Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Шпора з кримінально-виконавчого права - файл 1.doc


Шпора з кримінально-виконавчого права
скачать (529.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc530kb.23.11.2011 00:55скачать

1.doc

1   2   3   4   5   6

^ 23. Види органів виконання покарань

ст.11 КВК

Органами виконання покарань є: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція.

Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція організовуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань.
Тобто до органів виконання покарань законодавець перш за все відносить такі ор­ганізації, які здійснюють, переважно, управлінські та адміністра­тивно-господарські функції, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в установах банків.

Очолює кримінально-виконавчу сис­тему Державний департамент України з питань виконання пока­рань.
Ключовими ознаками органів виконання покарань є:

виключний характер діяльності — виконання покарань;

здійснення визначених функцій — управлінських та адміністра­тивно-господарських

^ 24. Види установ виконання по карань.

ст.11 КВК

2. Установами виконання покарань є: арештні доми,кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи(далі - виховні колонії).

3. Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі - виправні колонії).

4. Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки.

5. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

У межах, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон.і

арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії організовуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань.
Ключовими ознаками органів та установ виконання покарань є:

виключний характер діяльності — виконання покарань;

здійснення визначених функцій — виконавчо-роз­порядницьких


^ 25. Державний департамент України з питань виконання покарань: завдання та структура, його територіальні органи управління.

Департамент є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізовує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахун­ки в установах банків, гербову печатку зі своїм найменуванням.

Основними завданнями Департаменту є:

- здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кри­мінальних покарань;

-розроблення рекомендацій щодо організації тримання осіб, взя­тих під варту, забезпечення виконання вироків суду і застосування передбаченних законом засобів виправлення і перевиховання засуджених;

- здійснення контролю за виконанням вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення примусового лікування засуджених, хворих на алкоголізм та наркоманію;

- забезпечення додержання вимог законодавства в органах і установах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінарним проступкам з боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їх при­пинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і уста­новах виконання покарань, проведення дізнання у справах про ці злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності;

- керівництво органами і установами виконання покарань, організація виробничо-господарської діяльності з наданням засудженим роботи, забезпечення їх професійної підготовки та загальноосвітнього навчання;

-правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей;

- удосконалення роботи з кадрами, їх професійної підготовки.
Департамент у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує та контролює їх виконан­ня. У разі необхідності Департамент разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади видає спільні акти.

Рішення Департаменту, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємства­ми, установами, організаціями та громадянами.

Указ Президента визначає структуру Департаменту. Очолює його голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент Ук­раїни. Голова Департаменту має заступників, які призначаються та звільняються з посади відповідно до законодавства. Голова Департамен­ту розподіляє обов'язки між заступниками голови.

Голова здійснює керівництво Департаментом і несе відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України за виконан­ня покладених на Департамент завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників структурних підрозділів Департаменту.

Для погодженого вирішення питань у межах своїх повноважень, обговорення найважливіших напрямів діяльності в Департаменті утво­рюється колегія у складі голови, заступників голови за посадою, а та­кож керівників структурних підрозділів Департаменту. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої вла­ди, а також керівники органів і установ виконання покарань та підпри­ємств, які належать до сфери управління Департаменту. Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов'язків Кабінет Міністрів Ук­раїни. Рішення колегії втілюються наказами Департаменту.

Для розгляду рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямків розвитку кримінально-виконавчої системи у Департаменті можуть ут­ворюватися дорадчі та консультативні органи. Склад цих органів і по­ложення про них затверджує голова Департаменту.

Департамент має у своєму підпорядкуванні воєнізовані форму­вання.
Державний департамент України з питань виконання покарань має територіальні органи управління — управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в областях, Авто­номній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Ці органи реалізу­ють рішення і накази Департаменту на місцях, у межах своєї компетенції здійснюють поточне керівництво органами та установами виконання покарань у відповідній області (районі, місті), інформують центральний апарат Департаменту про стан органів та установ виконання покарань відповідної території, виконують інші функції щодо забезпечення діяль­ності кримінально-виконавчої системи.
ЗУ "Про Державну кримінально-виконавчу службу"

Стаття 7. Центральний орган виконавчої влади з питань
виконання покарань

1. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання
покарань утворюється, реорганізовується та ліквідовується
Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.
Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань
реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних
покарань, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної
кримінально-виконавчої служби України, у межах своїх повноважень
видає накази, організовує та контролює їх виконання.

2. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання
покарань узагальнює практику застосування законодавства з питань,
що стосуються завдань Державної кримінально-виконавчої служби
України, розробляє пропозиції, спрямовані на його вдосконалення, і
вносить їх на розгляд відповідно Президенту України чи Кабінету
Міністрів України.

3. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання
покарань є державним замовником з оборонного замовлення та на
поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг за
державні кошти для задоволення потреб національної безпеки.

Стаття 8. Керівник центрального органу виконавчої влади з
питань виконання покарань

1. Керівництво Державною кримінально-виконавчою службою
України та діяльністю центрального органу виконавчої влади з
питань виконання покарань здійснює керівник центрального органу
виконавчої влади з питань виконання покарань, який несе
персональну відповідальність за виконання завдань Державної
кримінально-виконавчої служби України.

2. Керівника центрального органу виконавчої влади з питань
виконання покарань призначає на посаду Президент України за
поданням Прем'єр-міністра України та припиняє його повноваження на
цій посаді. Керівник центрального органу виконавчої влади з питань
виконання покарань має заступників, які призначаються на посади та
звільняються з цих посад у встановленому порядку.

Стаття 9. Територіальні органи управління центрального органу
виконавчої влади з питань виконання покарань

1. Для забезпечення виконання завдань Державної
кримінально-виконавчої служби України центральним органом
виконавчої влади з питань виконання покарань утворюються
територіальні органи управління - управління (відділи) в
Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській
області, місті Севастополі.

2. Територіальні органи управління здійснюють керівництво
оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю
підпорядкованих їм органів і установ та виконують функції,
передбачені положеннями про територіальні органи управління.

3. Положення про територіальні органи управління
затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань
виконання покарань.


^ 26. Державна виконавча служба
ст.12 КВК

Державна виконавча служба виконує покарання у виді штрафу і конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.
- не є ні органом, ні установою виконання покарання
ЗУ "Про державну виконавчу службу"

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Стаття 3. Органи державної виконавчої служби

Органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України;

відділи державної виконавчої служби Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції;

районні, міські (міст обласного значення), районні в містах
відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом,
покладається на державних виконавців.

Районні, міські (міст обласного значення), районні в містах
відділи державної виконавчої служби є юридичними особами, мають
поточні та вкладні (депозитні) рахунки в органах Державного
казначейства України, гербову печатку.

Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції
мають реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства
України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати
стягувачам.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України, відділи державної виконавчої служби Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції мають печатку.



^ 28.Військові частини, гауптвахти

Стаття 14. Військові частини, гауптвахти

Військові частини, гауптвахти виконують покарання у виді
позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу, службового обмеження для
військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості,
арешту з утриманням засуджених на гауптвахтах, а також здійснюють
контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених
від відбування покарання з випробуванням
^ 29.Арештні доми

Стаття 15. Арештні доми

1. Арештні доми виконують покарання у виді арешту.

2. В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також
неповнолітні, яким на момент постановлення вироку виповнилося
шістнадцять років і які засуджені за злочини невеликої тяжкості.

^ ЗО.Виправні центри

Стаття 16. Виправні центри

Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі
стосовно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої
тяжкості, а також засуджених, яким даний вид покарання призначено
відповідно до статей 82, 389 Кримінального кодексу України
^ 31. Дисциплінарні батальйони

Стаття 17. Дисциплінарний батальйон

Дисциплінарний батальйон виконує покарання у виді тримання в
дисциплінарному батальйоні засуджених військовослужбовців
строкової служби.

^ 32.Виправні колони, їх види

Стаття 18. Виправні колонії

1. Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення
волі на певний строк, довічного позбавлення волі.

2. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у
виправних колоніях:

мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання -
засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з
необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також
особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із
загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в
порядку, передбаченому цим Кодексом;

мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання -
чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини
невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини
невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також
засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому
статтею 147 цього Кодексу;

середнього рівня безпеки - жінки, засуджені до покарання у
виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді
смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням
волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки,
вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі
злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді
позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину
середньої тяжкості в період відбування покарання у виді
позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального
рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом;

максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до
покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким
покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням
волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного
позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у
порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні
особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного
тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання
у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього
рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній
мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і
виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених,
які залишені для роботи з господарського обслуговування.

^ З3 .Виховні колонії.

Стаття 19. Виховні колонії

Виховні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі
на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх.

^ З4.Застосування до засуджених заходів медичного характеру

Стаття 21. Застосування до засуджених заходів медичного
характеру

1. Стосовно засуджених, які мають хворобу, що становить
небезпеку для здоров'я інших осіб, та не пройшли повного курсу
лікування, органами і установами виконання покарань здійснюється
лікування.

2. Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що
засуджений захворів зазначеними в частині першій цієї статті
захворюваннями та відмовляється від лікування, орган або установа
виконання покарань вносить до суду подання про застосування до
такої особи відповідного примусового лікування.
^ З5.Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань
Стаття 22. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних
покарань

1. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні
кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань
здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими
йому прокурорами відповідно до Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ).

2. Органи і установи виконання покарань зобов'язані
виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку
виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим
законодавством.

^ З6.Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час

виконання кримінальних покарань.
Стаття 25. Участь громадськості у виправленні
і ресоціалізації засуджених. Громадський контроль
за дотриманням прав засуджених під час виконання
кримінальних покарань

1. Об'єднання громадян, релігійні і благодійні організації та
окремі особи можуть брати участь у виправленні і ресоціалізації
засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними,
надавати допомогу органам і установам виконання покарань у
порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

2. Для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав
засуджених під час виконання кримінальних покарань створюються
спостережні комісії, які діють на підставі цього Кодексу та
Положення про спостережні комісії, яке затверджується Кабінетом
Міністрів України.

^ З7.Порядок виконання покарання у виді штрафу.

Стаття 26. Порядок виконання покарання у виді штрафу

1. Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк
після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це
відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

2. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений
частиною першою цієї статті, його стягнення провадиться примусово
Державною виконавчою службою на підставі виконавчого листа,
виданого судом, який постановив вирок, з такими особливостями: в
постанові про відкриття виконавчого провадження державний
виконавець не встановлює строк для добровільного виконання вироку
суду; засуджений звільняється від сплати виконавчого збору.

3. У разі неможливості сплатити повний розмір штрафу суд може
замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських або
виправних робіт відповідно до закону.
З8.Наслідки ухилення від сплати штрафу.

Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, він
притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті
389 Кримінального кодексу України
З9.Порядок та умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

1. Суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого
військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного
класу, після набрання ним законної сили направляє копію вироку
органові чи посадовій особі, які присвоїли це звання, ранг, чин
або кваліфікаційний клас.

2. Після одержання копії вироку, яким засудженого позбавлено
військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного
класу, орган чи посадова особа, які присвоїли це звання, ранг, чин
або кваліфікаційний клас, вносить до відповідних документів запис
про позбавлення засудженого цього звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу і вживає заходів до позбавлення його всіх
прав і пільг, пов'язаних з цим званням, рангом, чином або
кваліфікаційним класом.

3. Стосовно військовослужбовця запасу копія вироку
надсилається до військового комісаріату за місцем його проживання.

4. Орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання
копії вироку сповіщає суд, який постановив вирок, про його
виконання.

^ 40.Порядок та умови виконання покарання у виді позбавлення права

обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

1. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як
основне покарання, а також як додаткове до основних покарань,
покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення
індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання
засудженого - на органи внутрішніх справ.

2. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як
додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в
дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення
волі на певний строк, під час відбування основного покарання
покладається на адміністрацію арештного дому,
кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного
батальйону, військової частини чи начальника гарнізону.

3. Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої
установи, командування дисциплінарного батальйону, військової
частини чи начальник гарнізону, де відбуває покарання особа,
засуджена до додаткового покарання у виді позбавлення права
обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, не може
використовувати засудженого на роботах, виконання яких йому
заборонено згідно з вироком.

4. Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої
установи, командування дисциплінарного батальйону, військової
частини чи начальник гарнізону після відбуття засудженим основного
покарання або в разі умовно-дострокового звільнення чи заміни
покарання більш м'яким надсилає копію вироку суду до
кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого
або до військової частини за місцем служби засудженого
^ 41.Обов'язки кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

1. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених до
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю; контролює додержання вимог вироку суду засудженим,
власником підприємства, установи, організації або уповноваженим
ним органом за місцем роботи засудженого, а також органом, що має
право анулювати дозвіл на заняття відповідним видом діяльності,
яка заборонена засудженому, вживає заходів до припинення порушень
вимог вироку; вносить подання органу внутрішніх справ щодо
здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до
кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин, організовує
початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та
надсилає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення
розшуку таких засуджених.

2. У разі невиконання власником підприємства, установи,
організації або уповноваженим ним органом вироку суду щодо особи,
позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю, кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали
прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до
відповідальності згідно із законом.

42.Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певніпосади або

займатися певною діяльністю.
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений
ним орган за місцем роботи засудженого зобов'язаний:

не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду
звільнити засудженого з посади, яку він займає, або від того виду
професійної діяльності, права на яку він позбавлений, внести до
трудової книжки засудженого запис про те, на якій підставі, на
який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким
видом професійної діяльності він позбавлений права займатися, та
повідомити кримінально-виконавчу інспекцію про виконання вимог
вироку;

за вимогою кримінально-виконавчої інспекції надавати їй
документи, пов'язані з виконанням покарання.

^ 43.Обов'язки органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття

певними видами діяльності
Стаття 33. Обов'язки органів, які мають право анулювати
дозвіл на заняття певними видами діяльності

Органи, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними
видами діяльності, зобов'язані не пізніше трьох днів після
одержання копії вироку суду анулювати дозвіл на заняття тим видом
діяльності, яка заборонена засудженому, вилучити відповідний
документ, який надає даній особі право займатися певним видом
діяльності, і повідомити про виконання вимог вироку суду
кримінально-виконавчу інспекцію.

^ 44.Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права

обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Стаття 34. Обов'язки засуджених до покарання у виді
позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю

1. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю зобов'язаний
виконувати вимоги вироку суду, надавати за вимогою
кримінально-виконавчої інспекції документи, які пов'язані з
виконанням даного покарання, повідомляти інспекцію про місце
роботи і проживання чи їх зміну, з'являтися за викликом до
кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття засудженого
без поважних причин він за поданням кримінально-виконавчої
інспекції може бути підданий приводу органом внутрішніх справ.
Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої
інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання
виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його
можливості своєчасно прибути за викликом і які документально
підтверджені.

2. Засудженому забороняється без дозволу
кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.

^ 45.Наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення

права обіймати певніпосади або займатися певною діяльністю.
Стаття 35. Наслідки ухилення від відбування покарання у виді
позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю

1. У разі ухилення засудженого від відбування покарання у
виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю він притягується до кримінальної відповідальності
відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України
( 2341-14 ).

2. Засуджений до позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю, розшук якого оголошено у зв'язку з
ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом
внутрішніх справ у порядку, передбаченому
кримінально-процесуальним законодавством.

^ 46.Порядок виконанняпокаранняу виді громадських робіт.

Стаття 36. Порядок виконання покарання у виді громадських
робіт

1. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем
проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні
засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час
безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи
місцевого самоврядування.

2. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється
на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю
за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.

3. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт
покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення
індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання
засудженого - на органи внутрішніх справ.

4. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше
десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або
звернення його до виконання.

5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених,
роз'яснює порядок і умови відбування покарання, погоджує з
органами місцевого самоврядування перелік об'єктів, на яких
засуджені відбувають громадські роботи, здійснює контроль за
додержанням умов відбування покарання засудженими і власником
підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом
за місцем відбування засудженим громадських робіт, веде сумарний
облік відпрацьованого засудженим часу.

^ 47. У мови відбування покаранняу виді громадських робіт

1. Засуджені до покарання у виді громадських робіт
зобов'язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства
порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці,
працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати
встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом
до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про
зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до
кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки
засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений
строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші
обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно
прибути за викликом і які документально підтверджені.

2. Надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем
роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.

3. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана
інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а
також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція
направляє до суду подання про звільнення її від подальшого
відбування покарання.

4. Засудженому забороняється без дозволу
кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.
1   2   3   4   5   6



Скачать файл (529.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации