Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Шпора з кримінально-виконавчого права - файл 1.doc


Шпора з кримінально-виконавчого права
скачать (529.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc530kb.23.11.2011 00:55скачать

1.doc

1   2   3   4   5   6

^ 108.Права засуджених до позбавлення волі

КВК

1. Засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення
волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і
нормативно-правовими актами Державного департаменту України з
питань виконання покарань:
одержувати інформацію і роз'яснення про умови відбування і
порядок виконання покарання у виді позбавлення волі;
користуватися послугами, які надаються в місцях позбавлення
волі, в тому числі додатковими, оплачуваними;
брати участь у трудовій діяльності;
отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні
медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів
рідних та близьких;
розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і
розпоряджатися предметами, речами, виробами;
здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами
колоній, вести з ними телефонні розмови;
одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові
перекази, одержувати передачі;
зустрічатися з родичами та іншими особами;
подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій
формі від свого імені і з питань, що стосуються їх особисто;
брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків
соціально корисної спрямованості, займатися фізичною культурою і
спортом;
придбавати, користуватися і зберігати предмети першої
потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування;
розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком
дня, не порушуючи при цьому правил поведінки;
одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту;
одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців
у галузі права, які за законом мають право на надання правової
допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
2. Засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація яких
не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та
відбування покарання.
^ 109.Обовязки засуджених до позбавлення волі

КВК

Засуджені зобов'язані:
дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування
покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з
іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами;
утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися
до майна колонії і предметів, якими вони користуються при
виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і
використовувати їх тільки за призначенням;
виконувати всі законні вимоги персоналу колонії;
виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню,
благоустрою колонії;
дотримуватися санітарно-гігієнічних норм;
дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

^ 110.Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі

КВК

1. Особам, які відбувають покарання у виправних і виховних
колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що
відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма жилої площі на
одного засудженого у виправних колоніях не може бути меншою трьох
квадратних метрів, у виховних колоніях і у виправних колоніях,
призначених для тримання жінок, - чотирьох квадратних метрів, у
лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях,
призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у
стаціонарі - п'яти квадратних метрів.
2. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і
постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за
сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних
закладах - спеціальним одягом і взуттям.
3. Вагітним жінкам і матерям-годувальницям створюються
поліпшені житлово-побутові умови та встановлюються підвищені норми
харчування.
4. Засудженим неповнолітнім, інвалідам першої та другої груп,
жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які
мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим
чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам - понад п'ятдесят
п'ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам,
звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на
активну форму туберкульозу, харчування, одяг, взуття, білизна і
комунально-побутові послуги надаються безоплатно.
5. Норми харчування осіб, позбавлених волі, встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
6. Засуджені з дозволу адміністрації можуть з коштів, які
знаходяться на особових рахунках, додатково придбавати взуття і
одяг, у тому числі спортивний, оплачувати лікувально-профілактичні
послуги, що надаються додатково за призначенням лікаря, отримувати
необхідне за медичними показаннями дієтичне харчування.

^ 111.Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі

КВК

1. У місцях позбавлення волі організовуються необхідні
лікувально-профілактичні заклади, а для лікування засуджених, які
хворіють на активну форму туберкульозу, - заклади на правах
лікувальних. Для спостереження та лікування хворих на інфекційні
захворювання в медичних частинах колоній створюються інфекційні
ізолятори.
2. Лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна
робота в місцях позбавлення волі організовується і проводиться
відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Адміністрація
колоній зобов'язана виконувати необхідні медичні вимоги, що
забезпечують охорону здоров'я засуджених. Засуджені до позбавлення
волі зобов'язані виконувати правила особистої і загальної гігієни,
вимоги санітарії.
3. У разі заявленої засудженим відмови від прийняття їжі,
якщо це загрожує його життю, допускається примусове годування за
медичним висновком.
4. Порядок надання особам, які позбавлені волі, медичної
допомоги, організації і проведення санітарного нагляду,
використання лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних
установ органів охорони здоров'я і залучення з цією метою їхнього
медичного персоналу визначається нормативно-правовими актами
Державного департаменту України з питань виконання покарань і
Міністерства охорони здоров'я України.
5. Засуджений має право звертатися за консультацією і
лікуванням до установ, що надають платні медичні послуги. Оплата
таких послуг і придбання необхідних ліків здійснюються засудженими
або їхніми родичами за рахунок власних коштів. Консультування і
лікування в таких випадках здійснюються в медичних частинах
колоній за місцем відбування покарання під наглядом персоналу
медичної частини.

^ 112.Праця засуджених до позбавлення волі. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці

КВК

1. Засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і
на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені
залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних
виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік,
працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені
залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях
колоній, а також на державних або інших форм власності
підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та
ізоляції.
2. Засудженим чоловікам віком понад шістдесят років, жінкам -
понад п'ятдесят п'ять років, інвалідам першої та другої груп,
хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад
чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при
виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням з
урахуванням висновку лікарської комісії колонії.
3. Перелік робіт і посад, на яких забороняється
використовувати засуджених до позбавлення волі, визначається
нормативно-правовими актами Державного департаменту України з
питань виконання покарань.
4. Засуджені не мають права припиняти роботу з метою
вирішення трудових та інших конфліктів.
5. Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт
з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також
поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних
робіт із забезпечення колоній продовольством.
До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку
черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

^ 113.Умови праці засуджених до позбавлення волі. Оплата праці засуджених до позбавлення волі

КВК

1. Для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення
волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості
робочого часу, встановленого законодавством про працю( 40 год на тиждень). Час початку і закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії. Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю.
2. З урахуванням характеру виконуваних засудженим робіт
допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб
тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала
нормального числа робочих годин.
3. Праця засуджених організовується з додержанням правил
охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії,
встановлених законодавством про працю.
1. Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується
відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці,
норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами
Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Інструкція з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі

Праця засуджених оплачується відрядно, погодинно або за
іншими системами оплати праці.
3.3. Основною системою оплати праці є відрядна, яка
застосовується на всіх роботах, що піддаються нормуванню та
точному обліку.

Відрядна система оплати праці поділяється на індивідуальну і
колективну (бригадну) системи оплати праці.

При індивідуальній відрядній системі оплати праці заробітна
плата засудженого визначається множенням кількості виготовленої
продукції на відрядну розцінку за одиницю виробу.

При колективній (бригадній) відрядній системі оплати праці
загальна сума заробітної плати обчислюється за результатами роботи
бригади в цілому за певний відрізок часу. Кожному члену бригади
заробітна плата нараховується залежно від присвоєного йому в
установленому порядку кваліфікаційного розряду та відпрацьованого
часу.
3.4. Погодинна система оплати праці для засуджених повинна
застосовуватися лише на роботах, що не піддаються нормуванню та
точному обліку.

Годинна тарифна ставка працівника першого розряду, праця
якого оплачується погодинно, визначається діленням місячного
окладу, не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної
заробітної плати, на місячну норму робочого часу.

При розробці тарифних ставок необхідно дотримуватися
міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок.
3.5. Тарифікація робіт, що виконуються засудженими, та
встановлення їм кваліфікаційних розрядів проводяться відповідно до
кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Присвоєння засудженим кваліфікаційних розрядів чи їх
підвищення провадиться з огляду на складність робіт, що
виконуються в цеху, на дільниці, та теоретичну підготовку
засудженого.

Для проведення цієї роботи в установах утворюються
кваліфікаційні комісії.

На основі висновку кваліфікаційної комісії начальник установи
затверджує засудженому кваліфікаційний розряд, що оформлюється
наказом або розпорядженням по установі. Про присвоєння засудженому
розряду робиться запис до його особової справи.
3.6. На засуджених поширюються розміри доплат за роботу у
важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці. Доплати за
умови праці визначаються за даними атестації робочих місць та
оцінки умов праці в розмірах, не менших за передбачені
законодавством.
2. У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які
виконують норми виробітку або встановлені завдання і не допускають
порушень режиму, зараховується незалежно від усіх відрахувань
п'ятнадцять відсотків, а на особовий рахунок засуджених чоловіків
віком понад шістдесят років, жінок - понад п'ятдесят п'ять років,
інвалідів першої та другої груп, хворих на активну форму
туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках
дитини при виправних колоніях, - не менш як п'ятдесят відсотків
нарахованого їм місячного заробітку.
Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях,
дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, колоніях
мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також
засудженим жінкам, яким дозволено проживання за межами виправної
колонії, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх
відрахувань не менш як сімдесят п'ять відсотків нарахованого їм
місячного заробітку.


^ 114.Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі. Основні напрями,форми і метод соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі.

КВК

1. Соціально-виховна робота - цілеспрямована діяльність
персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних
інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації
засуджених.
Соціально-виховна робота спрямована на формування та
закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною
діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог
законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки,
підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.
2. Участь засуджених у виховних заходах, які проводяться в
колоніях, враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення,
а також при застосуванні заходів заохочення і стягнення.
3. Розпорядком дня колоній можуть бути передбачені виховні
заходи, участь в яких для засуджених є обов'язковою.
4. Стимулювання правослухняної поведінки засуджених
здійснюється за допомогою програм диференційованого виховного
впливу з урахуванням їхньої поведінки, психічного стану і ступеня
соціальної занедбаності.
5. Програми диференційованого виховного впливу на засуджених
повинні враховувати можливості виховної функції режиму відбування
покарання, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання,
заходів заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб,
позбавлених волі, самодіяльних організацій засуджених,
громадських, благодійних і релігійних організацій, а також
залучення засуджених до самовиховання.
1. У колоніях проводиться моральне, правове, трудове,
естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а
також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву
позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно
корисної діяльності.
2. Соціально-виховна робота із засудженими організовується в
індивідуальних, групових і масових формах на основі
психолого-педагогічних принципів і методів.

115. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі

КВК

1. У колоніях відповідно до законів України "Про освіту"
і "Про загальну середню освіту" для засуджених забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти.
2. Засудженим, які бажають підвищувати свій загальноосвітній
рівень, незалежно від віку створюються умови для самоосвіти,
надається можливість навчання в загальноосвітніх навчальних
закладах колоній, які створюються місцевими органами виконавчої
влади та органами місцевого самоврядування відповідно до потреб у
них і за наявності необхідної матеріально-технічної та
науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. У виховних колоніях утворюються середні загальноосвітні
школи трьох ступенів. Засуджені, які навчаються в них,
підручниками, зошитами та письмовим приладдям забезпечуються
безоплатно.
4. Для засуджених, які не мають робітничої професії, за якою
вони можуть бути працевлаштовані в даній колонії, обов'язковою є
підготовка на курсах професійного навчання робітників на
виробництві.

1. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного
навчання засуджених, у тому числі професійно-технічного навчання
на виробництві, здійснюється відповідно до законів України "Про
освіту" , "Про загальну середню освіту" і "Про професійно-технічну освіту" в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. На період проходження державної підсумкової атестації
засуджені, які навчаються, звільняються від роботи на строк,
передбачений законодавством. Заробітна плата їм за цей період не
нараховується, харчування надається безоплатно.
3. Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація
колонії створює необхідні умови для занять у вільний від роботи
час.
4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених
заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього
виправлення.
5. Педагогічні працівники загальноосвітніх і
професійно-технічних навчальних закладів надають допомогу
адміністрації колонії в соціально-виховній роботі із засудженими.

116.Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі

КВК

1. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі
створюються в колоніях з метою розвитку в засуджених корисної
ініціативи, соціальної активності, здорових міжособових
взаємовідносин, участі у вирішенні питань організації праці,
навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених,
розвитку корисних соціальних зв'язків.
2. Участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою
кожного засудженого, його соціально корисна активність
заохочується адміністрацією колонії і враховується при визначенні
ступеня його виправлення.
3. У колоніях із числа засуджених, які зарекомендували себе
позитивно, створюються ради колективів колоній і відділень
соціально-психологічної служби. У колоніях можуть створюватися й
інші самодіяльні організації засуджених, якщо їхня діяльність не
суперечить порядку і умовам відбування покарання.
4. Засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій,
не користуються додатковими пільгами і не звільняються від
основної роботи.

117.Богослужіння і релігійні обряди в колоніях

1. У колоніях здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію
або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії,
підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для забезпечення
ізоляції, громадської безпеки і встановлені цим Кодексом.

2. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях проводяться за
проханням засуджених або за зверненням релігійної організації в
неробочий час.
3. Адміністрація колонії сприяє у запрошенні
священнослужителів, бере участь у визначенні місця, часу та інших
умов проведення богослужіння, обряду або церемонії.
4. Засуджені мають право на придбання і користування
релігійною літературою, іншими предметами і матеріалами
релігійного призначення, використання яких не суперечить інтересам
забезпечення ізоляції засуджених, а також іншим умовам виконання
покарання.
5. Засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні
переконання, ухилятися від виконання своїх обов'язків, а також
установлених вимог режиму відбування покарання.
6. Відправлення релігійних обрядів не повинно порушувати
розпорядок дня в колоніях, а також утискати права інших осіб, які
відбувають покарання.
7. У колонії для відправлення релігійних обрядів можуть
допускатися тільки представники релігійних організацій, які
офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.
118.Вільний час засуджених до позбавлення волі

КВК

1. Час, вільний від основної трудової діяльності і виконання
обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня для засуджених
у колонії, є їх вільним часом.
2. Засуджені мають право розпоряджатися вільним часом на
власний розсуд, виключаючи виконання тих видів діяльності, які
заборонені цим Кодексом.
3. Вільний час засуджених повинен тривати не менш як дві
години на добу і передбачається розпорядком дня колонії.

119.Заходи заохочення, що застосовуються до осіб позбавлених волі

КВК

1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці, навчання,
активну участь у роботі самодіяльних організацій до засуджених
можуть застосовуватися такі заходи заохочення:
подяка;
нагородження похвальною грамотою;
грошова премія;
нагородження подарунком;
дозвіл на одержання додатково посилки або передачі;
надання додаткового короткострокового або тривалого
побачення;
дозвіл на додаткову телефонну розмову;
дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
дозвіл додатково витрачати гроші для придбання продуктів
харчування і предметів першої потреби в сумі до п'ятнадцяти
відсотків мінімального розміру заробітної плати;
збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються в
дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу
виправних колоній максимального рівня безпеки, до двох годин.
2. Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною
поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє
виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку
представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким
або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

^ 120.Заходи стягнення,що застосовуються до осіб,позбавлених волі.

КВК

1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до
засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення:
попередження;
догана;
сувора догана;
призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень
і території колонії;
дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів
заробітної плати;
скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями
138-140 і 143 цього Кодексу;
поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних
колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення
на роботу чи навчання на строк до п'ятнадцяти діб, а засуджених
жінок - до десяти діб;
поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного
типу виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без
виведення на роботу на строк до п'ятнадцяти діб;
переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях,
до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох
місяців.
2. Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини
при виправних колоніях, інваліди першої групи в дисциплінарний
ізолятор, карцер, приміщення камерного типу (одиночну камеру) не
поміщаються.

121.Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками.

КВК

1. При виправних колоніях, в яких відбувають покарання
засуджені до позбавлення волі жінки, у разі необхідності
організовуються будинки дитини. Засуджені жінки, крім засуджених
до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та
особливо тяжкі злочини, можуть поміщати в будинки дитини своїх
дітей віком до трьох років. У будинках дитини забезпечуються
умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку
дитини. Засуджені жінки можуть спілкуватися із своїми дітьми у
вільний від роботи час без обмежень.
2. Матері-годувальниці і вагітні жінки можуть одержувати
продуктові посилки (передачі) у кількості й асортименті, які
визначаються медичним висновком.
3. Засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці або які
мають при собі дітей віком до трьох років у випадках, коли до них
не застосовується звільнення від відбування покарання відповідно
до статті 83 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ),
направляються адміністрацією виправної колонії для дальшого
відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок
дитини.
4. Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися
її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і
піклування - іншим особам або після досягнення трирічного віку
направляються до відповідних дитячих закладів.
5. Якщо у матері дитини, яка досягла трирічного віку,
невідбута частина строку покарання не перевищує одного року і вона
сумлінно виконує свої материнські обов'язки, перебування дитини в
будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної
колонії до звільнення матері. У разі злісного порушення матір'ю
вимог режиму відбування покарання рішення про продовження
перебування дитини в будинку дитини може бути скасовано.
1. Засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці і
додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії
за погодженням із спостережною комісією може бути дозволено
проживання за межами виправної колонії на час звільнення від
роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення
дитиною трирічного віку.
2. Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами
виправної колонії:
оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під
наглядом адміністрації колонії;
можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при
собі гроші та цінні речі;
можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові
перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати
побачення з родичами та іншими особами;
користуються правом вільного пересування по території, межі
якої визначаються начальником виправної колонії;
у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони
можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров'я;
після закінчення періоду звільнення від роботи у зв'язку з
вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації
виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних
підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у
виправній колонії даного виду.
3. Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими
послугами вони забезпечуються за нормами, встановленими для
засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії.
4. У разі систематичного або злісного порушення встановлених
правил поведінки право на проживання за межами колонії
скасовується за постановою начальника виправної колонії,
погодженою із спостережною комісією, і засуджені жінки
повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.


^ 122.Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми.

КВК

Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах. На сьогодні це 11 виховних колоній, які входять до складу кримінально-виконавчої сис­теми України; 10 з них виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно осіб чоловічої статі, які вчинили злочин у віці від 14 до 18 років (ч. 2 ст. 11, ст. 19 КВК України).

1. У виховних колоніях засуджені мають право:

витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і
предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до ста
відсотків мінімального розміру заробітної плати;
одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці
тривале побачення;
одержувати посилки (передачі) і бандеролі.

2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання
після відбуття не менше однієї четвертої частини строку покарання
засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути
дозволено:
додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти
відсотків мінімального розміру заробітної плати;
додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове
побачення, яке за постановою начальника виховної колонії може
проходити за межами виховної колонії;
додатково одержувати протягом року три посилки (передачі) і
чотири бандеролі.
1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання,
активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних
заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися, крім
передбачених статтею 130 цього Кодексу, такі заходи заохочення:
надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних
заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників
колонії;
надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі
батьків чи інших близьких родичів.
2. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється
начальником колонії, але не може перевищувати восьми годин.
Забороняється відвідування культурно-видовищних і спортивних
заходів за межами колонії, які проводяться після двадцятої години.
За порушення встановленого порядку і умов відбування
покарання до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі
заходи стягнення:
попередження;
догана;
сувора догана;
призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень
і території колонії;
скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтею 143
цього Кодексу;
поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб з
виведенням чи без виведення на навчання або роботу.
1   2   3   4   5   6



Скачать файл (529.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации