправданий), види небезпек (реальна, потенційна, уявна, провоко-вана), що очікують працівника міліції в його повсякденній діяльнос­ті [5]. На нашу думку, потребує поглибленого дослідження поняття погрози працівникові міліції вогнепальною зброєю, в якому пропо­нуємо розрізняти професійну і непрофесійну погрозу.

^ Професійна погроза вогнепальною зброєю - це ситуація екстре­мального характеру, під час виникнення якої особа, що дістала за­ряджений пістолет, спрямувала його в сторону працівника міліції і, не даючи останньому скоротити дистанцію (тримає на відстані), пе­ребуває у стані підвищеної готовності зробити постріл за будь-якої спроби правоохоронця виконати певні захисні дії. При цьому особа, що погрожує працівникові міліції вогнепальною зброєю, не зменшує відстані між ними і дистанційно встановлює свої вимоги.

^ Непрофесійна погроза вогнепальною зброєю - це ситуація екс­тремального характеру, під час виникнення якої особа, що дістала заряджений пістолет, спрямувала його в сторону працівника міліції та, не здійснюючи активних спроб зробити постріл, наближається до нього, приставляє пістолет впритул до тіла правоохоронця і вступає з ним у дискусію, подаючи якісь команди чи ставлячи певні вимоги. При цьому слід зазначити, що особа, яка погрожує зброєю, не завжди здатна контролювати момент перебування працівника міліції на лінії вогню, може частково втрачати пильність чи відволікатися на події довколишнього середовища.

У ст. 12 Закону України "Про міліцію" визначено умови й межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогне­пальної зброї. Згідно з цією статтею застосуванню сили має пере­дувати попередження про намір її використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватись, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров' ю громадян чи працівників міліції.

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати межі, необхідної для виконання покладених на мілі­цію обов'язків, і має завдавати мінімально можливої шкоди право­порушнику та іншим громадянам.

В Академії управління МВС апробуються масо-габаритні маке­ти пістолетів "Форт" виробництва Казенного науково-виробничого об'єднання "Форт" МВС України (далі - КНВО "Форт"), які, незва­жаючи на їх конструктивну схожість зі зброєю, належать до групи товарів побутового вжитку і використовуються як сувенір [6]. Кон­струкція макету виключає можливість пострілу набоями до вогне­пальної або іншої зброї серійного виробництва, самовільна пере­робка макета на вогнепальну зброю заборонена і карається згідно з чинним законодавством.

Отримані від КНВО "Форт" МВС України масо-габаритні маке­ти пістолетів використовувалися не лише під час занять із вогневої підготовки, а й при відпрацюванні тематики зі спеціальної фізичної підготовки, яка стосувалася обеззброєння супротивника при погрозі вогнепальною зброєю.

Практичні заняття спрямовувалися на вивчення й удосконален­ня навичок обеззброєння. Заняття проводилися в спеціальній формі (куртках самбо, костюмах рукопашного бою), у звичайній спортив­ній формі, у спортивній залі або на спеціальному спортивному май­данчику із суворим дотриманням заходів безпеки.

Методика навчання прийомам обеззброєння від погрози вогне­пальною зброєю поділялася на три етапи: ознайомлення, вивчення, удосконалення. Ознайомлення - це правильне уявлення про рухову дію, чітке розуміння її змісту та структури. Для ознайомлення необ­хідно назвати прийом, виконати його в цілому, показати по елементах, пояснити техніку його виконання, дати можливість самостійно вико­нати прийом. Вивчення - це виконання прийому в цілому із дотри­манням правильної форми, швидкості та ритму. Здійснюється за до­помогою підготовчих, імітаційних прийомів без зброї, з обов' язковим поєднанням 2-3 елементів. Удосконалення - це відпрацювання при­йому в цілому на точність у швидкому темпі.

У процесі вивчення прийомів особлива увага приділялася техні­ці виконання кожного елемента, а для вдосконалення обов' язковою умовою є застосування кожного прийому до певної екстремальної ситуації.

На заняттях зі спеціальної фізичної підготовки сам процес навчан­ня з різними категоріями працівників ОВС (слухачі денної форми навчання, начальники міськрайлінорганів, викладачі тактики само­захисту училищ професійної підготовки, що прибували до Академії управління МВС для підвищення кваліфікації) розпочинався з озна­йомлення з роботою частин і механізмів даного пристрою, принципів їх дій.

Зверталася увага на те, що коли озброєний супротивник одразу не зробив постріл, погрожує і вступає з працівником міліції в дискусію, ставлячи при цьому якісь вимоги, тоді у останнього є шанс, не засто­совуючи заходів фізичного впливу, спробувати умовити правопоруш­ника скласти зброю і затримати його. Якщо озброєний пістолетом супротивник налаштований рішуче, погрожує працівнику міліції на відстані більше одного метра, і ситуація змінюється в гіршу сторону, тоді слід проявити певні акторські здібності, примусити супротивни­ка втратити пильність, після чого застосувати відповідний прийом.

Перед застосуванням прийому рукопашного бою працівник мілі­ції повинен миттєво визначити тип зброї супротивника (курковий чи безкурковий варіант), його фізичний та психологічний стан, готов­ність до відкриття вогню. В екстремальній ситуації, якщо супротив­ник один, необхідно працювати на затримання, за наявності спільни­ків - на відбирання зброї і під погрозою відібраної, або своєї зброї затримувати їх.

Під час виконання прийому працівник міліції повинен чітко по­давати супротивнику команди, наприклад: "Не рухатись, міліція", і за допомогою больового впливу на певні частини тіла примусити пра­вопорушника припинити опір.

Прийоми рекомендовано обирати і виконувати залежно від ситуа­ції у слушний момент. Так, щоб не пролунав постріл під час виконан­ня прийому, слід звертати увагу на кисть руки з пістолетом. Для цього необхідно миттєво відійти з лінії пострілу, захопити рукою затвор піс­толета і цією ж рукою перекрити хід курка до ударника. Наприклад:

> вихідне положення - правопорушник стоїть напроти працівни­ка міліції на відстані одного метра і, приставивши впритул піс­толет до грудей останнього, вступає з ним у дискусію;

^ одночасно з кроком лівою ногою вперед, в сторону та поворо­том тулуба праворуч працівник міліції лівою рукою захоплює затвор пістолета, перекривши хід курка, при цьому, притиснув­ши великий палець супротивника до пістолета, правою рукою захоплює руку з пістолетом у районі запобіжної скоби, своїм великим пальцем притискає вказівний палець супротивника до пістолета, а вказівним пальцем притискає вказівний палець су­противника до скоби пістолета у зворотному напрямку;

^ правою ногою наносить розслаблюючий удар по гомілці су­противника, приставивши праву ногу біля лівої, одночасно з відступом лівої ноги назад масою свого тулуба виконує важіль руки назовні. Зваливши супротивника на землю, тримаючи руку, обійти його зі сторони голови, впершись правим коліном у шию, лівим - у спину супротивника, зафіксувати руку больо­вим прийомом, відібрати пістолет та приступили до виконання інших дій.

Слід зазначити, що це тільки один із прийомів, які неможливо показати і навчитися виконувати на гумових макетах вогнепальної зброї. Застосування масо-габаритних макетів значно розширює доз­волений арсенал дій працівника міліції, забезпечуючи при цьому йо­го особисту безпеку.

Отже, мотивація персоналу органів і підрозділів внутрішніх справ України має варіативний характер і залежить від правильності орга­нізації і проведення кожного етапу річної підготовки, а також всебіч­ної готовності працівників ОВС з інтересом і бажанням сприймати навчальний матеріал. Принципово важливим моментом у форму­ванні позитивної мотивації у працівників ОВС до занять фізичною підготовкою, спрямованістю на самовдосконалення засобами фізич­ної культури і спорту є чітка і добре налагоджена робота в систе­мі "викладач - працівник ОВС". Наявність позитивної мотивації та творчого ставлення до навчального процесу формує почуття відпо­відальності, полегшує перенесення великих навантажень і мобілізує приховані ресурси організму.

Формування позитивної мотивації, прагнення до підвищення влас­них результатів та успішного виконання службових завдань можливі тільки на основі часткового поєднання, абсолютної злагодженості та виваженої взаємодії з іншими навчальними дисциплінами.

Провівши на заняттях зі спеціальної фізичної підготовки апро­бацію масо-габаритних макетів пістолетів "Форт" замість гумових макетів за темою "Обеззброєння від непрофесійної погрози вогне­пальною зброєю" і змоделювавши певні екстремальні ситуації напа­ду, вдалося з' ясувати, що вивчення цієї тематики на масо-габаритних макетах пістолетів є надзвичайно ефективним. Використання масо-габаритних макетів дисциплінує особовий склад, підвищує якість ви­конання прийомів та їх відповідальність під час виконання поставле­них навчальних завдань. Це свідчить про формування у працівників ОВС бажання до самовдосконалення засобами фізичної культури та спорту.

Використання у навчальному процесі масо-габаритних макетів пістолетів сприяє швидшому звиканню працівника міліції до бойової зброї, формуванню впевненості у своїх діях та професійній захище­ності.

Подальші дослідження спрямовуватимуться на вивчення і впро­вадження у навчальний процес безконтактних (діалогових) способів обеззброєння правопорушника.
1   2   3   4   5   6   7   8   9



Скачать файл (2786.4 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации