Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Контрольна робота - Підприємницьке право. Варіант 4 - файл 1.doc


Контрольна робота - Підприємницьке право. Варіант 4
скачать (96 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc96kb.22.11.2011 21:50скачать

содержание

1.doc

варіант - 4


Зміст


  1. Визначення понять.

  2. Задачі.

  3. Тести.

Література.
Визначення понять:
Міжнародні договори – це угоди між двома й більше державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює, змінює або припиняє їхні взаємні права й обов’язки.

Основні види міжнародних договорів:

  1. За формою:

  • письмові (як правило);

  • усні (т.зв. джентльменські угоди).

  1. По кількості учасників:

  • двосторонні;

  • багатобічні (регіональні й універсальні).

  1. По характері можливості брати участь у договорі:

  • відкриті (потенційно брати участь можуть всі держави);

  • закриті (за певними критеріями обмежується можливість участі).

  1. По юридичній чинності ( її наявності і відсутності):

  • правомірні;

  • неправомірні (недійсні).


Зобов’язуючі норми – зобов’язують суб’єктів виконувати певні позитивні дії. Зобов’язуючі норми регламентують активну поведінку зобов’язуючих осіб.
^ Універсальна дієздатність фізичної особи – дієздатність фізичних осіб є універсальною (може вчиняти всі дії не заборонені законом).
Товарна біржа – організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які провадять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій.
Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після надання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).Випускають два види векселя: простий і переказний векселі.
^ Акцепт – згода на оплату грошових і товарних документів, оформлена відповідним написом на них; одна з форм безготівкових розрахунків між організаціями.
Прямі інвестиції – це безпосередня участь інвестора у виборі об’єкта інвестування і вкладанні коштів.
Фінансовий лізинг – договір лізингу, у результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
Істотні умови договору:

  • об’єкт оренди ( склад і вартість майна з урахуванням індексації);

  • термін, на який укладається договір;

  • орендна плата з урахуванням її індексації;

  • порядок використання амортизаційних відрахувань;

  • відновлення орендованого майна та умови його повернення;

  • виконання зобов’язань;

  • відповідальність сторін;

  • страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

  • обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.


Арбітраж – спосіб вирішення спірних питань (не судового характеру), при якому сторони звертаються до арбітрів (третейських суддів), які обираються самими сторонами або призначаються за їх згодою, або в порядку, установленому законом, або арбітраж – це державний орган, що займається таким вирішенням.
Задачі:
Задача 1.

Громадянин Циганов та Норко домовились про те, що Циганов ( будівельник за фахом) у період літньої відпустки зробить ремонт у квартирі Норко. На вимогу Норко між громадянами було укладено письмовий договір, який містив усі необхідні умови, в тому числі – строки, суму та порядок розрахунку. По закінченні робіт громадянин Циганов, отримавши обумовлену договором грошову винагороду в розмірі 2000грн., сплатив певну суму прибуткового податку. Але після розгляду декларації про сукупний річний доход його було оштрафовано за те, що він займався підприємницькою діяльністю без державної реєстрації.

Питання:

  1. Чи можна вважати діяльність, що нею займався Циганов підприємництвом? Обґрунтувати відповідь.

  2. Яку суму прибуткового податку сплатив Циганов?

  3. Які органи розглядають справи, пов’язані із порушенням порядку зайняття підприємницькою діяльністю?


Підприємницька діяльність – це спрямована на одержання прибутку економічна діяльність щодо виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що має самостійний та ініціативний, творчий та інноваційний, систематичний та ризиковий, правомірний та соціально відповідальний характер, здійснюється легітимним суб’єктом, який несе самостійну юридичну відповідальність.

Однією з основних умов здійснення підприємницької діяльності є її легітимність. Легітимність суб’єктів підприємницької діяльності – підтвердження державою законності входження суб’єктів підприємництва. Вона може включати: один елемент – державна реєстрація ( для заняття видами діяльності, що не потребують ліцензування або патентування); два елементи – державну реєстрацію і ліцензування); три елементи – державну реєстрацію, ліцензування та патентування.

Для заняття легітимною підприємницькою діяльністю суб’єкт підприємства має пройти державну реєстрацію, а для здійснення деяких, зазначених у законодавстві, видів діяльності – також ліцензування та патентування.

Якщо державна загальною умовою здійснення підприємницької діяльності будь-яким об’єктом, незалежно від його організаційно-правової форми і виду здійснюваної діяльності, то ліцензування та патентування є спеціальними умовами здійснення деяких видів підприємництва, що відображено в такій схемі:


^ Державна реєстрація обов’язкова для всіх суб’єктів підприємництва


Умови здійснення підприємництва


Ліцензування - обов’язкове стосовно видів діяльності, зазначених у Законі « Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

^ Патентування – обов’язкове для видів діяльності, зазначених у Законі «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності

У ч. 1 ст.58 ГК України вказано, що суб’єкт господарювання, який підлягає державній реєстрації, крім випадків, встановлених цим кодексом. Отже, необхідною умовою здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація суб’єктів підприємництва.

Згідно з ч. 13 ст.58 ГК України діяльність незареєстрованого суб’єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється. Доходи одержані таким суб’єктом, стягуються до Державного бюджету України у встановленому законодавством порядку.

Отже, діяльність, якою займався Циганов не можна назвати підприємницькою діяльністю, а дохід 2000 грн. було стягнено з нього до Державного бюджету України, а оштрафовано його законно, за порушення порядку підприємницькою діяльністю.

Перевірки діяльності підприємців регулюються відповідно до Указу Президента України «Про деякі заходи з державним регулюванням підприємницької діяльності» від 23.07.98р.

Контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, є:

а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків та зборів до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;

б) митні органи – стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону.

в) органами державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органами державної податкової служби в межах їх компетенції – стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, про авансованих за рахунок бюджетних коштів.

Задача 2.

Ухвалою господарського суду розпорядником майна ЗАТ «Пивзавод» було призначено Вавіна В.С., який окрім втручання в оперативну-господарську діяльність, припинив повноваження керівника ЗАТ.

Питання:

  1. Чи має право розпорядник майна вчинювати такі дії?

  2. Якими правами наділений розпорядник майна?

  3. У яких випадках можливо припинити повноваження керівника боржника?

Розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому Законом.

Розпорядником майна може бути призначено:

    • фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності;

    • яка має вищу юридичну;

    • чи економічну освіту;

    • або володіє спеціальними знаннями;

    • не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 Закону;

    • і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Розпорядником майна не можуть призначатися особи, які:

    • здійснювали раніше управління боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з моменту усунення даної особи від управління боржником пройшло не менше трьох років;

    • мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням:

    • комітету кредиторів;

    • чи самого розпорядника майна;

    • або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника.

Розпорядник майна має право:

    • скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу;

    • аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника;

    • звертатися до господарського суду у випадках, передбачених Законом;

    • одержувати винагороду у розмірі та порядку, передбачених Законом;

    • залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено Законом або рішенням комітету кредиторів;

    • подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків;

    • здійснювати інші повноваження, передбачені Законом.

Розпорядник майна зобов'язаний:

    • розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому Законом порядку;

    • вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку;

    • повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником;

    • вживати заходів для захисту майна боржника;

    • аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках;

    • виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;

    • скликати збори кредиторів;

    • надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство;

    • надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;

    • виконувати інші функції, передбачені Законом.

При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня:

    • затвердження господарським судом мирової угоди;

    • чи призначення керуючого санацією;

    • або призначення ліквідатора, якщо інше не передбачено Законом.

Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:

    • реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;

    • створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;

    • створення філій та представництв

    • виплату дивідендів;

    • проведення боржником емісії цінних паперів;

    • вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.

Рішення про участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.

^ Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо:

    • передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином;

    • одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;

    • розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Законом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Повноваження керівника боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі:

    • якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника;

    • створюються перешкоди діям розпорядника майна;

    • чи допускаються інші порушення законодавства.

В такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника. Про припинення повноважень керівника або органів управління боржника господарський суд виносить ухвалу.

З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська та інша документація боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог кредиторів повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника. Фізичні особи та (або) юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації). У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника та арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу.

Збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим:

    • за його ініціативою;

    • або ініціативою комітету кредиторів;

    • чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів;

    • або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

^ До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення також:

    • про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

    • та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

    • надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника;

    • чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

У роботі комітету має право брати участь:

            з правом дорадчого голосу:

    • арбітражний керуючий;

    • представник працівників боржника;

            та при необхідності:

    • представник органу, уповноваженого управляти майном боржника;

    • представник органу місцевого самоврядування.



Тести:

1. За обсягом правовідносин та за колом осіб, для яких призначені, нормативно-правові акти поділяються на:

а) загальні та спеціальні нормативні акти.
2. Відповідно до ЗУ «Про податок на додану вартість» ПДВ є внутрішнім податком. Чи може регулюватися ПДВ міжнародним договором?

б) ні.
3. Згідно з ЗУ «Про підприємства» підприємства діють на підставі статуту. Чи пояснюється діяльність повного і командного товариства на підставі установчого договору?

а) рішенням зборів засновників;
4. відповідно до статті 5 ЗУ «Про зовнішньоекомічну діяльність» від 16.04.91р. встановлена необхідність реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарювання на території України. В той же час згідно з ст..22 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 в зв’язку з введенням обов’язкової реєстрації постійних представництв нерезидентів в якості платників податку державна реєстрація даних суб’єктів не застосовується. Який закон і чому буде застосовуватися в даному випадку?

б) ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», як спеціальний нормативний акт.
5. Чи є порівняльна реклама правопорушенням?

а) так.
6. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію настає у разі:

б) збирання, розголошення і використання комерційної таємниці.
7. Капітальна інвестиція – це:

а) господарська операція, яка передбачає придбання об’єктів нерухомого майна, інших основних фондів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
8. Тільки в організаційно-правовій формі товариства з додатковою відповідальністю можлива діяльність:

б) довірчого товариства.
^ 9. Діяльність страхової компанії можлива в організаційно-правовій формі:

г)всі відповіді правильні (для командного товариства, повного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства).
10. Чи можуть фізичні особи створювати господарське товариство:

б) не можуть.

Література
1. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Навч. Посіб. – 3-тє вид., переробл. і доп. – К.: А.С.К., 2005. – 912с. – (Юридична освіта)

2. Підприємницьке право України: Підручник/ За ред. доц. Р.Б. Шишки. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. Справ., «Еспада» 2000. – 480с.


Скачать файл (96 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации